Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг

Зміст

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічні особливості обраної групи навчання

Розділ 2. Тематичний план предмету

2.1. Мета курсу, його основні завдання

2.2. Структура курсу

2.3. Методичне забезпечення курсу

2.4. Контроль та оцінювання знань

Розділ 3. Навчально-методична розробка економічної теми: «Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Знання з економіки мають досить велике значення для кожної сучасної людини, адже всі ми люди, які живуть в світі економічних явищ: ми купуємо та продаємо, отримуємо доход або навпаки збитки, платимо податки, управляємо та підкоряємося управлінським рішенням, наймаємося на роботу, в результаті чого отримуємо заробітну платню. Висновки, до яких людина приходить в результаті всіх економічних процесів, відображаються на її роботі, винагородою за яку є заробітна плата, на економічних рішеннях, що приймаються нею в якості споживача, виробника або інвестора. Кожна людина має право вважати себе економістом, адже, всім доводилося зустрічатися із ситуацією, коли потрібно було відповісти, або вирішити якусь проблему, кожен має або родичів, або знайомих, або друзів, що вже заробляють гроші, отримують заробітну плату. Тому економічна освіта потрібна всім: і тим, хто має власну справу, хто наймає та наймається на роботу, хто купує та продає.

Незважаючи на значну кількість досліджень, проблему професійно-педагогічної підготовки студентів університетів, що базується на принципах технології навчання, не можна вважати достатньо вивченою. Накопичені знання і факти зумовлюють необхідність подальшого ґрунтовного аналізу і узагальнення, розв’язання завдань, поставлених практикою розвитку економічної освіти в Україні.

У сучасній Україні найбільш відчутні зміни пов'язані з переходом до формування ринкових і відносин. Перетворення охоплюють багато сфер функціонування суспільства: економічну, політичну і морально-культурну, ламаючи усталені ідеологічні установки, звичні стереотипи поведінки. Така ситуація призводить до розгубленості людини й неможливості достатньо ефективно впливати на своє положення в трудових і економічних процесах. Спостерігаються зростання злочинності, криза сімейних відносин, збільшення кількості людей, зокрема молоді віком від 16 до 22 років, що охоплені почуттям розгубленості через невміння знайти своє місце та пристосуватися до нових економічних умов. Конче необхідною є адаптація українського населення до вимог ринкової системи. Відповіддю сучасної освіти на болюче-трагічний стихійний адаптивний процес стала система економічної освіти, що активно розвивається нині на всіх ступенях навчання, включаючи загальноосвітні школи.

Мета дослідження: розроблити уроки на прикладі розробки уроку в 10 класі на тему: „Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг”.

Практичне значення результатів дослідженняполягає у розробці методичних рекомендацій, навчально-методичних матеріалів з дидактичної розробки уроків економіки в старших класах.

Структура роботи— складається зі вступу, трьох розділів, висновків списку літератури (18 найменувань).

Розділ 1. Соціально-психологічні особливості обраної групи навчання

Економічне життя суспільства безпосередньо впливає на кожну людину, її первинні інтереси — економічні. Задоволення матеріальних потреб — перше і природне прагнення людини і суспільства. Проблема ця обтяжена фундаментальними протиріччями суспільного життя. З одного боку, необмежені, мінливі і зростаючі потреби, з іншого — обмежені ресурси для їх задоволення. До того ж розподілені вони між регіонами, соціальними групами так, що не можуть не породжувати часом гострих соціальних проблем. Яку цих умовах вийти з найменшими витратами, досягнувши максимальної ефективності? Тільки спираючись у практичній діяльності на системні знання закономірностей економічного життя.

Структура і зміст програм з економіки базуються на принципах неперервності та наступності шкільної економічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв'язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу в залежності від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

Мета та завдання вивчення економіки в середніх навчальних закладах визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти та навчальними програмами з економіки і передбачають:

• формування системи економічних знань та умінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності;

• розвиток економічного мислення, навичок раціональної економічної поведінки та адаптації до змін в економічному житті суспільства;

• розвиток здатності застосовувати економічні знання та набуті вміння для аналізу господарських процесів, подій, явищ;

• формування економічної культури, підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті української держави.

Мета економічної освіти — розвивати підприємницькі здібності у майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей, тобто підготувати відповідальних громадян, які зможуть приймати ефективні рішення за допомогою економічних знань. Ефективні економічні рішення прийматимуться тоді, коли крім знання основних понять і характеру "їхнього взаємозв'язку учні усвідомлюватимуть широкі соціальні цілі, що найчастіше використовуються для оцінки результатів розвитку економіки та політики уряду, що найчастіше володітимуть точними обґрунтованими методами прийняття економічних рішень.

Основні лінії змісту економічної освіти в середніх закладах — фундаментальні поняття економіки, що стосуються основ економічного життя суспільства та основ ринкової економіки:

• мікроекономічний аналіз;

• основи макроекономіки;

• основи міжнародної економіки.

Без глибокого знання ринкової економіки не можна розібратись у хитросплетіннях економічного життя. Ринкова економіка — це економіка вільного підприємництва, тобто система господарювання, заснована на широкому прояві бізнесу. Для того щоб успішно займатися бізнесом, уникнути невдач і провалів, потрібно глибоко розуміти сутність підприємницької діяльності.

Перехід до нової моделі господарювання, становлення та розвиток підприємництва на основі самостійної ініціативи та трансформації державної власності в інші форми суттєво позначились на всіх напрямах розвитку нашого суспільства: політичному, економічному, культурному, освітньому. Україна відкриває для себе шлях переходу до економіки, що регулюється ринком.

Для багатьох громадян України підприємництво стає основним видом трудової діяльності. Особливо відчуває потяг до здійснення підприємницької діяльності молоде покоління України. Підготовка фахівців економічного профілю характеризується специфічними особливостями, зумовленими якісною своєрідністю майбутньої професійної діяльності, яка вимагає підприємливості, ініціативності, самостійності, гнучкості, аналітичних умінь, здатності комплексно оцінювати економічну ситуацію та оперативно приймати рішення, готовності розумно ризикувати, уміння працювати в команді, вести ділові переговори і знаходити вихід із кризових ситуацій, налагоджувати конструктивну взаємодію з діловими партнерами та клієнтами.

Розв'язання важливих завдань, шо постають на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України, потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки фахівців з економіки у вищих навчальних закладах. Однак починати необхідно зі школи. Дуже важливим є не тільки вивчення основ економіки, основ підприємницької діяльності, а й формування культури підприємництва.

Створення загальноосвітніх навчальних закладів нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів), профільних класів майже в кожній школі, спробу розробки на державному рівні програм економічного навчання та національних стандартів для викладання в школі основ економіки можна розглядати як істотний крок до розв'язання проблеми економічної освіти і виховання молоді. Проте, ще протягом значного часу економічна освіта в школі перебуватиме в стані творчого пошуку, накопичення досвіду та експериментальної діяльності.

Економічні перетворення в Україні закономірно спричинили попит на спеціалістів у сфері управління та організації бізнесу. Природний розвиток підприємницької діяльності в країні — поява малих підприємств, приватних фірм, закордонних представництв і компаній, диверсифікація бізнесу — зробив очевидною просту істину: нехтування економічною освітою., формуванням культури підприємництва молодого покоління загрожує державі втратою конкурентоспроможності на світовому ринку та її економічній безпеці. Тому цілком своєчасною є підвищена увага до розбудови педагогічної діяльності саме у сфері шкільної економічної освіти і виховання.

Перехід до ринкових відносин об'єктивно породив гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання її господарської ініціативи, позбавлення стереотипів зрівнялівки, утриманства та споживацької психології, подолання економічної неграмотності. Сьогодні стає все більш очевидним той факт, що нецивілі-зований ринок і гонитва за миттєвою вигодою, недобросовісна реклама та непорядність у ділових стосунках — не стільки результат непродуктивної економічної політики, скільки показник рівня розвитку економічної свідомості і мислення населення України. Адже один з найбільших дефіцитів нашого нинішнього життя — дефіцит економічної культури, уміння раціонально мислити і грамотно господарювати, виявляти ініціативу, іти на розумний ризик, дбаючи про майбутнє.

Не кожний шкільний предмет дає учневі можливості застосувати на практиці нові знання і вміння. Економіка таку можливість дає. Більше того, на її уроках учні вивчають не лише закони розвитку економічних систем, а й аспекти еволюції людської свідомості, культури народу, його моралі, психології та поведінки, що впливають на життя людини.

Економічна освіта в школі не може бути обмежена лише змістовим аспектом. Засвоївши основи економіки, навчившись читати й аналізувати актуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях та програмах уряду, учні мають зрозуміти, що економічна теорія — це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитись виконувати основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов'язаних з майбутньою практичною діяльністю. Перед сучасною економічною освітою школярів крім загальноосвітнього, практичного, підготовчо-професійного стоїть і виховне завдання, ^ пов'язане з формуванням раціональних ціннісних переконань, економічної культури, культури підприємництва, ділової етики тощо.

Розв'язання цих проблем потребує впровадження в практику загальноосвітніх закладів не окремого економічного курсу або предмета, а цілісної системи шкільної економічної освіти, орієнтованої на різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності учнів. Загальна програма економічної освіти школярів має включати:

• програму економічної освіти для початкових 1—4 класів (азбуку економіки);

• програму економічної освіти для середніх 5-8 класів (економіку найближчого оточення: школи, сім'ї, міста, села тощо);

• програму економічної освіти для 9-10 класів (загальний курс економіки);

• програму економічної освіти для учнів ліцеїв, гімназій, колегіумів, спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням економічних дисциплін.

Такий підхід дасть можливість створити єдиний освітній простір та забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних можливостей і потреб школярів, дати різнорівневу економічну освіту залежно від профілю конкретної школи та потреб учнів. У зв'язку з цим актуальним є використання диференційованих програм, підручників та посібників для різних класів і різних типів навчальних закладів.

Отже, вивчення економіки у загальноосвітній школі:

• сприяє підвищенню рівнів навчальної, соціальної та професійної адаптації;

• є умовою становлення, розвитку та самореалізації окремої особистості;

• сприяє розвитку всієї системи господарювання;

• стає запорукою майбутнього благополуччя України.

З окремими поняттями ринкової економіки учні ознайомлюються, вивчаючи економічну і соціальну географію, глибші знання дає їм курс «Основи економіки». Вивчення супроводжується цілою низкою проблем та труднощів. Насамперед, вони пов'язані із засвоюванням значної кількості нових понять, з якими учні мало знайомі.

Різноманітні форми додаткової економічної освіти школярів на сьогодні мають свої особливості в різних освітніх структурах і розвиваються на базі:

• нетрадиційних недержавних закладів освіти (приватних шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів), які здійснюють до-професійну або початкову професійну підготовку учнів у галузі економіки і бізнесу;

• державних навчальних закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням економічних дисциплін), які здійснюють допрофесійну підготовку в галузі економіки і підприєм-ництва;

• альтернативних навчальних закладів (клубів ділового спілкування, академій дитячого підприємництва, шкіл ділового успіху тощо), які створюють умови для задоволення потреб у творчій самореалізацп школярів;

• факультативних курсів, спецкурсів, курсів за вибором, гурткових та клубних занять у загальноосвітніх школах (з основ економічної діяльності, бізнесу, страхової, банківської справи тощо), які роблять можливим задово-лення різноманітних зростаючих потреб школярів в економічних знаннях та економічному вихованні.

Додаткова економічна освіта школярів має розвиватися на основі інтеграції різних рівнів освіти. Школи, училища, інститути, університети налагоджують вертикальні та горизонтальні зв'язки, коригують навчальні програми і курси, уводять нові дисципліни з урахуванням потреб молоді в економічних знаннях.

Необхідність створення цілісної системи шкільної економічної освіти і виховання підтверджується тим, що сьогодні учні І в закладах освіти здобувають ґрунтовні ; знання, які, однак, мають переважно теоретичний характер. Насправді не всі діти ' підготовлені до майбутнього дорослого ! життя, вони губляться в непередбачуваній і ринковій ситуації, не можуть реалізувати : свої вміння на практиці.

В Україні створено декілька освітніх програм, покликаних допомогти молодим людям стати більш підприємливими та самостійними, здобути певні навички і розвинути вміння реалізувати власні ідеї.

Одна з них — «Ділова активність», програма для учнів 8 (9) класу загальноосвітніх навчальних закладів, розроблена авторським колективом зі Львова та Львівської області. Курс «Ділова активність» сприяє розвитку особистості. Він допомагає учням краще пізнати себе, свої сильні та слабкі сторони, долати труднощі та невдачі, повірити в свої сили, стати активнішими членами суспільства. Одночасно учні вчаться співпрацювати з різними людьми, іти на компроміси, погоджувати свої ідеї з більшістю, працювати в групі, знаходити інформацію.

У старшій школі економіка як базова дисципліна вивчається у 10-х класах усіх профілів. З урахуванням профільного навчання у старшій школі є можливість застосовувати різні підходи до економічної освіти старшокласників. У школах, ліцеях, класах з поглибленим вивченням економіки, крім обов'язкового, – курси за вибором з конкретних напрямів економіки. Варіанти навчальних програм залежать від концепції економічної освіти у конкретному ЗНЗ та кількості годин, виділених на вивчення економіки. Так, для вивчення економіки лише у 10 кл. (в 11 кл. економіка не вивчається) можна застосовувати два підходи:

Перший (70 годин на рік) – навчальні програми:

• за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.

• за редакцією Радіонової І.Ф.;

• за редакцією Крупської Л.П.;

• за редакцією Степаненко С.В.

Другий (35 годин на рік) — навчальні програми:

• за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;

• за редакцією Крупської Л.П.

Вивчати економіку в 10-11 кл. можна таким чином:

в 10-му класі:

• за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;

• за редакцією Радіонової І.Ф. – вивчаються І, II, III розділи;

• за редакцією Крупської Л.П – вивчаються І, II, III, IV розділи.

в 11-му класі продовжується навчання за програмами:

• за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;

• за редакцією Радіонової І.Ф, – вивчаються IV, V, VI розділи;

• за редакцією Крупської Л.П – вивчаються V, VI, VII, VIII розділи.

Кількість годин на вивчення економічних дисциплін може бути збільшено за рахунок варіативної складової. Такі можливості є як в основній, так і у старшій школі. Викладання економіки в основній школі (5-9 класи) можна здійснювати за такими програмами та навчальними посібниками:

1. Подорож у світ економіки, програма для 5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) з використанням навчального посібника, „Подорож у світ екокоміки”, 5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004 р.

2. Початки економіки, програма для 5-7 кл. (Авт. Ю.В. Бицюра). 3. Підприємництво у дії, програма для 7-9 кл. «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника „Підприємництво у дії”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.

4. Міжнародний ринок, програма для 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника, „Міжнародний ринок”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.

Все більшої популярності в школах України набуває курс «Основи споживчих знань». Для викладання «Основ споживчих знань» в загальноосвітній школі розроблено програми і методичні посібники:

— Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: 1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та інш.: За загальною редакцією Бескової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – 816 с.: іл.

Цей курс побудовано за принципом спіралі, в основі якої лежить поглиблення знань із теми з кожним наступним роком навчання. Важливу роль при такому підході відіграють знання з інших предметів. Тому єдиний наскрізний курс «Основи споживчих знань» пропонується викладати за такою схемою:

1-й клас – «Абетка юного споживача».

2-й клас – «Перші сходинки споживання».

3-й клас – «Споживання у родині».

4-й клас – «Споживання і громада».

5-й клас – «Споживання в дії».

6-й клас – «Споживча етика».

7-й клас – «Основи раціонального споживання».

8-й клас – «Споживання і здоров’я».

9-й клас – «Права споживачів».

10-й клас – «Основи споживчих знань. Економіка споживання».

11-й клас – «Основи споживчих знань. Споживач і держава».

12-й клас – «Основи споживчих знань».

Основним в оновленні системи освіти й виховання, на нашу думку, має бути сполучення знань з їх практичним застосуванням. Мова йде про взаємозв'язок, взаємозумовленість, повсякденну взаємодію навчання і практики, засвоєння матеріалу через його практичне застосування.

Сьогодні поінформованість суспільства зростає, діти отримують початкове уявлення про навколишнє економічне середовище, знайомляться з багатьма економічними поняттями на побутовому рівні, у повсякденному житті, іноді розуміючи їх неправильно. Тому, на наш погляд, ці знання вимагають корегування з урахуванням як економічного, так і духовного аспекту. Крім цього, діти мають навчитися робити вибір, оцінювати його недоліки для себе і своєї родини, друзів; у них треба виховувати відчуття відповідальності за прийняте рішення.

Таким чином, ідеться про формування життєвої компетентності учнів, починаючи з молодшого шкільного віку.

Без сумніву, вік учня початкових класів є віком формування специфічних якостей особистості, пов'язаних із розумовим розвитком, формуванням поведінки, зокрема економічної, підґрунтям якої є моральні, духовні цінності. Отже, початкова школа є фундаментом для подальшої освіти та виховання.

На сьогоднішній день «Основи економіки» не вивчаються у початковій школі, але на мою думку, доцільним є уведення в початковій школі курсу елементарних знань з економіки саме з 1 класу (як математики, мови, праці та інших предметів за рахунок варіативної частини).

Отже, хоч система шкільної освіти в Україні спрямована на адаптацію учнів до життя в існуючому соціальному середовищі, для її впровадження, на нашу думку, необхідне розроблення єдиного понятійного апарату в галузі вивчення економіки як шкільного предмета, а також проведення глибших економічних досліджень України перехідного періоду та ширше висвітлення в шкільному курсі економіки особливостей дії економічних законів розвитку суспільств в умовах сучасного розвитку світової економічної спільноти [14, c. 42].

Розділ 2. Тематичний план предмету

2.1. Мета курсу, його основні завдання

Програма «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової для учнів 10, 11, 12 класів шкіл суспільно-гуманітарного профілю навчання розроблена за формою, запропонованою Міністерством освіти та науки України, і спрямована на реалізацію «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24)

Метою вивчення навчального предмета «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової є:

— з’ясування суті фундаментальних засад економічного життя суспільств, економічної поведінки людини, законів та закономірностей функціонування ринкової економіки, сутності економічних процесів в Україні та завдань створення соціально орієнтованої економіки;

— розвиток в учнів економічного мислення як умови формування відповідних компетентностей, що характеризують сучасний тип особистості.

— формування у молодого покоління рис компетентностей, які забезпечують його раціональну поведінку у сучасному суспільстві.

Відповідно до мети та змісту програми, основними завданнями навчального предмета «Основи економічних досліджень» є набуття учнями глибоких знань про:

— базові економічні категорії і закони, які становлять загальну основу економічної діяльності людей (потреби, виробництво, виробничі ресурси, економічний вибір, власність, економічні системи), об'єктивні чинники економічної поведінки споживачів та виробників;

— економічні категорії і явища, які становлять фундаментальні поняття ринкової економіки: ринок, товарне виробництво, товар, закон вартості; гроші; ринкова ціна; ринок факторів виробництва, доходи суб’єктів економічного процесу; ринкова інфраструктура;

— економічну сутність підприємництва, організаційні форми підприємств, зміст та фінансування підприємницької діяльності, її економічні результати (підприємницький доход), функції менеджменту та маркетингу;

— загальні риси та зміст основних макроекономічних явищ: макроекономічну рівновагу та механізм її забезпечення; загальні макроекономічні показники; явища макроекономічної нестабільності, регулюючу роль держави;

— світову економіку, форми міжнародних економічних відносин (світову торгівлю, міжнародну валютну систему, міжнародне підприємництво тощо), міжнародні валютно-фінансові організації.

Основні цілі вивчення економіки у класах соціально – гуманітарного профілю навчання

Вивчення курсу «Основи економічних знань» у навчальних закладах суспільно-гуманітарного напрямку з економічним профілем навчання спрямоване на досягнення загальних, особливих та спеціальних цілей. До загальних цілей, які реалізуються при вивченні економіки у класах усіх профілів навчання, належить таке:

• засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, а саме: основних економічних категорій, законів, закономірностей,

• формування світогляду та компетентностей сучасної цивілізованої людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як свобода діяльності та вибору способу поведінки, право власності, дотримання законності тощо,

• сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки людини як споживача, найманого працівника, виробника, платника податків, користувача суспільних благ тощо,

• формування навичок самостійної роботи при виконанні практичних завдань.

Особливими цілями вивчення економіки у класах з соціально-гуманітарним профілем навчання є:

• оволодіння деякими основними прийомами аналізу у соціально-гуманітарній сфері,

• підготовка до навчання у вищих навчальних закладах соціально-гуманітарного (економічного, соціологічного, правового тощо) спрямування.

Спеціальними цілями вивчення економіки у класах з економічним профілем навчання є:

• часткове засвоєння спеціальних економічних знань, пов'язаних з вибором майбутньої професії,

• оволодіння навичками збирання первинної інформації, роботи з офіційною економічною інформацією та прийомами економічного аналізу

2.2. Структура курсу

Програма курсу «Основи економічних знань» за ред. І.Ф.Радіонової розрахована на 210 годин, які розподіляються по 70 годин у 10-му, 11-му та 12-му класах. Навчальні години кожного року, у свою чергу, розподіляються на власне вивчення матеріалу (включно з проведенням практичних робіт), на лабораторні заняття та резервний час. Структура курсу підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме:

• рух від простого до складного,

• поєднання історичного і логічного,

• перевірку достовірності отриманих знань.

• навчання у процесі діяльності

Курс «Основи економічних знань» охоплює 7 розділів, які складаються з 34 тем і за роками навчання розподіляються у такий спосіб:

10 клас	Розділ 1. Фундаментальні поняття економіки (5 тем)
Розділ 2. Фундаментальні процеси та явища ринкової економіки (7 тем)
11 клас	Розділ 3. Основи теорії підприємництва, виробництва та витрат (6 тем)
Розділ 4. Фінансування діяльності підприємства (3 теми)
Розділ 5. Управління підприємством (2 теми)
12 клас	Розділ 6. Національна економіка і роль уряду (6 тем)
Розділ 7. Світова економіка і інтеграційні процеси (5 тем)

Зміст програми із економіки для загальноосвітніх навчальних закладів суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) та технологічного напряму (технологічний профіль) навчання

11 клас

(70 годин, у тому числі 60 годин на вивчення матеріалу, 6 годин на виконання лабораторних робіт, 4 години резервні)

*Зміст навчального матеріалу*	*Навчальні досягнення учнів*
Розділ 3. Основи теорії підприємництва, виробництва та витрат
*Тема 3.1. Підприємницька діяльність (4* *год.)* Підприємництво як особливий вид діяльності. Функції підприємця та основні складові підприємницької діяльності. Доход і ризик у підприємництві Підприємництво і суспільний прогрес Мета підприємництва та засоби її досягнення Інтереси підприємця, громади та суспільства: відмінності та сучасні способи гармонізації Види підприємництва: виробниче, комерційне, посередницьке, фінансове	Учень • розуміє необхідність та суспільну цінність підприємницької діяльності • розрізняє підприємницьку та іншу продуктивну діяльність • характеризує особливі риси, які мають бути властиві підприємцю • наводить приклади підприємництва у різних сферах та можливих суперечностей інтересів підприємця, громади, суспільства • пояснює роль уряду, громадських організацій, профспілок у вирішенні суперечностей інтересів
*Тема 3.2. Форми власності та* *організаційна форми підприємств (6 год.)* Підприємство у функціонуванні економіки. Критерії приналежності підприємств до різних форм власності. Приватні, колективні та державні підприємства. Організаційні форми підприємств приватної власності: одноосібні володіння, партнерства, корпорації. Форми колективних підприємств: виробничі, збутові, споживчі кооперативи, кредитні спілки.	Учень • знає, що підприємства існують у різних формах власності та різних організаційних формах • розуміє необхідність співіснування великих та малих підприємств, приватних та державних тощо • визначає переваги та обмеження різних форм організації підприємств • наводить приклади підприємств, що належать до різних форм
Форми підприємств державної власності:	власності та різних
комунальні та загальнодержавні	організаційних
підприємства.	• пояснює особливості
Переваги та обмеження різних	національного законодавства
організаційних форм підприємств	щодо організаційних форм
приватної, колективної та державної	підприємств
власності.	• уміє користуватися статистичною
Підприємства за масштабом діяльності:	інформацією та робити висновки
малі та великі. їх переваги та обмеження	про структуру національної
Підприємства за основною метою	економіки за формами власності
діяльності: прибуткові та неприбуткові.	та організаційними формами
Структура української економіки за	підприємств
формами власності та організаційними
формами підприємств.
*Тема 3.3. Підприємство за умов чистої* *конкуренції, монополії, монополістичної* *конкуренції та олігополії (6 год.)*	Учень
• розуміє об'єктивні причини існування чотирьох видів ринкових структур • розрізняє переваги та обмеженнярізних ринкових структур танаслідки їх існування • визначає особливі ознаки чистоїконкуренції, монополії, олігополіїта монополістичної конкуренції • наводить приклади окремихринків, де панує певнаорганізаційна структура • пояснює особливостінаціонального законодавства упитанні регулювання монополії та підтримки конкуренції • уміє розрахувати коефіцієнтконцентрації та зробити висновкиза результатами розрахунків
Види ринкових структур; досконала (чиста конкуренція), чиста монополія, монополістична конкуренція та олігополія. Критерії розмежування окремих видів ринкових структур та галузі їх ймовірного існування. Ознаки чистої конкуренції та особливості поведінки підприємств за умови її існування. Ознаки монополії, основні причини виникнення монополії. Монополія та цінова дискримінація. Антимонопольне регулювання. Ознаки олігополії, Позитивний ефект від масштабу. Правила оптимальної поведінки підприємств на олігополістичному ринку. Ціноутворення при олігополії. Олігополія і економічна ефективність. Ознаки монополістичної конкуренції. Диференціація продукту та способи їїпоглиблення. Економічні наслідки існування монополістичної конкуренції. Оцінка структури ринку через коефіцієнтконцентрації
*Тема 3.4. Виробнича функція (4 год.)*	Учень
Зміст виробничої функції: залежність між	• розуміє зв'язок між обсягами
витратами ресурсів та максимальним	випуску та наявними ресурсами і
обсягом виробництва	технологіями виробництва
Поняття двофакторної виробничої функції. Функція Кобба — Дугласа. Графічна інтерпретація виробничої функції. Технологія і виробнича функція Ефект від масштабу і виробнича функція	• характеризує особливості виробничої функції за умови високих і низьких технологій • пояснює ефект технологічного заміщення ресурсів на графіку виробничої функції • уміє обчислити зміни обсягів виробництва, знаючи виробничу функцію
*Тема 3.5. Економічні витрати* *підприємства (6 год.)* Економічні витрати та їх складові: явні та неявні витрати. Зв'язок доходів та витрат. Валовий доход, або загальний виторг (ТК). Нормальний прибуток як елемент неявних витрат. Бухгалтерський та економічний прибуток. Витрати підприємства і обсяги виробництва. Постійні (РС), змінні (УС) витрати: визначеність та структура. Загальні витрати (ТС). Середні постійні (АРС), змінні (АУС) та загальні (АТС) витрати. Графічна ілюстрація динаміки постійних, змінних, загальних та середніх витрат. Граничні витрати (МС): кількісна визна ченість та графічна ілюстрація динаміки. Граничні витрати і закон спадної віддачі ресурсів	Учень • знає, що прибуток підприємства і його витрати знаходяться у оберненій залежності • розуміє зв'язок між обсягами виробництва та величиною витрат підприємства на створення одиниці продукту • розрізняє бухгалтерський та економічний прибуток, явні та неявні, загальні та граничні витрати, • визначає структуру витрат підприємства при створенні конкретного продукту, • наводить приклади усіх видів витрат, • уміє розрахувати загальні, середні та граничні витрати за конкретними даними і побудувати графіки
*Тема 3.6. Максимізація прибутку* *підприємства (6 год.)* Максимізації економічного прибутку фірми за умов чистої конкуренції Визначення максимального прибутку за порівняння загального виторгу (ТК) та загальних витрат (ТС) Визначення максимального прибутку за порівняння граничного виторгу (МК) та граничних витрат (МС). Закон максимізації прибутку МС= МК. Мінімізація збитків та повне банкрутство підприємства Інші (крім змін обсягів виробництва)способи збільшення прибутку підприємства.	Учень • знає, як можна максимізувати прибуток шляхом зміни обсягів виробництва • розрізняє види витрат • наводить приклади витрат при створенні різних продуктів • характеризує різні способи збільшення прибутку підприємства • пояснює за допомогою графіка закон максимізації прибутку • уміє визначити обсяг виробництва, який гарантує підприємству максимальний прибуток за конкретними даними.

Розділ 4. Фінансування діяльності підприємства

Тема 4.1. Фінансові відносини та джерела фінансових ресурсів підприємства (6 год.)

Суб'єкти та об'єкти фінансових відносин підприємства. Фінансові ресурси.

Джерела внутрішніх та зовнішніх фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація у виборі джерел зовнішніх фінансових ресурсів.

Баланс підприємства як джерело інформації про фінансові ресурси та майно підприємства. Зміст основних статей балансу.

Звіт про фінансові результати як джерело інформації про успішність діяльності підприємства

Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства. Прибутковість капіталовкладень, рентабельність, фінансова стійкість підприємства. Ефективність фінансової діяльності українських підприємств

Учень

• знає, що діяльність підприємства забезпечується не лише матеріальними, а й фінансовими ресурсами

• розуміє зміст основних статей балансу підприємства та звіту про фінансові результати

• розрізняє внутрішні та зовнішні джерела фінансування підприємства

• наводить приклади використання підприємством різних джерел фінансування

• пояснює причини вибору підприємством певних джерел зовнішнього фінансування

• уміє визначити коефіцієнт прибутковості капіталовкладень, рентабельності, фінансової стійкості

Тема 4.2. Підприємство у стосунках з банками та страховими компаніями (6 год.)

Необхідність короткострокових та довгострокових банківських позик. Умови та порядок надання банківської позики підприємству. Явище застави. Обґрунтування економічної доцільності банківської позики. Вигідність позики за різних умов повернення боргу та різного темпу інфляції Доступність позики з врахуванням ставки відсотку та прибутковості капіталовкладень. Сподіваний прибуток та ризик у діяльності підприємства. Види ризиків підприємства Мінімізація ризику і страхування. Організація відносин між страховою компанією (страховиком) тапідприємством (страхувальником). Страховий договір, страховий внесок та страхове відшкодування.

Учень

• розуміє, які переваги може мати підприємство від стосунків з банками та страховими компаніями

• наводить приклади звернення підприємства за банківською позикою та виникнення ризиків у підприємницькій діяльності

• характеризує порядок укладання договорів кредитування та страхування

• пояснює зв'язок між доходом та кредитними ресурсами, доходом та ризиком

• уміє оцінити економічну доцільність банківської позики та розрахувати страхове відшкодування за конкретнимиданими

Тема 4.3. Підприємство на фондовому (цінних паперів) ринку (4 год.)

Підприємство як емітент (продавець) на фондовому ринку. Переваги та обмеження випуску акцій і облігацій для підприємства — емітента. Порядок випуску та обліку цінних паперів підприємства Підприємство як покупець на фондовому ринку. Формування портфелю цінних паперів. Зміст портфелю та оцінка його доходності

Учень

• знає, як підприємство використовує у своїй діяльності ринок цінних паперів

• розрізняє роль підприємця як продавця і покупця на фондовому ринку

• визначає можливості підприємства, пов'язані з продажем цінних паперів

• наводить приклади цінних паперів, випущених різними підприємствами

• характеризує основні етапи випуску цінних паперів

• уміє розрахувати доходність портфелю цінних паперів за конкретними даними

Розділ 5. Управління підприємством

Тема 5.1. Управління ресурсами підприємства та процесом виробництва (6 год.)

Основні складові управляння підприємством: управління персоналом, фінансами, збутом, виробництвом. Функції управління підприємством: аналіз, планування, організація, мотивація, контроль. Бізнес-план: мета та структура. Організація підприємства: лінійні та функціональні зв'язки. Моделі організаційних структур управління. Основи управління проектами. Тип, масштаб, тривалість, вид проекту. Інноваційні проекти. Еволюція поглядів та сучасні надбання теорії управління

Учень

• розуміє важливість управління у житті будь-якої організації

• розрізняє складові та функції управління

• визначає переваги та обмеження окремих організаційних структур

• наводить приклади побудови підприємства за різними організаційними структурами

• характеризує, чим принципово відрізняються сучасні підходи до управління підприємством

• пояснює, що таке економічний проект

• уміє розробити спрощену схему бізнес-плану

Тема 5.2. Маркетинг і реклама (6 год.)

Маркетинг як особливий вид діяльності: маркетинг і управління, маркетинг і збут Функції маркетингу.

Сегментація ринку за споживачами, продуктами, каналами збуту.

Етапи маркетингового дослідження: мета, завдання, результат дослідження.

Складові маркетингу: продукт, продажна ціна, просування, позиція на ринку.

Реклама: мета, засоби, форми втілення та основні вимоги

Учень

• розуміє відмінність маркетингу від звичайного збуту та його функції

• розрізняє етапи маркетингового

дослідження

• наводить приклади різних видів

реклами

• характеризує основні складові

маркетингу

• уміє сегментувати ринок окремого товару за певними критеріями

У 10-му класі учень, передусім, має зрозуміти зміст фундаментальних явищ, які властиві будь-якій економіці. Це — ресурси, продукт, виробництво, потреби, споживач, виробник, економічна ефективність, економічна система тощо. Далі він знайомиться з процесами та явищами, які властиві ринковій економіці, а саме: попитом, пропозицією, ціною, еластичністю попиту та пропозиції, ринковими доходами, формами грошей та ринковою структурою та інфраструктурою.

Матеріал 11-го класу присвячений підприємництву та різним аспектам діяльності підприємства. Упродовж цього року учень не лише знайомиться з основними функціями, які виконує підприємець, а й вивчає особливості підприємств за різних форм власності, організаційних та ринкових структур. Він отримує уявлення про економічні витрати та закономірності максимізації прибутку. Йому мають стати зрозумілими основи фінансової діяльності підприємства та управління його ресурсами.

У 12-му класі предметом вивчення стає національна економіка та світове господарство. Це передбачає ознайомлення з закономірностями функціонування національної економіки як цілого, розуміння ролі уряду у забезпеченні цієї цілісності та Інструментів урядового (державного) впливу на економіку. Насамкінець, завдяки вивченню форм міжнародних економічних відносин та етапів економічної інтеграції країн формується уявлення про цілісність світового господарства та місце у ньому вітчизняної економіки

Особливості оцінювання знань та навичок при вивченні курсу «Економіка» у економічних класах навчальних закладів соціально — гуманітарного напрямку

Враховуючи мету вивчення курсу «Основи економічних знань», його структуру та профіль навчання, при формуванні підсумкової оцінки доцільно враховувати не лише рівень теоретичних знань, а й набуті навички. У процесі перевірки теоретичних знань оцінюються:

• усні відповіді за заданою темою,

• реферати та есе за заданою або обраною темою,

• відповіді на тестові завдання різних рівнів складності,

• правильність (логіка) вирішення задач різних рівнів складності

У процесі перевірки набутих навичок оцінюються:

• аргументація при обговоренні актуальних економічних проблем,

• висновки за результатами дослідження певних економічних процесів або явищ,

• обґрунтування конкретних економічних рішень при виконання лабораторних (практичних) завдань

2.3. Методичне забезпечення курсу

Вітчизняні підручники та посібники з економіки для школи, видані під грифом Міністерства освіти та науки України, (посилання на них є у рекомендованій літературі) загалом створюють необхідні умови для викладання курсу економіки за запропоновано програмою. Але з метою створення повного комплексу достатніх умов для викладання економіки у класах економічного профілю доцільним є видання спеціального підручника і відповідних посібників для учнів та вчителів.

Методичне підґрунтя для сучасного викладання економіки формують посібники, видані за співпраці Міністерства освіти та науки України з Національною радою з економічної освіти США. Вони МІСТЯТЬ не лише якісну інформацію, а й ВТІЛЮЮТЬ ефективну методику навчання через діяльність. Доцільним є використання «Інтегрованого електронного комплексу «Основи економічних знань, 10 клас», який сприяє інтенсифікації, урізноманітненню процесу навчання та спрощує контроль за його результатами

Зв'язки з іншими дисциплінами

Викладання економіки у класах шкіл соціально — гуманітарного профілю передбачає те, що вчитель спирається на знання та навички, здобуті учнями при вивченні таких шкільних дисциплін, як:

• всесвітня та вітчизняна історія,

• географія,

• математика,

• правознавство

• екологія

• технології

Тематика лабораторних робіт

Лабораторні роботи покликані активізувати зацікавленість учнів у вивченні курсу, а їх виконання є втіленням принципу: «навчатися роблячи». Лабораторні роботи з економіки відрізняються від практичних робіт, які також активізують учнів. Відмінність між ними полягає у тому, що при виконанні лабораторних робіт учень не лише щось розраховує чи аналізує, а й самостійно збирає інформацію або користується реальною первинною інформацією, наданою вчителем.

План виконання лабораторної роботи розробляється вчителем і пропонується учню перед початком роботи.

Підсумки лабораторних робіт оприлюднюються у класі і оцінюються вчителем.

Лабораторні роботи можуть виконуватись окремим учнем або групою у позашкільний час.

На аналіз виконаної лабораторної роботи і підведення підсумків у класі відводиться 1 година. Тематика лабораторних робіт відповідає змісту розділів програми, що вивчаються, відповідно, у 10-му, 11-му та 12-му класах

Вивчення курсу «Основи економічних знань» нині спрямоване на розв'язання таких першочергових завдань:

• усвідомлення необхідності пізнання законів функціонування економіки;

• створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв'язок, уміння висловлювати аргументовані міркування з економічних питань, набуття досвіду в аналізі конкретних економічних ситуацій;

• формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві;

• вироблення вміння практичного і творчого застосування набутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень у сфері використання доходів, організації бізнесу тощо;

• стимулювання бажання стати активним суб'єктом економічних відносин, аж до започаткування власної справи;

• формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне й суспільне майно;

• виховання відповідального громадянина суспільства, який поважає закони держави, своєчасно сплачує податки, бере активну участь у громадському житті;

• надання можливостей кожній людині в майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

У класах суспільно-гуманітарного напряму при виборі економічного профілю навчання в 10 класі вивчається курс «Мікроекономіка», в 11 — «Макроекономіка».

У класах суспільно-гуманітарного напряму (правовий, історичний та філософський профілі) економіка вивчається протягом двох років: в 11 класі в курсі «Основи економіки» вивчається ринкова система; рівновага на ринку; попит і пропозиція; виробництво економічних благ; економічні ресурси; організація праці, роль обміну в перерозподілі благ; обмін і формування ринку; роль грошей; ціна товару; природні ресурси, їх ринки; власність, права власності; елементи підприємництва; економічна роль конкуренції; види ринку; види доходів. У 12 класі вивчається аналітична економіка, де розглядаються загальні поняття мікро- і макроекономіки: система національних рахунків; теорія економічного зростання; теорія ділових циклів; гроші і капітал; грошовий обіг; банки, їх функції; цінні папери, їх види; роль держави в умовах ринкової економіки; світова економіка та економічні системи [16].

2.4. Контроль та оцінюваннязнань

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). Поточні оцінки з економіки можуть бути виставлені за різні види роботи учнів на уроці, що передбачають оцінку знань. Це може бути усне опитування учнів, контрольні завдання у вигляді самостійної роботи, контрольної роботи, проведена практична робота. Рекомендуємо контрольні види опитування проводити у вигляді тестового опитування, розв’язування задач та вправ.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. Кількість тематичних оцінок, яку виставляє учитель за семестр залежить від навантаження з предмету. У випадку, якщо навантаження з економіки складає одну годину на тиждень, то кількість тематичних оцінок складає не менше двох за семестр, а у випадку дві години на тиждень не менше трьох тематичних оцінок за семестр.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Тематична оцінка коригуванню не підлягає.

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом „І семестр”, „ІІ семестр”. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом „Скоригована” поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку „Скоригована” не робиться.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом „Річна” без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Розділ 3. Навчально-методична розробка економічної теми: «Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг»

Тема «Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг» зазвичай виявляється цікавою для учнів та дозволяє повною мірою проявити їх творчі здібності. Мета та зміст теми надають можливість учителю побудувати заняття на основі сучасних інтерактивних технологій. Під час таких занять організована діяльність учителя сприяє розвитку таких компетентностей:

• соціальної (створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя; використання самооцінки і взаємооцінки, взаємодопомоги, взаємоперевірки під час співробітництва учнів у навчальному процесі; надання можливості випробувати себе в різних ролях професійної спрямованості);

• полікультурної (виховання толерантного ставлення учнів до представників різних соціокультурних груп; висвітлення та встановлення зв'язків економіки з іншими суспільними і природничо-науковими дисциплінами);

• комунікативної (стимулювання учнів до висловлювання власної точку зору, висування ідей; сприяння удосконаленню вмінь слухати, ставити запитання, вести діалог, доводити власну позицію, адекватно ставитися до критики);

• самоосвітньої й саморозвитку (формування мотивації самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення; стимулювання пізнавального інтересу та збагачення власного досвіду, співвіднесення теоретичних знань з практикою; удосконалення вміння формулювати цілі власної діяльності, планувати і організовувати цю діяльність та робити висновки за її результатами);

• інформаційної (стимулювання звернення до додаткових джерел інформації, у тому числі нових інформаційних технологій, та розвиток критичності в її підборі);

• продуктивної творчої діяльності (стимулювання творчої активності; активізація вміння побачити і сформулювати проблему, знаходити альтернативні рішення, діяти в нестандартних ситуаціях).

Цілі:

освітні: подати історію розвитку маркетингу та менеджменту; розкрити сутність, смисл і місце маркетингу і менеджменту в програмі курсу; дати пояснення маркетингового середовища; виявити значення контактних аудиторій у маркетингу; показати завдання маркетингу перед покупцем; розкрити функції менеджменту, переконати учнів у тому, що маркетинг і менеджмент відіграють важливу роль у розвитку ринкових відносин;

пізнавальні: сформувати початкові навички аналізу необхідності в сучасних умовах двох наук — маркетингу і менеджменту, уміння зіставляти й узагальнювати конкретні факти в доказі науковості маркетингу й менеджменту, уміння робити висновки, вести діалог, брати участь у дискусіях, працювати з науковою літературою, енциклопедіями, словниками, періодикою; розвивати комунікабельність, толерантність, уміння орієнтуватися в ринкових умовах;

виховні: сприяти вихованню економічної культури, поважного ставлення до споживача і виробника.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми організації навчальної діяльності: творчі індивідуальні та групові завдання.

Метод: проблемно-пошуковий.

Форма уроку: дискусія, бесіда, інтерв'ю.

Обладнання: таблиці та схеми соціологічного опитування (виготовлені учнями), енциклопедичний словник, економічний словник, періодика, портрети С. Вітте, Р. Оуена.

Основні поняття

Маркетинг — наука про особливості І руху товарів і послуг від виробника до споживача з метою оптимальної їх реалізації.

Менеджмент — особливий вид управлінської діяльності, покликаний забезпечити, насамперед, уміння організувати ефективну реалізацію товарів.

SWOT(аналіз) — аналіз, що дозволяє з'ясувати, як зміни зовнішніх факторів співвідносяться із сильними та слабкими сторонами організації.

Маркетингове середовище — сукупність умов, факторів і активних суб'єктів, що прямо або опосередковано впливають на діяльність підприємства.

Контактні аудиторії — організації або групи осіб, що виявляють чи можуть виявити інтерес до фірми та можуть мати позитивний чи негативний вплив на досягнення її цілей.

Стратегія маркетингу — спосіб досягнення визначених цілей, обраний з урахуванням умов зовнішнього середовища, а також сильних і слабких сторін підприємства.

LTD— обмежена відповідальність підприємства.

Акціонерне товариство — статутне товариство з правом юридичної особи, яке створюється в дозвільному порядку та має статутний капітал, поділений на певну кількість рівних частин — акцій.

Основні дати

1901 p.— виникнення маркетингу як основної наукової дисципліни в США.

1908 p.— поява першої комерційної фірми, що займається дослідженнями в США.

1911 p.— на великих підприємствах США виникають перші відділи маркетингових досліджень.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу

Виникнення маркетингу

Цілі маркетингу (таблиця)

Поняття маркетингового середовища

Історія розвитку менеджменту Сутність менеджменту

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Вступне слово вчителя

Сучасна наука досягла значного прогресу практично в усіх галузях знань, включаючи філософію й економіку, в яких простежується багато спільного.

Маркетинг і менеджмент — порівняно нові, але вже досить вивчені напрями, що становлять значний інтерес для науки. На жаль, в Україні вони ще недостатньо розвинені, можна сказати, перебувають на початковому етапі розвитку. Велика кількість людей у нашій країні не має уявлення про ці науки. Однак потрібно відзначити, що обидві дуже перспективні. Маркетинг і менеджмент є новими технологіями початку XX століття. Саме їм доведеться визначати розвиток ринкових відносин у XXI столітті. Це закономірно, адже з часом ми робимо нові відкриття, а потім не уявляємо собі життя без них. Насамперед, маркетинг розглядається нами як вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб шляхом обміну. Необхідно також зазначити, що економічні процеси не можуть протікати довільно. Вони обов'язково кимось спрямовуються, регулюються, керуються. Це і покликаний вивчати менеджмент, про який піде мова далі. Отже, вирушаймо з дивовижну подорож — у світ науки!

Настя. Одними з найцікавіших питань філософії та економіки сьогодні є маркетинг і менеджмент. Пропонуємо вашій увазі основні моменти про ці дві науки. Отже, почнемо з найважливішого — із загального поняття маркетингу.

Маркетинг — наука про особливості руху товарів і послуг від виробника до споживача з метою оптимальної їх реалізації.

Катерина. З іншого боку, маркетинг — це філософія управління в умовах ринку, розробки товару, стимулювання попиту. Це система управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства через урахування ринкових умов і процесів, а також активного впливу на них.

Учитель. У ширшому розумінні маркетинг — це система управління виробничою та реалізаційною діяльністю підприємств, спрямована на вияв потреб у товарах і послугах і організацію виробництва відповідно до цих потреб, забезпечення просування товарів до споживача і одержання на цій основі прибутку.

Юлія. Слово «маркетинг» походить від англійського — «ринок», але сфера маркетингу набагато ширша, ніж ринок. Із сутності маркетингу випливають принципи (вимоги):

· ретельне вивчення потреб і ринкової кон'юнктури до прийняття господарчих рішень;

· створення умов для максимального пристосування виробництва до структури попиту;

· активний вплив на ринок, тобто на споживачів, з допомогою різноманітних інструментів (реклами, стимулювання попиту, цінової політики, вдосконалення товару тощо).

Анна. У будь-якому бізнесі варто поєднувати три потужні, енергійні перетворювальні сили: покупця, конкурента та компанію. Разом ці три поняття утворюють трикутник маркетингу.

Настя. Головне завдання і сутність маркетингу — поєднати ці три сили разом, щоб компанія постійно спостерігала за покупцем, продавала на ринку прибуткові товари, спираючись на свої сильні сторони та в жодному випадку не розраховуючи на слабкі.

Історія розвитку маркетингу й еволюція його концепцій

Настя. Виникнення маркетингу приурочене до кінця XIX століття і пов'язане з формуванням монополій і ринку замовлень. Як наукова дисципліна він виник у 1901 році, коли його почали викладати в університетах СІЛА (Мічиган, Іллінойс).

Анна. У 1908 році з'явилася перша комерційна фірма, що займалася маркетинговими дослідженнями.

У 1911 році на деяких великих підприємствах виникли відділи маркетингових досліджень.

Юлія. Основна відмінність американського маркетингу полягає в особливому й головному місці реклами. В інших країнах маркетинг виник трохи пізніше і має свої особливості. Насамперед, це добре, ретельно розроблені методи маркетингових досліджень.

Основна схема маркетингу

Маркетинг
Оцінювання запитів споживачів	Інтегровані маркетингові умови	Виробництво товарів (послуг)	Задоволення потреб споживачів	Досягнення мети організації

Коментар до таблиці. У цій таблиці представлені основні напрями маркетингу, в яких він розвивається.

Цілі маркетингу:

· Вивчення потреб у товарах, послугах.

· Створення у споживачів найбільш привабливого іміджу.

· Реалізація.

· Одержання прибутку.

· Визначення конкурентних переваг

Вище показано п'ять основних цілей маркетингу: вивчення потреб у товарах і послугах, створення у споживачів найбільш привабливого іміджу, реалізація, одержання прибутку, визначення конкурентних переваг.

Катерина. Виробництво продукту за простого збуту щоразу регулюється наявністю попиту і ресурсів для виробництва. У свою чергу, з точки зору філософії, маркетинг є незамінним у конкурентному середовищі, оскільки акцентує увагу на аналізі потреб.

Стимулювання:

1) споживачів;

2) сфер торгівлі;

3) персоналу фірми

Учитель. Маркетингове середовище — це сукупність умов, що впливають на діяльність і можливості фірми підтримувати успішне співробітництво з цільовими клієнтами.

Маркетингове середовище:

а) внутрішнє середовище;

б) зовнішнє середовище.

Настя. Маркетинг у сучасному житті набув дуже важливого значення. Навряд чи сьогодні можна уявити собі життя без цієї науки. Зазначимо, що ринкові відносини виникли дуже давно, витіснивши свого часу натуральне господарство. Тому можна впевнено сказати, що маркетинг існуватиме завжди, оскільки є підґрунтям ринкових відносин. На сучасному етапі Україна ще не досягла найбільшого розвитку цієї сфери.

Учитель. Поняття «маркетинг» ні для кого вже не є незвичайним. Широкий розвиток сучасної торгівлі змусив шукати нові способи керування ринковим господарством, відкривати нові можливості, вводити нові технології. Це, безперечно, є головною причиною виникнення маркетингу як науки.

Катерина. Не знаю, чи можна уявити собі добре відоме підприємство, що має низький рівень сервісу і не прагне одержувати певного доходу від свого виробництва. Однак, щоб вигідно продати, безперечно, необхідно вивчити ринок, попит, пропозиції. Маркетологи саме цим і займаються. Це їх найголовніша мета.

Настя. Ми сумніваємося, що хтось ризикне сьогодні створювати велике, підприємство, якщо у його фірмі не буде маркетолога або якщо цю галузь узагалі усунути. І справа навіть не у вигідності, а у неможливості правильно організувати розподіл товарів, визначити ринки збуту з урахуванням вигоди. Ця професія, безумовно, допомагає нам у нашому сучасному житті, в якому все має бути чітко розписано й визначено.

Ми вирішили поспілкуватися з одним із маркетологів-початківців будівельного магазину «Вільнюс» Дмитрієвою Катериною Сергіївною, яка погодилась взяти участь у дискусії. Адже дуже цікаво послухати того, хто займається цим практично щодня. Отже, ми пропонуємо фрагменти нашої розмови. Ми ставили питання, на які одержали відповіді.

Настя. Які існують види маркетингу?

Катерина Сергіївна. Про класифікацію маркетингу можна розповідати за двома напрямами: про стан попиту та види товарів.

А н н а. А які види товару існують?

Катерина Сергіївна. Можна виокремити кілька видів товару: маркетинг споживчих товарів, маркетинг товарів виробничого призначення, маркетинг організацій, маркетинг ідей, маркетинг послуг, маркетинг місць.

Н а с т я. А що таке маркетинг ідей?

Катерина Сергіївна. Насамперед, маркетинг ідей спрямований на зміну ставлення до чогось, наприклад охорони навколишнього середовища, захисту від забруднення тощо.

Катерина. А в чому полягає смисл маркетингу місць?

Катерина Сергіївна. Це створення позитивного ставлення до різноманітних місцевостей, наприклад, під час продажу житла чи земельних ділянок.

Ю л і я. А як пояснити поняття комплексу маркетингу?

Катерина Сергіївна. Можна сказати, що це сукупність керованих елементів маркетингової діяльності, які фірма використовує для створення бажаної реакції у відповідь з боку цільового ринку.

Настя. Ми вважаємо, що до комплексу маркетингу входять марка, упаковка, оформлення, гарантія, ціна, чи не так?

Катерина Сергіївна. Так,усе це можна, безсумнівно, віднести до комплексу маркетингу і додати ще просування продукту: реклама, знижки, проведення лотерей, безкоштовні зразки, різноманітні подарунки та їх розіграш, а також пропаганда.

Катерина. А що ви могли б розповісти нам про таке поняття, як маркетингове середовище?

Катерина Сергіївна. Маркетингове середовище — це сукупність умов, факторів і активних суб'єктів, що прямо чи опосередковано впливають на підприємства. Я раджу вам скласти невелику діаграму, а я б прокоментувала її.

Настя. Я так розумію, що внутрішнє середовище — це підрозділи фірми, організація управління, ресурси фірми, культура підприємства, тобто всі внутрішні справи того чи іншого підприємства. А що входить до поняття зовнішнього мікросередовища?

Анна. Може, це фактори, з якими підприємство безпосередньо взаємодіє і може впливати на них?

Катерина Сергіївна. Так, ви праві. Внутрішнє середовище — це різноманітні внутрішні питання підприємства, а зовнішнє — це питання за межами фірми, зовнішня структура підприємства. А чи можна, на вашу думку, віднести засоби масової інформації до зовнішнього середовища?

Катерина. Так, можна.

Настя. Чи можна до контактних аудиторій віднести засоби масової інформації, адже це зовнішнє мікросередовище?

Юлія. Додаткове питання: а що таке, в цілому, контактні аудиторії?

Катерина Сергіївна. Контактні аудиторії — це організації чи групи осіб, що впливають чи можуть виявляти інтерес до фірми й можуть мати позитивний чи негативний вплив на досягнення нею цілей. Звичайно, засоби масової інформації мають безпосереднє відношення до контактних аудиторій, таких, як фінансові кола, муніципальні органи влади, а також організації з охорони навколишнього середовища.

Анна. Я чула про таке поняття, як «стратегія маркетингу». Розкажіть про нього, будь ласка.

Настя. І ще одне-питання. Що таке SWOT-аналіз, адже він безпосередньо стосується стратегії?

Катерина Сергіївна. Стратегія маркетингу — спосіб досягнення визначених цілей, обраний з урахуванням зовнішнього середовища, а також сильних і слабких сторін підприємства. І, звичайно ж, для того, щоб розробити стратегію, здійснюють SWOT-аналіз, який дозволяє з'ясувати, як зміни зовнішніх факторів співвідносяться із сильними та слабкими сторонами організації. Для цього будується так звана матриця SWOT.

Катерина. А в чому полягають завдання маркетингу перед покупцем?

Катерина Сергіївна. Щоб відповісти на це запитання, я рекомендувала б вам помістити таблицю, яка чітко та яскраво відіб'є мою відповідь (див. таблицю).

Таблиця. Завдання маркетингу

Назва етапу	Зміст етапу	Фактори впливу	Завдання маркетингу
З'ясування проблеми	Покупець має в чомусь потребу і транслює її в мотивацію покупки конкретного товару	Комплекс маркетингу, зовнішнє середовище і внутрішній розвиток потреби	Виявлення потреби, факторів, що сформували їх та сприяли трансформуванню в мотивацію купівлі певного товару
Пошук інформації	Покупець збирає відомості, що стосуються товару, підвищується поінформованість	Джерела інформації: особисті, комерційні, емпіричні (досвід), пропаганда	1) Виявити джерела інформації; 2) визначити їх інформаційну ефективність; 3) розробити такий комплекс маркетингу, що вводив би марку і в комплект поінформованості, і в комплект вибору; 4) вивчити марки конкурентів
Оцінювання варіантів	Результат наміру купити товар	Відповідність купівельних властивостей товару до потреб клієнта, а також реклама та імідж фірми	Вивчити вимоги покупців та способи їх формування
Рішення купити	Покупка або відмова від неї	Ставлення оточуючих, інтенсивність їх впливу, готовність сприймати цей вплив, непередбачувані обставини	Вивчити коло осіб, що впливають на прийняття рішення, та орієнтувати на них комплекс маркетингу

Коментар до таблиці. У таблиці показані чотири основні гілки: назва етапу, його зміст, фактори, що безпосередньо впливають на завдання, та, звичайно, власне завдання. У ній подані найважливіші для маркетингу етапи з повним поясненням їхнього змісту.

А тепер спробуємо зробити узагальнюючі висновки.

Учитель. На будь-якому підприємстві, у будь-якій фірмі сьогодні працюють маркетологи. Мабуть, не знайдеш таку організацію, у якій би не працювали спеціалісти цієї галузі. Слід зазначити, що маркетинг — це, крім іншого, вивчення попиту й ринку збуту з метою якнайвигіднішої реалізації певного товару.

Катерина. Процес досить складний і, звичайно, потребує значних зусиль—матеріальних і фізичних. Не кожен впорається з цим.

Анна. Але все-таки варто розвивати цю науку, адже вона досить перспективна і вимагає впровадження нових технологій. Він нас залежатиме наше майбутнє. Можливо, тема маркетингу зацікавила вас. І, можливо, ви захочете в майбутньому обрати саме цю професію. Маркетинг дуже важливий в нашому житті, і це показав нам час!

Настя. А зараз ми пропонуємо вашій увазі вікторину.

1) Поясніть, як ви розумієте вислів «Покупець завжди правий!». Чи можна віднести його до теми маркетингу? Якщо так, то чому? Відповідь аргументуйте.

Орієнтовна відповідь. Так, цей вислів можна віднести до теми маркетингу, оскільки він безпосередньо стосується цієї науки. З визначення маркетингу випливає, що він покликаний задовольняти потреби конкретних споживачів. Маркетолог обов'язково повинен враховувати думку покупця. Від цього залежить кількість успішно реалізованого товару і репутація того чи іншого підприємства. На першому місці для маркетолога має перебувати думка покупця, і він не повинен доводити власну правоту.

2) Чи можна, на вашу думку, замінити маркетинг якою-небудь іншою галуззю? Якщо так, то якою саме?

Орієнтовна відповідь. Ні, на сучасному етапі маркетинг — незамінна галузь економіки, і заміни для неї не існує, принаймні сьогодні.

3) Як ви вважаєте, контроль і управління якістю входить до обов'язків маркетолога?

Орієнтовна відповідь. Контроль і управління якістю є прямими обов'язками маркетолога, оскільки він повинен докласти всіх зусиль, щоб покупець був зацікавлений у придбанні того чи іншого товару та впевнений у його якості.

4) Назвіть головні цілі маркетингу.

Орієнтовна відповідь. Головними цілями маркетингу є такі:

а) вивчення потреб у товарах, послугах;

б) створення у споживачів найбільш привабливого іміджу;

в) реалізація;

г) одержання прибутків;

д) визначення конкурентних переваг.

5) В одній із газет було вміщено таке твердження: «Маркетолог повинен уміти зацікавлювати покупця у придбанні свого товару». Чи згодні ви з цим? Якщо так, то чому?

Орієнтовна відповідь розрахована на персональну думку учня. Але все-таки ми згодні з цим твердженням, оскільки це одне з головних і найважливіших завдань маркетолога.

6) У чому полягає сутність маркетингу?

А зараз ми пропонуємо вам розгадати кросворд.

По горизонталі:

1. Особа, що працює у сфері маркетингу (Маркетолог)

2. Дослівний переклад слова «маркетинг» (Управління)

3. Одна з наук, до якої можна віднести маркетинг (Економіка)

4. Наука про особливості руху товарів і послуг (Маркетинг)

По вертикалі:

5. Прізвище дуже відомого менеджера XVIII століття (Оуен)

Додаткове питання. Назвіть концепції розвитку маркетингу.

Орієнтовна відповідь. Із розвитком маркетингу розвивалися і його концепції:

а) удосконалення виробництва полягає в тому, що виграє те підприємство, яке продає більше продукції за низькими цінами в багатьох торгових точках;

б) удосконалення товару, згідно з чим передбачається, що покупець віддає перевагу товарам більш високої якості, а отже, слід приділяти особливу увагу вдосконаленню товару;

в) інтенсифікація продажу (з'явилася після кризи 1928—1930 рр.), у межах концепції одержали розвиток методи продажу (психологічний вплив), переважно ці методи використовували ті підприємства, що могли зацікавити покупця і продати товар;

г) концепція маркетингу виникла в 50-ті рр. XX ст., відповідно до неї перевагу одержують підприємства, що глибоко вивчають запити споживачів і більш повно їх задовольняють.

Учитель. Тепер ми повинні розглянути поняття менеджменту та його роль у нашому житті! Менеджмент — це управління. Управління економікою — це управління людьми, працівниками, природою, засобами виробництва, предметами споживання, майном, фінансами, інформацією.

Анна. Менеджмент (англ. manage— керувати) — особливий вид управлінської діяльності, покликаний забезпечити:

1) мистецтво згуртування колективу для Досягнення визначених цілей;

2) уміння організувати ефективну реалізацію товарів;

3) дійове управління персоналом;

4) управління фінансами та всіма виробничими потужностями.

Юлія. Менеджмент — поняття багатогранне: це і сфера діяльності, пов'язана з організацією роботи людей на різних підприємствах, і галузь знань, у межах якої вивчаються можливості ефективного управління.

Катерина. Водночас значного поширення набуло поняття менеджменту як мистецтва, оскільки в ньому значну роль відіграють творчі й оригінальні управлінські рішення.

Настя. Методи управління економікою — «примус», «спонукання», «переконання» — мають безпосереднє відношення до управління економікою, а отже, до економічних об'єктів. Вони використовуються, коли йдеться про людей, трудові колективи.

Катерина. Управління в широкому смислі означає вплив на систему або діяльність для досягнення певних цілей. У сучасній філософії й економіці поряд з поняттям «управління» широко вживається поняття «менеджмент».

Юлія. Мистецтво менеджменту полягає, насамперед, у налагодженні чіткої й ефективної організації праці, яка передбачає підпорядкування (субординацію) керівників різних рівнів, виконання їх обов'язків, функціонування системи бізнесу в цілому.

Анна. Для сучасного менеджменту характерні постійне прагнення розширення виробництва і бізнесу в цілому, широка господарська самостійність, що забезпечує свободу прийняття рішень тими, хто несе відповідальність за кінцеві результати функціонування підприємства або його підрозділів.

Настя. Для цього потрібно коригувати цілі та програми залежно від стану ринку, змін зовнішнього середовища, орієнтуючись на кінцеві результати діяльності підприємства.

Історія розвитку менеджменту

Анна. Відомо, що Роберт Оуен (1771—1856) — засновник раннього менеджменту. Він був успішним фабрикантом, виробником текстилю. На початку XIX століття його фабрика була дуже великим підприємством у шотландському "містечку Нью-Ланарк. Колишній її власник збанкрутів, і Р. Оуен у першу чергу спробував найняти нових працівників, щоб забезпечити фабрику робочою силою. Фабрикант з'ясував, що переважна більшість робочих — безініціативні та нещасні.

Настя. Роберт Оуен започаткував нову практику управління, що передбачає щоденний або щотижневий облік запасів сировини, незавершеного виробництва і готової продукції. Крім того, фабрикант упровадив систему контролю за працею найманих працівників.

Катерина. За підсумками дня на робочих місцях для загального огляду встановлювалися знаки відповідної оцінки праці робітників — дерев'яні дощечки різного кольору. Чорним позначали погану роботу.

Юлія. Метою теоретичних і практичних експериментів Р. Оуена було виявлення нових способів організації економічної системи з метою підвищення заробітної плати робочих і гарантування їм зайнятості навіть під час перевиробництва.

Настя. Щоб уникнути грубих помилок у зовнішньоекономічній діяльності, безперечно, необхідно знати основи менеджменту, організаційні форми підприємств, функції та принципи організації фінансів підприємства, оскільки фінансова діяльність (управління фінансами) також належить до менеджменту.

Анна. Інструментом підприємницької діяльності є підприємство. На сьогодні існують такі організаційні форми підприємств:

1) державне підприємство;

2) приватне підприємство;

3) повне товариство;

4) змішане товариство.

А зараз пропонуємо вашій увазі фрагмент бесіди з менеджером страхової компанії «Вексель» Семь-янською Оленою Леонідівною.

Олена Леонідівна. Спочатку я хотіла б спитати, як ви розумієте такий вислів (він ужитий в переносному смислі та безпосередньо стосується менеджменту): «Фінанси не терплять дилетантства. Престиж держави вимірюється не кількістю солдатів, а міцністю національної валюти!». Запропонуйте свої версії.

Настя. Можливо, це означає, що престиж фірми врешті-решт визначається не. кількістю зайнятих на ній працівників чи обсягами вироблюваної продукції, а її фінансовою сталістю.

Олена Леонідівна. Так, ти права. Кількість товарів чи персоналу не означає, що підприємство відоме або успішно розвивається.

Юлія. А хто автор цих слів?

Олена Леонідівна. Автором вислову є відомий міністр фінансів Російської імперії С. Вітте.

Катерина. У мене до вас питання: в назвах багатьох зарубіжних фірм і деяких вітчизняних використовується слово «LTD». Що воно означає?

Олена Леонідівна. Абревіатура LTD означає обмежену відповідальність підприємства.

Настя. А що потрібно для заснування товариства з обмеженою відповідальністю?

Олена Леонідівна. Для заснування товариства з обмеженою відповідальністю укладається установча угода, в якій визначаються назва фірми назва та напрям діяльності підприємства.

Анна. А що таке акціонерне товариство?

Олена Леонідівна. Акціонерне товариство являє собою статутне товариство з правом юридичної І особи, створюється в дозвільному порядку та має статутний капітал, поділений на певну кількість рівних частин — акцій.

Катерина. Які особи можуть стати акціонерами?

Олена Леонідівна. Власниками акцій можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Анна. А засновником може бути кілька осіб, чи не так?

Олена Леонідівна. Ти права, засновником може бути як одна особа, так і необмежена кількість осіб.

Настя. Дякуємо за бесіду. Я зацікавилася цією професією і, можливо, вступатиму на економічний факультет, спеціальність менеджмент організацій.

Олена Леонідівна. Це добре, що зацікавилися. Бажаю вам успіхів!

Проблемне питання

Яке місце в нашому житті посідають менеджмент і маркетинг?

Сутність менеджменту

Сутність — це насамперед те, що вивчає та чи інша наука. Менеджмент, у свою чергу, спрямований на досягнення в процесі діяльності фірми певних, визначених заздалегідь цілей шляхом грамотного використання матеріальних, нематеріальних і трудових ресурсів.

Функції менеджменту:

1 Практика спілкування з людьми, зайнятими у сфері виробництва товарів (послуг).

2 Забезпечення ефективності управлінської сфери.

3 Вид діяльності з управління людьми в різних організаціях і ситуаціях.

4 Уміння досягати визначених цілей, використовуючи інтелект і мотиви поведінки людей.

5 Сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом і збутом з метою підвищення ефективності.

Заключне слово вчителя (підсумки уроку)

У результаті проведеної нами роботи ми змогли з'ясувати походження та пояснити значення таких термінів, як маркетинг і менеджмент, розглянути ці терміни у світлі сучасних ринкових відносин, а також поглиблено вивчити основні питання, які стосуються менеджменту і маркетингу.

Це дві дуже важливі науки, що сформувалися на початку XX століття й надали вагомої допомоги в розв'язанні проблем керівництва й управління в економіці.

Щоб ефективно реалізувати товари, нам потрібно знати основи маркетингу. Щоб налагодити чітку організацію праці, нам не обійтись без менеджменту.

В Україні маркетинг і менеджмент перебувають на стадії розвитку, хоча для цього в сучасній економіці зроблено чимало. Відзначимо, що маркетинг і менеджмент — дуже перспективні й потрібні науки і за ними — майбутнє економіки. І якщо ви, сьогоднішні десятитикласники, хочете чогось досягти в економічній сфері, ви повинні засвоїти й успішно впроваджувати в життя головні положення цих двох наук!

Домашнє завдання

1. Складіть невелику таблицю або схему, яка розкриває ваше розуміння поняття «маркетинг» чи «менеджмент» (на вибір).

2. Напишіть міні-твір з теми «Чи хотів би я в майбутньому обрати професію менеджера або маркетолога?». Свою думку аргументуйте.

3. Подумайте, як би ви оцінили нашу роботу: сподобалася чи ні, що б ви порадили додати?

Для допитливих

Вітте Сергій Юрійович

(1849—1915) — російський державний діяч, граф, з 1905 p.— почесний член Петербурзької академії наук. Був міністром шляхів сполучення з 1892року, головою Кабінету міністрів з 1903 року, ради міністрів — у 1905—106 pp. Ініціатор уведення Винної монополії (1894), проведення грошової реформи (1897), будівництва Сибірської залізниці. Відомо, що саме С. Вітте підписав Портсмутський мир у 1905 році. Є автором Маніфесту 17 жовтня 1905 року. Розробив основні положення столипінської аграрної реформи. Прагнув залучити підприємців до співпраці з урядом. Автор тритомних «Спогадів».

Література

1. Речмен Д. Дж., Мескон М. X. Современный бизнес— М.: Республика, 1995.

2. Власова М. Основы предпринимательской деятельности.— 2002.

3. Райзберг Б. А. Основы экономики и предпринимательства.— 2003.

4. Семенов В. С. Энциклопедия маркетинга.— 2004.

5. Матеріали бесіди з маркетологом будівельного магазина «Вільнюс» Дмітрієвою К. С.

6. Матеріали дискусії з менеджером страхової компанії «Вексель» Семьянською О. Л.

Висновки

Отже, навчання як процес мислення передбачає розумову діяльність викладача з передачі знань і видів діяльності та пізнавальну діяльність учнів. Мотивація навчання викладачем та активність учнів у навчанні є каталізаторами процесу навчання, стимулами та умовою його ефективності.

Економічна освіта в загальноосвітній школі може вирішити не тільки широкий спектр питань соціальної та професійної адаптації, а й допоможе розв'язанню окремих проблем індивідуальної економічної та суспільно-політичної адаптації. Це відбувається за рахунок можливості залучення під час вивчення економіки особистого життєвого досвіду тих, кого навчають, а також обговорення практично будь-яких хвилюючих питань у контексті уроку.

Найважливішим принципом навчання є принцип сполучення різних методів та прийомів навчання. І майстерність викладача полягає у тому, щоб вибрати оптимальне сполучення методів та засобів навчання, методичних прийомів, які забезпечують активізацію навчання.

Моделювання професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста і їх формування в ході професійної освіти набуває особливої актуальності в умовах сьогодення, адже створює можливості цілеспрямованого впливу на розвиток пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі.

В умовах традиційних методів навчання інформаційно-репродуктивного типу, незважаючи на постійні заклики викладачів до уваги, активності тощо, пасивність учнів рідко можна подолати. Лекція, бесіда, оповідання, демонстрація — обов`язкові в навчанні. Вони дають певну суму знань і певною мірою сприяють пізнавальній активності. Але сфера їх можливостей обмежена. Більше того, вони призводять до звикання, репродуктивного підходу до засвоєння знань, створення стереотипів мислення. Особливостями методів активного навчання (тобто методів проблемного типу) на відміну від традиційних форм інформативного типу навчання визначається: мобілізація активності учнів, близькість ступеня активності учнів та викладача, самостійне творче прийняття рішень учнями.

Методичні прийоми навчання ефективні лише тоді, коли вони обґрунтовані психологічно, тобто коли вони продиктовані не тільки змістом навчального матеріалу, а й психологічними закономірностями навчання. Звісно, зацікавленість у якісному вивченні економіки виникає далеко не в кожного, тому необхідним є вивчення хоча б основ цієї науки.

Список використаної літератури

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник —
К.:КНЕУ, 1998.-280 с.

2. Бицюра Ю.В. Економіка України в цифрах: Методичний посібник. —
Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. — 128 с.

3. Варналій З.С., Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності:
Підручник для учнів 10-11 кл. загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій
— К.:3нання України, 2003. — 404 с.

4. Ватаманюк О. Мікроекономіка. Навчальний посібник. — Львів: вид-во
Львівського ун-ту, 2005 — 160 с.

5. Горленко Г.О., Пархоменко І.М. Практикум з економіки. 10-11 клас: Посібник для вчителя. — Кам'янець-Подільський: „Абетка-НОВА", 2001.-76 с.

6. Горленко Г.О. Методичний посібник для вчителя до Збірника задач з
економіки. Вид. 2-е. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. —
116 с.

7. Економіка: Навч. посібник для 10-11 класів / З.Г.Ватаманюк,
С.М.Панчишин, І.М.Грабинський та ін.; За ред. З.Г.Ватаманюка,
С.М.Панчишина. — К.: Либідь, 1999. — 384с.

8. Економічна енциклопедія: У трьох томах. / Редкол.: … С.В.Мочерний
(відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр „Академія", 2000.

9. Загальна економіка: Підручник для 10 (11) класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів / І.Ф. Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко. За ред. І.Ф.Радіонової. — 5-те вид., доп. і перероб. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006.- 368 с.

10. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки / Тимченко І.Є., Крупська Л.П., Латер Ю.С., Чорна Т.І., Ящишина І.В. За ред. Тимченко І.Є. — Вид. 2, перероб. і доп. -Кам'янець-Подільський: "Абетка-НОВА", 2003. — 136 с.

11. Книга для вчителя економіки: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.В.Бєскова, В.М.Проценко. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. — 256 с.

12. Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта України,
№6, 23 січня 2004

13. Латер Ю.С., Ящишина І.В. Методичний посібник до „Робочого зошита
із загальної економіки". — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА,
2004.

14. Міжнародна економіка: Підручник / А.П.Румянцев, Г.Н.Климко, В.В.Рокоча та ін.; За ред. А.П.Румянцева. — К.:3нання-Прес, 2003. — 447 с.

15. Панчишин С. Економіка. 10-11 клас: Тестові завдання. — К.: Либідь, 2003.-184 с.

16. Прикладна економіка. Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів (10 — 11 класів). Підготовлено на основі американського видання «Аррііесі Есопотісз» Ішііог Аспіуетепі Іпс / за ред.. Радіонової І.Ф.- К.: АртЕк. 2001.- 224 с.

17. Прикладна економіка. Керівництво з планування навчального процесу для вчителя.- К.: АртЕк. 2001.- 96 с.

18. Прикладна економіка. Збірка завдань та вправ для учнів.- К.: АртЕк. 2001.-160 с.

Додатки

Додаток 1. Сканворд — Роль виробництва у менеджменті

По вертикалі:

1. Результат виробництва (продукт).

2. Технологічний спосіб виробництва, який характеризується індивідуальною ручною працею як головним чинником виробництва та універсальними засобами праці, рушієм яких є сила людських м'язів (ремісниче).

3. Організаційна форма виробництва, яка передбачає певну координацію дій усіх учасників виробництва (управління).

По горизонталі:

1. Виробництво, яке ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа (первинне).

4. Засоби виробництва, що належать підприємцям або іншим власникам і використовуються в процесі створення речей і послуг (капітал).

5. Фактор виробництва, сукупність таких здібностей людей, як уміння виявляти ініціативу в налагодженні справи, організовувати процес виробництва, ризикувати в момент його організації чи перебудови (підприємництво).

6. Виробництво, яке охоплює ті підприємства й галузі, в яких створюються духовні цінності, а також надаються певні послуги: медичні, освітні, наукові (нематеріальне).

7. Сукупність підприємств, які обслуговують виробництво та безпосередньо задовольняють соціальні та духовні потреби людей (інфраструктура).

8. Елемент процесу виробництва, або цілеспрямована діяльність, яка передбачає застосування здібностей і трудових навичок людей, їхніх фізичних і розумових зусиль (праця).

Освіта та самоосвіта

Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічні особливості обраної групи навчання

Розділ 2. Тематичний план предмету

2.1. Мета курсу, його основні завдання

2.2. Структура курсу

2.3. Методичне забезпечення курсу

2.4. Контроль та оцінюваннязнань

Розділ 3. Навчально-методична розробка економічної теми: «Управління підприємством. Менеджмент і маркетинг»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Розділи

Теги