Згідно з Кодексом про шлюб та сім’ю України іноземні громадяни і особи без громадянства, які постійно проживають Україні, користуються в Україні правами і несуть обов’язки в шлюбних і сімейних відносинах нарівні з громадяни України. Окремі випадки можуть бути встановлені заїм й України.

Іноземні громадяни користуються в Україні такою ж шлюб-сімейною правоздатністю, як і громадяни України. В той же іноземці не можуть вимагати визнання за ними яких-небудь прав, не наданих нашим законом громадянам України. КпШС України (частина 1 стаття 195) встановлює, що шлюби громадян України з іноземцями і шлюби іноземців між собою на території України укладаються за законодавством України. Це означає, що як порядок, так і умови укладання шлюбу регулюються КпШС України. Так, іноземець який не досяг за даним Кодексом шлюбного віку, не вправі вимагати реєстрації шлюбу, хоч за законом своєї країни вже вправі вступити в шлюб. Також іноземець не може вимагати реєстрації другого шлюбу за наявності першого законного шлюбу, хоча за законом його країни допускається багатоженство. Але в той же час, якщо витримано умови вступу до шлюбу, передбачені КпШС України, шлюб може бути укладеним навіть в тих умовах, коли за законами громадянства іноземця він не має права вступити до шлюбу.

При реєстрації шлюбів громадян України з іноземцями, органи РАГСу за наявності перешкод до укладення шлюбу за законом чоловіка-іноземця роз’яснюють особам, які вступають до шлюбу, що дійсність шлюбу в іншій країні може бути оскаржена, шлюб може бути визнаний недійсним, що тягне за собою порушення прав одного з подружжя і народжених в цьому шлюбі дітей.

КпШС України (частина 2 статті 195) встановлює для іноземців можливість іншої форми укладення шлюбу (в посольствах, консульствах, а не в органах РАГСу).

Ці шлюби як по формі, так і за умовами їх дійсності здійснюються згідно із законами держави посла або консула. Це означає, що консульські шлюби можуть бути здійсненні як в світській, так і в церковній формі, і з дотриманням умов, прийнятих в державі консула (посла).

Шлюби, що укладені іноземцями в посольстві або консульстві їх країн на території України, визнаються дійсними на умовах взаємності. Це означає, що якщо за законами держави призначеного посла (консула) на території цієї держави не визнаються дійсними шлюби, укладені громадянами України в Українському посольстві (консульстві), то в Україні також не будуть визнаватися дійсними шлюби, укладені в посольстві (консульстві) даної держави.

Громадяни України, що проживають за кордоном, як правило, укладають шлюби в консульствах України, але в деяких випадках звернення в консульство України для них буває важким по причині віддаленості або відсутності консульської установи. Тому, в силу частини 2 статті 196 КпШС України, шлюби громадян України з іноземцями, а також шлюби громадян України між собою визнаються дійсними і в тих випадках, коли вони були укладені не в консульстві України, а у відповідних органах країни їх перебування, з додержанням форми шлюбу, встановленої законом місця його укладення.

Громадяни України, незалежно від умов встановлених іноземним законом, в усіх випадках повинні дотримуватись умов вступу до шлюбу, які передбачені українським законом. Тому частина 2 статті 196 КпШС України зазначає, такі шлюби визнаються дійсними за умови, що їх визнанню немає перешкод, які випливають із статей 15, 16, 17 КпШС України.

Частина 3 статті 196 КпШС України встановлює правило про визнання шлюбів іноземців, зареєстрованих за межами України за законами відповідних країн. Ці шлюби визнаються у нас дійсними як по формі (процедурі оформлення), так і по матеріальних умовах навіть тоді, коли ця форма і умови дійсності не співпадають із нашою процедурою оформлення шлюбу і матеріальними умовами вступу до шлюбу.

1. Порядок розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами та шлюбів іноземних громадян між собою в Україні.

Частина 1 статті 197 КпШС України встановлює порядок розірвання шлюбів громадян України з іноземцями, а також шлюбів іноземних громадян між собою на території України. Ці шлюби розриваються за законодавством України, за такою ж процедурою (в органах РАГСу або суді), на тих же мотивах і з тими ж правовими наслідками, які встановлені в Кодексі про шлюб і сім’ю України. Нашим законодавством при розірванні іноземних шлюбів не передбачено ніяких обмежень і виключень. Тому при розлученні іноземці не вправі посилатися на свої національні закони.

Розірвання шлюбу через суд України може мати значні перешкоди, коли один з подружжя проживає за кордоном, так як закон України за всіх умов не може заборонити іноземцю звертатися з вимогами про розірвання шлюбу в суд держави, в якій він проживає. Невизнання розірвання шлюбу, проведеного в цих випадках іноземним судом, привело б до того, що іноземець вважався б розведеним, а громадянин України продовжував би перебувати в шлюбі. Тому, якщо в .момент розірвання шлюбу хоч би один з подружжя (іноземець або громадянин України) проживав за межами України, КпШС України (стаття 197) визнає дійсним розірвання шлюбу, проведене іноземним органом за законом відповідної держави.

В тих випадках, коли обидва з подружжя проживають за межами України, розірвання шлюбу в суді України може спричинити для них непереборні труднощі. Примусити таке подружжя приїхати в Україну для здійснення розлучення значило б поставити їх в тяжке становище і порушити їх права. Тому КпШС України (частина 3 статті 197) встановлює, що розірвання шлюбу, здійснене за межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо обидва з подружжя, які є громадянами України, проживають за її межами.

В той же час громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не можуть бути в силу цього позбавлені Справа розірвати шлюб в суді України. Тому КпШС України (частина 6 статті 197) надає громадянам України, які проживають за кордоном, право звертатися з вимогою про розірвання шлюбу в суди України. В цих випадках Верховний Суд України дає обраному ним суду, яким може виявитись будь-який суд України, доручення розглянути справу про розірвання шлюбу між громадянами України, які постійно проживають за межами України.

Законодавство України передбачає можливість в окремих випадках розірвати шлюб шляхом реєстрації розлучення в органах РАГСу без попереднього звернення до суду. Оскільки консульство України надало право реєструвати всі акти громадянського стану, то в силу частини 5 статті 197 КпШС громадяни України, які постійно проживали за кордоном мають право за наявності передбачених умов розірвати шлюб шляхом реєстрації розлучення в консульській установі України. Якщо подружжя є іноземцями, то незалежно від місця їх проживання розірвання їх шлюбу, проведене за межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні.