Впродовж останньої чверті ХХ ст. туризм у світі став явищем, що увійшло до повсякденного життя сотень мільйонів людей.

У період переходу до ринкової економіки міжнародний туризм є одним із перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності України і її регіонів. Відомо, що на частку туристичного бізнесу припадає 7 відсотків загальносвітового експорту товарів і послуг, що в абсолютному вираженні поступається тільки прибуткам від експорту нафти, нафтопродуктів і автомобілебудування.

Слід зазначити, що міжнародний туризм має великі перспективи і в майбутньому. Згідно з прогнозами експертів ВТО, обсяги міжнародного туризму зростатимуть щороку в середньому на 4 %. У 2010 році у світі прогнозується 1,018 млрд. учасників міжнародних подорожей, а у 2020 році – 1,6 млрд.

Актуальність роботи полягає в дослідженні підходів і методів, до організації туризму в Канаді, можливостей використання нових організаційних форм і напрямків у туристичній діяльності, що має сприяти підйому якості наданих послуг і удосконаленню рекреаційно-туристичної бази національного туризму.

Канада – країна з досконало розробленими туристичними маршрутами, кемпінгами і мережею готелів. Багато туристів обирають Канаду для довготривалого відпочинку: сюди приїздять у справах у відрядження або роблять двох- , трьохденну зупинку під час автобусної подорожі по Америці, не кажучи про довготривалі відпочинки на узбережжі морів та океанів.

Зважаючи на актуальність, вивчення природних та історико-культурних пам’яток Канади та необхідність їх задіяння в системі туристичного обслуговування, автор і вибрав темою курсової роботи: “Туристично-екскурсійні ресурси Канади”.

Предметом дослідження курсової роботи є дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Канади, сучасного стану туристичної галузі країни.

Географічні рамки курсової роботи охоплюють територію держави Канада.

Хронологічні рамки роботи охоплюють період від І ст. н. е. до сьогодення.

Об’єктом дослідження курсової роботи є туристичні ресурси Канади, сучасний стан та перспективи розвитку туристичної галузі країни.

Основною метою курсової роботи є вивчення Канади, її становлення як держави, аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі, розгляд природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу країни.

Завдання роботи:

• дослідити фізично-географічне положення та природно-кліматичні особливості Канади;
• дослідити історико-культурний потенціал країни та вказати особливості державотворення та державного устрою сучасної Канади;
• дати оцінку соціально-економічній політиці країни;
• вказати основні етапи розвитку туризму Канади;
• провести туристичне районування країни на основі дослідження розміщення окремих туристичних ресурсів Канади;
• дослідити та проаналізувати туристичний ринок Канади;
• визначити можливі та дійсні зв’язки Канади з Україною;
• дослідити пропозицію подорожей до Канади на українському туристичному ринку;
• дати власну оцінку туристичній інфраструктурі Канади та внести деякі особисті пропозиції.

Під час написання курсової роботи було використано наступні джерела: підручники [2; 464], джерела Інтернет [21], посібники та ін.

Всього використано близько 30 джерел. Всі визначені видання стали методичною основою для підготовки курсової роботи.

Курсова робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАНАДИ

1.1.    Фізично-географічна характеристика країни

Канада є другою за величиною країною у світі (9 970 610 кв. км), яку перевершує за розмірами тільки Росія. Канада розташована на північ від США, між Атлантичним та Тихим океанами. Вона займає майже всю північну частину Північної Америки і один з найбільших у світі Канадський Арктичний архіпелаг. З заходу на схід вона досягає 7 700 км, а з півночі на південь – 4 600 км. Майже 90% всього населення Канади мешкає в межах 160 км від кордону з США [11;157].

Столиця Канади – місто Оттава у провінції Онтаріо.

Розташування Канади біля світових транспортних шляхів прискорили свого часу освоєння території і розвиток економіки, стимулювали її торгівлю, приваблювали до неї іммігрантів [6; 304].

Канада розподілена на десять провінцій та три території, кожна з яких має свою столицю (в дужках): Альберта (Едмонтон), Британська Колумбія (Вікторія), Острів Принс-Едуард (Шарлоттаун), Манітоба (Вінніпег), Нью-Брансвік (Фредеріктон), Нова Шотландія (Галіфакс), Нунавут (Іквалут), Онтаріо (Торонто), Квебек (Квебек), Саскачеван (Реджина), Нова Земля (Св. Джон), Північно-Західні Території (Єллоунайф) та Юкон (Уайтхорс) [3; 233].

Канада межує на півдні та заході з США. Протяжність кордонів (включаючи Аляску) – 8 893 км. Протяжність морського узбережжя 243 791 км.

Канада має значну протяжність з півночі на південь. Південні кордони країни проходять на широті Рима, а від островів архіпелагу до Північного полюсу лише 700 км. Тому територія Канади знаходиться у багатьох природних зонах – від арктичних пустель до степів. Разом з тим великі простори країни – це райони крайньої півночі, де господарська діяльність людини ускладнена.

 За фізико-географічним положенням Канаду можна розділити на 7 добре виражених фізико-географічних районів:

1. Арктичні гори. Більшу частину острова Елсмір і Північно-Східного узбережжя острова Баффінова Земля займають черги високих гір і крутих схилів. Це район високоширотний і винятково холодний. Поверхня схована вічною мерзлотою, на більшій частині території — льодовикові покриви.

2. Лаврентійский (Канадський) щит. На північний захід від Аппалачських гір лежить Канадський Щит, який складається в основному з гранітів та гнейсів. Там багато озер, річок з порогами. З заходу та з півдня Канадський Щит охоплює ланцюг озер – від Великого Ведмежого до Великих озер. У центрі району — Гудзонова затока. Південна частина цього району виходить за межі Канади й поширюється на Північні області Мінесоти, Вісконсина, Мічигану й Нью-Йорка.

3. Аппалачскі гори. Аппалачські гори розташовані на південному сході Канади. Вони багаті на корисні копалини. Середня висота гірської гряди не перевищує 600 м. Приморські провінції й острівна частина Ньюфаундленду представляють самий північний край Аппалачськой системи, що починається в Алабамі й проходить через східну частину США й Канади. Цей район древніх скельних порід є й першою областю з постійними поселеннями європейців [22].

4. Внутрішні рівнини. На захід від Канадського Щиту розташовані Великі рівнини. Їх південна частина – Внутрішні низини – сільськогосподарський центр країни, 75% всіх земель, що обробляються.
5. Скелясті гори. На узбережжі Тихого океану розкинулися Кордильєри – на 2,5 тис. км з півночі на південь і на 750 км з заходу на схід. На сході вони називаються Скелястими горами, на заході – Береговим хребтом. Середня висота гір – 2-3 тис. м над рівнем моря [11; 48].

 Скелясті гори різко піднімаються до вражаючих висот уздовж західного краю Внутрішніх рівнин. Деякі вершини перевищують 3000 метрів.

6. Міжгірські райони являє собою лабіринт плато, невисоких хребтів і долин.
7. Тихоокеанська гірська система.

Західний край континенту являє собою гірську стіну, що простягається від Аляски через територію Юкон і Британська Колумбія до Сьєрри-Невади в Південній Каліфорнії [22].

Клімат. Клімат країни варіюється від арктичного на півночі до помірного на півдні. На більшій частині Канади континентальний клімат, на західному та східному узбережжях – морський, на півдні – помірний, наближений до субтропічного. Середня температура січня на крайній півночі -35⁰ С, на півдні -20⁰ С, на сході узбережжя -5⁰ С, на заході -4⁰ С, липень – від 5⁰ С на крайній півночі до 22⁰ С поблизу кордону з США. Опади більше всього випадають в прибережних районах (до 2 500 мм на рік), а менше всього – в центральній частині країни (200 – 500 мм). В зимовий час вся Канада покривається снігом, а більшість річок та озер замерзають. Холодні маси повітря з Арктичного узбережжя легко досягають півдня країни. Гірські гряди Канади розміщені вздовж меридіанів і не захищають південну частину країни від впливу арктичних холодів. Тільки південно-західні та південно-східні райони країни відрізняються м’яким морським кліматом [23].

Флора. Рослинний світ Канади відрізняється особливою різноманітністю. Невеликі поля, сади, луки та пасовища – все це постійно чергуються між собою, створюючи надзвичайний пейзаж.

Значна частина земель Канади – тундра та тайга. Більше 50% території вкрито лісами. Особливу цінність представляють: дугласія, гігантська туя, бальзамічна піхта, чорна та біла ялиці. Для півдня та південного сходу країни характерні тополя, жовта береза, дуб та клен, символ Канади. За запасами деревини Канада поступається Росії та Бразилії, а у перелісі на душу населення вона стоїть на першому місці у світі. Провінції прерій покриті травами. Біля Скалистих гір ростуть рідкісні соснові ліси. Ближче до тихоокеанського побережжя ліси густішають — тут ростуть різні види кедру, можевільника, канадського тису та єлі.

Фауна. Різноманітний і тваринний світ Канади. Тваринний світ Канади представлений такими видами: песець, соболь, койот, лиса, північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь. В південній частині країни зустрічаються декілька підвидів виргинського оленя, чорнохвостого оленя, вилорога антилопа. В північних районах водяться лось, бізон, мускусний бик, арктичний карибу, лісний карибу. В горах — велика кількість товсторогів, в лісах – ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень. На озерах та арктичних островах мешкають мільйони перелітних птахів. В заповідниках Канади можна зустріти бізонів, які були майже повністю винищені з приходом європейських поселенців на материк [24].

Прибережні води багаті на рибу: на заході – лососеві (чавича, кета, горбуша), а на сході – тріскові породи та оселедці.

Гідрографія. Канада славиться своєю густою та повноводною сіткою річок. Приблизно 8% площі Канади зайнято водою. Гідроенергетичний потенціал річок — один з найбільших у світі. Канаду перетинають такі могутні ріки, як Макензі, Колумбія, Ніагара, річка Св. Лаврентія, Св. Іоанна, Саскачеван, Нельсон, Атабаска, Мирная, Юкон, Фрезер та багато інших. Макензі є самою довгою річкою всієї північної частини материка: її довжина – більше 4,5 тис. км. На річці Ніагара знаходиться відомий Ніагарський водоспад, 50-метрової висоти. Майже 2/3 всіх річок Канади відноситься до басейну Північного Льодовитого океану. Скрізь, крім самої південної частини країни, річки покриваються кригою на період від 5 до 9 місяців року. Такі річки, як Ніагара та р. Св. Лаврентія відіграють важливу роль в економіці Канади. Вони служать транспортними шляхами між Канадою та США, а також джерелами електроенергії, яку виробляють ГЕС, побудовані на них. Озер в Канаді, великих і малих, нараховується близько 4 тисяч. Самі великі – це Великі озера, Велике Невольниче, Велике Ведмеже, Атабаска, Манітоба, Ніпігон, Мистасині та ін. Озера Канади неймовірно красиві завдяки своїй чистій воді та мальовничим скелястим берегам. Вода в них – прозоріша повітря. Озера – улюблене місце відпочинку канадців [12; 303].

1.2 Короткий нарис історії Канади

Близько 20-40 тис. років тому з Азії в невідому Америку переселилися предки сучасних корінних жителів Канади – індійці і ескімоси [16; 207].

Тільки через п’ять років після того, як Колумб відкрив Америку в 1497 році, британський мореплавець Джон Кабот відкрив Канаду, перебуваючи, щоправда, у впевненості, що він потрапив до північно-східної частини Китаю. У 1534 році французький дослідник Жак Картьє дійшов до верхів’їв ріки Св. Лаврентія. Пройшло ще добрих сто років, і на її березі з’явилися перші французькі колоністи, які й заснували Квебек. Вони дали країні свою назву — «Нова Франція» [23].

Перша хвиля переселенців з Європи, а саме із Франції й Британії, прийшла на початку XVII століття. Колонії, що створилися, хоча й вважалися заможними територіями, але у військових і політичних відносинах залежали від метрополій. На території Північної Америки розгорнулося суперництво між Англією й Францією (так звана Семирічна війна 56-63 рр.). В 1759 році біля Квебека французи зазнали поразки в битві з англійцями, і їхні території до сходу від Міссісіпі (відповідно до Паризького договору 1763 року) були названі англійськими. Остаточне оформлення границь колоніальних володінь Великобританії завершилися в 1791 році прийняттям Конституційного акту, згідно якому Канаді був даний статус домініону. Рішучість тисяч франкомовних жителів відстояти свої традиції, мову і культуру привела до ствердження Квебекського пакту (1774 рік), що гарантував переселенцям цих місць офіційне визнання французьких цивільних і релігійних законів. Факт із давньої давнини знайшов своє переломлення в сучасній історії Канади: він забезпечив у ній французьку присутність, і насамперед у провінції Квебек. Боротьба за державну незалежність, що оголосив південний сусід – Сполучені Штати Америки, привела до того, що велике число англогомовних колоністів (американців, а потім шотландців) знайшли свій притулок у Канаді. Вони оселилися, головним чином, у Новій Шотландії, Нью-Брансуіці й уздовж Великих озер.
Незабаром англійці визнали необхідним об’єднати дві ці колонії й утворити єдину провінцію Канаду, в складі її були: Східна Канада (Квебек) і Західна Канада (Онтаріо). У липні 1867 р. Канада одержала право формувати власний уряд, не виходячи зі складу імперії. В 1867 році Схід і Захід, а також Нова Шотландія й Нью-Брансуіка об’єдналися й стали Канадським домініоном. Спочатку у федерацію не входили острова Ньюфаундленд і Принца Едварда. У сучасних кордонах Канада сформувалася в 70-х роках XIX в. Острів Ньюфаундленд увійшов до складу держави в 1949 р. За Вестмінстерським статутутом (1931) було розширено компетенцію уряду Канади (як і інших британських домініонів) у міжнародних і внутрішніх справах [18]. Після Другої світової війни підсилився вплив на економіку й політику Канади США (при одночасному ослабленні англійських позицій). Державотворення завершилося наприкінці XIX – на початку XX століття. Крапкою в завершенні об’єднання канадських територій стало будівництво національної залізниці. Ньюфаундленд, довше всіх залишався колонією Англії, тільки в 1949 році був оголошеним десятою провінцією Канади [19].

З другої половини 60-х рр. намітився поворот убік незалежного політичного курсу. В 60-70-х рр. загострилася внутрішня боротьба з питання положення франко-канадців. В 1982 р. набула чинності нова конституція Канади; її не визнає Квебек, що домагається особливого статусу. Незабаром після цього Канада приєднала до себе величезні території, що простираються на південь і захід від Гудзонової протоки.

 І це були останні суттєві зміни в Канадській державі, що і сприяли формуванню незалежності.

1.3.Державно-адміністративний устрій

Формально Канада є конституційною монархією, але фактично — федеративно-демократичною державою з парламентською формою правління. Главою держави формально є англійський король (королева), якого в країні представляє генерал-губернатор Канади. Починаючи з 1947 генерал-губернатор володіє всіма повноваженнями для здійснення всіх функцій від імені свого суверена. Останній призначає генерал-губернатора по рекомендації прем’єр-міністра Канади.

Роль генерал-губернатора в політичному житті невелика, хоча формально він є главою виконавчої влади, затверджує законопроекти, прийняті парламентом. При генерал-губернаторі є Таємна рада (130 осіб), у який входять члени королівської родини, міністри, спікери палат парламенту й ін.

Законодавчу владу здійснюють палата общин, сенат і генерал-губернатор. Теоретично генерал-губернатор може відмовитися схвалити законодавчий акт, прийнятий сенатом і палатою общин. На практиці ж жоден генерал-губернатор з часів конфедерації не використовував в цій ситуації своє право вето.

Члени парламенту обираються в палату общин від одномандатних виборчих округів. Вибори проводяться не рідше одного разу на п’ять років (норма представництва встановлюється пропорційно чисельності населення в кожній провінції: від Онтаріо 88 депутатів, від Квебека — 74, від Альберти — 19), проте якщо уряд ухвалить рішення про розпуск палати общин, то вибори можуть відбутися достроково. Верхня палата парламенту складається з 104 сенаторів, що призначаються генерал-губернатором за порадою прем’єр-міністра.

До складу палати громад входять такі партії, як ліберальна, прогресивно-консервативна, Нова демократична, Партія соціального кредиту. Члени сенату призначаються генерал-губернатором за порадою прем’єр-міністра й складаються ними до досягнення 75 років (до 1965 вони були сенаторами довічно). Виборче право надається всім громадянам, що досягли 21 року [1; 62].

До 1933 року в Канаді існували дві основні партії: Консервативна (яка в 1942 змінила назву на Прогресивно-консервативну) і Ліберальна. Протягом ста із гаком років вони зміняли один одного у влади. Консервативна партія була ініціатором створення Конфедерації в 1867 і перебувала при владі практично беззмінно до 1921 року. Після цього влада в основному належала Ліберальній партії, при цьому з 1935 по 1957 рік – без перерв. Консервативна партія втратила свою роль однієї з найважливіших партій після виборів 1993 року, коли вона отримала всього два місця в палаті общин; після виборів 1997 року вона мала в розпорядженні 20 місць.

Канада включає 10 провінцій. Урядові органи провінцій побудовані за тим же принципом, що і федеральні органи, за винятком того, що провінційні законодавчі органи є однопалатними. Функції, відповідні ролі керівника держави, в провінціях виконує лейтенант-губернатор, який призначається федеральним урядом.

Уряд Канади складається із прем’єр-міністра й міністрів — глав провідних міністерств (оборони, іноземних справ, фінансів, торгівлі й промисловості). Міністри, як правило, — депутати палати громад. Прем’єр-міністр має дуже широкі повноваження, є верховним головнокомандуючим збройними силами.

Хоча в Канаді судова і правова системи відносяться до юрисдикції двох рівнів урядової влади, в країні існує єдина загальна структура судового устрою, первинною ланкою якої є провінційна судова система. Кримінальне право і судочинство знаходяться у винятковій юрисдикції федерального парламенту.

Відмова Канади від практики беззаперечної і необмеженої підтримки США і НАТО привела до змін і в її військовій політиці. Озброєні сили Канади будуються на професійній основі і їх чисельність у разі виникнення військового положення може бути різко збільшена за рахунок набору добровольців [9].

Конституція. Акт конституції 1982 року завірено Британським парламентом 25 березня 1982 року, і затверджено королевою Єлизаветою Другою 17 квітня 1982 року, яка підтвердила повну незалежність Канади. Документ містить справжні закони, затверджені канадською конфедерацією в 1867 році, а також виправлення, зроблені Британським парламентом в останні роки.

У квітні 1982 року в Канаді був прийнятий закон про конституцію, що наділив канадський парламент правом самостійно вносити всі конституційні зміни й доповнив її хартією прав. Однак цей закон викликав широке невдоволення в провінції Квебек, оскільки він позбавив її права вето на прийняття конституційних змін [29].

1.4.    Соціально-економічний розвиток

Сучасна Канада – це високо розвинута індустріально-аграрна країна з одним з найвищих в світі рівнем життя населення. Завдяки винятковому багатству і різноманітності своїх природних ресурсів Канада завжди мала тісні економічні зв’язки з самими розвинутими країнами – спочатку з Францією, потім з Великобританією і нарешті з США. Поступово ставши північною сировинною базою США і ринком для товарів цієї країни, Канада змогла наблизитися до рівня її добробуту за декілька десятиріч промислового підйому.

Економіка Канади заснована на приватному підприємництві (за наявності деякої кількості державних і кооперативних підприємств) і орієнтована на ринок; в країні добре розвинута система соціального забезпечення. Приблизно одна п’ята робітників і службовців Канади зайнята в державному секторі [10; 121].

Канаду поділяють на чотири економічні райони:

1. Центральний економічний район. Центральний економічний район — це найбільший індустріальний район Канади. Сюди, минаючи порти Атлантичних провінцій, по глибоководному шляху ріки Святого Лаврентія прибувають океанські лайнери з Європи й Азії. Тут найбільші міжнародні аеропорти Канади, у тому числі зв’язані регулярною лінією з нашою країною — монреальский.

Центральний район займає 26% території Канади, але тут проживає 62% всіх канадців, виробляється 63% усього валового внутрішнього продукту країни. В останні десятиліття господарсько-політична вага району повільно, але помітно зменшується. У цьому відіграє не малу роль розкол центрального району на дві половини — Квебек і Онтаріо, з несхожою економічною структурою й зростаючими політичними протиріччями. Фактично провінції Онтаріо й Квебек — це два самостійних економічних підрайони, поєднуваних у рамках центрального району скоріше в силу вигідного географічного положення.

2. Далекий Захід.

Далекий Захід охоплює провінцію Британська Колумбія – третій за значенням економічний район Канади. На нього доводиться близько 10% території, 11% населення й 12% промислового виробництва країни. Головне багатство району – ліс і мінеральні ресурси.

3. Степовий район.

Степовий район, що охоплює канадську частину Великих рівнин, займає 1/5 частину території Канади. Тут живе 1/6 населення й виробляється 1/5 промислової продукції країни. Добуваються: нафта, газ, нікель, калійні солі, поліметали. Степовий район мало орієнтується на зовнішній ринок. Провідну роль у цьому районі зберігає сільське господарство. Найбільше місто й центр степового району – Вінніпег [28].

Канадська економіка належить до числа самих відкритих в світі. За об’ємом торгівлі Канаду можна порівняти з найкрупнішими індустріальними країнами [30].

Сучасна Канада – країна з високорозвиненою і диверсійною економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) – сьомий показник у світі. Про високий життєвий рівень у Канаді, який відповідає рівню її економічного розвитку, свідчить інший показник — розміри ВВП на душу населення — за яким Канада відстає від США і Японії, проте випереджає такі країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія.

Ахіллесовою п’ятою Канадської економіки залишається ситуація в області державної заборгованості. На кінець ХХ ст. сукупна заборгованість держсектора (тобто борг федерального і провінційних урядів і муніципалітетів) перевищив абсолютний обсяг ВВП Канади, досягнувши суми в 800 млрд. кан. дол.

Сильною стороною канадської економіки є високий ступінь її інтернаціоналізації. Частка експорту ВВП Канади досягала 40%, істотно перевищивши відповідні експортні показники США, Японії, Німеччини. Істотно і те, що зовнішня торгівля Канади, завдяки постійному перевищенню експорту над імпортом, призводить до значного позитивного сальдо [26].

Найважливішою відмінною рисою канадської економіки є висока частка сільського господарства і ресурсних галузей у ВВП: більше 16% (в інших країнах сімки вона не перевищує 8%), при більш низькій частці обробної промисловості, ніж в інших провідних країнах Заходу (18% ВВП у Канади в порівнянні з 21% у США, 27% у Японії і 29% у Німеччині).

Промисловість Канади.

Стосовно промисловості Канади, вона характеризується високим технічним рівнем. Частка промисловості у валовому суспільному продукті становить понад 85%. Найважливіші галузі: лісова, целюлозно-паперова, нафтопереробна, гірничодобувна, чорна й кольорова металургія, машинобудування (головним чином транспортне), воєнна промисловість, електроенергетика, м’ясоконсервне виробництво. Канада займає 2-е місце у світі по видобутку газу, виробництву уранових концентратів, платини, на неї доводиться близько 30% світового виробництва азбесту й 25% — калійної солі. Канада займає 7-е місце в промисловому виробництві світу (3,2 %) [24].

Основними промисловими районами є:

Південно-східний район (Онтаріо) — спеціалізація: чорна й кольорова металургія, машинобудування, поліграфічна й текстильна промисловість. Головні промислові центри: Торонто, Оттава, Гамільтон, Уінсор, Садбері.

Південно-західний районї (Квебек) — спеціалізація: машинобудування, кольорова металургія, нафтопереробка, хімічна, целюлозно-паперова, текстильна промисловість. Головні промислові центри: Монреаль, Квебек, Труа-Рив’єр.

Південний захід Британської Колумбії — спеціалізація: машинобудування, нафтопереробка, лісова промисловість. Головні промислові центри: Ванкувер, Вікторія.

Великими промисловими і індустріальними центрами, крім того, є міста Едмонтон (нафтопереробка, кольорова металургія, машинобудування), Калгарі (нафтопереробка, машинобудування, харчова промисловість), Вінніпег (машинобудування, харчова промисловість).

Сільське господарство.

Канада володіє потужним сільським господарством з розвиненим агропромисловим комплексом, головну роль у якому відіграє харчова промисловість. На неї доводиться понад 13% вартості всієї продукції країни. Канадське с/г характеризується високим рівнем механізації, концентрації виробництва, товарності й повністю забезпечує потреби країни в продовольстві. Головна галузь – м’ясомолочное тваринництво, що дає понад 60% вартості с/г продукції. Головними с/г районами Канади є степові провінції (зернове господарство, пасовищне м’ясне скотарство, м’ясо шерстяне вівчарство), Центральний район ( тваринництво з акцентом на молочне господарство в Приозер’ї, плодівництво в Ніагарськім районі), Південь Британської Колумбії — район молочного господарства, у центральній частині — м’ясне скотарство. Канада є одним з найбільших у світі виробників пшениці й кормових трав. На фермах Канади вирощують 1/3 олійного льону й 1/5 рапсу, виробленого у світі. У рибальстві зайнято близько 90 тис. осіб, щорічно виловлюється понад 1 млн. т риби, 2/3 улову вивозиться. Половину улову одержують у прибережних водах приатлантичної провінції (тріску, оселедець, краби), 2/5 — у прибережних водах і ріках Тихоокеанського узбережжя (лососеві й палтус) [24].

Транспорт.

Канада має у своєму розпорядженні всі види транспорту.

По довжині залізних дорого Канада уступає лише Росії та США (понад – 71 тис. км), автомобільних доріг тут понад 750 тис. км, у тому числі із твердим покриттям – понад 600 тис. км ( 2-е місце у світі після США).

Величезні дистанції між містами є причиною розвитку цивільної авіації в Канаді. Дві найважливіші авіалінії – Air Canada і Canadian Airlines. П’ять головних регіональних компаній обслуговують інші планові комерційні перевезення. Більш ніж 700 невеликих авіаліній проводять позапланові перевезення.

У Канаді дуже розвинений внутрішній водний транспорт. Більша частина внутрішньоконтинентальних маршрутів проходить через глибоководний шлях по ріці Св. Лаврентія, що дозволяє морським суднам заходити на 4 тис. км у глиб континенту. І на західному, і на східному узбережжях існує розвинена система перевезень, але судноплавство в канадській Арктиці перебуває в критичному стані. За міжнародними стандартами канадський морський флот невеликий. Більша частина канадських кораблів обслуговує внутрішні маршрути. Найбільші по вантажообігу порти Канади: Ванкувер, Монреаль, Тандер-Бей, Галіфакс, Квебек, Сет-Іль [24].

Міжнародні економічні зв’язки.

По загальному обсягу зовнішньоторговельного товарообігу Канада входить до числа провідних країн, що свідчить про значне задіяння економіки країни в систему міжнародного поділу праці. Експортується більша половина всієї товарної продукції, а в окремих областях цей показник ще вище (4/5 збору пшениці, продукції лісопильної, целюлозно-паперової й алюмінієвої промисловості).

Канада вивозить газетний папір, залізну руду, свинець, цинк, нікель, алюміній, нафту, уран, азбест, калійну сіль, титан, молібден, гіпс, сірку, кобальт, лісоматеріали, природний газ, електроенергію, багато видів машин і встаткування, аж до космічних засобів зв’язку і ядерних реакторів; ввозить машини й устаткування, нафтопродукти, вугілля, бавовну, вовну, кава, каучук, банани, какао.

Основні торговельні партнери Канади: США, Великобританія, Японія, Німеччина.

Крім того, Канада на світовому ринку виступає як великий експортер капіталу в країни Латинської Америки й Африки.

Фінанси. Більшість звичайних банківських функцій виконуються Банком Канади, що має повну автономію у встановленні грошової політики. Банк Канади веде свою політику за допомогою 11 комерційних банків. У Канаді — 5 фондових бірж в Альберті, Монреаль, Торонто, Ванкувері й Вінніпезі. Існує тісний зв’язок між фондовими біржами Канади й США. Рівень іноземних капіталовкладень у канадську економіку дуже високий (більше 50% вкладено в промислове виробництво). Найбільша кількість капіталовкладень з США [24].

Іншою важливою формою власності в Канаді є кооперативи, яких налічується більше 10 тисяч. Вони займаються маркетингом, страхуванням, банківською справою, житловим будівництвом і роздрібною торгівлею, надають медичні послуги, їх оборот досягає 30 млрд. канадських доларів в рік [7; 159].

Населення. Населення Канади нараховує всього 30,3 млн. осіб, причому більша його частина живе на вузькій смузі вздовж кордону з США – шириною в 160 км та довжиною в 6 000 км. Зростанню населення в рівній мірі сприяє імміграція та природний приріст населення. Канада представляє приблизно 0,5% населення земної кулі. За оцінками експертів, в 2026 році Канада буде нараховувати 36,2 млн. мешканців.Більшість канадців, 76,6%, живуть в містах, а 23,4% — в сільській місцевості. Згідно останнього перепису населення, 31% населення Канади живе у трьох найбільших містах країни – Торонто, Монреалі, Ванкувері. Тривалість життя в Канаді – 74,9 років для чоловіків та 81,4 років для жінок. Це один із самих високих показників у світі. За статистикою, середній розмір сім’ї у Канаді складає 3,1 чоловік, в якій включено 1,3 дітей. Розмір сім’ї залишається незмінним з 1991 року [25]. У Канаді створена одна з найбільш гуманних соціальних систем. Суть цієї системи полягає в тім, що держава гарантує певний рівень життя будь-якій людині, будь він громадянином Канади, що постійно проживає на території країни або біженцем. Збираючи прибутковий податок по прогресивній шкалі із усього працюючого населення, держава надає фінансову допомогу (WELFARE) усім, хто з якої-небудь причини непрацездатен або не може знайти собі роботу. Таким способом Канада виключає появу в державі класу людей, що перебувають за межею бідності.За рахунок цього держава одержала можливість контролювати рівень злочинності й попереджати соціальну напруженість, що неминуче виникає в суспільстві, у якому живуть бідні й зневірені люди. Така соціальна політика, у сполученні з високим рівнем моральної стійкості й чіткою роботою правоохоронних органів, дозволяє Канаді залишатися одною із самих безпечних держав у світі, у якій рівень злочинності неймовірно низький, а соціальні конфлікти практично відсутні.  Програми допомоги розраховані на всі прошарки суспільства, особливо на неповнолітніх дітей, безробітних і людей похилого віку [20].

Трудові ресурси Канади визначаються як сумарна чисельність громадян країни старше 15 років, які мають або шукають роботу, активні трудові

ресурси Канади налічують близько 14,9 млн. чол. [34].

2. ПРИРОДНО- РЕКРЕАЦІЙНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ КРАЇНИ

 2.1. Природний потенціал Канади.

Людину, яка вперше потрапила до Канади, захоплює різновид ландшафтів, які розміщуються на такій великій території, а також самобутність традицій і уклад життя місцевих жителів. Більшу територію країни займають мальовничі містечка, музеї, природні парки в яких можна відчути себе невіддільною частиною природи.

Канада омивається трьома океанами – Тихим, Атлантичним і Північним Льодовитим. Канада має найбільше морське узбережжя у світі (включаючи острови), її берегова лінія налічує приблизно 250 тисяч кілометрів.

Такі пляжі, як пляжі Китсілано, Жеріко, Ріка-Біч і Локарно, незважаючи на прохолодну воду, залучають тисячі відпочиваючих і є найпопулярнішими.

Дуже популярні морські прогулянки на катерах уздовж узбережжя, коли туристи можуть впритул наблизитися до мігруючих китів і косаток, послухати лекцію екскурсовода про їхній спосіб життя й удосталь на фотографуватися.

До складу Канади входить велика кількість островів: острів Баффінова Земля, острів Вікторія, острів Елсмір, острів Девон, острів Банкс, острів Ньюфаундленд, острів Ванкувер, острів Королеви Шарлоти, острів Саутгемптон і інші.

На більшості островів, які знаходяться на півночі країни, життя утруднене кліматичними особливостями [28].

Острів Вікторія є найпівденнішою урбаністичною областю Західної Канади, розташованою нижче північної 49-ї паралелі.

Головною індустрією острова є туризм. Острів пропонує велику кількість горнолижних курортів.

Острів Ванкувер – розташований на західному узбережжі Канади в провінції Британська Колумбія. Обмивається Тихим океаном на заході, протокою Хуан Де Фука на півдні й протокою Джорджія на сході.

Краса й велич різноманітної природи острова, унікальна культура й старовинний спосіб життя місцевих індійських племен надають особливий дух цьому краю.

Клімат Острова помірно-м’який, але вологий, особливо на західному узбережжі. Нижня межа температури в січні — 0,1°, верхня 5,9°, нижня межа в липні — 10,9°, верхня — 21,9°. Такі умови сприяли розвитку туризму (останнім часом для екотуризму). Є можливості для велосипедного туризму, у тому числі на гірських велосипедах, пішохідного туризму, спортивного рибальства (лосось, форель), дегустації місцевих вин, катання на яхті й на дошці в прибої (серфінг), катання на байдарках (каяках) і каное. Для аматорів гострих відчуттів є навіть місця для банджи-джампінга (стрибків у прірву вниз головою, коли до ноги прив’язується гумовий джгут). Крім цього, тут можна цілий рік грати в гольф, що вже саме по собі є рідкою перевагою для Канади. Можливості для міжнародного туризму різноманітні й постійно розширюються.

Більша частина острова Ванкувер гориста і покрита хвойними лісами. У центральній частині острова розташований провінційний парк Страткона і відомий гірськолижний курорт на горі Вашингтон. Острів пропонує широкий спектр відпочинку – туристські кемпінги у парках і на озерах, місця для катання на лижах, якірні стоянки для яхт і катерів.

Практично кожне містечко на острові пропонує туристам систему пішохідних стежок.

На західному узбережжі острова розташований Національний парк Pacіfіc Rіm (Pacіfіc Rіm Natіonal Park) з такими стежками як West Coast Traіl, Nootka Traіl і Juan de Fuca Traіl, а також Cape Scott Traіl, що залучають туристів із усього світу, що бажають випробувати свої сили й відчути дотик дикої природи й подих відкритого Тихого океану [28].

Острів Принца Едуарда відомий своїми піщаними дюнами й пляжами. Популярні способи відпочинку – велосипедні прогулянки, піший туризм і вітрильний спорт. Тут побудовані десятки зручних стоянок і місць для таборів, мотелі, човнові пристані й купальні, ігрові площадки, лижні траси, місця для рибного лову й збору молюсків, прогулянкові тропи. З материком острів зв’язаний паромною переправою.

Площа Канади 9970610 км², з якої 755180 км² займають прісноводні озера й ріки. У Канаді більше озер, чим у будь-якій іншій країні світу. Крім Великих озер, що частково перебувають на території США, у країні є ще 31 велике озеро. Найвідоміші – це Велике Ведмеже, Велике Невільниче, озеро Вінніпег, озеро Атабаска, озеро Манітоба, озеро Ніпігон. Озера найулюбленіше місце відпочинку канадців. Влітку озера улюблене місце відпочинку для рибалок, а зимою озера, що замерзають стають популярним місцем відпочинку серед любителів покататися на ковзанах.

Найбільші ріки Канади – ріка Святого Лаврентія, ріка Св. Іоанна, ріка Саскачеван, ріка Нельсон, ріка Юкон і найбільша ріка Канади – ріка Фрезер [11; 84].

На річці Ніагара розташований знаменитий Ніагарський водоспад, що падає з 50-метрового уступу. Одним із самих захоплюючих переживань для туристів є подорож на човні «Maіd of the Mіst» до самого водоспаду. Інший атракціон для тих, хто хоче одержати максимум вражень зі свого тура в Канаду, – подорож «за водоспад» (Journey Behіnd the Falls): на спеціальному ліфті до трьох тунелів, з яких відкривається приголомшливий вид на спадаючі потоки води, що дозволяє оцінити всю міць водоспаду.

Крім самого водоспаду, у його околицях можна спостерігати досить різноманітну фауну: на берегах ріки Ніагара живе 19 різних видів чайок. Також тут є теплиця, де живуть метелики – представники 50 різних видів, зібраних із усього світу (the Nіagara Parks Butterfly Conservatory) [28].

Великою популярністю серед туристів користуються також водоспади Твін і Такаккоу. Назва першого переводиться як «близнюки», оскільки цей водоспад складається із двох паралельних потоків, а Такаккоу є найвищим водоспадом у Канаді – його води стрімко несуться вниз із висоти більше 250 метрів.

По фізико-географічному положенню Канаду можна розділити на п’ять частин: Аппалачсько-Акадійський район (південний схід), Канадський Щит, Внутрішні низовини, Великі рівнини (у центрі) і Кордильєри (на заході).

У Канаді один із самих тривалих гірськолижних сезонів – з листопада по кінець травня. На самій півночі завдяки збереженим льодовикам можна кататися на лижах цілий рік. Основними курортами є:

Банфф (Banff), Біг Вайт (Bіg Whіte), Вінтер Парк Рісорт (Wіnter Park Resort), Блеккомб (Blackcomb), Вістлер (Whіstler), Кімберлі (Kіmberley), Король Цілини (Powder Kіng), Лейк Луіз (Lake Louіse), Мармот Базін (Marmot Basіn), Норкуей (Norquay), Саншайн Віладж (Sunshіne Vіllage), Срібна Зірка (Sіlver Star), Сонячні піки (Sun Peaks), Ферньє (Fernіe).

Банфф – це не просто приголомшливі схили й казкові гірські ландшафти. Тут, в одному із кращих гірськолижних курортів створені всі умови для першокласного відпочинку й доступні будь-які види зимового спорту.

Також на курорті пропонуються різні екскурсії, погулянки на гелікоптерах, тури на снігоходах для дорослих і дітей, катання в собачих запряжках, походи на снігоступах і можливість катання по трасах у вечірній час.

Вінтер Парк Рісорт займає територію Національного Лісу Ерепехо – 108 км на захід від Денвера штату Колорадо. Жителі Колорадо й інших штатів люблять проводити тут свій вільний час.

Територія катання розділена на чотири зони: для новачків, тих хто вдосконалюються, просунутих райдерів і професіоналів, тому можна вибрати трасу відповідно до своїх можливостей.

Вістлер без сумніву самий популярний канадський гірськолижний курорт: найбільший перепад висот, самі швидкісні підйомники, дев’ять метрів снігу щорічно й виняткове катання з листопада до кінця травня.

Гірськолижний курорт Кімберлі пропонує розміщення світового рівня, здатного задовольнити будь-які смаки. Тут є все – від можливості проживання на горі в номерах люкс, розміщення в кондо стилі з можливістю катання прямо від дверей (Polarіs, Trіckle Creek Resіdence Іnn by Marrіott) до більше дешевих кімнат [28].

Також курорт пропонує: гірські й бігові лижі, сноубординг, скі-турінг, піші маршрути, гірські велосипеди, природні термальні джерела, огляд визначних пам’яток.

Схили курорту доступні для пригод чотири пори року.

Гірськолижний курорт Ферньє, розташований на південному сході Британської Колумбії в канадських Скелястих горах. Цей курорт додатково пропонує перегони в собачих запряжках, катання на санях, запряжених кіньми, прогулянки в снігоступах, підлідну риболовлю.

Унікальна природа країни залучає сюди величезну кількість туристів, де природні комплекси збережені практично в первозданному стані. Тут легкодоступні як численні національні парки й заповідники загальною площею 730 тис. кв. км., так і унікальні озерні системи.

У Канаді близько 40 національних парків. У кожній із провінцій десятки природних і історичних парків, які широко використаються для рекреаційних цілей.

Найстаріший у Канаді національний парк «Банф» заснований в 1885 році. Він розташован на лісистих хребтах Східних Скелястих гір (провінція Альберта). Невелике містечко Банф – туристський центр і курорт на базі гарячих мінеральних джерел. Широко розгалужена мережа туристських стежок і внутрішніх доріг дозволяє оглянути найкрасивіші куточки парку, насолодитися видовищем величних засніжених гір, викупатися в гарячих джерелах, верхи на конях піднятися до гірських перевалів, половити рибу в кристально чистих гірських озерах, спуститися по гірських ріках на каное, зайнятися гірськими лижами або альпінізмом і просто побути один на один з дикою природою.

Національний парк «Вуд-Баффало» (площа близько 54 тис. км²) розташований на границі тайги й лісотундри, на заболоченій низовині між озерами Атабаска й Велике Невільниче. Практично незасвоєна територія служить надійним притулком для північноамериканських бізонів, які в інших районах зовсім знищенні [28].

Національний парк «Глейшер» розташований на захід від парку «Банф». Постійно засніжені скелясті вершини, численні льодовики, спускаються в долини озер, що дзеркально відбивають гірські пейзажі, представляють настільки привабливе видовище, що парк «Глейшер» неодмінно включається в туристичні маршрути, прокладені по Канадським Кордильєрам.

Stanley Park – парк, що привертає увагу унікальними видами на міський центр і гавань, оточену горами. Рідкісне поєднання сучасно обладнаних місць відпочинку, розваг (зоопарк і величезний оглядовий акваріум) і історичних визначних пам’яток (тотемні стовпи) ставлять цей парк на перші місця в туристських путівниках. Chinatown – живописне китайське місто-квартал з безліччю ресторанчиків, кафе і національних базарчиків просто неба. Gastown – квартал «перших поселенців» – ретельно відреставрований і повністю відновлений (мощені вулиці, будиночки з обпаленої цеглини, мерехтливі ліхтарі) [21].

Провінційний парк динозаврів розташований у долині ріки Ред-Дір (провінція Альберта). Тут були виявлені величезні скупчення кістяків і костей древніх тварин. Відтворені макети гігантських динозаврів розміщені в природних ландшафтах парку, що дозволяє реально представити їхній вигляд. За рішенням ЮНЕСКО цей парк віднесений до об’єктів Світової спадщини.

Великі національні парки були створені в останні роки на півночі Канади. Тут під охорону взяті цілі природні комплекси – ділянки низовин, узбережжя Північного Льодовитого океану, численні болота й озера, що дають притулок різним видам полярної фауни (національний парк «Нортен-Юкон»), ландшафти в межах Кордильєр (національний парк «Наханні»).

Природний потенціал Канади дуже різноманітний і широко використовується в туристичній галузі. Щороку Канада залучає тисячі туристів, які прагнуть відвідати дикі куточки природи.

 2.2. Історико-культурні пам’ятки країни

Канада – унікальна країна, що увібрала в себе все різноманіття сучасного світу.

Туризм в Канаді розвинутий надзвичайно і охоплює всю країну. Канада виділяє значні кошти для збереження своїх природних багатств і реставрації історичних пам’ятників. Зупинимося на деяких з них [2; 64].

У Канаді нараховується більше 2100 музеїв і історичних парків. Найбільш відомі: Канадський музей цивілізації в Халле, в Оттаві – Канадський музей природи, національний музей науки й техніки. Національна галерея Канади, у якій виставлені експонати європейського мистецтва, одна із самих багатих колекцій азіатського мистецтва. У місті Уайтхорс: Музей Мак-Брейда, у якому виставлені експонати часів освоєння Канади й музей церкви Олд-Лог. У Ванкувері: морський музей. У Вікторії: Музей класичних автомобілів, парк Сандерберд – колекція індійських тотемів. Національний історичний парк Форт-Родд (стародавній форт, у якому розташований музей). У Калгарі: зоопарк і парк динозаврів. В Едмонтоні: Музей дерев’яного зодчества. У Портаж-ла-Прері: історичне село індіанців. Музей освоєння Канади в стародавньому форту. У Гамільтоні: Королівський ботанічний сад. У Торонто: Королівський музей зі знаменитою колекцією китайського мистецтва. В Онтаріо: Музей науки з багатою колекцією експонатів по історії аеронавтики, військовий музей, музей лиж. Майже в кожному місті країни є музей мистецтва індіанців [28].

Оттава – столиця країни і одне з найцікавіших міст провінції Онтаріо. Воно розташоване в місці злиття двох річок, одна з яких і дала назву місту. Місто чарує великою кількістю парків, що тягнуться на багато кілометрів, і химерним переплетінням англійських і французьких традицій. Зупинимось на історичних пам’ятках Оттави.

Парламентський горб, на якому розмістилася будівля – зменшена копія лондонського Парламенту. Влітку перед будівлею відбувається красиве видовище, що театралізується: гвардійці в червоних мундирах і високих шапках з ведмедячого хутра зміняють один одного, відтворюючи старовинний англійський ритуал зміни караулу. Peасе Tower – башта, висотою в 97 метрів дозволяє оглядати центральні квартали міста. Notre Dame Basilica – одна з найстаріших в Канаді католицьких церков (1841 року). Західніше від неї знаходиться статуя Самюеля де Шамплена – французького дослідника і географа, а на південь – знаменита гармата Noon Day Gun, яка повідомляє городянам точний час пострілом в 12 годин дня [31].

Оттава знаменита своїми музеями: National Gallery Canada – суперсучасна скляна споруда береже найбільший в Канаді збір європейського мистецтва (живопис, починаючи з XIV століття в оригіналах) і не маючу аналогів колекцію творів канадських художників. National Museum Science and Technology – представляє історію розвитку техніки і освоєння космічного простору. В Canadian Museum Nature – широко представлені геологія, флора і фауна Канади. Canadian Museum Civilization – найцікавіша колекція експонатів по історії колонізації Канади і культури корінного населення. National Aviation Museum – присвячений історії розвитку повітроплавання в Канаді.

Монреаль – друге за величиною місто Канади. Описати детально визначні пам’ятки Монреаля неможливо. Розташоване воно на березі річки Святого Лаврентія, стара частина міста відмінно відреставрована і зберегла в собі старофранцузьський колорит XVII – XIX століть. Опишемо деякі пам’ятники культури цього міста. Basilique de Notre-Dame – кафедральний собор в новоготичному стилі, вміщає близько 7000 віруючих – копія Собору Паризької Богоматері. До нього примикає інша унікальна архітектурна споруда – Saminaire de St-Sulpice, закладена ще в 1685 році. Старовинна церква – Notre-Dame-de-Bensecous (1772 рік) спочатку служила церковним приходом моряків. Old Fort – оборонна споруда, побудована в 1822 році. Ville souterraine – величезне багатокілометрове підземне місто, наповнене магазинами, ресторанами, кафе і життям, незалежним від капризів погоди і зміни часу доби. Musee des Beaux-Arts – найстаріший музей країни, знаменитий широтою зібраних колекцій від староєгипетського мистецтва до абстрактного живопису. Place des Arts – центр художнього життя Монреаля, знаменитий комплекс, що включає три театри і концертних залу. Planetarium Dow – сучасний планетарій, пропонує приголомшуюче аудіовізуальне космічне шоу і подорожі в світ планет під 20-метровим куполом. Parc de Maisonneuve – олімпійський центр, розташований в парку — одна з найсучасніших спортивних споруд у футуристичному архітектурному стилі, увінчано 169 метровою баштою з оглядовим майданчиком. Парк пропонує увазі гостей цікаві музеї і всілякі культурні заходи. Botanical Garden – в ньому зібрано 26,000 рослин зі всього світу. Посеред річки Святого Лаврентія – живописні острови Sainte Helene і Notre Dome, пристосовані для відпочинку і розваг [21].

Квебек-Сіті – столиця провінції Квебек. Сьогодні Квебек – найбільший промисловий і туристичний центр. Квебек-Ситі розділений на дві частини: Верхнє місто (Haute Ville) займає географічне плато Capaux Diamants і насичене історичними спорудами і кварталами вілл. Нижнє місто (Basse Ville), в якому уздовж річки розташована знаменита Королівська площа. Terrasse Dufferion – місце першого поселення і прекрасний оглядовий майданчик старого міста. Тут встановлений пам’ятник засновнику Квебека і прикрашений фонтанами Place d`Armes. Mustt du Fort – історична панорама площею 40 кв.км, відтворює шість картин з історії облоги Квебека. Навпроти розташований Promenade des Gouverneurs, з якого відкривається прекрасний вид кріпосних стін з бастіонами, валами і ровами, що чудово збереглися. Ці стіни колись були частиною неприступного форту Citadelle, зведеного англійцями в 1820 — 1850 рр. Усередині стін – 25 споруд, у тому числі порохова башта, в якій розташовується військовий музей.

В старій частині Нижнього міста цікавими є Notre-Dame-des-Victoires – невеликий і ретельно відреставрований храм, побудований в 1688 році і Maison Chevalier – кам’яна будова XVIII, в даний час музей.

Ванкувер – третє по величині місто Канади, що ввібрало культурні традиції, здавалося б, не поєднуваних цивілізацій: Північна Америка і Індія, Азія і Європа – все присутнє в архітектурних ансамблях і культурному колориті міста. Не випадково Ванкувер виграв першість на проведення Зимових Олімпійських Ігор 2010 [31].

Зазначені вище пам’ятки – лише мала частина того, що заслуговує уваги туристів в Канаді. Працелюбні жителі зуміли не тільки зберегти культурні і природні багатства своєї країни, але і примножити їх досягненнями сучасної цивілізації. Це – одна з причин, що вабить сюди людей зі всього світу [33].

Канада залучає велику чисельність туристів своїми яскравими фестивалями та особливостями святкування національних свят.

Національні свята Канади :

• 1 і 2 січня: Новий рік.
• 14 квітня: Свята П’ятниця.
• 16 і 17 квітня: Пасха і пасхальний понеділок.
• Остання неділя травня: Свято королеви Вікторії («Свято долара»).
• 24 червня: Свято святого Іоанна в Квебеку.
• 1 липня: Свято Канадської конфедерації.
• Перший понеділок вересня: Свято праці.
• Другий понеділок жовтня: Свято милосердя.
• 25 і 26 грудня: Різдво.

Новий рік у Канаді мало хто святкує, а якщо хто й святкує, то тихо й не до ранку. Дуже багато хто проводять цей святковий день як самий звичайний день, а деякі зустрічають це свято не за столом, а на вулиці, у дружньому колі знайомих, або на веселих дружніх вечірках. Але для багатьох зустріч перших хвилин наступаючого року залишається все-таки сімейним святом, незалежно від того, де він проводиться – удома або поза ним.

На головних площах міст Канади увечері 31 грудня традиційно влаштовується концерт, присвячений зустрічі Нового року. Це барвисте розважальне шоу, у якому беруть участь відомі зірки.

Після святкового концерту продовжуються новорічні веселощі на ковзанці в центрі міста, де ще довго грає музика і триває улюблене канадцями катання на ковзанах [17].

Для тих, кому не вдається потрапити на масову гулянку, телебачення влаштовує трансляцію новорічного вечора.

У Канаді улюблене свято — це Різдво, підготовка до якого починається ще з жовтня, коли вітрини магазинів починають наповнюватись подарунками, вуличні дерева прикрашають веселими вогниками, на площах виростають сніжні й крижані фігури, замки й палаци, а на двері будинків вішаються традиційні різдвяні вінки. Жодна людина на Різдво не залишається без уваги: навіть ті, хто живуть далеко, одержують подарунки або поздоровлення поштою .

День подарунків (26 грудня) ­– наступний день після Різдва – свято Св. Стефана, першого Християнського мученика, це свято більше відоме як День подарунків. Цей термін з’явився від давньої церковної традиції відкривати коробки з подарунками й шухлядки із грошима для бідних, які збиралися біля церкви. У наші дні це більше пов’язане з подарунками (звичайно в спеціально впакованих коробках), які дарують один одному в родинах на Різдво.

День бабака (2 лютого) – традиційне народне свято в Канаді. Вважається, що в цей день потрібно спостерігати бабака, що вилазить зі своєї нори, і по його поведінці можна судити про швидкість настання весни. Якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні й спокійно залишає нору – зима незабаром закінчиться, і весна в цей рік очікується рання. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і ховається назад у нору — буде ще шість тижнів зими. У декількох містах і поселеннях Канади в цей день проводяться фестивалі, присвячені місцевим метеорологічним бабакам, що збирають численних туристів.

День Канади (1 липня) – це головне державне свято, установлене на честь об’єднання всіх північноамериканських колоній Британії в єдиний домініон Канада на підставі Акту про Британську Північну Америку, що вступили в силу 1 липня 1867 року. У цей день перші колонії Британської Північної Америки – провінції Онтаріо, Квебек, Нова Шотландія й Новий Брансуік, об’єднавшись у конфедерацію за назвою Домініон Канада, поклали початок існуванню нової країни [17].

Канадці святкують День народження своєї країни з величезним ентузіазмом. Багато тисяч людей беруть участь у святах на Парламентському пагорбі в столиці Оттаві. У всіх кінцях країни проводяться святкові церемонії й паради, концерти, виступи хорів і оркестрів. У багатьох містах увечері влаштовуються розкішні святкові феєрверки.

У провінції Ньюфаундленд і Лабрадор День Канади відзначається як Меморіальний день. Жителі провінції віддають у цей день особливі почесті пам’яті своїх співвітчизників, убитих на полях боїв у Європі під час Першої світової війни [17].

У країні проходить величезна кількість фестивалів, в одному тільки Квебеку їх біля тисячі в рік. Самі цікаві свята – монреальский Фестиваль Вогнів (лютий — березень), Міжнародний джазовий фестиваль у Монреалі, Міжнародний фестиваль джазу й блюзу «Ночі Квебека» (кінець червня), літній фестиваль гумору в Монреалі, піротехнічний фестиваль Квебека, Карнавал у Квебеку (початок лютого), а також Міжнародний конкурс крижаних скульптур (перший тиждень січня).

У Ванкувері – Фестиваль джазу (червень), Морський фестиваль (липень), літній Фестиваль фольклорної музики (перший понеділок вересня). У Торонто проводяться літній Шекспірівський фестиваль, літній музичний фестиваль (липень — серпень), Ніагарський фестиваль винограду й вина, Канадська національна виставка (початок вересня) і Міжнародний кінофестиваль (вересень).

В Оттаві цікавий самий великий сніжний фестиваль у Північній Америці – «Сніжний бал» (лютий), барвисте Свято тюльпанів (Оттава, травень), Фестиваль Франка (кінець червня) і численні культурні заходи Днів канадської культури протягом усього літа [39].

Канадська кухня представлена масою ресторанів, що окремо спеціалізуються на стравах італійської, індійської, китайської, французької, німецької, японської і багатьох інших кухонь. До страв сьогоднішньої повсякденної канадської кухні відносяться страви з натурального м’яса типу біфштекс, ростбіф, лангет .

Дуже складно говорити виключно про традиції канадської національної кухні. Річ у тому, що так звана канадська кухня – це швидше англо-американо-канадська кухня. В цьому немає нічого дивного, якщо врахувати історичне походження жителів багатонаціональної країни [38].

Успіхом у туристів користується така страва канадської кухні, як філе брошетт – насаджені на шампур і обсмажені на рожні шматочки вирізки філе, бекону, шампіньйонів і лука. Меню ресторанів, що спеціалізуються на канадській кухні, запропонують покуштувати смажене курча, осетрину або тушкованого зайця, пиріг з нирками. Як закуску приносять паштети, сири, буженину, копчений оселедець.

З перших страв готуються супи-пюре з овочів, капусти, гарбуза, томатів, а також бульйони з грінками, домашньою локшиною, зеленою квасолею і іншою зеленню. Дуже популярний в Канаді суп з гарбуза. Запозичений у шотландців національний рецепт панірованої картоплі, давно став елементом канадської кухні. Страва дуже апетитна і готується досить просто. Особлива гордість канадців – кленовий сироп, згущений солодкий весняний сік канадського цукрового клена без яких-небудь добавок. Рідко хто повертається з Канади і не привозить його з собою як сувенір. В ресторанах Оттави можна покуштувати незвичайне пікантне блюдо – домашній окорок в кленовому сиропі. Взагалі використання кленового сиропу особливо характерне для страв канадської кухні – наприклад, відомі всім млинці, які належить змащувати цим сиропом [24].

Отже Канада – це країна повна загадок і сюрпризів, країна багатого історичного минулого. Вона ніби запрошує до себе людей, зацікавлених історією, архітектурою та різноманітними відкриттями.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ КАНАДИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

3.1. Основні етапи розвитку туризму в Канаді

Мандрувати люди почали давно і не лише із-за цікавості, а й по необхідності пізнання нових земель, ознайомлення з різними народами і торгівлею. Туризм був найактивнішою формою спілкування людей з різних країн.

Землі Канади постійно притягували до себе різні кочуючі племена. Першими поселенцями в Канаді, як свідчить історія, були вікінги, європейські першопрохідці, потім торговці та інші пересічні жителі.

У 1000 році н.е. вікінг Лейф Еріксон ступив на берег Північної Америки, це мабуть був перший європеєць, що потратив до території теперішньої Канади [15; 12].

У 1497 році мореплавець Джон Кабот вдруге відкриває Канаду для Європи. У 1534 інший мореплавець, Жак Картье, досліджує Нову Землю і затоку Св. Лаврентія, – саме ці дати і ці відкриття дають поштовх для розвитку туризму в Канаді. Отже до основних етапів розвитку туризму в Канаді належать:

І етап (XVII століття). В 1625 році в Квебек прибувають єзуїти, які починають ображати в християнську віру корінних жителів. Починається міграція з Європи, та експедиції по Канаді, які спочатку на меті мали бізнесові цілі.

ІІ етап (початок XVIII). Потреба у робочій силі визвала імміграцію із-за кордону. З цього моменту на півдні країни чисельність некорінних жителів постійно зростала, в наслідок такого різкого сплеску іноземців почалося різке будування кемпінгів, будинків для їхнього розселення. Слідом біля таких місць йшла розробка розважальних комплексів, удосконалювалась мережа автошляхів, маршрутів. Приїздивши до Канади робітники мали змогу працювати і паралельно відпочивати на дозвіллі.

ІІІ етап (кінець XVIII — кінець XIX). У 1881 році введена у використання перша трансконтинентальна залізнична дорога. У XVIII-XIX ст. до Канади починають приїздити не лише у справах. Країну відвідують делегації вчених, які бажають дізнатися більше про країну.

А у 1896 році розроблена імміграційна політика, направлена на приваблення фермерів з Європи для освоєння земель Канади.

У 1897 році починається золота лихорадка на Клондайку, що свідчить про масовий приплив туристів та іммігрантів із-за кордону.

IV етап (перша половина ХХ ст.). Більш бурхливого розвитку набуває туризм в Канаді починаючи з першої половини ХХ ст., це пов’язано насамперед з розвитком туристичної інфраструктури та потягом туристів до мальовничої природи від урбанізованого суспільства [2; 256].

Історія розвитку туризму в Канаді нерозривно пов’язана з історією США та еміграцією. Багато туристів приїжджають до Канади відвідати своїх родичів, в минулому іммігрантів [21].

Зважаючи на розміри країни та її статус, як “туристичного центру Північної Америки”, Канаду можна назвати курортною місцевістю. До того ж Канада має археологічні, культурні та природні ресурси для успішного розвитку широкого ринку туристичних послуг.

3.2. Туристичне районування країни

Значна протяжність морського узбережжя в приатлантичних районах країни і відносно малоосвоєні південні схили Лаврентійського плоскогір’я з живописними гранітними скелями, створюють сприятливі умови для коротких туристичних маршрутів і відпочинку городян. (Див. Додаток 2)

В Канаді можна виділити такі туристичні райони:

Приатлантичний район.

До Атлантичних провінцій Східної Канади відносяться Нью-Брансуік, Острів Принца Едуарда, Нова Шотландія, острів Ньюфаундленд і півострів Лабрадор. Ця група провінцій, крім Ньюфаундленду й Лабрадору, зветься Приморською. Близькість до води настільки вплинула на культуру й історію цих провінцій, що, здається, що океан і суша зливаються тут у єдине ціле. Тут розташовано безліч культурних визначних пам’яток, цікавих для відвідування під час туристичної поїздки в Канаду.

Приозерний район.

Незважаючи на те, що кожна частина Канади гідна відвідування під час туристичної поїздки, Квебек – мабуть, сама унікальна з них: багато в чому, завдяки спадщині французів. Квебек є наочною демонстрацією їхньої присутності в Канаді: це помітно не тільки в архітектурі будинків, але й у всій атмосфері провінції. Район славляться своєрідними визначними пам’ятками і незвичайними фестивалями.

Під час відпочинку по Онтаріо, не можна випустити з уваги й Оттаву – провінція багата різноманітними ландшафтами і пейзажами: від виноградників, на півдні, до недоторканої людиною дикої природи, на півночі. Північно-західна частина Онтаріо славиться незліченною кількістю найгарніших озер і пишних лісів. Гідний відвідування й місцевий парк Єлонгвін у західній частині Онтаріо – місце, популярне серед аматорів поплавати на байдарці, славиться своїми гарними озерними пляжами [21].

Степовий район.

Так звані степові провінції Канади – це Манітоба, Саскачеван і Альберта.

Степові провінції відомі своїми великими, гучними містами: Калгарі, що щорічно проводить всесвітньо відоме сільськогосподарське свято Калгарі Стемпід. Едмонтон, з його найбільшим у світі торговим центром; Вінніпег – батьківщина Королівського Балету Вінніпегу. Цікавим ваш відпочинок у Канаді зробить і відвідування інших населених пунктів провінцій, що володіють особливим стилем життя й культурою, та багаті парками й заповідними зонами. Аматори екзотики можуть сісти на поїзд у Манітобі й прокотитися до міста Черчілл у Гудзоновій затоці, щоб в живу побачити полярних ведмедів і поспостерігати за білими китами — білугамі.

Гірський район.

Канадські скелясті гори розташовані в південно-західній частині Альберти й південно-східної частині Британської Колумбії. Люди із усього світу, що купують тури у Канаду, приїжджають сюди, щоб випробувати неповторні відчуття, катаючись на гірських хребтах. І взимку й влітку Канадські гори залучають туристів достатньою кількістю.

Більш тривалі туристські маршрути прокладені в Канадських Кордильєрах. Круговий маршрут на півдні Британської Колумбії прокладений по автодорогах і дозволяє побачити багато краси гірського пояса Кордельєрів [21].

Значна частина Канадських гір оточена різними національними парками, найбільш відомі з яких – Національний Парк Банф і Національний Парк у горах провінції Альберта. У кожному з парків розташований однойменний населений пункт із усіма необхідними умовами для розміщення туристів, включаючи готелі класу “люкс” і недорогі кемпінги, прекрасні можливості для проведення вільного часу – музеї, театри, магазині й художній галереї.

Частина гір, розташована в Британській Колумбії, пропонує ті ж туристичні зручності, однак відрізняється своєю специфічною атмосферою, до того ж погода тут трохи тепліше.

Особлива визначна пам’ятка провінції – Ванкувер, розташована на узбережжі, в обрамленні гір. Інше місто, що заслуговує уваги – місто Вікторія, що називають “маленькою Англією в Канаді”. Особливу популярність тут здобув парк Бучарт Гарденс і Королівський музей Британської Колумбії.

Північний район.

Відпочинок у Північній Канаді відрізняється достатком можливостей помилуватися дикою природою і її феноменами. Крім риболовлі на берегах найчистіших рік і узбережжя океану, ви можете насолодитися спілкуванням з місцевими жителями, прийняти участь у їхньому повсякденному житті й національних святах. Роблячи тур у Північну Канаду, у вас є шанс побачити два природних феномени: сонце, що не заходить, у середині літа, коли тут проводиться безліч фестивалів і свят, і північне сяйво – найкраще помітне в період з кінця серпня по січень [27].

Не дивлячись на величезну різноманітність умов, в яких прокладені туристичні маршрути по Канаді, туристичні фірми всюди забезпечують туристів готелями високого класу, добре облаштованими кемпінгами і мотелями, надають кращі транспортні засоби і широкий комплекс побутового і туристичного обслуговування.

Канада – одна із самих захоплюючих і гарних країн у світі. Познайомитися з її різноманітною культурою, на яку вплинули британська й французька культура й традиції, неможливо за одну поїздку.

Канада займає другу по площі територію у світі, тому географія й клімат дуже різноманітні. Тут є всі умови для пішого туризму, лижного спорту, спуску на плотах і лову риби, тому що природа Канади дуже різноманітна.

Онтаріо – найбільша по чисельності жителів провінція країни, славиться своїми виноградниками, де виробляється більша частина канадських вин, а також Ніагарським водоспадом, що залучає сюди велику кількість туристів. Онтаріо – це більше тридцяти національних заповідників.

Оттава стала столицею Канади в 1857 році. Це досить тихе, чисте й спокійне місто. Основні визначні пам’ятки Оттави – Вежа Миру з 53 дзвонами, що привертає величезну кількість туристів, канал Рідо, що взимку перетворюється в саму довгу ковзанку у світі — 8 км, Канадський музей природи, музей нумізматики в будинку банку Канади й багато чого іншого. Прямо в межах міста розкинулися чудові парки.

Торонто – саме велике канадське місто. Величезні хмарочоси банків і офісів оточені зеленню десятків парків. Найцікавіші місця міста – розважальний комплекс на площі Онтаріо, Гайд-парк і парк Королеви Єлизавети, концертний зал Томсон – Холл, символ міста – 553-метрова вежа “Сі-Ен-Тауер”.

Провінція Квебек – найбільша й, як вважається, найкрасивіша провінція Канади. У три рази більше Франції й у сім разів крупніше Великобританії, ця територія охоплює самі мальовничі райони країни, а також самі старі в Канаді міста – Квебек і Монреаль [41].

У Квебек-Сіті збереглася єдина в Північній Америці міська кріпосна стіна цитаделі, а також цілий район середньовічної забудови з католицькими соборами і монастирями єзуїтів. Не менш цікавий міський Акваріум, зоопарк, “індійське село”, парк Жака Картьє, а також приміські парки “Шют Moнморанси” з величезним однойменним водоспадом, що вище Ніагарського й “Шют-де-ла-шаудье” з не менш чудовим водоспадом висотою в 120 м.

Монреаль – найбільше місто провінції Квебек і одне із самих старих міст у Канаді. Музей Пуента-Кальер, археологічний музей і історичний центр знайомлять бажаючих з історією. В Острівному парку на островах Нотр-Дам і Сент-Елен розташований парк атракціонів, олімпійський басейн, відмінний пляж і знамените Казино. Розташовані в декількох десятках хвилин їзди від Монреаля гори Лаврентія й Лаврентійский національний парк відомий як чудовий гірськолижний курорт [41].

Головною особливістю Канади є її природа, буде простіше перелічити, які види діяльності неможливі в Канаді, чим, які можливі. На перше місце серед доступних розваг варто поставити піші походи. В Онтаріо, у парку “Кілларні” прокладені пішохідні маршрути навколо гірських вершин. Серед інших високогірних районів можна назвати парк “Гаспеси” й “Монт Тремблан” у Квебеку, Національний парк “Грос Морне” в Ньюфаундленді, Національний парк мису Бретон у Новій Шотландії. Більше складні багатоденні маршрути пропонуються в Національному парку “Пукасква”. На Верхньому озері, пропонується також майже завершений маршрут-марафон через всю Канаду, з одного узбережжя на інше. У багатьох парках пропонується спорядження для катання на каное, каяках, плотах. Веслуванням найкраще займатися в Національному парку “Кеджиумкуджик” у Новій Шотландії.

Для аматорів пляжного відпочинку краще відправитись на східне узбережжя на пляж Інгониш у Новій Шотландії або до теплих вод пляжів Мелмербі й Кариб біля Нью Глазго. Для аматорів лижного спорту Канада пропонує великий вибір, у будь-якій частині країни є прекрасні можливості для катання на лижах. Головні гірськолижні центри розташовані в Онтаріо, Квебеку, Альберті й біля Уістлера в Британській Колумбії. Є також можливості для альпінізму: Колингвуд і Тандер-Бей в Онтаріо, Банфф і Джаспер в Альберті, у Сквомиш у Британській Колумбії.

Дуже популярний рибний лов, навіть узимку, але знадобиться ліцензія.

“Королівська риболовля” – так називають аматори лов лосося по двох причинах – захопливість і дорожнеча. Останні п’ять років аматорський лов лосося стримувався тим, що його популяція катастрофічно зменшилася. Цього року з’явилася радісна звістка – у ріки Квебека повернувся атлантичний лосось. Іхтіологи відзначають збільшення кількості риб у кілька разів, а туристи-рибалки вже хваляться своїми уловами – нерідко вага трофейних екземплярів перевищує 10 кілограмів.

Серед аматорів екстремальних видів спорту стає усе більше популярним зимовий серфінг. По даним Toronto Star, особливо помітно виріс інтерес до серфінгу в океанському прибої у берегів провінції Нова Шотландія. Улітку кожний бажаючий може прокотитися на дошці, але зробити це взимку, коли температура води близька до нуля, а температура повітря далеко за мінус, може далеко не кожний, а тільки деякі екстримали. Однак, як з’ясувалося, таких екстрималів з кожним роком більше, і не тільки серед місцевих жителів, але й серед аматорів серфінгу з інших країн. Серфінг у Новій Шотландії має масу переваг. Насамперед, це відкритий доступ до океанських хвиль. А також самітність, якою важко насолоджуватися в популярних місцях , як Каліфорнія або Австралія.

Самі популярні райони для занять велосипедним спортом – горбкуваті області півострова Гаспе у Квебеку й Атлантичній провінції, крім Ньюфаундленду. В Онтаріо можна відправитися на півострів Брюс і в паркову зону Тисячі островів. Є також гарні велосипедні маршрути в Скелястих горах, особливо для гірських велосипедів, і в Британській Колумбії.

Кожен з видів відпочинку має свої особливі сприятливі умови і свою сезонність, яка наведена у додатку п’ять.

Екотуризм в Канаді дуже добре розвинутий і має свою довгу історію. Один з найкращих маршрутів – на острови Магдалени у Квебеку, де можна помилуватися на дитинчат тюленів. Є ще кілька маршрутів, що спеціалізуються на вивченні культури корінних народів [41].

Ще одна причина через яку їдуть до Канади – це шопінг тури.

Канада – прекрасна країна для тих, хто прагне зробити неквапливий шопінг. Під площами й вулицями Монреаля розташовуються величезні підземні торговельні комплекси. У китайському кварталі багато невеликих крамниць і магазинів, що торгують у тому числі й східною екзотикою. На Мон-Рояль, основній торговельній вулиці міста, можна придбати буквально все на будь-який смак [41].

3.3. Аналіз туристичного ринку Канади

В цілому туризм в країни Північної Америки в даний час переживає не кращі часи. Якщо в середині 90-х туристський потік в Канаду щорічно збільшувався на 17%, то з 1997 року – всього лише на 8% .

Але з 2003 року Канада зміцнила свої позиції на світовому ринку і зайняла 9-е місце в світі по прийому гостей (18,7 млн. осіб) і по доходах від туризму (9,1 млрд.) [27].

2004 рік став дуже прибутковим для туризму Канади, повідомляє бюро статистики країн. Доходи від витрат туристів виросли на 4,8 %, в основному за рахунок іноземних відвідувачів. На 9,8 % збільшилась кількість туристів, зупинявшихся тільки на одну ніч [32].

Приблизно 70 % поїздок і 80 % туристського об’єму – здійснюються внутрішніми мандрівниками.

За останніми показниками канадського ринку можна спрогнозувати, що в 2007 році кількість канадців, які віддають перевагу відпочинку в своїй країні, збільшиться на 11 % у порівнянні з минулим роком. Загальна статистика показує, що за останні п’ять років, існує постійна тенденція збільшення національного туризму в Канаді (57 % — 2005 р., 67 % — 2006 р., 78 % — 2007 р.) [35].

В’їзний і виїзний туризм Канади має чітко виражену сезонність, обумовлену кліматичними умовами країни. Пік відвідуваності Канади доводиться на самі теплі місяці липень-серпень, у кожний із цих місяців прибуття становлять більше 3 млн. іноземців, у той час як у січні лише 0,7 млн. туристів.

Частка виїзного туризму становить: Великобританія приблизно 4% турпотока, 3% –– Мексика, Франція – 2,5%. До числа найбільш популярних дестинацій виїзного туризму Канади відносяться і острівні держави Карибського басейну, що спеціалізуються на морському туризмі: Куба (1,9%), Домініканська Республіка (1,4%). У десятку ведучих дестинацій канадських туристів входять Німеччина, Італія, Нідерланди, і тільки в другій десятці популярних напрямків представлені країни західного сектора АТР: Китай, Гонконг, Японія й Австралія. Однак саме ці країни лідирують по витратах канадців за кордоном. За одну поїздку середній канадський турист залишає в Австралії (2,1 тис.дол.), Китаю (1,7 тис.), Японії (1,5 тис.). Це в основному пов’язане з далекістю країн і тривалістю перебування в них. Так середній турист зупиняється в цих країнах відповідно на 32, 21 і 13 днів, у той час як у Мексиці на 10 днів, у США в середньому на 7 днів.

Частка в’їзного туризму становить: США 80,6%, Японія (2,1%), Мексика (0,8%), Республіка Корея (0,7%), Австралія (0,7%), Гонконг (0,6%). Найбільше грошей за один день перебування в Канаді залишають японці — 136 дол., туристи зі США — 130 дол., більшість інших країн — менш 100 дол. Однак найбільше грошей за поїздку в Канаду залишають китайські туристи – майже 2000 дол., що обумовлено тривалістю їхнього перебування в Канаді (26 днів), більше чим представники будь-якої іншої країни.

Серед туристських цілей іноземних гостей відзначається великий інтерес до природи — 21%. Майже 12% туристів відвідують національні парки, 2,3% туристів приїжджають заради сплавів по ріках на каяках, каное або плотах. Популярні також риболовля, відпочинок на природі, спортивні маршрути, екскурсії — 6,7%. Однією з головних цілей відвідування країни є «огляд визначних пам’яток», де також чималу частку становлять природні об’єкти, наприклад Ніагара. Серед цілей приїзду виділяється також «шопінг» (19,7%), що також виділяє Канаду серед розвинених країн. Це обумовлено короткостроковими прикордонними поїздками жителів США. Висока також частка осіб, що приїхали в Канаду відвідати знайомих і родичів (12,7%), що природно для переселенської країни [28].

Таким чином, Канада є країною з високорозвиненою індустрією туризму, у якій обсяги в’їзного й виїзного туризму перебувають у відносній рівновазі. В останні десятиліття в Канаді переважав виїзний туризм і, по оцінках до 2020 р. він збереже лідерство. По даним ВТО серед світових лідерів виїзного туризму Канада буде посідати дев’яте місце, що складе більше 30 млн. туристів або 2% світового туристичного потоку. Цікаво, що десяте місце в рейтингу виїзного туризму із близькими до Канади показниками займе Україна. У в’їзному туризмі до 2020 р. очікується, що Канада відсунеться на 15-16 місце, у той час як Україна займе 9 рядок. Позначаться переваги України в рекреаційно-географічному положенні (близькість до європейських і східно-азіатських туристичних ринків) і кращої забезпеченості культурно-історичними рекреаційними ресурсами.

В’їзна віза – камінь спотикання для багатьох операторських компаній, що спеціалізуються на організації турів до Канади. Для отримання дозволу на в’їзд туристу необхідний солідний набір документів, підтверджуючих його платоспроможність. Терміни оформлення візи офіційно складають 2 дні, але документи подаються, як правило, за 3 тижні. Консульський збір складає $50.

Система класифікації готельно-туристського комплексу Канади дещо відрізняється від західноєвропейської. Рівень обслуговування тут визначається не стільки наявністю тих або інших зручностей в номерах, скільки спектром пропонованих додаткових послуг (ресторанів, барів, автостоянок і т. п.) Залежно від цього показника готелі Північної Америки підрозділяються на декілька класів — Superior Deluxe (приблизно відповідають категорії 5 зірок, готелі часто розташовані в будівлях палацового типу в престижних районах міст), Deluxe і Superior First Class (категорія 4 зірки плюс), First Class (категорія 4 зірки, із стандартними номерами, можуть мати ексклюзивний поверх або крило категорії Superior), Moderate First Class (категорія 3 зірки плюс, можуть бути відсутні деякі додаткові послуги, зокрема, ресторанни і Tourist Class (категорія 3 зірки, місця суспільного користування можуть бути обмежені або бути відсутні) [21].

Екскурсійне обслуговування для українських туристів в Канаді достатньо дороге, оскільки приймаючі компанії працюють тільки з ліцензійними гідами. В середньому вартість 2-тижневого туру по Канаді з відвідинами Торонто, Монреаля, Оттави і Ванкувера (з мешканням в готелях категорії 3 зірки) на українському ринку складає від $1,5-1,7 тис.

Висновки

Канада є друга за величиною країна в світі, розташована на північ від США, між Атлантичним і Тихим океанами. Канада розділена на десять провінцій. По фізико-географічному положенню Канаду можна розділити на п’ять частин: Аппалачсько-Акадійській район, Канадський Щит, Внутрішній низовині, Великі рівнини і Кордільєри.

Функції виконавчої влади в Канаді розподілені між главою держави і главою уряду. Функції першого носять формальний характер, тоді як другий володіє політичною і постійною владою.

Сучасна Канада – це високо розвинута індустріально-аграрна країна з одним з найвищих в світі рівнем життя населення. Завдяки винятковому багатству і різноманітності своїх природних ресурсів. Економіка Канади заснована на приватному підприємництві і орієнтована на ринок. В країні добре розвинута система соціального забезпечення. Приблизно одна п’ята робітників і службовців Канади зайнята в державному секторі.

Канада надзвичайно багата на природні ресурси. Канада – унікальна країна, що ввібрала в себе все різноманіття сучасного світу. Величезні простори і різноманітність ландшафтів.

Туризм в Канаді охоплює всю країну. Канада виділяє значні кошти для збереження своїх природних багатств і реставрації історичних пам’ятників.

Першими туристами в Канаді, як свідчить історія, були європейські першопрохідці, потім торговці і перші поселенці.

Історія розвитку туризму в Канаді нерозривно пов’язана з історією США та еміграцією. Багато туристів приїжджають до Канади відвідати своїх родичів, в минулому іммігрантів.

Більш бурхливого розвитку набуває туризм в Канаді починаючи з початку ХХ ст., це пов’язано насамперед з розвитком туристичної інфраструктури та потягом туристів до мальовничої природи від урбанізованого суспільства.

Для туристів Канада пропонує велику кількість розваг.

На перше місце серед доступних розваг варто поставити піші походи, які прокладені через гірські вершини та через стежки національних парків.

Для аматорів пляжного відпочинку Канада пропонує теплі води пляжів, протяжність яких найбільша у світі. Аматори лижного спорту будуть просто розпещені різномаїтністю вибору, у будь-якій частині країни надаються прекрасні можливості для катання на лижах. Головні гірськолижні центри розташовані в Онтаріо, Квебеку, Альберті й біля Уістлера в Британській Колумбії. Є також можливості для альпінізму: Колінгвуд і Тандер-Бей в Онтаріо, Банфф і Джаспер в Альбертові, у Сквомиш у Британській Колумбії коштують того, щоб спробувати. Дуже популярний рибний лов, навіть узимку. Самі популярні райони для занять велосипедним спортом – області півострова Гаспе у Квебеку й Атлантичні провінції, крім Ньюфаундленду. В Онтаріо можна відправитися на півострів Брюс і в паркову зону Тисячі островів.

Екотуризм має в Канаді довгу історію, на відміну від багатьох інших країн це коштує витрачених грошей. Один з найкращих маршрутів – на острові Магдалени у Квебеку, де можна помилуватися на дитинчат тюленів. Є ще кілька маршрутів, що спеціалізуються на вивченні культури корінних народів.

Привертають численні потоки туристів незабутні фестивалі, які дуже різноманітні і дуже популярні в цій країні.

Популярністю славляться також винні тури.

З 2003 року Канада зміцнила свої позиції на світовому ринку та зайняла 9-е місце в світі по прийому гостей (18,7 млн. осіб) і по доходах від туризму ($9,1 млрд.)

В цілому вивчення туристичних ресурсів Канади дозволяє зробити висновок, що ця країна надзвичайно приваблива для туристів, в першу чергу своїми природним потенціалом, цікавою, хоч і не вельми великою історією, та високоякісним сервісом.

Отже, після ознайомлення з загальною характеристикою розвитку туризму в Канаді та дослідивши туристичний ринок країни, автор прийшов до висновку, що Канада має усі економічні, культурні та географічні ресурси для бурхливого розвитку туризму на своїй території. Судячи з цього автор вважає, що Канада є невід’ємною складовою світового туристичного ринку.