Теоретичне та практичне значення паблік рилейшнз в житті сучасного суспільства
Вступ
1. Теоретичне та практичне значення паблік рилейшнз в житті сучасного суспільства
2. Засоби інтернет в системі паблік рилейшнз
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Зв’язки з громадськістю — «Паблік рілейшнз» (PR) — у всьому світі відомі як важливий елемент ділових відносин. Сьогодні ми можемо говорити про PR як про новий рід діяльності, що грає важливу роль в розширенні меж управління в роботі комерційних фірм і банків, урядів і державних служб, некомерційних організацій і добродійних фондів. PR — це невід’ємна частина ефективного управління будь-якою організованою формою діяльності, як приватної фірми, так і держави в цілому.
«Паблік рілейшнз» — управлінська діяльність, направлена на встановлення взаємовигідних, гармонійних відносин між організацією і громадськістю, від якої залежить успіх функціонування цієї організації» [3, с. 9].
«Паблік рілейшнз» — встановлення двостороннього спілкування для виявлення загальних уявлень або загальних інтересів і досягнення взаєморозуміння, заснованого на правді, знанні і повній інформованості» [3, с. 10].
«Паблік рілейшнз» спонукає людей вірити в серцеві, доброчесні цілі корпорації, показується, як корпорації шукають довіри і довірчих відносин з публікою, громадськістю» [3, с. 22].
1. Теоретичне та практичне значення паблік рилейшнзв житті сучасного суспільства
Паблік рилейшнз є складовою маркетингових комунікацій, а останні — маркетингу. Відтак паблік рилейшнз як робота з громадськістю є передумовою та важливою частиною маркетингу. На думку окремих спеціалістів з маркетингу, паблік рилейшнз стає новим, п'ятим елементом маркетингу, доповнюючи продукт (product), ціну (price), просування (promotion), місце (place) та стаючи новим «р» — «public relation» [2, с. 37].
Найчастіше в літературі з маркетингу поняття «просування» та «маркетингові комунікації» вважаються тотожними, якщо до просування додано і паблік рилейшнз. Різниця полягає в тім, що маркетингові комунікації просувають товари, а паблік рилейшнз — організації або особистості. Отже, маркетингові комунікації внаслідок включення до них паблік рилейшнз виходять за межі традиційного ринкового сегмента, їхньою цільовою аудиторією стають групи впливу, лідери, професійні асоціації та значно ширші верстви громадськості, ніж просто покупці. Паблік рилейшнз займається і просуванням товарів, але не за допомогою реклами, тобто комерційних заходів, а за допомогою інформації — спеціальних статей, тематичних добірок тощо.
Основна мета паблік рилейшнз у маркетингу — це майстерне поєднання соціальних, політичних і психологічних факторів середовища (зовнішнього та внутрішнього) у спосіб, сприятливий для успіху організації, забезпечення необхідної поведінки цього середовища щодо організації (підприємства), а відтак і щодо її продукції. Для досягнення маркетингових цілей діяльність із паблік рилейшнз на підприємстві та в організації можна вести за кількома напрямками, зорієнтованими на різні групи громадськості. До громадських цільових аудиторій належать, як уже зазначалося, споживачі, засоби інформації, партнери, конкуренти тощо, і з кожною з цих груп необхідно провадити роботу різними методами. Діяльність з паблік рилейшнз може бути спрямована на вирішення конкретних завдань створення сприятливого середовища для підприємства або організації: формування іміджу, подолання кризи, екологічні заходи, проведення виборчих кампаній, релігійних заходів, завоювання довіри інвесторів, лобіювання певних рішень державних та місцевих органів, проведення політичних акцій, національних свят тощо.
Досягнення маркетингових цілей паблік рилейшнз відбувається за допомогою різних заходів спеціального характеру (презентації, прийоми, конференції, дні відкритих дверей, круглі столи, телевізійні дебати, виставки). Крім того, необхідна систематична робота з громадськістю через засоби масової інформації (інтерв'ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції тощо). До внутрішніх, засобів комунікацій належить заводська преса (статті керівництва, публікація щорічних звітів про роботу підприємства), дошки об'яв, внутрішнє відео, безпосередні комунікації з керівниками підприємства, а також чутки [2, с. 39].
Заведено вважати, що просування використовує платні засоби інформування, тобто рекламу, а паблік рилейшнз у цивілізованому світі є практично безкоштовним, оскільки засрби масової інформації дуже часто самі заінтересовані у співпраці з видатними діячами, керівниками великих фірм та іншими непересічними особистостями, що беруть участь у паблік рилейшнз, а відтак друкують їхні статті безплатно. З цим навряд чи можна погодитися: по-перше, залучення особистості до паблік рилейшнз коштує, як правило, грубі гроші (є навіть дані, що такі програми потребують 1-2% валового обсягу продажу); по-друге, засоби масової інформації так чи так збирають своє з передплатників або інших споживачів інформації; по-третє, паблік рилейшнз потребує серйозної, систематичної та трудомісткої роботи великого колективу виконавців, що також коштує недешево [2, с. 40].
Основними напрямками діяльності служб паблік рилейшнз є проблеми енергоспоживання, охорони та збереження природних ресурсів, охорони довкілля, здоров'я, безпеки та добробуту суспільства, якості та безпеки товарів і послуг тощо.
Головними цілями та завданнями структур таких служб мають бути:
— активні дії щодо створення та підтримування прихильного ставлення громадськості до діяльності підприємства та його продукції;
— збереження та поліпшення репутації підприємства. Для цього необхідно проаналізувати його внутрішнє життя й усунути ті фактори, які, навіть будучи законними, можуть суперечити громадській думці або зашкодити взаєморозумінню;
— налагодження нормальних внутрішніх стосунків на підприємстві. Прийоми паблік рилейшнз мають бути використані для створення у працівників підприємства почуття гордості за нього, відповідальності та заінтересованості у спільній справі [5, с. 29].
Ми вже знаємо, що служби паблік рилейшнз можуть створюватися як у складі самого підприємства, так і окремо — консалтингові фірми, агенції, бюро тощо.
Прихильники використання незалежних служб паблік рилейшнз наводять здебільшого такі аргументи:
— ці послуги обходяться дешевше, бо оплату безпосередньо зв'язано з обсягами послуг і кошторис витрат можна переглядати щорічно;
— працівники незалежних служб виконують замовлення багатьох різних клієнтів, а відтак набувають більшого досвіду;
— незалежні керівники консалтингових агенцій можуть дати об'єктивну пораду, причому до сторонніх кваліфікованих спеціалістів прислухаються, як правило, уважніше, ніж до порад штатних працівників;
— якщо підприємство не задовольняє робота агенції, контракт з нею завжди можна розірвати.
Не менш переконливими є й прихильники іншого погляду:
— стороння служба може не мати достатньої інформації про політику та повсякденну діяльність підприємства, її необхідно ознайомити з кожною деталлю структури і роз'яснити суть кожного запланованого заходу, а це дуже складно і не завжди є корисним для підприємства;
— невідомо, наскільки кваліфіковані кадри, які з вами працюватимуть. Коли, наприклад, у консалтинговій фірмі є велика плинність кадрів і з вами щоразу працюватимуть інші працівники, то це негативно позначатиметься як на роботі з громадськістю, так і на взаєминах між підприємством та фірмою;
— процес постійного узгодження рекомендацій консалтингових фірм з керівництвом підприємства значно зменшує оперативність роботи [5, с. 30].
На користь створення власної служби паблік рилейшнз свідчать і такі аргументи:
— власні працівники є ніби часткою підприємства, вони особисто заінтересовані в успіху;
— власні працівники можуть самостійно, у межах їхньої компетенції, співпрацювати з мас-медіа, не витрачаючи часу на нескінченні погодження та консультації;
— вони можуть вільно пересуватися в межах підприємства та мають давно встановлені дружні контакти з усіма працівниками на всіх рівнях, що створює сприятливу атмосферу для успіху внутрішніх заходів з паблік рилейшнз;
— залежно від розмірів підприємства можна збільшити ефективність власної служби, організуючи відділи за окремими напрямками — преса, фотоінформація, підготовка аналітичних даних тощо [5, с. 31].
Істина, як це завжди буває, лежить десь посередині. Якщо підприємство хоче тільки час від часу скористатися кваліфікованими порадами та рекомендаціями, досить буде використати послуги сторонніх консультантів. Для проведення частих і великих кампаній ліпше створити власні служби. Ясна річ, це не стосується малих та середніх підприємств, де створення окремих служб може бути економічно невиправданим. Таким підприємствам належить користуватися тільки послугами незалежних консалтингових фірм (агенцій).
Одним з підрозділів служби паблік рилейшнз є група преси, яка готує матеріали новин. Інші групи можуть займатися публікаціями, включаючи звіти підприємства про результати діяльності, або пропагандою, включаючи кіно- та відеофільми, виставки та вітрини. Завданням групи загальних проблем є створення образу престижності підприємства, підтримування зв'язків із населенням, контакти, збирання інформації тощо.
Служба паблік рилейшнз повинна виходити тільки із загальновизнаних принципів: перший — чесність і тільки чесність щодо підприємства та його діяльності; другий — гласність та доступність інформації; третій — своєчасність подання інформації.
Паблік рилейшнз як складова маркетингу має налагоджувати стосунки з усіма силами, які діють за межами та в середині підприємства. Під час розробки планів з маркетингу необхідно враховувати маркетингове середовище підприємства, тобто сукупність тих сил, які впливають або можуть вплинути на успіх співпраці. До так званого мікросередовища маркетингу належать сили, котрі мають безпосереднє відношення до самого підприємства та його можливостей з обслуговування клієнтури: постачальники, маркетингові посередники, самі клієнти (фактичні або потенційні), конкуренти та контактні аудиторії. Під поняттям контактних аудиторій розуміють будь-які групи, котрі справляють вплив на здатність підприємства досягти поставлених цілей: фінансові кола, державні установи, громадські групи сприяння, місцеві контактні аудиторії (з місцевим населенням та місцевою владою), внутрішні контактні аудиторії (власні робітники та службовці). На маркетингову політику комунікацій впливають також і сили більш широкого соціального спрямування, що входять до так званого маркетингового макросередовища. Це фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного та культурного характеру, що від них значною мірою залежить ефективність окремих заходів з паблік рилейшнз [5, с. 33].
Одним з напрямків роботи із зовнішнім та внутрішнім середовищем є поширення позитивної інформації про підприємство та його продукцію, тобто робота зі створення позитивного іміджу підприємства та його діяльності. Цей напрямок має назву пабліситі. За словником Вебстера, пабліситі — це будь-яка інформація або дія, за допомогою яких людина, подія або щось інше стають відомими широкому загалу [5, с. 34].
Однак навіть найважливіші події для підприємства залишатимуться тільки внутрішньою інформацією, поки про них не буде широко повідомлено. Спеціальна подія для підприємства стане пабліситі тільки тоді, коли повідомлення про це з'явиться в засобах масової інформації. Пабліситі — це, власне, є не що інше, як новина, котра з'являється на шпальтах газет, в ефірі, Інтернеті тощо.
Фахівці з паблік рилейшнз рекомендують використовувати пабліситі в такий спосіб:
— основною метою має бути піднесення та поліпшення репутації підприємства. Буде помилкою, коли повідомлення про, наприклад, якусь спонсорську акцію зробити за допомогою реклами. Підприємство більше виграє, якщо опублікує відповідну статтю в щоденній газеті або дасть повідомлення в рубриці новин на радіо чи телебаченні;
— у процесі просування на ринок нового товару або послуги формування позитивного ставлення до них за допомогою паблік рилейшнз має передувати рекламі. Проте продукція підприємства може бути предметом для прес-релізу тільки доти, доки вона є справжньою новинкою: після випуску масової реклами надавати прес-релізи засобам інформації вже недоцільно;
— якщо товари певний час були присутні на ринку і покупці про них знають, то привернути до цих товарів якусь спеціальну увагу завжди дуже складно. Тоді засобом формування пабліситі має стати якась виняткова подія, наприклад певна спонсорська акція, що може відновити інтерес покупців до цих товарів;
— пояснення дії складного товару або послуги може потребувати часу та місця, які перевищуватимуть звичайні рекламні можливості. Тому публікація статті буде в цьому разі доцільнішою, оскільки з'явиться більший простір для викладу інформації;
— обмеженість бюджету може стати на заваді створенню дорогого рекламного звернення, але не зашкодить публікації інформаційної статті в газеті або в журналі;
— якщо необхідна швидка та ефективна реакція на кризову ситуацію, то найліпшим буде використання засобів паблік рилейшнз щодо підтримування позитивного іміджу підприємства. Лише після виходу з критичної ситуації стає можливим використання реклами [7, с. 61].
Отже, пабліситі — це повідомлення новин про діяльність підприємства за допомогою засобів масової інформації. І це майже завжди доступно для маркетолога, який працює в галузі паблік рилейшнз. Кожне активне підприємство, яке хоче заявити про себе широкому загалу, постійно змінюється. Ці зміни і є новинами, які мають привернути увагу до підприємства та його товарів, а тим самим сприяти збільшенню продажу цих товарів. Навіть у звичайних, щоденних функціях менеджменту майже завжди є щось нове. Річ тільки в тім, наскільки важливою є та чи та новина, кому вона може бути цікавою. Це залежить від роду діяльності та значущості підприємства, від важливості самої новини та від популярності тих людей, що про них згадується у цій новині. Навіть незначні зміни можуть бути для когось важливими, коли ж новина здатна вплинути на чиєсь життя або діяльність, вона може стати новиною № 1 для всіх осіб та організацій, яких вона стосується [7, с. 62].
Тому передовсім необхідно з'ясувати, чи є запропонована інформація справді новою та чи можна розраховувати на її оприлюднення в пресі. Річ у тім, що кожний редактор, отримуючи щоденно сотні повідомлень, шукає чогось справді надзвичайного та сенсаційного. Редактори читають прес-релізи, які надсилають підприємства, очима своїх читачів (слухачів, глядачів), їм немає діла до пабліситі підприємства. Вони мають вирішити: чи є ця інформація своєчасною та цікавою для їхньої аудиторії, тобто для їхнього власного пабліситі.
Фахівці з пабліситі вважають, що новинами можуть бути: новий товар або його нове застосування; нова послуга підприємства (більш швидка доставка, наявність безплатної стоянки для автомобіля, гарантоване обслуговування на триваліший термін, ніж у конкурентів; спеціальний номер телефону, коли клієнти не сплачують вартості розмови, оскільки всі витрати бере на себе підприємство та ін.); нові кампанії (реклама, пабліситі, з просування товару, організації торгівлі); зміна іміджу підприємства та його товарів (новий дизайн, нова торгова марка, нова упаковка, новий логотип, зміна назви підприємства тощо); розширення сфери діяльності підприємства (новий виставочний зал, нова філія, новий офіс, новий дилер, новий дистриб'ютор, який надає покупцям пільгові умови, тощо); нові ринки (пошук нових сегментів ринку, початок роботи на нових ринках); інноваційна діяльність (плани нових досліджень, технологічні, технічні або організаційні досягнення, їхня ефективність, економічні вигоди від них для пересічного громадянина); початок або завершення великого проекту (підписання відповідного контракту); повідомлення щодо фінансової діяльності (порядок і строки виплати дивідендів, зміна цін), оригінальні методи продажу товарів та їхні фінансові результати, фінансові звіти про становище підприємства, про обсяги продажу товарів та отримані прибутки, про капітальні інвестиції; особливі заходи (зустрічі з громадськістю, ювілеї, спеціальні перегляди, дні відкритих дверей, спеціальні виставки, відвідання підприємства видатними особами, нагородження підприємства на міжнародних конкурсах і т. п.); звіти про рекорди (видатні досягнення в продажу товарів, у виробництві продукції за день, тиждень, місяць, рік, унікальні інновації тощо); особиста діяльність працівників підприємства (зроблені ними винаходи та відкриття, діяльність громадських організацій, які створені працівниками, їхнє товариське життя — зустрічі, вечірки, навіть якесь оригінальне хобі когось із працівників) [7, с. 65].
Кожна з новин має знайти свого споживача: одні з них спрямовано на покупця, інші — на посередника, ще інші — на конкурента. Особливу увагу необхідно приділити інформаційним релізам щодо продажу товарів, які створюються за такими типами:
«Наш продукт — найліпший».
«Наш сервіс — бездоганний».
«У нас працюють найкваліфікованіші спеціалісти…».
«Наша ціни — найдоступніші».
Фахівці з пабліситі рекомендують такі прості правила роботи:
— вирішіть, який імідж ви хочете мати;
— намагайтесь стати тим, ким ви хочете бути;
— не забувайте, що ваше підприємство та його продукцію люди оцінюють щодня;
— найліпшим образом вашого підприємства є сприйняття його іміджу іншими;
— пабліситі — це велосипед, що утримується на колесах, доки рухається;
— забезпечуйте людей тим, чого вони потребують;
— засоби інформації так само потребують ваших новин, як і ви потребуєте їхніх послуг;
— пишіть інформативні релізи короткими і простими реченнями вибирайте знайому пересічним читачам лексику;
— намагайтеся створювати такі релізи, щоб їх усі можна було б десь прилаштувати;
— складіть список редакторів та інших відповідальних осіб у засобах масової інформації, що до них ви звертаєтесь постійно;
— пам'ятайте, що у вашого підприємства може бути аудиторія більша, ніж населення вашого міста;
— більшість засобів масової інформації шукають повідомлень, які були б цікавими для всіх, а відтак шукайте на вашому підприємстві новин, які б могли впливати на життя людей навколо вас;
— станьте експертом у своїй галузі, тоді знатимете, як продати підприємство, товар чи послугу;
— раніше ніж щось сказати, подумайте, що саме клієнт хоче від вас почути;
— завжди беріть до уваги, що кожна галузь, професія та фах розмовляють власною мовою, а читачам професійних галузевих журналів потрібні не загальники, а факти, подробиці та цифри;
— постачайте інформацію, якої потребують редактори та їхня аудиторія (читачі, глядачі, слухачі);
— не забувайте, що конкретне пояснення завжди ліпше за довгу й нудну розповідь;
— будьте відвертим з представниками мас-медіа, але ніколи не беріть репортера за свою довірену особу, ретельно зважуйте свої слова;
— проводячи прес-конференцію, намагайтесь передбачити якісь провокаційні питання, потренуйтесь перед колегами, тримайте перебіг прес-конференції у своїх руках, не піддавайтесь спробі втягнути вас у суперечку та безплідні дебати [7, с. 68].
Крім організації новин для засобів інформації, служба паблік рилейшнз підприємства має ще й інші напрямки діяльності (робота з владними структурами, з контактними аудиторіями). Про них буде сказано окремо, так само як і про специфічні форми роботи служби паблік рилейшнз, тобто ті, якими користуються лише піармени.
Розглядаючи паблік рилейшнз у загальному контексті комунікацій, можна зазначити, що найширше застосування здобутків теорії комунікацій маємо саме в роботі з громадськістю. Як зазначає головний теоретик паблік рилейшнз в Україні проф. Г. Почепцов, комунікативні технології XX ст. стали індустріальними засобами організації комунікативних процесів у суспільстві. Вони опрацьовані професіоналами і реалізуються в аудиторіях досі небачених розмірів. До комунікативних технологій він відносить пропаганду, рекламу, політику, переговори, перформанси, створення атмосфери довіри і взаєморозуміння [7, с. 69].
2. Засоби інтернет в системі паблік рилейшнз
Імідж організації і її керівника, персоналу, ділова репутація, позитивні відносини, взаємний інтерес формуються не тільки у процесі безпосереднього ділового чи корпоративного спілкування і професійних взаємодій. Найбільша кількість контактів здійснюється з допомогою засобів масової інформації. Вони покликані об’єктивно відображати ті події, які відбуваються. Однак простим інформуванням справи не завершуються. ЗМІ та Інтернет здійснюють сильний вплив на свідомість людей, їх відносини, поведінку, спрямування активності. Варто відмітити, що їх роль значно збільшується під час критичних або етапних періодів розвитку суспільства.
Основні функції, які виконують засоби масової інформації та Інтернет:
— інформативна;
— соціального орієнтування за рахунок інформування;
— формування суспільної думки і суспільних настроїв;
— соціальної ідентифікації, яка дозволяє усвідомити причетність до одних груп громадськості і відмежуватися від інших;
— контактування з іншими людьми;
— самоствердження;
— утилітарна (допомагає у вирішенні різних практичних завдань);
— емоційної розрядки;
— виховна, яка впливає на еталони поведінки і відносин [5, с. 228].
Отже, можна з впевненістю стверджувати, що саме це і потрібно у паблік рілейшнз діяльності.
Величезні можливості засобів Інтернет, їх вплив на аудиторію, привернули увагу різних ділових кіл, які стали намагатися підключати їх у систему ПР-взаємодій, щоб з їх допомогою формувати свій імідж, впливати на психологічні установки, створювати образ довірливих і рівноправних партнерських відносин, здійснювати обмін цінностями. Паблік рілейшнз розглядає Інтернет саме як одну із своїх посередницьких підсистем у загальній системі ПР-управління, необхідної для здійснення діалогу з громадськістю, впливу на її інтереси і потреби з метою їх „узгодження”. ПР-служби та Інтернет виступають як взаємовигідні і рівноправні партнери. Таке партнерство базується на взаємних вигодах і дуже рідко – на ідейній основі.
Основою для розробки будь-яких заходів і засобів паблік рілейшнз, не залежно на кого вони мають бути спрямованими є новини і факти, які у свою чергу здатні впливати на розум чи на емоції цільової аудиторії.
Новина – будь-яка реальна подія, яка представляє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини і не була раніше представлена (висвітлена).
Факт – дійсна, невигадана подія, яка представляє інтерес для засобів масової інформації і громадськості, пов’язана з діяльністю певної організації чи людини.
До засобів і заходів PR відноситься наступний інструментарій:
— пресс-посередницька діяльність.
— організація і проведення прес-конференцій, брифінгів.
— реліз (повідомлення для засобів масової інформації);
— участь у написанні: статей, репортажів і інших інформаційних матеріалів: написання іменних, оглядових і аналітичних статей; замовлення статті; створення бекграундерів; факт-листів, кейс-історій, ньюз-летерів, позиційних документів тощо.
— організація роботи прес-клубу.
— участь у виробництві кіно, відео, теле-продукції.
— підготовка і організація виступів, інтерв'ю керівництва, спікерів компанії в ЗМІ [5, с. 230].
Пабліситі за допомогою спеціальної продукції:
— публікація річних звітів;
— видання фірмових проспектів, каталогів, буклетів;
— видання фірмового журналу, газети, корпоративного бюлетеня;
— публікації листівок;
— інтернет ПР;
— підготовка сувенірної продукції і іншої фірмової атрибутики.
Організація спеціальних ПР – заходів (промо-акцій):
— організація семінарів, круглих столів для клієнтів;
— організація презентацій, церемоній відкриття;
— організація «днів відчинених дверей», ювілеїв компанії, демонстрацій новинок та інших спеціальних акцій;
Участь/організація:
— спонсорської діяльності компанії;
— організація добродійної діяльності;
— організація виставкової діяльності [5, с. 231].
Треба відзначити, що з появою нових глобальних комп’ютерних технологій змінився інструментарій PR в багатьох країнах. У багатьох організацій з’явилися свої WEB-сайти, WEB — сторінки, що розповідають про діяльність тієї або іншої структури.
Взагалі, необхідно підкреслити, що на розвиток системи ЗМІ і становлення цього сегменту ринку в останні декілька років робить вплив бурхливий розвиток нетрадиційних ЗМІ, зокрема в мережі Інтернет. Разом з традиційними друкарськими виданнями, інформаційними агентствами, теле- і радіоканалами, що мають свої сайти і електронні версії, тут з’являються і виключно мережеві видання, що також мають свою широку аудиторію не тільки серед звичайних Інтернет-споживачів, але і так званих традиційних ЗМІ.
Висновки
Підводячи підсумки, ще раз підкреслимо основні положення, пов’язані з сучасним розумінням природи і суті зв’язків з громадськістю, — «паблік рілейшнз»:
— в основі PR лежить угода, згода, співпраця (останнє відзначаємо особливо) між організацією і громадськістю, від якої залежить успіх її діяльності;
PR — це ідеологія і технологія управління, вплив на стан громадської думки, свідомість людини, певних груп, суспільства в цілому;
— PR — це спеціальний вид діяльності, плановані і тривалі зусилля по збору, аналізу і передачі інформації, організації спілкування;
— діяльність PR-структур включає розробку рекомендацій для організації і здійснення програм дій, сприяючих взаєморозумінню з її громадськістю;
— діяльність PR-структур направлена не тільки зовні, але і всередину, для досягнення корпоративного взаєморозуміння.
В цілому, можна відмітити, що зв’язки з громадськістю стали сьогодні важливим чинником успіху будь-якої організації, мистецтвом формувати її індивідуальність, управляти корпоративною репутацією. Одночасно, вони є невід’ємною ланкою в сучасних управлінських процесах, перспективним ресурсом державної влади на користь всього суспільства.
Список використаних джерел
- Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Монографія. — К., 2005. — 437, с.
- Блэк, Сэм. Введение в паблик рилейшнз: Пер. с англ./ Сэм Блэк,. -Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — 317 с.
- Блэк, Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое. -М.: Новости: Сов.-австр. предприятие "АСЭС-Москва". — 1990. — 239 с.
- Варшавская Е.О тенденциях развития Паблик Рилейшнз // Маркетинг. -2002. — № 5. — С. 62-69
- Моисеев В. А. Паблик рилейшнз: Теория и практика. — К.: ВИРА-Р, 1999. -373, с.
- Почепцов Г. Г. Паблик рилейшинз для профессионалов. — К.: Рефл-бук: Ваклер, 1999. — 622 с.
- Хэйвуд, Род жер. Все о public relations: Как добиться успеха в бизнесе, используя связи с общественностью. — М.: Лаборатория базовых знаний, 1999. — 254, с.