Глосарій

Криза — розклад, занепад, загострення (політичних, економічних, соціальних) протиріч.

Економічна криза — відносне надвиробництво товарів, які не знаходять збуту внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення.

Фінансова криза — глибокий розлад фінансової системи держави.

Біржова криза — масовий розпродаж акцій та облігацій на фондовій біржі, спричинений різким падінням курсу цінних паперів.

Валютна криза — різкі коливання валютних курсів, девальвація та ревальвація валют тощо.

Грошово-кредитна криза — порушення грошового обігу внаслідок інфляційних процесів у країні.

2. Причини та передумови виникнення світової фінансової кризи

• Економічне сьогодення спричинило обговорення теми фінансової кризи, до того ж економічна криза, що розгортається, є справді світовою. Жодна з країн, зокрема й Україна, не має будь-яких шансів уберегтися від її руйнівних наслідків. Криза викликала широкий резонанс у суспільстві, що поставило її як об’єкт жвавого обговорення практично всіма верствами суспільства, починаючи з рядових економістів з базовими економічними знаннями, і закінчуючи політиками, урядовцями та експертами. Зазначимо, що практично всі вони практично одностайні в визначенні джерел та аналізі пройдених етапів, проте їх думки розходяться в прогнозах та пропонованих антикризових заходах. Сьогоднішня причина світової фінансової кризи — криза позичальників з низькою кредитоспроможністю(іпотечна криза), безумовно має вплив на зародження і розвиток кризових проявів в реальній економіці, фінансовій та соціальній сферах. Проте, іпотечна криза відіграла тільки роль детонатора, а причини варто шукати в іншій площині.

Кризи, в тому числі і фінансові, крім негативних явищ, таких як падіння виробництва і регресія економіки також несуть в собі позитивні ознаки пов’язані з оздоровленням економіки та переходу на якісно новий щабель її розвитку. Фінансові ринки не виняток, проте їх найголовніша особливість полягає в тому, що складне високотехнологічне середовище оманливе та найбільш схильне до змін, а відповідно кризи.

Відомо, що сучасна світова криза розпочалася з іпотечної кризи в США в 2008 році. Проте, незважаючи на те, що іпотека вважається важливою частиною реальної економіки, слід врахувати, що іпотечна емісія здійснюється під реальні цінності, і навряд навіть серйозні негативні явища в цій царині можуть призвести до краху світової валютної системи. Ми притримуємося тієї думки, що більшої уваги заслуговує в цьому плані світовий валютний ринок, щоденний обсяг операцій на якому складає майже шосту частину всього американського іпотечного боргу. За своєю суттю, від нього залежить прямо або опосередковано економіка практично всіх країн світу. Згадану залежність значно підсилила нова конфігурація валютних відносин, що прийшла на заміну «золотому стандарту грошей», коли фіксованість золотого вмісту паперових грошей забезпечувала стійкі валютні курси. Сьогодні, гроші фактично втратили свою товарну основу, стали більшою мірою віртуальними (що цілком відповідає процесам глобалізації і прискорення розвитку економіки), а курси валют пройшли шлях від фіксованих твердих курсів до «плаваючих» зазнаючи щоденних змін. Згадані передумови створили благодатний грунт для отримання грошей з грошей, простіше кажучи, витягування прибутку із спекулятивних операцій, що позначилося на якісному змісті трансакцій валютного ринку. Гроші в сучасній фінансовій системі не забезпечені золотом або іншим видом матеріального забезпечення. По суті, єдиним забезпеченням сучасних паперових і електронних грошей є віра людей у те, що гроші є універсальним засобом обміну одних цінностей на інші. Користуючись цим, сучасна банківська система з успіхом проробляє (вже багато десятиліть) наступну операцію: вона віддає в кредит значно більші суми грошей, ніж наявні в банківській системі. До того ж, політична та економічна системи світу не можуть розглядатися відокремлено: їх елементи взаємодіючи, доповнюють одна одну. Сьогоднішня криза — це криза не лише геоекономічної, але й геополітичної систем світу, які сформувалися в останні десятиріччя. А відтак, слід разом розглядати кризу світової економіки і геополітичну кризу, які знайшли своє відображення одна в одній. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває насамперед суперечності нинішньої системи геополітичних відносин. Зародки зростаючої розбалансованості світової економіки базується на основі політичних взаємин основних гравців.

• До моменту початку кризи, частка спекулятивних операцій вже досягла позначки в 90 %, і відповідно 5-7 % трансакцій, пов’язаних з реальною економікою, не могли підтримувати саму функціональність валютного ринку. Банки де-факто стали структурами, обслуговуючими спекулятивні грошові потоки. Частка «реальних сильних» грошей в структурі ліквідності комерційних банків наблизилася до мізерного порогу в 1 %, а решта не забарилися проявити своє негативне ставлення відносно довіри до цих фінансових інститутів.
• Таким чином, заходи державного втручання у фінансову систему нездатні вберегти світову економіку від подальшого поглиблення системної кризи. Недієвість згаданих заходів не визначається запізнілістю їх впровадження, оскільки як значні фінансові асигнування, так і нові неординарні інституційні рішення (стосовно фактичної націоналізації фінансово-банківських установ, зокрема, двох іпотечних гігантів в США, на які припадає 43% всіх іпотечних кредитів),- залишаються заходами, спрямованими лише на подолання наслідків кризи, тоді як невидимими залишаються її витоки. Зважаючи на викладене, конструктивізм має внести сама криза, яка не тільки руйнує старий економічний порядок, але і (як це завжди буває) несе в собі нові управлінські рішення та зосереджується на перспективі, формуючи передумови для затвердження нової парадигми світової фінансової системи.

Економісти вже сьогодні намагаються зазирнути по той бік фінансової кризи і спрогнозувати, як він змінить світову економіку. Зокрема, в доповіді всесвітнього економічного форуму зазначається про чотири можливі сценарії розвитку світової економіки до 2020 року, які відрізняються один від іншого.

* Джерело: Козак В. Є., Іжевський П. Г. Фінансова криза: передумови виникнення та шляхи виходу // Вісник Хмельницького національного університету. Cерія: «Економічні науки». – 2009. — №6. Т.2. – с. 120-124

3. Вплив світової кризи на економіку України

Причиною фінансової кризи в Україні стала залежність фондового ринку від інвестицій нерезидентів, надмірна зовнішня заборгованість суб’єктів економічної діяльності, низький рівень ліквідності банківських установ.

Нині світова фінансова криза впливає на економіку України через:

• Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку та призвести до зменшення надходжень державного бюджету, девальвації гривні, зниження заробітної плати тощо.
• На світових товарних ринках спостерігаються різкі стрибки цін на товари, викликані нестабільністю фінансових і валютних ринків. У разі їх значного падіння ефект виникне проблема суттєвого скорочення торгівельного балансу, що суттєво ослабить позицію України на міжнародних ринках.
• Обвал котирувань на світових фондових ринках призвів до різкого падіння акцій вітчизняних компаній.
• Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних банків перекрили зовнішні фінансові ринки та загрожують труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняних банків та корпорацій.

З метою вирішення проблем вітчизняної економіки потрібно окреслити основні економічні проблеми та ризики, з якими ми зіштовхнемось в найближчому майбутньому.

По-перше, ми маємо розв’язати проблеми величезного від’ємного сальдо торговельного балансу та нестачі золотовалютних резервів, необхідних для оплати товарів критичного імпорту та виконання кредитних зобов’язань держави, банків, приватних корпорацій перед іноземними кредиторами. У разі нестачі валютних коштів Україну чекає різке знецінення курсу національної валюти та масові дефолти вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що ще більше загострить кризові явища в українській економіці.

По-друге, уряд має розв’язати проблему істотного падіння виробництва в бюджетоутворюючих галузях економіки – металургії та хімічній промисловості. Це не лише проблема суттєвого скорочення валютних надходжень від експортних операцій підприємств цих галузей (разом вони формують до половини експортної виручки України), а й значного скорочення податкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Крім того не слід забувати десятки тисяч працівників цих підприємств, які можуть залишитися без заробітної плати. Крім того, проблема не обмежується виключно цими галузями, адже зупиняються також підприємства будівельної галузі.

Третьою проблемою, з якою, беззаперечно, зіткнуться уряд та центральний банк буде істотне зростання загального обсягу простроченої заборгованості як за кредитами банків, так і за кредиторськими зобов’язаннями одних приватних компаній перед іншими, а також за податковими платежами. Багатьом банкам це загрожуватиме різким погіршенням фінансового стану, неплатоспроможністю й навіть банкрутством.

В українській економіці фінансова криза мала кілька проявів.

По-перше, світова фінансова криза призвела до кризи ліквідності у банківському секторі. Останні кілька років банки активно розвивали кредитування населення (іпотечні, авто, споживчі кредити) за рахунок залучених з-за кордону коштів. Власне, це демонструє рис. 1.

Рис. 1. Співвідношення депозитів та кредитів у банківській сфері України

Як видно з діаграми, з 2006 року значними темпами почала збільшуватися частка кредитів фізичним особам у загальному кредитному портфелі банкам. Станом на липень 2008 року іпотечні кредити складають значну частку в кредитуванні індивідуальних клієнтів (на кінець року їхня частка склала 36,1%). До початку фінансової кризи українські банки могли вільно залучати за кордону фінансові ресурси під 4-5% річних, і продавати їх в Україні за 10-11% річних. Проблема була лише в тому, що кредити залучалися на терміни 3-5 років, а видавалися – на 10-20 років. Українські банки вирішували такі проблеми за рахунок рефінансування отриманих кредитів новими з такими ж, а інколи і нижчими ставками.

Проте, в умовах коли закордонні банки згорнули свої кредитні програми (а це були змушені зробити більшість банків, що постраждали від іпотечної кризи в США), українські банки опинилися перед загрозою кризи ліквідності. По-перше, для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, а по-друге, нові залучені з-за кордону кошти теж стали значно дорожчими. В результаті, ставки на іпотечні кредити зросли на 5-7%, крім того були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників. Національний банк для запобігання можливій фінансовій кризі в Україні значно посилив вимоги до резервування за кредитними операціями, що теж призвело до подорожчання кредитів. Як наслідок, в першому півріччі темпи росту кількості іпотечних кредитів були нижчими за темпи росту загального кредитного портфелю.

4. Наслідки світової кризи та шляхи виходу з неї

• Проте, наслідки фінансової кризи могли бути ще більш серйозними, якби більшість великих українських банків не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси із закордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими. Це підтверджує статистика виданих кредитів (рис. 2), згідно якої серед 5 лідерів ринку іпотечного кредитування в Україні, перші 4 є дочірніми компаніями закордонних фінансових груп, і мають загальну долю ринку в 56,6%.

Рис. 2. Лідери іпотечного кредитування в Україні

• Крім банківського сектору, світова фінансова криза вплинула і на будівельну галузь України. В першу чергу, через значні зміни в умовах іпотечного кредитування (підвищення ставок та посилення вимог) багато потенційних покупців не змогли отримати іпотечний кредит. Також значна їх частина зайняла вичікувальну позицію, очікуючи іпотечну кризу в Україні і відповідне зниження цін на житло.
• Світова фінансова криза розпочалась у 2007 році з обвалу ринку іпотечних кредитів у США. Обвал ринку нерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутство кредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки – всі ці події є взаємопов’язані і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тісна взаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.
• Відповідно, криза такого масштабу не могла не зачепити економіку України, яка інтегрована у світову економіку. Незважаючи на заяви багатьох експертів, що світова фінансова криза не вплинула на економіку нашої державі, насправді криза призвела до відчутних наслідків. По-перше, українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

* Дорошенко І.В. Глобальна світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України // Проблеми системного підходу в економіці. – 2008. – №3.

• Сучасна глобалізація світової економіки спричинила найбільшу в історії фінансову кризу та до сьогодні є чинником її поширення та поглиблення, бо має чітко виражений фінансовий характер. Фінансова сфера, яка забезпечувала процес виробництва та торгівлі, стала домінувати та стрімко розвиватись, випереджаючи за темпами зростання і обсяги світового виробництва і обсяги міжнародної торгівлі. Розвиток фінансового сектору сприяв виникненню нових видів фінансових товарів — фінансових деривативів, свопів, опціонів, ф’ючерсів, які забезпечували прибуток за рахунок їх ефективного розміщення та перепродажу на фондовому ринку. Міжнародні економічні відносини почали втрачати виробничу основу та набувати характеру торгівлі фінансовими інструментами.

Нагальними проблемами сучасної світової економіки є:

1) локалізація кризи у фінансовому секторі, що дасть змогу запобігти масових банкрутств промислових підприємств, звільненню працівників, зростання безробіття та соціального невдоволення (як це вже відбувається в Латвії, Ісландії, Ірландії, Естонії, Болгарії та інших країнах);

2) запобігання активації свопів на кредитні дефолти, що сприятиме банкрутству банків та компаній — інвесторів, які здійснювали операції поглинання за рахунок кредитних ресурсів. У цьому випадку світова фінансова система буде повністю паралізована, а транс націоналізація економіки по принципу інерційності приведе до масових банкрутств підприємств.

• Вчені вбачають подолання кризи у посиленні державного регулювання економіки, зокрема введення протекціоністських заходів у торговельній сфері, впровадження жорсткого фінансового контролю за рухом капіталу. Тобто сучасна епоха глобалізації довела, що світова економіка не готова до формування єдиного планетарного простору з його ліберальними принципами та методами міжнародної економічного співробітництва.

* Дорошенко І. В. Наслідки глобальної фінансової кризи та розробка ефективної макроекономічної моделі для України // Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

Список використаної літератури

1. Альохіна Т. Шляхи виходу України з світової фінансової кризи // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2010. — №1.
2. Дорошенко І. В. Наслідки глобальної фінансової кризи та розробка ефективної макроекономічної моделі для України // Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2
3. Дорошенко І.В. Глобальна світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України // Проблеми системного підходу в економіці. – 2008. – №3.
4. Козак В. Є., Іжевський П. Г. Фінансова криза: передумови виникнення та шляхи виходу // Вісник Хмельницького національного університету. Cерія: «Економічні науки». – 2009. — №6. Т.2. – с. 120-124