Зміст

Вступ.

1. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

2. Характеристика біржової мережі Заходу.

3. Сучасний стан світових фондових ринків.

Висновки.

Список використаних джерел

Вступ

Біржовий ринок у світі давно вже став центром ринкової економіки. Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф'ючерсами й опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику.

Упродовж понад чотирьохсотрічної історії розвитку біржі зазнавали піднесення і занепаду. Стаючи центрами ринкової економіки, біржі впроваджували у взаємовідносини учасників ринку нові правила, нові можливості.

Біржа сьогодні — це приклад дієвого ринку, на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, компаній та організацій.

Особливе місце бірж у розвитку ринкової економіки потребує детального вивчення історії їх становлення, механізму створення, функціонування і технології біржової торгівлі.

У промислово розвинутих країнах біржова торгівля має суттєвий вплив на стан товарних запасів ринків зерна та іншої сільськогосподарської продукції, цукру, кофе, каучуку, нафти і нафтопродуктів, будівельних матеріалів, кольорових і чорних металів та ін. За кордоном біржова торгівля здійснюється, як правило, по товарах масового виробництва і попиту, які можуть бути стандартизовані. Це дає змогу вести торги партіями однорідних товарів.

1. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

Ф’ючерсна біржова торгівля характеризується яскраво вираженою географічною концентрацією. Основні біржі розташовані в центрах економічної активності світу: США, Великобританії, Японії. До середини 80-х років ХХ-го століття 98% біржового товарообігу припадало на ці три країни.

У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, обсяги загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потроїлися за останні роки, в Азії — подвоїлись. Сьогодні в США зосереджено 55% світового обігу (у 80-х роках – 84%). На біржах США, як свідчать дані Комісії з товарної ф’ючерсної біржі, працюють представники майже ста країн, понад 2000 операторів. Частка іноземного капіталу на деяких ф’ючерсних ринках США сягає 30% [1, с. 129].

Зараз у біржовій торгівлі Заходу переважає ф’ючерсна біржа. Біржі реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначний обіг. Найбільші біржі реального товару розміщені в країнах третього світу. Наприклад, в Індії функціонує біржа, яка спеціалізується на торгівлі джутом, в Індонезії — каучуком та кавою, в Малайзії – оловом.

У західноєвропейських країнах товарні біржі об’єднують торговців, маклерів, транспортників, переробників, що співпрацюють у галузі вироблення типових контрактів, збору інформації про ринки сільськогосподарської сировини. Це Брюссельська, Мангеймська, Страсбурзька, Роттердамська, Мюнхенська біржі, операції на яких не виконуються.

Як відзначалося вище, розвиток біржової торгівлі з другої половини ХХ-го століття розширив коло біржових товарів за рахунок впровадження у біржову практику фінансових інструментів як бази для ф’ючерсних контрактів.

Усі характеристики біржового традиційного товару, а саме масовість, подільність, однорідність, фіксація якісних параметрів – повністю відповідають характеристикам цінних паперів та валюти. На вимогу часу Чикаго Борд оф Трейд (СВОТ) запровадила перші ф’ючерсні контракти на заставні сертифікати, казначейські довготривалі облігації. Чиказька товарна біржа (СМЕ) започаткувала торгівлю валютними ф’ючерсами і невдовзі створила ІММ – Міжнародний валютний ринок, послугами якого користуються різні фінансові інститути з метою управління ціновими та курсовими ризиками.

На зміну орієнтації ф’ючерсних бірж з товарних ф’ючерсів на фінансові вплинула відміна золотовалютного стандарту, збільшення різких коливань фіксованих курсів між доларом США та західноєвропейськими валютами, які в свою чергу впливали на формування курсових цін цінних паперів як боргових, а саме облігацій, векселів, депозитних сертифікатів, як корпоративних акцій.

Стан фінансових ринків різко погіршився. Відтепер на ньому вже не було стабільних відсоткових ставок як основи, за допомогою якої формувалися всі інші ціни, а встановилися непостійні, рухливі відсоткові ставки.

Значний вплив на формування ф’ючерсних ринків різних біржових товарів має монополія виробництва і збуту, система ціноутворення.

Сьогодні у світі налічується майже 200 ф’ючерсних ринків. На біржах США 70% ф’ючерсних контрактів – нові, запроваджені за останні 10-15 років; 60% ф’ючерсного обігу становлять контракти з фінансовими інструментами.

Останніми роками біржовий ринок нафти зазнав істотних змін. Ф'ючерсні контракти стали надзвичайно популярними, причому їх глибина (строк дії контракту) застосовується від одного місяця до кількох років. Сьогодні використовуються здебільшого товарні ф’ючерси з паливно-мастильними матеріалами, металами, менше — з сільськогосподарською сировиною: пшеницею, кавою, цукром тощо.

Ф’ючерсна торгівля дозволяє не лише прискорити реалізацію товару, вона прискорює обіг вкладеного капіталу. При цьому розподіляються функції між банком та біржею. Банк, як правило, кредитує тільки частину товарної вартості, котру, як він вважає, буде повернено незалежно від кон’юнктури.

Ф’ючерсна біржа відшкодовує різницю між відсотком за кредит і ціною реалізації товару. Ф’ючерсна торгівля дозволяє заощадити резервні фонди, що їх підприємець притримує на випадок несприятливої кон’юнктури ринку.

Підсумовуючи викладений матеріал можна зауважити, що для ф’ючерсної торгівлі характерними є такі функції:

— фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром — 1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);

— сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця поставки;

— уніфікована якість товару;

— зв’язок з ринком реального товару через хеджування;

— безособовість угод, замінність контрагентів;

— здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову) палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу контрактів [1, с. 132].

Операції на ф’ючерсному та опціонному ринках виконуються у спеціальних місцях — “ямах” або “пітах” (pit). Площа “ями” коливається від кількох десятків до сотень квадратних метрів. Багатокутні, як правило, восьмикутні “ями” або “піти” (ринги) мають сходинки, що спускаються до центру. Продавці та покупці розташовуються на різних сходинках “піту” – залежно від місяця поставки за контрактом. Торгівля за кожною ф’ючерсною або опціонною угодою відбувається в певному “піті” у визначений регламентом біржі час [1, с. 133].

Зростання обсягів світової торгівлі сировиною та продовольством призвело до збільшення запасів, у тому числі сезонних товарів. Відповідно зростала маса капіталу, на який впливали несприятливі зміни цін. Це збільшувало ризик фінансових втрат власників.

Угоди на строк з реальним товаром не могли забезпечитинідостатньо надійного страхування товарного капіталу від знецінення внаслідок спаду цін, ні більш повного кредитування операцій. Цьому заважали обмежені можливості гри на зниження цін, відсутність повної уніфікації вимог до якості та термінів поставки реального товару. Хоч торгівля реальним товаром і виникла з метою зменшення ризику як для продавця, так і для покупця, однак принциповий ризик невиконання зобов’язань контракту завжди є.

Особливо швидко ф’ючерсна торгівля Заходу зростає після другої світової війни. Провідне місце серед біржових товарів з другої половини 80-х років посідають сільськогосподарські товари – 70% усіх ф’ючерсних ринків. На динаміку біржової торгівлі в цілому та окремими товарами зокрема впливає стан ринкової економіки, особливо її валютно-фінансової системи, рівень державного втручання, фази циклу, монополізація ринків реального товару, науково-технічний прогрес, стан конкретного ринку, рівень товарності виробництва, тенденції в торгівлі сировиною, міжнародні товарні угоди, вдосконалення техніки біржової торгівлі.

Суттєве зростання обсягів біржової торгівлі призвело до підвищення значення товарних бірж для ринків сировини та продовольства. Для багатьох товарів ф’ючерсний обіг у декілька разів перевищує світове виробництво, наприклад, для міді — у 7 разів, какао-бобів — у 10, кукурудзи і цукру — у понад 3 рази, срібла — у 50 тощо. Хоч реальні поставки на цих біржах, як правило, не перевищують 5-10% світової торгівлі відповідними товарами, вплив бірж на ціни світового ринку важко переоцінити.

Ф’ючерсна торгівля залежить від багатьох факторів. По-перше, це стан економіки в цілому, у міжнародній торгівлі, сама біржова торгівля. На динаміку ф’ючерсної торгівлі відчутно впливає циклічний характер виробництва. В умовах спаду загострюється конкурентна боротьба, прискорюються інтеграційні процеси, активізуються зусилля бірж на впровадження нових товарів і методів торгівлі. Циклічність виробництва більше впливає на ціни промислових біржових товарів (метали, нафта, індекси акцій на фондових біржах). Ціни на сільськогосподарські товари коливаються згідно з своїми законами: найбільший вплив мають перевиробництво у сільському господарстві, стихійні лиха, неврожай.

Ф’ючерсні біржі стали своєрідними фінансовими інститутами, що обслуговують торгівлю. Для успішного їх функціонування однією із найважливіших умов є стан валютно-фінансової системи, достатня кількість фінансових ресурсів. Тому ф’ючерсні біржі традиційно розташовувалися у великих фінансових центрах світу: Нью-Йорку, Лондоні, Токіо, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Чикаго тощо.

Ф’ючерсна торгівля є об’єктом заставних операцій. Без банківського кредитування, без достатньої кількості вільних грошових коштів ф’ючерсна торгівля є не можливою.

У сучасній Україні така перспектива також можлива. Кредити, вільні грошові кошти є, але донедавна інфляція не дозволяла вкладати їх у довгострокові програми. Значною перешкодою на шляху становлення ф’ючерсної торгівлі є політична нестабільність, несприйняття прозорості ф’ючерсного ринку щодо визначення центральних ринкових цін на сировину та інші активи. Ф’ючерсна торгівля у цьому випадку відіграла би позитивну роль, крім того через розширення біржового обігу можна суттєво впливати на зниження рівня інфляції, визначати спотові ціни та курси, а також прогнозувати майбутню кон’юнктуру ринків.

Впливає на функціонування сучасних ф’ючерсних ринків на Заході валютна нестабільність. Саме вона, а також нестійкість відсоткових ставок, значні коливання курсів акцій зумовили виникнення принципово нової торгівлі фінансовими інструментами та контрактами на базі індексів курсів акцій фондових бірж.

Суттєво впливає на ф’ючерсну торгівлю монополія. Сучасна товарна біржа — це не лише ринок, де реалізовуються товари, а фінансовий інститут, що істотно спрощує торгівлю, здешевлює її.

Деякі західні економісти вважають виникнення ф’ючерсної біржі “комерційною революцією”, вбачають у ній організаційну та плануючу силу, що динамізує всю економіку. Завдяки діям транснаціональних корпорацій (ТНК), як торговельних, так і промислових, концентрується і централізується виробництво, особливо сільськогосподарської сировини та продовольства. Це підвищує товарність виробництва. Товарна продукція надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни ринкової кон’юнктури, а це в свою чергу зумовлює його страхування через біржовий механізм. Ф’ючерсна торгівля постійно вдосконалюється, концентрується у провідних фінансових центрах світу.

Роль біржі в економіці постійно змінюється. Це питання викликає не лише теоретичний інтерес, воно має й практичне значення. Проблема ця надзвичайно складна та багатопланова. Ф’ючерсна біржа як специфічний фінансовий інститут, що обслуговує потреби товарного ринку, є “ринком цін”, формує біржові котирування, а через хеджевий механізм – фактичні ціни реального товару.

Ф’ючерсна біржа сьогодні є фінансовим закладом, що доповнює банківське кредитування на стадії реалізації та зберігання товару. Це інструмент перерозподілу виробленої додаткової вартості з інвестиційною сферою. Фірми, які постійно використовують ф’ючерсний механізм, є більш конкурентоспроможними через можливість оптимізації цін на товари, капітали, валюту.

Ф’ючерсна торгівля, зосереджуючись на ціновому аспекті, точніше, на різниці цін, яка є джерелом перерозподілу прибутку. Вона залучає, з одного боку, вільні кошти, що є резервним капіталом на випадок негативних змін цін, а з іншого – біржа є як сферою вкладення капіталу, так і додатковим джерелом кредитування, вона виконує фінансові функції. Останніми роками роль ф’ючерсних бірж зростає, саме туди переливається капітал.

2. Характеристика біржової мережі Заходу

Розвиток ринкової економіки, величезний економічний потенціал та роль США як лідера світового співтовариства зумовили становлення біржової мережі у цій країні.

Біржова мережа США значно впливає на біржову мережу світу. Про це свідчить хоча би той факт, що тут розміщені найбільші товарна та фондова біржі світу: Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade) та Нью-Йоркська фондова біржа (New York Stock Exchange) [6, с. 188].

Для біржової мережі США характерні процеси концентрації, що призвели до скорочення кількості бірж. Усі американські товарні біржі мають певні спільні характеристики, але серед них немає двох однакових. Майже всі товарні біржі є ф’ючерсними.

Розглянемо детальніше кожну з провідних бірж.

Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, скорочено СВОТ) Заснована у 1848р., є найбільшою у світі товарною біржею, світовим центром зернової торгівлі. Крім ф’ючерсних торгів зерновими (пшениця, овес, кукурудза), соєвими бобами та продуктами їх переробки, біржа пропонує ф’ючерсні контракти на срібло, золото, іпотеку, довгострокові облігації Казначейства США, 10-річні зобов’язання Казначейства США. На біржі налічується 1402 повних та 681 асоційованих членів. У Раді директорів – 22, в штаті – 500 осіб, які не є членами біржі. На цю біржу припадає 50% всього біржового обороту США. До найпопулярніших контрактів належать ф’ючерс на кукурудзу. У середньому за біржовий день залишається до 100 тис. відкритих позицій за цим контрактом [6, с. 189].

Чиказька товарна, в інших перекладах комерційна, біржа (СМЕ – Chicago Mercantile Exchange). Започаткована групою сільськогосподарських дилерів у 1874 р., ця біржа була ринком масла, яєць, домашньої птиці та інших сільськогосподарських товарів. З 1919 р. на ній торгують великою рогатою худобою та свинями, м’ясом, беконом. Контракт на яловичину складає 50 тис. англійських фунтів котирується у центах за фунт, контракт на живу худобу ВРХ має розмір 40 тис. фунтів, на живі свині – 13 тис. З 1972 р. тут функціонує Світовий валютний ф’ючерсний ринок (Internatin Monetary Market), де торгують ф'ючерсами на основні валюти за долари США. Це британський фунт, японська ієна, швейцарський франк, австралійський та канадський долари, віднедавна євро, мексиканське песо і валюти, які стають популярними на світовому ринку кожного окремого року. Членів — 1300, Рада директорів — 24, штат службовців – 292 особи [6, с. 190].

Чиказька біржа рису та бавовни (СRСЕ – Chicago Rice and Cotton Exchange). Торгує на площі Середньо-американської товарної біржі, де орендує площі та служби обслуговування. Основні товари – рис та бавовна. Членів — 392, управління — 20 осіб. Контракт на бавовну має 50 тис. англійських фунтів, котирується у центах за фунт.

Нью-Йоркська біржа кави цукру та какао (CSCE – Coffee, Sugar & Cocoa Excange, Inc.). Заснована в Нью-Йорку у 1882р. торговцями кави, які бажали уникнути цінового ризику через організацію ф’ючерсної торгівлі. Це спеціалізована біржа для торгівлі кавою, цукром та какао-бобами. Членів — 527, Рада директорів — 23, штат — 88 осіб, які не є членами біржі. Контракт на каву є популярним не лише серед американських, але й європейських грейдерів, найчастіше використовується для хеджування цінових ризиків. Розмір контракту становить 37.500 англійських фунтів, котирується у центах за фунт.

Нью-Йоркська товарна біржа (СОМЕХ – Commodity Exchange, Inc.). Заснована у Нью-Йорку в 1933 р. шляхом злиття трьох бірж. Зараз на ній торгують кольоровими та коштовними металами: міддю, сріблом, золотом, цинком і фінансовими інструментами. Членів – 618, службовців – 264 особи. Це основний ринок металів США. Контракти котируються в англійських фунтах, у центах за фунт. Наприклад, розмір контракту на мідь становить £25 тис [6, с. 192].

Середньо-американська товарна біржа (МАСЕ – Mid America Commodity Exchange). Організована в Нью-Йорку у 1868р. Однією з унікальних характеристик цієї біржі є відносно незначні розміри контрактів. Зерно і соя – 1000 бушелів, ВРХ і живі свині – 20000 і 15000 фунтів відповідно. Срібло – 1000 трійських унцій. Валюта: британські фунти – 12500 в лоті, японська ієна – 6250000 у лоті. Членів – 1205, Рада директорів – 15, штат – 81 особа, які не є членами біржі.

Канзаська торговельна палата (КСВТ – Kansas City Board of Trade), Missouri, Inc. Це вузькоспеціалізована зернова біржа, заснована у 1856 р., де контракти укладаються лише на тверді сорти пшениці.

Зернова біржа Міннеаполісу (МGЕ – Minneapolis Grain Exchange). Заснована у 1881 р., сьогодні є найбільшим ринком зернових за спотовими контрактами з негайною поставкою. Проводить також ф’ючерсні торги контрактами на весняну пшеницю. Членів — 420, Рада директорів — 14, штат — 100 осіб, які не є членами біржі.

Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа (NYFE – New York Futures Exchange). 15 квітня 1979 р. Нью-Йоркська фондова біржа відкрила відділення фінансових ф’ючерсів, яке й стало згодом новою біржею. Членів — 1801, управління — 30 осіб.

Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа (NYME – New York Mercantile Exchange). Створена у 1872 р. як ринок сиру, масла і яєць. Членів — 816, управління — 14, штат — 120 осіб, які не є членами біржі. Сьогодні це найбільший ринок ф’ючерсів на нафту та продукти її переробки. Нафтовий контракт розміром 1000 барелей, котирується у доларах за барель. Базовою маркою нафти є світла легка техаська нафта.

Мережа фондових бірж США нараховує сім бірж. У 1962 р. їх було 14. Вони поділяються на національні та регіональні. До національних належать: Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE – New York Stock Exchange). З 1792 р. діяла як “добровільна організація”. Ця біржа є найбільшою біржею світу за обсягами продажу та найбільшою у США за кількістю проданих акцій. На даний час процедуру лістингу витримали акції понад 2000 компаній, на ній котируються = 3 500 облігацій.

Американська фондова біржа (АМЕХ – American Stock Exchange), Друга за значенням та величиною фондова біржа США, створена у 1908 р., має 661 члена біржі, працює з акціями тих компаній, які не можуть витримати лістингу на Нью-Йоркській фондовій. На АМЕХ котируються акції закордонних компаній, переважно канадських та англійських.

Середньозахідна фондова біржа (МSЕ – Midiwest stock Exchange). Створена у 1960 р. шляхом злиття окремих бірж Чикаго, ця біржа розміщена у серці фінансового центру Чикаго. Лістинг витримала лише 31 акція.

Тихоокеанська фондова біржа (PSE – Pacific Stock Exchange). Результат об’єднання бірж Лос-Анджелеса і Сан-Франциско у 1956 р. Акціями торгують у Лос-Анджелесі, опціонами – у Сан-Франциско.

Філадельфійська фондова біржа (FSE – Fhiladelphia Stock Exchange). Найстаріша біржа США, організована у 1790 р. Зараз Організувала торги опціонами на іноземну валюту.

Бостонська фондова біржа (BSE – Boston Stock Exchange). Через значну територіальну наближеність до Нью-Йорка виникають проблеми, однак цей фінансовий центр має велику вагу у США. Винятковий лістинг на цій біржі витримали 95 акцій [6, с. 193-195].

Останніми роками суттєво зросла роль бірж у Японії.

В Японії найбільшою є Токійська товарна біржа (ТСЕ – Tokyo Commodity Exchange). На ній обертаються такі товари, як золото, срібло, платина, каучук, бавовна, вовняна пряжа. Біржа у м.Кобе спеціалізується на зернових, в м.Йокагамі — на цукрі, каучуку, текстильній сировині, зернобобових, шовку. Крім Токійської біржі віднедавна великої ваги в Азії набирають Сіднейська та Сянгамська (Гонконг) біржі.

На Сіднейській універсальній біржі торгують вовною, живою великою рогатою худобою, золотом, валютою, фінансовими інструментами, контрактами на базі індексів акцій та відсоткових ставок. Завдяки активній торгівлі контрактами на короткострокові банківські векселі, державні цінні папери та індекси акцій, значно зріс обсяг контрактів на Сіднейській ф'ючерсній біржі, в той же час обсяг торгівлі реальним товаром істотно зменшився.

Сінгапурська біржа також є міжнародною, на ній котируються такі товари, як валюта, золото, дизельне паливо, контракти на базі індексів акцій.

Гонконгська ф’ючерсна товарна біржа котирує цукор, соєві боби, золото, контракти на базі індексів акцій. Сан-Паулу котирує сільськогосподарські товари, золото, валюту, індекси.

У 50-х роках ХХ-го століття надзвичайно швидкими темпами починає розвиватися фондовий ринок Азії.

Гігантом серед фондових бірж Азії є Токійська фондова біржа (TSE – Tokio Stock Exchange), була заснована у 1878 р. Однак лише після другої світової війни за своїми обсягами вона виходить на друге місце у світі. Покупцями акцій на цій біржі є не лише такі потенційні інвестори, як банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, але й дрібні акціонери. Ця біржа є високоавтоматизованим ринком. Торговельна практика відрізняється від нью-йоркської та європейської. Перша секція розміщена у спеціальному місці, на ній торгують акціями великих промислових корпорацій — 1052 корпоративних акції; другу секцію репрезентують малі і середні компанії. Налічується 93 регулярні члени ТSЕ. Вони є відомими у світі, оскільки підвищили імідж ТSЕ. Торги ведуться акціями національних компаній, іноземних акцій небагато, незначним є й обіг відсоткових цінних паперів. В основному торгівля касова, строковий (ф’ючерсний) ринок відсутній.

Швидкими темпами повертають втрачені позиції 25 сучасних європейських бірж. Найбільшою у світі біржею, за обсягами торгів похідними фінансовими інструментами, сьогодні є Європейська електронна біржа деривативів (EUREX – Deutsche & Swiss). Ця біржа створена у 1998 р. в результаті злиття німецької Deutsche Nerminborse (DTB) та швейцарської SOFFEX. Успіх EUREX зумовлений наявністю активного грошового ринку, використанням сучасної електронної системи торгівлі.

Лондонська фондова біржа (LSE – London Stock Exchange) посідає третє місце після Нью-Йорка і Токіо за обсягами операцій з акціями. Між британським та американським ринками значна різниця, наприклад, термін “stock” в Англії означає “цінні папери з фіксованим доходом”. У Лондоні “непролістингований ринок” є невід’ємною частиною біржі. Сьогодні ця біржа повністю переведена на комп’ютерні (електронні) торги.

Швейцарська фондова біржа (SSE – Swiss Stock Exchange) розміщена у Цюріху. Це найважливіша фондова біржа Швейцарії, лістинг на ній пройшли 395 акцій. Крім неї, у цій країні є Базельська та Женевська фондові біржі.

Найбільшою фондовою біржею Німеччини є Франкфуртська біржа цінних паперів, у лістингу біржі є 433 акції та 5649 цінних паперів з фіксованим доходом. У Німеччині лише банки мають право продавати цінні папери споживачам. Банки надсилають замовлення на біржу, де їх виконують офіційні брокери — “курс-маклери”.

Другим за обсягами торгівлі та кількістю цінних паперів (на початок 2002 р. 1653 акції були включені до котирувального списку) фондовим торговельним майданчиком є Euronext NV. Ця біржа є продуктом злиття фондових бірж Парижа, Амстердаму і Брюсселя. 29 жовтня 2001 р. Euronext NV підписала угоду з LIFFE на придбання останньої. Вирішено перевести торги похідними фінансовими інструментами Euronext в Лондон з використанням Connect – електронної торговельної системи LIFFE. Тобто в Європі спостерігається тенденція до об’єднання фондових торговельних майданчиків з біржами похідних фінансових інструментів. Саме Euronext здійснює інтеграцію трьох вищеназваних європейських фондових бірж з Лондонською біржею похідних фінансових інструментів.

Французька фондова біржа (SBF – Bourse de Paris) відіграє другорядну роль на міжнародному фондовому ринку. Брокерів Паризької фондової біржі називають агентами з обміну (agents de change), вони мають право монопольної торгівлі цінними паперами. Їх фірми винятково приватні, брокери об’єднуються у асоціацію, подібну до NASDAQ, ними керує спеціально обраний орган – Chamdre Syndicale, що також керує біржею.

Активно працюють біржі Канади, Австрії. В Італії вони є у Флоренції, Генуї, Неаполі, Римі, Турині, Трістелі, але найбільшою є біржа у Мілані.

Крім фондових бірж Європи, значну частину ринку займають товарні ф'ючерсні біржі, особливо у Великобританії. Помітну роль на світовому ринку кольорових металів відіграє Лондонська біржа металів (MLE – London Metal Exchange). Утворена у 1882 р. корпорацією “Металл маркет енд ексчейндж компані ЛТД”, біржа є ринком реального товару, визначає світові ціни на метал, використовується для хеджування, виробляє умови та стандартизовані вимоги до біржових контрактів.

Члени біржі – 100 фірм – поділяються на дві категорії: 1) індивідуальні – принципали з правом укладання угод від власного імені та 2) члени-представники, що укладають угоди від імені тих фірм, які вони представляють. Право укладання угод має 31 член. У контрактах вказується, що мідь та олово доставляються на умовах поставки зі складу, покупцеві вручаються складські посвідчення – варранти на відповідну кількість металу через Розрахункову палату біржі. Метал, який продає біржа, розміщується у таких пунктах: мідь – у Лондоні, Ліверпулі, Манчестері, Гуле, Глазго, Бірмінгемі; олово – у Лондоні, Ліверпулі, Роттердамі, Антверпені, Гамбурзі. Розгалужена мережа складів біржі зменшує витрати на транспортування, забезпечує оперативну доставку. Право вибору складу належить продавцеві. За умовами біржових контрактів жодні форс-мажорні обставини не визнаються. Свинець та цинк, як правило, перебувають на шляху до Великобританії.

Лондонська ф’ючерсна та опціонна біржа (FOX – London Futures and Options Exchange). Це нова назва, до цього вона називалась Лондонська товарна біржа. FОХ налічує 248 членів, які безпосередньо виконують біржові операції. Члени поділяються на дві групи з різними правами. До першої належать “ліцензовані маклери”, власники двадцяти тисяч акцій, що мають право виконувати операції у біржовому залі та на екрані монітора персонального комп’ютера. Другу групу становлять “члени на місцях”, вони укладають угоду за власний рахунок або за рахунок ліцензованих маклерів. Спочатку на біржі укладалися угоди купівлі-продажу кави, какао, цукру, рафінаду, каучуку. Угоди на перші три товари укладаються в операційному залі – “відкритим вигуком”, на два інші – електронним методом з використанням персонального комп’ютера. На FОХ вперше застосована система електронних торгів. На біржі укладаються строкові (ф’ючерсні) угоди, хеджеві та спекулятивні, а також угоди з преміями – опціони.

Міжнародна нафтова біржа (IPE – International Petrolium Exchange) була організована у 1980 р. До Ради директорів належать 12 осіб. Розрізняють повне та неповне членство. Повними членами можуть бути лише юридичні особи з постійним капіталом не нижче 100 тис. фунтів стерлінгів. Час роботи цієї біржі визначено з урахуванням часів роботи Нью-Йоркської та Сінгапурської бірж, що дає можливість проводити арбітражні операції та забезпечує практично добову торгівлю. Основним контрактом є ф’ючерс на сиру нафту “брент”, що базується на 15-денному форвардному нафтовому ринку, який є найбільшим світовим ринком. Крім ф’ючерсних контрактів на цій біржі активно продаються опціони.

Балтійська ф’ючерсна біржа (BFE – Baltic Futures Exchange) практикує торгівлю соєвою мукою, пшеницею, ячменем і картоплею. Розміри контрактів на зернові складають 100 т, на картоплю – 40 т.

З 1990р. три біржі у Західній Європі і п’ять у басейні Тихого океану використовують системи, що дозволяють укладати електронні угоди. Це Ірландська ф’ючерсна біржа м.Дублін (LFOE), Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (LIFFE), Новозеландська ф’ючерсна біржа, Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна та Токійська фондова біржі.

Підвищують активність Німецька строкова біржа – DTB у Франкфурті-на-Майні, опціонна біржа в Амстердамі, ф’ючерсна біржа у Швейцарії.

Помітне місце в Європі займає ф’ючерсна біржа, розташована в Парижі – MATIF, утворена у 1986 р. У 1989 р. вона перейменована на Міжнародний строковий ринок Франції (Paris – Chambre de Compensation des Instruments Financiers de Paris, FFE – France Futures Exchange) [6, с. 197-198].

3. Сучасний стан світових фондових ринків

На перших торгах на початку 2009 року фондові індекси США злетіли вгору на тлі того, що найбільша автомобілебудівна компанія General Motors отримала перше вливання коштів від уряду. Індекс DJI додав 2,9% до позначки в 9034,69. У свою чергу General Motors наростила ринкову капіталізацію на 14%[7].

Exxon Mobil і Chevron очолили просування сектора енергоносіїв. Найбільша у світі нафтова компанія Exxon додала 2,3%. Друга за величиною нафтова компанія Chevron пішла в плюс на 3,5%. Нафта підскочила в ціні на 3,9% до позначки в $46,34 за барель на тлі побоювань інвесторів відносно того, що «газовий» конфлікт між Україною і Росією може негативно позначитися на постачанні нафти з Близького Сходу.

На біржових майданчиках Сполучених Штатів панував негативний настрій, який підігрівався розпродажем банківського сектора. Основний фондовий індекс США DJI знизився на 1,5% до рівня 8473,97[7].

Акції банку Citigroup впали на 17% на тлі занепокоєності щодо запланованого об’єднання його брокерського бізнесу з аналогічним підрозділом Morgan Stanley. Інвестори вважають такі операції досить ризикованими в умовах поточної невизначеності.

Котирування Bank of America знизилися на 12% після заяви аналітиків Citigroup про те, що збитки банку за IV квартал складуть $3,6 млрд. Акції JPMorgan Chase впали в ціні більш ніж на 4%. Hartford Financial Services Group і Prudential Financial очолили відступ страхових компаній після того, як регулятивні органи відмовилися прискорити фінансову підтримку галузі. Акції Hartford Financial впали в ціні майже на 20%, а Prudential втратила 13% ринкової капіталізації. Страховик життя Genworth Financial також втратив 13%[7].

Фондові індекси США продемонстрували значний обвал, а індекс DJI пережив найгірший день за всю історію його розрахунку, опустившись на 4,01% до значення 7 949,09 пунктів, побоюючись, що національним фінансовим інститутам доведеться залучати додатковий капітал.

Папери найбільшого в світі депозитарію фінансових активів Bank of New York Mellon впали на 17% до $19. Котирування кредитора Wells Fargo знизилися на 24% до $14,23 після того як аналітики Friedman Billings Ramsey (FBR) понизили прогнозне значення прибутку і цільову ціну акцій компанії і заявили про очікуване скорочення дивідендів.

Котирування найбільшого щодо активів банку США Bank of America обвалились на 29% до $5,10 на тлі заяви аналітиків FBR про те, що кредиторові потрібно як мінімум $80 млрд. додаткового капіталу.

Акції ще одного крупного банку Regions Financial втратили 24% і опустилися до мінімуму після того, як компанія оголосила про рекордні збитки за IV квартал 2008 року.

В кінці січня 2009 року, після нетривалого позитивного настрою інвесторів і повідомлення про те, що заявлений адміністрацією президента план зі створення так званого «поганого» банку для абсорбції проблемних активів не знайшов підтримки, всі основні фондові індекси обвалилися і закрилися в мінусовій зоні. Індекс DJI знизився на 1,82% до 8000,86 пунктів[7].

Практично всі «блакитні фішки» в Тор-30 понесли втрату і фінішували в «червоній зоні». У числі головних аутсайдерів опинився алюмінієвий гігант Alcoa, чиї акції подешевшали на 7,7% після того як аналітики з JPMorgan Chase переоцінили в бік погіршення розмір збитків, які очікуються компанією у 2009 році.

Небагато чим поступився йому і найбільший світовий виробник споживчих товарів Procter & Gamble, який втратив за підсумками торгів 6,4% внаслідок зниження попиту на його продукцію в IV кварталі 2008 р. і зниження прогнозу щодо доходів у І кварталі 2009 р [7].

На початку 2009 року на фондових майданчиках Європи спосте-рігалося певне зростання, яке очолили гірничодобувні компанії на тлі підвищення цін на метали. Німецький індекс DAX додав 3,4%, британський FTSE збільшився на 2,9%, французький індекс САС зріс на 2,8%.

Ринкова вартість третьої за величиною гірничодобувної компанії Rio Tinto Group злетіла на 14%. Акції найбільшої в світі гірничодобувної компанії ВНР Billiton і Anglo American додали в ціні понад 8% на тлі зростання ціни на мідь у Лондоні. Найбільша нафтова компанія Європи Royal Dutch Shell додала 4,9%, а друга за величиною BP пішла в плюс на 5,1%. Німецька компанія Siemens додала 5,4%. Найбільша медійна компанія Франції Vivendi додала 2,7%, а друга за величиною в світі рекламна компанія WPP закрилася в плюсі на 2,1%[7].

На початку 2009 року гнітючі прогнози від Fiat і Nokia підірвали довіру інвесторів до автомобілебудівного і високотехнологічного секторів. На цьому фоні ключовий індекс Велико-британії FTSE втратив 0,2%, німецький індекс DAX знизився на 1%, а французький CAC закрився в мінусі на 1,24%.

Кращим за інші був банківський сектор. Так акції найбільшого банку Європи HSBC Holdings і третього за величиною банку Франції Societe Generale подорожчали на 3 % і 4,53% відповідно на тлі позитивних очікувань щодо фінансово-економічної політики США. В кінці січня 2009 року європейські акції мало змінили свої позиції. Акції британських інвестиційних фондів Hammerson і Land Securities Group продемонстрували зростання, як мінімум на 4%, після рекомендацій експертів Morgan Stanley «купувати» дані папери. Котирування найбільшої в світі гірничодобувної компанії ВНР Billiton втратили 7,5% своєї вартості через падіння цін на мідь на торгах в Лондоні [7].

Висновки

У сучасних умовах однією з найважливіших причин змін в економіці є знецінення паперових грошей, що актуально і для біржової торгівлі. Характерна для такої економіки “втеча грошей” у товари сприяє вкладенню останніх у ф’ючерсні контракти. Вкладання грошей, що швидко знецінюються, у право на товар, відіграє в очах інвестора неабияку роль. Необхідно підкреслити і зростаючу взаємодію ф’ючерсної біржової торгівлі з банківською сферою.

За останні 10-15 років банки розвинутих країн світу особливо зацікавлені розширенням ф’ючерсної торгівлі, їх приваблює висока прибутковість наданих для цих цілей кредитів, що видаються спекулянтам та хеджерам. Відсотки за такими кредитами перевищують звичайні норми. Деякі банки самі активно грають на біржах, зберігають і обслуговують біржові запаси золота та інших коштовних металів товарних бірж.

Список використаних джерел

1. Биржевая деятельность: учебник /Под ред Грязновой Л.Г., Корнеевой Р.В., Галанова В.А,, М.: Финансы и статистика, 2005 – 239 с.

2. Биржевая деятельность: учебное пособие/ Ред В.И. Крамаренко и др. – Симферополь: Таврида, 2003 – 252с.

3. Биржевое дело: учебное пособие / И.В. Зотов, В.И. Успаленко. – Х.: Бурун Книга, 2005, — 256 с.

4. Дегтярёва И. Биржевое дело: учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 – 679 с.

5. Калинушкин А.В. Биржи: краткий курс лекций. – Минск: Белорусский гос.экон.ун-т, 2004, 148 с.

6. Солодкий М.О. Біржовий ринок. – К.: Джерела М, 2006, — 336 с.

7. http://news.finance.ua