Вступ

Актуальність теми. Причорноморський соціально-економічний район розташовується на півдні України, займає територію Причорноморської низовини, степового Криму та Гірського Криму. Район контактує на півночі з Центральним та Подільським соціально-економічними районами, на північному сході – з Придніпровським соціально-економічним районом. На заході район має вихід до державного кордону з Молдовою та Румунією; ця риса географічного положення досить активно використовується.

Причорноморський соціально-економічний район має сприятливе економіко-географічне положення. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Іллічівськ, Одеса, Южний), що дозволяє підтримувати району і Україні загалом, контакти з 172 країнами світу. Важливо, що розташування району є придунайським, що дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма європейськими країнами. Вигідним є сусідство з існуючими соціально-економічними районами. Позитивним є близьке розташування району до основних паливних та металургійних баз України.

Серед негативних рис виділимо досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані.

Процеси глобалізації, євроінтеграції, входження України до СОТ, перехід до ринкових відносин вимагають від науковців глибокого теоретичного аналізу та осмислення загальних закономірностей становлення й функціонування цивілізованого ринку праці. За цих умов необхідно через призму національної специфіки переоцінити проблеми формування і розвитку ринку праці та особливості його державного регулювання з врахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Означена проблематика обумовлює необхідність з’ясування тих суперечностей, умов та чинників, які визначають роль держави у розробці відповідних механізмів регулювання ринку праці, її допомоги у працевлаштуванні незайнятих і

Мета роботи полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку ринку праці Причорноморського економічного регіону в умовах переходу до соціально орієнтованої економіки та шляхи подолання безробіття.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність визначення і вирішення таких завдань:

• проаналізувати фактори розвитку безробіття Причорноморського економічного регіону;
• проаналізувати сучасний стан ринку праці та окреслити проблеми його функціонування в умовах ринкової трансформації економіки України та її вплив на ринок праці Причорноморського економічного району
• обґрунтувати причини та наслідки безробіття в Причорноморському економічному районі
• виявити можливості удосконалення нормативно-правової бази функціонування ринку праці в Україні.

Інформаційну базу дослідження склали дані статистичних збірників і періодичних видань та статистичні матеріали з тематичних проблем роботи, які наводились в спеціальних виданнях та засобах масової інформації.

Об’єктом дослідження є процес розвитку ринку праці України в умовах ринкових трансформацій.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні проблеми безробіття в Причорноморському економічному регіоні.

1. Сутність поняття «безробіття» його види,типи,роль в економіці причорноморського економічного району

Безробіття — це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою. На жаль, явище безробіття не оминуло України, і ми це добре відчуваємо в сьогоднішні дні, бачачи бідних людей, зростання злочинності та економічний спад в цілому.

На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспільству була притаманна повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасне перенаселення окремих територій; звідси постійна боротьба племен за територію [5].

Безробіття залежить впливає на номінальну та реальну заробітну плату,як головних мотиваційних показників розвитку економіки,і як правило вирішення проблеми безробіття

Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою. Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи. Перш за все наявність безробіття є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції. По-друге, безробіття — це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції. Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує завжди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем.

Розрізняють такі форми безробіття [3]:

а) фрикційне(добровільне);

б) структурне;

в) циклічне;

г) сезонне ;

д) приховане.

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним, оскільки частина працівників тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вище оплачувану і продуктивну. Це означає більші доходи для робітників і раціональний розподіл трудових ресурсів, а отже і більший реальний обсяг національного продукту. Фрикційне безробіття, яке ще називають безробіттям руху, пов’язане з тим, що встановлення рівноваги між пропозицією робочої сили і попитом на неї потребує певного часу, зокрема на пошук робочого місця, яке відповідає вимогам безробітного та його кваліфікації. І чим більше розрізняються вакантні робочі місця за своїми умовами, платнею тощо, тим більше різноманітних варіантів вибору постає перед пошукувачем роботи і тим більшим (за інших рівних умов) буде термін пошуку [4].

Головною ознакою фрикційного безробіття є його короткостроковість: за звичай тривалість фрикційного безробіття не перевищує 4-5 тижнів. В США, наприклад, наприкінці 80-х років при загальному рівні безробіття 5,5-6,5% (біля 7 млн. осіб) приблизно половина була без роботи менше 5 тижнів. В Україні фрикційне безробіття відіграє відносно незначну роль у формуванні загальних масштабів незайнятості. Тільки 2,6% безробітних (за методологією МОП) мали перерву в роботі менше 1 місяця. Істотно відрізняються тільки особи до 20 років — частка тих, хто має перерву в роботі до 1 місяця. Частка безробітних до 1 місяця є дещо вищою серед жінок, оскільки вони, як правило, мають менші вимоги до оплати праці, престижності тощо і відповідно скоріше погоджуються на запропоноване робоче місце. Високий рівень фрикційного безробіття, як правило, не призводить до зубожіння охоплених ним і відповідно до суттєвої соціальної напруги в суспільстві, не викликає необхідності змінювати звичний спосіб життя.

Структурне безробіття пов’язане  з падінням попиту на певні професії,що пояснюється технічними змінами у виробництві якоїсь продукції та змінами структурі споживчого попиту,тобто зменшенням потреби на певні професії. Загалом він супроводжується в результаті технологічного прогресу. Уникнути структурного безробіття неможливо. Це пов’язано з тим, що технічний прогрес весь час народжує нові товари, технології і навіть цілі галузі (до них, наприклад, відноситься виробництво персональних комп’ютерів, лазерних дисків і волоконної оптики). У результаті, сильно змінюється структура попиту на робочу силу, а люди з непотрібними більше в колишній кількості професіями виявляються не при справах, поповнюючи ряди безробітних. Поява структурного безробіття,означає,що людям,які почали вважатися безробітними будуть змінювати свою спеціалізацію,свою професію,та,можливо,рівень зарплати,яку вони будуть отримувати. Структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.

В Україні кількість осіб,які не були зайняті більше року станом на 1.09.2012р становить 54,4 тис.осіб. З цього можливо зробити висновок,що стан технологічного розвитку в Україні,і як наслідок структурного безробіття досить низький.

Циклічне безробіття характерне для стадії економічного спаду,або так званої «кризи». Циклічне безробіття виникає в результаті скорочення обсягів виробництва,закриття підприємств,як результат скорочення працівників Труднощі переживає більшість фірм країни, а тому масові звільнення починаються майже одночасно й повсюдно. Тривалість циклічного безробіття буває в залежності від тривалості самого економічного циклу,та його фаз,а саме кризи. В Україні кількість вивільнениї через економічні причини станом на 1.09.2012 становить 32,5 тис осіб. Цей показник показує,що циклічне безробіття має середній вплив на загальний стан безробіття в країні.

Сезонне безробіття виникає внаслідок зміни сезонного характеру праці. Цей вид безробіття зазвичай характерний для деяких галузей (будівництво, сільське господарство, туризм і т.д.). Відмінною рисою сезонного безробіття є її порівняно легка прогностичність. Сезонне безробіття триває в залежності від тривалості певного сезону,який впливає на характер праці. Іноді до категорії безробітних відносять сезонних працівників,які залишаються без роботи через те, що деякі види праці можуть здійснюватися лише  в певні періоди року. Найбільш характерним прикладом є сільськогосподарські робітники, зайняті в період збирання врожаю, а в інший час перебиваються випадковими заробітками

Приховане безробіття – це неповна вимушена зайнятість працівників, які стали зайвими з різних організаційно-економічних причин виробництва, але продовжують знаходитися у складі підприємства,та мають скритий характер. Приховане безробіття досить подібне до циклічного,так як воно характерне для стадії економічного спаду в певній країні,зниження продуктивності праці,зменшення обсягів виробництва і т.д. В Україні приховане безробіття зумовлено надлишком робочого часу відносно часу, необхідного для виробництва певного обсягу продукції. Воно себе виявляє в тимчасовому скороченні з ініціативи адміністрації робочого дня (тижня) для окремих груп працівників, у використанні вимушених відпусток без збереження заробітної плати. Приховане безробіття тому так і називається, що керівники певних підприємств намагаються його приховати від обліку. Це завдає шкоди і підприємству і суспільству. Таке безробіття треба вивести з «тіні»,щоб надалі економіка набули певного позитивного характеру,яке в свою чергу зменшило б кількість безробітних. Як свідчить практика, досить велика кількість осіб, що перебувають у відпустках без збереження чи з частковим збереженням заробітної плати з ініціативи адміністрації, протягом уже декількох років вимушені шукати засоби для існування у недержавному секторі, зокрема в тіньовій економіці. Таким чином, проблема суто економічна переростає у проблему кримінальну, стає об’єктом втручання Міністерства внутрішніх справ, податкової міліції і т. ін.

Роль безробіття в економіці Причорноморського економічного району в першу чергу виражає себе в результаті зменшення та суттєвого впливу на рівень ВВП України. Причорноморський економічний район має свою структуру формування безробіття,яка в свою чергу. Збільшення соціальної напруги,скорочення трудової активності,падіння трудової активності та скорочення виробництва. Ці ключові наслідки безробіття,як і в загалом України так і Причорноморського економічного району мають свій вплив на економіку. Вплив можливо побачити через таке економічне поняття,як рівень зареєстрованого безробіття,що визначається з формули:

Рівень безробіття визначається в відсотках. Загальна чисельність безробітних складається з чисельності безробітних всіх економічних районів України,до яких відноситься і Причорноморський економічний район. Чисельність безробітних станом на 1.09.2012 становила 506,8 тис.осіб,з яких 68,7 тис.осіб безробітних Причорноморського економічного району.

 2. Основні передумови, фактори впливу на безробіття в Причорноморському економічному районі

Регіональне безробіття обумовлене переважно концентрацією в окремих територіальних одиницях таких галузей економіки, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі. Спробу математичними розрахунками визначити рух рівня безробіття й зайнятості залежно від відхилення фактично виробленого валового національного продукту від потенційного зробив американський вчений Артур Оукен. Він вивів закон, згідно з яким щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7 % утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові два відсоткових пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на один відсотковий пункт. Аналогічно, кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на два відсоткових пункти спричинює зростання норми безробіття на один процентний пункт [1, с. 415].

Закон Оукена дає змогу визначити рівень нормального безробіття, що, як встановлено, підвищується внаслідок розвитку ринкової економіки. Так, для 60-х років природний рівень безробіття в США визначався в 4 %, а для 80-х — 6 — 7 % [1, с. 415]. В інших країнах він може бути нижчим через менші масштаби і мобільність ринку праці.

Із закону Оукена випливає, що, по-перше, певний приріст ВНП потрібний для того, щоб не дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожного року зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2,5 до 3 % щорічного приросту реального ВНП має спрямовуватися на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні. По-друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробітних. Якщо темпи приросту ВНП збільшуються, наприклад, з 3 до 5 %, чисельність безробітних знижується приблизно на один відсотковий пункт [1, с. 416].

Зайнятість є невід’ємним і ключовим елементом відтворення сукупної робочої сили, працездатного населення. Це тому, що без зайнятості працездатне населення — суб’єктивна продуктивна сила — не функціонує як фактор виробництва, не створює той продукт, який іде на відтворення робочої сили. Зайнята людина праці є одночасно складовою продуктивних сил і носієм усієї системи економічних відносин. Функціонуюча робоча сила забезпечує матеріальні умови життєдіяльності людини, її всебічний розвиток.

Але зайнятість формує проблему безробіття,яка має також вплив від інших факторів. Є такі фактори впливу на безробіття Причорноморського економічного району:

• недосконале трудове законодавство як результат компромісу мiж вимогами працiвникiв i профспiлок, з одного боку, i державою — з другого, посилює негнучкiсть ринку працi, призводить до скорочення попиту на живу працю в пiдприємцiв, зменшуючи її питому вагу;
• низька економічна активність різних груп населення;
• недостатня професійна і територіальна мобільність населення;
• брак інформації про вільні робочі місця

В залежності від рівня впливу цих факторів на проблему безробіття формується і тип безробіття,який себе характеризує в  певному районі та Причорноморському економічному районі детальніше.

Фактори впливу на безробіття сукупно реалізують причини безробіття,які характерні саме в Причорноморському економічному районі. Поступова систематична створена одиниця,яка містить в собі фактори впливу на безробіття створює та збільшує проблему безробіття в своїх обсягах. Це не тільки негативно впливає на економіку певної країни,але й створює соціальні наслідки безробіття. Наприклад такий фактор безробіття,як низька економічна активність різних груп населення формує падіння трудової активності,який є наслідком безробіття та впливає в деякій мірі на інший наслідок безробіття,такий як скорочення виробництва. Тому роль факторів впливу на безробіття має ключовий характер і характеризую себе в системі формування безробіття,як проблеми з негативними наслідками.

Є також позитивні наслідки безробіття,які формуються в залежності від таких факторів впливу як:

• зміни в чисельності населення;
• зміни статевовікової структури;
• сезоннi коливання виробництва, якi викликають змiни в попитi на робочу силу;

Саме останній має не стійкий вплив на безробіття,та буває,як негативними так і позитивними. Своє місце сезонні коливання виробництва можуть отримати,та реалізувати через такий тип безробіття,як сезонне,яке в свою чергу в повній мірі залежить від сезону праці певної країни.

Конкретно зниженню безробіття сприяє:

— економічна політика, спрямована на підтримання стійкого розвитку суспільного виробництва, стримування інфляції та підтримання сукупного попиту;

— збільшення тривалості навчання пересічного громадянина;

— посилення гнучкості заробітної плати;

— державна політика, спрямована на захист і підтримку вітчизняного виробництва та вітчизняного ринку;

— орієнтація на виробництво високоякісної продукції, яка б користувалась підвищеним попитом як на внутрішньому, так і на світовому ринку;

— створення умов для функціонування нетрадиційних видів зайнятості та їх підтримка;

— розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості; професійної орієнтації і масштабної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів у всіх містах і містечках країни.

3. Сучасна оцінка стану безробіття в Причорноморському економічному районі

Причорноморський соціально-економічний район займає південну, причорноморську частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Його площа 113 тис. км2 (18,7% площі України), населення – 6,9 млн. осіб (14% населення України). За адміністративно-територіальним поділом до складу району входить 77 районів, 54 міста, 137 смт та 1223 села. Стан безробіття має цілісний характер,який можливо структурно поділити за областями.

Рівень безробіття в Причорноморському економічному районі

 (на 1 січня; відсотків до населення працездатного віку)

	1996	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Причорноморський економічний район
Автономна Республіка Крим	0,3	2,3	3,5	3,4	3,4	2,9	2,4	1,7	2,1	1,4	1,6
Миколаївська	0,3	3,3	3,3	3,7	3,8	4,2	3,4	2,9	3,5	2,4	2,7
Одеська	0,1	1,3	1,9	2,1	2,1	2,1	2,0	1,8	2,0	1,2	1,4
Херсонська	0,4	4,2	6,1	5,8	5,0	4,0	3,3	2,7	3,1	1,6	1,7
м.Севастополь	0,1	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,6	0,6	0,9	0,7	0,6

Формування такого сучасного стану можливо побачити в динаміці розвитку безробіття Причорноморського економічного району за областями.

Наприклад в Миколаївській області в 2008р кількість безробітних осіб становила 25875 тис. осіб,що в порівняні з 2009р,в якому кількість безробітних становила 17629 тис осіб, набагато більше та має досить значущий характер. В 2010р,коли кількість осіб  підвищилася до 19684 тис осіб,певна небезпека підвищення кількості безробітних осіб набуває критичності. З них кількість осіб,які не були зайняті до 1 року становила 16953 тис.осіб.,що в порівняні з загальною кількістю осіб становить 86,1%. Тобто фрикційне безробіття в Миколаївській області в 2010р стає просто глобальним. В той час,як кількість осіб,які не були зайняті більше 1 року становить 2731 тис. осіб. Це в порівняні з загальною кількістю безробітних в 2010р становить 13%. Тобто в 2008 спостерігалася найбільша кількість безробітних саме в Миколаївській області,в 2009р ця кількість суттєво зменшилася,але збільшилася  в 2010р,з збільшенням фрикційного безробіття. В 2011р загальна кількість зменшилася і становила 17901 тис. осіб,що в порівняні з показниками 2010р менше на 9,9%.

Спостерігається досить суттєве зменшення кількості осіб,що не були зайняті більше 1 року на 10%. Тобто загальний стан в порівняні з попереднім роком був менше на 9-10%. В 2012 р. спостерігається зменшення кількості безробітних не спостерігалося,тому не можливо сказати,що тенденція зменшення та розв’язання проблеми безробіття була запроваджена вдало. Кількість безробітних становить 18555 тис. осіб. Це в порівняні з 2011р 103,6%. Тобто в 2012р спостерігається загальне збільшення на 3,6%. Це спостерігалося досить цілісно. Кількість звільнених за власним бажанням була не значною,більше того вона зменшилася відносно 2011р,в якому ця кількість становила 2020 тис. осіб, на 3% і становить 1967 тис. осіб. Загалом проблема безробіття мала різкий настрій та хвилеподібний характер. Найбільша кількість безробітних була зафіксована в 2008р та в 2010р.Тобто ціле направлені шляхи вирішення даної проблеми не було визначено,та проблема до цього часу не була вирішена, а навпаки почала збільшувати свою значимість.

В Херсонській області в 2008р загальна кількість безробітних становила 21095 тис. осіб,що в порівняні з 2009р,в якому загальна кількість осіб становила 10657 тис. осіб, дуже високий показник,аж в 50% зменшився він в 2009р. В 2009р загалом спостерігається зменшення кількості безробітних,але кількість безробітних менше 1 року збільшується з 503 осіб до 750. Збільшення кількості осіб вивільнених у зв’язку з змінами в організації виробництва  теж така та має негативний характер. Тобто в 2009 р спостерігається зменшення кількості зареєстрованих безробітних,але збільшення рівня фрикційного та структурного безробіття. Насамперед в 2010р цей показник набуває не суттєвого збільшення та становить 11329 тис. осіб,що в порівняні з 2009р лише збільшилося на 6%. Тут спостерігається збільшення осіб,що не були зайняті більше 1 року на 55,2%.В 2011р загальна кількість безробітних становить 11560 тис. осіб,що говорить про не суттєвий розвиток показників безробіття. Збільшення було зафіксоване лише на 2%. Цей показник прогнозує про майбутнє  збільшення та розвиток проблеми безробіття,але через певні дії з боку політики ця кількість не досягла значного значення. Загалом воно відбулося через збільшення кількості безробітних з другорядних причин,тобто кількість безробітних,які перебували в такому стані менше 1 року та більше 1 року фактично було стабілізоване. В 2012р кількість зареєстрованих безробітних становила 13541 тис.осіб.

В той час,як кількість осіб,що не були зайняті 11533,це в відношенні до загальної кількості безробітних 15,9%,така кількість говорить що в 2012р рівень фрикційного безробіття почав себе виявляти та збільшився. В 2011р кількість осіб,які не були зайняті менше 1 року була незначною, в порівняні з цим показником в 2012р,що збільшився аж на 17,7%.

Тобто загальний стан динаміки кількості зареєстрованих безробітних мала більш-менш стабільний характер,суттєві підвищенні зафіксовані в 2008р та в 2012р,але найбільше в 2008р.Стабільність спостерігалася в 2009-2011рр,причому в 2011р були деякі «економічні натяки» на підвищення та розвиток показників безробіття,і як наслідок проблема безробіття на 2012р суттєва,та її стан має негативний характер в відношенні до періоду «стабільності». Збільшення відбулося різко,саме тому загальну проблему безробіття 2008-2012рр можливо описати,як стабільну з різкістю в 2012р.Загалом сучасний стан сформувався досить поступово,зважаючи на різке зменшення кількості зареєстрованих безробітних в 2008-2009рр можливо сказати,про правильні реформи в структурі ринку праці,які в свою чергу дали змогу «витримати» той показник безробіття на суттєво низькому рівні протягом 3 років та не дати йому  змоги критично змінитися в 2012р.

В Одеській області в 2008р кількість зареєстрованих безробітних становила 30648 тис. осіб,з них 25440 тис. осіб – особи,які не були зайняті менше 1 року. Цей показник дорівнює 83% загальної кількості зареєстрованих безробітних. В 2009р загальна кількість зареєстрованих безробітних складає 17789 тис.осіб, в той час,як кількість осіб,що не були зайняті менше 1 року збільшується до 89,4%. Тобто в Одеській області вже на початкових роках дослідження динаміки зареєстрованих безробітних можливо визначити,що рівень фрикційного безробіття масштабний,він не має шкідливого впливу,та загалом слугує для створення позитивних наслідків безробіття,але можливість його перевищення має негативний характер. Вже в 2010р загальна кількість безробітних сягає 21383 тис.осіб.

З них 18319 тис осіб не зайняті менше 1 року,що дорівнює 85,6% та трохи перевищує показник 2008р.Загалом рівень безробітних був урегульований в відношенні до 2008р,але цей показник ще не набув сталості,та загальний рівень безробіття поступово збільшувався.

В 2011р кількість зареєстрованих безробітних була набагато меншою від попереднього року та становила 16900 тис.осіб,що в порівняні з 2010р менше на 21%.

Значна частина цього показника була складена з кількості осіб,що не перебували зайнятими менше року,а саме 15159 тис.осіб,саме цей показник «формує» загальну кількість безробітних в 2011р.Кількість осіб,що не перебували зайнятими менше року дорівнює 89,6%. Тобто загалом кількість безробітних,які перебували в такому стані менше року збільшилася,та безробіття Одеського економічного району все більше стає фрикційним та має короткостроковий характер,але в своїй динаміці постійно набуває більших значень.Таке збільшення може в деякій своїй частині дати умову спрогнозувати,що стан на 2012р буде ще більший,тому що таке різке посилення проблеми безробіття має в собі або негативні наслідки,або подальший ефект,і анулюється не швидко.

В 2012 р. загальна кількість безробітних становить 17968 тис.осіб. Цей показник більше за кількість безробітних станом на 2011р на  6,3%,це слід було очікувати. Як було вияснено,що загалом стан безробіття Одеської області формується за рахунок фрикційного безробіття загалом,а саме кількості осіб,що не були зайняті менше 1 року. Станом на 2012р цей показник становив 16199 тис.осіб,що більше на 6,5%.

Ці дані дають змогу зрозуміти,що зміна показників загальної кількості зареєстрованих безробітних та кількості безробітних що перебували в такому стані менше року в відношенні до минулого року та виражених в процентах різна,а тому  головний вплив на формування безробіття має кількість безробітних осіб короткострокового порядку,які в загалі й формують кінцеву структуру сучасного безробіття Одеського економічного району,як елементу Причорноморського економічного району та здійснюються суттєвий вплив на його формування.

Формування безробіття,через динаміку зміни кількості безробітних АР Крим в 2008-2012рр. загалом має стабільний характер,але розглянувши більш детально можливо вияснити,що кількість  зареєстрованих безробітних в 2008р,яка дорівнювала 26069 тис.осіб,та фактично складалася з фрикційного безробіття має своє зменшення в 2009р.Кількість безробітних в 2009р складалася з 16880 тис.осіб,що в 35,3% менше від кількості безробітних в 2008р.Загалом вона в деякій мірі продовжує формуватися з кількості осіб, що не зайняті менше 1 року,а саме 14498 тис.осіб,що становить 85,8% від загальної кількості безробітних,таку ж тенденцію було спостережено в Одеській області,але в 2010р загальна кількість безробітних збільшується до 19397 тис осіб та вже в 2011р становить 20506 тис.осіб. Ця кількість зареєстрованих безробітних змінюється лише в 1109 тис.осіб,що становить 5,4%. Хоча загальна зміна зареєстрованих безробітних незначна,але кількість осіб,що не зайняті менше 1 року становить на момент 2011р 17283 тис. осіб,що в порівняні з показником 2010р,який становив 15870 тис. осіб більший на 8,9%. Тобто збільшення кількості осіб,що не зайняті менше року та загальної кількості зареєстрованих безробітних в відношенні до минулого року дуже різні. Різниця зміни загальної кількості зареєстрованих безробітних до кількості осіб,що перебували в категорії безробітних менше 1 року становить 3,5%. Саме цей показник виражає,що в період 2010-2011р з’являється певний «скачок»,що характеризується в різкій відмінності формування загальної кількості безробітних,та виражає певну залежність загальної кількості безробітних від рівня фрикційного безробіття.

В 2012р загальна кількість зареєстрованих безробітних становить 18722 тис.осіб,що в порівняні з минулим роком суттєво менше,а саме на 8,7%. Тепер,коли можливо сказати що в певній мірі фрикційне безробіття відіграє досить значну роль в утворені загальної кількості безробітних не буде несподіванкою,що кількість осіб,які не були зайняті менше 1 року складає 15974 тис. осіб та в ця кількість змінилася в відношенні до минулого року на 8,6% в позитивний бік,тобто зменшилася.

Загалом стан безробіття в АР Крим можливо визначити, як галопуючий,але більше спокійний,чим динамічний. Певна різка динаміка спостерігалася лише в 2011р.Показники цього року мають підвищений характер та фрикційне безробіття набуває більшого впливу. Але цей певний етап не був закріплений конкретно на майбутні роки,та вже в 2012р рівень безробіття зменшується,але фрикційне безробіття досить остається провідним видом безробіття в формуванні загального рівня безробіття АР Крим.

Загально була визначена динаміка розвитку безробіття в період 2008-2012рр, тепер, коли були визначенні всі регіональні критерії формування безробіття кожної області їх сукупність дає змогу охарактеризувати Причорноморський економічний район загалом.

У районі дещо знижена частка населення працездатного віку, що зумовлено переважно міграційними та демографічними процесами. Ця особливість Причорноморського району, а також значний розвиток трудомістких галузей призвели до дефіциту трудових ресурсів.

Особливістю вікової структури населення є те, що частка людей старших вікових груп регіону найнижча в Україні (20 %), а працездатного населення — найвища. Хоча більшість його поки що зайнята в матеріальному виробництві, частка зайнятих у невиробничій сфері досить велика — 48 % — і, до того ж, постійно зростає. Рівень безробіття, будучи високим, водночас значно менший, ніж в інших регіонах України. Навантаження на одне вільне робоче місце незначне.

4. Регіональні аспекти та відмінності безробіття в Причорноморському економічному районі на сучасному етапі розвитку економіки

У районі дещо знижена частка населення працездатного віку, що зумовлено переважно міграційними та демографічними процесами. Ця особливість Причорноморського економічного району та значний розвиток трудомістких галузей призвели до дефіциту трудових ресурсів.

На даний час в області діє 7581 мале підприємство та 42083 суб’єкта підприємницької діяльності фізичних осіб.

Приріст малих підприємств у 2012 році по Миколаївській області, як і в Тернопільській області, становить 5,1%, що більше, ніж у Кіровоградській області, на 4,5%, у Закарпатській області на 3,4%, у Херсонській області на 1,6%, у Івано-Франківській на 0,9%.

Найбільші темпи приросту малих підприємств досягнуто в Арбузинському (113,4), Баштанському (122,0), Березанському (113,1), Братському (108,3), Єланецькому (113,9), Жовтневому (108,5), Казанківському (115,5) районах, містах Миколаєві (105,7) та Южноукраїнську (108,4). Допущено зниження кількості малих підприємств у Веселинівському, Доманівському, Новобузькому, Кривоозерському районах та містах Вознесенську, Очакові і Первомайську.

У 2012 році в області спостерігався значний приріст суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, якій склав 22,4% (2011 рік — 59%). Це пов’язано зі спрощеною системою оподаткування фізичних осіб.

Проведений порівняльний аналіз показників середньомісячної заробітної плати в Миколаївській, Херсонській та Одеській областях свідчить, що цей показник у Миколаївській області перевищує показники решти областей і становить 2023,4 грн. (в середньому по Україні вона становить 224,0 грн.). Приріст середньомісячної заробітної плати у 2012 році в області склав 22,1% (в середньому по Україні приріст склав 6,1%).

Крім того, в деяких регіонах області показник середньомісячної заробітної плати перевищує обласний і становить в містах Южноукраїнську (285,13 грн.), Миколаєві (247,73 грн.), Вознесенську (226,76 грн.), Березнегуватському районі (229,39 грн.).

Головним інструментом державної політики підтримки малого підприємництва на місцях виступають регіональні програми розвитку малого підприємництва.

Найбільшою залишається потреба підприємств у кваліфікованих робітниках з інструментом (22,0% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець 2012р.), робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (15,8%) і працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та транспорту (15,0%).

В усіх областях регіону, крім Автономної Республіки Крим, Херсонської областей у 2012 р. порівняно з 2011 р. спостерігалось зниження рівня працевлаштування населення[8, c. 3].

5. Сучасні проблеми пов’язані із безробіттям в Причорноморському економічному районі на сучасному етапі розвитку економіки. Шляхи їх вирішення та перспективи

Для того, щоб знизити рівень безробіття необхідно  розробити та ухвалити  антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці спільно з роботодавцями та профспілками. Необхідно стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств. З появою нових підприємств з’являться нові робочі місця. Потребує також  дослідження ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійснення  перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосування нових методів подолання безробіття, наприклад громадських робіт тощо.

Рівень безробіття у віці 15-70 років в Причорноморському регіоні  за методологією МОП становить 6,8%. Серед основних причин безробіття це вивільнення з економічних причин — 53,3 тис. осіб та вивільнення за власним бажанням — 18,2 тис. осіб.

Вивільнення працівників у період до 2009р. зменшувалося, а у 2009 р. різко збільшилося і склало — 5215 осіб. Найбільша кількість вивільнених у промисловості – 1759 осіб, транспорті та зв’язку — 902 осіб. Така ж тенденція зберігається і в працевлаштуванні незайнятих громадян. До 2008 року. спостерігалася тенденція до збільшення працевлаштування, а з 2008 р. цей показник почав знижуватися і у 2009р. складав 21305 осіб.

Таким чином, ринок праці Причорноморського регіону  характеризується тенденцією зниження показника попиту на робочу силу, що в свою чергу призводить до зниження показника працевлаштування.

Усе вищенаведене говорить про поступовий, але впевнений вихід економіки регіону зі структурної кризи, що тривала з 2008 року.

Структурна криза в нашому регіоні мала такі прояви, як скорочення зайнятості в промисловості (так, у 1991 році в промисловості Миколаївської області працювало 162 тис. осіб, а на кінець 2012 року — 99,1 тис.; це супроводжувалося збільшенням зайнятості в сфері послуг та малому підприємництві — до 162 тисяч у 2002 році).

На сьогодні ми можемо говорити про завершення структурної трансформації економіки області. Докорінно змінилася структура зайнятості, структура виробництва, експорту та імпорту.

Теперішня структура економіки області більш пристосована до ринкової економіки: зникли диспропорції, пов’язані з орієнтацією на військово-промисловий комплекс та потреби колишнього СРСР.

Як наслідок, економіка області має можливість стати більш збалансованою, що дозволить в подальшому зменшити негативний вплив можливих криз у майбутньому.

Наступним етапом розвитку економіки є оптимізація як структури, так і взаємовідносин між суб’єктами економічної діяльності, що характерно для економіки в стадії зростання.

Конкретними проявами такої оптимізації є боротьба за ресурси сировини, трудові ресурси, ринки збуту, намагання операторів ринків зменшити трансакційні витрати та покращити конкурентні переваги.

Таким чином, основними чинниками економічної оптимізації в регіоні є конкуренція та розвиток досконалих ринків конкуренції.

Рівень розвитку малого підприємництва є одним із головних критеріїв оцінки результатів діяльності місцевої влади.

Оскільки підтримка малого бізнесу на місцях — справа муніципальна, то різноманітні механізми стимулювання активізації підприємницької діяльності через надання пільг, місцевих податків та зборів, пошук нових реальних форм підтримки малого бізнесу тощо — це конкретна діяльність регіональних органів виконавчої влади.

Поширеною формою стимулювання підприємницької діяльності є оптимізація розмірів місцевих податків і зборів, а також їх диференціація за видами діяльності та перегляд вартості торгових патентів.

Одним з критеріїв оцінки ефективності регіональних програм розвитку малого підприємництва на місцевому рівні є створення сприятливих умов для залучення населення регіонів до підприємницької діяльності, і це, в першу чергу, стосується незахищених категорій, неконкурентних на ринку праці (інвалідів, жінок, звільнених у запас військовослужбовців, молоді).

Упродовж І півріччя 2013 року в різних регіонах проводився ряд заходів, спрямованих на створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття та підвищення зайнятості населення. Як свідчить аналіз, це орієнтація безробітних на самозайнятість через надання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності безробітним (програма фонду зайнятості).

Так, за І півріччя 2013 року в області видано одноразової допомоги по безробіттю для започаткування власної справи 791 безробітному, що на 200 осіб більше, ніж за 6 місяців 2012 року, на загальну суму 1362,2 тис. грн.

На сьогодні серед кращих в цьому напрямку значаться: місто Первомайськ та Новоодеський район.

Здійснюється фінансова підтримка підприємств для працевлаштування безробітних на додаткові робочі місця. На робочі місця, створені за рахунок надання дотацій роботодавцям, працевлаштовані 726 осіб, що майже вдвічі більше, ніж торік. Дотаційні робочі місця створюються переважно на підприємствах торгівлі та громадського харчування, у сфері послуг населенню тощо. Так, в Миколаївському районі за І півріччя 2003 року працевлаштовано на дотаційні робочі місця 16 осіб. В м. Очакові надано дотацій роботодавцям для створення нових робочих місць на суму 30,7 тис. грн., в Березанському районі — 11,6 тис. грн., у Кривоозерському районі 9,8 тис. грн., в Снігурівському районі на суму 8,5 тис. грн.

В рамках реалізації регіональних програм серед невідкладних проблем, які на сьогодні потребують свого вирішення, є питання працевлаштування молоді.

Молодь сьогодні — носій інтелектуального та фізичного потенціалу нації, здатний в найкоротший термін оволодіти новими знаннями, необхідними для розвитку ринкової економіки. Усвідомлюючи це, державна адміністрація Новобузького району надала у безкоштовне користування приміщення для Новобузького відділення Миколаївського Центру підтримки приватних господарств “TACIS”. Відповідна робота ведеться і у Баштанському районі, де вирішується питання щодо надання в безкоштовне користування приміщення комунальної власності для розташування молодіжного бізнес-центру.

Отже, можна стверджувати, що на сьогодні програми залишаються основним інструментом реалізації державної політики подолання безробіття шляхом розвитку малого підприємництва на місцевому рівні, реальним засобом покращення умов для розвитку малого бізнесу.

Висновок

На основі проведеного дослідження ми зробити такі висновки:

—         зайнятість населення є найважливішою характеристикою ринку праці;

—         питання ефективної зайнятості населення є особливо актуальним в умовах нестабільної економіки;

—         до основних причини безробіття в Україні можна віднести: міграцію робочої сили, спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу;

—         важкі умови праці; нерегулярну чи взагалі відсутню виплату заробітної плати. На нашу думку, необхідним є: якісно змінити діючий соціально-економічний курс, переглянути пріоритети соціально-економічної політики, щоб основою зробити людину з її інтересами. Тільки така політика може стати основою для консолідації суспільства, для виходу з кризової ситуації з якомога меншими втратами. Вирішення короткотривалих проблем повинно враховувати можливості досягнення стратегічних цілей.

В умовах кризи та посткризової ситуації головна ціль державної політики повинна полягати в забезпеченні гарантованого прожиткового мінімуму.

Отже, безробіття – це складне соціально-економічне явище, за якого люди, що хочуть і можуть працювати, не можуть знайти відповідну роботу внаслідок нездатності суспільства в силу як об’єктивних, так і суб’єктивних причин створити умови для раціонального застосування здібностей і таланту людей. Такими причинами виступають техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціально-економічні та інші фактори розвитку економіки.

Аналіз факторів безробіття дозволив удосконалити та поглибити класифікацію видів безробіття та його форм. В основу класифікації видів безробіття покладено соціально-економічні причини, які його викликають. В зв’язку з цим слід розрізняти такі види безробіття: економічне, інституційне, фрикційне та структурне. В економічному та структурному безробітті автор виокремлює інші різновиди, які об’єднані однією причиною їх виникнення. В роботі доведено, що кожен із перелічених видів безробіття може приймати різні форми, які автор пропонує класифікувати за рівнем безробіття, тривалістю, відкритістю, віком, статтю.

За чисельністю населення Причорноморський економічний регіон є одним із найбільших. Станом на 1 січня 2005 р. тут проживало 7132,3 тис. чол. наявного населення, або 15,2 % від його чисельності в Україні. Головними тенденціями розвитку людського потенціалу є зменшення чисельності населення (на 653,9 тис. чол. порівняно з 1990 р. і на 348,3 тис. чол. порівняно з 2001 р.) і зростання частки міського населення. Найбільша концентрація міського населення — в АР Крим, найменша-у Херсонській області.

Масове безробіття, на жаль, стає суворою реальністю. Кількість тих, хто вже втратив роботу, перевищила найпесимістичніші офіційні прогнози минулого року. Якщо невпинне скорочення робочих місць відбуватиметься такими темпами й надалі, країна матиме всі шанси перетворитися на майже «комуністичне» безкласове суспільство.

У Причорноморському регіоні спостерігається від’ємний приріст населення. За останні роки в жодній із областей, що входять до складу економічного регіону, не спостерігалось природного приросту населення.

Трудові ресурси в регіоні, які зайняті в суспільно-корисній праці, становлять 67,5 % від їх загальної кількості. У регіоні високе безробіття (близько 100,0 тис. чол.).

Дуже важливе питання, яке необхідно вирішити на загальнодержавному рівні, — це репатріація народів Криму, проблеми фінансування, надання під забудову і організації господарської діяльності земельних ділянок, організація робочих місць, будівництво житла, соціальна підтримка

Основні напрями політики боротьби з безробіттям: оптимізація зайнятості, розвиток підприємництва, сприяння посиленню здатності працівників до адаптації, забезпечення рівних можливостей на ринку праці. Держава повинна активно висувати та реалізовувати програми політики покращення зайнятості. Зокрема, здійснювати якісну професійну підготовку, надавати дотації підприємцям, які беруть на себе зобов’язання підтримувати обумовлений рівень зайнятості, надавати консультаційну допомогу безробітним, створити сприятливі умови для бажаючих.

Отже, як ми з’ясували, чинниками безробіття виступають:

• недосконале трудове законодавство
• низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i перепiдготовки
• низька економiчна активнiсть рiзних груп населення
• недостатня професiйна i територiальна мобiльнiсть робочої сили.

Список використаної літератури

1. Євсєєнко О. Деякі аспекти статистичного аналізу зайнятості та безробіття на ринку праці України // Економіст. — 2005. — № 9.- С.37-39
2. Зелінська Я. Соціально-психологічна поведінка особистості в умовах безробіття // Соціальна психологія. — 2010. — № 2. — С. 78-84
3. Козюк В.В. Вплив відкритості економіки на характер зв’язку між інфляцією та безробіттям // Фінанси України. — 2007. — № 12.- С.17-26
4. Кротова, Ольга. Що очікує ринок праці?: Володимир Галицький: Україна сьогодні за рівнем безробіття фактично повернулася до показників 2003-2004 років // День. — 2010. — 11 березня. —  С. 6
5. Макаренко О. Психологічні особливості в умовах тривалого безробіття / Олександр Макаренко, Марія Голубєва, Сергій Кравчук // Соціальна психологія. — 2007. — № 2. — С. 71-79
6. Мала І. Л. Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги [Текст] / І. Л. Мала // Економіка в школах України. — 2011. — № 5. — С. 17-22
7. Миколюк О. Ринок праці… завмер: Рівень безробіття в Україні — 8,8%, оптимально — 4-5% // День. — 2010. — 30 квітня. — С. 7
8. Нікіфоров П.О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України. — 2008. — № 10.- С.22-30
9. Покрищук В. Особливості впливу довготривалого безробіття на психологічний стан молодої людини / В. Покрищук, Л. Башук // Україна: аспекти праці. — 2008. — № 7. — С. 3-6
10. Порядок призначення і виплати допомоги по безробіттю // Соціальний захист. — 2009. — № 11. — С. 33-35
11. Решетова, Ольга. Безробіття: загроза чи фантом / Ольга Решетова // День. — 2008. — 12 листопада. — С. 1,2
12. Семенко Л. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю // Юридичний Вісник України. — 2011. — № 25. — С. 14
13. Сомов М. Від ситуативного регулювання ринку праці — до профілактики безробіття // Соціальний захист. — 2010. — № 12. — С. 15-17
14. Трофанова Т.Г. Безробіття як фактор нівелювання економічних та суспільно-виробничих відносин (підводні течії епохи безробіття) [Текст] / Т.Г. Трофанова // Економіка. Фінанси. Право. — 2006. — № 5. — С. 31-34
15. Ульяницька О.В. Проблеми безробіття і трудова еміграція українців // Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 8. —  С. 167 — 172
16. Черниш Т. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. — 2006. — № 3. — С. 8-12
17. Юровська В. Становлення і розвиток загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття // Право України. — 2004. — № 10.- С.37-41
18. Якуба К. І. Безробіття селян: економічний і соціальний аспект [Текст] / К. І. Якуба // Економіка АПК. — 2010. — № 6.- С.107-112
19. Головне управління статистики у Миколаївській області — http://www.mk.ukrstat.gov.ua/
20. Головне управління статистики у Одеській області — http://www.od.ukrstat.gov.ua/
21. Головне управління статистики в АРК — http://www.sf.ukrstat.gov.ua/index.htm

Додатки

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2008–2012рр. у Миколаївській області

	Всього	У тому  числі
		особи, які не були зайняті до 1 року	у т.ч. за причинами незайнятості				особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року
			вивільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	звільнені за власним бажанням	випускники навчальних закладів	не зайняті з інших причин
2008	25875	22462	751	2880	522	18309	3413
2009	17629	15816	1282	2285	477	11772	1813
2010	19684	16953	799	2353	787	13014	2731
2011	17901	15421	741	2020	541	12119	2480
2012	18555	15806	914	1967	549	12376	2749

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2008-2012. у Херсонській області

	Всього	У тому  числі
		особи, які не були зайняті до 1 року	у т.ч. за причинами незайнятості				особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року
			вивільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	звільнені за власним бажанням	випускники навчальних закладів	не зайняті з інших причин
2008	21095	503	503	1732	433	15090	3337
2009	10657	750	750	966	266	7510	1146
2010	11329	523	523	1037	465	7524	1780
2011	11560	504	504	905	288	8118	1745
2012	13541	11553	578	1102	257	9616	1988

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2008–2012рр.у  АР Крим

	Всього	У тому  числі
		особи, які не були зайняті до 1 року	у т.ч. за причинами незайнятості				особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року
			вивільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	звільнені за власним бажанням	випускники навчальних закладів	не зайняті з інших причин
2008	26069	20936	942	3435	672	15887	3413
2009	16880	14498	1573	2270	598	10057	2382
2010	19397	15870	1054	2676	863	11277	3527
2011	20506	17283	1529	2426	608	12720	3223
2012	18722	15974	1164	2059	429	12322	2748