Вступ. У добу динамічного розвитку науково-технічного прогресу розроблено низку моделей, в яких враховується вплив результатів наукових досліджень на збільшення продуктивності праці й прискорення економічного зростання, передусім в економіці Сполучених Штатів Америки та інших провідних країн світу.

Однак технологічний розвиток країни безпосередньо пов’язаний з інноваційним розвитком її регіонів. Тому значної уваги вимагає саме регіональна науково–технічна політика, формування якої має стати базою інноваційної політики країни. Серед дослідників регіональної економіки дедалі більшого поширення набуває погляд про необхідність переорієнтації економіки регіону з природно–ресурсного потенціалу на інноваційний. Саме він здатний подолати «гальмівні чинники вичерпності екстенсивних факторів економічного зростання та людського поступу взагалі».

Підґрунтям досягнень американської економіки є розвиток фундаментальних досліджень в галузі фізики, хімії, біології, інженерних наук. За розрахунками американських дослідників, приблизно половину економічного зростання Сполучених Штатів Америки за останні 50—60 років одержано завдяки впровадженню науково-технологічних інновацій та освіти.

Видатки США на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з 1954 до 1967 р. зросли з 1,5 до 2,9% ВВП. У другій половині ХХ століття США зуміли створити найпотужніший у світі науково-технологічний потенціал. Обсяги видатків країни на НДДКР на початку ХХІ століття зросли до 397 млрд. дол. у 2008 р. Роком раніше питома вага США у загальносвітових видатках на розвиток науки і технологій (1107 млрд. дол.) становила 33%, що дорівнює сумі видатків на НДДКР чотирьох інших країн з першої п’ятірки держав, які лідирують у світі за даним показником, а саме Японії (19%), Китаю (9%), Німеччини (6%) і Франції (4%). У 2007 р. за рівнем питомої ваги видатків на НДДКР щодо ВВП США посідали восьме місце в світі (2,68%), поступаючись Ізраїлю (4,68%), Швеції (3,6%), Республіці Корея (3,47%), Фінляндії (3,46%), Японії (3,44%), Швейцарії (2,9%) та Ісландії (2,76%). Проте в доларовому еквіваленті обсяги фінансування наукових досліджень в США є значно вищими і вони залишаються провідною науковою державою світу.

З 1980 p, обсяги видатків бізнесу на НДДКР починають перевищувати відповідні видатки федерального бюджету. Якщо в 1953 р. науково-дослідні роботи фінансувались переважно за рахунок федерального бюджету і співвідношення видатків бізнесу на НДДКР до відповідних видатків федерального бюджету дорівнювало 0,8 (в сталих доларах), то в 2008 р. воно зросло до 2,57. Підтвердженням усвідомлення керівництвом американського бізнесу значущості фінансування наукових досліджень для утримання лідируючих позицій у глобальній економіці є тенденція послідовного зростання питомої ваги промисловості в загальному обсязі видатків на НДДКР, починаючи з 30,8% у 1964 р. до 67,4% в 2008 р., тоді як протягом зазначеного періоду частка видатків федерального бюджету на наукові дослідження скоротилась з 66,8 до 26,1%.

Переваги від здобутих науково-технічних результатів можуть використовуватися в різних галузях економіки, хоча внесок різних секторів у створення науково-технічних продуктів неоднаковий. Серед лідерів за рівнем наукомісткості можна виділити шість переважно знаннєво- і технологічно-інтенсивних (ЗТІ — (knowledgeand technology-intensive) галузі — знаннєво інтенсивні послуги і високотехнологічні сектори промисловості) видів економічної діяльності американської економіки, на які в 2007 р. припадало 76% НДДКР, фінансованих за рахунок компаній, і 95% НДДКР, фінансованих з федерального бюджету США, а саме хімічну промисловість, виробництво комп’ютерів і електроніки, аерокосмічну і оборонну промисловість, автомобілебудування, послуги в сфері комп’ютерної техніки (КТ) і програмного забезпечення (ПЗ), науково-технічні послуги.

У 2007 р. компанії хімічної промисловості виконали найбільше НДДКР у Сполучених Штатах Америки. Найбільшою увагою користувались наукові дослідження в галузі виробництва медикаментів (47,6 млрд. дол.). Приблизно три чверті науково-дослідних робіт виконувались в лабораторіях хімічних компаній, а решта — в лабораторіях університетів, федеральних організацій тощо.

Майже всі НДДКР в галузі комп’ютерної індустрії та електроніки фінансуються за рахунок промисловості. На частку комп’ютерної індустрії та електроніки припадає найбільше (22,8%) видатків на НДДКР, які фінансуються за рахунок компаній. За обсягами чистих продажів у 2007 р. комп’ютерна промисловість на 6,8% перевищила обсяги чистих продажів автомобільної промисловості, що додатково свідчить про деякі зміни в настроях американських споживачів і необхідність певного коригування усталеного зразку американської мрії (автомобіль, будинок).

Крім того, обсяг фінансування наукових досліджень в галузі комп’ютерних послуг перевищив обсяг фінансування НДДКР в аерокосмічній та оборонній промисловості (30,3 млрд. дол. за рахунок коштів компаній і федерального бюджету), оскільки сфера застосування комп’ютерних послуг є набагато ширшою, ніж сфера використання аерокосмічних і оборонних технологій. Найвище значення (18%) співвідношення «НФК/продажі» (видатків на НДДКР, фінансованих за рахунок компаній, до обсягів продажів на внутрішньому ринку США) зафіксовано для науково-технічних послуг, до яких належать розробки технологій, наукові дослідження і послуги в галузі архітектури і будівництва, що демонструє високий рівень і оперативність впровадження результатів науково-технічних розробок у Сполучених Штатах Америки.

З іншого боку, найменше значення (2,4%) співвідношення «НФК/продажі» для шести галузей-лідерів зафіксовано для автомобілебудування, що є навіть нижчим від середнього значення для всієї економіки загалом (3,5%). Недооцінка ролі науково-дослідних робіт американськими автогігантами негативно позначилася на розвитку цієї галузі. Внаслідок помилок в операційному і стратегічному маркетингу автомобільних компаній США обсяг продажів нових автомобілів у США впав на 19,4% — з 10,8 млн. одиниць в 2007 р. до 8,7 млн. одиниць в 2008 р. Зрештою, два з трьох найбільших автовиробників США «Крайслер» («Сhrysler») і «Дженерал моторз» («General Motors») у травні —червні 2009 р. оголосили про початок процедури банкрутства.

Знаннєвомісткі технології в економіці США ХХІ століття є століттям економіки знань. Питома вага сучасних знаннєво- і технологічно-інтенсивних видів економічної діяльності в економіці США є найвищою в світі й дорівнювала 38% ВВП в 2007 р.

Сполучені Штати Америки залишаються незмінним світовим лідером у галузі надання ЗТІ послуг і виробництва високотехнологічної продукції:

• США є найбільшим світовим надавачем комерційних знаннєво-інтенсивних послуг (фінансових, ділових і комунікаційних), до того ж питома вага таких послуг, яка припадає на їх частку, зросла до 34% у 2007 р.;
• США є найбільшим у світі виробником високотехнологічної продукції, (30% світового випуску такої продукції, або 360 млрд. дол.);
• США є найбільшим у світі надавачем інформаційно-комунікаційних послуг і виробником продукції в галузі інформаційних технологій, їх частка в 2009 р. становила 27% доданої вартості у цій галузі в світі.

Для порівняння внеску країн у розвиток науки та інновацій використовують два показники результатів досліджень: кількість патентів як індикатор розвитку винахідницької діяльності в певній країні та кількість публікацій фахівців певної країни в провідних наукових журналах як показник розвитку сучасних наукових досліджень.

По-перше, протягом останніх двох десятиріч США послідовно нарощували профіцит у торгівлі нематеріальними активами (intangible assets), до яких зараховують патенти, торгові марки, авторські права тощо.

Сьогодні США продовжують утримувати лідируючі позиції в глобальній економіці не лише завдяки величезному місткому ринкові, ефективному корпоративному сектору, широким можливостям для фінансування масштабних проектів, але насамперед за рахунок найвищого в світі рівня розвитку науки й техніки, досконалої системи освіти, потужної інноваційної системи, гнучкого державного регулювання і заохочення співпраці бізнесу і наукових установ, досвіду швидкого реагування на зміни в світовій економіці.

З плином часу внаслідок розвитку нових економік світу за деякими показниками Сполучені Штати Америки втрачають позиції одноосібного лідера. Світова криза 2007 —2010 рр. продемонструвала проблеми глобального економічного дисбалансу, сутністю якого було те, що США виробляли менше, ніж самі споживали. Китай та інші динамічні азійські країни вкладали в економіку США, один з найбільших ринків світу, велетенські кошти, які ці держави здобули завдяки потужним експортним надходженням.

Перевагою економічного дисбалансу на користь США як світового рушія науково-технологічного прогресу є зосередження в одній країні фінансових і людських ресурсів світу, сучасного обладнання для створення знаннєво-інтенсивних технологій, прориву в нові галузі знань, чим американські науковці та їх іноземні колеги збагачують науково-технологічний потенціал усіх країн світу, зокрема й України.

Список використаної літератури

1. Довгий О. До єдиного науково–технічного простору. // Політика і час –2006, № 5. – С. 49.
2. Розвиток науково-технологічного потенціалу США: досвід для України (наукознавчий та економічний аналіз) / О.С Бабанін // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 132-142
3. Шевчук О. В. Інформаційно–технологічна революція і її роль в розвитку світової економіки. // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – С. 146
4. Яремко Л. Інституційні аспекти регіональної економіки. // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. Вып. 89–3 – Донецк, 2003. – С. 132