Вступ

Дослідженню поняття інфраструктури, її ролі та значення для економіки в цілому присвячені праці всесвітньо відомих економістів-теоретиків Х. Зінгера, А. Пізенті, Ф. Йохімсена, Г. Хедткампа, О. Вільямсона, кожен з яких пропонує свої підходи до визначення інфраструктури ринку. Поняття інфраструктури ринку цінних паперів (у деяких працях — інфраструктура фондового ринку) вітчизняними та зарубіжними дослідниками трактується також по-різному. Аналітичний огляд літературних джерел та досліджень інфраструктури ринку цінних паперів показує, що сьогодні серед науковців не сформувалось єдиного підходу до визначення поняття «інфраструктура ринку цінних паперів», немає чітко сформованого кола учасників ринку. Відсутність вичерпного тлумачення поняття «інфраструктура ринку цінних паперів» породжує низку методологічних проблем, серед яких слід виділити проблему ідентифікації, а саме: віднесення тих чи інших учасників ринку цінних паперів до категорії інфраструктурних, або основних.

1. Інфраструктура і суб’єкти фондового ринку та види їх діяльності.

1.1. Структура ринку цінних паперів та характеристика його суб’єктів

Для функціонування повноцінної інфраструктури ринку цінних паперів в Україні необхідна присутність: емітентів, зацікавлених у мобілізації вільних засобів; інвесторів, які мають вільні кошти та бажають вигідно їх розмістити; посередників, які забезпечують обмін зобов’язань (цінних паперів) емітентів на грошові засоби інвесторів. Безумовною умовою існування ринку є присутність державного органу, який регулює обіг цінних паперів та забезпечує необхідну нормативно-правову базу для його функціонування.

Однією з особливостей українського фондового ринку є те, що між його учасниками ще не встигли скластися стійкі відносини, які б дозволяли говорити про їх постійне відновлення. Для багатьох підприємств вихід на ринок цінних паперів закінчується першою ж емісією. Пов’язано це з тим, що керівники підприємств-емітентів часто незадоволені результатами продажу своїх акцій. Багато з них розглядають цей ринок замінником банківських кредитів, не задумуючись над тим, що акціонери стають співвласниками компанії та з їх думкою доведеться рахуватися. В подальшому керівництво буде обходитися без нових емісій.

Фондовий ринок України, що складається з великої кількості елементів-суб’єктів, ще багато в чому не сформований.

Рис. 1. Суб’єкти ринку цінних паперів України

Як бачимо зі схем, фондовий ринок є багатоаспектною своєрідною економічною системою, за допомогою якої функціонує ринкова система загалом. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу сферу, структурній перебудові економіки, її реструктуризації, позитивній динаміці соціальної структури суспільства і підвищенню благоустрою кожної людини шляхом вільного розпорядження цінними паперами[10, c. 198-199].

1.2. Завдання і функції інфраструктури ринку цінних паперів

На рис. 1 подана структура ринку цінних паперів як єдина система, що включає емітентів, інвесторів, регулятивну підсистему та інфраструктуру ринку.

У запропонованій схемі інфраструктура ринку цінних паперів — одна з внутрішніх підсистем ринку ЦП, елементи якої згруповані в підсистеми інфраструктури відповідно до функцій, які вони виконують на ринку цінних паперів (посередницькі, організаційні, технічні та інформаційно-консалтингові).

Внутрішній поділ елементів підсистем певною мірою умовний, адже на вітчизняному ринку цінних паперів професійні учасники можуть поєднувати певні види професійної діяльності і, таким чином, бути присутніми одразу в кількох підсистемах.

При детальнішому аналізі функцій інфраструктури відзначаємо, що їхня реалізація можлива через спільну діяльність елементів, які її формують. Зокрема, у межах окремої країни цілісність ринку має забезпечуватись наявністю єдиної національної фондової біржі як єдиного місця котирування цінних паперів, єдиного Центрального депозитарію цінних паперів і єдиного Клірингового банку [9, с. 364].

Ефективна акумуляція і розподіл фінансових ресурсів — важливе завдання фінансових посередників. Від якості та вартості послуг, що надають торгівці цінними паперами, банки, інститути спільного інвестування, компанії з управління цінними активами і т. д., залежить, як швидко, дешево та в яких обсягах на фондовому ринку відбуватиметься мобілізація і розміщення фінансових ресурсів.

Забезпечення безперервності інвестиційного процесу та створення надійного ліквідного ринку цінних паперів здійснюється через взаємодію фінансових посередників, фондових бірж та інших елементів системи.

Рейтингові агенції, інформаційно-аналітичні системи, консалтингові та маркетингові компанії спільно з іншими підсистемами інфраструктури повинні забезпечувати дієве розповсюдження інформації про цінні папери, учасників ринку та ризики, пов’язані з інвестуванням.

Контрольованість ринку цінних паперів — це одне з пріоритетних завдань технічної підсистеми інфраструктури (депозитаріїв, зберігачів, реєстраторів), котра веде облік і контроль за обігом цінних паперів на ринку. Зокрема, «особові рахунки і журнали мають реквізити, що уможливлюють не тільки констатацію, а й контроль за станом фондового ринку. Під контролем реєстратора перебувають такі дії емітента, як випуск цінних паперів, їх розміщення, анулювання й викуп, виплата доходів, передача паперів у заставу» [10, с. 88].

Захист та представництво інтересів інвесторів здійснюють інститути спільного інвестування. Приймаючи інвестиційні рішення в рамках, наперед визначених і обговорених, інституційні інвестори тим самим оберігають дрібного інвестора від ризику прийняття неправильного рішення [11].

Дослідження інфраструктури ринку цінних паперів з точки зору основних завдань, які вона покликана виконувати, дозволило виділити такі положення:

1. Формування інфраструктури ринку цінних паперів зумовлене самим розвитком та вдосконаленням цього ринку. Отже, основне її завдання — обслуговувати інтереси учасників ринку цінних паперів, а також забезпечувати:

—         виконання угод із цінними паперами і похідними інструментами з мініма-льним ризиком;

—         здійснювати поставки фондових інструментів покупцю чи його довіреній особі з перереєстрацією прав власності в обумовлений термін;

—         своєчасну оплату поставлених цінних паперів;

—         відповідальне зберігання й облік цінних паперів;

—         підготовку і надання інформації про стан фондового ринку;

—         управління активами різних клієнтів [7, с. 309].

—         2. З позиції впливу на ефективність функціонування ринку ЦП його інфра-структура повинна забезпечувати [12, с. 122] два головних взаємопов’язаних завдання:

—         зменшення витрат щодо обігу цінних паперів;

—         зменшення і розподіл ризиків між учасниками ринку.

Зменшення витрат щодо обігу цінних паперів та розподіл ризиків досягається за рахунок функцій, що виконуються інфраструктурою фондового ринку [12, с. 122]:

—         забезпечення інвесторів інформацією про емітентів цінних паперів, можливості продажу і купівлі паперів, рівень цін, що склався на ринку. Інформаційна прозорість зменшує витрати часу і грошей на вибір паперів, пошук контрагента з угоди, зменшення ризиків утрат;

—         стандартизації процедури торгівлі знижує затрати на її проведення;

—         розподілу функцій з обліку, зберігання цінних паперів, укладання контрактів купівлі-продажу, обробки і надання інформації, що дозволяє зменшити витрати інвестора з розрахунку на одну операцію;

—         у випадку виникнення втрат інфраструктура забезпечує реалізацію відповідальності тим учасником, котрому відповідний ризик був оплачений. Відповідно, ризик курсових утрат може бути перекладений на фондового спекулянта за умови оплати опціонної премії чи варіаційної маржі за ф’ ючерсним контрактом; ризик утрат, пов’ язаних з обігом і зберіганням, беруть на себе відповідні спеціалізовані інститути -депозитарії, клірингова система і т. д.

Деякі дослідники, серед яких А. А. Пересада, Ю. М. Коваленко, С. В. Онікієнко [13, с. 317], функцію перерозподілу ризиків та облікову функцію відносять до основних функцій ринку цінних паперів.

На нашу думку, основні завдання інфраструктури ринку цінних паперів тісно пов’ язані з найважливішими завданнями, що стоять перед ринком цінних паперів.

Основним показником, що характеризує ринок цінних паперів, є його ефективність, що оцінюється відношенням отриманого доходу до витрат. Керуючись таким підходом та загальноприйнятими принципами визначення економічної ефективності, пропонуємо виокремити такі завдання інфраструктури ринку цінних паперів:

—         мінімізація витрат інвесторів та емітентів;

—         забезпечення стабільного обігу цінних паперів;

—         зменшення та перерозподіл інвестиційних ризиків;

—         спрощення та гарантування виконання укладених угод на ринку;

—         надання інформації, необхідної для прийняття інвестиційних рішень;

—         прискорення процесу акумуляції інвестиційних ресурсів.

Ураховуючи функціональний зв’язок підсистем інфраструктури ринку ЦП та їхніх елементів, розподілено основні завдання інфраструктури ринку цінних паперів, які покликана виконувати кожна з підсистем інфраструктури (табл. 1).

Таблиця 1. Основні завдання підсистем інфраструктури ринку цінних паперів

Фінансового посеред­ництва	—    Страхування інвестора від ризику прийняття невмотивованого інвестиційного рішення; —     страхування цінового ризику на ринку цінних паперів
Організаційна	—     Сприяння укладенню угод із цінними паперами; —     зменшення витрат щодо операцій купівлі-продажу; —     підвищення ліквідності ринку цінних паперів
Технічна	—     Перейняття на себе ризиків покупців-продавців цінних паперів щодо поставки цінних паперів та розрахунків за угодами; —    забезпечення захисту та дотримання прав інвестора
Інформаційно-консультаційна	—    Сприяння страхуванню інвестиційних ризиків; —     прискорення руху ринкової інформації, що забезпечує стабільний обіг фінансових інструментів на РЦП; —    допомога в управлінні інфраструктурними ризиками

Таким чином, елементи інфраструктури забезпечуватимуть максимальну ефективність і своєчасне виконання угод, що укладаються на ринку цінних паперів. Слід також зазначити, що йдеться не про внутрішню ефективність інфраструктури як замкнутого об’єкта, а про ефективність для ринку в цілому.

Відтак, розглядаючи інфраструктуру як важливу складову ефективного функціонування ринку цінних паперів, на основі аналізу функцій і завдань, що покликана виконувати інфраструктура, пропонується таке визначення:

Інфраструктура ринку цінних паперів — це складна підсистема ринку цінних паперів, сутність якої полягає в забезпеченні ефективної взаємодії діяльності емітентів та інвесторів, через організацію фінансового посередництва, технічних механізмів, торговельного та інформаційного просторів для здійснення операцій із цінними паперами.

Висновки

Ринок цінних паперів — це складна ієрархічна система, до складу якої входить упорядкована сукупність взаємопов’язаних та функціонально взаємозалежних підсистем, однією з яких є інфраструктура ринку цінних паперів. Кожна з виділених підсистем залежно від мети дослідження може виступати як окрема система нижчої ієрархічної підпорядкованості відносно ринку цінних паперів. Вважаємо, такий підхід дає можливість виділити основні функції і завдання, які повинна виконувати інфраструктура ринку ЦП.

Інфраструктура ринку, як і сам ринок цінних паперів, динамічна система, функції і завдання якої безперервно розширяються і змінюються відповідно до основних тенденцій розвитку світових та національних ринків цінних паперів, змін настроїв і побажань основних суб’єктів ринку — емітентів та інвесторів. І все ж залишаються основні функції, які виконує інфраструктура ринку цінних паперів. На основі синтезу різних функціональних властивостей інфраструктури та з огляду на цільове спрямування інфраструктури ринку ЦП виділяємо такі її основні функції:

— посередницьку — забезпечення взаємодії емітентів та інвесторів, опосередкування обігу цінних паперів на ринку;

—         організаційну — створення умов для торгівлі цінними паперами;

—         технічну — забезпечення всіх технічних моментів, що виникають у процесі здійснення операцій із цінними паперами;

—         інформаційну — налагодження прозорого інформаційного простору для функціонування ринку.

Список використаної літератури

1. Демківський А. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Анатолій Демківський,. — К.: Дакор, 2003,, 2005: ВИРА-Р. — 527 с.
2. Кузнєцова Н. Ринок цінних паперів в Україні: Правові основи формування та функціонування/ Наталія Кузнєцова, Ігор Назарчук ,. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 525с.
3. Мельник В. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства: Спец. випуск/ Віктор Андрійович Мельник,; Віктор Мельник. — К.: А.Л.Д.: ВІРА-Р, 1998. — 559 с.
4. Мендрул О. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навчальний посібник/ Олександр Мен-друл, Ірина Павленко; М-во освіти України; КНЕУ. — 2-е вид., доп. та перероб.. — К.: КНЕУ, 2000. — 156 с.
5. Мозговий О. Фондовий ринок: Навчальний посібник/ Олег Мозговий,; М-во освіти України; КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2000. — 314 с.
6. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат. — К.: Каравела, 2007. — 447 с.
7. Пальчевич Г.Т. Ринок цінних паперів: Навчальний посібник/ Г.Т. Пальчевич, В.В. Подплєтній. — Кіровоград: Мавік, 2002. — 238 с.
8. Селезньов В. Основи ринкової економіки України: Влада. Право. Підприємство. Фінанси. Податки. Маркетинг. Менеджмент. Торгівля. Реклама: Посібник/ Володимир Селезньов. — К.: А.С.К., 2006. — 687 с.
9. Словник-довідник фінансового ринку: словник/ Укл.: В. В. Фещенко, О. О. Резнікова, О. В. Романченко та ін.. — К.: Українське агентство фінансового розвитку, 2005. — 321 с.
10. Фондовий ринок України: законодавче регулювання: Практичний посібник/ М. О. Бурмака, В. В. Посполітак, Д. С. Бутенко та ін.. — 2-е вид., перероб. та доп.. — К.: АДС УМКЦентр, 2005. — 559 с.
11. Шелудько В. Фінансовий ринок: Підручник/ Валентина Шелудько,. — К.: Знання , 2006. — 535 с.