Актуальність дослідження. Зростання соціально-економічної нерівності, нестабільність на ринку праці, зниження якості життя, схильність до наслідування соціально-небезпечних патернів поведінки роблять молодь однією з найбільш уразливих соціальних категорій населення в контексті збереження здоров’я, що актуалізує необхідність дослідження соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я в залежності від її економічного статусу.

У сучасних психологічних дослідженнях ставлення до здоров’я вивчається в загальнопсихологічному та віковому аспектах як багаторівнева категорія, що представлена когнітивною, емоційною та поведінковою складовою (О. Богучарова, О. Воднєва, Ю. Давигора, С. Дерябо, В. Кабаєва, М. Кондратьєв, В. М’ясищев, Г. Нікіфоров, Л. Овчиннікова, Л. Панченко, В. Соломонов та ін.).

Соціально-психологічні аспекти здоров’я та ставлення до нього представлено в працях російських (О. Бландинська, І. Бовіна, О. Васильєва, І. Гурвич, В. Позняков, В. Хромова), українських (Н. Володарська, Н. Завацька, Л. Коробка, Б. Лазоренко, Л. Лєпіхова, О. Осадько, Ж. Сидоренко, Т. Титаренко) та західних (І. Айзен, Дж. Прохаска, Ф. Райан, К. Ріфф, Р. Роджерс, М. Фішбайн та ін.) учених.

Залежність здоров’я та ставлення до нього від рівня економічної диференціації суспільства підкреслено в соціологічних (Є. Головаха, Е. Лібанова, Н. Тихонова, Н. Русинова, О. Шиняєва) та соціально-психологічних (О. Васильєва, Л. Коробка, А. Крюгер, К. Муздибаєв, Г. Нікіфоров, Н. Родіна, Ф. Шерегі та ін.) дослідженнях, у яких наголошується, що економічний чинник набуває пріоритетного значення у вивченні здоров’я та ставлення до нього в різних соціальних групах.

Проблема здоров’я молоді вивчається у зв’язку із трансформаційними процесами суспільства (І. Лелекіна); соціальною мобільністю та зайнятістю молоді (O. Асмолов, Т. Заславська, І. Кон, А. Кравченко, А. Радугін, Є. Шиянов та інші); у контексті значення молоді як соціального ресурсу для розвитку суспільства та причин трансформації її економічного статусу, зокрема: кризи цінностей, послаблення фізичного та психологічного здоров’я, що проявляється у відчуженому ставленні до нього (П. Ламанов, Є. Добришина та ін.).

Проте й досі бракує ґрунтовного розкриття саме соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді, яка має різний економічний статус для визначення шляхів збереження і зміцнення її здоров’я. Соціальна значущість і недостатня розробленість цієї проблеми  зумовили вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах науково-дослідницької теми лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Соціально-психологічні чинники подолання бідності як стилю життя» (2011–2015 р.р., державний реєстраційний номер 0111U001263). Тему узгоджено бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 26.03.2013 р.).

Мета дослідження – визначити соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом та можливості корекції їх негативного прояву.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень проблеми ставлення до здоров’я в сучасній психології і суміжних науках для визначення соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді, яка має різний економічний статус.
2. Обґрунтувати методичні засади та розробити процедуру дослідження соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом.
3. Розкрити специфіку прояву компонентів та визначити соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом.
4. Визначити можливість і напрямок корекції негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з низьким і високим економічним статусом.

Об’єкт дослідження – ставлення молоді до здоров’я.

Предметом дослідження є соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано систему загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження:

1) теоретичні: аналіз та узагальнення отриманої інформації із проблеми дослідження – для з’ясування стану розробленості предмету дослідження; систематизація та інтерпретація зібраних даних – для визначення соціально-психологічних чинників ставлення молоді до здоров’я, а також впливу об’єктивних і суб’єктивних складових економічного статусу на здоров’я молоді;

2) емпіричні: на етапі попереднього аналізу та підготовки основного інструментарію дослідження застосовано метод тестування, що дало змогу визначити основні параметри дослідження, відібрати шкали та показники; для дослідження соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я залучено метод спостереження, асоціативний експеримент та тестування; на корекційному етапі розроблено й апробовано програму занять з елементами соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на корекцію негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з низьким і високим економічним статусом; використано також опитувальник ставлення до здоров’я Р. Березовської – для вияву рівня прояву компонентів ставлення до здоров’я, опитувальник задоволеності якістю життя Н. Водоп’янової, опитувальник локусу контролю у сфері здоров’я К. Уоллстон та Б. Уоллстон, ціннісний опитувальник Ш. Шварца, опитувальник суб’єктивного економічного благополуччя В. Хащенка – для визначення суб’єктивної складової економічного статусу, шкалу самооцінки доходу – для з’ясування об’єктивної складової економічного статусу. Використано контент-аналіз, методику прототипічного та категоріального аналізу – для виявлення структури та змісту уявлення про здоров’я; експертні оцінювання –для оцінки відповідності стимульного матеріалу досліджуваним соціально-психологічним особливостям ставлення до здоров’я, корекційні заняття з елементами соціально-психологічного тренінгу були спрямовані на визначення можливостей позитивного впливу на прояви соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом;

3) методи описової та математичної статистики: опрацювання емпіричних даних здійснювалося з використанням кореляційного і факторного аналізів, статистичного порівняння середніх значень (t-критерій Стьюдента, Н-Краскала-Уоллеса, U-Манна-Уітні, критерій Вілкоксона, критерію χ² Пірсона), обробка даних виконувалась за пакетом програм IBM SPSS Statistics 20.

Наукова новизна роботи:

— уперше виявлено соціально-психологічні особливості ставлення молоді до здоров’я, які полягають  в орієнтації на соціальну підтримку, безпорадності в ставленні до здоров’я, схильності до емоційної та вольової саморегуляції в спілкуванні, атрибуції відповідальності компетентним іншим і гедоністичній мотивації в життєдіяльності, що мають специфіку прояву в молоді з різним економічним статусом;

— установлено, що в ставленні до здоров’я молоді з низьким економічним статусом, на відміну від молоді, що має високий економічний статус, існує суперечність між потребою в міцному здоров’ї, знаннями про чинники його руйнування і зміцнення та реальною поведінкою щодо його збереження;

— доведено можливість послаблення негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я за допомогою спеціально організованих корекційних занять з елементами соціально-психологічного тренінгу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при розробці національних молодіжних програм щодо формування здорового способу життя; практичними психологами та соціальними педагогами – при наданні психологічної допомоги соціально незахищеній молоді, спрямованої на підвищення її самоефективності в зміцненні здоров’я; викладачами та адміністрацією вищих навчальних закладів – при створенні сприятливих умов для збереження здоров’я студентської молоді.

Використаний у роботі психодіагностичний інструментарій може становити методичну основу подальших досліджень ставлення до здоров’я. Теоретичний та емпіричний матеріал може стати корисним у процесі розробки та викладання навчальних курсів із загальної, вікової психології та соціальної психології здоров’я.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, результати емпіричного дослідження та висновки роботи доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку» (Запоріжжя, 2012), І Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи» (Дрогобич, 2013), V Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (Чернівці, 2014), ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Культура здоров’я, фізичне виховання, реабілітація в сучасних умовах» (Луганськ, 2013), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професійна підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери в умовах інтеграції України до Європейського освітнього простору» (Ніжин, 2012), І Міжвузівській студентській дистанційній науково-практичній конференції «Наукові пошуки ХХІ століття: молодіжний вимір»  в Інституті розвитку дитини Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2013), а також на засіданнях лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (2012–2014).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 8 публікаціях, із них 6 статей – у наукових фахових виданнях, включених до переліку МОН України, і 1 – у зарубіжному науковому виданні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет і методи, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади вивчення проблеми ставлення молоді до здоров’я» висвітлено стан розробки досліджуваної проблеми в межах різних наукових дисциплін, розглянуто основні підході до розуміння здоров’я та ставлення до нього, проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні чинники ставлення молоді до здоров’я. Розкрито зміст понять «здоров’я», «ставлення» та «ставлення до здоров’я», а також поняття «економічний статус» у соціально-психологічному контексті.

На основі аналізу наукових джерел встановлено, що проблематика здоров’я розробляється в межах різних наукових дисциплін та напрямів психології, результатом чого є широке коло підходів до його трактування. Систематизація загальнонаукових підходів у потрактуванні здоров’я дозволила встановити, що воно розглядається з позицій нормоцентричного (М. Амосов, І. Ільїн, К. Хабібуллін та ін.), феноменологічного (Л. Бінсвангер, А. Ленгле, Т. Титаренко, К. Ясперс та ін.), кроскультурного (Д. Мацумото, Ф. Філатов, Г. Тріандіс та ін.), дискурсивного (А. Вежбицька, Н. Арутюнова, В. Розін, М. Фуко), аксіологічного (А. Кірьякова, Ю. Лісіцин, А. Маслоу та ін.), холістичного (В. Ананьєв, Г. Олпорт, К. Роджерс, К. Юнг), синергетичного (Н. Гузій, І. Пригожий, Г. Хакен), акмеологічного (І.Аршава, А. Деркач, М. Сєкач, О. Москаленко, М. Хватова та ін.), інтегративного (О. Васильєва, В. Аверін, О. Ковальов та ін.) та системного (Б. Ананьєв, В. Кабаєва, О. Лазурський, Б. Ломов, В. М’ясищев, Г. Нікіфоров, О. Осадько) підходів.

Джерелами вивчення здоров’я в соціальній психології є теорія атитюдів (І. Айзен, М. Фішбайн), соціального порівняння (Л. Фестінгер), атрибутивна (К. Девіс, Е. Джонсон, Г. Келлі, Дж. Роттер та ін.) та соціально-когнітивна теорії (А. Бандура), транстеоретична модель (Дж. Прохаска, К. Декліменте), моделі переконань про здоров’я І. Розенстока, саморегуляції здоров’я Х. Левенталя, формування зберігаючої поведінки Дж. Вейнштейна, а також теорії захисної мотивації Р. Роджерса та дифузної інновації Е. Роджерса, соціальних уявлень (С. Московічі, Ж. Абріка та ін.).

Ми керуємося запропонованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я та загальноприйнятим визначенням поняття «здоров’я» – «стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відcутність хвороби» та розглядаємо його, виходячи із системного підходу (Б. Ананьєв, В. Кабаєва, О. Лазурський, Б. Ломов, Г. Нікіфоров), як відкриту ієрархічну цілісну систему, що функціонує на біологічному (функціонування психічних процесів і станів, яке забезпечує адекватне реагування на фактори навколишнього середовища), особистісному (гармонійність психічних властивостей особистості, її стійкість, урівноваженість і здатність протистояти факторам, що порушують її цілісність) та соціальному (кількість і якість міжособистісних зв’язків особи, а також міра її залучення до життя суспільства, тобто повноцінне виконання соціальних функцій) рівнях.

У вивченні проблеми здоров’я молоді в педагогічних (Л. Бутузова, О. Єжова, О. Жорнова, О. Жорнова, С. Кириленко, Г. Кружило, О. Соколенко, В. Оржеховська), соціологічних (І. Афсахов, Н. Гафіатуліна, І. Журавльова, Л. Шилова), психологічних (Р. Березовська, О. Богучарова, В. Кабаєва) дослідженнях усе більше зосереджується увага саме на ставленні молоді до свого здоров’я, методологічним підґрунтям яких є класичні праці Б. Ананьєва, О. Лазурського та В. М’ясищева, що визначають базовий характер категорії «ставлення» по відношенню до інших понять.

Ставлення до здоров’я є багаторівневою категорією, аналіз якої здійснюється відповідно до прояву та узгодженості її компонентів (Р. Березовська, В. Кабаєва, Л. Коробка, Г. Нікіфоров, Л. Овчиннікова та ін.). Питання формування адекватного ставлення до здоров’я висвітлюється в наукових роботах Л. Августової, О. Васильєвої, Ю. Давигори, В. Кабаєвої, Г. Нікіфорова; ставлення до здоров’я студентської молоді з боку ціннісного та рефлексивного підходів вивчає В. Соломонов; соціально-психологічні аспекти залежності ставлення молоді до здоров’я від настанов на здоровий спосіб життя представлено в дослідженнях Т. Титаренко та інших.

Теоретико-методологічну основу визначення концепту «ставлення до здоров’я» становить концепція психології ставлень особистості В. М’ясищева, за якою «ставлення» є однією із форм відображення дійсності й представляє інтеріоризований досвід існування особистості в соціумі, природа якого відображає суб’єктивне в людині та розкриває соціально-психологічний зміст її зв’язків з середовищем. Об’єктом ставлення можуть бути різні аспекти соціального життя, зокрема і здоров’я людини. Як теоретичний конструкт «ставлення до здоров’я» є цілісним і неподільним,  його емпіричне вивчення можливе шляхом виокремлення і аналізу структурних компонентів: когнітивного (характеризує знання про здоров’я, основні фактори ризику та антиризику, критерії його оцінки), афективного (відображає емоції, почуття і переживання, пов’язані зі станом здоров’я або його зміною), конативного (характеризує особливості поведінки у сфері здоров’я, ступінь її адекватності нормам здорового способу життя, а також домінуючі копінг-стратегії в ситуаціях, пов’язаних з його погіршенням).

У сучасних соціально-психологічних і соціологічних дослідженнях наголошується, що економічний чинник набуває пріоритетного значення у визначенні здоров’я та ставлення до нього в різних соціальних групах (Є. Головаха, Л. Коробка, А. Крюгер, К. Муздибаєв, Н. Родіна та ін.); виявлено вплив стратифікації суспільства на якість життя та підтримку здоров’я молодого покоління (Н. Адлер, Т. Бєлавіна, Е. Лібанова, Д. Мацумото, Н. Тихонова, О. Шиняєва); зауважується роль і об’єктивних, і суб’єктивних детермінант психологічного благополуччя особистості, зокрема молодих людей (Н. Адлер, О. Дейнека, Е. Дінер, Е. Лібанова, A. Кемпбелл, О. Осадько, Дж. Остров, А. Падіарова, Т. Савченко, Б. Струмпель, Є. Угланова, М. Френсіс, В. Харченко, В. Хащенко, Л. Шилова та ін.).

На основі узагальнення досліджень з’ясовано сутність економічного статусу молоді як соціально-психологічного конструкту, утвореного за допомогою поєднання об’єктивної і суб’єктивної складових, критерієм яких, відповідно, є рівень доходу та рівень суб’єктивного економічного благополуччя; визначено, що ставлення молоді до здоров’я є внутрішньою психічною стороною системи її зв’язків із різними явищами навколишньої дійсності, що сприяють або, навпаки, загрожують її здоров’ю. Ці зв’язки є селективними, суб’єктивно оцінними і соціально детермінованими, опосередковуються життєвим досвідом молоді та характеризуються специфікою прояву когнітивного, афективного і конативного компонентів.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження cоціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом» –описано організацію попереднього та констатувального етапів емпіричного дослідження, обґрунтовано добір діагностичного інструментарію та визначено критерії розподілу випробуваних до груп з різним економічним статусом. Представлено результати дослідження ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом у контексті прояву та взаємозв’язку його структурних компонентів. Виявлено та проаналізовано соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом.

Емпіричне дослідження складалося з трьох етапів: попереднього, що передбачав аналіз і підготовку основного дослідницького інструментарію; констатувального, спрямованого на виявлення соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я в групах молоді з різним економічним статусом, та корекційного, на якому досліджено можливості позитивного впливу на прояв соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом. Загальна кількість випробуваних становила 795 осіб (студенти різних вищих навчальних закладів та безробітна молодь).

На попередньому етапі задіяно 303 респонденти віком від 18 до 20 років (хлопці і дівчата в однаковій кількісній пропорції) – студенти університетів                                 м. Запоріжжя, м. Києва, м. Сум. За результатами статистичної обробки даних опитування відібрано п’ять методик, показники яких найбільш повно відповідали поставленій меті.

На констатувальному етапі у дослідженні взяли участь 315 осіб: 45,1% – чоловіки, 54,9% – жінки, серед яких 55,6% – студенти, які навчаються в Запорізькому НТУ і КНЕУ ім. В. Гетьмана та 44,4% безробітної молоді, що мешкає у Києві та Запоріжжі.

Згідно з результатами анкетування, за суб’єктивною складовою економічного статусу респонденти поділилися на три групи з різним рівнем її прояву: низьким – 29,2%, середнім – 39,7% та високим – 31,1%. За відповідями на закрите запитання, яке вимірювало об’єктивну складову економічного статусу, випробуваних також було поділено на три групи: із низьким – 27%, середнім – 45,4% та високим – 27,6% рівнем. За критерій належності до групи з низьким економічним статусом обрано низький рівень доходу і суб’єктивного економічного благополуччя або низький рівень одного із них і середній – іншого. За показниками високого рівня прояву суб’єктивного та об’єктивного критеріїв, або середнього рівня прояву одного з них, молодь було долучено до групи з високим економічним статусом. Випробувані, які мали середні показники як за об’єктивним, так і за суб’єктивним критерієм економічного статусу, а також молодь із «суперечливим» поєднанням цих критеріїв (один із них мав високий рівень прояву, а другий – низький) склали проміжну групу (25,2%). Статистичний аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що молодь проміжної групи має середні показники прояву компонентів ставлення, які значуще не відрізняються від таких у двох інших групах молоді. На цих підставах проміжну групу не було включено до подальшого аналізу специфіки ставлення до здоров’я.

Порівняльний аналіз ставлення до здоров’я молоді з низьким і високим економічним статусом проводився за показниками прояву когнітивного, афективного і конативного компонентів. Рівень обізнаності і компетентності молоді у сфері здоров’я, що відображає сутність когнітивного компоненту, мало різниться в групах випробуваних: високе усвідомлення чинників, що впливають на здоров’я, значна поінформованість у питаннях його збереження, усвідомлення місця здоров’я в забезпеченні активної та тривалої життєдіяльності характерно для молоді і з низьким, і з високим економічним статусом. На основі аналізу структури і змісту уявлення молоді про здоров’я виявлено, що ядро, як найбільш стабільна частина соціального уявлення, практично не відрізняється в досліджуваних групах та, переважно, включає фізичні характеристики здоров’я.

Афективний компонент ставлення до здоров’я проявляється в переважанні позитивного емоційного фону в молоді з високим економічним статусом, що вказує на її здатність насолоджуватися здоров’ям, знаходити емоційний баланс, та ситуативної тривожності в молоді з низьким економічним статусом, що свідчить про її схильність фіксуватися на негативних емоційних переживаннях і відтворювати їх у ситуаціях погіршення здоров’я.

Конативний компонент ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом характеризується орієнтацією на активну, послідовну, зберігаючу поведінку, схильністю до конструктивного копінгу (пошук соціальної підтримки). Молодь з низьким економічним статусом схильна до пасивних способів зміцнення здоров’я та здебільшого використовує неконструктивний копінг (дистанціювання).

За результатами аналізу рівня прояву та взаємозв’язку компонентів ставлення до здоров’я установлено, що молодь з високим економічним статусом має більш адекватний прояв ставлення до здоров’я, відповідно до принципів здорового способу життя, а молодь з низьким економічним статусом – менш адекватний прояв.

Проведений кореляційний аналіз компонентів ставлення до здоров’я та локусу контролю, цінностей, задоволеності в різних сферах життя дозволив виявити, що в молоді з низьким економічним статусом із підвищенням значущості цінностей конформізму, традиціоналізму, універсалізму, безпеки, духовності і зрілості (р ≤ 0,001), а також інтернального локусу контролю (р ≤ 0,05) зростає рівень компетентності у сфері здоров’я. У молоді з високим економічним статусом підвищення компетентності щодо здоров’я залежить від міри прийняття цінностей, які пов’язані із особистими досягненнями, конформізмом (р ≤ 0,05), універсалізмом, безпекою та психологічною зрілістю (р ≤ 0,001), а також орієнтацією молоді на соціальну підтримку та зовнішнім локусом контролю.

У молоді з низьким економічним статусом виявлено зв’язок між якістю емоційних переживань щодо стану здоров’я та мірою прийняття таких цінностей як безпека (р ≤ 0,001), доброзичливість (р ≤ 0,001), конформізм (р ≤ 0,05), традиціоналізм (р ≤ 0,05). У молоді з високим економічним статусом зафіксовано пряму кореляцію між проявом позитивного емоційного фону ставлення до здоров’я і легітимацією таких цінностей, як конформізм, універсалізм, соціальна зрілість (р ≤ 0,001) та духовність і досягнення (р ≤ 0,05). Для молоді з низьким і  високим економічним статусом спільним є те, що позитивний емоційний фон ставлення до здоров’я залежить від цінностей, які відображають колективні інтереси, передбачають наслідування групових норм, а також потребують від неї відповідальності, відвертості, вірності у взаєминах з оточуючими. Відмінність  полягає в тому, що в молоді з високим економічним статусом позитивний емоційний фон пов’язаний із типом провідної атрибуції відповідальності (р ≤ 0,001), оптимізмом, задоволеністю власними досягненнями та соціальною підтримкою (р ≤ 0,05), що свідчить про важливість її включення у сприятливе соціальне оточення, поціновування її досягнень з боку референтного середовища, що й забезпечує позитивний емоційний фон ставлення до здоров’я цієї молоді.

Специфіка прояву конативного компоненту ставлення до здоров’я як молоді з низьким, так і з високим економічним статусом пов’язана з усвідомленням цінностей, що відображають значущість групи, а також збереження соціальних традицій і норм, таких як конформізм, традиціоналізм, універсалізм.

За результатами факторного аналізу індикаторів ставлення до здоров’я виділено п’ять факторів, що мають статистично значущі відмінності, опосередковані належністю молоді до груп із різним економічним статусом (рис. 1): «схильність до емоційної та вольової саморегуляції»; «гедоністична мотивація в життєдіяльності»; «орієнтація на соціальну підтримку»; «атрибуція відповідальності компетентним іншим»; «безпорадність у ставленні до здоров’я», зміст яких покладено в основу систематизації соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом.

Ставлення до здоров’я молоді з низьким економічним статусом характеризується такими соціально-психологічними особливостями, як слабка емоційна та вольова саморегуляція (р≤0,001), що проявляється в низькій спроможності контролювати гнів та образу на інших під час спілкування, знаходити внутрішні ресурси в умовах втрати контролю над своїм здоров’ям, проявляти самостійність під час прийняття важливих рішень, керувати власним часом, станом здоров’я та життям у цілому; низька орієнтація на соціальну підтримку (р≤0,001), що загострює проблему соціальної ізоляції та відчуження молоді, перешкоджає налагодженню соціальних зв’язків, а відсутність розуміння та поваги з боку професійного оточення посилює відчуття власної некомпетентності; безпорадність у ставленні до здоров’я (р≤0,001), яка проявляється в прагненні пояснити власну пасивність і безініціативність відсутністю сприятливих умов для збереження здоров’я, прийнятті відстороненої позиції.

Соціально-психологічними особливостями ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом є: атрибуція відповідальності компетентним іншим (р≤0,05), що негативно позначається на ставленні до здоров’я через делегування відповідальності за своє здоров’я лікарям та іншим уповноваженим особам; гедоністична мотивація в життєдіяльності (р≤0,05), яка спрямовує молодь до надмірного ризику заради відчуття сильних позитивних емоцій, потурання власним бажанням або поганим звичкам, спонукає їх задовольняти соціальні потреби, незважаючи на шкідливість таких дій для власного здоров’я.

У третьому розділі «Корекція негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом» представлено організацію дослідження можливостей корекційного впливу, що передбачало реалізацію трьох етапів, та подано програму проведення занять щодо корекції негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я, проілюстровано результати цієї роботи.

На першому етапі підготовлено гіпотетичні ситуації (у формі текстів-розповідей проблемного характеру), що демонструють виявлені негативні особливості ставлення молоді до здоров’я, та проведено експертну оцінку відповідності змісту текстів визначеним особливостям.

На другому етапі для здійснення корекційного впливу проведено групові заняття із застосуванням елементів соціально-психологічного тренінгу. Відповідно до виявлених соціально-психологічних особливостей за результатами опитування із 177 осіб було відібрано 60 студентів 1-2 курсу вищих навчальних закладів м. Києва та м. Запоріжжя, яких було розподілено у дві корекційні групи з високим (16 – дівчат, 12 – юнаків, які навчались у КНЕУ ім. В. Гетьмана) та три корекційні групи з низьким (14 – дівчат, 18 – юнаків, які навчались у ЗНТУ) економічним статусом, а також 40 студентів контрольної групи. У контрольній групі проведено заняття у формі лекції щодо здоров’я та ставлення до нього.

Корекційні заняття починалися із вправ на знайомство та згуртування, підвищення психологічної та вербальної активності, зняття напруги; потім запропоновано тексти-розповіді та вправи суто корекційного спрямування, що залучали учасників до спільного обговорення заданої ситуації, рефлексії власного та групового досвіду, моделювання майбутньої поведінки. Укінці заняття проводилося опитування для виявлення змін у рівні прояву відповідних соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я.

На третьому етапі здійснено аналіз отриманих результатів, який дозволив встановити можливість і напрям корекції негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я.

Після корекційного впливу зафіксовано статистично значущі зміни показників за гедоністичною мотивацією в життєдіяльності, атрибуцією відповідальності компетентним іншим, безпорадністю у ставленні до здоров’я молоді з високим і низьким економічним статусом (у напрямі їх зменшення); а також за емоційною та вольовою саморегуляцією в спілкуванні й орієнтацією на соціальну підтримку молоді з низьким економічним статусом (у напрямі їх збільшення).

Аналіз розбіжностей показників прояву особливостей ставлення до здоров’я в корекційних і контрольній групах засвідчив ефективність проведених корекційних занять та підтвердив можливість соціально-психологічного впливу на розвиток свідомого і відповідального ставлення молоді з різним економічним статусом до свого здоров’я.

ВИСНОВКИ 

У дисертації визначено соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з низьким і високим економічним статусом та з’ясовано можливості корекції їх негативного прояву. На підставі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки.

1. Ставлення молоді до здоров’я є внутрішньою стороною системи селективних, суб’єктивно оцінних, соціально детермінованих зв’язків молодої людини з різними явищами, що сприяють або загрожують її здоров’ю, опосередковується життєвим досвідом молоді та характеризується специфікою прояву і когерентністю взаємозв’язку когнітивного, афективного і конативного компонентів.
2. Встановлено, що когнітивний компонент ставлення до здоров’я молоді з різним статусом характеризується достатньо високим рівнем обізнаності, компетентності у сфері здоров’я, усвідомленням місця здоров’я в забезпеченні соціально-активної та тривалої життєдіяльності, до змісту їх уявлень про здоров’я входять такі центральні елементи, як спорт, сила, життя, що відображають фізичні характеристики здоров’я.

Афективний компонент ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом характеризується перевагою позитивного емоційного фону, що вказує на якість емоційних переживань і здатність цієї групи молоді насолоджуватися здоров’ям. Молодь з низьким економічним статусом більше схильна виявляти ситуативну тривожність, фіксуватися на негативних емоційних переживаннях та відтворювати їх у ситуаціях погіршення здоров’я.

Конативний компонент ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом відрізняється більш послідовною, орієнтованою на збереження здоров’я поведінкою, схильністю до більш конструктивних копінг-стратегій, водночас, молодь з низьким економічним статусом віддає перевагу пасивним формам піклування про здоров’я, частіше обирає дистанціювання або ігнорування як способи подолання проблем зі здоров’ям. За результатами аналізу рівня прояву та взаємозв’язку компонентів ставлення до здоров’я зафіксовано, що в молоді з низьким економічним статусом, на відміну від молоді, що має високий економічний статус, існує суперечність між потребою в міцному здоров’ї, знаннями про чинники його руйнування і зміцнення та реальною поведінкою щодо його збереження.

3. Установлено, що ставлення до здоров’я молоді з низьким економічним статусом характеризується наступними соціально-психологічними особливостями:

• слабкою емоційною та вольовою саморегуляцією, що проявляється в низькій спроможності контролювати гнів та образу в процесі спілкування з іншими, регулювати свій настрій, знаходити внутрішні ресурси в умовах втрати контролю над своїм здоров’ям, проявляти самостійність під час прийняття важливих рішень, керувати власним часом, станом здоров’я та життям у цілому;
• низькою орієнтацією на соціальну підтримку, що загострює проблему соціальної ізоляції та відчуження молоді, перешкоджає налагодженню соціальних зв’язків, а відсутність розуміння та поваги з боку професійного оточення посилює відчуття власної некомпетентності;
• безпорадністю в ставленні до здоров’я, яка проявляється в поясненні власної пасивності, відмови від здорового способу життя відсутністю сприятливих умов, коштів тощо. Для них менш властиво переносити відповідальність за здоров’я на компетентних осіб або йти на невиправданий ризик заради нових вражень.

Соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом, натомість, визначаються:

• переважанням гедоністичної мотивації, тобто схильністю йти на невиправданий ризик заради відчуття сильних позитивних емоцій, задоволення соціальних потреб;
• високим рівнем атрибуції відповідальності за здоров’я лікарям та іншим компетентним особам, що є свідченням переважання екстернального типу локусу контролю у сфері здоров’я;
• проявом емоційної та вольової саморегуляції під час спілкування з іншими, високою орієнтацією на соціальну підтримку, що дозволяє легко налагоджувати соціальні зв’язки й сприймати значуще середовище як ресурс для створення сприятливих умов свого життя;
• активною та відповідальною позицією у ставленні до здоров’я, що свідчить про здатність молоді з цієї групи долати ситуації фрустрації, проявляти гнучкість у поведінці, знаходити альтернативні способи підтримки здоров’я.

4. Експериментально обґрунтовано принципову можливість послаблення негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я: внаслідок впровадження авторської корекційної програми вдалося досягти зниження показників за рівнем гедоністичної мотивації у життєдіяльності (р≤0,01), атрибуції відповідальності компетентним іншим (р≤0,05), безпорадності, а також підвищення активної й відповідальної позиції в ставленні до здоров’я (р≤0,01), збільшення схильності до емоційної та вольової саморегуляції (р≤0,01) й орієнтації на соціальну підтримку (р≤0,05) у молоді з різним економічним статусом, що дозволяє говорити про можливість і перспективність формування адекватного, відповідно до принципів здорового способу життя, ставлення молоді до здоров’я.

Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у вивченні соціально-психологічних механізмів формування відповідального ставлення до здоров’я різних груп молоді та розробці соціально-психологічних програм з використанням ресурсного та рефлексивного підходів для отримання тривалого ефекту щодо корекції неадекватного ставлення до здоров’я молоді та підвищення якості її життя. 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 

А) Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Дергач М. С. Соціально-психологічні чинники, що визначають особливості ставлення молоді до здоров’я / Дергач М. С. / Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. – К. – 2012. – Т. 11. – Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. – Вип. 6. – С. 167–172.
2. Дергач М. С. Соціальне уявлення студентської молоді про здоров’я: структура та зміст / Марія Дергач // Освіта регіону. – К. – 2013. – №2 (32). – С. 230–234.
3. Дергач М. С. Психологічні особливості поведінки в сфері здоров’я молоді з різним економічним статусом / Дергач Марія Сергіївна// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Ялта: РВВ КГУ, 2013. – Вип. 41. – Ч. 2. – С. 254–259.
4. Дергач М. С. Соціально-психологічний аспект розуміння економічного статусу безробітної молоді в Україні / М. С. Дергач // Ринок праці та зайнятість населення. – – Вип. 4. – С. 16–19.
5. Каніболоцька М. С. Особливості ставлення до здоров’я молоді з високим економічним статусом: результати дослідження / Марія Каніболоцька // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць Чернівецького нац. ун-ту ім. Юрія Федьковича. – Чернівці. – 2014. – Вип. 678. – С. 67–74.
6. Каніболоцька М. С. Емоційна та вольова саморегуляція як передумова психологічного благополуччя молоді / М. С. Каніболоцька // Вісник Інституту розвитку дитини: Зб. наук. праць. – Київ: Видавництво Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. – 2014. – Вип. 32. – С. 128–134.
7. Каниболоцкая М. С. Специфика отношения к здоровью молодежи с низким и высоким экономическим статусом / М. С. Каниболоцкая // Социосфера. – 2014. – №1. – С. 159–164.

Б) Опубліковані праці апробаційного характеру:

1. Dergach M. The category of health in modern socio-psychological discourse / Dergach M. // Proceedings of the International scientific and practical conference (10th- 12th October 2012, Zaporizhzhya). – Zaporizhzhya National University. – Zaporizhzhya: ZNU. – 2012. – P. 11–14.

 

АНОТАЦІЇ

Каніболоцька М. С. Соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2014.

У дисертації здійснено теоретичний та емпіричний аналіз соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з різним економічним статусом. Визначено соціально-психологічні особливості ставлення молоді до здоров’я, що специфічно проявляються у молодих людей з різним економічним статусом: схильність до емоційної та вольової саморегуляції в процесі спілкування; прояв гедоністичної мотивації в життєдіяльності як схильність ризикувати заради насолоди життям; орієнтація на соціальну підтримку; атрибуція відповідальності компетентним іншим; безпорадність у ставленні до здоров’я. Доведено ефективність корекції негативного прояву соціально-психологічних особливостей ставлення до здоров’я молоді з низьким і високим економічним статусом.

Ключові слова: здоров’я, ставлення молоді до здоров’я, низький економічний статус, високий економічний статус, соціально-психологічні особливості ставлення до здоров’я. 

Каниболоцкая М. С. Социально-психологические особенности отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Институт социальной и политической психологии НАПН Украины. – Киев, 2014.

В диссертации осуществлен теоретический и эмпирический анализ социально-психологических особенностей отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом. Рассмотрены основные подходы к пониманию здоровья и отношения к нему, проанализированы объективные и субъективные факторы отношения молодежи к здоровью. Раскрыто содержание понятий «здоровье», и «отношение к здоровью», а также понятия «экономический статус» в социально-психологическом контексте и определено, что отношение молодежи к здоровью представляет собой внутреннюю сторону системы ее связей с различными явлениями окружающей действительности, способствующими или, наоборот, угрожающими здоровью молодых людей. Эти связи являются селективными, субъективно оценочным, социально детерминированными, опосредуются жизненным опытом молодежи и характеризуются спецификой взаимосвязи и уровнем выраженности когнитивного, аффективного и конативного компонентов.

Обоснован методический инструментарий исследования социально-психологических особенностей отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом. Представлены результаты анализа уровня выраженности и взаимосвязи компонентов отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом. Установлено, что когнитивный компонент отношения к здоровью молодежи с низким и высоким экономическим статусом характеризуется достаточным уровнем осведомленности, компетентности в сфере здоровья, осознанием места здоровья в обеспечении социально-активной и длительной жизнедеятельности. В содержание их представлений о здоровье входят такие центральные элементы, как спорт, сила, жизнь, отражающие физические характеристики здоровья.

Аффективный компонент отношения к здоровью молодежи с высоким экономическим статусом характеризуется преобладанием положительного эмоционального фона относительно своего здоровья. Молодежь с низким экономическим статусом, наоборот, более склонна проявлять ситуативную тревожность, фиксироваться на негативных эмоциональных переживаниях и воспроизводить их в ситуациях ухудшения здоровья.

Показано, что специфика конативного компонента отношения к здоровью молодежи с высоким экономическим статусом заключается в том, что ее поведение более последовательно, ориентировано на сохранение здоровья, и характеризуется преобладанием конструктивных копинг-стратегий. Молодежь с низким экономическим статусом чаще прибегает к пассивным формам заботы о здоровье, к стратегиям дистанцирования или игнорирования при возникновении проблем со здоровьем. Результаты анализа уровня выраженности и взаимосвязи компонентов отношения к здоровью свидетельствуют о наличии противоречия между потребностью в хорошем здоровье, знаниями о факторах ухудшения и способах его укрепления и реальным поведением по сохранению здоровья у молодежи с низким экономическим статусом, в отличие от молодых людей с высоким экономическим статусом.

Определены и на содержательном уровне описаны социально-психологические особенности отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом. Отношение к здоровью молодежи с низким экономическим статусом характеризуется такими социально-психологическими особенностями: слабая эмоциональная и волевая саморегуляция, которая проявляется в низкой способности контролировать гнев и обиду в процессе общения с другими, находить внутренние ресурсы в условиях потери контроля над своим здоровьем, управлять состоянием своего здоровья и жизнью в целом; низкая ориентация на социальную поддержку, что обостряет проблему социальной изоляции и отчуждения молодежи, препятствует налаживанию социальных связей; беспомощность в отношении к здоровью, которая проявляется в объяснении своей пассивности, отказа от здорового образа жизни отсутствием благоприятных условий, средств и т.д. Им в меньшей мере свойственно делегировать ответственность за здоровье компетентным лицам или идти на неоправданный риск ради новых впечатлений.

Социально-психологическими особенностями отношения к здоровью молодежи с высоким экономическим статусом являются: преобладание гедонистической мотивации, то есть склонности идти на неоправданный риск ради удовлетворения социальных потребностей; высокий уровень атрибуции ответственности за здоровье компетентным лицам; высокий уровень эмоциональной и волевой саморегуляции в процессе общения с другими; высокая ориентация на социальную поддержку; состоятельность и ответственность в отношении к сохранению здоровья.

Представлена авторская программа, включающая комплекс коррекционных занятий с элементами социально-психологического тренинга, направленных на коррекцию негативного проявления социально-психологических особенностей отношения к здоровью молодежи с различным экономическим статусом и доказана эффективность ее применения.

Ключевые слова: здоровье, отношения молодежи к здоровью, низкий экономический статус, высокий экономический статус, социально-психологические особенности отношения к здоровью. 

Kanibolotska M. S. Socio-psychological Peculiarities of the Attitude to Health of the Youth with Different Economic Status. – Manuscript.

Dissertation for Candidate Degree in Psychological Sciences in specialty 19.00.05 – Social Psychology; Psychology of Social Work. – Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2014.

The thesis is dedicated to theoretical and empirical analysis of the socio-psychological peculiarities of the attitude to health of the youth with different economic status. Socio-psychological peculiarities of the attitude to health of youth are defined: tendency to emotional and volitional self-regulation in communication; hedonistic motivation in life as a tendency to take risks for the sake of enjoyment in life; orientation to social support; attribution of responsibility for health to the competence of the others; learned helplessness in relation to the health, which are specifically manifested among youth with different economic status. The efficiency of the correction of the negative manifestations of social and psychological peculiarities of the attitude to health of youth with low and high economic status is proved.

Keywords: health, youth’s attitude to health, low economic status, high economic status, socio-psychological peculiarities of attitude to health.