В поліції функціонує система відомчого контролю за дотриманням законності, головним принципом якої є підконтрольність нижчої ланки вищій, тобто принцип субординації. Суб’єктами внутрішньовідомчого контролю є Міністр, його заступники, Колегія МВС, Кадрова колегія МВС, Головний штаб МВС, керівники органів (підрозділів) НП, а також спеціально створених підрозділів ( підрозділів внутрішньої безпеки).

Формами внутрішнього контролю є:

• безпосередній контроль керівника (попередній, поточний, наступний) за станом законності та дисципліни серед особового складу здійснюється методами особистої перевірки, спостереження та дозволяє негайно усунути виявлені недоліки;
• організація комплексного інспектування та контрольних перевірок.

Інспекторські (комплексні )перевірки оперативно-службової діяльності ГУНП, УНП проводяться один раз на п’ять років, а також при зміні керівника у відповідності до затверджених МВС, УНП планів-завдань. У процесі контролю з’ясовується наскільки організовано функціонує підрозділ поліції, виявляються недоліки, резерви та шляхи удосконалення оперативно-службової діяльності. Контрольні перевірки органу, які проводяться один раз в 2 роки, при їх здійсненні перевіряються стан реагування на знайдені недоліки. За результатами перевірки приймаються відповідні рішення.

• центральне місце у процесі контролю посідає проведення нарад з метою обговорення проблем , заслуховування звітів, прийняття рішень щодо усунення недоліків та покращення організації роботи.

Хотілось би відмітити той факт, що основне призначення контролю, який здійснюються в НП є не тільки те, щоб на основі вивчення стану справ виявляти недоліки в роботі, але й знайти шляхом їх усунення, а при необхідності надання допомоги в розробці планів заходів по їх покращенню та наданню методичної допомоги в розробці і прийнятті управлінських рішень.

Контроль керівників за діяльністю підлеглих посадових осіб та підрозділів і служб поліції громадської безпеки здійснюється у відповідності до нормативних Положень про підрозділи, що затверджуються наказами МВС України. Розглянемо порядок здійснення відомчого контролю за діяльністю основних підрозділів поліції, що забезпечують громадський порядок та безпосередньо працюють з населенням.

Так, здійснення контролю керівниками служби дільничних інспекторів поліції регламентовано розділами 4, 5 Положення про службу ДІМ в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 11.11.2010 № 550 (далі-Положення).

Управління (самостійні відділи) дільничних інспекторів поліції ГУНП,УНП забезпечують контроль за діяльністю підлеглих підрозділів дільничних інспекторі: в поліції органів поліції шляхом:

• підготовки інформаційних матеріалів з проблемних питань діяльності служби дільничних інспекторів поліції, методичних рекомендацій й пропозицій щодо вдосконалення оперативно-службової діяльності служби органів внутрішніх справ для розгляду їх на колегіях (оперативних нарадах) МВС, ГУНП, УНП та направлення у встановленому порядку в органи законодавчої й виконавчої влади;
• інспектування, проведення контрольних перевірок, комплексних й інших виїздів у міськ-, райоргани внутрішніх справ для вивчення стану оперативно-службової діяльності, забезпечення фактичного виконання законодавчих актів України та нормативно-правових актів МВС України, а також надання їм методичної і практичної допомоги;
• проведення службових перевірок за фактами порушення дисципліни і законності працівниками служб дільничних інспекторів поліції;
• організації перевірки звернень громадян і посадових осіб, матеріалів засобів масової інформації про недоліки діяльності служби дільничних інспекторів поліції органів внутрішніх справ, вжиття необхідних заходів до їх усунення у межах своєї компетенції .

Безпосереднє керівництво дільничними інспекторами, їх помічниками здійснюють начальники відділів (відділень) дільничних інспекторів поліції міськ-, райорганів внутрішніх справу межах своєї компетенції, які здійснюють спрямовують і координують їх діяльність з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, проведення профілактичної роботи на адміністративних дільницях. Для цього вони як посадові особи зобов’язуються розділом 5 Положення:

• систематично контролювати, аналізувати та оцінювати результати діяльності дільничних інспекторів, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків, а також вносити керівництву міськрайоргану пропозиції щодо вдосконалення діяльності служби, зміцнення взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, заінтересованими державними органами, громадськими формуваннями й релігійними організаціями;
• контролювати порядок прийняття та своєчасний і якісний розгляд дільничними інспекторами повідомлень, заяв, скарг громадян та посадових осіб з питань попередження й розкриття злочинів, профілактики правопорушень, охорони громадського порядку;
• здійснювати контроль і облік службової діяльності дільничних інспекторів щодо реалізації усіх покладених на них завдань і функцій, дотримання ними законності при розгляді звернень громадян, виконання інших службових обов’язків. При цьому уповноважені здійснювати як гласний, так і й негласний контроль за несенням служби дільничними інспекторами, за результатами якого вносяться керівництву міськрайоргану внутрішніх справ пропозиції про заслуховування на оперативних нарадах дільничних інспекторів щодо результатів їхньої діяльності;
• здійснювати заходи щодо підвищення ролі й відповідальності старших дільничних інспекторів поліції у безпосередньому керівництві дільничними інспекторами та посиленню контролю за їх повсякденною службовою діяльністю;
• забезпечувати повсякденний контроль за діяльністю дільничних інспекторів з дотримання ними в службових приміщеннях санітарного порядку й пожежної безпеки.

Щомісяця керівниками підрозділів також здійснюються перевірки наявності та ведення дільничними інспекторами службової документації, яка повинна міститися в їх службовому приміщенні, з відображенням результатів перевірки в журналі реєстрації відгуків й пропозицій громадян, який є в дільничного інспектора; за фактами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів особами, які перебувають на профілактичному обліку в органах поліції, проводяться службові перевірки з виконання функціональних обов’язків дільничними інспекторами щодо профілактики злочинності відносно цієї категорії осіб. Порядок проведення такої службової перевірки щодо дільничного інспектора поліції визначається додатком 2 Положення та передбачає вивчення контрольно-спостережних справ, облікових карток на осіб, що перебувають на профілактичному обліку в органі поліції; — матеріали (рапорти, довідки) про індивідуально-профілактичну роботу, що проводилася дільничними інспектором з особою, що перебувала на профілактичному обліку в органі поліції і скоїла злочин. За матеріалами, отриманими у ході службової перевірки, складається висновок, у третьому розділі якого формулюються пропозиції про вжиття заходів до усунення виявлених недоліків та вжиття заходів дисциплінарного характеру до працівників. До висновку за матеріалами службової перевірки додаються проекти наказів, указівок, інформацій і копії виданих раніше документів. За аналогічною схемою проводяться службові перевірки щодо дільничного інспектора поліції за фактами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, учинених на побутовому ґрунті. Висновок затверджується начальником відділу. Якщо службова перевірка проводиться за дорученням МВС України, висновок затверджується заступником начальника — начальником поліції превентивної діяльності ГУНП або виконуючим його обов’язки.

Контроль за організацією і несенням патрульно-постової служби визначається у розділі 5 Статутом патрульно-постової служби поліції, затвердженим наказом МВС України від 28.07.1994 № 404 як важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу і забезпечення високої активності нарядів поліції у боротьбі з злочинністю і в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби у всіх органах, підрозділах. При цьому особи керівного складу поліції МВС України, Головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві та

Київської області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі перевіряють при кожному інспектуванні підвідомчих органів і підрозділів;

• начальники поліції — не рідше одного разу на тиждень;
• заступники начальників поліції відділення, командири підрозділів патрульно-постової служби — не рідше двох разів на тиждень;
• особи керівного та інспекторського складу служби охорони громадського порядку поліції — не менше двох раз на тиждень;
• командири рот і взводів патрульної поліції — щоденно;
• оперативні чергові та їх помічники — не менше одного разу на добу;
• командири відділень патрульної поліції — не менше двох разів у кожну зміну;
• дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують.

Перевірка несення служби нарядами може бути гласною і негласною. Вона повинна проводитись в будь-який час доби за графіками, затвердженими начальником органу і командуванням підрозділів патрульно-постової служби на кожен місяць, при цьому всі наряди обов’язково повинні бути перевірені керівним та інспекторським складом органів поліції. У тих, хто прибув для перевірки патрульний (постовий), якщо не знає їх в обличчя, вимагає службове посвідчення; посвідчення особи і письмове розпорядження на право перевірки — від осіб, уповноважених прямими начальниками. При перевірці організації і несення патрульно-постової служби встановлюється:

• правильність розставлення і використання особового складу і технічних засобів, згідно з обстановкою, що склалася;
• якість проведених інструктажів нарядів;
• чіткість і оперативність керування нарядами, своєчасність доведення до них інформації про зміни оперативної обстановки;
• якість несення служби нарядами поліції та їх активність у боротьбі із злочинністю і порушеннями громадського порядку;
• забезпечення взаємодії між нарядами, іншими службами, підрозділами поліції і Національної гвардії та громадськими формуваннями;
• додержання нарядами законності і службової дисципліни;
• правильність оформлення і ведення службових документів.

Під час перевірки нарядів посадові особи, які перевіряють службу, зобов’язані звертати увагу:

• на те, чи знаходиться патруль (постовий) на своєму маршруті (посту) та чи пильно він несе службу;
• наскільки добре наряд поліції знає осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, обстановку на маршруті (посту), особливо в місцях можливого вчинення правопорушень, переховування злочинців та інших антигромадських елементів, а також обов’язки і права;
• яким чином патрульний (постовий) взаємодіє з сусідніми нарядами, дільничним інспектором, представниками формувань громадськості;
• на його зовнішній вигляд, екіпіровку, додержання вимог про ввічливість і культуру у ставленні до громадян, виконання поліцейськими службових обов’язків;
• які події мали місце під час несення служби і які по них вжиті заходи. Забороняється перевіряти несення служби шляхом намагань відібрати зброю, інсценування правопорушень та іншими способами, які можуть призвести до нещасного випадку та інших небажаних наслідків.

При негласній перевірці особа, яка перевіряє, таємно веде спостереження за діями наряду, який перевіряється. У випадку грубого порушення порядку несення служби нарядом або коли він потребує негайної допомоги, перевіряючий припиняє свою перевірку і дає вказівки до усунення порушень чи подає поліцейським необхідну допомогу. Про наслідки негласної перевірки перевіряючий доповідає рапортом начальнику, який призначив цю перевірку. При виявленні недоліків в організації і несенні служби особа, яка перевіряє, зобов’язана на місці вжити заходів до їх усунення. За грубе порушення вимог чинного Статуту наряд поліції може бути знятий з маршруту (поста) особами, яким від підпорядкований. Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у службовій книжці і в книзі служби нарядів з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів. Ці дані використовуються при проведенні інструктажів і підбитті підсумків щодобової роботи поліцейського. Стан і якість перевірок нарядів не менше одного разу на місяць розглядаються на службових нарадах керівництва відділення поліції і підрозділів поліції.

Гласний контроль здійснюється керівниками окремих підрозділів патрульної поліції, керівниками відділів (відділень) патрульної поліції з обслуговування адміністративних територій міст (районів); управлінь (відділів) патрульної поліції, ГУНП, УНП; працівниками апарату управлінь (відділів) патрульної поліції МВС ГУНП. При цьому гласні перевірки організуються і проводяться будь-яким прямим і, у першу чергу, безпосереднім керівником працівника патрульної поліції (як правило, не нижче командира взводу), їх кількість має бути не менше двох разів за робочу зміну працівника патрульної поліції. Перевірці підлягають усі працівники патрульної поліції, які несуть службу протягом зміни. Про результати проведеної перевірки у відомості обліку роботи по нагляду за дорожнім рухом працівника патрульної поліції та книзі постових відомостей робиться відповідний запис, а її результати доводяться до відповідних командирів (начальників).

Негласні перевірки проводяться виключно працівниками апаратів управлінь (відділів) патрульної поліції ГУНП, УНП, згідно із затвердженими графіками, а поза графіком — лише з дозволу керівників. При організації проведення негласних перевірок повинні враховуватися скарги і заяви громадян, оперативна інформація про роботу працівника патрульної поліції, результати опитування учасників дорожнього руху та індивідуально-виховної роботи. Графіки складаються таким чином, щоб апаратом патрульної поліції впродовж кварталу кожний підпорядкований підрозділ патрульної поліції перевірявся не менше одного разу, а в разі надходження скарг на дії працівників патрульної поліції — у тижневий термін. Особі, яка здійснює перевірку, на час її проведення видається припис, який після закінчення перевірки долучається до рапорту про результати перевірки. Негласна перевірка ведеться за різними формами (одним чи декількома працівниками, з використанням транспортних засобів чи без них тощо), але, як правило, протягом робочої зміни працівника патрульної поліції. При її проведенні дозволяється застосовувати відео-, фото- і звукозаписувальну техніку. При виявленні під час негласної перевірки порушень дисципліни або законності перевіряючий доповідає посадовій особі, яка призначила перевірку, та вживає негайних заходів щодо припинення протиправних дій працівника підрозділу патрульної поліції. У таких випадках на місце викликається командир підрозділу патрульної поліції, який відстороняє від виконання службових обов’язків особу, яка допустила порушення, та доручає проведення службової перевірки, про що негайно доповідає безпосередньому начальникові. В обов’язковому порядку проводяться три і більше контрольні перевірки зупинених інспекторами транспортних засобів, під час яких з’ясовується причина зупинки, чи складались адміністративні матеріали, які розмови велись інспектором з водієм. Після завершення службової перевірки керівником управління (відділу) патрульної поліції затверджується висновок та вживаються відповідні заходи реагування.

ВИСНОВКИ:

В органах внутрішніх справ функціонує система відомчого контролю за дотриманням законності, головним принципом якої є підконтрольність нижчої ланки вищій, тобто принцип субординації. Суб’єктами внутрішньовідомчого контролю є Міністр, його заступники, Колегія МВС, Кадрова колегія МВС, Голова НП, керівники органів (підрозділів) НП, а також підрозділів внутрішньої безпеки).

Контроль керівників за діяльністю підлеглих посадових осіб та підрозділів і служб поліції громадської безпеки здійснюється у відповідності до нормативних Положень про підрозділи, що затверджуються наказами МВС України.

Перевірка несення служби нарядами може бути гласною і негласною. Вона повинна проводитись в будь-який час доби за графіками, а результати перевірок регулярно доводяться до відома особового складу під час проведення інструктажів, а також щомісяця узагальнюються і розглядаються на службових нарадах чи зборах у підрозділах патрульної поліції.

Послідовна і сувора реалізація законності передбачає наявність відповідної системи її гарантій. В ній розуміють, по-перше, загальні умови або передумови законності; по-друге, спеціальні юридичні або організаційно- правові засоби забезпечення режиму законності. До спеціально-юридичних засобів забезпечення законності відносяться способи забезпечення законності. Залежно від змісту, характеру, особливостей застосування, юридичних наслідків розрізняють такі способи забезпечення законності:

а)   контроль;

б)   нагляд;

в)   інститут звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності;

г)   забезпечення прав та свобод громадян в порядку адміністративного судочинства.

Контроль — це комплекс здійснюваних відповідно до Конституції законів України правових, організаційних, інформаційних заходів для забезпечення неухильного дотримання законності й відкритості в діяльності всіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, сприяння їхній ефективній діяльності і виконанню покладених на них функцій, зміцненню державної та військової дисципліни.

Суб’єктами контрольно-наглядової діяльності за дотриманням законності в адміністративній діяльності поліції в цілому, та поліції громадської безпеки зокрема, системою нормативно-правових актів України визначаються:

• Верховна Рада України;
• Президент України;
• Кабінет Міністрів України;
• МВС України, керівники його структурних органів (підрозділів);
• судові органи; прокуратура;
• органи місцевого самоврядування;
• засоби масової інформації;
• громадськість.

Формами внутрішнього контролю є:

• безпосередній контроль керівника (попередній, поточний, наступний) за станом законності та дисципліни серед особового складу здійснюється методами особистої перевірки, спостереження та дозволяє негайно усунути виявлені недоліки;
• організація комплексного інспектування та контрольних перевірок.