Вступ

Для інформаційно-аналітичної діяльності особливої ваги набуває систематичність визначення кола питань, що виникають у процесі базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний, контент-аналіз тощо. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує узагальнення відомостей та їх оцінки, тобто використання методів узагальнення, абстрагування, моделювання. Для створення інформаційних документів такого напряму інколи необхідно провести самостійне соціологічне, статистичнке, маркетингове дослідження.

Результатом аналітичної діяльності будуть такі вторинні документи, що є інформаційною моделлю не первинного документа, а моделлю проблеми. Такі інформаційні документи містять так зване вивідне знання у вигляді висновків, рекомендацій, прогнозів. Це, насамперед, огляди, щорічні доповіді, аналітичні довідки. До різновидів оглядової інформації слід віднести також інформаційні релізи, підготовка яких потребує аналізу первинної інформації, її розподілу на основну та надлишкову, відкриту та конфіденційну, головну та периферійну. Тому в процесі інформаційно-аналітичної діяльності широко використовуються методи критичної оцінки інформації. Інформаційні документи, що містять прогноз розвитку проблемної ситуації, є засобом інформаційного управління.

1. Сутність та основні функції інформаційно-аналітичних видань

Метою інформаційно-аналітичного видання є запровадження системи інформаційно-аналітичного забезпечення керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інформування їх про новини і тенденції розвитку науки, технологій, а також досягнення у сфері організації вітчизняних інформаційних ресурсів.

Кожен вид інформаційного видання має свої характерні особливості та цільове призначення, визначення яких необхідне для полегшення процесу підготовки інформаційними службами їхньої продукції. Так, завданням бібліографічних видань є повідомлення про наявність доку- ментної інформації, первинних документів, з яких можуть бути отримані необхідні відомості. Таке видання містить значну кількість джерел бібліографічної інформації й розраховане на широкі копа споживачів, забезпечуючи найрізноманітніші їхні запити при пошуку необхідних документів. При цьому такі видання максимально повно відображають змістовні й формальні ознаки первинного документа. Разом з тим бібліографічні видання можуть забезпечувати інформаційні потреби не тільки окремих фахівців, а й ставати джерелом для довідково-інформаційної діяльності центрів інформації та аналітичних служб.

Завдання реферативного видання полягає в адекватному викладі змісту первинного документа, рекомендації нової, цінної та корисної інформації для ії подальшого використання у всіх сферах людської діяльності. Наявність більш повніших відомостей про первинний документ відрізняють реферативні видання від бібліографічних. Як правило, реферативні видання, крім бібліографічних описів, містять фактичні дані та висновки, які необхідні для початкового ознайомлення з документом.

До огляду, як правило, входить публікація одного або декількох матеріалів, що містять результати аналізу, а також узагальнені відомості з первинних документів. Завданням оглядових видань є збір та аналіз значної кількості первинних документів, переробка їх в один узагальнений документ. За характером інформації оглядові видання найбільш повніше відображають зміст первинних документів і вирізняються серед інших складністю й науковою глибиною обробки документів. Результатом такої обробки є висновки, практичні рекомендації, критичні оцінки змісту первинного документа чи його перспективність. В оглядах подається загальна тенденція розвитку відповідних галузей науки та техніки.

У структурі інформаційної діяльності вагоме значення має оглядово-інформаційна діяльність, мета якої — інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи інформаційної підтримки базової діяльності користувачів інформації. Основним засобом виконання цих завдань є підготовка оглядової інформації, що надає можливість систематизовано та узагальнено оцінити стан певної галузі науки, техніки, виробництва, культури, освіти (досягнутий рівень, тенденції та перспективи розвитку, організаційно-економічну ситуацію тощо) [7, с. 54].

Дедалі  частіше  оглядово-аналітична діяльність,   процеси  підготовки інформаційних документів та засоби для їх створення характеризуються терміном «інформаційно-аналітичні дослідження». Практичним результатом інформаційно-аналітичних досліджень є підготовка інформаційно-аналітичної видань, що містять структуровану за семантичною ознакою інформацію.

У зв’язку з цим інформаційно-аналітичні видання як різновид оглядових видань стають дедалі більш актуальними та затребуваними. їх виокремлення в окремий вид друкованої продукції зумовлено зростаючою роллю аналітичної діяльності у всіх сферах практичної та наукової роботи. Як й інші види інформаційних видань інформаційно-аналітичні видання, створені в результаті аналітико-синтетичної обробки сукупності документів з певної проблематики (теми, питання), містять зведену, згорнену та узагальнену характеристики взаємопов’язаних фактів, явищ, подій.

Такий вид видань є «змішаним», оскільки містить результати аналізу й синтезу інформації (за цією ознакою вони належать до вторинних документів) та нову «синтезовану» інформацію оціночного характеру, тобто містять первинну інформацію. У них подається не тільки «перероблена» інформація, яка орієнтує користувачів у документному потоці, а й містяться в тексті необхідні деталі, уточнення, пояснення, коментарі, що, у свою чергу, забезпечують краще їх сприйняття.

Цінність таких видань полягає в оперативному введенні користувача інформації в певну означену проблематику й окресленні перед ним перспективних напрямів її вирішення. Сьогодні можна з упевненістю відзначити, що тенденція до застосування в інформаційно-аналітичній діяльності продукції, що поєднала в собі як інформаційні, так й аналітичні компоненти, буде надалі поширюватися.

2. Особливості інформаційно-аналітичних видань, їх структура та наповненість

Особливого значення в аналітичних творах має дотримання логіки у викладі. Не менше значення мають стислість, лаконічність. Розтягнутість, багатослівність — вірний спосіб приховати відсутність справжньої думки. Часто це проявляється в тому, що автор використовує безліч термінів і плутанину в мовностилістичних засобах.

Велике значення має використання термінів. У тексті, де основним засобом відображення змісту є понятійний апарат, термінологічній лексиці надається досить важливе значення. Використання наукової термінології — оптимальний варіант забезпечення точності викладу змісту. За рахунок ретельного вибору найбільш відповідних термінів й інших мовних засобів — лексичних, граматичних і синтаксичних — досягаються адекватність і однозначність передачі змісту.

Аналіз термінології належить до однієї з обов’язкових складових роботи редактора над підготовкою аналітичного видання. Важливо не допустити помилкового використання термінів і домогтися точного й однозначного їхнього вживання. Можливі помилки можуть бути наслідком порушення існуючих відношень між відображеними у творі поняттями, що проявляється в так званій помилковій синонімії. її причинами можуть стати відсутність чіткої межі між поняттями, змішування термінів різних наукових дисциплін, використання професіоналізмів як термінів. Очевидно, що багатозначність терміну в межах одного твору може виявитися серйозною перешкодою для читача. Термінологічні помилки в науковому творі однією багатозначністю не обмежуються. Редактору необхідно уважно аналізувати й оцінювати терміносистему, надаючи цьому таке ж значення, як і роботі над фактичним матеріалом [7, c. 12].

Особливістю наукового стилю є широке використання слів і словосполучень, які виконують роль сполучних засобів або так званих скрепів. Завдяки їхньому вмілому використанню досягається зв’язність тексту, його логічний розвиток і розгорнутість. Ці мовні засоби застосовуються для оформлення ретроспективно-порівняльних оцінок у процесі дослідження, у міркуваннях, доказах, є важливими засобами при обґрунтуванні достовірності фактів. Редактор повинен з розумінням ставитися до цих мовних засобів, оцінюючи доцільність їх використання.

Звичайно, редакторська оцінка стилю викладу аналітичного видання базується насамперед на відповідності авторської манери нормам і стандартам наукової комунікації, жанровим і видовим особливостям майбутнього видання. Повинна дотримуватися й основна вимога — доказовість і об’єктивність усіх суджень і оцінок як основа достовірності наукового результату. Однак при цьому емоційні й експресивно-оцінні моменти, особисті пристрасті автора можуть мати місце у творі, що необхідно враховувати. Головне, щоб це було в рамках моралі й етики.

Редагуючи аналітичне видання, важливо не забувати, що для одержання достовірних висновків недостатньо тільки, щоб були правдивими вихідні положення, що містяться в аналізованих первинних документах. Потрібно, щоб самі міркування автора аналітичного матеріалу були логічно правильними, у протилежному разі його висновки можуть виявитися помилковими. Увага редактора повинна бути звернена на взаємозв’язок, нерозривність аналізу й синтезу фактичного матеріалу в аналітичному матеріалі. Редактор оцінює, як здійснюється відбір фактів, їхнє зіставлення, пояснення, інтерпретація, синтезування, на якій основі будуються міркування, висновки. Судження (висловлення, припущення, висновки) автора аналітичного видання можна вважати обґрунтованими, якщо їхній доказ спирається на достовірний фактичний матеріал першоджерел і на строгі логічні міркування [8, c. 34].

Характерними недоліками в аналітичному матеріалі, що допускаються з вини його автора, можуть бути зайва компілятивність, надмірна описовість, відсутність авторських оцінок, вказівок на переваги і недоліки розглянутих предметів. Все це позначається на обґрунтованості, вмотивованості висновків і рекомендацій. Досить важливо при порівнянні розглянутих предметів з метою виявлення їхніх особливостей і прогресивних досягнень дотримувати послідовності порівнянних показників, спиратися на характеристики, які свідчать про прогрес у цій галузі.

Треба сказати, що при написанні аналітичного матеріалу часто зіставляються суперечливі погляди на той самий предмет. Робиться це звичайно навмисно, для того щоб, зіштовхнувши різні (та ще й суперечливі) точки зору, зробити доказовий умовивід, що виключає різні тлумачення й переконливо підводить до однозначного розуміння обговорюваного факту. Однак якщо суперечливі відомості залишаться в огляді без оцінки його автора, це потрібно розглядати як серйозну логічну помилку [9, c. 86].

3. Перспективність розвитку інформаційно-аналітичних видань

Підтвердження думки щодо перспективності розвитку інформаційно- аналітичних видань як різновиду інформаційних продуктів автор статті бачить у діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної впади (СІАЗ) НБУВ.

За багаторічну роботу СІАЗ було створено та видано друковану продукцію, що характеризується синтетичним поєднанням оглядової інформації та аналітичної складової. Випуск саме такого виду продукції був обумовлений ії цільовим призначенням, метою та завданнями, що висувалися до неї з боку замовників. При створенні видавничої продукції СІАЗ, що представлена на сьогодні реферативними журналами, дайджестами, бюлетенями, інформаційними листками тощо, використовуються різнопланові матеріали: аналітичні огляди, інформаційні замітки, коментарі, висновки, прогнози, моніторингові матеріали, що дає підстави віднести ії саме до інформаційно-аналітичних видань.

Система інформаційно-аналітичних видань СІАЗ — це сукупність усіх реферативних, оглядових, бібліографічних та інших матеріалів, об’єднаних єдиною метою, завданнями, об’єктами аналітико-синтетичної переробки, теоретико-методичними підходами до створення вторинної інформації. Ця система відкрита, бо пов’язана з мінливими потребами суспільства, наявним потоком первинних документів; ії розвиток зумовлений загальними тенденціями інформатизації суспільства. Систему інформаційно-аналітичних видань регулярно поповнюють новими матеріалами. Якщо будь-яке з зазначених інформаційних видань втрачає значущість для користувачів, його випуск завершують.

Серед інформаційно-аналітичних видань, що готуються СІАЗ, необхідно відзначити інформаційно-аналітичний журнал «Україна: події, факти, коментарі», що випускається для керівників та працівників інформаційних структур на місцях; бюлетень матеріалів оперативної інформації електронних видань «Резонанс», цільовою аудиторією якого є керівники та їхні референти; реферативний збірник матеріалів ЗМІ «Шляхи реформування української науки»; бюлетень «Євро-2012 у відгуках ЗМІ», в якому представлено огляд аналітичних матеріалів щодо підготовки Євро-2012; експертно-аналітичний висновок «Проблеми зайнятості населення», в якому розглядаються питання працевлаштування населення, ринку праці тощо; додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» — «Криза в суспільних вимірах», що висвітлює проблеми, пов’язані з проявом кризових явищ у суспільстві, подає оцінки фахівців щодо впливу світової економіки на ці явища та розглядає, з експертної точки зору, перспективи післякризового розвитку українського суспільства, а також додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» — інформаційно — аналітичний бюлетень «Безпека підприємництва» та ін.

Більшість науковців при класифікації будь-якої друкованої продукції взагалі та інформаційної, зокрема, використовують фасетний метод, що полягає в групуванні видань в окремий вид за одною з будь-яких визначених ознак. Автором статті була здійснена класифікація інформаційної продукції СІАЗ за декількома ознаками: періодичність виходу, внутрішня форма відображення матеріалу, ступінь аналітико-синтетичної обробки первинних джерел.

Проаналізувавши вищезазначені інформаційно-аналітичні видання, доходимо висновку, що переважну більшість інформаційних друкованих продуктів СІАЗ становлять періодичні видання, створені в результаті аналітико-синтетичної переробки первинної інформації, що представлені оглядовими матеріалами. Найбільш використовуваною внутрішньою формою відображення матеріалу є бюлетень. Така внутрішня форма видання, а також його поліграфічне виконання відбивають найбільш істотні риси зазначених інформаційних виданні: цільове призначення, особливості матеріалів, що публікуються у видані, матеріальну конструкцію та структуру видання, його обсяг, оперативність випуску.

Інформаційно-аналітичні видання СІАЗ за метою підготовки можна поділити на реферативні та аналітичні огляди. Реферативний огляд містить систематизовані та узагальнені відомості щодо стану і шляхів розвитку певної галузі науки, техніки й виробництва. Ці дані отримано внаслідок аналізу першоджерел, але без їх критичного опрацювання. Збережено висновки та оцінки авторів першоджерел щодо фактів, теорій, методів, про які йдеться в документах. Метою підготовки реферативного огляду є надання чіткого уявлення про стан проблеми й висвітлення основних результатів досліджень у певній галузі, орієнтування в сукупності фактів, отриманих ученими та фахівцями.

Важливо відзначити, що реферативний огляд відрізняється від аналітичного меншою глибиною аналізу документів. У ньому, як правило, подається систематизація та узагальнення даних, отриманих з первинних джерел. Реферативний огляд може не містити аргументованої оцінки матеріалу й обґрунтованих висновків для його практичного застосування.

Аналітичні огляди, що створюються СІАЗ, — найбільш складний синтетичний вид інформаційних видань. Як правило, у кожному огляді використовуються десятки джерел. їх мета — узагальнення основних тенденцій розвитку, стану проблем тієї чи іншої галузі, думок провідних спеціалістів. Таким чином, аналітичний огляд є виданням, що містить інформацію, отриману на основі аналізу, систематизації та узагальнення відомостей і джерел.

Крім того, огляди також використовуються СІАЗ як методика підготовки оглядових довідок, інформаційних довідок, інформаційних звітів, дайджестів тощо. Названі документи, що містять прогноз розвитку проблемної ситуації, є засобом інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень. Огляди надають можливість зекономити час фахівців, позбавляють їх необхідності безпосереднього перегляду документів під час пошуку потрібних матеріалів, акцентують увагу на особливо цікавих документах.

Характерною ознакою майже всієї друкованої продукції СІАЗ є наявність бібліографічних описів документів, які використовуються в подальшому як первинна інформація про документ. Бібліографічний опис визначає як записана за певними правилами сукупність бібліографічних даних, що ідентифікують документ, а саме: відомості про назву, автора, місце й рік видання тощо. Отже, цільовим призначенням бібліографічного опису є наведення формальних ознак документа для полегшення пошуку останнього.

Бібліографічні описи, що містяться в документах, допомагають користувачам інформації орієнтуватися в їх змісті, формі, призначенні. Саме це зумовлює використання бібліографічного опису як одного з базових елементів під час створення інформаційно-аналітичних видань аналітичними службами.

Значний асортимент видавничої продукції СІАЗ, що в переважній своїй більшості представлений оглядовими виданнями, дає змогу зробити висновок про подальше збільшення частки інформаційно — аналітичних продуктів у бібліотечному виробництві. Така продукція є відображенням реальних потреб користувачів в інформаційній підтримці — суб’єктам управління, ринкових відносин потрібні інформаційні продукти, що містять не пише окремі факти або дані, а й аналітичні висновки та прогнози, що допомагають приймати кваліфіковані рішення.

У зв’язку з цим класифікація інформаційно-аналітичної продукції надає можливість сформувати так звану асортиментну політику інформаційної служби, відстежувати тенденції розвитку інформаційного ринку, орієнтувати користувачів на використання саме тих продуктів, що відповідають їхнім запитам і потребам.

Висновки

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається дуже швидке циркулювання інформації в усіх галузях суспільного життя, бурхливий розвиток засобів масової комунікації. Це пояснюється демократичними змінами в Україні, лібералізацією суспільства та забороною цензури в нашій державі.

Систему інформаційного – аналітичного забезпечення  управління слід визначити  як  взаємозалежну  та  відповідним  чином  сформовану  сукупність організаційних,  організаційно-правових,  інформаційних,  методичних, програмно-технологічних  компонентів,  що  забезпечує  необхідну  якість прийнятих  управлінських  рішень  за  рахунок  раціонального  використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій.

Основні особливості інформаційних та аналітичних документів наступні. Інформаційний документ – це документ, який призначений для оперативного ознайомлення з масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них.

Інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа:

• містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді.
• містить відомості про сам первинний документ, на основі якого його створено.
• є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа.
• є не тільки результатом, а й засобом інформаційної діяльності, за допомогою якого здійснюється пошук, зберігання і поширення інформації.

Список використаної літератури

1. Власова Г. Аналітико-синтетична переробка інформації: Навч. посіб. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. — К. : ДАКККіМ, 2006. — 292 с.
2. Горбаченко Т. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: навч. посіб. для дистанц. навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Ун-т «Україна», 2008. — 311с.
3. Горовий В., Нечай М. СІАЗ: обслуговування владних структур / Горовий В., Нечай М. // www.niss. gov.ua/Table/Ostrog/003.htm
4. Горовий В.М. Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1992-2006): етапи становлення / Горовий В.М. // www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU-1-6-2006/05.pdf
5. Карпенко О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: бібліографічний опис: навч. посіб. / Національний аерокосмічний ун-т ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний ін-т». — Х. : ХАІ, 2009. — 71с.
6. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. — К.: НБУВ, 2002. — 209 с.
7. Соснін О.В. Інформаційна політика України: проблеми розбудови / О.В. Соснін // Стратегічна панорама. — 2005. — № 3. -С. 186-192.
8. Соснін О.В. Місце інформаційної діяльності в інноваційній моделі розвитку економіки України / О.В. Соснін // Стратегічна панорама — 2004. — № 1. — С. 170-176.
9. Сурмін Ю. Аналітична діяльність: Посібник для аналітика неприбуткової організації. — К. : Центр інновацій та розвитку, 2002. — 96с.
10. Цимбалкж B.C. Інформаційне право: Навчально-методичний комплекс / Цимбалюк B.C., Гавловський В.Д. — К.: Інститут економіки, управління та господарського права. -1999. — 183 с.