Сім’я є клітиною суспільства дуже близькою до суспільства, в якому вона функціонує. Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епохи і певної країни, обумовлюються ступенем розвитку з одного боку праці, а з другого — сім’ї. Через сім’ю змінюються покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід. За Арістотельем сім’я – це суспільство, яке побудовано згідно з природою для щоденного життя, це перший вид спілкування людей. Сім’я є первинним осередком, з якого виникла держава. Сім’я — соціальна система відтворення людини, заснована на кровній спорідненості, шлюбі чи об’єднуючу людей спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. У первісної сім’ї допускалася повна свобода статевого спілкування всередині сім’ї, тобто між членами одного й того ж роду (стадна групова соціологія). Виділяють специфічні функції сім’ї, такі як подружжя, батьківство і спорідненість.

Сім’я як інституція має певні завдання і виконує певні функції в суспільстві. Завдання і функції треба розрізняти: завдання, це мета будь-якої діяльності, функція, це те, що необхідно для досягнення мети та її реалізації. Сім’я має два головних завдання: підтримка народжуваності і передання культури. Функції, які виконує сім’я, складають 4 категорії:

• Біопсихічні функції (народження, сексуальна функція)
• Екологічні функції: матеріально-економічна, виробнича, господарча; споживацька; опікунська
• Соціально-значучі функції (статус і місце людини в суспільстві)
• Соціо-психологічні функції (соціалізація, культура, відпочинок, емоційно-експресивна)