1. Що таке щастя? Що для нього потрібно? Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?

Напевно кожна людина хоч раз у своєму житті задавалася питанням про те, у чому ж полягає щастя? Адже бідна у матеріальному відношенні людина може бути щасливіша, ніж багата, так само як і любляча й кохана людина може терпіти дискомфорт, а самотня бути повністю задоволена своїм життям.

Виникає плутанина, з якої не так вже й просто зробити правильні висновки, адже питання любові й щастя й донині  залишаються відкритими й діаметрально по-різному трактуються різними школами філософії. Наприклад, послідовники грецького філософа Епікура свято вірять у те, що щастя складається в досягненні й отриманні матеріальних благ, у той час як послідовники Сократа майже повністю заперечують матеріальні блага як джерело щастя, говорячи, що істинний зміст цього поняття закладений у внутрішньому світі людини. Але давайте спробуємо самі розібратися, у чому щастя людини і як його досягти. І перше, на чому хочеться зробити акцент, це власне відношення людини до себе й до навколишнього світу. Всі ми різні, і ні для кого це не секрет, адже є офісні працівники, що сидять по вісім годин перед комп’ютером, задоволені своєю роботою, і є бізнесмени й фрілансери, що працюють собі на втіху, але мріють іноді про просту і тиху рутину, навіть за менші гроші. У той же час, серед багатих і успішних людей куди більше щасливих, ніж серед тих, хто злидарює й це факт. Хтось може з упевненістю сказати, що щастя в самовираженні й творчості, вільному й забезпеченому гідному житті.

Себе я вважаю щасливою людиною, оскільки зараз я займаюсь тією справою, що мені подобається. Я навчаюсь саме тій професії, про яку колись мріяла. Мене оточують доброзичливі люди й я має справжніх друзів, на яких можу розраховувати в скрутні моменти. В майбутньому мрію побудувати міцну сім’ю, а це й в моєму розумінні – найбільше щастя.

2. Що таке смерть? Чи боїтеся ви смерті? Чи існує щось після смерті? Чи впливає смерть якось на життя?

Смерть не можна розглядати як протилежність життя. Смерть — це не відсутність життя, а її закінчення, завершення. Це цілком природний процес переходу з живого стану в неживе. Живе й неживе, виживання й невиживання — це дві сторони єдиної навколишньої нас природи.

Своєї смерті я не боюсь, але мене дуже страшить смерть моїх близьких, оскільки я не уявляю як зможу жити без близьких та рідних людей.

Щодо існування життя після смерті – в це хотілося б вірити, можливо, в якійсь мірі наша душа продовжить своє існування, але вже в інший формі.

Я вважаю, що те, що ми знаємо чим завершиться наше життя, а саме смертю, ми більш якісно проживаємо наше життя. Це на мою думку. Хоча існує безліч людей,які просто відбувають своє перебування на нашій землі. Я маю на увазі тих, хто зловживає алкоголем та наркотиками, й зовсім не задумується над цінністю життя.

3. В чому, на вашу думку, має полягати сенс людського життя? Чи має бути у людини якесь покликання? Якщо так, то в чому сенс вашого покликання?

Саме бажання зрозуміти мету свого приходу в цей світ відрізняє людину від тварини. Людина — вища з живих істот, їй недостатньо тільки харчуватися й розмножуватися. Обмежуючи свої потреби тільки фізіологією, вона не може бути по-справжньому щаслива. Маючи сенс життя, ми одержуємо мету, яку намагаємось втілити в життя. Сенс життя — це мірило того, що важливо, а що — ні, що корисно, а що шкідливо для досягнення нашої головної мети. Це компас, що показує нам напрямок нашого життя.

Знання свого покликання дозволяє людині максимально швидко рухатися по життю. Коли людина діє згідно із собою, зі своїм призначенням, у неї все виходить і будь-які плани реалізуються блискавично. Адже людина саме за цим і прийшла на землю. Людина має божественну природу, тому нас не дивує чому вона у потрібний час у потрібнім місці зустрічає людей, що відкривають їй нові можливості для своєї подальшої самореалізації.

Я вважаю, що моє покликання – приносити радість оточуючим й ділитися набутим досвідом.

4. Що таке кохання? Як співвідноситься кохання і шлюб: чи він укріплює чи, навпаки, знищує кохання? Чи можливе кохання «вічне», на все життя? Чи можливе кохання «з першого погляду»? Чи потрібно народжувати дітей? Якщо так, то навіщо?

Кохання — що це таке?  Чи будь-яке почуття до людини протилежної статі є коханням?

Туга за людиною, сексуальний потяг, світлі мрії, бажання людині добра —  чи є це все проявом кохання? А може, кохання — це щось більше чим почуття? Як довідатися, що це кохання?

Кохання не заподіює страждань, вона робить людей щасливими й вдячними один одному за терпіння й повагу в настільки самовідданому подвигу, що вони рука об руку по життю несуть разом. Кохання — це коли ти живеш для іншої людини, живеш його життям, ти дорожиш кожною хвилиною з ним, тобі з ним добре завжди, навіть коли він щось не по-твоєму робить.

Кохання, про яке пишуть у книгах, чисте, вірне, на все життя, коли не бачиш недоліків коханого (ої), не надихаєшся один одним, і шлюб — це різні речі. Я маю на увазі, той шлюб через п’ять-рсім років, коли вже є діти, адже люди стають просто друзями, просто рідними, просто близькими людьми, а тієї любові там немає вже.

«Кохання з першого погляду» існує й одним доводилось його відчувати, інші заперечують, але більшість воліє в нього вірити — а раптом і мені доведеться випробувати! На думку видатного американського психотерапевта С. Пеку, «любов — це прагнення розширити своє «Я», щоб розвиватися духовно й розвивати духовно іншого».

Якби  життя всьому давало пояснення, воно втратило б свою привабливість. Процес зародження любові непідзвітний розуму й не контролюємий розумом. По свідченнях щасливчиків, іноді одного ненавмисного погляду досить, щоб круто змінити долю.

Напевно, саме поняття «кохання з першого погляду» і існує для того, щоб відрізнити сильне, стрімке й блискавичне почуття, що розвивається. Адже буває, що людям треба спочатку «подружити» декілька років, щоб зрозуміти, що вони насправді  люблять один одного й необхідні один одному.

«Навіщо люди народжують дітей?» Які тільки відповіді не виникають на це питання. Одні стверджують, що люди прагнуть мати дітей сугубо з егоїстичних спонукань — тобто  щоб у такий спосіб як би жити вічно. Інші говорять, що дитина — це проста розвага, як покупка кошеняти або щеняти. Треті взагалі пропонують відмовитися від бажання народити дитини, тому що цим самої ми прирікаємо його на страждання життя.

Відповідь на питання «Навіщо люди народжують дітей?» банальна — люди просто хочуть мати дітей. Якби не хотіли, а задавали питання, то ми з Вами ніколи б не народилися.

5. Що таке дружба? Кого б ви могли назвати своїм другом? Чи багато у вас друзів?

Що таке дружба? Це радість! Величезна радість від спілкування! Радість від того, що поруч є близька тобі людина, що допоможе порадою, завжди вислухає й неодмінно підтримає у всьому. Тільки другу можна повністю довіритися.

Говорячи про дружбу, часто мають на увазі різні явища. По-перше, дружба — певний соціальний інститут, що виконує якісь соціальні функції, вивченням яких займаються такі науки як соціологія, історія й антропологія. По-друге, це складні в повсякденному житті реальні особисті відносини, вивченням яких займається соціальна психологія. По-третє, це дружні почуття й переживання, у вивченні яких ключова роль належить психології емоцій і психології особистості. По-четверте, дружба — важлива моральна цінність, вивченням якої займається етика.

В мене справжніх друзів не так багато, але це вже провірені часом люди, яким я повністю довіряю. Є багато близьких знайомих, з якими ми спілкуємось у вільний час.

6. Що для вас значить Україна?

Україна – це моя Батьківщина. Тут я народилась, тут проходе моє життя, тут я побудую свою сім’ю й буду народжувати дітей. Тому для мене важливо, щоб моя країна процвітала, а тяжкі часи нарешті скінчились. Україна – це традиції, які збережені з давніх часів, це країна козацької слави, борців за перемогу у Першій та Другій світових війнах. Україна – це люди, незламні духом.