Вступ

1. Як формувався Національний авіаційний університет

2. Національний авіаційний університет – потужний вищий навчальний заклад

3. Сучасний стан та пріоритетні напрямки НАУ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

До основних факторів, які впливають на економічне зростання в державі належить освітній, професійний і кваліфікаційний рівень зайнятого в економіці населення. Рівень цього впливу значною мірою залежить від наявного інфраструктурного потенціалу освіти, який створює конкретні умови і можливості для задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Тому країни з соціально-орієнтованою ринковою економікою уже не одне десятиліття розвитку надають пріоритет освітньому комплексу.

Реалії сьогодення свідчать про те, що освіта України, особливо вища, потребує вдосконалення у напрямі більшої її демократизації, фінансово- економічної переорієнтації та інтеграції у систему міжнародної освіти. На даний час освіта знаходиться лише на шляху реформування і потребує чіткої і комплексної науково-технологічної політики щодо її державної підтримки, виведення з кризового стану, стимулювання розвитку пріоритетних напрямків на базі використання як прямих, так і непрямих методів, включаючи пільгове оподаткування та кредитування.

Проблемами функціонування освіти в умовах ринкового реформування в Україні займаються наукові установи Національної академії наук України, Академії педагогічних наук, галузеві інститути та вищі навчальні заклади. Значні доробки з цієї тематики мають А.В. Величко, А.Ф. Гойко, Г.А. Дмитриченко, М.І. Долішній, Г.І. Євтушенко, В.Є. Козак, В.І. Куценко, В.І. Луговий, В.М. Новіков, О.І. Устенко, В.А. Яблонський та інші.

1.Як формувався Національний авіаційний університет

Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася в 1933 році: Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був заснований Київський авіаційний інститут.

У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947 рік), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965 рік), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994 рік), Національний авіаційний університет (2000 рік).

За роки 70-річної історії в стінах вищого авіаційного навчального закладу підготовлено понад 70000 висококваліфікованих фахівців. Серед них відомі вчені, керівники авіаційних компаній, підприємств, організацій та установ, які забезпечують польоти повітряних суден, їх обслуговування та ремонт, перевезення пасажирів і вантажів.

Колективу університету є ким і чим пишатись. В його стінах навчались члени-кореспонденти НАН України М. Голего, О. Аксьонов, заслужений діяч науки і техніки України П. Назаренко, лауреати Ленінської премії, професори В. Крилов, Г. Майкопар, лауреат Державної премії, професор Я. Пархомовський, президент авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” В. Потемський, президент Транспортної клірингової палати Росії С. Iллічов та інші відомі діячі науки і техніки багатьох країн. Гордість університету — його випускник, видатний вчений в галузі авіації та космонавтики, генеральний конструктор ракетно-космічних систем, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державних премій, академік В. Челомей.

В університеті започатковані потужні наукові школи в галузях управління, механіки, електроніки, електротехніки, матеріалознавства, інформатики та обчислювальної техніки. Їх фундаторами були професор Т. Башта, академіки О. Кухтенко та Г. Пухов, члени-кореспонденти О. Пеньков, Б. Малиновський, професори А. Грохольський, Л. Iльницький та інші.

Створені унікальні прилади, системи управління авіаційною та ракетно-космічною технікою, передові технології, і, як підсумок, високий науково-педагогічний потенціал вищого навчального закладу.

У різні роки університет очолювали М. Королько, В. Подпорінов, Д. Глінчук, Н. Таранюк, М. Горчаков, П. Подчасов. У 1954–1975 роках ректором працював М. Голего. Він зробив значний внесок у будівництво навчального комплексу, створення та розвиток його матеріально-технічної бази, організацію наукової роботи, формування науково-педагогічного колективу. У 1975-1988 роках університет очолює О. Аксьонов. З 1988 року по 1998 рік керівництво університету здійснює П.Назаренко; з 1998 по 2008 рік університет очолює В.Бабак; з 2008 року призначено виконуючого обов'язки ректора М. Кулика.

Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України Л. Кучми у вересні 2000 року університету надано статус національного.

Сьогодні НАУ – один із найпотужніших авіаційних вищих навчальних закладів світу, де навчається понад 50 тисяч слухачів серед них 1200 іноземних студентів із 49 країн світу.

Потужні науково-педагогічні школи дають можливість готувати не лише фахівців інженерного профілю, але й економістів, юристів, екологів, перекладачів, психологів, соціологів тощо.

Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 15 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 270 докторів наук, професорів і понад 900 кандидатів наук, доцентів. До навчального процесу залучаються провідні спеціалісти авіакомпаній і промислових підприємств. Серед викладачів – 80 заслужених діячів науки і техніки та лауреатів Державних премій.

У складі університету: чотирнадцять інститутів, чотири коледжі, технікум, три ліцеї, Центр повітряного та космічного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації (IСАО).

Територія університету становить 72 га, загальна площа навчальних корпусів – 140 тис. кв. м. У навчальному процесі використовуються 75 літаків та вертольотів, 42 авіаційнi двигуни, 3 комплекснi авіаційнi тренажери, 240 бортових систем, моделюючих стендів, понад 6000 сучасних комп’ютерів.

Книжковий фонд науково-технічної бібліотеки складає понад 2,6 млн. примірників. Університет має єдиний в світі навчальний ангар, навчальний аеродром, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, аеродинамічний та тренажерний комплекси.

Студентське містечко університету це – 11 гуртожитків, їдальня на 1000 місць, інтернет-кафе, студентське “Бістро”, медичний центр, оснащений сучасним діагностично-лікувальним обладнанням, профілакторій, Центр культури і мистецтв із залом на 1500 місць, Центр спорту та здоров’я, на базі якого тренуються збірні команди з багатьох видів спорту, переможці змагань різного рівня. Популярними серед співробітників та студентів є яхт-клуб і гуртки авiамоделювання та дельтапланеризму.

Девіз Національного авіаційного університету, який значною мірою визначає його життя, – VIVERE! VINCERE! CREARE! -ЖИТИ! ТВОРИТИ! ПЕРЕМАГАТИ!

2.Національний авіаційний університет – потужний вищий навчальний заклад

Національний авіаційний університет є потужним авіаційним вищим навчальним закладом, знаним не лише на Україні, а й далеко за її межами. Тисячі його вчених та педагогів, сотні тисяч випускників зробили гідний внесок у розвиток вітчизняної та світової науки, техніки і промисловості, стали активними творцями науково-технічного прогресу.

Національний авіаційний університет сьогодні – це добре спланований та втілений в архітектурних спорудах комплекс навчально-лабораторних корпусів, більшість з яких з’єднана переходами, багатоповерхові студентські гуртожитки та житлові будинки співробітників, навчальна авіатехнічна база та ангар авіаційної техніки, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, медичний центр з санаторієм-профілакторієм для студентів та співробітників, чудово обладнані та оформлені наукова та навчальна бібліотеки з читальними залами, студентський клуб, Інтернет-кафе, студентське Бістро, Центр культури та мистецтв із залом для глядачів на 1500 місць та приміщеннями для занять колективів художньої самодіяльності, спортивний комплекс та інші споруди.

За роки своєї діяльності університет підготував понад 100 тисяч фахівців з вищою освітою для багатьох галузей економіки нашої держави, а також для більш ніж 120 країн світу. Серед них відомі науковці, педагогічні працівники, військові, виробничники різних напрямів професійної діяльності, керівники різноманітних компаній, підприємств, організацій та установ. Безцінний вклад університету в розвиток авіаційної галузі країн СНД – його випускники складають понад 50 відсотків технічного персоналу авіаційних компаній.

Гордість університету – його випускник, видатний вчений в галузі авіації та космонавтики, генеральний конструктор ракетно-космічних систем, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР, академік В.Челомей.

Міжнародним визнанням внеску колективу університету в розвиток світової цивільної авіації, авіаційної науки та техніки, в підготовку авіаційних фахівців є вручення у 1985 році член-кореспонденту НАН України О.Аксьонову, який в той час був його ректором, найвищої нагороди Міжнародної організації цивільної авіації (ІСAO) – премії імені Едварда Уорнера.

Сучасний Національний авіаційний університет – це потужний навчально-науково-технічний мегаполіс, до складу якого входять 15 навчально-наукових структурних підрозділів – інститутів базового вищого навчального закладу та 21 факультет, а також на правах відокремлених структурних підрозділів: Київський інститут менеджменту та інформаційних технологій, Промислово-економічний коледж, Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування в м. Києві, Кременчуцький льотний, Криворізький та Слов’янський коледжі, авіакосмічні ліцеї в м. Києві та м. Лубни Полтавської області, професійний ліцей в м. Києві, науково-дослідні інститути: авіації, швидкоплинних процесів, дизайну, “Авіатест”, інтегрованих телекомунікаційних технологій, інші науково-дослідні підрозділи.

На 90 кафедрах базового вищого навчального закладу університету навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 37 академіків та член-кореспондентів НАН України, 230 докторів наук, професорів та 740 кандидатів наук, доцентів. Серед них – 42 лауреати Державних премій України, 34 Заслужені діячі науки та техніки, Заслужені працівники освіти, транспорту, Заслужені винахідники, юристи, економісти, працівники культури тощо.

Така концентрація та інтеграція науково-педагогічних, методичних, матеріально-технічних та інших ресурсів дозволяє університету провадити цілеспрямовану політику в сфері підготовки висококваліфікованих фахівців і реалізовувати перспективні плани та програми, вчасно реагуючи на зростаючі потреби суспільства.

Національний авіаційний університет – це вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, провідний авіаційний навчальний заклад України з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та ступенів за широкою палітрою напрямів та спеціальностей (35 напрямів, 75 спеціальностей).

Спеціальності:

1. Прикладна математика; 2. Системи аеронавігаційного обслуговування; 3. Екологія та охорона навколишнього середовища; 4. Обладнання повітряних суден; 5. Туризм; 6. Літаки і вертольоти; 7. Менеджмент організацій; 8. Технологія електронних мультимедійних видань; 9. Облік і аудит; 10. Телекомунікаційні системи та мережі; 11. Економічна кібернетика; 12. Хімічна технологія високомолекулярних сполук; 13. Психологія; 14. Комп'ютерні системи та мережі; 15. Міжнародна інформація; 16. Електронна побутова аппаратура; 17. Організація захисту інформації з обмеженим допуском; 18. Журналістика; 19. Електронні системи; 20. Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки; 21. Електротехнічні системи електроспоживання; 22. Управління проектами; 23. Інформаційні технології проектування; 24. Дизайн архітектурного середовища; 25. Геоінформаційні системи і технології; 26. Обслуговування повітряного руху; 27. Прикладна фізика; 28. Виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів; 29. Логістика; 30. Екобіотехнологія; 31. Маркетинг; 32. Автоматика та автоматизація на транспорті; 33. Фінанси; 34. Автомобільні дороги та аеродроми; 35. Соціальна робота; 36. Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів; 37. Переклад; 38. Системи управління і автоматики; 39. Міжнародні економічні відносини; 40. Біотехнічні та медичні апарати і системи; 41. Консолідована інформація; 42. Дизайн; 43. Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення; 44. Енергетичний менеджмент; 45. Газотурбінні установки і компресорні станції; 46. Інтелектуальна власність; 47. Інформаційні управляючі системи та технології; 48. Транспортні системи; 49. Землевпорядкування та кадастр; 50. Експлуатація літальних апаратів; 51. Правознавство; 52. Технології та технологічне обладнання аеропортів; 53. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності; 54. Біотехнологія біологічно-активних речовин; 55. Економіка підприємства; 56. Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва; 57. Міжнародна економіка; 58. Промислове і цивільне будівництво; 59. Соціологія; 60. Cистемне програмування; 61. Міжнародний бізнес; 62. Інформаційно-вимірювальні системи; 63. Міжнародне право; 64. Фізична та біомедична електроніка; 65. Захист інформації в комп'ютерних системах та мережах; 66. Документознавство та інформаційна діяльність; 67. Світлотехніка і джерела світла; 68. Адміністративний менеджмент; 69. Програмне забезпечення автоматизованих систем; 70. Якість, стандартизація та сертифікація.

Загальна чисельність студентів та слухачів у всіх навчальних структурних підрозділах Національного авіаційного університету складає понад 35 тисяч осіб, з них понад 24 тисячі – денної форми навчання. В університеті навчаються також 1100 студентів – іноземних громадян із 40 країн світу.

З 1999 року в університеті за 13 технічними спеціальностями здійснюється підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів з числа громадян України та інших держав з викладанням усіх навчальних дисциплін англійською мовою.

НАУ – єдиний вищий навчальний заклад України, який має сертифікат Міжнародної організації цивільної авіації ІСАО і працює з урахуванням її стандартів та рекомендованої практики. Університет має доручення ІСАО щодо перекладу офіційних документів цієї організації на російську мову і розповсюдження їх у країнах СНД.

Одним із стратегічних напрямків розвитку університету є наскрізна інформатизація та комп’ютеризація всіх сфер його діяльності. В університеті створена і діє інформаційно-комп’ютерна мережа, яка об’єднує всі підрозділи і має вихід до глобальної мережі Інтернет.

В університеті сформовані єдині бази даних робочих навчальних планів усіх спеціальностей, автоматизовано процес планування та контролю навчального навантаження викладачів, розкладу навчальних занять тощо.

Розроблена і втілюється в життя концепція інтеграції університету зі світовим науково-освітнім простором з ретельним збереженням усіх досягнень і традицій, напрацьованих попередніми поколіннями студентів та співробітників. Входження університету в світове науково-технічне співтовариство здійснюється через контакти з міжнародними фондами, участь у міжнародних програмах, двосторонніх та багатосторонніх угодах із зарубіжними вищими навчальними закладами, навчальними центрами, асоціаціями та фірмами.

В університеті функціонують Європейський навчальний центр ІСАО з авіаційної безпеки та Європейський навчальний центр ІСАО по підготовці державних інспекторів з безпеки польотів та льотної придатності повітряних суден. Діяльність центрів спрямована на підвищення рівня безпеки функціонування цивільної авіації шляхом якісної стандартизованої підготовки відповідних категорій працівників авіаційних підрозділів з видачею їм міжнародного сертифіката.

Організація навчального процесу в університеті спрямована на те, щоб забезпечити випускникам не тільки отримання відповідних знань та вмінь, а й певного місця в соціально-економічній системі держави – в науці, виробництві, підприємництві та інших сферах, напрацювання своєї інтелектуальної власності на основі поєднання навчального процесу з практикою наукової та інноваційної підприємницької діяльності.

Вимоги до програм підготовки фахівців в університеті постійно підвищуються, виходячи з того, що конкурентоспроможним на ринку праці може вважатися фахівець, що відповідає, як мінімум, таким критеріям:

— високий професіоналізм;

— вільне володіння персональним комп’ютером та вміння працювати у світовому інформаційному просторі;

— вільне володіння однією або кількома іноземними мовами;

— ініціативність, комунікабельність, висока працездатність, здатність та готовність до самостійної, високоякісної, результативної праці.

Науково-дослідна робота в університеті є невід’ємною складовою навчального процесу. У проведенні наукових досліджень беруть участь науково-педагогічні працівники, аспіранти, докторанти, а також значна частина студентів.

Вченими університету проводиться комплексні науково-дослідні роботи за найбільш актуальними напрямками розвитку науки і техніки: системи діагностики, управління повітряним рухом, екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології, нові речовини та матеріали, перспективні інформаційні технології, процеси експлуатації та відновлення авіаційної техніки, обробка та захист інформації, прилади комплексної автоматизації, системи зв’язку, міжгалузеві проблеми науково-технічного розвитку тощо.

З метою збереження і популяризації досягнень вітчизняної авіаційної науки і техніки, а також передових технологій підготовки авіаційних фахівців Розпорядженням Кабінету міністрів України на базі навчальної авіаційної технічної бази університету створено Державний музей авіації України.

Державний музей авіації України – перший в нашій державі діючий технічний музей такого рівня, де демонструються 65 літальних апаратів різних поколінь та призначення. Тут зібрано не тільки історичні експонати, але, переважно, діючі зразки сучасної авіаційної техніки, доступ до яких має широке коло небайдужих до авіації фахівців з різних напрямів професійної діяльності, студентів, учнів старших класів, працюючої молоді тощо. Навчально-діюча експозиція музею широко використовується для практичної підготовки студентів університету.

В університеті з 2000 року активно функціонує міжнародна благодійна організація “Міжнародна асоціація випускників університету”, основною метою якої є створення сприятливих умов для подальшого розвитку університету як міжнародного центру освіти, науки і культури та сприяння досягненню завдань, що стоять перед ним.

Таким чином, у нашій державі створено унікальний, потужний навчально-науково-технічний комплекс – Національний авіаційний університет, результати діяльності якого набули загальнодержавного та міжнародного значення.

3. Сучасний стан та пріоритетні напрямки НАУ

Авіація завжди знаходилась на вістрі науково-технічного прогресу. Наш університет за свою історію підготував десятки тисяч спеціалістів для багатьох країн світу і продовжує їхню підготовку за перспективними спеціальностями, без яких неможливе життя сучасного суспільства.

Національний авіаційний університет – один з найпотужніших авіаційних ВНЗ світу. Навчальний процес відображає прогресивні тенденції сучасної освіти. Досвідчені науково-педагогічні кадри, модернізована навчальна база, широке використання новітніх інформаційних технологій сприяють ефективному оволодінню майбутньою професією.

Науково-дослідною роботою в НАУ керує проректор з наукової роботи доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України Харченко Володимир Петрович.

Пріоритетними напрямами наукового пошуку в університеті визнано дослідження щодо діагностування та безпеки повітряних кораблів та їх компонентів, зокрема визначення стану бортових енергетичних систем; розробка діагностичних систем на основі супутникових технологій, розвиток теорії систем діагностики; розробка методів діагностування, зокрема мікрохвильових методів дистанційного зондування та спостереження; акустичний моніторинг об'єктів; розробка принципів створення сучасних мобільних акустоемісійних систем; розвиток систем контролю поверхневого стану матеріалів та ін.

Масштабне дослідження проводиться за такими напрямами: діагностика композиційних матеріалів методом низькошвидкісного удару, імпедантна діагностика композиційних матеріалів, акустоемісійна технічна діагностика та діагностика динамічних характеристик.

Науковці університету також проводять фундаментальні дослідження за такими напрямами, як експлуатація та аеронавігаційне забезпечення в авіації, керування повітряного руху, авіоніка, інформаційна безпека; безпека в авіації (авіаційна безпека + безпека польотів), екологія та захист довкілля, менеджмент та економіка, повітряне та космічне право, гуманітарні науки. Значна увага приділяється системам літаководіння та управління польотом малими безпілотними літальними апаратами.

Проводиться інтенсивний науковий пошук за напрямом прогнозування руху транспорту. Особливістю системи є реалізація концепції штучного інтелекту. Створена автоматизована інформаційна система прогнозування та її взаємодія з комплексом регулювання руху транспорту.

На особливу увагу заслуговує навігаційно-посадковий комплекс на основі інформаційних технологій, створений у НАУ. Поєднання в комплексі інформаційно-вимірювальної та інформаційно-обчислювальної систем дозволило врахувати динамічні характеристики літака, що забезпечує використання спеціальних категорій посадки в екстремальних ситуаціях польоту та впровадити спеціальні категорії посадки.

В НАУ реалізована технологія підготовки пілотів та авіадиспетчерів відповідно до вимог та рекомендацій EUROCONTROL. Стратегія цієї організації на найближчий період передбачає визначення принципів відбору, підготовки та ліцензування персоналу служби ОПР.

Національний авіаційний університет має більш ніж 70-річну історію. Витоки університету – в авіаційних курсах, організованих київським політехніками наприкінці 19 століття, а самостійна історія почалася в серпні 1933 року. За час свого існування навчальний заклад став справжньою кузнею авіаційних кадрів, підготувавши десятки тисяч спеціалістів, які трудяться в Україні та майже 90 країнах світу. Серед них відомі вчені, організатори виробництва, військові та державні діячі. Вони очолюють авіаційні компанії, заводи, конструкторські бюро, навчальні заклади, організації та служби різних відомств.

Гордістю університету є його випускник – відомий вчений і конструктор ракетно – космічних систем, академік В. Челомей. Багато випускників працюють в стінах рідного університету, примножуючи його славу.

В університеті створені потужні наукові школи в галузях управління, механіки, електроніки, електротехніки, матеріалознавства, інформатики та обчислювальної техніки, їх фундаментом були професор Т. Башта, академіки О. Кухтенко і Г. Пухов, члени – кореспонденти О. Пеньков, Б. Малиновський, професори А. Грохольський, Л. Ільницький та інші. Завдяки праці очолювальних ними колективів були створені унікальні прилади, системи управління авіаційною та ракетно – космічною технікою, передові технології, і як підсумок, високий науково- педагогічний потенціал вузу.

У різні роки університет очолювали М. Королько, В. Подпорінов, Д. Глінчук, Н. Таранюк, М. Горчаков, П. Подчасов. У 1954- 1975 роках ректором працював М. Голего. Він зробив значний внесок у будівництво вузівського комплексу, створення та розвиток його матеріально – технічної бази, організацію наукової та навчально – виховної роботи, формування науково – педагогічного колективу. У 1975-1988 роках університет очолював член – кореспондент АН УРСР О. Аксьонов, а у 1988 – 1998 роках професор П. Назаренко.

З 1998 року Київський міжнародний університет цивільної авіації очолив доктор технічних наук, професор, член – кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України Бабак Віталій Павлович.

Під його керівництвом розроблена концепція розвитку університету, яка швидкими темпами втілюється в життя. Університет трансформується у багато профільний навчальний заклад.

В університеті навчається 35 тис. студентів. Навчальний процес здійснює висококваліфікований науково – педагогічний колектив, у складі якого академіки і член – кореспонденти НАН України, доктори наук та професори, кандидати наук і доценти.

Філіали кафедр університету функціонують на багатьох підприємствах, де до навчального процесу залучаються провідні фахівці.

До складу університету входить 15 учбових інститутів, 6 науково – дослідних інститутів, 7 коледжів, ліцеї, центр космічного та повітряного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації.

Колектив університету з оптимізмом дивиться у майбутнє і впевнено інтегрується в світовий освітянський простір.

Лауреати державної премії України

Президент України Віктор Ющенко вручив науково-педагогічним працівникам університету Державні премії України в галузі архітектури та містобудування за аналіз та узагальнення практичних та теоретичних аспектів розвитку архітектури в професійній архітектурній пресі України. Державні премії отримали співробітники факультету архітектури та дизайну Інституту міського господарства кандидат архітектури, доцент, завідувач кафедри комп’ютерних технологій дизайну, О. Олійник; кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури С. Буравченко; кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури О.Чижевський.

Наукова діяльність університету включає в себе ряд основних напрямів, таких як:

— розробка науково-дослідних проектів;

— створення галузевих та міжгалузевих центрів;

— підготовку кадрів;

— проведення загально-університетських наукових заходів;

— участь у пріоритетних наукових програмах з використанням повноформатної комп’ютерної інформаційної мережі.

Створені такі нові науково-дослідні лабораторії та центри:

— Науково-дослідний центр екологічних проблем аеропортів;

— Авіаційний науково-навчальний центр з аварійних ситуацій;

— Науково-дослідна лабораторія авіаційних комп’ютерних технологій;

— Центр експлуатаційної надійності авіаційної техніки.

Підготовлено проект наказу Ректора та Положення про відкриття наступних науково-дослідних лабораторій:

1) науково-дослідна лабораторія технічної діагностики та неруйнівного контролю авіаційної техніки;

2) науково-дослідна лабораторія автоматизації технологічних процесів виробництв;

3) науково-дослідна лабораторія “Екобіобезпека”.

Актуальним для університету є створення та розвиток наукових шкіл.

Наукова школа для існування в техногенному світі XXI століття, повинна мати певні ознаки, — окрім накопичення фундаментальних наукових здобутків, обов’язково включати чітко визначені прикладні ознаки. Саме таку школу створюють науковці НАУ під керівництвом Члена кореспондента НАНУ Бабака Віталія Павловича.

Процес формування бази сучасної наукової школи у структурних підрозділах університету включає в себе тендери, участь в науково-технічних виставках з представленими інноваційними продуктами та технологіями та одержаними патентами.

Висновки

Національний авіаційний університет – один з найпотужніших та найвідоміших авіаційних вищих навчальних закладів світу, був заснований, як самостійний Київський авіаційний інститут, Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 25 серпня 1933 року №1815 на базі авіаційного факультету Київського машинобудівного інституту, який, у свою чергу, був створений у 1930 році в результаті розукрупнення Київського політехнічного інституту.

Сучасний Національний авіаційний університет – це потужний навчально-науково-технічний мегаполіс, до складу якого входять 15 навчально-наукових структурних підрозділів – інститутів базового вищого навчального закладу та 21 факультет, а також на правах відокремлених структурних підрозділів: Київський інститут менеджменту та інформаційних технологій, Промислово-економічний коледж, Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування в м. Києві, Кременчуцький льотний, Криворізький та Слов’янський коледжі, авіакосмічні ліцеї в м. Києві та м. Лубни Полтавської області, професійний ліцей в м. Києві, науково-дослідні інститути: авіації, швидкоплинних процесів, дизайну, “Авіатест”, інтегрованих телекомунікаційних технологій, інші науково-дослідні підрозділи.

На 90 кафедрах базового вищого навчального закладу університету навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 37 академіків та член-кореспондентів НАН України, 230 докторів наук, професорів та 740 кандидатів наук, доцентів. Серед них – 42 лауреати Державних премій України, 34 Заслужені діячі науки та техніки, Заслужені працівники освіти, транспорту, Заслужені винахідники, юристи, економісти, працівники культури тощо.

Список використаних джерел

1. Вища освіта і наука України: Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство. – К., 2004. – 63
2. Долішній М.І. Стратегія розвитку університетської освіти: європейський, національний та регіональний контекст //Регіональна економіка. – 2006. – № 3. – C. 10-21
3. Матицина Г. Актуальні проблеми функціонування вищих навчальних закладів України в умовах ринкової економіки //Економіст. – 2006. – № 4. – C. 23-26
4. Ніколаєнко С.М. Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття. – К.: Знання, 2006. – 253 c.
5. Організація навчального процесу у навчальних закладах. – К.: Задруга, 2004. – 338 c.
6. Плахотнікова Л.О. Формування ринку освітніх послуг в Україні: стан і проблеми // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 5. – C. 50-54
7. Рябченко В. Деякі концептуальні проблеми навчання і виховання студентів у сучасних вищих навчальних закладах України //Вища освіта України. – 2005. – № 3. –C. 40-45
8. Шейко С. Національні та загальногромадянські засади реформування сучасної вищої освіти в Україні //Вища освіта України . – 2005. – № 3. – C. 32-36