Вступ

Актуальність теми. Процес старіння населення та зростання частки осіб пенсійного віку посилили соціальне та фінансове навантаження на працююче населення країни і стало причиною підвищеної уваги сучасного суспільства до розвитку системи недержавних пенсійних фондів. Побудова ефективно функціонуючих недержавних пенсійних фондів в Україні означає створення нового потужного механізму пенсійного забезпечення. Значущість таких фондів визначається їхньою спроможністю бути суттєвим джерелом підтримки соціальних стандартів та водночас акумулятором внутрішніх інвестиційних ресурсів для прискореного розвитку національної економіки.

Тому роль недержавних пенсійних фондів в Україні є надзвичайно важливим напрямом досліджень. Рівень розвитку недержавного пенсійного забезпечення є показником економічного та соціального становища населення країни.

Недержавна пенсійна система, а в свою чергу недержавні пенсійні фонди, відіграє надзвичайно важливу роль у пенсійному забезпеченні населення. Вона є безпечним, а у більшості випадків і пільговим засобом забезпечення гідного рівня життя після виходу на пенсію. Інша, не менш важлива функція недержавної пенсійної системи полягає у тому, що являє собою джерело довготермінових інвестицій, необхідних для економічного розвитку країни.

У вітчизняній економічній науці проблема недержавного пенсійного страхування практично не висвітлювалася. Серед українських вчених та практиків над цією проблематикою активно працюють О. В. Гаряча, В. В. Гордієнко, Б. О. Зайчук, В.    І. Кравченко, М. В. Лазебна, Л. Позднякова, О.    Ткач, О. Мозговий та інші. Вчені аналізують нормативно-правову базу створення недержавних пенсійних фондів, механізм їх функціонування, досліджують зарубіжний досвід роботи недержавних пенсійних фондів. Утім, на сьогодні залишаються невирішеними ціла низка питань щодо забезпечення ефективності діяльності НПФ в цілому. Також досі актуальною є розробка комплексу заходів щодо подальшого розвитку даного сегмента фінансового ринку для стимулювання зростання числа учасників та обсягів пенсійних накопичень.

Метою роботи є наукове обґрунтування ролі недержавних пенсійних фондів, виявлення особливостей його функціонування та їх діяльність на інвестиційному ринку України.

1. Основні ознаки недержавних пенсійних фондів в Україні

В Україні існує законодавче визначення НПФ: це — юридична особа, створена відповідно до Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку (ст. 1 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”).

Виділимо та проаналізуємо суттєві ознаки НПФ, звертаючи увагу на їх практичне втілення.

НПФ — це юридична особа, створена в організаційно-правовій формі неприбуткової організації (непідприємницького товариства). У ч. 1 ст. 6 Закону „Про недержавне пенсійне забезпечення” зазначено, що недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.

Це цілком відповідає ст. 85 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), відповідно до якої непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками. Якщо дотримуватися термінології Господарського кодексу України (далі — ГК України), то діяльність недержавних пенсійних фондів називається „некомерційне господарювання” (ст. 52 ГК України) і „некомерційна господарська діяльність” (ст. 53, 54 ГК України), тобто самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Варто звернути увагу на два термінологічні моменти. По-перше, Цивільний та Господарський кодекс оперують різними термінами на позначення товариства, яке не має на меті отримання прибутку: у ЦК України — це непідприємницьке товариство, у ГК України — це неприбуткова організація. На мій погляд, власне з метою уникнення неоднозначного тлумачення, у визначення НПФ було введено обидва із зазначених термінів. По-друге, поняття „учасник” у Цивільному кодексі має інше значення, ніж у Законі України „Про недержавне пенсійне забезпечення”. У розумінні згаданого Закону учасниками є не особи, які об’єдналися для створення товариства (ч. 2 ст. 83 ЦК України), а фізичні особи, на користь яких сплачуються внески до НПФ (ст. 1 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”). Для позначення учасників у значенні ЦК України використовується термін „засновники”, що можемо бачити із самого визначення НПФ.

Щодо принципів правового регулювання діяльності НПФ доцільно зауважити таке. Згідно зі ст. 85 ЦК України особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом. У ст. 131 ГК України, яка називається „Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання”, зазначено, що особливості статусу інших юридичних осіб, що здійснюють неприбуткову господарську діяльність, визначаються відповідними законами, якими регулюється порядок діяльності цих суб’єктів.

Наведемо й інші норми: ч. 1 ст. 54 ГК України визначає, що на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються цим кодексом та іншими законодавчими актами.    Ч. 2 ст. 53 ГК України встановлює, що порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів господарювання окремих організаційних форм господарської діяльності визначаються цим кодексом та іншими законами.

Одиниця пенсійних внесків (ОПВ) – умовна розрахункова одиниця, вартість якої відображає доходність НПФ.

Чиста вартість одиниці пенсійних внесків (ЧВО) — розрахункова вартість одиниці пенсійних внесків, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів НПФ на загальну кількість одиниць пенсійних внесків на день підрахунку. Чиста вартість одиниці пенсійних внесків на день надходження першого пенсійного внеску до НПФ встановлюється у розмірі 1 гривня.

Розрахунок ЧВО здійснюється станом на початок кожного дня, протягом якого до НПФ зараховуються пенсійні внески або здійснюються пенсійні виплати (переведення пенсійних коштів до іншої установи недержавного пенсійного забезпечення).

Розрахунок чистої вартості одиниці здійснюється за формулою:

ЧВО1 = ЧВА0 / кОПВ1, де

ЧВО1 – ЧВО на початок дня проведення розрахунків,

кОПВ1 – кількість ОПВ на початок дня проведення розрахунків,

ЧВА0  – ЧВА на кінець дня, що передує дню проведення розрахунків.

Як бачимо із зазначених вище норм, у тлумаченні загального статусу НПФ ЦК України та ГК України відсилають нас до спеціальних законів, які регулюють статус непідприємницьких товариств (неприбуткових організацій). Тому основними принципами правового регулювання некомерційної господарської діяльності НПФ є: поширення загальних вимог ЦК України та ГК України; врахування особливостей, передбачених спеціальними законами (власне, на нашу думку, ЦК України та ГК України повинні застосовуватися у частині, що не суперечить спеціальному закону).

2. Аналіз сучасного стану недержавних пенсійних фондів в Україні

Система недержавного пенсійного забезпечення (далі — НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи. Її розбудова здійснюється з 2004 року після набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Станом на 2013 рік в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 94 недержавних пенсійних фонди (далі — НПФ) та 37 адміністраторів НПФ.

Система недержавного пенсійного забезпечення протягом останніх років розвивається досить динамічно і має потенціал для подальшого розвитку пенсійного забезпечення населення. Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в табл. 1.

За 2012 рік адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 61 403 пенсійні контракти з 48 924 вкладниками, що на 18,1% менше, ніж у 2011 році, з яких 2 396 (або 4,9% від загальної кількості вкладників) — вкладники юридичні особи, на яких припадає 1254,9 млн грн пенсійних внесків (95,5% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), та 46 528 вкладників (або 95,1% від загальної кількості вкладників) — фізичні особи.

При цьому порівняно з кінцем 2011 року кількість контрактів з юридичними особами зменшилася на 20,1%, а з фізичними особами — на 10,6 %. Станом на 31.12.2012 кількість учасників недержавних пенсійних фондів дещо зменшилась на 1,7 %, або 9,9 тис. осіб у порівнянні із аналогічним показником минулого року, і склала 584,8 тис.осіб. (рис.1). 

Таблиця 1. Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

Недержавні пенсійні фонди	2010 р.	2011р.	2012 р.	Темпи приросту, %
				2011/2010 рр.	2012/2011 рр.
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів (тис.од.)	69,7	75,0	61,4	+7,6	-18,1
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис.осіб)	569,2	594,6	584,8 1	+4,5	-1,7
Загальні активи НПФ(млн грн)	1144,3	1386,9	1660,1	+21,2	+19,7
Пенсійні внески млн грн), у т.ч.: від фізичних осіб від фізичних осіб- підприємців від юридичних осіб	925,4 40,5 0,2 884,6	1102,0 50,6 0,2 1 051,2	1313,7 58,6 0,2 1254,9	+19,1 +24,3 0,0 +18,8	+19,2 +15,9 0,0 +19,4
Пенсійні виплати (млн грн)	158,2	208,9	251,9	+32,0	+20,6
Кількість осіб, що отримали (отримують) пенсійні виплати (тис. осіб)	47,8	63,1	66,2	+32,0	+ 4,9
Прибуток (збиток) від інвестування активів НПФ (млн грн)	433,0	559,9	620,3	+29,3	+10,8

Кількість учасників недержавних пенсійних фондів станом на 31.12.2012 склала 584 788 осіб, що на 1,7% менше показника минулого року.

Більшість учасників недержаних пенсійних фондів є особи віком від 25 до 50 років — 64,8%, або 379 022 особи. Питома вага осіб віком до 25 років у загальній кількості учасників склала 4,9%, або 28 302 осіб, осіб від 50 до 60 років — 23,6% або 137760 осіб, старше 60 років — 39 623 осіб, що становить 6,8% загальної кількості учасників (рис.2) Якщо подивитися на структуру учасників у розрізі всіх вікових групп, то за кількістю вкладників більшість становлять чоловіки.

Обсяг сплачених пенсійних внесків збільшився на 19,2% у порівнянні із аналогічним показником 2011 року і склав 1 313,7 млн грн.

Станом на початок 2013 року загальна сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, склала 106,6 млн.грн., що на 23,1% більше аналогічного показника минулого року і складає 6,4          % від загальної суми активів НПФ. Розмір заборгованості з відшкодування нарахованих, але не здійснених оплат витрат пенсійних фондів, станом на 31.12.2012 становив 2,07 млн грн, що на 51,2% менше показника 2011 року.

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду — 74,9 млн грн, або 70,2% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду склали 21,0% сукупної величини, або 22,3 млн грн, що на 23,0% більше показника минулого року.

Загальний обсяг активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, на кінець 2012 року становить 1 660,1 млн грн. За 2012 рік активи недержавних пенсійних фондів зросли на 19,7% (або на 273,2 млн грн) у порівнянні з кінцем 2011 року. Недержавні пенсійні фонди, акумулюючи кошти юридичних і фізичних осіб у вигляді пенсійних внесків і зобов’язуючись збільшити їх шляхом інвестування в різноманітні фінансові інструменти, виступають у ролі інституційних інвесторів.

Для НПФ властиво формувати портфель, до якого входять об’єкти інвестування з мінімальним ступенем ризику. Тому особливого значення набуває вибір інвестиційних інструментів, використовуючи які, НПФ зможуть забезпечити захист коштів населення від інфляційних процесів і при цьому отримувати визначений приріст капіталу. Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, є також те, що розмір залучених пенсійних внесків є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становить 620,3 млн грн, або 47,2% від суми сплачених внесків, збільшившись протягом 2012 року на 60,4 млн грн, або на 10,8%. Середня дохідність активів недержавних пенсійних фондів від інвестування у звітному періоді була на рівні 13,3% річних. При цьому за даними Держстату, в Україні вперше за багато років зафіксовано дефляцію на рівні 0,2%.

Однак незважаючи на це, система недержавного пенсійного забезпечення на сьогоднішній день має ряд суттєвих недоліків та проблем. Аналізуючи сучасний стан недержавних пенсійних фондів, слід зазначити, що головними недоліками діючої системи є:

— недосвідченість приватних пенсійних фондів;

— не застосовуються міжнародні стандарти фінансового обліку та звітності;

— система потребує удосконалення ведення обліку на індивідуальному пенсійному рахунку;

— пенсійний накопичувальний рахунок може бути лише в гривнях.

Поряд з цим недержавні пенсійні фонди мають низку проблем, а саме:

• не виконується функція залучення довгого інвестиційного ресурсу для потреб вітчизняної економіки;
• адміністративні витрати (оплата послуг адміністратора, компаній з управління активами, зберігача, аудитора тощо) є досить високими;
• відсутня належна кількість надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів;
• недовіра населення до недержавної системи, а тому НПФ не є на сьогодні дієвим засобом забезпечення гідної старості громадян.

3. Тенденції та перспективи недержавних пенсійних фондів в Україні розвитку у контексті реформування вітчизняної пенсійної системи

Станом на 31.12.2012 кількість учасників недержавних пенсійних фондів дещо зменшилась на

1,7     %, або 9,9 тис. осіб у порівнянні із аналогічним показником минулого року і становила 584,8 тис.осіб [8].

За період існування недержавних пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становить 620,3 млн грн, або 47,2% від суми сплачених внесків, збільшившись протягом 2012 року на 60,4 млн грн, або на 10,8%.

Середня дохідність активів недержавних пенсійних фондів від інвестування у звітному періоді була на рівні 13,3% річних. При цьому, за даними Держстату, в Україні вперше за багато років зафіксовано дефляцію на рівні 0,2%.

Станом на 31.12.2012 загальна сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, становила 106,6 млн грн, що на 23,1% більше аналогічного показника минулого року і становить

6,4     % від загальної суми активів НПФ. Розмір заборгованості з відшкодування нарахованих, але не здійснених оплат витрат пенсійних фондів, станом на 31.12.2012 становив 2,07 млн грн, що на 51,2% менше показника 2011 року.

До основних причин недостатнього розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні можна віднести [4, с. 44]:

—         низький рівень дохідності пенсійних активів;

—         законодавчу неврегульованість окремих питань діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення;

—         низький рівень довіри населення до недержавного пенсійного забезпечення, банківської системи та інших фінансових установ;

—         недостатню заінтересованість роботодавців у фінансуванні недержавних пенсійних програм для працівників;

—         низький фінансовий рівень спроможності громадян для участі у системі недержавного пенсійного забезпечення;

—         обмежений вибір фінансових інструментів, придатних для інвестування в них пенсійних коштів, унаслідок відставання розвитку ринку капіталу від потреб інституційних інвесторів;

—         низький рівень роз’яснювальної роботи щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення в суспільстві та недостатність її фінансування.

Усунувши ці причини, а також здійснивши низку заходів нормативно-правового та організаційного характеру, можна суттєво стимулювати подальший розвиток ринку недержавного пенсійного забезпечення.

Для того щоб недержавні пенсійні фонди справляли реальний вплив на розвиток національної економіки, необхідні такі передумови: розвинутий фінансовий ринок; достатня кількість цінних паперів підприємств реального сектора; наявність фінансових інструментів належної кількості та якості; прогнозована політика держави.

Таким чином, недержавні пенсійні фонди є неприбутковими організаціями, що забезпечують громадянам виплати додаткових до основних пенсій на основі добровільної участі, сприяють розвитку інвестиційної діяльності, фінансових ринків. Тому їх ефективне функціонування є основою розвитку економіки країни в цілому і добробуту кожного громадянина окремо.

Висновки

На сьогодні система недержавного пенсійного забезпечення в Україні перебуває у стані стагнації. Для подолання складного становища НПФ пропонуємо:

1. Вдосконалити законодавче регулювання діяльності НПФ шляхом належного державного нагляду і контролю в цій сфері.
2. Розробити та прийняти державну програму інформування населення щодо усіх аспектів недержавного пенсійного забезпечення. Залучити до участі в програмі державні канали телебачення та засоби друкованої інформації.
3. Вдосконалити облік пенсійних коштів, відповідність його міжнародним стандартам фінансової звітності.
4. Забезпечення прозорості в діяльності системи. Доступність учасників до повної інформації про рух коштів на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках.
5. Наявність надійних фінансових інструментів, у тому числі захищених від інфляції .

Що стосується перспектив розвитку НПФ в Україні, то варто наголосити, що фактично у нашій країні є достатні можливості впровадження недержавного пенсійного забезпечення, а для цього перш за все необхідно посилити інтерес потенційних учасників НПФ до недержавного пенсійного страхування, здійснити заходи з надання впевненості та довіри до НПЗ. Проте, слід відмітити, що допоки більшість населення України буде отримувати мізерні заробітні плати, про розвиток НПФ годі й мріяти.

Отже, здійснити ефективне впровадження та функціонування НПФ в Україні можливо насамперед через сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, а значить, і підвищення рівня економіки, вдосконалення законодавчої бази, покращення життєвого рівня населення, усунення соціальних негараздів, зміцнення соціальної захищеності населення. Безперечно, недержавне пенсійне забезпечення є одним із кроків до кращого, надійного майбутнього держави та населення.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення”
2. Авер’янова Є. Пенсійне та соціальне страхування: консультації, роз’яснення спеціалістів міністерств та відомств, нормат. база, форми звітності / А. Бабак (голов.ред.) — Д. : Баланс-Клуб, 2008. — 176с.
3. Бачинська О.В. Роль недержавних пенсій¬них фондів у системі пенсійного забезпечення /О.В. Бачинська, О.М. Кравчук // Вісник Хмельницького національного університету. — 2010. — №2. Т 2. — С. 177— 182
4. Кобець Д.Л. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: проблеми та перспективи розвитку /Д.Л. Кобець // Вісник Хмельницького національного університету. — 2009. — №6. Т. 2. — С.252—256
5. Коваль О.П. Механізми забезпечення гаран¬тій збереження коштів пенсійних накопичень /О.П. Коваль// Формування ринкових відносин в Україні.- 2011. — № 5. — С.217-222
6. Ніколаєнко В. Недержавне пенсійне страхування працівників підприємством // Бухгалтерія. — 2008. — 14 квітня. — С. 64-65
7. Терещенко Г.М. Проблеми розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні / Г. М. Терещенко, Т. А. Мусатова // Фінанси України. — 2008. — № 12.- С.76-88
8. Харитонова Н. Недержавне пенсійне страхування працівників / Наталія Харитонова // Все про бухгалтерський облік. — 2012. — 25 квітня. — С. 14-17
9. Міністерство праці та соціальної політики України — http://www.mlsp.gov.ua
10. Пенсійний фонд України — http://www.pfu.gov.ua