Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Рівень безробіття Дніпропетровської області

1. Рівень безробіття Дніпропетровської області

В Україні безробіття вважається одним із найактуальніших питань соціально-економічної політики держави. Станом на 01.09.11  кількість вільних робочих місць в центрах зайнятості області становила понад 9,9 тис. одиниць.

У січні – серпні 2011 року за сприянням  державної служби зайнятості комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали понад 90,0 тис. незайнятих громадян, незайнятих трудовою діяльністю.

Рівень офіційного безробіття в Дніпропетровській області станом на 1 березня 2011 року дорівнював 1,8% від чисельності населення у працездатному віці, на відповідну дату 2010 року цей показник складав 1,6%. Про це повідомили в Головному управлінні статистики в Дніпропетровській області.

За інформацією Головного управління, у січні–лютому 2011 р. офіційно безробітними визнано 9,5 тис. громадян області, і їх чисельність на кінець місяця дорівнювала 36,4 тис. осіб.

У загальній чисельності безробітних жінки склали 56,7%, особи віком до 35 років — 44,2%. У січні 2011 року на підприємствах Дніпропетровської області та їх відокремлених підрозділах з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб було зайнято 920,9 тис. осіб.

Найбільшим попитом на ринку праці області продовжують користуватися громадяни робітничих професій. За професійним складом це вакансії для:

—  робітників: 42.5% (водії, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники);

—  службовців: 31,7% (лікарі, сестри медичні, інженери, бухгалтери, майстри);

—  осіб, які мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної    підготовки: 25,7% (підсобні робітники,  прибиральники, двірники).

Станом на 01.09.11 на ринку праці Дніпропетровської області зареєстровано  понад 28,9 тис. незайнятих громадян серед яких:

— робітників: 43,0%;

— службовців: 42,9%;

— осіб, які мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки: 14,1%.

Основними причинами незайнятості безробітних в Дніпропетровській області віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2010р. виступали: звільнення за власним бажанням (37,3%), вивільнення з причин економічного характеру (29,3%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,1%), звільнення у зв’язку з закінченням терміну дії трудового договору (11,1%).

Серед населення у віці 15-70 років 12,9 млн. осіб складала категорія економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий — учнем або студентом, кожен сьомий — зайнятий в домогосподарстві. Зазначена група населення також включає незайнятих осіб, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за аналогічний період 2009р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 8,6% та у 2010р. становила 160,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у 2010р. складала 110,1 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (2009р. відповідно — 125,1 тис. осіб, або 1,5%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон’юнктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,8%, розрахованого за методологією МОП (у 2009р. — 8,5% та 7,1% відповідно).

За даними державної служби зайнятості, у січні–серпні 2011р. її послугами скористалися 55,7 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян.

На обліку цієї установи за станом на 1 вересня 2011р. перебувало 28,9 тис. громадян, що шукали роботу, з яких 64% становили жінки, 43% – особи у віці до 35 років.

Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 96,3% незайнятих громадян, з них 66,6% отримували допомогу по безробіттю. Серед кожних 100 безробітних по 43 особи відповідно раніше займали місця робітників та посади службовців, решта – не мали професійної підготовки.

Кількість зареєстрованих безробітних порівняно з відповідною датою минулого року збільшилась на 5% і за станом на 1 вересня 2011р. склала 27,9 тис. осіб.

Рівень зареєстрованого безробіття у цілому по області на 1 вересня 2011р. становив 1,4% від кількості населення працездатного віку, що на 0,1 в.п. більше, ніж на відповідну дату 2010р. При цьому показник серед сільського населення перевищував рівень зареєстрованого безробіття для мешканців міських поселень та складав 1,8% проти 1,3% відповідно.

У містах найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Жовтих Водах (5%), найнижчий – у Першотравенську (0,6%). Серед районів найбільшим цей показник був у Криничанському (3,7%), найменшим – у Павлоградському (0,7%).

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж серпня 2011р. збільшилась на 68 одиниць і на кінець місяця становила 9,9 тис. одиниць (на відповідну дату 2010р. – 8,8 тис. одиниць). Найбільшим попитом на ринку праці області користувалися громадяни робітничих професій, для яких призначалось 42,5% загальної кількості вільних місць, ще 31,8% – фахівцям і спеціалістам, решта – особам без спеціальної підготовки.

Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприяння у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на одне вільне робоче місце (вакансію) на кінець серпня 2011р. становило 3 особи. У м.Павлограді згаданий показник дорівнював 1 особі, у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Вільногірську – 2 особам відповідно. Водночас у Криничанському районі на одне вільне робоче місце (вакансію) претендували 25 осіб, в Апостолівському – 23, у Покровському – 21 особа.

За сприяння державної служби зайнятості у січні–серпні 2011р. було працевлаштовано 35,2 тис. осіб. Серед працевлаштованих громадян 42,8% складають жінки, трохи більше половини (52,3%) – особи у віці до 35 років.

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у січні–серпні п.р. становив 39%. У містах зазначений показник знаходився в межах від 54,1% у Тернівці до 22,8% – у Новомосковську, у районах – від 62,3% у Юр’ївському до 28,4% – в Апостолівському.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у серпні п.р. на допомогу по безробіттю було витрачено 18,4 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували у згаданому місяці, становила 18,6 тис. осіб. Середній розмір допомоги у серпні 2011р. у порівнянні з відповідним місяцем попереднього року збільшився на 22,4% та склав 990 грн., що практично відповідає законодавчо встановленому з 1 квітня 2011р. (960 грн.) рівню мінімальної заробітної плати.

У Дніпропетровській області у 2009 p. загальна чисельність зареєстрованих безробітних порівняно з попереднім роком стала меншою, але зросла чисельність безробітних випускників, причому їх частка зросла у два рази. У той самий час за цей період за методологією МОП загальна чисельність безробітних зросла в 1,5 раза. З 2000 до 2008 р. спостерігалася стійка тенденція до зменшення як загальної чисельності зареєстрованих безробітних, так і чисельності зареєстрованих безробітних випускників.

Як видно, абсолютні показники безробіття в Дніпропетровській області мали позитивну динаміку до 2008 p., але в статево-віковому розрізі, а також з огляду на місце проживання економічно активного населення відбулися негативні процеси. За період 2008 — 2010 pp. майже в 4 рази збільшилась кількість безробітних жінок віком 25 — 29 років (що частково можна пояснити підвищенням економічної активності молодих матерів після закінчення відпустки з догляду за дитиною) та майже у 2 рази збільшилась кількість безробітної молоді віком 15 — 24 та 25 — 29 років у сільській місцевості.

Отже, навіть в докризові часи ринок праці молоді мав суттєві проблеми. Для того щоб дізнатися думку молодих людей, які незабаром вийдуть на ринок праці, про їх сподівання та очікування трудової діяльності, для вивчення мотиваційних очікувань студентської молоді щодо майбутньої зайнятості, а також з метою вивчення правової обізнаності молоддю трудових прав і гарантій у 2009 — 2010 навчальному році нами було опитано 211 студентів третього курсу денної форми навчання Дніпропетровської державної фінансової академії. Контингент розподілився так: 49 % респондентів навчаються за рахунок бюджетних коштів, решта (51 %) — за контрактом, у тому числі 49 % — навчання оплачують батьки, 2 % — навчання оплачує юридична особа. У нашому дослідженні в результаті кореляційного аналізу була відкинута гіпотеза про зв’язок між джерелом фінансування навчання («бюджет», «контракт») та впевненістю в майбутньому працевлаштуванні. Тобто студенти, що навчаються за державні кошти, не відчувають себе більш упевненими в майбутньому працевлаштуванні. Переважна більшість студентів (78 %) хвилюються з приводу майбутнього працевлаштування, 2 % про це ще не замислювались, із 20 % студентів, що не хвилюються про працевлаштування, 8 % не певні, що отримають бажану роботу. До останньої категорії студентів належать ті, хто поступляться своїми вимогами щодо майбутньої роботи.

2. Рівень безробіття Волинської області

Проведення постійного моніторингу показників економічної активності та зайнятості населення дозволить детальніше дослідити ринок праці регіону, визначити проблеми які стримують його розвиток та забезпечити швидке їх вирішення за допомогою важелів та інструментів державного регулювання.

На початковому етапі дослідження було проведено аналіз динаміки показників економічної активності та зайнятості населення у Волинській області за 2000-2009 роки (табл. 1).

Таблиця 1. Аналіз економічної активності населення у Волинській області за 2005-2010 роки (у віці 15-70 років; тис. осіб)

Показники Роки Абсолютне відхилення
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2009/ 2008 2010/ 2009
Економічно активне населення 540,0 471,8 471,7 472,3 478,2 472,5 -5,7 -67,5
Зайняті 486,2 429,9 430,2 433,9 438,6 428,0 -10,6 -58,2
Безробітні 53,8 41,9 41,5 38,4 39,6 44,5 4,9 -9,3
Економічно неактивне населення 210,4 275,6 274,6 273,6 267,5 272,9 5,4 62,5
Всього населення у віці 15-70 років 750,4 747,4 746,3 745,9 745,7 745,4 -0,3 -5,0
Рівень економічної активності, % 72,0 63,1 63,2 63,3 64,1 63,4 -0,7 -8,6
Рівень зайнятості, % 64,8 57,5 57,6 58,2 58,8 57,4 -1,4 -7,4
Рівень безробіття, % 10,0 8,9 8,8 8,1 8,3 9,4 1,1 -0,6
Рівень зареєстрованого безробіття (на кінець року), % 6,0 4,0 3,1 2,6 4,1 2,1 -2,0 -3,9

За даними таблиці спостерігаємо, що чисельність економічно активного населення Волинської області за 2005-2010 роки у 2010 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 67,5 тис. осіб і становила 472,5 тис. осіб, а у порівнянні з 2009 роком — на 5,7 тис. осіб.

Станом на 1 вересня 2011 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 11,1 тис. безробітних. Серед них: 6 тис. осіб складали жінки; 5,2 тис. осіб – молодь; 0,54 тис. осіб – вивільнені працівники; 3,1 тис. осіб, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Із загальної чисельності безробітних 4,5 тис. осіб проживали у сільській місцевості. Статус безробітного мали 28 тис. осіб.

Кількість вакансій станом на 1 вересня у базі даних Волинської обласної служби зайнятості становила 2370 одиниць, в тому числі: для робітників – 1381, для службовців – 764 та 225 – для осіб, які не мають спеціальної підготовки, 112 – для працівників сільського господарства. Найпопулярнішими професіями на ринку праці Волині є: продавці, кухарі, бармени, водії, швачки, верстатники деревообробних верстатів, медичні працівники в сільській місцевості.

Активними заходами сприяння зайнятості охоплено 28105 незайнятих громадян, що на 5,7% більше минулорічного показника.

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням обласної служби зайнятості становила 15703 незайнятих громадян, в т. ч. на дотаційні робочі місця 1149 осіб, надано одноразову допомогу по безробіттю для відкриття власної справи 590 особам. Проходили професійне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку 3014 безробітних. В оплачуваних громадських роботах брали участь 8745 незайнятих громадян.

Допомогу по безробіттю станом на 01.09.2011 р. отримують 8206 безробітних. Середній розмір допомоги по безробіттю у серпні 2011 року склав 868,6 грн.

Таблиця 2.  Ринок праці Волинської області

    січень-червень
2007 2008 2009 2010 2011
1 Чисельність незайнятого населення з перехідними залишками (осіб) 46668 43068 46953 32084 33863
2 Звернулось незайнятих (осіб) 27362 26541 21249 19164 19960
3 Чисельність безробітних на обліку (осіб) 18191 17138 17941 12064 13332
4 Середній розмір допомоги по безробіттю (гри.) 220,6 360,4 533,4 603,7 743,2
5 Кількість отримувачів допомоги по безробіттю (осіб) 12872 15130 13683 9055 10156
6 Працевлаштовано незайнятих (осіб) 17554 17180 12107 11403 11906
7 Рівень працевлаштування % 37,6 40 25,8 35,5 35,2
8 Працевлаштовано безробітних (осіб) 6864 6059 4415 3964 4426
9 Працевлаштовано соціально- незахищених (осіб) 1851 1743 1052 1151 1209
10 надано дотацій 1031 1285 0 967 923
11 Здійснено одноразової виплати по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю 570 720 0 157 441
12 Залучено до громадських робіт (осіб) 6777 6560 5614 5686 6719
13 Охоплено профнавчанням (осіб) 3952 4074 1789 2318 2405
14 Чисельність молоді на обліку (осіб) 7230 6986 7748 5076 6052
15 Термін перебування на обліку зареєстрованого населення (днів) 165 163 173 145 142
16 Потреба підприємств в працівниках 4869 4741 1608 1627 1645
17 Навантаження на 1 вільне робоче місце 4 4 11 8 8
18 % Укомплектування вакансій СЗ 50,8 53 55,8 66,5 68
19 Середня тривалість укомплектування вакансій (днів) 8 9 6 7 8
20 Фактично вивільнено (осіб) 769 678 2235 610 *
21 Створено нових робочих місць 11972 14412 8592 10074 *
22 Кількість договорів між найманим працівником і фізичною особою: 6282 6791 4557 5484 6455
укладених
ліквідованих 4400 5339 5399 4716 5284

На наступному етапі проведено порівняльний аналіз тенденцій зміни економічно активного та економічно неактивного населення за 2007-2010 роки. За результатами дослідження бачимо, що протягом 2007-2009 років чисельність економічно неактивного населення поступово зменшувалась.

На це вплинуло ряд причин: економічне зростання країни, збільшення кількості робочих місць, збільшення людей працездатного віку, які є рушійними силами розвитку суспільства.

Аналіз зайнятості населення передбачає вивчення пропозиції робочої сили на ринку праці за професійними групами, визначення змін у її структурі. Спостерігається зменшення попиту на рику праці на окремі професійні групи працівників: у 2011 році порівняно з 2010 роком відбулось зменшення попиту на робочу силу за всіма професійними групами, найбільше серед яких — це оператори та складальники устаткування та машин (на 5264 осіб), кваліфіковані робітники з інструментом (на 4159 осіб), робітники сфери обслуговування та торгівлі (на 2627 осіб), професіонали та фахівців (1377 і 2854 осіб відповідно). Це у значній мірі пов’язано з кризовою ситуацією в країні.

Важливе значення має також проведення аналізу показника навантаження на одне вільне робоче місце за професійними групами у 2009 році порівняно з 2000 роком (рис. 1).

Спостерігаємо зменшення попиту на робочу силу за такими професійними групами: різке зменшення замовлення на технічних службовців, скорочення попиту на робітників у сфері обслуговування та торгівлі, на складальників устаткування та машин. Цьому сприяло скорочення виробництва, закриття заводів.

Найбільше працевлаштовано громадян, не зайнятих трудовою діяльністю у м. Луцьку: у 2009 році — 4049 осіб, у 2010 році — 5113 осіб. Найменші показники працевлаштування ми спостерігаємо у Локачинському, Шацькому та Турійському районах, що пояснюється низьким рівнем розвитку інфраструктури, відсутністю робочих місць, економічною занедбаністю цих районів.

Протягом 2008-2010 років відбулось збільшення кількості осіб, які мали статус безробітних. У 2010 році у структурі безробіття найбільшу частку займають особи, які були безробітними 3-6 місяців -22,4%. Значну частку у структурі безробіття займають особи, які були безробітними протягом 6-9 місяців (15,1%). Це пояснюється тим, що за протягом даного періоду держава гарантовано сплачує безробітним допомогу, що не стимулює їх до прискорення пошуку нової роботи.

Отже, ситуація, що склалась на ринку праці Волинської області у 2010 році порівняно з 2009 роком характеризувалась наступними тенденціями: зменшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 58,8% до 57,4% та відповідне збільшення рівня безробіття населення за методологією МОП, але зменшення рівня зареєстрованого безробіття на кінець року з 4,1% у 2009 році до 2,1% у 2010 році.

При дослідженні причинно-наслідкових зв’язків між показниками доцільно використовувати методологію кореляційно-регресійного аналізу, дозволить провести комплексне статистичне дослідження (стохастичної) залежності між випадковими величинами, при якому у найпростішому випадку досліджують дві вибірки (набори даних), а у загальному — їх багатовимірні комплекси (групи) з метою виявлення істотної залежності однієї змінної від інших.

За результатами проведеного економіко-статистичного аналізу можна чітко окреслити основні негативні моменти функціонування ринку праці Волинської області. Зокрема, протягом 2008-2010 років поступово зменшується кількість найманих працівників: у 2010 році порівняно з 2009 роком — на 18,4 тис. осіб, а у 2009 році порівняно з 2000 роком — на 79,8 тис. осіб. Потреба підприємств у працівниках також характеризувалась тенденцією до зменшення: у 2010 році порівняно з 2009 роком відбулось зменшення попиту підприємств у працівниках на 1201 особу. Але, якщо аналізувати попит підприємств у працівниках у 2010 році порівняно з 2009 роком, то потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць зросла на 360 осіб.

Через складну економічну ситуацію в Україні у 2009-2010 рр. відбулось збільшення кількості осіб, які претендували в середньому на одне вільне робоче місце, що було зумовлено закриттям або зменшенням обсягів виробництва на багатьох підприємствах Волинської області. Відбувається також зменшення попиту на окремі професії: технічних службовців, робітників у сфері обслуговування та торгівлі, складальників устаткування та машин, натомість збільшується попит на робітничі та інженерні професії у сфері промисловості та будівництва, що вимагає адекватних кроків з боку владних структур з метою усунення даного дисбалансу.

Список використаної літератури

  1. Волинська обласна служба зайнятості: http://www.dcz.gov.ua/vol/control/uk/index
  2. Волинь-2009. Статистичний щорічник. Головне управління статистики у Волинській області. — Луцьк, 2010. — 560 с.
  3. Головне управління статистики у Волинській області: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua
  4. Головне управління статистики у Дніпропетровській області: http://dneprstat.gov.ua/
  5. Дніпропетровський обласний центр зайнятості: http://www.dcz.gov.ua/dnp/control/uk/index
  6. Економічна статистика. Електронний навчальний посібник для студентів спеціальності «Прикладна статистика» факультету бізнесу денної та заочної форм навчання / Шубалий О.М. — Луцьк: ЛНТУ, 2010.