Рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

HTML (Hyper Text Markup Language) – спеціальна мова програмування, призначена для відображення інформації в Інтернеті у вигляді сторінок.

Адміністратор (головний, районний) – тип користувача, який має розширені права доступу до системи (налагодження, відновлення, редагування тощо) за повноваженнями.

АІС (автоматизована інформаційна система) – засіб неперервного й тривалого моніторингу діяльності навчальних закладів, збір, оброблення і подання об’єктивних даних на основі інформаційних технологій про діяльність навчальних закладів.

База даних – сукупність даних, числових значень, необхідних для виконання певних розрахунків, обчислень та виконання робіт.

ВНЗ – Вищий навчальний заклад

ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад.

ЗОШ – загальноосвітня школа

Інтернет (Internet – англ.) – всесвітня глобальна мережа.

Інтерфейс користувача – процес, що визначає взаємодію користувача з інформаційною системою.

Критерій – ознака, на підставі якої дається оцінка якого-небудь явища, дії, ідеї; ознака, взята за основу класифікації.

Логін – унікальне реєстраційне ім’я користувача системи, котре визначає його повноваження.

Меню – сукупність елементів керування віртуальним об’єктом.

Моніторинг діяльності навчальних закладів – це система організації збору, обробки і поширення інформації про їх діяльність, що забезпечує прогнозування розвитку та здійснення постійного контролю за роботою закладів.

МОНУ – Міністерство освіти й науки України

НВО – Навчально-виховні об`єднання

Показник обчислення критерію – ознака виду діяльності, за якою обчислюється критерій на підставі статистичних (аналітичних) даних досягнень розвитку навчального закладу.

Показник статистичний – числове значення досягнень навчального закладу, вказане в державній статистичній звітності.

Програма-браузер – спеціальна програма для перегляду Інтернет-сторінок. Однією з найбільш поширених є програма Microsoft^® Internet Explorer^®, яка поставляється разом із операційною системою Microsoft^® Windows^™.

Рейтинг – оцінка, віднесення до класу, розряду або категорії.

Розробник – лабораторія проблем прикладного програмного забезпечення при кафедрі КІТС у Полтавському національному технічному університеті ім. Юрія Кондратюка.

Тип навчального закладу – навчальний заклад певного ступеня, який надає ліцензовані освітні послуги відповідно до стандартів освіти і віднесений до певної групи закладів.

Файл – іменована область даних, розташована на носії інформації.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Створення державної системи експертизи та оцінки якості освіти є одним із пріоритетних завдань модернізації сучасного освітнього простору в Україні.

На сьогодні визначені критерії експертної оцінки умов функціонування та результативності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, які напрацьовувались протягом десяти останніх років.

Надзвичайно важлива роль у сфері управління якістю освіти належить системі, яка забезпечує залучення широких верств населення та академічної спільноти до участі у прийнятті рішень та їх реалізації, а також динамічно реагує на зміни ситуації. Йдеться про систему ранжування навчальних закладів, яка виконує управлінські, інформаційні та представницькі функції, сприяє реалізації синергетичного і комплексного підходів до визначення траєкторії розвитку освіти. Жоден з окремих напрямів освітньої політики сам по собі не забезпечує процес зростання якості освіти і навіть не сприяє його прискоренню. Необхідні системні заходи, спрямовані на розв’язання проблем забезпечення якості освіти на національному та регіональному рівнях. Отже, в основу розвитку системи ранжування покладено виконання Указу Президента України про забезпечення дальшого розвитку освіти в Україні.

Слід підкреслити, що ранжування навчальних закладів є визнаною складовою національної системи підзвітності та забезпечення якості освіти, викликом, необхідністю.

Сьогодні сильний навчальний заклад — це сильні рішення, сильне позиціонування на ринку освітніх послуг та ринку праці. Рейтинг — це очі суспільства, світової та європейської спільноти, якими розглядається якість освіти.

Становлення нової культури оцінювання в освітньому просторі України супроводжується демократизацією та прозорістю експертних процедур, врахуванням запитів громадськості, зростанням пріоритету самооцінки навчального закладу, підвищенням вимог до оцінювальних компетенцій суб’єктів управління освітою та експертів. У цьому руслі важливим є рівень розвитку наукового забезпечення технологій експертного оцінювання.

На даний час вітчизняними та зарубіжними вченими класичні завдання освітньої експертизи, в основному, розв’язані. У працях В.І. Бондара, В.Г. Кременя, С.Б. Кримського, В.В. Олійника обґрунтовано філософські, соціальні та педагогічні концепції освітнього менеджменту. У роботах Л.М. Карамушки, В.І. Панова, Ю.М. Швалба, В.А. Ясвина розвинуто психологічні аспекти експертного оцінювання. Наукову і практичну цінність мають праці з питань дослідження структури експертизи в освіті, зокрема: С.Д. Бешелєва, В.А. Бухвалова, Ф.Г. Гурвича, Я.Г. Плінера, В.С. Черепанова. Проблемам уніфікації категоріально-понятійного апарату присвячені роботи С.У. Гончаренка, Ю.А. Конаржевського, Є.А. Михайличева, В.М. Полонського, М.Д. Ярмаченка. Дослідження В.С. Пікельної щодо застосування методів моделювання в управлінській діяльності стимулюють проектування технологій експертного оцінювання. Г.А. Дмитренко, Л.П. Одерій довели ефективність використання кваліметричних моделей для оцінки діяльності навчальних закладів. У працях науковців та практиків Д.І. Дейкуна, А.М. Єрмоли, М.М. Поташника, В.П. Симонова, М.М. Скаткіна, П.І. Третьякова та ін. розв’язуються актуальні питання щодо застосування механізмів експертизи в діяльності керівників шкіл та органів управління освітою. Окремі проблеми експертної оцінки педагогічних об’єктів досліджували зарубіжні вчені М. Браун, Д. Екіерт-Грабовська, Л. Кронбах, С. Лівінґстон, К. Міскел, Д. Олдроуд, К. Росс, Дж. Строндж, Дж. Тейлор.

Механізми експертизи сьогодні використовуються для оцінки важливих компонентів освітньої діяльності: інновацій (Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, В.С. Лазарєв, Б.П. Мартиросян, В.Ф. Паламарчук), ефективності управління навчально-виховним процесом (А.М. Єрмола, Є.В. Литвиненко), якості навчальних підручників (Т.О. Лукіна) тощо.

Моніторингу освітнього середовища сучасного навчального закладу на основі культурологічних та психолого-педагогічних концепцій динамічного розвитку складних систем і утворень приділяють увагу Л.Карпухіна, А.Каташов, Т.Лукіна, З.Рябова. Науковці з Університету Західного Мічигану (D.Hopkis, F.Reimers, N/McGinn) пропонують оригінальну «Міждисциплінарну докторську програму з оцінювання» (Interdisciplinary Ph.D. in Evaluation), яка ґрунтується не на одному конкретному підході, а на декількох: оцінювання в соціальних системах; конструктивне оцінювання; оцінювання, орієнтоване на клієнта; оцінювання як основа для прийняття рішень.

Але, поряд із тим, немає конкретного дослідження з управління, в якому було б розроблено систему моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій з автоматизованою системою прогнозування. Недостатньо досліджено вплив її впровадження на забезпечення сталості цього розвитку. Немає наукових праць, які б розкривали механізм впровадження такої системи та методики використання результатів моніторингу для прогнозування розвитку ЗНЗ.

Актуальність та недостатня вивченість окреслених нами проблем обумовили вибір теми дослідження: “Рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів”.

Об’єкт дослідження – оцінювання діяльності загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні засади та технологія рейтингового оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних засад рейтингового оцінювання навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл.

Постановка мети зумовили такі основні завдання дослідження:

— провести аналіз теоретичних засад і сучасної практики оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів;

— з’ясувати сутність моніторингу як інструменту визначення якості освіти;

— розглянути завдання, об’єкти, принципи та функції моніторингу якості загальної середньої освіти;

— охарактеризувати державну атестацію загальноосвітніх навчальних закладів як основну форму державного контролю за діяльністю школи;

— дослідити рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів;

— розглянути основні засади організації та проведення рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів;

— проаналізувати автоматизовану інформаційну систему «Рейтинг» як складову системи управління загальноосвітнім навчальним закладом ;

— дослідити рейтинг закладів освіти Кіровоградської міської ради.

Усі разом методи дослідження забезпечили здійснення констатувального, формувального та контрольного етапів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому що вперше:

теоретично обґрунтовано систему моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій та її структурні компоненти;
суттєво вдосконалено наявні й теоретично аргументовано створення нових факторно-критеріальних моделей для поточного оцінювання та коригування діяльності учасників навчально-виховного процесу і ЗНЗ у цілому;
розроблено концептуальні засади прогнозування розвитку ЗНЗ;
виявлено та науково обґрунтовано вплив застосування системи моніторингу розвитку ЗНЗ на цілеспрямованість і критеріальність управління ним та на підвищення здатності учасників навчально-виховного процесу до самоуправління й самоорганізації.

Набули подальшого розвитку критерії оцінки діяльності керівників та безпосередніх учасників навчально-виховного процесу шляхом їх модернізації та адаптації до умов конкретного навчального закладу.

Методологічну основу дослідження становлять: основні концепції філософії освіти та трактування сучасних парадигм розвитку освіти; принципи загальнонаукової методології; діалектичний підхід до пізнання дійсності; взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного; положення Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”; нормативно-правові акти, які відображають вимоги до атестації загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників; наукові основи та концепції управління освітніми системами; специфіка організації управлінської діяльності керівника школи; багатопараметричний підхід до опису діяльності як системи.

У роботі використано комплекс методів:

теоретичні: історичний, морфологічний аналіз, узагальнення;
індукції та дедукції – для виявлення тенденцій розвитку освітньої експертизи;
порівняння – для зіставлення експертного оцінювання з іншими технологіями оцінювання, для встановлення суперечностей між різними трактуваннями понять;
абстрагування, ідеалізація, формалізація, системний підхід; проектування, моделювання – для розробки моделі технології експертного оцінювання; декомпозиція, шкалування, ранжування – для вибору показників навчально-виховної діяльності загальноосвітніх шкіл та критеріїв їх експертного оцінювання.

Структура дослідження. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (47 найменувань). Повний обсяг роботи – 120 сторінок, з них – 87 сторінок основного тексту.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади і сучасна практика оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

1.1. Моніторинг як інструмент визначення якості освіти

Початок ХХІ століття став періодом освітніх реформ в Україні, спрямованих на створення такої системи освіти, яка б відповідала вимогам як суспільства, так і європейського освітнього простору. Відповідно до цього змінилися й стратегічні орієнтири, які чітко визначено наступними документами: Конституцією України, Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття“), законами України “Про освіту” і “Про загальну середню освіту”, Указами Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” та “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, Постановою Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, Національною доктриною розвитку освіти, Національною програмою інформатизації, Державною програмою “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” та іншими нормативними документами.

В умовах реформування національної освіти пріоритетними є такі напрями: радикальна перебудова системи управління загальноосвітніми навчальними закладами, взаємоінтеграція науки й освіти, підвищення якості управління всіма ланками освітнього процесу, створення ефективних, сучасних моделей оперативного управління, розроблених з урахуванням найновіших досягнень науки соціального управління та педагогічного менеджменту. Це, у свою чергу, вимагає підвищення рівня компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (далі – ЗНЗ) і створення системи моніторингу якості.

На сучасному етапі розвитку суспільства в цілому й освіти як соціально-педагогічної системи зокрема, є необхідність у системному, докладному, систематичному відстеженні фактичного рівня розвитку того чи іншого об’єкту освіти за допомогою моніторингових технологій. Метою є оперативне внесення науково обґрунтованих корекцій в управління зазначеним об’єктом і планування подальшого його розвитку. Від оперативності та об’єктивності отриманої інформації залежить якість, ефективність та спрямованість управлінських рішень [Бик А.С. Моніторинг якості освіти: до питання анатомії проблеми // Педагогічний вісник. — 2011. — № 2. — С. 4].

Якісна освіта – це основа успішного розвитку науки, економіки, культури та моралі держави. Забезпеченню якісного рівня освіти сприяє моніторинг, який є одним із найефективніших засобів отримання інформації про функціонування освітньої системи в усій її багатогранності. Тому становленню та розвитку моніторингу якості освіти в Україні з початку ХХІ століття приділено чимало уваги державними інституціями.

Процес розвитку ЗНЗ передбачає п’ять послідовних етапів, а саме: дослідження та формулювання проблем, встановлення реальних діагнозів, обґрунтоване планування спільних дій, здійснення перетворень і об’єктивну оцінку результатів здійснених змін та своєчасну раціональну корекцію.

Переведенню ЗНЗ із режиму функціонування в режим розвитку сприяють такі фактори:

— згуртування колективу учасників навчально-виховного процесу спільними завданнями;

— чітке бачення керівництвом закладу загальної концепції та реальних шляхів розвитку;

— моделювання навчально-виховного процесу як системи саморозвитку дитини;

— забезпечення потреб учасників педагогічної взаємодії в альтернативних освітніх послугах;

— якісна система науково-методичної роботи;

— високий рівень інноваційної й дослідницької діяльності;

— організація та підтримка дієвої системи учнівського самоврядування;

— створення сучасної навчально-матеріальної бази.

Процеси перетворень в освітній установі починаються, зазвичай, як поодинокі, локальні, не пов’язані між собою. Це ж стосується й педагогічної творчості окремих педагогів. Згодом перетворення охоплюють певні навчальні блоки, ланки діяльності, групи педагогів або загалом усю навчально-виховну систему. Таким чином, дія закону переходу кількісних змін у якісні чітко простежується в ЗНЗ, які розвиваються [Гриневич Л.М. Основи побудови національних систем моніторингу якості освіти [Текст] / Л. М. Гриневич // Педагогіка і психологія. — 2011. — № 2. — С. 82].

Аналіз сучасного стану управління ЗНЗ показав, що в процесі його розвитку виникають протиріччя між:

— необхідністю працювати в умовах розвиваючого навчання, переходячи в інноваційний режим, і відсутністю знань та вмінь працювати в цих умовах через недостатній рівень відповідних знань;

— новим підходом до вибору мети методичної роботи школи, що спирається на діагностику творчого потенціалу вчителя, і випадковим, необґрунтованим вибором мети розвитку самоосвіти (враховувалася лише зона найближчого розвитку);

— розумінням необхідності якісного довгострокового програмного управління окремими ланками розвитку школи та спонтанним управлінням;

— особистісно зорієнтованим підходом до виховання та масовим (проведення заходів) підходом до виховної роботи, в основі якого – кількісні показники та формальна участь учнів;

— спрямованістю педагогічного колективу на втілення основ особистісно-творчого підходу в навчанні і вихованні та недостатньою реалізацією цього принципу через невміння вчителя працювати в діагностичному режимі.

Основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення [Гончарова Л. Моніторинг в управлінні педагогічною системою навчального закладу [Текст] / Людмила Гончарова, Світлана Сінєгіна, Віктор Богомолов // Школа. — 2012. — № 9. — С. 32].

Моніторинг – від лат. «монітор» – той, що попереджає, наглядає, нагадує. Людство давно «приміряло» моніторинг на себе. Його апробували у різних сферах життя, і ось, нарешті, він захопив і освіту. Моніторинг педагогічний – система відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку.

Запровадження моніторингу необхідно починати з визначення мети і завдань, основних показників і критеріїв, вибору діагностичних методик для встановлення реальних досягнень.

Забезпечити комплексну систему відстеження стану освітньо-виховної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах допоможе, на нашу думку, запропонований нижче метод рейтингових оцінок (далі – рейтинг) [Гончарова Л. Моніторинг в управлінні педагогічною системою навчального закладу [Текст] / Людмила Гончарова, Світлана Сінєгіна, Віктор Богомолов // Школа. — 2012. — № 9. — С. 33].

Основною метою запровадження рейтингової оцінки є здійснення моніторингу якості освіти, створення атмосфери конкуренції в освітньому середовищі, вироблення системи зовнішнього інформування з обов’язковою звітністю про результати діяльності перед громадськістю.

Розроблена система створює умови для неперервного тривалого спостереження і контролю за діяльністю навчальних закладів, аналізу та оцінювання результатів їх роботи.

Діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу передбачає щорічний аналіз результатів навчально-виховного процесу, на основі якого формуються мета управління, основні проблеми та завдання, тобто вибудовується модель плану дій закладу освіти на наступний рік як довгострокове управлінське рішення.

Поняття “моніторинг” розглядали чимало дослідників. При зовні різних підходах до розуміння сутності моніторингу всі вони сходяться на думці, що його визначення стосується інформаційної системи. Встановлено, що чільне місце в моніторингових процедурах належить стандартизації, одержанню нової інформації в процесі оцінювання та управлінській реакції на результати. Визначено, що однією з умов проведення моніторингового дослідження в освіті є наявність чи розробка моделей – еталонів, стандартів діяльності кожної категорії учасників освітнього процесу, в яких закладаються систематизовані вимоги до їх діяльності. Все це науково обгрунтувано і розглядається в теоретичних основах адаптивного управління, яке становить методологічний базис нашого дослідження.

Питанню моніторингу якості освіти присвячено багато праць: „Моніторинг освітнього процесу в вищих навчальних закладах” (В. Горб), „Моніторинг якості освіти: теорія і практика” (T. Лукіна), „Професіографічний моніторинг становлення спеціаліста” (С. Соліна) [Соліна А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 5-43], „Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів” (З. Рябова), „Моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів” (К. Краснянська і Л. Краснокутська), „Моніторинг результативності навчального процесу ” (Н. Вербицька).

Нажаль, у питанні розуміння поняття моніторингу якості освіти немає одностайності думки науковців. Поняття моніторингу прийшло у педагогіку з екології та соціології, де воно означає безперервний (періодичний) збір інформації для виявлення найвагоміших факторів впливу на довкілля (суспільство). Сьогодні не існує спільної думки з питання визначення поняття „моніторинг”. Т.А. Стефановська вважає, що моніторинг – це: “діагностика, оцінка і прогнозування стану педагогічного процесу: відслідкування його ходу, результатів, перспектив”. Більш повним визначення моніторингу в галузі саме вищої освіти є визначення моніторингу як дослідницького процесу, що вимагає постійного й ретельного стандартизованого спостереження за різними аспектами надання освітніх послуг, а також рівнем навчальних досягнень їх споживачів; аналізу отриманої інформації для виявлення змін і попередження виникнення негативних явищ; регулярного оцінювання та прогнозування подальшого розвитку системи вищої освіти, прийняття управлінських рішень щодо системного керування якістю навчального процесу. Як видно з наведених визначень автори включать процеси діагностики, оцінювання і прогнозування до процесу моніторингу, а предметом моніторингу визначають педагогічний процес.

В.І. Звонніков та М.Б. Челишкова під моніторингом якості освіти розуміють постійний сбір даних о найбільш вагомих характеристиках якості освіти, обробку, аналіз та інтерпретацію з метою забезпечення суспільства та систему освіти достатньо повною та диференційованою по рівням використання інформацією в відповідності процесів та результатів освіти нормативним вимогам, змінам, що відбуваються та прогнозованим тенденціям. До моніторингового процесу автори включають процеси діагностики, оцінювання та прогнозування, однак під предметом моніторингу розуміють якість освіти. В.І. Андреєв визначає педагогічний моніторинг як „системну діагностику якісних і кількісних характеристик ефективності функціонування і тенденцій саморозвитку освітньої системи, включаючи її цілі, зміст, форми, методи, дидактичні й технічні засоби, умови і результати навчання, виховання і саморозвитку особистості і колективу”. В цьому визначенні поняття моніторингу звужується до діагностики, а предметом моніторингу визначається ефективність функціонування і тенденції саморозвитку освітньої системи. Деякі автори визначають моніторинг як „контроль с періодичним стеженням за об’єктом моніторингу і обов’язковим зворотним зв’язком”.

А.С. Бєлкін визначає моніторинг як процес безперервного науково-обґрунтованого, діагностико-прогностичного, планово-діяльнісного спостереження за станом, розвитком педагогічного процесу, з метою оптимального вибору освітніх цілей, задач, засобів їх вирішення. На думку науковця моніторинг є процесом діагностики педагогічного процесу. Тобто зводять моніторинг до контролю, а предмет моніторингу взагалі не конкретизується. Визначення запропоноване С.Є. Шишовим і В.О. Кальней в системі „вчитель-учень” під моніторингом розуміють “сукупність безперервних контролюючих дій, які дозволяють спостерігати і коригувати за необхідності просування учня від незнання до знання”.

Рис. 1.1. Структура системи моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій

Більшість авторів поняття «моніторинг» розуміють як засіб одержання інформації; постійне відстеження процесу; базу для прийняття і коригування управлінських рішень; наявність спеціально розроблених стандартів.

Аналіз праць вчених-науковців щодо поняття моніторингу якості освіти дозволяє виявити певні напрямки розуміння моніторингу. Наприклад на діагностичну направленість моніторингу в своїх працях вказують О. Абдуліна, В. Андрєєв, О. Бєлкін, В. Безпалько, Н. Вербицька, В. Воловник, Л. Виготський, Т. Єсенкова, В. Ландсман, Т. Стефановська та інші. До наукового пізнання моніторинг намагалися наблизити О. Майоров, О. Макаров, І. Підласий, М. Піщулін, С. Сіліна [Соліна А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 5-43]. Такі вчені як, С. Бібі, Н. Буркіна, О. Локшина [Локшина О. Моніторинг якості освіти: світовий досвід [Текст] / О. Локшина // Педагогіка і психологія. — 2003. — № 1. — С. 108-116], Т. Лукіна, Г. Сиротинко, З. Слєпкань, майже ототожнюють терміни «моніторинг» і «оцінювання». А деякі вчені виділяють контролюючу направленість моніторингу (Д. Матрос, Д. Полев, Н. Мельников). Але слід не забувати, що контроль – це функція управління, а моніторинг — поняття більш вузьке і може бути лише інструментом контролю. Що стосується оцінювання, то воно є складовою моніторингового дослідження. Завдання діагностики провести дослідження, щоб поставити певний діагноз, проте, що стосуються моніторингу – на цьому його завдання не закінчується. Тому слід добре розуміти, що моніторинг є відокремленим від інших управлінських інструментів.

Національна доктрина розвитку освіти України проголосила освіту «стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені», а якість освіти – «пріоритетним» напрямом державної політики в галузі освіти».

У законодавчих документах і нормативних актах України, що прийняті в останні роки, викладено основні напрями та принципи державної політики в галузі освіти. Так, у них зазначається, що державна політика у сфері середньої освіти гарантує конституційне право на забезпечення рівного доступу громадянам до освіти та надання безоплатної якісної початкової, базової та повної загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог суспільства, норм і рівня, який зафіксовано у Державному стандарті початкової освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 06.12.2005 №1/9-695), Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.22.2004 №80).

У статті 4 Закону України «Про освіту» (із змінами і доповненнями, внесеними Кабінетом Міністрів України від 7 грудня 2000 року № 2120 — III) визначено основний напрям державної політики в освітній галузі. У документі зазначено, що «Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства».

У статті 36 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 6 квітня 2000 року № 1642 — III та від 7 грудня 2000 року № 2120 — III) визначено основні завдання органів управління системою загальної середньої освіти, серед яких є ті, що відносяться до оцінювання якості загальної середньої освіти, а саме:

прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб громадян;
атестація навчальних закладів системи загальної середньої освіти, оприлюднення результатів атестації через засоби масової інформації;
ліцензування загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності;
контроль за додержанням Державного стандарту загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

У статті 41 Закону відзначено, що одним із завдань науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти є «вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів, вироблення відповідних рекомендацій». Оскільки знання, уміння і навички учнів загальноосвітніх навчальних закладів повинні відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти на різних рівнях освіти, то з’ясування досягнутого учнями рівня освіченості складає, у свою чергу, основу моніторингу якості загальноосвітньої підготовки школярів [Сухович Г.А. Моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій // Педагогічний дискурс : [зб. наук. праць / гол. ред. А.Й.Сиротенко]. / Г.Сухович – Хмельницький: ХГПА, 2008. – С. 191-192].

До першочергових завдань, які повинна вирішити держава у сфері загальної середньої освіти, увійшли ті, що проголошують необхідність запровадження нових управлінських механізмів розвитку освіти та моніторингу якості освіти, заснованого на науковому підході до аналізу проблем та оперуванні достовірною статистичною інформацією.

У Постанові Верховної Ради України «Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні» від 21.06.2001 р. № 2551-III Кабінету Міністрів рекомендовано «запровадити моніторинг реформування освіти з метою прийняття ефективних рішень щодо подальшого вдосконалення змісту освіти та форм її організації».

Отже, необхідність створення в Україні системи оцінювання, систематичного відстеження та аналізу назріваючих в освітній галузі проблем визнана державними документами та Урядовими актами. Перші кроки на шляху формування системи моніторингу якості загальної середньої освіти на загальнодержавному рівні здійснюється з розумінням того факту, що вона повинна стати певною інформаційною базою в структури системи управління якістю загальною середньою освітою.

Указом Президента України від 25.09.2008 № 857/2008 «Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні» окреслено завдання «забезпечити розроблення методики та критеріїв визначення до 1 травня 2009 року рейтингу вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації усіх форм власності, сприяти створенню незалежних агенцій з моніторингу якості вищої освіти відповідно до вимог Європейського реєстру забезпечення якості освіти».

А в Указі Президента України від 30.09.2010 № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» наголошено про забезпечення «запровадження, починаючи з 2011 року, національної системи моніторингу рівня якості освіти та участь української сторони у відповідних міжнародних моніторингових дослідженнях». Моніторинг якості освіти на регіональному рівні являється найважливішим попереднім етапом для виконання [постанови Кабінету Міністрів України 08.12.2009 № 1319 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1095 і від 31.12.2005 № 1312», якою визнано, що зовнішнє незалежне оцінювання та моніторинг якості освіти (далі — оцінювання якості освіти) запроваджуються з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням державних стандартів освіти, проведення аналізу стану системи освіти та прогнозування її розвитку».

Стратегія реформування освіти спрямована на забезпечення державних гарантій рівного доступу до якісної освіти на різних етапах навчання та наукового аналітичного супроводу всіх управлінських рішень. Дана стратегія має бути забезпечена адекватними сучасними механізмами вимірювання досягнутого рівня якості освіти, виявлення факторів впливу, оцінювання ефективності та результативності освітніх реформ і державних освітніх програм [Сорокова В. Моніторинг як механізм регулювання діяльності навчального закладу в умовах малокомплектної школи // Завучу. Усе для роботи. — 2011. — № 8. — С. 36].

На думку С.Е. Шишов і В.А. Кальней стосовно освітнього навчального закладу існують такі види моніторингу:

– за часовою залежністю: ретроспективний, попереджуючий та поточний;

– за частотою процедур: разовий, періодичний та систематичний;

– за охватом обсягу спостереження: локальний, вибірковий та суцільний;

– за масштабами цілей освіти: стратегічний, тактичний та оперативний;

– за організаційними формами: індивідуальний, груповий та фронтальний;

– за етапами навчання: вхідний або відбірковий, учбовий або проміжний та вихідний або підсумковий;

– за формами об’єкт-суб’єктних відносин: зовнішній або соціальний, взаємоконтроль та самоаналіз;

– за використовуваним інструментарієм: стандартизований, не стандартизований, матричний, ін.

Сучасна система управління сферою освіти розвивається як державно-громадська, передбачає створення відповідного механізму вивчення суспільної думки, впливу громадськості на процеси, що відбуваються у системі дошкільної, загальної середньої освіти, та рішення, які ухвалюються органами державного управління. Таким чином, проблема оцінювання якості загальної середньої освіти перетворюється у проблему створення оновленої системи державно — громадського управління якістю загальної середньої освіти .

Водночас в Україні поки що не сформовано чітку науково — обґрунтовану та документально підтверджену національну систему показників і критеріїв, за якими можна оцінювати ефективність діяльності як окремих навчальних закладів, так і складових системи освіти, а значить — якість освіти в цілому [Сухович Г.А. Упровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (методичні рекомендації) // Народна освіта. – 2008. – № 4. – c. 27].

Отже, очевидним є протиріччя між необхідністю оцінювання якості впровадження змін у освіті та відсутністю науково — обґрунтованої та практично апробованої національної системи моніторингу. Розроблення Концепції зумовлено необхідністю обґрунтування загальних підходів до створення системи моніторингу якості освіти як на районному рівні, так і на рівні закладів освіти, а також забезпечення об’єктивного контролю за успішністю функціонування системи освіти з метою ефективного управління нею.

1.2. Завдання, об’єкти, принципи та функції моніторингу якості загальної середньої освіти

Моніторинг розвитку системи освіти — систематичне стандартизоване спостереження за процесом цілеспрямованих якісних і кількісних змін в межах даної системи. Сучасні соціально-економічні та політичні зміни стали передумовою реформування національної системи освіти. Основною соціальною вимогою українського суспільства є потреба в якості шкільної освіти.

Ураховуючи інтереси суспільства, Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічні напрями і наголошує на необхідності «підвищення якості освіти, оновленні її змісту та форм організації навчально-виховного процесу». Водночас держава бере на себе функції забезпечення моніторингу освітнього процесу шляхом регулярного збору інформації, об’єктивного аналізу та прийняття відповідних рішень.

Отже, основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення.

Перед кожним навчальним закладом завжди стоїть питання: від чого залежить результативність роботи школи? Яким чином зробити школу більш привабливою для учнів та їхніх батьків? Як привернути увагу до школи представників влади, соціальних партнерів? Як підвищити якість освіти?

Відповіді на ці та інші аналогічні запитання багато в чому залежать від місцевих умов, а також від сформованої системи управління освітою в даному районі або регіоні. А чи можна знайти один шлях, нехай не найлегший і не найкоротший, але саме той, який обов’язково приведе до бажаних відповідей на поставлені запитання? Цей шлях, на нашу думку, моніторинг якості освіти.

Моніторинг в освіті розглядається як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти. Це система інформаційного забезпечення управління, яка дає змогу зробити висновок про стан об’єкта у будь-який момент і дати прогноз його розвитку [Соліна, А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 7-8].

Однією з органічних складових моніторингу освіти є моніторинг якості, який полягає у визначенні досягнутого рівня засвоєння змісту освіти, виявленні факторів, які чинять вплив на цю якість та розробці на підставі одержаної інформації рекомендацій щодо поліпшення освітнього рівня молоді.

Моніторинг якості освіти містить у собі багатий комплекс процедур, що дозволяють виявити динаміку розвитку системи у певний період. Через це він добре вписується в алгоритм маркетингу освітніх послуг, є його необхідною умовою та невід’ємним компонентом. За такої постановки питання моніторинг, поряд з прогнозуванням, виступає як один з найважливіших елементів системи інформаційного забезпечення, а це дозволяє розглядати його як складову частину системи управління освітою. Отже, моніторинг забезпечує інформаційну стабільність, запобігає дефіциту інформації під час підготовки рекомендацій та прийняття управлінських рішень, підвищує їх обґрунтованість.

Основними завданнями моніторингу є:

— визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;

— сприяння підвищенню якості ЗСО;

— вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;

— оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення навчального закладу;

— створення необхідних умов для творчої діяльності учасників НВП, реалізації особистісно орієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

— впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форми організації НВП.

Мета внутрішнього моніторингу:

— визначення результативності навчання та виховання учнів;

— перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;

— визначення ефективності використання ресурсів;

— створення сприятливих умов для виявлення і підготовки здібної та обдарованої молоді;

— виявлення та підтримка творчих педагогів, підняття їх престижу;

— удосконалення педагогічних технологій;

— проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів, учнів та встановлення рейтингу;

— удосконалення діяльності навчального закладу, вироблення та коригування управлінських рішень;

— планування та прогнозування розвитку навчального закладу;

— визначення позитивного іміджу, престижності та конкурентоспроможності навчального закладу [Соліна, А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 9-10].

Якість освіти загалом та загальної середньої освіти зокрема — надто складне і багатогранне поняття. До внутрішньої структури якості освіти відносяться якість основних умов, якість процесу та якість результату. Розглянемо основні показники структурних компонентів якості освіти.

Так, якість основних умов включає до себе :

— якість та ефективність державно-громадського управління системою дошкільної і загальної середньої освіти;

— якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес (правового, фінансового, кадрового, матеріально-технічного, санітарно-гігієнічного);

— якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних кадрів;

— якість навчально-методичного забезпечення (освітні програми та навчальна література, підручники і посібники);

— якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка методичних рекомендацій за напрямами моніторингових досліджень, вивчення перспективного педагогічно досвіду).

Показниками якості процесу є:

— зміст освітнього процесу;

— стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами;

— стан реалізації регіональних освітніх програм: «Програма розвитку освіти району на 2005-2011 », «Шкільний автобус» тощо;

— впровадження профільного навчання;

— ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу;

— рівень розвитку виховних систем дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;

— стан впровадження освітніх інновацій.

Якість результату доцільно відстежувати за показникам:

— стан здоров’я, фізичного розвитку учнів (вихованців),

— показники психічного розвитку учнів (вихованців) навчальних закладів;

— рівень навчальних досягнень учнів та підсумки державної підсумкової атестації (ДПА);

— участь школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін та конкурсі МАН;

— результати національних досліджень навчальних досягнень учнів (у тому числі результати зовнішнього оцінювання);

— підсумки у міжнародних порівняльних досліджень;

— якість проведення, інтерпретації результатів моніторингових досліджень у системі загальної середньої освіти [Ляшенко О. І. Організаційно — методичні засади моніторингу якості освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. — 2007 . — № 2 .- С. 37].

Таким чином, виходячи із структури моніторингу розвитку системи освіти та основних показників структурних компонентів якості освіти, конкретизувалися мета та основні завдання моніторингу якості освіти на регіональному рівні.

Метою проведення моніторингу якості освіти є підвищення якості освіти.

Основні завдання моніторингових досліджень в системі освіти є:

сприяння реалізації в повному обсязі конституційного права дітей і молоді на одержання якісної повної загальної середньої освіти відповідно до вимог Державного стандарту;
створення в загальноосвітніх навчальних закладах необхідних умов для наукової діяльності педагогів, реалізації особистісно — орієнтованої моделі навчально-виховного процесу, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;
залучення школярів до дослідницької роботи, що поєднує у собі загальноосвітню й наукову діяльність і на цій основі забезпечує формування високого рівня компетентності учнів, їхню готовність до навчання у вищих навчальних закладах;
сприяння підвищенню якості дошкільної і загальної середньої освіти, відновленню її змісту, форм організації освітнього процесу, у тому числі шляхом впровадження педагогічних інновацій, сучасних інформаційних технологій;
створення системи спостережень і педагогічних вимірювань для одержання об’єктивної і достовірної інформації;створення банку статистичних результатів моніторингових досліджень з оцінювання навчальних досягнень учнів;
систематизація моніторингової інформації, підвищення її оперативності та доступності для користувачів;
визначення додаткового комплексу освітніх індикаторів, що відображають специфіку розвитку районної системи освіти;
здійснення систематичних досліджень в системі дошкільної і загальної середньої освіти, відстеження об’єктів освітнього середовища;
вивчення характеру процесів, що відбуваються в оточуючому освітньому середовищі;
створення методики вивчення замовлення населення на освітні послуги та прогнозування розвитку системи загальної середньої освіти;
вивчення попиту та пропозицій щодо фахового та загальноосвітнього рівня підготовки випускників навчальних закладів [Ляшенко О. І. Організаційно — методичні засади моніторингу якості освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. — 2007 . — № 2 .- С. 38].

Суб’єктами моніторингу якості освіти на регіональному рівні виступають:

адміністрація навчального закладу, рада закладу, піклувальна рада;
органи громадського та місцевого самоврядування
управління освіти.

Об’єктами моніторингу якості освіти на регіональному рівні виступають;

особливості системи освіти (дошкільна, загальна середня системи);
зміст освіти;
засоби досягнення освітніх цілей;
рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень);
процеси (педагогічний процес в цілому та окремі його складові);
результати навчально-виховного процесу;
різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів;
педагогічні явища [Ляшенко О. І. Організаційно — методичні засади моніторингу якості освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. — 2007 . — № 2 .- С. 39].

Функції моніторингу:

Інформаційна. Дає можливість з’ясувати результативність навчального процесу на основі вивчення особливостей його перебігу та факторів, які чинять на нього певний вплив, одержати відомості про стан загальної підготовки, забезпечити зворотній зв’язок тощо.

Стимулююча. Залучення до дослідження учителів, методистів відділу освіти, представників адміністрації, батьків, підвищує їх рівень педагогічної культури, відкриває можливості для пошуку нових методик навчання, перебудови навчально-виховного процесу та управління ним з метою поліпшення якості підготовки молоді.

Формуюча. Забезпечує використання результатів відстеження якості засвоєння змісту освіти для організації індивідуальної роботи педагога з учнями, а також для проектування та змістовного наповнення роботи за наслідками моніторингових досліджень.

Корекційна. Забезпечує відстеження в ході моніторингових досліджень конкретних прогалин у знаннях учнів, виявлення причин, що впливають на якість та рівень засвоєння школярами змісту освіти, фіксацію численних несподіваних результатів навчально-виховної роботи, інших факторів, які передбачають організацію у подальшому відповідної корекційної діяльності.

Кваліметрична. Дає змогу скласти уявлення про якісний стан системи освіти через визначення системи індикаторів і критеріїв якості загальної середньої освіти та проведення оцінних процедур.

Діагностична. Забезпечує визначення за допомогою різноманітних засобів дослідження досягнутого стану системи загальної середньої освіти, виявлення проблем, чинників, відхилень від певних норм і стандартів.

Аналітична. Забезпечує багатоаспектну інтерпретацію одержаних за показниками якості освіти даних та детальний аналіз виявленого стану системи освіти.

Моделююча. Передбачає побудову різноманітних моделей освітніх ситуацій, впливів на них суспільних, політичних процесів та інших факторів.

Прогностична. Передбачає побудову різноманітних моделей майбутнього стану системи загальної середньої освіти, її елементів, окремих об’єктів на підставі ґрунтовного аналізу та узагальнення здобутої інформації (пошуковий прогноз), а також розробку можливих моделей способів досягнення цього стану (нормативний прогноз).

Управлінська. Розглядається як вирішальна з точки зору остаточного застосування інформації, одержаної в ході моніторингових досліджень. Реалізується на завершальному етапі моніторингової діяльності через прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення небажаних наслідків реформування системи освіти, поліпшення якості її функціонування [Діденко З. Моніторинг якості освіти // Завучу. Усе для роботи. — 2011. — № 13-14. — С. 13].

Основними принципами організації та проведення моніторингових досліджень на регіональному рівні є наступні:

— узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;

— об’єктивності одержання та обробки інформації, максимального виключення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов моніторингових досліджень;

— комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;

— безперервності та тривалості спостережень за станом загальної середньої освіти;

— своєчасності отримання, обробки та використання об‘єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;

— перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованість їх на розв’язання актуальних завдань розвитку загальної середньої освіти;

— рефлексивності, що проявляється в аналізуванні на всіх рівнях управління якістю результатів навчально-виховної діяльності, здійсненні самооцінки і самоконтролю;

— гуманістичної спрямованості моніторингу — створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату; неможливість використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій;

— відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ [Діденко З. Моніторинг якості освіти // Завучу. Усе для роботи. — 2011. — № 13-14. — С. 14].

Обстеження та визначення реального стану системи загальної середньої освіти можливе лише при формуванні певних рівнів моніторингу: регіонального та локального.

На регіональному рівні формується уявлення про діяльність регіональної системи освіти в цілому та її елементів, з урахуванням їх специфічних функцій. Створюється прогноз про розвиток системи дошкільної і загальної середньої освіти регіону. Результати моніторингових досліджень на регіональному рівні дають можливість планувати діяльність на діагностико-проективній основі, організувати роботу, спрямовану на підвищення рівня професійної компетенції педагогічних працівників; визначати рейтинг конкретного навчального закладу тощо.

На локальному рівні освітній моніторинг виступатиме діагностичною основою для визначення профілів навчання та змісту варіативного компоненту робочого навчального плану закладу освіти; забезпечить ефективність розробки шляхів удосконалення діяльності навчального закладу, формування програм розвитку освітнього закладу. На рівні педагогічних працівників — індивідуальної траєкторії розвитку окремого учня (вихованця). На локальному рівні відпрацьовуються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчально-виховної роботи [Дем’яненко О. Моніторинг якості освітньої діяльності в навчальному закладі. Освітня діяльність. Охорона здоров’я. [Текст] / Олена Дем»яненко, Наталія Ревуцька // Школа. — 2012. — № 9. — С. 41-42].

1.3. Державна атестація загальноосвітніх навчальних закладів як основна форма державного контролю за діяльністю школи

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальну середню освіту» Державний контроль за діяльністю ЗНЗ незалежно від підпорядкування, типів і форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.

Атестація – основна форма державного контролю, спрямована на визначення ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу відповідно до державних стандартів, результативності навчально-виховного процесу, аналізу потенційних можливостей навчального закладу та ступеня їх реалізації.

Основним призначенням Критеріїв є оцінка діяльності ЗНЗ під час його державної атестації. Розроблені Критерії є результатом доопрацювання Орієнтовних критеріїв оцінки діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 14.02.2005 № 99, що пройшли апробацію у навчальних закладах всіх регіонів країни. Під час доопрацювання Критеріїв враховувалися вимоги законодавства України в галузі загальної середньої освіти, досвід місцевих органів управління освітою з проведення атестації навчальних закладів в частині удосконалення та уточнення показників освітньої діяльності закладу, норм та способів їх оцінювання.

Об’єктивність оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу забезпечується всебічним аналізом показників (якісних і кількісних) його роботи, оцінка й аналіз яких здійснюється протягом певного періоду [Наказ МОН України від 01.08.2013 р. № 1059 «Про затвердження Положення про національну систему рейтингового оцінювання загальноосвітніх навчальних закладів»].

Метою державної атестації навчальних закладів визначено здійснення державного контролю за їх діяльністю незалежно від підпорядкування, типу та форми власності і проводиться для забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

Основними принципами атестації навчальних закладів МОН України визначено:

плановість
об’єктивність
науковість
компетентність
гласність
коректність.

Пункт 4. чинного “Порядку” основними завданнями атестації визначає оцінку:

реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу, позаурочної виховної, корекційно-виховної, реабілітаційної та лікувальної роботи з урахуванням заявленого статуту та специфіки навчального закладу;
відповідності навчально-виховних досягнень учнів (вихованців) вимогам навчальних програм, підготовки до продовження навчання або подальшої трудової діяльності;
умов роботи навчального закладу, матеріально-технічної, науково-методичної, навчально-виробничої, культурно-спортивної, корекційно-відновної, лікувально-оздоровчої бази, санітарно-гігієнічних норм ;
можливостей здійснення загальної середньої освіти, дошкільної та позашкільної освіти, реалізації навчально-виховних програм закладу і перспектив його розвитку ;
забезпечення використання та навчання українською мовою, задоволення освітніх потреб у вивченні російської та інших мов національних меншин України;
якісного складу та професійної майстерності керівних і педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 40 Закону України » Про загальну середню освіту» порядок державної атестації визначає Міністерство освіти і науки України.

Державній атестації підлягають усі загальноосвітні заклади незалежно від типу і форми власності.

Таблиця 1.1. Загальний алгоритм проведення державної атестації загальноосвітнього навчального закладу

№ з/п	Зміст діяльності	Термін
*І. Самоаналіз освітньої діяльності закладу*
1.1.	Розробка програми самоаналізу (наказ по закладу)	З моменту отримання повідомлення про атестацію навчального закладу
1.2.	Оформлення протоколу самоаналізу та його затвердження	Відповідно до програми самоаналізу
1.3.	Подання протоколу та матеріалів самоаналізу до районної (міської) експертної комісії	За 2 місяці до початку атестаційної експертизи
*ІІ. Робота районної (міської) експертної комісії*
2.1.	Робота з матеріалами самоаналізу.	За 2 місяці до початку атестаційної експертизи
2.2.	Розробка робочої програми атестації. Ознайомлення керівника ЗНЗ з робочою програмою	За місяць до початку атестаційної експертизи
2.3.	Робота експертної комісії у закладі	Не більше 15 календарних днів
2.4.	Узагальнення матеріалів експертизи. Оформлення акту .	20 календарних днів
2.5.	Подання атестаційної справи до Регіональної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів при управлінні освіти і науки	Протягом 3-4 днів після підписання акту атестаційної експертизи
2.6.	Наказ про підсумки атестації навчального закладу.	3 робочих дні **після отримання** відповідного наказу управління освіти і науки
*ІІІ. Робота регіональної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів.*
3.1.	Розгляд матеріалів атестаційної експертизи	До 2 місяців
3.2.	Розгляд апеляцій (за наявності)	Протягом 10 днів з дня реєстрації у РЕР атестаційних матеріалів
3.3.	Оформлення висновків щодо державної атестації навчального закладу	Протягом 3-х днів після відповідного засідання РЕР
3.4.	Оприлюднення результатів атестації: — розміщення інформації на сайті управління освіти і науки та/або в ЗМІ; — інформування керівника ЗНЗ про результати державної атестації; — видача свідоцтва про державну атестацію ЗНЗ	Протягом 1 місяця з дати підписання наказу Управління освіти і науки про атестацію закладу.

Атестація проводиться шляхом здійснення атестаційної експертизи не рідше одного разу на 10 років.

Організаційне забезпечення і контроль за проведенням атестаційної експертизи навчальних закладів комунальної і приватної форм власності здійснюють Регіональні експертні ради, що створюються при відповідних органах управління.

РЕР з урахуванням пропозицій органів управління районних держадміністрацій та міських рад, до сфери управління яких належать навчальні заклади, складають план проведення атестаційної експертизи, який затверджується відповідними органами управління та доводиться до відома керівника навчального закладу не пізніше ніж за рік до початку проведення атестації.

Для проведення атестаційної експертизи відповідним органом управління створюється експертна комісія з числа провідних фахівців цього органу, навчальних закладів і установ освіти, підприємств, організацій, які мають відповідну спеціальну освіту, високу професійну кваліфікацію, практичний досвід роботи, володіють необхідними знаннями та навичками.

Склад комісій не повинен перевищувати 15 осіб.

У складі експертної комісії не мають перебувати працівники навчального закладу, що атестується, або особи, які мають пряме відношення до діяльності цього навчального закладу.

Основою організації діяльності експертної комісії є робоча програма атестаційної експертизи, що складається для конкретного навчального закладу і затверджується керівником відповідного органу управління. Програма доводиться до відома керівника навчального закладу за місяць до початку проведення атестаційної експертизи.

Не пізніше за 2 місяці до атестації навчальний заклад подає експертній комісії матеріали самоаналізу освітньої діяльності, що містять основні відомості про заклад та про:

— стан матеріально-технічного, кадрового і навчального забезпечення;

— організацію та здійснення навчально-виховного процесу;

— копії навчальних планів і програм тощо.

Термін роботи експертної комісії у навчальному закладі не повинен бути більшим, ніж 15 календарних днів.

Експертна комісія у термін до 20 днів після затвердження роботи складає акт атестаційної експертизи закладу, у якому мають бути висновки з основних напрямів його діяльності та пропозиції щодо визначення закладу освіти:

— атестованим з відзнакою ;

— атестованим;

— атестованим умовно;

— не атестованим.

Акт атестаційної експертизи подається РЕР і керівнику навчального закладу.

РЕР у двомісячний термін розглядає матеріали атестаційної експертизи і готує вмотивований висновок щодо атестації навчального закладу. На основі цього висновку відповідний орган управління, на який покладено проведення атестації, приймає рішення про атестацію навчального закладу.

Указане рішення доводиться до відома керівника навчального закладу та відповідного органу управління у місячний термін з дня надходження висновку від РЕР.

Атестованому закладу видається свідоцтво встановленого зразка.

Атестованому навчальному закладу, що здійснює підготовку за рівнем повної або базової загальної середньої освіти, підтверджується право видачі документа про освіту державного зразка.

У разі незгоди керівника навчального закладу з висновками атестаційної комісії протягом 10 днів з моменту отримання акта експертизи він може подати апеляцію до РЕР. Якщо апеляція визнається правомірною, то РЕР призначає експертну комісію у новому складі та в погоджений з навчальним закладом термін проводить повторну експертизу, висновок якої є остаточним.

У разі незгоди з рішенням РЕР про не атестацію керівник навчального закладу протягом місяця з моменту отримання рішення відповідного органу управління, на який покладено проведення атестації, має право подати апеляцію до МОН України, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить заклад.

Матеріали атестації протягом місяця розглядаються МОН України або іншими органами центральної виконавчої влади та приймають рішення , яке доводиться до відома керівника навчального закладу та відповідного закладу та місцевого органу управління.

Атестація позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється відповідними органами управління, підпорядкованими обласним, районним державним адміністраціям, до сфери управління яких належать позашкільні навчальні заклади.

Атестація загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів комунальної та приватної форм власності здійснюється управлінням освіти обласної державної адміністрації.

За наслідками атестаційної експертизи встановлюється рівень освітньої діяльності навчального закладу :

— “високий”: 62-52 бали;

— “достатній”: 51-35 балів;

— “середній”: 34-20 балів;

— “низький”: 19 і менше балів, на підставі якого виноситься рішення про визнання закладу;

— “атестованим з відзнакою”;

— “атестованим”;

— “атестованим умовно”;

— “не атестованим”.

Загальний висновок щодо рівня освітньої діяльності навчального закладу робиться на основі аналізу її оцінювання з використанням орієнтовних критеріїв, розроблених та затверджених МОНУ.

Під час атестаційної експертизи оцінці експертів підлягають :

а) організація навчально-виховного процесу (максимальна кількість залікових балів — 14);

б) ефективність навчально-виховного процесу (15 балів ) ;

в) управління навчальним закладом (18 балів ) ;

г)соціальний захист, збереження та зміцнення здоров’я учнів та працівників закладу (15 балів ).

Органи управління освітою, на які покладається проведення атестації загальноосвітніх навчальних закладів, можуть вносити до Орієнтовних критеріїв обґрунтовані зміни і доповнення з урахуванням їх типів, специфіки соціально-економічних умов регіону.

Під час вивчення експертною комісією ефективності навчально-виховного процесу з’ясовуються такі показники, як відсоток учнів, які засвоїли навчальні програми на високому та достатньому рівнях, рівень навчальних досягнень учнів за наслідками контрольних випробувань з базових предметів, проведених експертною комісією, зокрема у випускних класах кожного ступеня (4-х, 9-х,11(12)-х); але не більше ніж з двох предметів [Боднар О. Практика атестаційної експертизи //Підручник для директора. – 2006. – Лютий. – С. 51].

До прийняття Положення про атестацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів одночасно з атестацією загальноосвітніх навчальних закладів проводиться атестація їх керівників. Керівник закладу відповідає займаній посаді (атестований) за умови атестації навчального закладу й, навпаки не відповідає займаній посаді (не атестований), якщо рівень освітньої діяльності навчального закладу низький.

Навчальний заклад не може бути атестованим навіть “умовно” , якщо ефективність навчально-виховного процесу низька. Рівень освітньої діяльності закладу не може бути визнаний достатнім, якщо ефективність навчально-виховного процесу оцінена нижче достатнього рівня.

Чинне законодавство передбачає, у виняткових випадках, проведення позачергової державної атестації навчальних закладів.

Висновок до розділу 1

Отже, об’єктивне оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в Україні − один із ключових аспектів позитивної динаміки всієї системи освіти. З позицій системного підходу ЗНЗ є складною соціально-педагогічною системою, діяльність якої регламентується як значною кількістю нормативних документів, так і певними неформальними положеннями. Зазвичай підлягають оцінюванню кілька основних підсистем: навчальний процес, виховний процес, процес ресурсного забезпечення, процес управління. Усі складові системи є взаємозалежними. Якщо одна частина системи буде відсутня або функціонуватиме неправильно, то і функціонування всієї системи взагалі виявиться незадовільним. Отже, розглядаючи проблему в нашому контексті, можна стверджувати: якщо запропоновані підходи до оцінювання діяльності будь-якої підсистеми ЗНЗ будуть неправильними, то й загальний результат не відповідатиме реальному стану справ.

Удосконалення процедури оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів потребує створення уніфікованих методик оцінювання окремих показників їх функціонування, оприлюднення авторства цих методик і проведення, відповідно, ретельної наукової експертизи.

Проводити оцінювання повинні спеціально підготовлені особи. Діяльність їх повинна обговорюватись регулярно на всеукраїнських науково-комунікативних і громадських заходах, адміністративних нарадах.

Підбиваючи підсумок, слід наголосити на необхідності подальшої роботи з удосконалення системи оцінювання діяльності ЗНЗ в Україні, подолання характерного для неї суб’єктивізму.

РОЗДІЛ 2. Рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів

2.1. Основні засади організації та проведення рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

Рейтингове оцінювання впроваджується з метою підвищення якості освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, оцінювання стану системи загальноосвітніх навчальних закладів, запровадження механізмів вимірювання ефективності діяльності шкіл, виявлення факторів впливу на надання ними освітніх послуг з метою вирішення питання забезпечення державних гарантій рівного доступу до якісної освіти.

Передбачається, що рейтинг стимулюватиме школи до забезпечення якості освіти. Також рейтинг шкіл має інформувати суспільство та органи влади про стан середньої освіти, сприяти ефективному управлінню діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналіз наукових публікацій і практичного досвіду освітньої діяльності в Україні засвідчує, що сучасному управлінню роботою шкіл притаманне нове співвідношення методів. Раніше переважав прямий вплив на роботу педагогічних колективів. Нині ж зростає значення методів управління, пов’язаних із аналізом інформації про ефективність роботи школи.

Необхідність зовнішньої оцінки визнана на державному рівні із прийняттям Закону України «Про загальну середню освіту» та ряду інших державних документів.

Визначення ефективності управління та виявлення реального стану організації у здійсненні навчально-виховного процесу, створення атмосфери здорової конкуренції між школами, вироблення системи зовнішньої відповідальності керівників шкіл через запровадження рейтингового оцінювання діяльності навчальних закладів — ось найважливіші проблеми, які ставлять перед собою моніторингові групи.

Забезпечити комплексну систему відстеження стану освітньо-виховної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах допоможе, на нашу думку, метод рейтингових оцінок (далі – рейтинг). Його інструментарій був розроблений моніторинговою групою (додаток А). До її завдань належав також подальший аналіз результатів, якісна обробка даних, їх узагальнення, корекція інструментарію, аналітико-прогностична робота. Рейтингова оцінка діяльності загальноосвітніх навчальних закладів за підсумками навчального року була розроблена на основі вивчення системи освіти у різних країнах світу, зокрема США, Франції, Польщі та інших.

Рейтинг проводиться з метою виявлення творчо працюючих педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів, розповсюдження передового педагогічного досвіду, пошуку інноваційних ідей щодо оновлення змісту навчання та виховання дітей [Бик А.С. Моніторинг якості освіти: до питання анатомії проблеми // Педагогічний вісник. — 2011. — № 2. — С. 6].

Апробація рейтингової оцінки засвідчила наступні позитивні властивості:

оперативність (дає змогу швидко отримувати як загальну, так і аналітичну інформацію з основних напрямів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, розташованих як у місті, так і в сільській місцевості);
об’єктивність (мінімізує суб’єктивний вплив на визначення показників та результатів діяльності навчального закладу (визначення рейтингу);
мобільність та гнучкість (дозволяє вносити зміни у визначення показників та критеріїв діяльності навчальних закладів залежно від актуальності поставлених освітніх завдань);
відкритість та доступність (забезпечує широкий доступ різних категорій громадян до освітніх інформаційних ресурсів);
обґрунтованість (надає можливість на цифрах довести правильність або помилковість прийнятих управлінських рішень у галузі освіти на місцях);
динамічність (за допомогою системи можна прослідкувати динаміку розвитку навчальних закладів, порівняти показники їх діяльності в різні роки);
економність або ресурсозбереження (користування системою не потребує великих людських та фінансових затрат);
зручність у користуванні.

Недоліки практики щодо оцінювання діяльності при рейтингуванні навчальних закладів наступні:

номенклатура індикаторів чинної системи рейтингування не містить багатьох чинних ліцензійних та акредитаційних індикаторів;
основний масштабний показник “кількість штатних науково-педагогічних працівників” не виключає можливості одержання різних значень індикаторів у зв’язку з вірогідністю роботи штатного викладача на частку ставки. Важливим індикатором кадрового забезпечення має бути “укомплектованість навчального процесу науково-педагогічними працівниками”;
складність використання результатів рейтингування для розробки стратегій розвитку через обмежений доступ до індикаторів системи. У засобах масової інформації висвітлюється лише рейтингові індекси за тематичними напрямками. Але інформація про індикатори системи (вищі навчальні заклади або група) більш важлива. Вони визначають середні значення системи та є орієнтиром, ліцензійним або акредитаційним нормативом.

Проведення експерименту щодо застосування рейтингової оцінки дає підстави стверджувати, що її впровадження дозволяє:

вдосконалити систему організації збору, обробки і поширення інформації про діяльність загальноосвітніх навчальних закладів;
забезпечити органи управління освітою інформацією про стан і динаміку розвитку загальної середньої освіти, своєчасно виявляти проблемні питання в освітній галузі для прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
удосконалити систему контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів, використовувати результати моніторингу під час проведення їх атестації [Божинський, В. Рейтингове оцінювання: внутрішнє і зовнішнє [Текст] / В. Божинський // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2013. — № 4. — С. 84].

Основними завданнями рейтингової оцінки функціонування системи освіти є:

забезпечення освітніх запитів споживачів (учнів, батьківської громадськості);
підвищення ефективності управління системою освіти;
зростання творчої активності педагогічних колективів;
стимулювання праці педагогічних колективів району та міста.

Рейтингова оцінка функціонування системи освіти здійснюється на засадах:

об’єктивності;
колегіальності;
системності;
рівноправності;
прозорості та демократичності;
гласності;
постійного пошуку нових та вдосконалення існуючих критеріїв оцінювання.

Рейтинг діяльності навчальних закладів визначає місце кожного навчального закладу відповідно до кожного показника та за всіма показниками в цілому[Божинський, В. Рейтингове оцінювання: внутрішнє і зовнішнє [Текст] / В. Божинський // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2013. — № 4. — С. 85].

Рейтинг дає можливість:

Виявляти реальний стан організації та ефективності здійснення навчально-виховного процесу;
визначати ефективність управління навчальними закладами;
розробляти систему та підвищувати ефективність зовнішньої відповідальності керівників навчально-виховних закладів перед замовниками освіти;
ефективно впроваджувати щорічну обов’язкову звітність керівників перед громадськістю;
досліджувати ефективність роботи навчальних закладів за декілька років за різними показниками в динаміці;
якісніше готуватися до атестаційної експертизи навчальних закладів та проводити її;
визначати, яке місце посідає кожен навчальний заклад у системі освіти району, створювати атмосферу ринкової конкуренції між ними;
визначати вплив одних навчальних закладів на інші;
попередньо визначати опорні навчальні заклади з певних питань;
об’єктивно проводити моральне та матеріальне стимулювання роботи навчальних закладів у цілому та окремих працівників;
приймати відповідні управлінські рішення щодо удосконалення управління якістю освіти на рівні як окремих навчальних закладів, так і району в цілому, вносити корективи в програму розвитку освіти регіону.

Метою запровадження рейтингової системи оцінки організації та результативності діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів району є безперервне відстеження окремих показників розвитку освітньої галузі (результатів управлінської та педагогічної діяльності), своєчасна корекція роботи з урахуванням прогнозованого розвитку освіти в регіоні як в цілому, так і в окремих навчальних закладах, створення атмосфери загальності та конкуренції між навчальними закладами, підвищення ролі громадськості в управлінні закладом, вироблення системи зовнішньої відповідальності керівників навчальних закладів з обов’язковою звітністю про свою діяльність перед замовниками освіти. У кінцевому підсумку рейтингова система ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів стимулюватиме підвищення результативності управлінської та педагогічної діяльності [Божинський, В. Рейтингове оцінювання: внутрішнє і зовнішнє [Текст] / В. Божинський // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2013. — № 4. — С. 86].

Основними завданнями рейтингу діяльності навчальних закладів є:

покращення якості організації навчально-виховного процесу в закладах освіти;
підвищення результативності навчально-виховного процесу;
підвищення ефективності управлінської діяльності, покращення виконавської дисципліни адміністрацій навчальних закладів;
зростання творчої активності педагогічних колективів;
залучення громадськості до розробки освітньої політики в регіоні;
посилення ролі державно-громадської форми управління навчальними закладами шляхом громадського обговорення результатів рейтингу;
об’єктивне моральне та матеріальне стимулювання роботи як цілих педагогічних колективів, так і окремих педагогічних та управлінських працівників зокрема.

Рейтинг діяльності навчальних закладів здійснюється на основі принципів – демократизму, науковості, об’єктивності, колегіальності, гласності.

Учасниками рейтингу є загальноосвітні навчальні заклади, які підпорядковуються відповідному органу управління освіти. За показниками рейтингова оцінка діяльності навчальних закладів здійснюється для кожного типу навчальних закладів окремо.

Пріоритетними у визначенні рейтингу навчальних закладів є:

результативність навчально-виховного процесу за наслідками контролю відділу освіти впродовж навчального року;
результативність участі учнів в олімпіадах, різноманітних конкурсах, змаганнях різних напрямів та рівнів;
результативність участі педагогів у науково-методичній роботі на різних рівнях;
зміцнення навчально-матеріальної бази викладання навчальних предметів, забезпечення оптимальних умов функціонування роботи школи.

У процесі впровадження рейтингової системи оцінювання роботи загальноосвітніх навчальних закладів можливе доповнення чи анулювання окремих показників, зміна норм оцінювання [Божинський, В. Рейтингове оцінювання: внутрішнє і зовнішнє [Текст] / В. Божинський // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2013. — № 4. — С. 88].

Робота з упровадження системи рейтингового оцінювання українських шкіл продовжується впродовж тривалого часу. З цією метою ще минулого року був підписаний наказ № 772 від 17.06.13 р. профільного відомства, яким затверджено критерії системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до затверджених критеріїв, рейтингове оцінювання діяльності українських шкіл буде здійснюватися за показниками матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу навчальних закладів.

Також планується, що при оцінюванні будуть враховуватися показники забезпечення шкіл педагогічними працівниками, показники науково-методичної й дослідної роботи, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу та навчальних і творчих досягнень учнів.

Передбачається, що починаючи з 2014 року, результати рейтингу шкіл за попередній рік щорічно будуть висвітлюватися в ЗМІ та на офіційному сайті Міністерства освіти.

2.2. Автоматизована інформаційна система «Рейтинг» як складова системи управління загальноосвітнім навчальним закладом

Актуальність порушеної проблеми зумовлена необхідністю запровадження сучасних механізмів вимірювання ефективності діяльності навчальних закладів, виявлення факторів впливу на надання ними освітніх послуг з метою вирішення питання щодо забезпечення державних гарантій рівного доступу до якісної освіти.

Автоматизована інформаційна система «Рейтинг» — складова системи управління загальноосвітніми навчальними закладами, що базується на критеріях оцінювання якості навчального процесу та функціонує за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.

АІС «Рейтинг» розроблено на виконання Указу Президента України від 04.07.05 р. № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо розвитку та функціонування освіти в Україні» для здійснення моніторингу ефективності діяльності навчальних закладів та визначення їх рейтингу.

Основою науково-організаційної роботи щодо виконання поставлених завдань є Програма педагогічного експерименту «Оцінювання якості навчального процесу шляхом проведення моніторингу ефективності діяльності навчальних закладів», розроблена спільно з Переяслав-Хмельницьким державним педагогічним університетом імені Григорія Сковороди та схвалена лабораторією управління освітніми закладами Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

Програмну складову АІС «Рейтинг» розроблено в лабораторії проблем прикладного програмного забезпечення при кафедрі Комп’ютерних та інформаційних технологій і систем в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка [Інформаційно-методичний посібник із використання автоматизованої системи «Рейтинг» / Під заг.ред.М.Ф.Гончаренко. – Полтава. – ПолтНВУ, 2011].

У результаті вжитих заходів створено Автоматизовану інформаційну систему “Рейтинг” (далі – АІС «Рейтинг») як складову системи управління загальноосвітніми навчальними закладами, що функціонує на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Автоматизована інформаційна система „Рейтинг” (далі АІС „Рейтинг” або просто „система”) є засобом неперервного й тривалого моніторингу діяльності навчальних закладів України. Її призначення – збирання, оброблення і подання об’єктивних даних у вигляді, що забезпечує, з одного боку, відкритість і прозорість діяльності системи освіти України, а з іншого – ефективний аналіз, оцінювання та контроль за результатами цієї діяльності і прийняття управлінських рішень органами управління освітою як в окремо взятому регіоні (район, область), так і в цілому по Україні [Інформаційно-методичний посібник із використання автоматизованої системи «Рейтинг» / Під заг.ред.М.Ф.Гончаренко. – Полтава. – ПолтНВУ, 2011. – c. 9].

На основі методики визначення показників (додаток 3) система обчислює критерії оцінювання якості навчального процесу, визначає рейтинг навчального закладу за результатами його діяльності та подає результати у вигляді таблиць, графіків, діаграм, фотографій тощо.

АІС „Рейтинг” забезпечує вільний доступ до результатів моніторингу широкого кола користувачів, зокрема учнів та їх батьків, а також навчальних закладів, органів управління тощо.

На рис. 2.3.1 показана схема взаємодії користувачів з АСУ «Рейтинг».

ЗНЗ за допомогою спеціальної програми формують у друкованому й електронному виглядах дані про результати діяльності за звітний період і надають їх районним (міським) відділам (управлінням) освіти. Програма, за допомогою котрої ЗНЗ формують дані, поставляється розробником програмного забезпечення АСУ „Рейтинг” (Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка).
Районні (міські) відділи (управління) освіти перевіряють достовірність наданої інформації та вносять її через мережу Інтернет до бази даних, яка розташована на сервері системи.
Управління освіти і науки обласних державних адміністрацій здійснюють оброблення та аналіз результатів моніторингу, приймають управлінські рішення, систематизують пропозиції щодо вдосконалення та зміни критеріїв і їх показників обчислення. Готують подання до МОН щодо вдосконалення системи моніторингу.
МОН України є координатором усієї системи моніторингу, зокрема АІСУ „Рейтинг”, призначає головного адміністратора і приймає рішення щодо зміни критеріїв та показників їх обчислення.
Учні, батьки, громадяни й органи управління освіти (користувачі) отримують інформацію про результати рейтингу діяльності навчальних закладів незалежно від повноважень.

Інтерфейс АІСУ „Рейтинг” простий, зрозумілий і не потребує наявності спеціальних знань у користувачів. Для спрощення управління системою через мережу Інтернет графічному інтерфейсу користувача наданий звичний вигляд HTML-сторінок.

Елементи управління системою згруповані у меню за такими основними пунктами:

„Головна сторінка” – надає загальну інформацію про підстави розроблення АІСУ «Рейтинг».
„Оцінка рейтингів” – основна для користувача група елементів управління, за допомогою яких користувач може вибирати навчальні заклади і визначати їх рейтинг у номінації, котру також вибирає самостійно.
„Адміністрування” – група елементів керування для користувачів із повноваженнями «районний адміністратор» або «головний адміністратор».
„Система допомоги” – надає інформацію щодо правил і принципів роботи із системою.
„Контакти” – інформація про контакти з розробниками АСУ «Рейтинг».

Роботу АІСУ „Рейтинг” упорядковує головний адміністратор. Він надає районним адміністраторам паролі (логіни), які визначають їх повноваження при роботі із системою. Звичайні користувачі мають вільний вхід до системи без паролів.

Інформацію про результати моніторингу ефективності діяльності навчальних закладів України (таблиця рейтингу, діаграма рейтингових місць тощо) відповідно до Указу Президента від 04.07.2005 № 1013/2005 „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” мають право отримувати учні та їх батьки, органи управління освіти, навчальні заклади, а також будь-які інші громадяни.

Будь-який користувач має повноваження на перегляд рейтингової оцінки по будь-яких ЗНЗ. Це здійснюється за допомогою меню користувача.

Для підключення до серверу АІС «РЕЙТИНГ», використовуючи мережу Інтернет, треба:

– відкрити папку «Панель управління»;

– натиснути значок «Мережа» (Сеть — рос.) підключення до Інтернету;

– увести у програму-браузер за допомогою клавіатури адресу системи: http://www1.pntu.edu.ua:8040/acopy3.

На екрані з’явиться вікно «Головна сторінка» з логотипом системи та головним меню.

Потім натиснути клавішу меню Головної сторінки „Оцінка рейтингів”.

Оскільки навчальні заклади різняться за типами, ступенями, місцем розташування тощо, їх не всі можна порівнювати за однаковими показниками. Для об’єктивності рейтингу ЗНЗ необхідно вибрати тип оцінювання, номінацію з властивими (спільними) для цього типу навчальних закладів ознаками виду діяльності.

Рис. 2.3.2.Елементи меню користувача для вибору типу оцінювання, номінації й типів ЗНЗ

На рисунку 2.3.2 показано вікно з елементами меню користувача для вибору типу оцінювання, номінації та типів навчальних закладів. Тип оцінювання й номінація вибираються із списків, що випадають. Для вибору типу ЗНЗ треба навести курсор на потрібний тип ЗНЗ та натиснути ліву клавішу миші.

Натиснути кнопку „ОК” – система автоматично виконує вказані дії.

Дії по вибору регіону та району розміщення ЗНЗ аналогічні діям, описаним у попередній інструкції. Елементи меню показані на рис. 2.3.4. На рис. 2.3.5 наведений приклад, на якому користувач вибрав регіон та район, що його цікавить.

Після виконання системою попередньої інструкції на екрані з’явиться список усіх навчальних закладів вибраного типу, розташованих у вибраному регіоні та районі. Для формування групи треба навести курсор на потрібній ЗНЗ і натиснути ліву клавішу миші (рис. 2.3.6).

Рис. 2.3.6. Приклад формування групи навчальних закладів

Для порівняння діяльності різних груп навчальних закладів, розташованих у різних регіонах, необхідно виконати попередню інструкцію з вибором одного регіону, потім повторити цю ж інструкцію для другого регіону тощо. При цьому всі групи об’єднуються в одну, й оцінювання діяльності буде здійснюватися для усіх разом.

Якщо після виконання цих дій натиснути кнопку «ОК», система обчислить рейтинги по вибраних навчальних закладах за вибраними типом оцінювання та номінацією. Результати будуть подані у вигляді рейтингової таблиці ЗНЗ (рис. 2.3.7).

Рис. 2.3.7. Рейтингова таблиця ЗНЗ

Для наочності рейтинги ЗНЗ можуть бути подані у вигляді діаграми. Для цього треба натиснути елемент керування «Представити рейтинги у вигляді діаграми або таблиці…» (рис. 2.3.7). Відкриється додаткове вікно з діаграмою, що відповідає рейтинговій таблиці (рис. 2.3.8).

Нововідкрите вікно містить елемент керування (на рис. 2.3.8 показаний стрілкою), який надає можливість переглянути таблицю досягнень ЗНЗ за результатами моніторингу їх діяльності.

Розташований зліва елемент керування дає змогу повернутися до попередньої діаграми.

Рис. 2.3.8. Діаграма рейтингів

Навчальний заклад, використовуючи статистичну звітність, вносить показники діяльності до таблиці (додаток 6) показників стану розвитку та результатів діяльності, в якій указано джерело інформації (форма статистичної звітності чи аналітичний підрахунок).

Підсистема підготовки даних реалізована у вигляді окремої програми. Її призначення – формування таблиці показників діяльності ЗНЗ із подальшим збереженням її в електронному і друкованому варіантах. Ця таблиця є початковими даними для програми обчислення показників критеріїв, розташованої на сервері АСУ «Рейтинг».

Програма надається керівникам ЗНЗ районними адміністраторами.

Програма не потребує інсталяції. Установка полягає у копіюванні папки з файлами програми із зовнішнього носія на комп’ютер.

Активізація програми здійснюється запуском на виконання файлу, позначеного значком .

На екрані з’явиться головне вікно програми (рис. 2.3.9).

Рис. 2.3.9 Головне вікно програми

Основні елементи управління програмою зосереджені у зручній панелі управління й позначені спеціальними піктограмами та відповідно підписані (рис. 2.3.10).

Рис. 2.3.10. Панель управління програмою

Внесення даних може проводитися двома режимами: безпосереднє внесення даних у таблицю та за допомогою майстра введення даних.

Курсор установлюється у потрібну комірку таблиці, й натискається ліва клавіша миші. Дані вводяться за допомогою клавіатури звичайним чином (рис. 2.3.11). Для зручності таблиця містить указівку на джерело інформації статистичної звітності, звідки береться числовий показник.

Рис. 2.3.11. Фрагмент вікна програми з таблицею даних у процесі введення

Користувач може перейти до формування таблиць даних за допомогою «Майстра введення даних», що значно збільшить продуктивність роботи. У цьому режимі процес уведення супроводжується відповідною зміною таблиці даних, яка доступна для спостереження. «Майстер введення даних» активізується кнопкою „Ввести дані” на панелі управління програмою (рис. 2.3.10). „Майстер” пропонує користувачеві вікно з назвами розділу та показника і полем для введення відповідних даних. На рис. 2.3.12 показаний приклад введення даних. Після введення даних необхідно натиснути клавішу «Enter», після чого „Майстер” пропонує вікно наступного показника.

Вікно «Майстер введення даних» також містить елементи управління «Назад», «Далі» для довільного переходу від одного показника до іншого. Елемент «Закрити» дозволяє припинити процес уведення у будь-який момент із збереженням даних.

Рис. 2.3.12. Вікно майстра введення даних

При заповненні всієї таблиці „Майстер” автоматично припиняє свою роботу і головне вікно програми набуває вигляду подібного до рис. 2.3.9, але з повністю заповненими комірками.

Уведення назви навчального закладу є обов’язковим, оскільки таким чином іменується не тільки таблиця даних, але і файл на електронному носії, що буде містити цю таблицю. Програма не створить такий файл без назви навчального закладу. Назва може бути введена у будь-який момент. Для цього необхідно натиснути кнопку „Назва школи” (рис. 2.3.10) на панелі головного вікна, ввести назву закладу у відповідне поле вікна, що з’явиться (рис. 2.3.13), і натиснути клавішу «Enter» на клавіатурі або кнопку «ОК».

Рис 2.3.13. Вікно введення назви навчального закладу

Для друку таблиці даних необхідно натиснути на панелі управління головного вікна (рис. 2.3.10) кнопку „Роздрук”. На екрані з’явиться вікно, яке надає уявлення про вигляд надрукованого документа (рис. 2.3.14).

Рис. 2.3.14. Вікно перегляду документа перед друком

Якщо дані введені правильно, таблицю можна роздрукувати, натиснувши кнопку «Роздрук».

Для збереження даних необхідно на панелі управління головного вікна програми (рис. 2.3.10) натиснути кнопку „Записати”. З’явиться вікно, за допомогою якого можна вибрати місце розташування файлу даних за бажанням користувача. Як було вказано вище, програма автоматично іменує файл за назвою навчального закладу.

Рис. 2.3.15. Діалогове вікно зберігання даних у файл

Робота програми припиняється при натисненні кнопки «Вихід» на панелі управління головного вікна програми (рис. 2.3.10).

Районні (міські) відділи (управління) освіти забезпечують формування бази даних АСУ «Рейтинг»:

Здійснюють збір даних про діяльність ЗНЗ.
Перевіряють їх достовірність.
Вносять їх до бази даних на сервері АСУ «Рейтинг» через мережу Інтернет.

Із цією метою кожний районний (міське) відділ (управління) освіти представлено в АСУ «Рейтинг» як користувач із повноваженнями «районний адміністратор» . Схема його взаємодії з АСУ «Рейтинг» показана на рис. 2.3.1. Отже, районний адміністратор має, з одного боку, права звичайного користувача, а з іншого – йому надані додаткові повноваження для управління АСУ «Рейтинг». Схема цих повноважень показана на рис. 2.3.16.

Статус районного адміністратора набувається після введення користувачем унікального реєстраційного імені (Login) та пароля (Password), які надаються головним адміністратором.

Рис. 2.3.16. Схема повноважень районного адміністратора

Увійти в АСУ «Рейтинг» як користувач. Для ідентифікації користувача як районного адміністратора треба виконати такі дії:

1) Натиснути маніпулятором миші на пункт меню „Аміністрування”.

На екрані з’явиться вікно (рис. 2.3.17) з полями для введення реєстраційного імені та паролю.

2) Увести логін і пароль у відповідне поле. Натиснути кнопку «Вхід».

Рис. 2.3.17. Вікно авторизації користувача

Після введення коректного реєстраційного імені та пароля система автоматично переходить до вікна районного адміністратора (рис. 2.3.18).

Рис. 2.3.18. Вікно районного адміністратора

Вікно районного адміністратора містить елементи керування АСУ «Рейтинг» у межах його повноважень.

Для пошуку навчального закладу в базі даних АСУ «Рейтинг» необхідно натиснути на відповідний елемент керування вікна районного адміністратора (рис. 2.3.18).

З’являється вікно (рис. 2.3.19), у порожні поля якого треба ввести назву населеного пункту та навчального закладу і натиснути кнопку «ОК».

Рис. 2.3.19. Вікно для пошуку ЗНЗ

З’явиться вікно з результатом пошуку, а також з інформацією про те, чи містить база даних АСУ «Рейтинг» дані про діяльність навчального закладу (рис. 2.3.20).

Рис. 2.3.20. Результат пошуку навчального закладу

Пошук навчальних закладів можна здійснювати як за назвою населеного пункту, в який вони входять, так і за назвою навчального закладу. Якщо залишити поля порожніми й натиснути кнопку „ОК”, то список буде містити всі ЗНЗ району [Інформаційно-методичний посібник із використання автоматизованої системи «Рейтинг» / Під заг.ред.М.Ф.Гончаренко. – Полтава. – ПолтНВУ, 2011. – c. 20-46].

Математична обробка показників оцінки діяльності навчальних закладів (додаток 4) дозволяє визначити :

— рейтингове значення кожного критерію;

— інтегрований рейтинговий показник діяльності навчального закладу;

— коефіцієнт вагомості для кожного критерію.

Рейтинг діяльності навчальних закладів визначається за такими номінаціями:

— Загальноосвітні навчальні заклади – лідери;

— ЗНЗ із високою рейтинговою оцінкою;

— ЗНЗ із доброю рейтинговою оцінкою;

— ЗНЗ із середньою рейтинговою оцінкою;

— ЗНЗ із низькою рейтинговою оцінкою.

За допомогою АІС «Рейтинг» можна отримати інформацію про діяльність будь-якого загальноосвітнього навчального закладу. Можна порівняти загальноосвітні навчальні заклади за їх типами, місцем розташування (місто, село), територіальною приналежністю (область, район, населений пункт), проаналізувати їх діяльність в різні роки. Порівняння можна зробити також як за всіма критеріями та показниками, так і за окремими з них.

Користувачами АІС «Рейтинг» є органи управління освітою усіх рівнів, споживачі освітніх послуг, представники громадськості.

Державна інспекція навчальних закладів Міністерства освіти і науки України є головним адміністратором АІС «Рейтинг» і має всі повноваження щодо її роботи (можливість змінювати наявні та вводити нові критерії і показники діяльності навчальних закладів, визначати та встановлювати коефіцієнти вагомості для критеріїв, здійснювати моніторинг ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, порівнювати показники їх роботи в різні роки, має доступ до вхідної інформації, що формується навчальними закладами, за зверненням обласних (міських) органів управління освітою може вносити правки у вхідну інформацію, якщо там допущено помилку)

Управління (головні управління) освіти і науки обласних, міських у м. Києві та м. Севастополі, державних адміністрацій мають можливість здійснювати порівняння показників ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів за їх типами, місцем розташування, територіальною приналежністю, отримувати інформацію про показники діяльності, за потреби готують подання до головного адміністратора щодо виправлення у системі вхідної інформації (у разі допущення помилки чи неточності).

Відділи (управління) освіти районних державних адміністрацій, міських рад (міст обласного значення) мають повноваження «районного адміністратора», а саме: отримують від загальноосвітнього навчального закладу інформацію про його діяльність за встановленою формою на паперових (з підписом директора та печаткою закладу) та електронних носіях, перевіряють достовірність (коректність) зазначених показників діяльності навчальних закладів, за допомогою логіну і паролю (наданих головним адміністратором) вводять інформацію в АІС «Рейтинг», що функціонує в мережі Інтернет, мають можливість здійснювати порівняння показників ефективності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів за їх типами, місцем розташування, територіальною приналежністю.

Розроблена автоматизована система створює умови для неперервного тривалого спостереження і контролю за діяльністю навчальних закладів, аналізу та оцінювання результатів їх роботи [Подкопаєва Е. Моніторинг якості освіти [Текст] / Е. Подкопаєва // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2013. — № 4. — С. 69].

Апробація АІС «Рейтинг» засвідчила наступні позитивні властивості:

оперативність (дає змогу швидко отримувати як загальну, так і аналітичну інформацію з основних напрямів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, розташованих як у містах, так і сільській місцевості);
об’єктивність (мінімізує суб’єктивний вплив на визначення показників та результатів діяльності навчального закладу (визначення рейтингу);
мобільність та гнучкість (дозволяє вносити зміни у визначення показників та критеріїв діяльності навчальних закладів залежно від актуальності поставлених освітніх завдань);
відкритість та доступність (забезпечує широкий доступ різних категорій громадян до освітніх інформаційних ресурсів);
обґрунтованість (надає можливість на цифрах довести правильність або помилковість прийнятих управлінських рішень у галузі освіти на місцях);
динамічність (за допомогою системи можна прослідкувати динаміку розвитку навчальних закладів, порівняти показники їх діяльності в різні роки);
економність або ресурсозбереження (користування системою не потребує великих людських та фінансових затрат);
зручність у користуванні.

Проведення експерименту щодо застосування АІС «Рейтинг» на регіональному рівні дає підстави стверджувати, що її впровадження дозволить:

вдосконалити систему організації збору, обробки і поширення інформації про діяльність загальноосвітніх навчальних закладів;
забезпечити органи управління освітою інформацією про стан і динаміку розвитку загальної середньої освіти, своєчасно виявляти проблемні питання в освітній галузі для прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
удосконалити систему контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів, використовувати результати моніторингу під час проведення їх атестації.

Отже, функціонування АІС «Рейтинг» через мережу Інтернет забезпечить також доступ громадськості, різних соціальних груп, суспільних організацій до інформаційних ресурсів освіти на всіх рівнях та допоможе в організації постійного обговорення результатів освітньої діяльності, що в свою чергу сприятиме формуванню системи державно-громадського управління освітою.

Висновок до розділу 2

Модернізація змісту освіти в сучасних умовах потребує нових інструментаріїв для здійснення неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану та якості освіти, а також прогнозування динаміки й основних тенденцій її розвитку.

Запропонована автоматизована інформаційна система „Рейтинг” розроблена для здійснення рейтингового оцінювання результатів діяльності загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів.

Система встановлює рейтингове місце кожного навчального закладу за інтегрованою характеристикою стану розвитку та результатів діяльності. Зазначена характеристика визначається шляхом оброблення стандартизованої інформації про результати роботи навчального закладу за такими критеріями: матеріально-технічне, інформаційне й фінансове забезпечення навчально-виховного процесу, формування складу педагогічних працівників та учнівського контингенту, науково-методична і дослідницька робота, навчальні та творчі досягнення учнів тощо.

В системі АІС “Рейтинг” використані сучасні технології аналізу й оброблення інформації. Виведення інформації з результатами обчислення здійснюється на основі інформаційних технологій із використанням мережі INTERNET.

Упровадження даної моделі рейтингової оцінки дозволить:

ефективно і з найменшими фінансовими затратами налагодити систему збирання, оброблення і поширення інформації про результати діяльності загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів;
забезпечити органи управління освітою інформацією про стан і динаміку розвитку загальної середньої та професійно-технічної освіти для прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
сприяти формуванню системи державно-громадського контролю й управління якістю загальної середньої та професійно-технічної освіти;
використовувати результати рейтингу під час проведення атестації навчальних закладів;
забезпечити доступність громадськості, різних соціальних груп до результатів оцінювання діяльності навчальних закладів.

РОЗДІЛ 3. Рейтинг закладів освіти Кіровоградської міської ради

3.1. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів м. Кіровограда

За останні п’ять років через демографічну кризу, зміну соціально-економічних умов розвитку країни мережа навчальних закладів зазнала кардинальних змін. Збільшується кількість шкіл, реорганізованих у навчально-виховні об’єднання. Оптимізація мережі обов’язково передбачає зміцнення навчально-матеріальної бази реорганізованих закладів освіти, впровадження профільного навчання і допрофільної підготовки, удосконалення психологічного супроводу навчально-виховного процесу, забезпечення подальшого впровадження інноваційних методів роботи.

У м. Кіровограді сформована мережа загальноосвітніх навчальних закладів освіти, яка забезпечує конституційне право кожного громадянина на доступну, безоплатну та якісну освіту і значною мірою задовольняє потреби мешканців міста. Існуюча мережа складає 44 загальноосвітніх навчальних закладів, із них:

міської комунальної власності – 43
загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня – 2
загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів – 1
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ -ІІІ ступенів – 1
загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів – 12
спеціальних шкіл – 1
навчально-виховних комплексів – 3
навчально-виховних об’єднань – 19
гімназій – 2
ліцеїв – 1
вечірніх шкіл – 1
приватної власності – 1
навчально-виховне об’єднання – 1

У 2012/2013 навчальному році у 44-х загальноосвітніх навчальних закладах навчалося 22056 учнів у 880 класах. Зі зменшенням чисельності учнів зменшилась кількість класів по галузі.

Збільшилася середня наповнюваність класів з 25 до 26 учнів.

З кожним роком збільшуються показники прийому учнів до 1-х класів. У 2012-2013 н.р. до 1-х класів навчальних закладів міста прийнято 2355 учнів, у 2013-2014 н.р. – 2488.

Рис. 3.1.5. Динаміка кількості учнів 1-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

З 2009 року спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення кількості учнів початкових класів. У 2013/2014 н.р. збільшилось учнів 1- 4 класів на 326.

Актуальність організації роботи груп продовженого дня на сьогодні зумовлена більш раннім початком навчання дитини у школі та постійною зайнятістю батьків.

Зменшується кількість закладів, які здійснюють навчання у дві зміни, (2012/2013 н.р. — 4,5% — 407 учнів).

3.2. Запровадження рейтингового оцінювання діяльності закладів освіти м.Кіровограда

За роки незалежності України в місті Кіровограді створено умови, що забезпечують конституційні права всіх громадян на здобуття якісної освіти. Діяльність галузі освіти міста спрямована на всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її талантів, розумових та фізичних цінностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Освіта була і надалі залишається найвищим національним пріоритетом, основою для розвитку особистості, суспільства та держави. Мережа навчальних закладів є вихідною умовою забезпечення конституційних вимог щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти.

Вона віддзеркалює економічні, демографічні і соціальні процеси, що відбуваються у державі. В місті забезпечується реалізація державної політики в галузі освіти та застосовується на практиці її реформування.

За підтримки органів місцевого самоврядування закладами освіти міста Кіровограда вживаються практичні заходи з питань виконання вимог Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», обласних і місцевих програм соціально-економічного розвитку, програми розвитку Кіровоградської області на 2011-2015 роки «Центральний регіон — 2015».

На виконання зазначених документів управління освіти Кіровоградської міської ради, міськвиконком спільно з педагогічними колективами навчальних закладів реалізовують наступні програми: «Програма розвитку освіти міста Кіровограда на 2011-2015 роки», «Вчитель», тощо.

У 2011/2012 навчальному році кількість навчально-виховних об’єднань, при яких будуть функціонувати дошкільні відділення планується збільшити на 2 заклади.

За останні роки зріс попит батьків на здобуття дошкільної освіти дітьми раннього віку. У зв’язку з чим на 1 вересня 2011 року, в раніше вивільнених приміщеннях дошкільних навчальних закладів № 69, 17, 4, будуть відкриті групи раннього віку, загальна чисельність яких по місту становитиме 94 групи.

Загальне число груп в дошкільних закладах усіх типів в порівнянні з 2010- 2011 н.р. планується збільшити з 360 до 364.

Структурною складовою сучасного освітнього середовища міста є навчальні заклади, що створюють умови для творчого розвитку особистості. Найбільш ефективно ці завдання вирішуються у закладах нового типу.

Рис. 3.2.1. Мережа ЗНЗ м.Кіровограда

Впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти розпочалось з 1 вересня 2012 року.

Державний стандарт початкової загальної освіти відрізняється від попереднього наступними нововведеннями:

англійську мову починають вивчати з 1 класу, що відповідає наступності;
з 2013-2014 н.р. в 2 класах через галузь «Технології» вводиться змістова лінія «Ознайомлення з інформаційно — комунікаційними технологіями»;
чітка структура вимог навчальних досягнень учнів.

Від загальної кількості учнів по галузі залежить наповнюваність груп продовженого дня. Починаючи з 2011 року кількість учнів в ГПД поступово збільшується з 5379 у 2010-2011 навчальному році до 5761 у 2011-2012.

З метою рівного доступу до якісної освіти у 2010/2011 навчальному році:

128 учнів навчалися за індивідуальною формою навчання;
22 учні навчалися на очно — заочній формі;
46 учнів отримали повну і базову загальну середню освіту шляхом екстернатного навчання.

Впровадження профільного навчання в старшій школі — це один із шляхів поліпшення якості освіти, забезпечення диференціації навчання. Профілізація передбачає створення рівного доступу до якісної освіти школярам різних категорій у відповідності до їх нахилів та потреб. Профільна школа. — це масова школа, яка забезпечує збереження єдиного освітнього простору, гарантований рівень підготовки випускників і водночас передбачає навчання кожної дитини у відповідності до її індивідуальних особливостей, здібностей та інтересів. Відповідно до загальнодержавної стратегії, висвітленої у Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі, галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки, Програми розвитку освіти м. Кіровограда на 2011- 2015 роки створено освітню мережу профільних класів, груп із визначенням спеціальних курсів, начальних предметів, що вивчаються на профільному рівні.

Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, поширення індивідуалізації та диференціації, упровадження інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій. Профільне навчання в загальноосвітній школі створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, сприяє встановленню рівного доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їх індивідуальних схильностей та потреб.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу до здобуття дошкільної, допрофільної та профільної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання і мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно зорієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Основними завданнями профільного навчання в старшій школі є:

Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки.

Забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією.

Формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язберігаючої компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності.

Забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання зорієнтоване на:

набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;
розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей;
прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

У 2011-2012 навчальному році в 29 загальноосвітніх навчальних закладах профільним навчанням охоплено 2125 учнів, що становить (60,4%) учнів 10-11 класів. Найвищий показник має філологічний профіль навчання (іноземна та українська філологія).

Таблиця 3.2.1.Динаміка профільного навчання 2007 – 2012 н.р.

Навчальний рік	2007/2008	2008/2009	2009/2010	2010/2011	2011/2012
Кількість шкіл	28	28	26	26	29
Кількість класів	128	103	58	58	112
Кількість учнів	3146	2691	1381	1346	2125

16 загальноосвітніх установ міста однопрофільні (реалізують тільки один вибраний профіль) і 12 навчальних закладів багатопрофільні (організовано декілька профілів навчання).

В загальноосвітніх навчальних закладах м. Кіровограда представлено 13 напрямків профільного навчання: філологічний (українська філологія), іноземна філологія, математичний, фізико-математичний, інформаційно-технологічний, технологічний, економічний, біолого-хімічний, біолого-географічний, екологічний, історичний, правовий, спортивний.

Факторами для визначення профілю навчання є:

можливості педагогічного колективу;
особливості соціально-культурного оточення;
здібності, нахили школярів;
наявність необхідної навчально-матеріальної бази в школі;
бажання батьків учнів;
регіональні потреби ринку праці.

Контингент учнів, охоплених профільним навчанням у 2011 – 2012 н.р.

Профіль навчання	Кількість шкіл	Кількість 10 – 11 класів	Кількість учнів 10 – 11 класів
Українська філологія	10	13	324
Іноземна філологія	5	15	436
Математичний	6	10	225
Інформаційно-технологічний	1	3	69
Фізико-математичний	3	5	128
Біолого-географічний	1	1	19
Екологічний	2	2	54
Економічний	5	9	227
Історичний	3	6	114
Правовий	4	9	224
Біолого-хімічний	1	2	54
Технологічний	3	9	235
Спортивний	1	1	16

На виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.09.2011 р. № 1134 «Про проведення моніторингового дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі» шляхом анкетування здійснювалось моніторингове дослідження в НВО №19, НВК №34, НВО ЛШДНЗ «Вікторія-П», ГНТН, педагогічний ліцей. В ньому взяли участь керівники навчальних закладів, вчителі, учні та їх батьки.

Рис. 3.2.2. Контингент учнів, охоплених профільним навчанням у 2011 – 2012 н.р.

Результати свідчать про належну організацію допрофільної та профільної підготовки школярів, регулярне проведення профорієнтаційної роботи, активне залучення до неї працівників соціально-психологічних служб.

Результати участі у ІІІ-ІV етапах регіонального пілотного моніторингу щодо стану впровадження профільного навчання у загальноосвітніх навчальних показали, що рівень навчальних досягнень учнів НВО ЗНЗ І-ІІІ ст. №1, ЗОШ І-ІІІ ст. №4, 22, 35, гімназії імені Тараса Шевченка, СЗОШ І-ІІІ ст. №6, НВО №8, гімназії №9, ЗОШ І-ІІІ ст. №10, НВК «Кіровоградський колегіум», СЗОШ ЗОШ І-ІІІ ст. №14, НВО ЗНЗ І-ІІІ ст. №16, НВО ЗОШ І-ІІІ ст. №17, НВО №18, 19, 20, 21, 24, 25, 31, НВК №26, НВО ЛШДНЗ «Вікторія-П» відповідає критеріям оцінювання, вимогам програм з предметів, яких проводилось дослідження. Оцінки, отримані учнями під час моніторингу, підтвердили рівень навчальних досягнень, визначений під час семестрового, річного оцінювання та ДПА. Аналіз результатів моніторингу показав, що більшість учнів 10-11 класів засвоїли навчальний матеріал на середньому та високому рівнях (див. таблиці).

Таблиця 3.2.2. Результати навчальних досягнень учнів 10 класів

Предмет		Кількість учнів – учасників дослідження	Результати (кількість по рівням)
			Початковий			Середній			Достатній			Високий
			тест	ІІ семестр	Річна	Тест	ІІ семестр	Річна	Тест	ІІ семестр	Річна	Тест	ІІ семестр	Річна
Біологія		352	1	15	9	46	65	69	240	193	187	65	79	87
Географія		324	18	17	14	117	71	75	152	159	151	39	77	84
Математика	Алгебра	358	12	33	31	173	167	169	114	100	102	59	58	56
Математика	Геометрія	358	20	35	35	131	165	165	158	107	107	48	51	51
Історія України		292	10	8	8	101	99	97	138	144	145	43	41	42
Англ. мова		332	7	4	4	80	50	50	118	144	144	127	134	134
Українська мова		333	3	5	4	16	48	45	107	192	192	207	88	92

Таблиця 3.2.3. Результати навчальних досягнень учнів 11 класів

Предмет		Кількість учнів – учасників дослідження	Результати (кількість по рівням)
			Початковий			Середній			Достатній			Високий
			тест	Річна	ДПА	Тест	Річна	ДПА	Тест	Річна	ДПА	Тест	Річна	ДПА
Українська мова		292	1	2	0	16	44	36	118	135	117	157	111	139
Історія України		257	12	7	5	87	58	22	145	134	30	13	58	42
Англ. мова		287	0	1	0	14	37	3	91	102	38	182	147	115
Біологія		351	8	10	2	58	48	8	132	152	26	133	122	41
Математика	Алгебра	376	27	20	5	93	103	38	86	140	70	170	113	94
Математика	Геометрія	376	40	24	5	95	109	38	149	134	70	92	109	94

Важливим напрямком впровадження профільного навчання є допрофільна підготовка учнів 8-9 класів шляхом поглибленого вивчення предметів на диференційованій основі, введення курсів за вибором, профільної орієнтації, інформаційної роботи, тощо.

Учні отримують інформацію про профілі навчання в навчальних закладах міста, про мережу професійно-технічних, вищих навчальних закладів, напрямами навчання у них, умовами прийому, навчання та подальшого працевлаштування. Проводиться інформування про потребу у робітничих кадрах та спеціальностях на місцевому ринку праці.

Педагоги, практичні психологи системно вивчають запити школярів, їх батьків, проводять психолого-педагогічну діагностику (бесіди, анкетування, психологічне й дидактичне тестування).

Для проведення комплексної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю управлінням освіти та міським центром зайнятості розроблено Програму спільних дій з проведення профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл, а саме:

— проводяться презентації професій, профорієнтаційні уроки в рамках яких проходить професіографічна зустріч з представниками навчальних закладів і роботодавців, ознайомлення зі світом професій та перспективами працевлаштування за обраною професією у нашому регіоні;

— проводяться екскурсії до центру зайнятості, в ході яких ознайомлюють учнів з навичками користування профорієнтаційним терміналом;

— проводиться профдіагностичне тестування учнівської молоді;

— в навчальних закладах міста встановлено та впроваджено в експлуатацію програмно-апаратний комплекс «Профорієнтаційний термінал».

Учні навчальних закладів міста здійснюють екскурсії на підприємства міста Кіровограда: ВАТ «Гідросила», ВАТ «Червона зірка», ВАТ «Радій», швейна фабрика «Зорянка», ЗАО «Креатив» та інші.

Сприяє якості профільної освіти також співпраця навчальних закладів міста з вищими навчальними закладами.

У процесі профільного навчання розв’язується одне з головних завдань сучасної загальноосвітньої школи України – формування і розвиток особистості на основі врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів і здібностей, зумовлених орієнтацією на майбутню професію.

Індикатором результативності роботи з обдарованими дітьми є призові місця учнів навчальних закладів міста в міських, обласних та всеукраїнських предметних олімпіадах.

Гарним стимулом для педагогів, які підготували переможців олімпіад Всеукраїнського рівня, є здійснення щомісячної доплати у розмірі 15 відсотків до посадового окладу протягом одного навчального року.

Порівняльна таблиця переможців міського етапу предметних олімпіад за 2009/2010 та 2010/2011 н. р.

І місця		ІІ місця		ІІІ місця		Всього
2009/2010	2010/2011	2009/2010	2010/2011	2009/2010	2010/2011	2009/2010	2010/2011
77	74	112	122	182	182	371	378

Безумовними лідерами міських олімпіад є учні навчальних закладів нового типу, які зайняли 67 відсотків призових місць.

Слід відмітити, що протягом п’яти останніх років, педагогічний колектив НВО «школа-ліцей № 8» готує найбільшу кількість переможців міських олімпіад, в 2010/2011 навчальному році — 44 учні. Стабільно високі результати демонструють команди гімназії № 9 (30 переможців), НВК «Кіровоградський колегіум» (26 переможців), СЗОШ № 6 (36 переможців), НВК № 25 (21 переможець). Приємно відзначити результативність виступів школярів НВО ЛШДНЗ «Вікторія — П», ГНТН, Педагогічного ліцею.

Таблиця 3.2.5. Мережа та контингент загальноосвітніх навчальних закладів

Мережа та контингент загальноосвітніх навчальних закладів
Назва навчального закладу	Кількість класів					Кількість учнів					Середня наповнюваність
	2007/2008	2008/2009	2009/2010	2010/2011	2011/2012	2007/2008	2008/2009	2009/2010	2010/2011	2011/2012	2007/2008	2008/2009	2009/2010	2010/2011	2011/2012
ЗОШ № 1	28	26				802	748				29	29
ЗОШ № 2	11	11	11	10	11	217	207	227	225	262	20	19	21	23	24
ЗОШ № 3	16	14	13	14	14	383	341	311	318	314	24	24	24	23	22
ЗОШ № 4	25	26	26	25	24	713	708	692	615	629	29	27	27	25	26
СЗОШ № 6	34	33	32	30	33	850	803	775	741	817	25	24	24	25	25
ЗОШ № 7	11	10	10	10	11	240	210	193	172	188	22	21	19	17	17
ЗОШ № 10	16	16	17	15	16	395	378	383	360	388	25	24	23	24	24
ЗОШ № 12	8	8	9	9	9	95	88	98	102	102	12	11	11	11	11
ЗОШ № 13	18	14	13	13	14	445	336	284	283	318	25	24	22	22	23
СЗОШ № 14	24	24	25	24	25	628	638	640	575	582	26	27	26	24	23
ЗОШ № 15	15	12				373	322				25	27
ЗОШ № 16	32	31				917	856				29	28
ЗОШ № 17	31	29				757	709				24	24
ЗОШ № 18	54	51	50			1434	1434	1424			27	28	28
ЗОШ № 19	23	22	21			601	581	559			26	26	27
ЗОШ № 20	29	28				811	762				28	27
ЗОШ № 22	20	20	20	18	19	549	501	489	452	463	27	25	24	25	24
ЗОШ № 23	12	12	12	12	11	302	301	304	265	273	25	25	25	22	25
ЗОШ № 24	19	18				531	469				28	26
ЗОШ № 26	38	36				1069	1002				28	28
ЗОШ № 29	18	16	14	13	15	422	369	355	319	327	23	23	25	25	22
ЗОШ № 29 /веч.від./	7	8	8	8	5	184	200	200	203	180	26	25	25	25	36
ЗОШ № 30	11	10	10	10	11	275	249	236	226	242	25	25	24	23	22
ЗОШ № 31	34	31				917	819				27	26
СЗОШ № 32	31	30	31	28		868	804	808	723		28	27	26	26
ЗОШ № 33	16	14	14	13	13	405	345	340	302	300	25	25	24	23	23
ЗОШ № 35	33	30	30	28	28	845	788	775	728	701	26	26	26	26
ЗОШ № 36	10					104					10
ЗОШ № 37	11	12	11	11	11	305	305	298	301	281	28	25	27	27	26
ЗОШ-інтернат	16	16				366	364				23	23
ЗОШ » Мрія»	17	17	17	17	16	503	503	532	527	505	30	30	31	31	32
Всього по ЗОШ	668	625	394	308	286	17306	16140	9923	7437	6872	775	749	509	447	405
НВО «ЗОШ № 1-ДЮЦ»			26	27	28			723	708	701			28	26	25
НВО «СЗНЗ Гімназія ім.Т.Шевченка-ЦПВ»	32	32	31	31	31	856	872	885	893	857	27	27	29	29	28
«НВО ліцей-СШ №8 -ПЦ»	34	33	33	32	34	974	927	934	926	977	29	28	28	29	29
Гімназія № 9	26	25	24	23	25	801	737	712	666	706	31	29	30	29	28
НВО «Кіровоградський колегіум»	36	35	36	34	36	1080	1025	1023	928	937	30	29	28	27	26
НВО № 15 «ЗОШ, ДНЗ, ДЮЦ»			12	11	11			305	269	245			25	24	22
НВО «ЗОШ № 16-ДЮЦ»			31	30	32			901	877	922			29	29	29
НВО «ЗОШ № 17-ЦЕВ»			28	29	25			687	674	622			25	23	25
НВО «ЗОШ № 18-ДНЗ-ЦДЮТ»				48	50				1393	1440				29	29
НВО «ЗОШ — ліцей № 19 ПЦ»				21	22				535	584				25	27
НВО «ЗОШ № 20-ДЮЦ»			28	27	30			780	724	776			28	27	26
НВК Ліцей-школа № 21	11	11	11	11	11	268	259	254	251	254	24	24	23	23	23
НВО «ЗОШ № 24-ЦДЮТ»			17	15	16			441	384	426			26	26	27
НВО № 25 «ЗОШ, ліцей, ЦПВ»	35	34	34	34	36	1059	1029	1026	1011	1043	30	30	30	30	29
НВК»ЗОШ № 26-ДНЗ-ДЮЦ»			36	35	36			1011	947	978			28	27	27
НВО «ЗОШ № 31-ЦДЮТ»			29	28	30			787	762	836			27	27	28
НВО № 32 «СЗОШ, ПЦ»					27					707
«НВК ЗОШ № 34- ліцей-ДЮЦ»	26	26	26	30	31	710	742	768	803	840	27	29	30	27	27
НВО»ЗОШ-інтернат-ЦПВ»			16	15	17			360	337	376			23	22	22
НВО «Вікторія-П»	17	17	16	16	16	476	444	410	357	373	28	26	26	22	23
Гімназія НТН	7	7	7	8	8	173	184	186	204	217	25	26	27	26	27
«Педліцей»	6	6	5	7	9	178	177	122	195	272	30	30	24	28	30
Всього по шк. н\т	230	226	446	512	561	6575	6396	12315	13844	15089	281	278	514	555	557
ЗОШ № 38 /вечірня/	9	9	7	9	9	163	154	142	145	145	18	17	20	16	16
Всього по вечірній школі	9	9	7	9	9	163	154	142	145	145	18	17	20	16	16
НВО»СЗШ № 1-ДНЗ»	14	14	14	14	15	126	128	137	134	129	9	9	10	10	9
Спец. шк. № 2	15	11	11	12	10	163	127	113	108	96	11	12	10	9	10
Спец.шк. № 3	9	8	8	7	8	52	42	43	37	40	6	5	5	5	5
Всього по с\шк.	38	33	33	33	33	341	297	293	279	265	26	26	25	24	24
Ерудит	1					7					7
Ор-Авнер	10	9	10	10	10	39	57	69	59	59	4	6	10	6	6
Всього по пр.шк	11	9	10	10	10	46	57	69	59	59	4	6	10	6	6
Вього по галузі	968	914	890	872	899	24773	23363	22742	21764	22430	26	26	26	25	25

Успішні виступи учнів цих навчальних закладів є результатом впровадження профільного навчання в поєднанні з ефективною системою роботи з обдарованими дітьми.

Якісний склад педагогів загальноосвітніх навчальних закладів залишається на стабільно високому рівні. Повну вищу освіту мають 97,6 % вчителів (в минулому році — 97,8%). В дошкільних навчальних закладах 635 педагогів (66,6%) мають вищу освіту, 23 — освітній рівень бакалавра (2,4%), 295 (31%) — середню спеціальну освіту.

47,4% педагогічних працівників шкіл міста мають кваліфікаційну категорію „спеціаліст вищої категорії”, 24% — „спеціаліст І категорії”, 9,8% — «спеціаліст ІІ категорії», 18,8% — «спеціаліст». В порівнянні з минулим роком кількість вчителів з кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» зросла майже на 2% (з 45,6% до 47,4%).

383 (17%) вчителя загальноосвітніх навчальних закладів міста мають педагогічне звання „Старший вчитель” та 221 (9,8%) — „вчитель-методист” Це досить високий показник в порівнянні з середньостатистичними даними по Україні (13,9% та 7,7% відповідно).

На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», плану проведення комплексних перевірок на 2011-2012 навчальний рік, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства та забезпечення якісного здійснення навчально-виховного процесу в навчальних закладах міста, реалізації конституційних прав всіх громадян на здобуття якісної освіти з 17 листопада 2011 року по 15 червня 2012 року, відповідно до затвердженого графіку було проведено комплексні перевірки з метою вивчення стану дотриманням вимог чинного законодавства та забезпечення якісного здійснення навчально-виховного процесу в навчальних закладах міста, реалізації конституційних прав всіх громадян на здобуття якісної освіти у навчальних закладах: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів № 10, ЗОШ І ступеня № 37, НВО № 17, НВК № 34, ГНТН, педагогічному ліцеї, НВО СЗОШ № 1, СЗОШ № 2, НВО СЗОШ для дітей з вадами слуху, НВО ЗОШ-інтернаті, СЮТі, БДТ, ЦНТТ «Каскад», ДНЗ № 54, ДНЗ № 42, ДНЗ № 4, ДНЗ № 46, ДНЗ № 74, ДНЗ № 16, ДНЗ № 41.

За результатами перевірки з’ясовано, що всі дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади здійснюють освітню діяльність у відповідності до вимог діючого законодавства, забезпечують реалізацію конституційних прав громадян на здобуття якісної освіти.

Однак, було виявлено ряд суттєвих недоліків та грубих порушень в організації навчально-виховного процесу та веденні ділової та кадрової документації в закладах: НВО № 17, СЗОШ № 2, ЗОШ № 10, ЗОШ-інтернаті, СЮТі. Слід відзначити високий рівень організації навчально-виховного процесу та ведення ділової та кадрової документації в ГНТН, ЗОШ № 37, НВО «СЗОШ № 1», НВО «СЗОШ для дітей з вадами слуху», ЦНТТ «Каскад», ДНЗ № 4, ДНЗ № 46, ДНЗ № 41.

За результатами кожної комплексної перевірки було підготовлено довідку, з якою керівника закладу ознайомили під підпис. За затвердженим протоколом оцінювання діяльності навчальних закладів було визначено рейтинг навчальних закладів:

Таблиця 3.2.5. Рейтинг навчальних закладів за результатами комплексних перевірок 2012-2013 н.р.

Загальноосвітні навчальні заклади

Назва закладу	Середній рейтинговий бал	місце
НВК «Кіровоградський колегіум»	10,4	І
НВО № 19	9,9	ІІ
СЗОШ № 14	9,5	ІІІ
ЗОШ № 29	9,1	ІV
НВО № 1	8,9	V
ЗОШ № 12	8,8	VІ
НВО «Вікторія-П»	8,5	VІІ
ЗОШ № 35	8,4	VІІІ

Дошкільні навчальні заклади

Назва закладу	Середній рейтинговий бал	місце
ДНЗ № 69	9,7	І
ДНЗ № 15	9,2	ІІ
ДНЗ № 2	8,5	ІІІ

Позашкільні навчальні заклади

Назва закладу	Середній рейтинговий бал	місце
ШЕВ «В гостях у казки»	8,8	І
ЦДЮТ «Центр-Юність»	7,9	ІІ

Отже, рейтингове оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів запроваджується з метою визначення індивідуального інтегрованого результату навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Рейтингова система оцінки роботи закладу передбачає оцінювання основних параметрів навчально-виховної роботи, базується на принципах демократичності, прозорості, інформаційної відкритості й доступності.

Висновок до розділу 3

Отже, діяльність галузі освіти міста спрямована на всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її талантів, розумових та фізичних цінностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Освіта була і надалі залишається найвищим національним пріоритетом, основою для розвитку особистості, суспільства та держави. Мережа навчальних закладів є вихідною умовою забезпечення конституційних вимог щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти.

Як ми з’ясували, рейтингове оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів запроваджується з метою визначення індивідуального інтегрованого результату навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Як ми з’ясували в ході дослідження, однією із значущих сфер життєдіяльності людини є освіта. На даний час освіта безпосередньо впливає на розвиток процесів, які приносять суспільству прибутки, та збільшує його інтелектуальний потенціал. Освітні послуги є специфічними відносно інших нематеріальних послуг, тому що наслідки від споживання цих послуг є благом не тільки для індивіда, але і для економіки і суспільства в цілому, а отже аналіз їх надання є дуже важливим.

В умовах конкурентного ринкового середовища необхідним є визначення якості надання освітніх послуг, як на рівні окремого навчального закладу, так і на рівні всієї системи освіти. До того ж аналіз та систематизація якісних і кількісних даних про рівень пропонованих освітніх послуг та умов їх надання має неабияке значення, адже система освіти є одним із наймасовіших соціальних інститутів.
Отже, як ми встановили, моніторинг якості освіти сприятиме:

— оновленню змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних інновацій в освітній галузі та науково-технічних досягнень;

— активізації діяльності учителів, керівників навчальних закладів в об’єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів;

одержання об’єктивної та достовірної інформації на основі спостережень і педагогічних вимірювань;

— органічному поєднанню освіти і науки, запровадженню освітніх інноваційних, інформаційних технологій, проведенню постійного спостереження за динамікою змін в освітній системі в ході соціологічних, медичних, кадрових та інших видів моніторингових досліджень на районному рівні;

— інформаційному забезпеченню та прогнозуванню стану і розвитку регіональної системи загальної середньої освіти;

— виробленню пропозицій та управлінських рішень;

— вивченню факторів, що впливають на ефективність функціонування системи освіти на відповідному рівні;

— забезпеченню діагностичної основи для прийняття управлінських рішень в галузі освіти рівні.

Метою запровадження рейтингового оцінювання діяльності навчальних закладів і громадське обговорення результатів рейтингу (на перспективу публікація рейтингу) є здійснення моніторингу якості освіти, створює атмосферу здорової змагальності в освітньому середовищі, сприяє вихованню конкурентоспроможного випускника та підвищує ефективність управління. Таким чином, проводити рейтингове оцінювання за цими критеріями для кожного виду навчального закладу, а не тільки для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, як на рівні навчального закладу, так і на регіональному і державному рівнях, з наступним оприлюдненням результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Наказ МОН «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів» №772 від 17.06.13 р.
Наказ МОН України від 01.08.2013 р. № 1059 «Про затвердження Положення про національну систему рейтингового оцінювання загальноосвітніх навчальних закладів»
Наказ МОН молодь спорту України від 22.11.2011 р. № 1343 «Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів»
Наказ МОН України від 14.01.2014 № 33 «Про дослідну експлуатацію автоматизованої інформаційної системи моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів України «Рейтинг» та підготовку до запровадження рейтингового оцінювання за результатами внутрішнього моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів»
Андрюшина О. Моніторинг якості освіти у США в контексті міжнародних досліджень // Вища школа. — 2010. — № 9. — С. 70-80
Андрюшина О. Освітні інвестиції в контексті національного моніторингу якості загальної освіти (досвід США) // Вища освіта. — 2011. — № 3. — С. 62-68
Бик А.С. Моніторинг якості освіти: до питання анатомії проблеми // Педагогічний вісник. — 2011. — № 2. — С. 3-7
Боднар О. Використання кластеризації в експертному оцінюванні діяльності загальноосвітніх шкіл // Культура народов Причерноморья. – 2007. – №15. – С. 11-15.
Боднар О. Експертне оцінювання уроку /Контрольно-аналітична діяльність у школі /Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 33-43. – (Б-ка “Шк. світу”).
Боднар О. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу //Моніторинг у ЗНЗ /Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 122-127. – (Б-ка “Шк. світу”).
Боднар О. Моніторинг та експертна оцінка залишкових знань учнів //Завуч. – 2005. – № 20-21 (241-242) – С. 51-55.
Боднар О. Моніторинг та самоекспертиза освітнього середовища навчального закладу //Директор школи. Україна. – 2005. – № 6-7. – С. 4-15.
Боднар О. Практика атестаційної експертизи //Підручник для директора. – 2006. – Лютий. – С. 51-55.
Боднар О. Самоаналіз та самооцінка освітньої діяльності навчального закладу. Вісті з експериментального педагогічного майданчика //Сільська школа України. – 2004. – № 35 (107). – С. 3-7.
Боднар О. Самоекспертиза діяльності навчального закладу як передумова забезпечення якості освіти //Вісник післядипломної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 2. /Ред. кол.: В.В.Олійник (гол. ред.) та ін. – К.: Міленіум, 2005. – С. 199-208.
Боднар О. Теоретичні засади вимірювання і проблеми шкальних оцінок //Система оцінювання і самооцінювання досягнень учнів. – К.: Вид. дім “Шкіл. cвіт”: Вид. Л. Галіцина, 2006. –С. 19-32. – (Б-ка “Шк. світу”).
Божинський В. Рейтингове оцінювання: внутрішнє і зовнішнє [Текст] / В. Божинський // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2013. — № 4. — С. 84-88
Бондаренко О. Моніторинг якості освіти з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій // Школа. — 2012. — № 1. — С. 55-60
Власенко В. Моніторинг якості освіти в школах як передумова якісного набору абітурієнтів // Рідна школа. — 2011. — № 10. — С. 45-47
Гончарова Л. Моніторинг в управлінні педагогічною системою навчального закладу [Текст] / Людмила Гончарова, Світлана Сінєгіна, Віктор Богомолов // Школа. — 2012. — № 9. — С. 32-38
Гриневич Л.М. Основи побудови національних систем моніторингу якості освіти // Педагогіка і психологія. — 2011. — № 2. — С. 80-89
Дем’яненко О. Моніторинг якості освітньої діяльності в навчальному закладі. Освітня діяльність. Охорона здоров’я. [Текст] / Олена Дем’яненко, Наталія Ревуцька // Школа. — 2012. — № 9. — С. 38-60
Діденко З. В. Положення про моніторинг якості освіти [Текст] / З. В. Діденко // Завучу. Усе для роботи. — 2009. — № 21. — С. 24-27
Діденко З. Моніторинг якості освіти // Завучу. Усе для роботи. — 2011. — № 13-14. — С. 13-17
Інформаційно-методичний посібник із використання автоматизованої системи «РЕЙТИНГ» / Під заг. ред. М.Ф. Гончаренко. –1-ше видання. –Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 52 с.
Кацинська Л.Л., Педагогічне управління сучасним виховним процесом, Рівне,ТОВ «Каліграф», 2004.
Локшина О. Моніторинг якості освіти: світовий досвід [Текст] / О. Локшина // Педагогіка і психологія. — 2003. — № 1. — С. 108-116
Лунячек В. Система моніторингу загальної середньої освіти в регіоні як умова забезпечення якості освіти [Текст] / Вадим Лунячек // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2006. — № 3. — С. 8-13
Ляшенко О. І. Організаційно — методичні засади моніторингу якості освіти / О. І. Ляшенко // Педагогіка і психологія. — 2007 . — № 2 .- С. 34 — 40
Мазур Ю.В. Організаційно-методичні засади моніторингу якості вищої освіти / Ю. В. Мазур // Статистика України. — 2007. — № 4. — С. 20-24
Макарова О., «Компетентність – можливість самореалізації» // Позашкілля. — 2009. — №1
Манько Л. Моніторинг якості освіти — засіб програмування і планування діяльності вчителя / Л. Манько // Рідна школа. — 2007. — № 10. — С. 40-41
Опімах Н. Нетрадиційні види моніторингу навчально-виховного процесу / Наталія Опімах // Завуч. — 2008. — № 9. — С. 12-16
Пашков А.П. Шляхи забезпечення якісної освіти у вищих навчальних закладах (на прикладі кращих вищих навчальних закладів світу та України) [Текст] / А. П. Пашков // Безпека життєдіяльності. — 2013. — № 3. — С. 10-17
Подкопаєва Е. Моніторинг якості освіти [Текст] / Е. Подкопаєва // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2013. — № 4. — С. 68-71
Порядок проведення моніторингу якості освіти [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2012. — 4 січня. — С. 12-13
Пруль, Р. Рейтинги та ранжирування у вищій освіті: досвід застосування порівняльного аналізу // Вища школа. — 2009. — № 12. — С. 71-83
Рак Ю. Моніторингові дослідження якості освіти // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2012. — № 3. — С. 51-53
Рябченко А., Бардакова Н. Підсумки навчальної діяльності // Директор школи. – 2010. — №9.
Салов В. Уніфікація інформаційної бази і методології оцінювання потенціалу та результативності вищих навчальних закладів / Володимир Салов // Вища школа. — 2009. — № 2. — С. 51-64
Сахаров В.Є. Методичні засади оцінювання міжнародної конкурентоспроможності дослідницьких університетів світового рівня [Текст] / В. Є. Сахаров, Д. О. Ільницький // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 11. — С. 152-168
Соліна А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 5-43
Соліна, А. Моніторинг якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі / Алла Соліна // Школа. — 2008. — № 9. — С. 5-43
Сорокова В. Моніторинг як механізм регулювання діяльності навчального закладу в умовах малокомплектної школи // Завучу. Усе для роботи. — 2011. — № 8. — С. 35-49
Сухович Г.А. Моніторинг розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій // Педагогічний дискурс : [зб. наук. праць / гол. ред. А.Й.Сиротенко]. / Г.Сухович – Хмельницький: ХГПА, 2008. – С. 191-194.
Сухович Г.А. Упровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (методичні рекомендації) // Народна освіта. – 2008. – № 4.
Філюк О. Апробація моніторингу якості освіти // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2011. — № 6. — С. 65-68
Ямковий В. Аспекти оцінювання релевантності системи ранжування вищих навчальних закладів // Вища школа. — 2009. — № 6. — С. 14-38.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ОРІЄНТОВНІ КРИТЕРІЇ

оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

№ п/п	Критерій	Спосіб визначення	Показники діяльності ЗНЗ, питання, що підлягають аналізу	Норми оцінювання		Форми і методи збору інформації	Коефіцієнт значимості показника	Рівень освітньої діяльності
№ п/п	Критерій	Спосіб визначення		Норми оцінювання		Форми і методи збору інформації	Коефіцієнт значимості показника	Високий	Достатній	Середній	Низький
1	2	3	4	5		6	7	8	9	10	11
	*1. Ресурси та умови для організації діяльності ЗНЗ*						1
1.1.	Загальний стан будівель та приміщень навчального закладу	Експертна оцінка	— санітарно-гігієнічний та технічний стан будівель і приміщень, їх безпека, естетика оформлення.	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — санітарно-гігієнічний стан – 0-4; — технічний стан – 0-4; — естетика оформлення – 1-4.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-1
1.2.	Забезпечення ЗНЗ необхідними навчальними площами		Р_п– площа приміщень, задіяних для проведення навчальних занять (крім фізкультури та трудового навчання); У – контингент учнів.	Відсоток забезпечення ЗНЗ приміщеннями: 90 % і більше – 10-12; 75-89 % – 7-9; 60-74 % – 4-6; 59% і менше – 0-3.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.3.	Забезпечення ЗНЗ навчальними кабінетами, обладнаними відповідно до вимог		Р_к – кількість кабінетів, що потрібні для виконання інваріантної складової робочого навчального плану; Р_ок – кількість навчальних кабінетів, обладнаних відповідно до вимог.	Відсоток забезпечення ЗНЗ паспортизованими навчальними кабінетами: 80 % і більше – 10-12; 60-79 % – 7-9; 40-59 % – 4-6; 39% і менше – 0-3.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.4.	Забезпеченість навчально-виховного процесу комп’ютерами		У – контингент учнів; Рк – кількість комп’ютерів, задіяних у навчально-виховному процесі.	Кількість учнів на один комп’ютер 15 осіб і менше – 10-12; 16-21 особа – 7-9; 22-27 осіб – 4-6; 28 осіб і більше – 0-3.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.5.	Забезпечення учнів та педагогічних працівників навчальною літературою		І_ф– бібліотечний фонд навчальної літератури (крім підручників), необхідних для виконання навчальних планів і програм; У – контингент учнів; К – чисельність педагогічних працівників.	Кількість навчальної літератури (крім підручників) на 1 особу: 15 шт. і більше – 10-12; 10-14 шт. – 7-9; 5-9 шт. – 4-6; 4 шт. і менше – 0-3.		А С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.6.	Забезпечення фаховими періодичними виданнями для різних напрямів організації навчально-виховного процесу, у тому числі для дітей	Експертна оцінка	Фахові періодичні видання (з розрахунку по 1 на кожний різний напрям організації навчально-виховного процесу).	Кількість підписаних фахових періодичних видань педагогічного спрямування:		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.6.		Експертна оцінка		ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів ≥ 17 шт. – 10-12; 11-16 шт. – 7-9; 5-10 шт. – 4-6; 4 шт. і менше – 0-3.	ЗНЗ І ступеня ≥ 10 шт. – 10-12; 7-9 шт. – 7-9; 4-6 шт. – 4-6; 3 шт. і менше – 0-3.	Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.7.	Забезпечення навчального закладу педагогічними кадрами		К_в – кількість вакансій педагогічних працівників; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток забезпечення ЗНЗ педагогічними працівниками: 98-100% – 10-12; 95-97% – 7-9; 91-94% – 4-6; 90% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.8.	Освітній рівень педагогічних працівників		К_во – кількість осіб, які мають вищу педагогічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем: магістр, спеціаліст; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників з вищою педагогічною освітою за вказаним рівнем: 95-100% – 10-12; 90-94% – 7-9; 85-89% – 4-6; 84% і менше – 0-3.		А Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.9.	Кваліфікаційний рівень педагогічних працівників		К_вк – кількість педагогічних працівників вищої та І кваліфікаційної категорій; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників з вищою та І кваліфікаційною категорією: 60% і більше – 10-12; 50-59% – 7-9; 40-49% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		А Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.10.	Доступ закладу до Інтернету (у разі наявності відповідних каналів зв’яку)		К_П – кількість комп’ютерів підключених до Інтернету; К_З – кількість комп’ютерів, що перебувають на балансі ЗНЗ (включаючи ноутбуки).	Відсоток наявних ПК, підключених до Інтернету: 90 % і більше – 10; 70-89 % – 7; 50-69 % – 4; 49% і менше – 0.		А С Д		10	7	4	0
1.11.	Частка учнів, які навчаються в другу зміну		У_зм – кількість учнів, які навчаються у другу зміну; У – контингент учнів.	Відсоток учнів, які навчаються в другу зміну: 1% і менше – 10-12; 2-7% – 7-9; 8-19% – 4-6; 20% і більше – 0-3.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
1.12.	Дотримання окремих нормативів щодо забезпечення ЗНЗ	Експертна оцінка (по 1 балу за позитивну відповідь по кожному із підпунктів)		Оцінка визначається за сумою балів по підпунктах 1.12.1.-1.12.19.: за 18-19 набраних балів оцінка – 10; за 16-17 балів – 7; за 14-15 балів – 4; за 13 балів і менше – 0.		С Д		10	7	4	0
1.12.1.	Наявність кімнати для керівника ЗНЗ	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.2.	Наявність кімнати для педагогічних працівників	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.3.	Наявність пандуса у ЗНЗ	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.4.	Наявність актової зали	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.5.	Наявність спортивної зали	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.6.	Наявність обладнаного спортивного майданчика для проведення занять з фізичної культури	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.7.	Наявність класів (майстерні) для трудового навчання (технологій) відповідно до робочого навчального плану	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.8.	Наявність бібліотеки	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.9.	Наявність читального залу	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.10.	Наявність медичного працівника	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.11.	Наявність обладнаного робочого місця медичного працівника (при кількості учнів у ЗНЗ >30 осіб)	Так – 1 бал, ні – 0	При кількості учнів у ЗНЗ <30 осіб виставляється – 1 бал.			С
1.12.12.	Наявність діючих внутрішніх туалетів	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.13.	Наявність окремих туалетів для дівчаток та хлопчиків (за наявності в ЗНЗ більше 10 учнів однієї статі)	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.14.	Наявність їдальні	Так – 1 бал, ні – 0				С
1.12.15.	Наявність приміщення для спеціалістів, технічного персоналу (при кількості учнів у ЗНЗ >30 осіб)	Так – 1 бал, ні – 0	При кількості учнів у ЗНЗ <30 осіб виставляється – 1 бал.			С
1.12.16.	Наявність Акта на право постійного користування земельною ділянкою	Так – 1 бал, ні – 0				С Д
1.12.17.	Відповідність установчих документів ЗНЗ чинному законодавству про освіту	Так – 1 бал, ні – 0				С Д
1.12.18.	Наявність навчально-дослідної земельної ділянки, теплиці і т.д.	Так – 1 бал, ні – 0				С Д
1.12.19.	Середня наповнюваність класів. Для ЗНЗ, у: сільській місцевості – міській місцевості –	5-30 учнів – 1 бал, <5 чи >30 учнів – 0; ≤ 30 учнів – 1 бал, > 30 учнів – 0.				С Д
	Загалом по розділу 1							140-130	104-84	68-48	30-0
	*2. Організація навчально-виховного процесу та забезпечення прав і законних інтересів його учасників*						1
2.1.	Стан виконання складових змісту загальної середньої освіти		S — сумарна кількість годин усіх складових відповідних Типових навчальних планів; В, І — сумарна кількість годин відповідно варіативної та інваріантної складової робочого навчального плану.	Відсоток використання складової: 100% – 10; 97-99% – 7; 95-96% – 4; 94% і менше – 0.		Д		10	7	4	0
2.2.	Охоплення учнів 10-11-х класів профільним навчанням (крім універсального профілю) (за останні 3 роки)		У_пф – середня арифметична кількість учнів 10-11-х класів, охоплених профільним навчанням (крім універсального профілю); У_с – середня арифметична загальна кількість учнів 10-11-х класів.	Відсоток учнів 10-11-х класів, охоплених профільним навчанням: 80% і більше – 10-12; 60-79% – 7-9; 40-59% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		А Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.3.	Охоплення учнів 8-9-х класів допрофільною підготовкою (у тому числі поглибленим вивченням окремих предметів) (за останні 3 роки)		У_пг – середня арифметична кількість учнів 8-9-х класів, охоплених допрофільною підготовкою, поглибленим вивченням окремих предметів; У_с – середня арифметична загальна кількість учнів 8-9-х класів.	Відсоток учнів 8-9-х класів, охоплених допрофільною підготовкою, поглибленим вивченням предметів: 50% і більше – 10-12; 30-49% – 7-9; 10-29% – 4-6; 9% і менше – 0-3.		А Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.4.	Охоплення учнів позашкільною освітою (за останні 3 роки)		Д_г – середня арифметична кількість дітей, охоплених позашкільною освітою; У – середня арифметична загальна кількість учнів.	Відсоток учнів, охоплених позашкільною освітою: 70 % і більше – 10-12; 50-69 % – 7-9; 30-49 % – 4-6; 29% і менше – 0-3.		А Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.5.	Залучення дітей соціально незахищених категорій до позашкільної освіти		У_оп – кількість учнів зазначених категорій, охоплених позашкільною освітою; У_с – кількість учнів, зазначених категорій.	Відсоток дітей зазначених категорій, охоплених позашкільною освітою: 80% і більше – 10-12; 60-79% – 7-9; 40-59% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		Д Б С		12-10	9-7	6-4	3-0
2.6.	Частка випускників 9-х класів, які продовжують навчання для здобуття повної загальної середньої освіти (крім ЗНЗ І ступеня, ІІІ ступеня)		У_нп – кількість випускників 9-х класів, які не продовжують навчання для здобуття повної загальної середньої освіти; У_од – чисельність випускників 9 класу.	Відсоток учнів 9-х класів, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту: 100% – 10; 98-99% – 7; 96-97% – 4; 95% і менше – 0.		А Б С Д		10	7	4	0
2.7.	Частка учнів, які скоїли правопорушення під час навчально-виховного процесу (за останні 3 роки)		У_пр – кількість учнів 5-11(12) -х класів, які скоїли правопорушення; У_с – середня арифметична кількість учнів 5-11(12) -х класів.	Відсоток учнів, які скоїли правопорушення під час навчально-виховного процесу: 1% і менше – 10; 2-4% – 7; 5-9% – 4; 10% і більше – 0.		А С Д		10	7	4	0
2.8.	Відвідування учнями навчальних занять (за результатами попереднього семестру)		У_п – кількість пропущених уроків без поважних причин; У_зу – загальна кількість уроків, які повинні відвідати учні.	Відсоток пропущених уроків учнями без поважних причин: 1% і менше – 10; 2-7% – 7; 8-13% – 4; 14% і більше – 0.		С Д		10	7	4	0
2.9.	Частка коштів спеціального фонду в загальному фінансуванні навчального закладу (за останні 3 роки)		Р_фп – середня арифметична сума коштів спеціального фонду; Р_бф – середня арифметична сума коштів бюджету навчального закладу (на кінець бюджетного року).	Відсоток коштів спеціального фонду в загальному фінансуванні навчального закладу: 5% і більше – 10-12; 3,5-4,5 % – 7-9; 2-3 % – 4-6; 1,5% і менше – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.10.	Проходження педагогічними працівниками атестації		К_А – кількість педагогічних працівників, які вчасно пройшли атестацію; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників, які вчасно пройшли атестацію: 98-100% – 10; 95-97% – 7; 91-94% – 4; 90% і менше – 0.		Д		10	7	4	0
2.11.	Підвищення кваліфікації педагогічних працівників		К_к – кількість педагогічних працівників, які вчасно пройшли курси підвищення кваліфікації; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників, що вчасно пройшли курси підвищення кваліфікації: 98-100% – 10-12; 95-97% – 7-9; 91-94% – 4-6; 90% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.12.	Частка педагогічних працівників, які викладають предмети за фахом		К_ф – кількість педагогічних працівників, які здійснюють викладання навчальних предметів, за фахом; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників, які викладають предмети за фахом: 98-100% – 10; 95-97% – 7; 91-94% – 4; 90% і менше – 0.		С Д		10	7	4	0
2.13.	Плинність складу основних педагогічних працівників (за останні 3 роки)		К_пк – кількість основних педагогічних працівників, звільнених із ЗНЗ; К – середня арифметична чисельність основних педагогічних працівників.	Відсоток основних педагогічних працівників, які залишили ЗНЗ: 8% і менше – 10-12; 9-15% – 7-9; 16-24% – 4-6; 25% і більше – 0-3.		Б С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.14.	Організація методичної роботи	Експертна оцінка	— стан роботи методичних об’єднань, комісій; — стан надання методичної допомоги молодим спеціалістам; — проведення на базі ЗНЗ семінарів різних рівнів, їх періодичність.	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — організаційні заходи щодо створення системи методичної роботи – 0-3; — стан роботи методоб’єднань, комісій – 0-3; — стан надання методичної допомоги молодим спеціалістам 0-3; — проведення на базі ЗНЗ семінарів різних рівнів, їх періодичність – 0-3.		Б С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.15.	Наявність та дієвість веб-сайту ЗНЗ	Експертна оцінка	— структура веб-сайту (системність, функціональність, зручність інтерфейсу); — зміст веб-сайту (підбір матеріалу, інформативність, регулярність оновлення інформації, зрозумілість і чіткість інформації, грамотність, наявність фото- і відео- матеріалів, кількість відвідувань та завантажень); — дизайн веб-сайту (наявність заголовка, чіткість тексту, добір колірної палітри, наявність єдиного стилю оформлення всіх сторінок, відповідність та оптимальність використання графічних елементів змісту сторінки, елементи творчості).	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — структура веб-сайту – 0-3 бали; — зміст веб-сайту – 0-5 балів; — дизайн веб-сайту – 0-4 бали; — відсутність веб-сайту – 0.		С		12-10	9-7	6-4	3-0
2.16.	Використання педагогічними працівниками засобів ІКТ для здійснення навчально-виховного процесу	Експертна оцінка	К_ік – кількість педагогічних працівників, які використовують ІКТ для здійснення навчально-виховного процесу (за експертною оцінкою); К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників, які використовують ІКТ для здійснення НВП: 80% і більше – 10-12; 60-79% – 7-9; 40-59% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		А С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.17.	Організація інноваційної діяльності ЗНЗ	Експертна оцінка	Освітні інновації, що впроваджуються у навчально-виховний процес ЗНЗ.	Впровадження на рівні (залежно від кількості): загальнодержавному – 10-12; обласному – 7-9; районному (міському) – 4-6; навчального закладу – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.18.	Стан дитячого травматизму під час навчально-виховного процесу (за останні 3 роки)	Експертна оцінка	С_тр – кількість дітей, які отримали травми під час навчально-виховного процесу; У – середня арифметична загальна кількість учнів. Стан дотримання вимог щодо розслідування нещасних випадків, які сталися під час навчально-виховного процесу.	З урахуванням динаміки: 0,5% і менше – 10-12; 1-2% – 7-9; 3-4 % – 4-6; 4% і більше – 3-1. У разі порушення вимог щодо розслідування нещасних випадків, які сталися під час навчально-виховного процесу оцінка за цей пункт – 0.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.19.	Організація безкоштовного гарячого харчування: дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей, учнів 1-4-х класів	(для приватних ЗНЗ – 12 балів)	С_х – кількість учнів, зазначених категорій, охоплених безкоштовним гарячим харчуванням; У_хз – загальна кількість учнів зазначеної категорії.	Відсоток дітей зазначених категорій, охоплених безкоштовним гарячим харчуванням: 98% і більше – 10-12; 95-97% – 7-9; 89-94% – 4-6; 88% і менше – 0-3.		А Б С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.20.	Охоплення усіма видами харчування учнів 5-11 (12)-х класів	(для приватних ЗНЗ – 12 балів)	С_хс – кількість учнів 5-11(12)-х класів, для яких організовано харчування; У_хб – загальна кількість учнів 5-11(12)-х класів.	Відсоток дітей 5-11(12)-х класів, охоплених харчуванням: 80% і більше – 10-12; 60-79% – 7-9; 40-59% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		Д Б		12-10	9-7	6-4	3-0
2.21.	Організація виховної роботи в ЗНЗ	Експертна оцінка	— плани виховної роботи в ЗНЗ класних керівників, соціального педагога (педагога-організатора), практичного психолога; — програми виховання; — звіти про роботу ЗНЗ; — матеріали анкетування учасників навчально-виховного процесу; — наявність (відсутність) фактів утворення та діяльності в ЗНЗ організаційних структур політичних партій, релігійних організацій та воєнізованих формувань, примусового залучення учнів до вступу в будь-які громадські, громадсько-політичні, релігійні та інші організації.	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — стан планування виховної роботи в цілому по ЗНЗ та окремо по класах – 0-3; — стан роботи з реалізації напрямів виховної роботи – 0-3; — стан роботи ЗНЗ щодо охоплення учнів змістовним дозвіллям – 0-3; — стан роботи з батьками учнів – 0-3.		Д А		12-10	9-7	6-4	3-0
2.22.	Оцінювання навчальних досягнень учнів	Експертна оцінка	— дотримання критеріїв оцінювання результатів навчальних досягнень учнів; — вмотивованість виставлення учням тематичних, семестрових, річних оцінок; — відповідність оцінок виставлених в контрольних роботах оцінкам в класних журналах.	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — дотримання критеріїв оцінювання результатів навчальних досягнень учнів –0-4; — вмотивованість виставлення тематичних, семестрових, річних оцінок учням – 0-4; — відповідність оцінок виставлених в контрольних роботах оцінкам в класних журналах – 0-4.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.23.	Обізнаність учнів зі статутними нормами ЗНЗ, своїми правами та обов’язками	Експертна оцінка	У_оу – кількість учнів, обізнаних з вимогами статуту, правилами внутрішнього розпорядку ЗНЗ, єдиними правилами поведінки для учнів (за результатами анкетування експерта); У_ко – контингент учнів, опитаних під час анкетувань, тестувань.	Відсоток учнів, обізнаних з вимогами статуту, правилами внутрішнього розпорядку ЗНЗ, єдиними правилами поведінки для учнів: 90 % і більше – 10-12; 70-89 % – 7-9; 50-69 % – 4-6; 49% і менше – 0-3.		А Б С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.24.	Забезпечення соціально-психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу	Експертна оцінка	— Наявність посад психолога і соціального педагога; — відповідність кількості посад нормативам; — дієвість і результативність роботи.	Оцінка визначається за сумою балів по кожному питанню: — наявність психолога у ЗНЗ – 0-1; — наявність соціального педагога у ЗНЗ – 0-1; — відповідність кількості посад нормативам – 0-4; — дієвість і результативність роботи – 0-6.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
2.25. 2.27.	Стан виконання окремих завдань щодо організації навчально-виховного процесу	Експертна оцінка (по 1 балу за позитивну відповідь по кожному із підпунктів)		Оцінка визначається за сумою балів по підпунктах 2.25.1.- 2.25.18: за 19-20 набраних балів оцінка – 10; за 16-18 балів – 7; за 13-15 балів – 4; за 12 балів і менше – 0.		Д		10	7	4	0
2.25.1.	Робочий навчальний план ЗНЗ відповідає Типовим навчальним планам (відповідно до типу та статусу ЗНЗ)	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.2.	Розклад уроків складено з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджено керівником ЗНЗ	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.3.	Розклад уроків складено відповідно до робочого навчального плану	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.4.	Варіативна складова робочого навчального плану сформована з урахуванням типу ЗНЗ, спеціалізації (профілю)	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.5.	Індивідуальне навчання учнів організовано відповідно до вимог	Так – 1 бал, ні – 0	За відсутністю індивідуального навчання учнів – 1 бал.			Д
2.25.6.	Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації учнів відповідають вимогам	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.7.	Навчальні програми, за якими навчають учнів: — відповідають переліку робочому навчальному плану — мають відповідний гриф МОНмолодьспорту	Так – 1 бал, ні – 0 Так – 1 бал, ні – 0	усього за п.2.25.7 максимум – 2 бали			Д
2.25.8.	Наявність у підручників і навчальних посібників, що використовуються у ЗНЗ, відповідного грифу МОНмолодьспорту	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.9.	Забезпечується наступність в поглибленому вивченні окремих предметів, профільному навчанні (за винятком шкіл І ступеня)	Так – 1 бал, ні – 0	Для ЗНЗ І ступеня – 1 бал			Д
2.25.10.	Оформлення та видача документів про загальну середню освіту здійснюються відповідно до вимог	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.11.	Нагородження учнів за відмінні успіхи в навчанні здійснюється в установленому порядку	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.12.	Дотримання вимог щодо розподілу в ЗНЗ педагогічного навантаження	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.13.	Дотримання вимог щодо зарахування учнів до ЗНЗ, із урахуванням його типу та статусу	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.14.	Відрахування учнів із ЗНЗ здійснюється в установленому порядку	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.15.	Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється в установленому порядку	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.16.	Дотримання у ЗНЗ порядку отримання благодійної допомоги	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.17.	Своєчасність проходження медичного огляду працівниками ЗНЗ	Так – 1 бал, ні – 0				Д
2.25.18.	У ЗНЗ створені умови для харчування всіх бажаючих учнів: — гаряче харчування; — буфетна продукція	Так – 1 бал, ні – 0, Так – 1 бал, ні – 0	усього за п.2.25.18 максимум – 2 бали			Д
	Загалом по розділу 2							286-250	211-175	136-100	54-0
	*3. Результативність навчально-виховного процесу*						3
3.1. 37	Рівень навчальних досягнень учнів за результатами контрольних випробувань з базових предметів інваріантної складової навчального плану, проведених незалежною експертною комісією у випускних класах кожного ступеню (4-х, 9-х, 11 (12)-х), але не більше, ніж з двох предметів		З – кількість учнів, які засвоїли навчальні програми на високому та достатньому рівнях; У – контингент учнів.	Відсоток учнів, які засвоїли навчальні програми на високому та достатньому рівнях: 51% і більше – 10-12; 41-50% – 7-9; 31-40 % – 4-6; 30% і менше – 0-3.		С К Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.2. 36	Результати навчальних досягнень учнів за результатами семестрового та (або) річного оцінювання[1]		Д – кількість учнів, які мають результати навчальних досягнень лише на високому і достатньому рівнях за результатами І семестру або року; У – контингент учнів.	Відсоток учнів, які мають результати навчальних досягнень лише на достатньому та високому рівнях: 51% і більше – 10-12; 41-50% – 7-9; 31-40 % – 4-6; 30% і менше – 0-3.		С К Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.3.	Розбіжність за результатами семестрового (річного) оцінювання навчальних досягнень учнів та проведених комісією контрольних робіт	Ч_рнд– Ч_нд	Без врахування результатів навчальних досягнень учнів (за результатами семестрового та (або) річного оцінювання), які були відсутні під час контрольних робіт, проведених комісією.	Розбіжність: до 3% – 10-12; 4-5% –7-9; 6-10% – 4-6; 11% і більше — 0-3.		Д С		12-10	9-7	6-4	3-0
3.4. 38	Частка учнів, які нагороджені за успіхи в навчанні золотими та срібними медалями, похвальними листами та грамотами (за останні 3 роки)		Д_н – кількість учнів, нагороджених за успіхи в навчанні; У – контингент учнів.	Відсоток учнів, які нагороджені за успіхи в навчанні: 10% і більше – 10-12; 7-9% – 7-9; 4-6% – 4-6; 3% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.5. 41	Частка учнів, які стали переможцями Всеукраїнських учнівських олімпіад (за останні 3 роки)		Р – кількість учнів, які стали призерами ІІ етапу олімпіади; О – кількість учнів, які стали призерами ІІІ етапу олімпіади; В – кількість учнів, які стали призерами IV етапу олімпіади; К – кількість учнів, які взяли участь в олімпіадах.	Відсоток учнів, які стали призерами олімпіад: 35% і більше – 10-12; 25-34% – 7-9; 15-24% – 4-6; 14% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.6. 42	Частка учнів, які стали призерами конкурсу-захисту робіт учнів-членів Малої академії наук (за останні 3 роки)		Р – кількість учнів, які стали призерами І етапу МАН; О – кількість учнів, які стали призерами ІІ етапу МАН; В – кількість учнів, які стали призерами ІІІ етапу МАН; К – кількість учнів 8-11-х класів, які взяли участь в МАН.	Відсоток учнів 8-11-х класів, які стали призерами МАН: 35% і більше – 10-12; 25-34% – 7-9; 15-24% – 4-6; 14% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.7. 43	Творчі та спортивні досягнення учнів (за останні 3 роки)		Д_с – кількість учнів призерів спортивних змагань, конкурсів-оглядів, художньої творчості та самодіяльності регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів; У– контингент учнів.	Відсоток учнів, які стали призерами творчих і спортивних конкурсів: 16% і більше – 10-12; 10-15% – 7-9; 4-9% – 4-6; 3% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.8. 19	Педагогічні працівники-призери конкурсів фахової майстерності у сфері освіти	Експертна оцінка	Результативність участі педагогічних працівників у конкурсах фахової майстерності в сфері освіти. (за останні 5 років)	Вибирається один з найкращих результатів. Наявність педагогічних працівників, які у конкурсах фахової майстерності стали: — переможцями міжнародного, всеукраїнського рівнів – 10-12; — призерами, лауреатами міжнародного, всеукраїнського рівнів – 7-9; — переможцями регіонального, місцевого рівнів – 4-6; — призерами, лауреатами регіонального, місцевого рівнів – 1-3; — Відсутність педагогічних працівників переможців, призерів, лауреатів конкурсів – 0.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.9. 18	Частка педагогічних працівників, які мають педагогічні звання, науковий ступінь		К_зв – кількість педагогічних працівників, які мають науковий ступінь, педагогічне звання; К – чисельність педагогічних працівників.	Відсоток педагогічних працівників, які мають педагогічні звання, науковий ступінь: 30% і більше – 10-12; 20-29% – 7-9; 10-19% – 4-6; 9% і менше – 0-3.		С Д		12-10	9-7	6-4	3-0
3.10. 46	Результативність участі випускників 11-х класів у ЗНО з української мови та літератури		К – кількість випускників 11-х класів, які набрали за результатами ЗНО з української мови та літератури більше 150,5 балів; У – кількість випускників 11-х класів, які брали участь у ЗНО з української мови та літератури.	Відсоток випускників 11-х класів, які набрали більше 150,5 балів: 80% і більше – 10-12; 55-79% – 7-9; 30-54% – 4-6; 29% і менше – 0-3.		Д		12-10	9-7	6-4	3-0
	Загалом по розділу 3							120-100	90-70	60-40	30-0
	*4. Окремі питання управління загальноосвітнім навчальним закладом*						2
4.1.	Керівництво ЗНЗ * З 2017 року враховуватиметься проходження керівником атестації ЗНЗ	Експертна оцінка	— освітній рівень директора ЗНЗ та його заступників; — стан роботи керівництва ЗНЗ щодо забезпечення контролю за виконанням навчальних планів і програм, результативністю знань учнів, дотримання вимог щодо охорони дитинства, підтримки ініціативи стосовно вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків педагогів, реалізації прав учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства; — видання директором ЗНЗ наказів і розпоряджень, контроль за їх виконанням; — книги записів наслідків внутрішнього контролю директора ЗНЗ та його заступників. — зміст звітів директора ЗНЗ перед трудовим колективом і громадою.	Забезпечується відповідність освітнього рівня директора ЗНЗ та його заступників, простежується системність контролю із зазначених питань, конкретність прийняття рішень – 12-10. Наявність незначних недоліків, що істотно не впливають на результати роботи – 7-9. Наявність значних недоліків, що впливають на результати роботи – 4-6. Наявність порушень вимог законодавства, бездіяльність – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
4.2.	Виконання річного плану роботи ЗНЗ		В – кількість виконаних пунктів річного плану роботи ЗНЗ (на час атестації); З – загальна кількість пунктів плану роботи ЗНЗ термін виконання яких закінчується на час атестації.	Відсоток виконання плану: 80% і більше – 10-12; 60-79% – 7-9; 40-59% – 4-6; 39% і менше – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
4.3.	Діяльність педагогічної ради	Експертна оцінка	— склад педагогічної ради; — кількість засідань, що проводяться на рік; — тематика засідань; — рішення, що ухвалюються; — наявність наказів керівника на виконання рішень педагогічної ради; — стан контролю за виконанням рішень педагогічної ради.	— забезпечується відповідність діяльності педради вимогам законодавства, простежується системність в роботі, конкретність рішень та позитивний вплив на вирішення завдань та проблем ЗНЗ – 10-12; — наявність незначних недоліків, що істотно не впливають на результати роботи – 7-9; — наявність значних недоліків і порушень вимог законодавства – 4-6; — наявність порушень вимог законодавства, бездіяльність – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
4.4.	Формування органів громадського самоврядування ЗНЗ	Експертна оцінка	— стан проведення загальних зборів (конференцій) колективу (плановість, періодичність, розгляд питань навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу, рішення); — наявність рішень щодо створення ради закладу, піклувальної ради, учнівських та батьківських комітетів, методичних комісій, асоціацій тощо; — стан роботи: ради ЗНЗ, піклувальної ради, батьківські комітети (ради), органів учнівського самоврядування.	— забезпечується відповідність складу та діяльності вимогам законодавства, простежується системність в роботі, конкретність рішень та позитивний вплив на вирішення завдань та проблем ЗНЗ – 10-12; — наявність незначних недоліків, що істотно не впливають на результати роботи – 7-9; — наявність значних недоліків і порушень вимог законодавства – 4-6; — наявність порушень вимог законодавства, бездіяльність, відсутність таких органів – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
4.5.	Створення позитивного іміджу ЗНЗ (за останні 3 роки)	Експертна оцінка	— динаміка скарг громадян щодо діяльності ЗНЗ, які надійшли до його керівництва, органів управління освітою, стан реагування на них, вжиття відповідних заходів; — стан висвітлення діяльності ЗНЗ у засобах масової інформації; — динаміка співвідношення кількості учнів, які навчаються у ЗНЗ, але проживають поза територією його обслуговування до загальної кількості учнів; — динаміка конкурсу на зарахування до ЗНЗ (для ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл, колегіумів).	— забезпечується позитивна динаміка популярності, роботи і досягнень ЗНЗ відповідно до вимог законодавства, простежується системність в роботі щодо розгляду звернень громадян, конкретність у прийнятті рішень – 10-12; — наявність незначних недоліків, що істотно не впливають на позитивний імідж ЗНЗ – 7-9; — наявність значних недоліків і порушень вимог законодавства – 4-6; — наявність порушень вимог законодавства, бездіяльність – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
4.6.	Стан роботи щодо усунення порушень вимог законодавства і недоліків у роботі, виявлених під час попереднього заходу державного контролю (атестації, державного інспектування)	Експертна оцінка	— наявність плану заходів щодо усунення порушень вимог законодавства і недоліків у роботі, відповідність його акту за результатами атестації, державного інспектування: повнота, конкретність, реальність встановлення строків виконання та визначення відповідальних тощо; — стан виконання вищезазначеного плану заходів.	— забезпечується реалізація плану заходів та діяльності ЗНЗ відповідно вимогам законодавства, простежується системність в роботі, конкретність та вчасність прийняття рішень – 10-12; — наявність незначних недоліків, що істотно не впливають на результати роботи – 7-9; — наявність значних недоліків і порушень вимог законодавства – 4-6; — наявність значних порушень вимог законодавства, відсутність плану заходів або його не відповідність акту атестації, державного інспектування – 0-3.		Б Д		12-10	9-7	6-4	3-0
	Загалом по розділу 4							72-60	54-42	36-24	18-0

Додаток 2

План державної атестації навчальних закладів міста Кіровограда 2011-2012 навчальний рік

№ п/п	Назва навчального закладу	Термін атестації		Терміни представле ння документів на розгляд РЕР
№ п/п	Назва навчального закладу	початок	закінчення	Терміни представле ння документів на розгляд РЕР
1.	Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання „Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 — суспільно-гуманітарний ліцей — дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”	03.10.2011	17.10.2011	04.11.2011
2.	Комунальний заклад „Навчально-виховний комплекс „Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 26 — дошкільний навчальний заклад — дитячий юнацький центр „Зорецвіт” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”	07.11.2011	21.11.2011	09.12.2011
3.	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 ім. О.С.Пушкіна Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	1 2.1 2.201 1	26.12.2011	17.01.2012
4.	Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 16 — дитячий юнацький центр „Лідер” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”	23.01.2012	06.02.2012	24.02.2012
5.	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	27.02.2012	13.03.2012	06.04.2012

Додаток 3

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення виконавчого комітету

Кіровоградської міської рад

27 вересня 2013 року

№ 538

Мережа груп для дітей дошкільного віку при загальноосвітніх навчальних закладах на 2013-2014 навчальний рік

Назва навчального закладу	Ясельний вік		Дошкільний вік		В тому числі спец. груп	Всього		Примітка
Назва навчального закладу	груп	дітей	груп	дітей	В тому числі спец. груп	груп	дітей	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Комунальний заклад “Навчально-виховне об’єднання ліцей-школа-дошкільний навчальний заклад “Вікторія-П” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”	1	20	4	61	—	5	81	—
Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 3 «Спеціальна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	2	28	3	59	1	5	87	1 ясельна група цілодобова
Навчально-виховний комплекс „Кіровоградський колегіум – спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – центр естетичного виховання” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	—	—	2	56	—	2	56	—
Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання № 15 „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад комбінованого типу, дитячий юнацький центр „Явір” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	1	16	2	50	—	3	66	2 дошкільні групи змішані
Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 26 – дошкільний навчальний заклад – дитячий юнацький центр «Зорецвіт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	—	—	1	28	—	1	28
Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	—	—	2	63	—	2	63
Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання — «Спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 1 – дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	—	—	2	21	2	2	21	1 група цілодобова
Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	—	—	1	24	—	1	24	різновікова
Всього:	4	64	17	362	3	21	426
Комунальний заклад «Дитячий будинок «Барвінок» — дошкільний навчальний заклад комбінованого типу № 1 Кіровоградської міської ради»	1	15	3	50	2	4	65	З групи дитсадка – 55 дітей, 1 група дошкільна дитячого будинку – 10 дітей, 2 групи шкільні дитячого будинку – 40 дітей
Разом:	5	79	20	412	5	25	491

Начальник управління освіти Л.Костенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення виконавчого комітету

Кіровоградської міської ради

від 27 вересня 2013 року

№ 538

Мережа Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу

Курс	Кількість груп	Кількість студентів
І курс	3	63
ІІ курс	3	64
ІІІ курс	5	125
ІV курс	8	177
Всього	19	429

Начальник управління освіти Л. Костенко

Додаток 4

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення виконавчого комітету

Кіровоградської міської ради

27 вересня 2013 року

№ 538

Мережа позашкільних навчальних закладів міста Кропивницький

на 2013/2014 навчальний рік

Позашкільні навчальні заклади

№ з/п	Назва закладу	Кількість груп	Кількість годин	Кількість дітей
1	2	3	4	5
1	Комунальний заклад «Навчально — виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 1-дитячий юнацький центр «Перлинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	29	146	435
2	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання — Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад школа І ступеня «Гармонія» — гімназія імені Тараса Шевченка — центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	37	228	555
3	Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	41	243	654
4	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко — правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	31	135	465
5	Навчально — виховний комплекс «Кіровоградський колегіум – спеціалізований навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	33	193	495

Продовження таблиці

1	2	3	4	5
6	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	22	108	302
7	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 15 – дитячий юнацький центр «Явір» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	10	59	150
8	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 16 – дитячий юнацький центр «Лідер» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	25	111	375
9	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 17 – центр естетичного виховання «Калинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	18	119	347
10	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Багатопрофільний ліцей – фізико-математична школа – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 – центр дитячої та юнацької творчості «Надія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	42	249	803
11	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – ліцей № 19 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	15	63	305
12	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 20 – дитячий юнацький центр «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	24	94	349
13	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	21	120	351
14	Навчально — виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 25, природничо-математичний ліцей Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	36	165	555

Продовження таблиці

1	2	3	4	5
15	Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 26 – дошкільний навчальний заклад – дитячий юнацький центр «Зорецвіт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	22	116	370
16	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, Центр дитячої та юнацької творчості „Сузір’я” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	21	103	502
17	Комунальний заклад «Навчально-виховне об»єднання № 32 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр «Школа мистецтв» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	27	117	536
18	Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 34 – економіко – правовий ліцей «Сучасник» – дитячо — юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	17	99	300
19	Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 35 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	28	140	420
20	Комунальний заклад «Навчально – виховне об’єднання «Загальноосвітня школа – інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	26	139	450
Всього:		525	2747	8719

Продовження таблиці

Позашкільні навчальні заклади

№ з/п	Назва закладу	Кількість груп	Кількість годин	Кількість дітей
1	Станція юних техніків	91	449	1260
2	Будинок дитячої та юнацької творчості	81	390	1215
3	Комунальний заклад «Центр науково-технічної творчості «Каскад» м. Кіровограда»	25	139	375
Всього:		197	978	2850

Мережа позашкільних навчальних закладів, які знаходяться на балансі Новенської селищної ради, на 2013/2014 навчальний рік

№ з/п	Назва закладу	Кількість груп	Кількість годин	Кількість дітей
1	Школа естетичного виховання «В гостях у казки»	18	165	355
2	Центр дитячої та юнацької творчості «Центр – Юність»	54	307	682
Всього:		72	472	1037

Начальник управління освіти Л. Костенко

Додаток 5

Графік державної атестації загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів міста Кіровограда

2013-2014 навчальний рік

№ п/п	Назва навчального закладу	Термін атестації		Терміни представлення документів на розгляд РЕР
№ п/п	Назва навчального закладу	початок	закінчення	Терміни представлення документів на розгляд РЕР
1.	Кіровоградська станція юних техників	16.09.2013	30.09.2013	25.10.2013
2.	Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області	14.10.2013	28.10.2013	22.11.2013
3.	Комунальний закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – ліцей № 19 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	09.12.2013	23.12.2013	24.01.2014
4.	Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 17 –центр естетичного виховання «Калинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	10.03.2014	24.03.2014	21.03.2014
5.	Комунальний заклад «Навчально-виховне об»єднання «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»	07.04.2014	21.04.2014	16.05.2014

Графік державної атестації дошкільних навчальних закладів міста Кіровограда на 2013-2014 навчальний рік

№ п/п	Назва навчального закладу	Термін атестації		Терміни представлення документів на розгляд РЕР
№ п/п	Назва навчального закладу	початок	закінчення	Терміни представлення документів на розгляд РЕР
1	Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 16 «Дружба»	14.10.2013	29.10.2013	26.11.2013
2	Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 15 «Зірочка» комбінованого типу	09.12.2013	24.12.2013	20.01.2014
3	Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 «Ятранчик»	03.02.2014	20.02.2014	21.03.2014
4	Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 4 «Теремок»	01.04.2014	18.04.2014	20.05.2014

План проведення комплексних перевірок закладів освіти міста на 2013-2014 н.р.

Дата перевірки

Назва закладу

21.11-22.11 2013 року

комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання — «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 з гімназійними класами, центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

19.12.-20.12 2013 року

Дошкільний навчальний заклад № 23

09.01-10.01

2014 року

загальноосвітня школа І ступеня „Мрія”

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

23.01-24.01

2014 року

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

13.02-14.02

2014 року

комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

27.02-28.02

2014 року

Дошкільний навчальний заклад № 68

13.03-14.03

2014 року

Дошкільний навчальний заклад № 61

10.04-11.04

2014 року

Дошкільний навчальний заклад № 14

Освіта та самоосвіта

Рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади і сучасна практика оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

1.1. Моніторинг як інструмент визначення якості освіти

1.2. Завдання, об’єкти, принципи та функції моніторингу якості загальної середньої освіти

1.3. Державна атестація загальноосвітніх навчальних закладів як основна форма державного контролю за діяльністю школи

Висновок до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів

2.1. Основні засади організації та проведення рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

2.2. Автоматизована інформаційна система «Рейтинг» як складова системи управління загальноосвітнім навчальним закладом

Висновок до розділу 2

РОЗДІЛ 3. Рейтинг закладів освіти Кіровоградської міської ради

3.1. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів м. Кіровограда

3.2. Запровадження рейтингового оцінювання діяльності закладів освіти м.Кіровограда

Висновок до розділу 3

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Назва

навчального закладу

Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів № 10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Назва навчального закладу

Розділи

Теги