Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Проблеми контролю у дослідженнях з психології розвитку

1. Проблеми контролю у дослідженнях з психології розвитку

Для того щоб контроль написання кваліфікаційної роботи був об’єктивним і дійовим, необхідно чітко визначити норми, які вказуватимуть умови успішного написання та захисту наукової роботи. «Операційною формою контролю є перевірка — порівняння, співвідношення досягнутих результатів із заданими нормами» [9, с. 416]. Саме порівняння відношення досягнутого до заданих норм називається процесом оцінювання. Результатом цього процесу є оцінка, яка фіксується у певній системі вимірювання.

Норма оцінювання — це ключовий момент контролю кваліфікаційної роботи. «Норми — це опис умов, на які має спиратися педагог, виставляючи студентові оцінку» [7, с. 241]. Виходячи з цього ми основний аспект спрямовували на опрацювання саме норм оцінювання кваліфікаційної роботи.

Ми вважаємо, що важливою умовою ефективного контролю є об’єктивність і коректність норм оцінювання. Відпрацювання таких норм є непростою і довготривалою справою. Адже норма оцінювання не може бути ні заниженою, ні завищеною. Занижена норма породжує серед студентів несерйозне ставлення до написання кваліфікаційної роботи (навіщо вивчати матеріали, проводити досліди, коли можна за тиждень щось назбирати і захиститися).

Завищена норма також негативно впливає на працездатність студентів, виникає невпевненість у своїх силах, з’являється байдужість, що в кінцевому рахунку призводить до негативного результату. Отже, створюючи систему оцінювання, ми маємо знайти збалансовану норму оцінювання кваліфікаційної роботи. Крім того, ця норма не може обмежувати творчі можливості студента. (табл. 1).

Таблиця 1. Сумарне оцінювання кваліфікаційної роботи

з/п

Складові, що підлягають оцінюванню Сума у балах
Попереднє оцінювання членами ДЕК Під час захисту Загальна оцінка
1 Вступ. Висновки 20    
2 Теоретична частина 10    
3 Емпірична частина 20    
4 Оформлення роботи 10    
5 Захист роботи   40  
6 Разом: 60 40 100
7 Загальна максимальна оцінка     100

Що мається на увазі? Часто можна почути: в кваліфікованих роботах не можна впроваджувати формувальний експеримент, бо за той час, копи пишеться кваліфікаційна робота, не можна провести повноцінний формувальний експеримент. Дійсно, якщо студент працює над темою рік чи півроку, то складно говорити про забезпечення будь-якої якості (особливо в психолого-педагогічному сенсі), але є студенти, які починають розробляти наукову тему з моменту обрання теми курсової роботи, продовжуючи її на рівні бакалаврської та магістерської робіт. Безумовно, в таких роботах можливий формувальний експеримент. Практика написання кваліфікаційних робіт багатьох університетів свідчить, що на тих кафедрах, де наукова робота організована на достатньому рівні, формувальний експеримент не пише можливий, а й необхідний.

Саме його наявність вказує на зростання наукового потенціалу студента. До того ж обов’язковою умовою участі у переважній більшості всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт є наявність у представленій роботі експериментальної частини. Як бачимо, норми оцінювання — це важливий елемент, який має дати відповідь на основне питання: як не обмежити розвиток творчих можливостей майбутніх науковців і разом з тим знайти межу, за якою починається несерйозне ставлення до поставлених норм та неробство.

Відповідальність за об’єктивність і посильність норм несе випускова кафедра. Викладачі кафедри мають відстежувати й корегувати відповідність між вимогами норм написання кваліфікаційної роботи і умовами та можливостями їх досягнення. Якщо змінюються умови, то необхідно вносити зміни і в норми. Наприклад, кафедра була обмежена висококваліфікованими викладачами, що не давало можливості якісно організувати поступове систематичне написання роботи, надавати сучасні консультування випускникам — отже, така ситуація вимагає відповідної корекції норм оцінювання. З часом на кафедрі з’явилися висококваліфіковані науковці, здатні організувати наукову роботу студентів на високому рівні, це, безумовно, має відобразитися на нормах оцінювання в плані підвищення їх якісних показників.

Незважаючи на постійне вдосконалення нормативно-правової, науково-методичної бази діяльності ВНЗ України, відображення її у численних наукових та навчальних виданнях, розробку освітніх галузевих стандартів, у педагогічний роботі з оцінювання якості засвоєних студентом знань, набутих умінь та сформованих навичок часто спостерігаються елементи суб’єктивізму. Загальновідомо, що оцінювання рівня знань студентів значною мірою залежить від психологічних особливостей викладача. Одна й та ж кваліфікаційна робота студента різними викладачами оцінюється по-різному. Причиною цього явища та обґрунтування висловлених оцінок є надання пріоритету різним об’єктам контролю: одні акцентують увагу на теоретичному обґрунтуванні проблеми; другі — на досконалості проведення експерименту, треті — на оформленні, четверті — на якості виступу під час захисту та відповіді на запитання та ін. Про наявність необ’єктивного підходу до оцінки якості знань студентів з боку окремих викладачів свідчать і результати досліджень, проведених на рівні як Міністерства освіти і науки України, так і окремих вузів. Вони вказують на те, що відхилення в оцінці результатів пізнавальної діяльності студентів іноді досягають великих значень. Так, 276 викладачів різних вузів одну й ту саму студентську роботу оцінили таким чином: 31% — поставили оцінку «незадозільно», 65% — «задовільно», 4% — «добре» [6, 8]. Цей приклад свідчить, наскільки великий діапазон суб’єктивності може мати місце при оцінці знань студентів, якщо ці оцінки ставляться лише на основі індивідуальних «нефіксованих» критеріїв, якими користуються викладачі вузів. На жаль, останнім часом подібні явища зустрічаються у практиці роботи вузів доволі часто, що і спонукало нас звернути увагу на розробку норм оцінювання студентських кваліфікаційних робіт. На нашу думку, об’єктом оцінювання мають бути як захист роботи, так і її структурні компоненти та оформлення.

Ефективний контроль успішності навчання студентів передбачає не лише виявлення їх знань, вмінь та навичок, але й об’єктивне оцінювання, тобто вираження якості результатів навчально-пізнавальної діяльності у кількісних показниках. Оцінка передбачає співставлення того, що студент засвоїв, із тим, що він повинен засвоїти, відповідно до вимог навчальної програми. Отже, основними складовими оцінки мають бути не лише встановлення фактичного рівня знань студента, але й співвідношення виявленого знання з задекларованими еталонами, тобто нормами. Оцінювання дає можливість з’ясувати причини, які заважають студентові у написанні роботи та дозволяють знайти засоби усунення цих перешкод. Тому оцінка за кваліфіковану роботу має охоплювати працю студента за певний період включати оцінювання кількох видів праці: робота з літературою, першоджерелами, проведення спостережень, експериментальної роботи, оформлення кваліфікаційної роботи, доповідь, відповідь на запитання та ін. Виходячи з вищевикладеного розуміння процесу аналізу наукової діяльності випускників наводимо таблицю, за якою, на нашу думку, доцільно проводити оцінювання студентських наукових робіт.

З метою досягнення якомога вищого рівня об’єктивності в межах кожної з наведених у табл. 1 основних показників, що ідентифікують вимоги до кваліфікаційної роботи та підлягають безпосередньому оцінюванню, нами було розроблено норми оцінювання кваліфікаційної роботи по кожній з наведених вище позицій, тобто кожна з п’яти позицій конкретизується, нормується і забезпечується певною кількістю балів. Крім того, в межах кожної складової частини системи оцінювання (табл. 1) бали розподілялися відповідно до кількості елементів (позицій) оцінювання (табл. 2). Наприклад, якість підготовки теоретичної частини наукової роботи оцінюється максимальною оцінкою у 10 балів. Оскільки кількість елементів, що підлягають оцінюванню у цій частини, складає 5, кожен з них може бути максимально оцінений у 2 бали. З метою більшого усвідомлення взаємодії норм оцінювання та етапності безпосереднього оцінювання кваліфікаційної роботи наводимо таблицю оцінювання кваліфікаційних робіт (табл. 2).

Таблиця 2. Оцінювання кваліфікаційних робіт

№з/п Елементи,     що оцінюються Норми оцінювання Оцінк ав

балах

 
1. Вступ. Висновки  
1.1 Актуальність проблеми Обґрунтування важливості дослідження для розвитку відповідного напряму соціальної сфери, соціальної роботи, зв’язок роботи із завданнями в галузі соціальної політики та соціальної роботи. Розуміння проблемної ситуації, тобто протиріч, що являє сутність досліджуваної проблеми, співвідношення між відомим та невідомим, наявним та необхідним, того, що потребує розв’язання та спрямовує науковий пошук на отримання нових знань про предмет дослідження 0 — 2  
1.2 Мета

дослідження

Бачення автором кінцевого результату дослідження та вміння формулювати його лаконічним виразом, містка відповідь на запитання: «Навіщо проводиться дослідження?» 0 — 2  
1.3 Завдання дослідження Уміння переводити соціальну проблему, що досліджується, на рівень завдань. Повнота та достатність сформульованих завдань для досягнення мети дослідження 0 — 2  
1.4 Об’єкт           та

предмет

дослідження

Уміння вирізняти у соціальному явищі ціль (обєкт) та його частину (предмет), що створюють проблемну ситуацію, встановлювати зв’язок між ними. Об’єкт є носієм проблемної ситуації, а предмет являє собою ті характеристики об’єкта, які потрібно дослідити, щоб реалізувати завдання дослідження 0 — 2  
1.5 Гіпотеза дослідження Уміння формулювати наукові припущення щодо властивостей, структури об’єкта, характеру зв’язків між явищами, що вивчаються, чинників, що детермінують ці зв’язки, передбачення автором кваліфікаційної роботи причинно-наслідкових зв’язків між елементами проблемної ситуацій 0 — 2  
1.6 Теоретична    та практична значимість дослідження Розуміння автором роботи відмінності отриманих результатів від відомих раніше, усвідомлення ним ступеня можливості практичного використання результатів дослідження 0 — 2  
1.7 Апробація

результатів

дослідження

Перелік конференцій, засідань круглих столів, студій, на яких оприлюднено результати дослідження, а також публікацій з теми дослідження 0 — 2  
1.8 Висновки дослідження Уміння підбивати підсумки проведеної роботи. Обгрунтованість висновків, усвідомлення автором ступеня розв’язання поставлених завдань. Логічність побудови та чіткість викладу тексту висновків 0 — 2  
1.9 Наявність власних

пропозицій       і рекомендацій

Бачення та обгрунтування студентом основних шляхів, умов, засобів розв’язання досліджуваної проблеми, самостійність рекомендацій, уміння усвідомлено приймати позиції відомих науковців та практиків 0 — 2  
1.10 Самостійність суджень   автора роботи Уміння формулювати та обґрунтовувати власну позицію щодо оцінки стану об’єкта і перспектив його розвитку 0 — 2  
  Разом:   20  
2. Теоретична частина  
2.1 Структура роботи Правильність та логічність структури роботи, що забезпечує повноту розкриття теми та ступінь реалізації завдань дослідження 0 -2  
2.2 Ступінь

наукової

розробленості

проблеми    (для

дипломної

роботи);

Джерельна  база та методологічні засади дослідження (для

магістерської роботи)

Уміння здійснювати критичний аналіз основних джерел, що розкривають тему дослідження, їх систематизацію, визначення їх місця у колі наявних джерел, виявлення аспектів проблеми, що не знайшли достатнього і необхідного висвітлення в науковій та навчальній літературі, акцент на дискусійні, невирішені, недосліджені аспекти проблеми

Уміння окреслювати основні етапи розвитку наукової думки з проблеми дослідження, визначати ті питання, що потребують подальшого висвітлення, визначати власний вклад у розв’язання означеної проблеми, обґрунтовувати доцільність і необхідність проведення подальших досліджень у даному напрямі

0 -2  
2.3 Історико-теоретичний аналіз явища Уміння здійснювати історико-теоретичний, теоретико-правовий аналіз досліджуваного явища, представлення результатів такого аналізу як бази для подальшого наукового пошуку 0 -2  
2.4 Висвітлення інноваційного практичного досвіду Уміння здійснювати аналіз якості практичного розв’язання проблем, схожих із досліджуваною проблемою, оцінювати рівень реалізації окреслених у них завдань та узагальнювати інноваційний досвід, накопичений у практичній соціальній роботі 0 -2  
2.5 Характер

викладу

матеріалу

Наявність у роботі послідовності розвитку думки, смислової закінченості, змістовної цілісності, логічності, об’єктивності, лаконічності викладу тексту

Уміння аргументовано викладати зміст і результати дослідженння, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології

0 -2  
  Разом   10  
3. Емпірична частина
3.1 Методи та

методика

дослідження

Уміння обирати методи дослідження, адекватні поставленим завданням та предмету дослідження, розробляти методику дослідження 0 -5
3.2 Організація емпіричного дослідження Уміння застосовувати технологію збору даних про предмет дослідження, розробляти інструментарій для вирішення завдань дослідження, розробляти систему емпіричних індикаторів, будувати вибіркову сукупність, обробляти отриману інформацію, в тому числі за допомогою методів математичної статистики, інтерпретувати та узагальнювати результати дослідження 0 -5
3.3 Технологія

емпіричного

дослідження

Уміння розробляти інструментарій дослідження (анкети, схеми інтерв’ю, бесіди, бланки спостереження, бланки аналізу документів і т.д.), здійснювати його апробацію та грамотно використовувати в процесі дослідження 0 -5
3.4 Проведення експерименту Розробляти програму експерименту відповідно до його виду (соціологічний, психолого-педагогічний, соціально-психологічний, соціально-педагогічний, соціальний), реалізовувати основні завдання експерименту та перевіряти висунуті гіпотези, проводити діагностувальний та формувальний експерименти 0 -5
  Разом   20
4. Оформлення роботи
4.1 Обсяг роботи Загальний обсяг кваліфікаційних робіт: бакалаврської — до 60 с, дипломної — до 80 с, магістерської — до 100 с. основного тексту (зі списком літератури). Додатки не входять до загального обсягу роботи 0 — 1
4.2 Композиційна будова роботи Наявність усіх структурно-композиційних складових: титульного аркуша; змісту; списку скорочень (за необхідністю); вступу; основної частини, представленої розділами та підрозділами; висновків; списку використаних джерел; додатків (за необхідністю) 0 — 1
4.3 Рубрикація тексту Оптимальність розподілу тексту на розділи, підрозділи, пункти, абзаци 0 — 1
4.4 Бібліографічний опис видань Дотримання вимог ГОСТ 7.1-84 СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления 0 — 1
4.5 Ступінь

літературної

грамотності

Відсутність орфографічних, стилістичних та інших помилок у тексті роботи 0 — 1
4.6 Система посилань Правильність оформлення посилань: використання квадратних дужок, позначення порядкового номера видання у списку використаних джерел та відповідних сторінок або перелік ряду порядкових номерів джерел, на які посилається автор роботи. Місце крапки в реченнях, що містять посилання 0 — 1
4.7 Нумерація сторінок, розділів, підрозділів Правильність нумерації сторінок, розділів, підрозділів, пунктів відповідно до ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення 0 — 1
4.8 Додатки Доцільність матеріалів, що містяться у додатках, їх змістовність, правильність оформлення (позначення великими літерами абетки, окрім Ґ, Є, 3, І, ї, И, 0, Ч, Б) 0 — 1
4.9 Технічне оформлення Папір формату А4, береги: верхнє, нижнє, ліве — не < 20 мм, праве — не < 10 мм, кегль — 14, гарнітура — Times New Roman, полуторний міжрядковий інтервал, не > двох виправлень на сторінці, заголовки структурних частин: зміст, перелік умовних скорочень, вступ, розділ, висновки, додатки, список використаних джерел друкують великими літерами симетрично до набору, кожна структурна частина починається з нової сторінки., правильність оформлення ілюстрацій, таблиць, формул

Наявність електронного варіанта тексту роботи на 1 гнучкому магнітному диску розміром 3,5 дюйма.

0 — 1
4.10 Загальний естетичний вигляд роботи та наявність анотації Рукопис дипломної роботи має мати тверде переплетення, титульний аркуш — усі необхідні відомості, підчищення та виправлення не мають псувати загального естетичного вигляду сторінки.

Уміння стисло і повно викласти основний зміст дипломної роботи (обсяг — 0,5 сторінки др.а. ф.А4)

0 — 1
  Разом   10

На нашу думку, використання наведеної системи оцінювання кваліфікаційних робіт може бути надійним інструментом вимірювання їх якості членами Державної екзаменаційної комісії, слугувати знаряддям самоконтролю для їх авторів під час підготовки та бути орієнтиром у визначенні рівня кондиційності для наукового керівника на предмет можливості їх представлення до захисту у ДЕК.

2. Критерії якості кваліфікаційної роботи

Оскільки кваліфікаційна робота являє собою, насамперед, навчально-наукове дослідження, що в концентрованому вигляді відображає результативність багаторічного процесу навчальної та наукової праці студента, ії результати є підставою для встановлення відповідності між означеними вимогами та наявним рівнем знань, умінь та навичок фахівця в галузі майбутньої професійної діяльності. Отже, можна стверджувати, що вона є важливим етапом перевірки та оцінки якості підготовки майбутнього соціального працівника. Відповідно до вимог освітнього стандарту зі спеціальності, кваліфікаційна робота являє собою закінчену розробку, в якій аналізуються актуальні проблеми психологічної сфери та розкриваються зміст і технології їх розв’язання не пише у теоретичному, але і в практичному плані[10]. Саме тому вимоги до кваліфікаційної роботи є високими і збігаються з вимогами, визначеними освітньо-кваліфікаційними характеристиками бакалавра, спеціаліста та магістра соціальної роботи.

Така робота повинна засвідчувати готовність майбутнього спеціаліста до розв’язання теоретичних та практичних завдань фаху. Своєю кваліфікаційною роботою на кожному освітньому рівні студент має засвідчити:

  • ґрунтовні теоретичні знання з обраної тематики та проблемне викладення теоретичного матеріалу;
  • вміння вивчати та узагальнювати літературні джерела, матеріали установ та організацій соціальної сфери;
  • спроможність вирішувати практичні завдання, робити висновки, надавати пропозиції;
  • навички підготовки, організації та проведення психологічного дослідження;
  • уміння використовувати методи оцінки соціальної інформації.

Метою підготовки кваліфікаційної роботи є систематизація та поглиблення набутих знань з обраної спеціальності, їх застосування під час вирішення конкретних завдань, набуття навичок самостійної дослідницької діяльності, а також оволодіння методикою дослідження, узагальнення та логічного викладення матеріалу. Загальні вимоги до кваліфікаційної роботи полягають у наявності цільової спрямованості, чіткості побудови, логічної послідовності викладу матеріалу, глибини дослідження, повноти висвітлення питання, переконливості аргументацій, стислості та точності формулювань, конкретності викладення результатів роботи, доведеності висновків та обґрунтованості рекомендацій, грамотного оформлення тощо.

Оскільки бакалаврська, дипломна, магістерська роботи носять комплексний науково-навчальний характер, підхід до їх оцінки є багатоаспектним. Оцінюванню підлягають як сам зміст роботи, так і її оформлення та представлення під час захисту, що розкриває вміння ерудовано репрезентувати опрацьований матеріал та аргументовано доводити кожне положення. Враховується також виявлена самостійність суджень автора, вміння

здійснювати широкомасштабний пошук джерел, що висвітлюють тему роботи, працювати з навчальною та науковою літературою тощо. Як основні критерії для оцінювання кваліфікаційної роботи виступають вимоги до фахівця, що визначаються його освітньо-кваліфікаційною характеристикою, а саме — здатність студента:

  • визначати проблему в умовах, що склалися;
  • переводити соціальну проблему на рівень завдань;
  • визначати найбільш ефективні засоби вирішення соціальної проблеми;
  • здійснювати вибір і реалізацію продуктивних технологій;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
  • використовувати діагностичний інструментарій, адекватний задачам дослідження і особливостям об’єкта дослідження;
  • впливати на об’єкт з метою досягнення бажаного результату, виявляти можливості продуктивної діяльності; організовувати психологічну роботу і особисто брати участь у проведенні запропонованих заходів;
  • методично правильно проводити анкетування, опитування;
  • поєднувати теоретичний аналіз соціальних проблем з рекомендаціями щодо оптимальних шляхів їх розв’язання.

Запропонована нами система оцінювання ґрунтується на 100-бапьній шкапі, яка, на нашу думку, надає досить широкі можливості для визначення рівня підготовки кваліфікаційної роботи. За цією шкалою визначено такі рівні: «високий» (91-100 балів), «середній» (7690 балів), «достатній» (61-75 балів), «низький» (менш ніж 61 бал). Виходячи з наведеної шкапи, а також з того факту, що на захисті студент може набрати максимально 40 балів, ми бачимо, що до захисту можуть бути допущені пише ті роботи, які на кафедральному допуску набрали не менше 21 бала.

На нашу думку, весь процес оцінювання має охоплювати п’ять основних позицій, які відображають процес підготовки і захисту кваліфікаційної роботи: вступ та висновки,

У процесі написання кваліфікаційної роботи викладач здійснює функцію управління пізнавальною діяльністю студента через контроль і оцінювання. Таким чином, контроль — це спосіб виявлення й оцінювання спільної діяльності студента і викладача. Психолог СЛ. Рубінштейн, досліджуючи діяльність людини, писав: «Психологічно значною мірою саме за допомогою оцінки здійснюється соціальний вплив на діяльність особистості. Тому практично особливо важливо правильно ії організувати, теоретично — розкрити ії тонкий і лабільний механізм» [12, с. 43].

Для того щоб контроль написання кваліфікаційної роботи був об’єктивним і дійовим, необхідно чітко визначити норми, які вказуватимуть умови успішного написання та захисту наукової роботи. «Операційною формою контролю є перевірка — порівняння, співвідношення досягнутих результатів із заданими нормами» [9, с. 416]. Саме порівняння відношення досягнутого до заданих норм називається процесом оцінювання. Результатом цього процесу є оцінка, яка фіксується у певній системі вимірювання.

3. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні

Завдяки розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, поширюється сфера застосування математико-статистичних методів у психологічних дослідженнях.

Розвиток математичних методів, у першу чергу, методів математичної статистики, в гуманітарних науках, з одного боку, не можна уявити без використання новітніх комп’ютерних технологій; з іншого боку – широке застосування сучасних інформаційних технологій є визначальним фактором у процесі формування інформаційної культури майбутніх фахівців.

Для змістового аналізу первинних статистичних даних необхідно їх певним чином упорядкувати та опрацювати. З цією метою застосовують спеціальні статистичні методи – групування, обчислення узагальнених параметрів, коефіцієнтів та ін. Незалежно від того, який метод аналізу застосовують, опрацювання даних починається з попереднього впорядковування інформації, головним чином за допомогою статистичного групування та побудови статистичних таблиць.

Для спрощення аналізу великої кількості таблиць та забезпечення можливості порівняння декількох таблиць обчислюють загальні характеристики рядів розподілу. Одна з них, що найчастіше використовується, – середнє значення ознаки. Для кількісної ознаки обчислюють її середнє арифметичне значення щодо всіх об’єктів сукупності. Для якісних ознак такою узагальненою характеристикою ряду є мода – значення, що найчастіше зустрічається в одновимірній таблиці. Для кількісних ознак – це дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Для якісних ознак розроблені спеціальні індекси якісної варіації. Межі варіації також дають змогу оцінити, наскільки однорідною за певною ознакою є сукупність.

Графічний метод аналізу розподілів дає можливість майбутнім фахівцям представляти дані у вигляді полігону та гістограми розподілів. У рамках вивчення даної теми студенти знайомляться з основними типами розподілів (симетричним, помірно асиметричним, J-подібним, U-подібним розподілами). Також досліджуються найважливіші теоретичні розподіли – біноміальний розподіл, нормальний розподіл і нормальна крива, розподіл Пуассона.

Часто зв’язок між різними властивостями досліджуваних об’єктів узагалі не піддається поясненню з генетичного чи причинно-наслідкового підходів, оскільки спостережувані взаємозалежності можуть бути пов’язані не з досліджуваними процесами, а, наприклад, з методикою вимірювання або іншими причинами. З іншого боку, вивчення взаємозв’язків між значеннями властивостей (параметрів вимірювання) об’єктів сприяє виявленню та глибшому розумінню суті явищ, з’ясуванню важливих факторів, що впливають на досліджуваний процес. Оскільки в переважній більшості випадків функціональні залежності між досліджуваними параметрами невідомі, дуже складні та недостатньо вивчені, то саме кореляційний аналіз є важливими для опису та моделювання (прогнозування) багатьох процесів. Головні завдання кореляційного аналізу: оцінка за вибірковими даними коефіцієнтів кореляції; перевірка значущості вибіркових коефіцієнтів кореляції або кореляційного відношення; оцінка близькості виявленого зв’язку до лінійного; побудова довірчого інтервалу для коефіцієнтів кореляції.

Методи регресивного аналізу дають змогу не тільки оцінити силу зв’язку між двома ознаками, а й встановити вид цього зв’язку у вигляді рівняння (рівняння регресії), що описує залежність між середнім значенням однієї ознаки (залежної, поведінку якої вивчають) та значеннями певної сукупності ознак (незалежних, вплив яких на залежну ознаку намагаються оцінити). В соціологічних дослідженнях, як правило, відбувається пошук такої залежності у лінійному вигляді (у вигляді лінійного рівняння), тому йдеться про рівняння багатовимірної (множинної) лінійної регресії.

Знання залежності у вигляді рівняння дає змогу не тільки пояснювати поведінку залежної ознаки, а й прогнозувати її значення за різних змін значень незалежних ознак.

Суттєвим для одержання надійних, статистично обґрунтованих результатів є оцінка значущості статистичних показників. Це цілий комплекс математичних процедур, що дають змогу відповісти на низку питань щодо розрахованих статистичних показників та параметрів вибіркової сукупності. Так, обчисливши коефіцієнт кореляції між двома ознаками та одержавши число, що не дорівнює нулю, цілком логічно постає питання, чи справді цей коефіцієнт суттєво відрізняється від нуля (а отже, фіксує наявність лінійного кореляційного зв’язку), чи ця різниця випадкова і спричинена лише похибкою нашої вибірки. На таке питання можна дати відповідь, оцінивши значущість відмінності коефіцієнта кореляції від нуля, звернувши особливу увагу на обсяг вибірки та рівень значущості (ймовірність прийняття хибного рішення).

Якщо аналіз даних передбачає використання великої кількості взаємопов’язаних ознак, доцільно застосувати спеціальні методи та алгоритми багатовимірної статистики. Серед таких методів виділяють факторний та кластерний аналіз.

Кореляційний аналіз і факторний аналіз є інструментами діагностичних досліджень. Кореляційний аналіз надає ефективну та наочну міру зв’язку між різними параметрами, що вимірюються. Факторний аналіз розглядається, у першу чергу як засіб аналізу тестів, формування окремих шкал вимірювання та перевірці їх внутрішньої узгодженості. Докладно розглядаються методи аналізу якості тестових результатів у відповідності з класичною теорією надійності тестів. Значну увагу приділяється методам інтерпретації тестових результатів та різним системам оцінювання навчальних досягнень учнів.

Однією із складових курсу є ознайомлення студентів з автоматизованими технологіями обробки даних, зокрема з використанням спеціалізованих табличних процесорів. Вибір базового програмного забезпечення має вирішальне значення щодо побудови курсу. На підставі проведеного аналізу існуючих обчислювальних програмних засобів з урахуванням можливості їх вільного використання можна запропонувати демонстраційну версію табличного процесора STATISTICA, що дозволить ознайомити студентів з особливостями використання різних, досить складних за математичним апаратом методів аналізу даних. Але основними засобами інформаційних технологій, які можуть стати помічниками у повсякденної праці майбутнього фахівця, є, на наш погляд, два табличні процесори Excel і OpenOffice. Обидва процесори мають схожий інтерфейс та набір статистичних функцій, до того ж сумісні за форматом файлів *.xls.

Суть факторного аналізу полягає в тому, що групу ознак можна пояснити та описати невеликою кількістю прихованих (латентних) факторів, які безпосередньо не проявляються, але визначають значення ознак цієї групи. Алгоритми кластерного аналізу дають змогу поділити сукупність об’єктів на однорідні за певним формальним критерієм подібності групи (кластери). Основною властивістю цих груп є те, що об’єкти, які належать одному кластеру, більш подібні між собою, ніж об’єкти з різних кластерів. Таку класифікацію можна виконувати одночасно за досить великою кількістю ознак.

Отже, для активного та ефективного використання на практиці математичних методів статистичного аналізу соціологічних даних необхідно мати ґрунтовну математичну підготовку. Однак, ці методи потребують значних обчислень, для ефективного застосування яких необхідно використовувати спеціальне програмне забезпечення.

Основним засобом інформаційних технологій, який може стати помічником у повсякденній праці майбутнього фахівця, є, на наш погляд, табличний процесор Microsoft Excel. Однак, на підставі проведеного аналізу сучасних програмних засобів з урахуванням можливості їх вільного використання можна запропонувати статистичний пакет для соціальних наук SPSS, що дозволить ознайомити студентів з особливостями використання різних, досить складних за математичним апаратом методів аналізу даних.

Аналіз даних із застосуванням SPSS передбачає виконання таких поетапних кроків: 1) визначення структури даних; 2) введення даних у відповідності з їх структурою і вимогами програми; 3) вибір методу обробки даних, враховуючи завдання дослідження; 4) отримання результатів обробки даних; 5) інтерпретація результатів обробки. Перший (підготовчий) і п’ятий (заключний) кроки виконуються дослідником (їх не в змозі здійснити жодна комп’ютерна програма). Допомога SPSS (кроки 2 – 4) полягає у перетворенні великої послідовності чисел у більш компактний масив даних. При цьому вичерпний аналіз даних зазвичай потребує їх неодноразової обробки із застосуванням різних методів [3, с. 13]. Не дивлячись на те, що працювати і отримувати бажані результати за допомогою SPSS є відносно легко, відсутність базових статистичних знань не дозволить досліднику самостійно вирішити навіть найпростіші завдання.

Отже, компетентність у галузі математичної статистики потрібна, зокрема, під час застосування або розробки тестових методик.

Розвиток математичних методів, у першу чергу, методів математичної статистики, в гуманітарних науках не можна уявити без широкого застосування інформаційно-комп’ютерних технології. З’являються нові математичні моделі, змінюються пріоритети щодо вибору методу аналізу. Це потребує внесення змін у традиційні підходи до викладання та практичного застосування математичного апарату.

Список використаної літератури

  1. Богарнікова В.М. Стимулююча функція контролю знань, умінь і навичок студентів вищої школи: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — Черкаси, 1999. — 21 с.
  2. Букач М.М., Попова Т.С. Система оцінювання кваліфікаційних наукових робіт зі спеціальності “Соціальна робота” // Педагогіка. Вип. 73, т. 86. – с. 114-121
  3. Боровиков В.П. Statistica – статистический анализ и обработка данных в среде Windows. – М.: Информационно-издательский дом „Филин”, 1997. – 370 с.
  4. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 395 с.
  5. Єсаулов А.О. Методологічний аспект оцінювання навчальних досягнень студентів // Наукові доповіді НАУ. — К, 2005. — № 1 / e-journals/nd/ 2005.
  6. Кузьмінський A.L Педагогіка вищої школи. — К.: Знання, 2005. — 486 с.
  7. Моисеев Н.Н. Математика в социальных науках // Математические методы в социологическом исследовании. – М.: Наука, 1981. – С. 56 – 58.
  8. Наследов А. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и компьютерных науках. – М.: Наука, 2005. – 416 с.
  9. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця з соціальної роботи. Спеціальність 7.040202 «Соціальна робота», освітньо-кваліфікаційний рівень — «спеціаліст», кваліфікація -«Соціальний працівник» / МДГУ ім. П. Могили. — Миколаїв, 2004.
  10. Рубінштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 2. — С. 43.