Вступ

На ранніх стадіях розвитку суспільного виробництва роль звітності в системі управління була малопомітною, що пояснюється відсутністю налагоджених ринкових механізмів регулювання, а тому відсутністю потреби в інформації про рівень розвитку суспільного виробництва. На цьому етапі звітність виконувала обмежені функції інформаційного характеру для внутрішніх потреб виробництва, які не вимагають застосування спеціальних форм. За таких умовах саме єдиний бухгалтерський облік повністю задовольняв інформаційні потреби управління підприємством. І лише зі стрімким розвитком суспільного виробництва з початку ХІХ століття з’являються умови для паралельного та особистого розвитку у складі бухгалтерського обліку окремих видів звітності для внутрішніх (управлінська) та зовнішніх (фінансова) користувачів.

Управлінська звітність є засобом інформаційного забезпечення процесу управління та передбачає інтеграцію вхідних інформаційних потоків, згенерованих різними підсистемами підприємства, організацію, методику і техніку підготовки показників і їх узагальнення у визначених формах відповідно до конкретних вимог користувачів.

Для ефективного управління підприємством система інформаційного забезпечення відіграє одну з основних ролей, оскільки прийняття управлінських рішень неможливе без використання інформації, яка представлена у вигляді управлінської звітності. Однак, враховуючи значення управлінської звітності у діяльності підприємств формування єдиних методологічних основ щодо її побудови досі залишаються невирішеними. 

1. Сучасні підходи та принципи до формування управлінської бухгалтерської звітності

Управлінська звітність підприємства являє собою одне з найважливіших джерел отримання інформації про результати діяльності підприємства, на основі сукупності фінансових, збутових, маркетингових, виробничих та інших показників. Інформація, яка міститься в управлінській звітності повинна бути економічно цікавою і активно використовуватись керівниками, засновниками і власниками підприємства. Показники, які відображені у звітності необхідні насамперед для аналізування всієї господарської діяльності, дають змогу своєчасно виявити причини можливих відхилень від параметрів, які визначені стратегією розвитку підприємства, а також вказати на резерви (фінансові, матеріальні, трудові тощо), які до певного періоду не використовувались.

Методика формування управлінської звітності включає в себе сукупність взаємопов’язаних принципів, способів, прийомів, методів, інструментів, правил і засобів формування та подання управлінської звітності. Враховуючи організаційні особливості функціонування підприємства, запровадження методики формування управлінської звітності необхідно здійснювати системно. Використання системного підходу дозволить розробити модель обробки, інтерпретації і передачі інформації на різних рівнях управління підприємством і для формування управлінської звітності, і для прийняття менеджерами управлінських рішень. Важливими в системному підході до управлінської звітності є її спрямованість, яка визначає певні критерії, завдання, напрями, вимоги, підходи та передумови.

Критерії — оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність управлінської звітності до заздалегідь встановлених норм, правил та показників.

Завдання — деталізують головну мету щодо формування управлінської звітності, а також відображають її складові.

Напрями — характеризують спрямованість управлінської звітності, вказують на певні об’єкти (напрями, сегменти діяльності, ЦВ, структурні підрозділи тощо).

Вимоги — умови, яких обов’язково необхідно дотримуватися під час складання управлінської звітності, правила та основні вимоги до формування інформації.

Підходи — сукупність способів та прийомів, за допомогою яких менеджери мають можливість перевірити управлінську звітність, узагальнити певні показники для вирішення певних стратегічних, поточних та оперативних завдань.

Передумови — можуть являти собою певні події або явища, які виникають і впливають на результати діяльності підприємства.

Принципи утворюють логічний базис формування управлінської звітності.

Принципи не є сталими, вони змінюються за своїм складом, рівнем важливості так, як цього вимагає суспільство та ціннісно-цільові структури пізнання. Загальне визнання принципів формування управлінської звітності залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доцільності, об’єктивності та здійсненності.

Принципи управлінської звітності доцільно розглядати за трьома групами: принципи першої групи характеризують вимоги до якості економічної інформації, як базової основи звітності (або концептуальні передумови формування звітності);

— принципи другої групи характеризують вихідні (базові) положення формування (побудови) бухгалтерського управлінської звітності (або базова концепція);

— принципи третьої групи характеризують правила і умови побудови (зміст, структура, форма, елементи) економічної інформації у звітності (або звітний концепт).

Основні принципи управлінської звітності:

— принципи, що визначають теоретичну основу управлінської звітності: системності, науковості, обліку тимчасової вартості грошей, обачності (обережності, консерватизму), обліку за методом нарахування, принцип взаємної доповненості суміжних наук;

— принципи, що визначають склад і структуру управлінської звітності: корисності, якісної суттєвості, достатності, стислості, адресності, індивідуальності, раціональності, зрозумілості, наочності та аналітичності, технологічності, єдності і формального розмежування облікових і  розрахункових показників, ув’язки показників;

— принципи, що визначають порядок складання управлінської звітності: достовірності, незалежності, принцип послідовного застосування облікової політики, обов’язкової автоматизації процесу складання управлінської звітності та обробки її інформації, інтегрованої інформаційної бази, використання професійного судження, конфіденційності, оперативності;

— принципи, що забезпечують ефективне використання інформаційних технологій: інтерактивності, ієрархічного представлення інформації; відкритості (розвитку) та принципи інформаційного моделювання — інформаційної достатності, здійсненності моделі та прогнозів на її основі, множинності моделей, агрегування, параметризації;

— принципи, що зумовлені необхідністю застосування професійного судження: обґрунтованості, послідовності, однозначності, можливості технічної реалізації;

— принципи, що втрачають свою роль в умовах використання систем підтримки прийняття рішень: існування рівноваги (бухгалтерської рівності); кількісної оцінки; пріоритету економічного змісту над юридичною формою; документальності; єдиного грошового вимірника; періодичності.

Додаткові принципи: проблемність (націленість на рішення) та мотивація (ініціативність); вибіркова (селективна) аналітичність, подрібнення (диференціація) одиниць обліку; кількісний вимір (негрошова оцінка), динамічність (відображення оборотів за рахунками), єдність показників реальних і абстрактних, комунікація вертикальна й горизонтальна, заданість параметрів показників, достатня кількість абстрактних показників, ранжирування показників, персоніфікація (закріплення відповідальних).

Таблиця 1. Систематизація принципів управлінської звітності

Групи за ознаками	Принципи
Визначають теоретичну основу управлінської звітності	Системності; науковості; обліку тимчасової вартості грошей; обачності (обережності, консерватизму); обліку за методом нарахування; принцип взаємної доповненості суміжних наук.
Визначають склад і структуру управлінської звітності	Корисності; якісної суттєвості; достатності; стислості; адресності, індивідуальності; раціональності; зрозумілості; наочності та аналітичності; технологічності; єдності і формального розмежування облікових і розрахункових показників; ув’язки показників.
Визначають порядок складання управлінської звітності	Достовірності; незалежності; послідовного застосування облікової політики; обов’язкової автоматизації процесу складання управлінської звітності та обробки її інформації; інтегрованої інформаційної бази; використання професійного судження; конфіденційності; оперативності.
Забезпечують ефективне використання СППР	Інтерактивності; ієрархічного представлення інформації; відкритості (розвитку).
	Принципи інформаційного моделювання	інформаційної достатності; здійсненності моделі та прогнозів на її основі; множинності моделей; агрегування; параметризації;
Зумовлені необхідністю застосування Професійного судження	обґрунтованості професійного судження; послідовності у виробленні професійного судження; однозначності професійного судження.; можливості технічної реалізації професійного судження;
Принципи, що втрачають свою роль в умовах СППР	існування рівноваги (бухгалтерського рівності); кількісної оцінки; пріоритету економічного змісту над юридичною формою; документальності; єдиного грошового вимірника; періодичності.

До принципів, що визначають склад і структуру управлінської звітності слід віднести:

—         принцип корисності. Інформація у звітності повинна відображатися лише та, що є корисним при прийнятті управлінських рішень. Кожен менеджер визначає межі такої інформації, виходячи з власних інформаційних потреб, тому на кожному підприємстві склад звітності і склад показників звітності буде різним, що не заперечує існування типової методики формування управлінської звітності. Основні відмінності лежать в площині деталізації інформації про об’єкти обліку, але сам склад об’єктів обліку визначається основними об’єктами управління;

—         принцип якісної суттєвості — при розробці структури управлінської звітності необхідно таким чином підходити до визначення складу показників, щоб представлена у звітності інформація була достатньою для розуміння суті та динаміки описуваних економічних процесів. Доцільно використовувати не лише кількісні, а й якісні критерії визнання інформації істотною. Використання кількісних критеріїв приводить до виникнення формалізму у відображенні операцій у звітності;

—         принцип достатності — інформація, що приводиться в звітності, має бути достатньо для прийняття управлінських рішень користувачами. Водночас, інформація не повинна бути надмірною. У звітності повинна наводитися інформація, на підставі якої користувач інформації може приймати управлінські рішення без проведення додаткових розрахункових чи інших аналітичних процедур;

—         принцип ув’язки показників передбачає, що кожна форма управлінської звітності має вихідний та кінцевий показники, які пов’язані між собою економічною логікою побудови елементів звітності;

—         принцип стислості передбачає, що зайва інформація не повинна наводитися у формах управлінської звітності лише на підставі думки про те, що вона коли-небудь може виявитися затребуваною при прийнятті управлінських рішень. Проте, можливість створення звітності в умовах ІТ дозволяє наводити додаткову інформацію без обмежень, використовуючи можливість інтерактивного ієрархічного представлення даних та можливості переходу на рівень нижче;

—         принцип адресності — інформація представляється менеджерам різного рівня, тому з метою реалізації даного принципу повинні бути сформовані регламенти, що визначають склад і структуру кожної з форм звітності, представленої конкретному користувачеві.

Таблиця 2.  Вимоги до управлінської звітності

№ з/п	Вимога	Характеристика
1	Достатність	Критерієм достатності і управлінської звітності пропонується вважати здатність підтримки всіх функцій об’єкта;
2	Зрозумілість і універсальність	Прийнятним є використання розроблених галузевих класифікацій для опису фактів, що дозволить обмінюватися звітними даними між підприємствами (наприклад, обсяги поставок, розрахунки і т.д.)
3	Сумісність з іншими інформаційними підсистемами	Максимальна сумісність із створеними раніше і використовуваними фінансовими та податковими звітами, що взаємодіють з системою управління (проте така сумісність не повинна обмежувати інформаційну ємність системи управлінської звітності);
4	Уніфікованість	Форми управлінських звітів відповідають внутрішнім вимогам користувачів або вимогам уніфікованої системи управлінських звітів для вищестоящих організацій;
5	Технологічна універсальність	Структура управліських звітів та їх екранних форм відповідає характеристикам робочих місць кінцевих користувачів;
6	Захищеність, інформаційна безпека	Передбачені засоби контролю за цілісністію управлінських звітів, їх захисту від несанкціонованого доступу.

Принцип індивідуальності передбачає представлення управлінської інформації в довільній формі, так як обов’язково регламентованих форм управлінських звітів не існує. М.Р. Метьюс і X. Перера вказують: «У бухгалтерському обліку як соціальній дисципліні, не існує непорушних законів та істин. Значення бухгалтерським показниками присвоюються тими, хто складає і хто читає звітність».

Зміст форм управлінської звітності залежить від

• стратегічних цілей підприємства,
• організаційно-технологічних особливостей його діяльності,
• стану бізнес-середовища.

Таблиця 3.  Вимоги до побудови управлінської звітності

№ з/п	Елементи управлінської звітності як системи		Тлумачення
1	Об’єкт		Кожна форма звітності повинна відображати інформацію про певний чітко визначений об’єкт (кілька об’єктів)
2	Суб’єкт		Особа або група осіб, відповідальних за складання звітності
3	Внутрішнє середовище об’єкту	Елементи (декомпозиція) об’єкту	Звітність складається за принципом, що кожен об’єкт може бути розчленований на декілька елементів
4		Зв’язки між елементами об’єкту	Опис взаємодії елементів всередині об’єкту
5	Зовнішнє середовище об’єкту	Елементи, що взаємодіють з об’єктом звітності	Зовнішні фактори впливу на об’єкт
6		Характер взаємодії та впливу “зовнішніх”	Характер, закономірності — детерміновані або стохастичні — впливу зовнішніх факторів на

2. Види управлінської бухгалтерської звітності та категорії формування її показників

Вимоги (критерії) до системи управлінської звітності в системі бухгалтерського обліку за умови використання системи підтримки прийняття рішень (СППР):

—         оперування одночасно різними моделями реальності (фінансова, податкова, соціальна, людського потенціалу, екологічна, економічної ефективності) (проявляється у реагуванні на умови зовнішнього середовища);

—         методологічний плюралізм моделювання реальностей (проявляється у варіативності оцінок, методик аналізу та формування інформації);

—         здатність до інтелектуального аналізу великих обсягів даних з метою виявлення факторів впливу на діяльність (проявляється у можливості прогнозування, виявлення закономірностей функціонування та розвитку, пошуку оптимальних варіантів рішень).

Таблиця 4. Методика підготовки економічної інформації і формування управлінської звітності

Назва етапу	Сутність етапу
Планування (визнання) потрібної інформації	Визначення основних параметрів діяльності, суб’єктів та об’єктів управління
Збір інформації	Формування каналів надходження інформації
Обробка інформації	Визначення засобів та алгоритмів обробки інформації
Систематизація інформації	Побудова узагальнення моделі
Аналіз інформації	Дослідження чутливості моделі
Контроль інформації (основних параметрів)	Контроль результатів на кожному етапі та в цілому
Корекція параметрів інформації (показників)	Доповнення, зміна основних параметрів одержаної інформації (повтор циклу)

Таблиця 5. Методи і прийоми формування управлінської звітності  

Методи суміжних наук	Прийоми
Інституціонал ьний;	Розрахунок транзакційних витрат, витрат на зовнішні ефекти (соціальних витрат, екологічних, опортуністичних витрат тощо)
Класичної політекономії	Облік витрат на фактори виробництва: облік змінних витрат (прямих витрат на виготовлення продукції, витрат оборотного капіталу); облік постійних витрат (необоротного капіталу); облік історичних витрат, розрахунок собівартості
Неокласичний	Розрахунок точки беззбитковості, маржинальний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз, диференційні розрахунки (та ін. математичні методи та прийоми), функції мінімізації витрат, максимізації прибутку, прийоми перерозподілу ЗВВ, оцінка альтернативних витрат, витрат часу, облік створення доданої вартості, розрахунок витрат на основі життєвого циклу продукту, аналіз чутливості, дерево рішень, облік витрат на пошук інформації, дисконтування грошових потоків, аналіз інвестиційних проектів та строків окупності.
Мікро- економічний	Вивчення попиту та пропозиції, порівняльний аналіз, графічного представлення, калькуляція, розрахунок еластичності, рівноважної ціни
Лінгвістичний	Використання термінів інших наук: мікроекономіки (оцінка, ціна, цінність, вартість, дисконт, інформація, ризик, переваги, корисність, стратегія, мотивація, комунікація і т.д.); обліку (доходи, виручка, витрати, собівартість, активи, пасиви)
Прогностич­ ний	Формування прогнозної бухгалтерської звітності (розрахунок прогнозних показників виручки та ін.)
Моделювання	Моделювання нормативного обліку, податкове моделювання, моделювання витрат і калькулювання, моделювання фінансових результатів, звітності, моделювання грошових потоків
Статистичний аналіз	Методи статистичного аналізу, що застосовуються в СППР можуть бути розділені на класи: описової статистики; перевірки статистичних гіпотез; регресійного аналізу; дисперсійного аналізу; аналізу категоріальних даних; багатовимірного аналізу; дискримінантного (кластерного) аналізу; аналізу часових рядів; статистичного планування експериментів, статистичного контролю (зокрема — якості).
Методи СППР	Інформаційний пошук, інтелектуальний аналіз даних, пошук знань у базах даних, міркування на основі прецедентів, імітаційне моделювання, еволюційне числення, генетичні алгоритми, нейронні сіті, ситуаційний аналіз, когнітивне моделювання

Дані підходи сприяють досягненню поставленої мети — формуванню якісної інформації за різноманітними управлінськими запитами в управлінській звітності.

Елементи системи управлінської звітності:

Технічні засоби складання звітності

Суб’єкти, відповідальні за і складання та якість інформації

Внутрішні стандарти та  регламенти

Форми та формати представлення інформації

Методика формування показників звітності

Характеристики інформації звітності

Рис.1. Складові системи управлінської звітності

Процес формування управлінської звітності зазнає впливу залежно від обраних підходів до управління підприємством (форм та моделей організацій). На сьогоднішній день найчастіше виділяють чотири основних підходи до управління: ситуаційний, функціональний, системний та процесний.

3. Методичні підходи до формування бухгалтерської управлінської звітності

Для ефективного функціонування інформаційної системи управлінського обліку та управлінської звітності на підприємстві необхідне застосування системного підходу. Застосування системного підходу до формування управлінської звітності забезпечить час на підготовку звітності, і, використовуючи сучасні автоматизовані системи підготовки інформації, мінімізує ризики у допущенні помилок. Управлінська звітність є важливим джерелом інформації для персоналу підприємства (основних користувачів), тому саме методиці її формування і потрібно приділяти особливу увагу.

Для формування єдиної класифікації потрібно враховувати потреби користувачів управлінської звітності, галузеву специфіку діяльності кожного окремого підприємства тощо. Тому, на нашу думку, методика формування управлінської звітності повинна бути розроблена на кожному підприємстві індивідуально, затверджена певним внутрішнім положенням або зазначена в обліковій політиці підприємства.

Застосування методики побудови управлінської звітності на підприємстві, як і безпосередньо організація самого управлінського обліку, залежить від структури цього підприємства, виду та масштабів діяльності, технології та організації виробництва, виду продукції (робіт, послуг), визначеної стратегії розвитку, політики управління. Отже, у формуванні управлінської звітності можна виділити такі основні етапи її побудови.

Отже, основна мета та виконання поставлених завдань у результаті формування управлінської звітності на підприємстві може охоплювати:

—         встановлення і досягнення конкретних ключових показників ефективності діяльності підприємства;

—         виявлення «слабких» сторін в організаційній структурі підприємства;

—         підвищення рівня контролю результатів господарської діяльності підприємства;

—         забезпечення прозорості руху грошових потоків;

—         зміцнення платіжної дисципліни;

—         удосконалення системи мотивації працівників;

—         оперативне реагування на зміни зовнішнього середовища (кон’юнктури ринку, каналів збуту тощо);

—         виявлення внутрішніх резервів підприємства;

—         оцінювання ризиків тощо.

Вітчизняні науковці зазначають, що основними проблемами розвитку системи управлінської звітності є:

—         розробка стандартизованих форм та форматів внутрішньої управлінської звітності;

—         визначення суб’єктів відповідальних за процес складання і подачі внутрішньої управлінської звітності;

—         обмежена часова орієнтація внутрішньої управлінської звітності;

—         налагодження взаємозв’язку системи внутрішньої управлінської звітності із аналітичною системою підприємства [6, с. 206].

Висновки

Таким чином, управлінська звітність виступає штучно створеною цілісністю елементів (показників звітності), призначеною для формування інформації, використовуваної менеджерами при управлінні підприємством. Система показників звітності є інструментом управління, засобом, що показує ефективність самого управління через набір параметрів, що фіксуються в цій системі.

Управлінська звітність як система обліково-аналітичних показників є:

—         абстрактною системою, оскільки вона генерується людським мисленням;

—         складною детермінованою системою, оскільки має внутрішню структуру, причому взаємодія різних елементів цієї системи відбувається за певними алгоритмами;

—         динамічною системою, оскільки система показників управлінської звітності виявиться життєздатною, коли вона буде адекватно відображати зміни, що відбуваються в зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства.

Види управлінської звітності:

• фінансово-бюджетна (за показниками про виконання бюджетів та іншими фінансовими показниками);
• традиційна (за показниками фінансового характеру про внутрішнє становище підприємства);
• стратегічна (за показниками фінансового і нефінансового характеру про внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства). 

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік [Текст]: підруч. / Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Давидюк, Н.      М.      Малюга,          Л.В. Чижевська.   -2-ге  вид.,  переробл.   і         допов.         — Житомир: Рута, 2002. — 480 с.
2. Височан О. С. Формування системи якісних критеріїв внутрішньогосподарської звітності для задоволення потреб керівництва підприємства / О. С. Височан, І. Р. Кіш // Економіка, фінанси, право.         — 2014. — Вип. № 3-1. — С.        3-7.
3. Карпенко О.В. Класифікація управлінської звітності як основа розуміння її сутності / О. В. Карпенко, М. О. Любимов // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». — 2011. — Вип. 16. — С. 145-151.
4. Колос І. В. Звітність як елемент системи управління підприємством / I. В. Колос // Економіка та держава. — 2006. — № 8. — С. 26-31.
5. Король С. Я. Управлінська звітність: сутність і алгоритм формування / С. Я. Король //БізнесІнформ. — 2014. — № 7. — С. 325-330.
6. Корягін М. В. Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерської звітності [Текст] : монографія / М. В. Корягін,          П.      О.      Куцик.        — Київ: Інтерсервіс,        2016. — 276 с.
7. Кузнецова С.А. Управлінська бухгалтерська звітність: проблеми створення / С.А. Кузнєцова // Бухгалтерський облік і аудит. — 2008. — № 11. — С. 15-24.
8. Куцик П. О. Сучасне трактування, склад і особливості формування управлінської звітності підприємства / П. О. Куцик // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україна: етапи становлення і проблеми розвитку. — 2014. — № 797. — С. 248-254.
9. Нападовська Л. В. Управлінський облік [Текст]: підруч. / Л. В. Нападовська. — К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. — 648 с.
10. Партин Г.О. Управлінський облік [Текст]: підруч. / Г.  О. Партин, А.Г. Загородній, Т. І. Свідрик, А. І. Ясінська, Т. М. Бойчук. — Львів: Вид-во Львівської політехніки. — 2013. — 280 с.
11. Ясінська А. І. Основні вимоги щодо інформації для прийняття інноваційних управлінських рішень / А. І. Ясінська, Н. І. Демків // Перспективи розвитку національної економіки: збірник матеріалів ІІІ Міжн. наук.-практ. конф-ї, 9-10 вересня 2016 р., Запоріжжя. — ГО «СІЕУ», 2016. — С. 128-129.
12. Ясінська А. І. Основні принципи щодо формування управлінської звітності підприємства / А. І. Ясінська // Можливості та перспективи забезпечення сталого розвитку економіки України: матер. допов. Міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 жовтня 2016р. -Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2016. — С. 129-131.