Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Причини й порядок виключення акціонера з акціонерного товариства

Членство в товаристві припиняється у випадках:

  • смерті члена товариства;
  • добровільного виходу на підставі особистої заяви.

Припинення членства у разі смерті та добровільного виходу здійснюється правлінням.

Виключення з членів товариства здійснюється з`їздом товариства шляхом таємного голосування. Рішення про виключення з членів товариства вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 членів товариства — учасників з`їзду, що приймають участь у голосуванні. Членство в товаристві у разі виключення припиняється з моменту оголошення рішення про результати голосування, якими ухвалене виключення з членів товариства.

Відповідними нормами статуту акціонерного товариства слід вирішувати й питання дострокового припинення повноважень керівника виконавчого органу товариства за власним бажанням (у т. ч. якщо звільнення зумовлене поважними причинами і має бути здійснено в день, про який просить керівник), у разі тривалої хвороби, смерті тощо та питання призначення тимчасово виконуючого обов’язки. У таких випадках можливе покладення повноважень керівника тимчасово на його заступника або іншу уповноважену особу на строк до проведення загальних зборів акціонерів.

Заяву про звільнення керівник може писати на ім’я тієї особи (голови загальних зборів чи наглядової ради), яка згідно зі статутом товариства та від імені товариства затверджує умови та укладає трудовий договір (контракт) із керівником виконавчого органу. За підписом цієї ж особи видається розпорядження про тимчасове покладання повноважень керівника виконавчого органу на заступника керівника, іншу уповноважену на виконання обов’язків особу.

Так, приписи статті 64 Закону України «Про господарські товариства» визначають правові підстави виключення учасника зі складу товариства, а саме:

  • систематичне невиконання або неналежне виконання обов’язків
  • перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства [2].

Згідно ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники Товариства зобов’язані:

а) додержувати установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління Товариства;

б) виконувати свої зобов’язання перед Товариством, в тому числі і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства;

г) нести інші обов’язки, якщо це передбачено Законом, іншим законодавством України та установчими документами Товариства [2].

Отже, якщо учасник товариства систематично не виконує принаймні одного з цих обов’язків, його може бути виключено з господарського товариства.

При цьому, виникає питання, яке невиконання чи неналежне виконання слід вважати систематичним.

Згідно ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» питання про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників і їх рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (стаття 64 Закону України «Про господарські товариства»). При цьому учасник, якого виключають (його представник) участі у голосування не бере [2].

Законом передбачено виключення лише одного учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а групове виключення — ні.

Механізм виключення учасника з Товариства та порядок його застосування можна визначити, проаналізувавши Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» [7]. Таким чином, порядок виключення учасника з Товариства, що здійснюється з дотримання вимог чинного законодавства України, на практиці виглядає наступним чином:

1) скликання загальних зборів учасників Товариства (не менше трьох разів);

2) прийняття відповідних рішень на загальних зборах учасників Товариства щодо виконання учасниками Товариства певних обов’язків в зазначені строки;

3) невиконання учасником Товариства відповідних рішень загальних зборів учасників Товариства в зазначені строки;

4) збирання доказів та документальне оформлення невиконання учасником Товариства відповідних рішень загальних зборів учасників Товариства;

5) прийняття рішення про виключення учасника з Товариства із наступним затвердженням нової редакції статуту Товариства.

Якщо є законна підстава для виключення учасника, інші учасники, керуючись ст. 60 Закону «Про господарські товариства» і статутом товариства з обмеженою відповідальністю, приймають рішення про проведення зборів учасників методом опитування — при цьому в статуті має бути норма про можливість такого голосування. На порядок денний виноситься питання про виключення учасника з товариства.

Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 71 Закону України «Про господарські товариства». При виключенні з учасників повного товариства учасникові виплачується грошовий еквівалент вартості частки в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути встановлена можливість виділення частки в натурі [2].

Слід зазначити, що одного бажання інших учасників повного товариства про виключення учасника з повного товариства недостатньо. Виключити можна тільки того учасника, який систематично не виконує належним чином обов’язки, покладені на нього товариством, або виконує неналежним чином ці обов’язки, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Так як у відповідності зі ст. 119 Цивільного кодексу України діяльність повного товариства здійснюється через його учасників, для виключення одного з них іншим варто довести, що цей учасник не виконував покладені на нього функції. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на специфіку повного товариства, довести неналежне виконання учасником своїх обов’язків набагато простіше.

Список використаної літератури

  1. Цивільний кодекс України. Кодекс України // ВВР. — 2003. — № 40-44. — ст. 356
  2. Про господарські товариства. Закон України // ВВР. — 1991. — №49. — ст. 682
  3. Про акціонерні товариства. Закон України // ВВР. — 2008. — №50-51. — ст. 384
  4. Про податок з доходів фізичних осіб. Закон України // ВВР. — 2003. — №37. — ст. 308
  5. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України // ВВР. — 1995. — №4. — ст. 28
  6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»
  7. Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»
  8. Бурлаков С. Практичні аспекти виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю // Юридичний радник. — 4 серпня 2009. — № 4(30)