У випадках, коли громадяни з тих чи інших причин (неповноліття, хвороба, похилий вік) не мають можливості самостійно захищати свої права та виконувати обов’язки, над ними встановлюється опіка чи піклування, і тоді їх інтереси Відстоюють опікуни чи піклувальники. Під встановленням опіки чи піклування слід вбачати призначення опікуна чи піклувальника для захисту (охорони) прав та інтересів особи, яка не має можливості повністю або частково самостійно здійснювати ці функції. Згідно до статті 128 КпШС України опіка та піклування встановлюється для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків або з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Опіка та піклування встановлюються також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов’язки.

1. Порядок встановлення опіки та піклування.

Опіка і піклування встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки та піклування повинно виноситися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про необхідність встановити опіку та піклування.

Установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, або про неналежне виконання батьками (одним з них) обов’язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами, зобов’язані негайно повідомити про це органи опіки та піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці або піклуванню (стаття 134 КпШС України). Вони також повинні повідомити про повнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування.

Установами та особами, які при виявленні дітей та осіб, що підлягають опіці або піклуванню, зобов’язані негайно повідомити про це відповідним органам опіки та піклування є: житлово-експлуатаційні контори, власники або орендарі житлових будинків; органи РАГСу; нотаріальні контори; судові органи; органи внутрішніх справ; органи соціального захисту населення; директори шкіл та завідуючі дошкільними закладами; лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю; інші установи та організації, яким відомо про дітей, що лишилися без піклування батьків, а також повнолітніх осіб, які потребують піклування; близькі родичі та інші особи. (Правила опіки та піклування України далі: Правила.)

При отриманні відомостей про неповнолітніх, які лишися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов’язані негайно провести обстеження та в разі виявлення такого факту забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).

У разі виявлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, але які мають близьких родичів або інших які згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки та піклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому законом.

У випадку не усиновлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування влаштовують дітей: у віці від 3 до 16 років — в дитячі будинки або інтернати органів освіти; інвалідів з фізичними недоліками, поглиблено розумове відсталих або психічно хворих до будинків-інтернатів органів соціального захисту населення, а з 16 років — до будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів у відповідності з затвердженими медичними висновками та протипоказаннями.

Неповнолітніх, які досягай 16 років та лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов’язані влаштувати на роботу або навчання у професійно-технічні училища або в інші спеціальні навчальні заклади.

Керування майном, яке належить особам, над якими встановлена опіка та піклування або які влаштовані у дитячі будинки, навчальні заклади та будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів, здійснюється опікунами чи піклувальниками. Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, яке знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органами опіки та піклування за місцем знаходження майна (стаття 136 КпШС України).

Для безпосереднього здійснення опіки органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.

У разі призначення опікуна чи піклувальника приймаються до уваги можливості опікуна (піклувальника) виконувати опікунські обов’язки, відносини між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається переважно із близьких підопічному осіб чи із числа осіб, призначених громадською організацією, або з числа інших осіб, з урахуванням їх можливості виконувати опікунські обов’язки і стосунків між опікуном (піклувальником) і особою, над якою встановлюється опіка (піклування). Опікун або піклувальник призначається тільки з його згоди (стаття 138 КпШС України).

Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих закладах, і над особами, які потребують опіки чи піклування, та влаштованими до відповідних лікувальних закладів або закладів органів соціального захисту населення опікуни і піклувальники не призначені, виконання обов’язків опікунів та піклувальників покладається на ці установи.

Призначити опікуна (піклувальника) можливо й після влаштування зазначених вище осіб у відповідні державні заклади (стаття 139 КпШС України).

Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які не досягай 18 років; визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними; позбавлені батьківських прав; а також особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці та піклуванню.

Відповідно до статті 153 КпШС України рішення органів опіки та піклування про призначення або звільнення опікунів та піклувальників від виконання своїх обов’язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.

2. Права і обов`язки опікунів і піклувальників, обмеження їх прав.

Опікуни чи піклувальники зобов’язані виховувати підопічних турбуватися про їх здоров’я, фізичний, моральний, духовний розвиток та навчання, готувати їх до праці, захищати їх права і інтереси.

Опікуни та піклувальники зобов’язані турбуватися про осіб, які знаходяться у них під опікою та піклуванням, про створення цим особам необхідних побутових умов, догляду та піклування.

Опікуни та піклувальники мають право вимагати по суду повернення їм дітей, які знаходяться у них під опікою та піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують у себе дітей без законних підстав.

Опікуни та піклувальники мають право розпоряджатися іншим майном підопічних в інтересах останніх. як правило, опікун повинен проживати з підопічним і при здійсненні прав та виконанні обов’язків підопічних укладати угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як його законний представник.

Піклувальники над недієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов’язків, а також охороняють їх від зловживань боку третіх осіб, а піклувальники над неповнолітніми дають згоду на укладення тих угод, які за законом ці особи не має права укладати самостійно. Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, дають згоду на укладення цими особами угод та розпорядження майном відповідно до правил, встановлених статтею 15 ЦК України.

Опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових. Органи опіки та піклування мають право, якщо це необхідно для захисту інтересів підопічних, обмежити право кожного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися внеском, зробленим будь-ким на ім’я підопічного (стаття І45 КпШС України).

Опікун і піклувальник, їх подружжя та близькі родичі не мають права укладати угоди з підопічним, а також не мають права представляти осіб, які знаходяться під опікою чи піклуванням у них, при укладенні угод або веденні судових справ між підопічними та дружиною опікуна (піклувальника) і їх близькими родичами.

Опікун і піклувальник не мають права виконувати дарування від імені підопічного, а також зобов’язуватися від його імені порукою.

Суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги, аліментів, інших надходжень або доходів від майна, яке їм належить, переходять у розпорядження опікуна та витрачаються на утримання цих осіб.

Піклувальник має право отримувати зазначені суми та витрачати їх на утримання осіб, які знаходяться на піклуванні, якщо цього вимагають їх інтереси.

Заробітком, стипендією, винагородою, отриманими внаслідок здійснення своїх авторських та винахідницьких прав, «Неповнолітні віком від 15 до 18 років розпоряджаються самостійно, однак в разі наявності достатніх даних орган опіки та піклування може обмежити їх у праві самостійно розпоряджатися своїми коштами (стаття 147 КпШС України).

Обов’язки по опіці та піклуванню виконуються безоплатно, і дії опікунів та піклувальників можуть бути оскаржені будь-якою особою, у тому числі й підопічними, до органу опіки та піклування за місцем проживання підопічного. ї Контроль за діяльністю опікунів та піклувальників Здійснюється органами опіки та піклування за місцем проживання підопічного. Працівники цих органів періодично відвідують осіб, які знаходяться під опікою та піклуванням, за участю громадськості перевіряють, як виконуються опікуном і піклувальником обов’язки по відношенню до підопічного та догляду за його майном (пункт 43 Правил).