Вступ

В умовах стійкого зростання державних витрат в Україні дедалі більше уваги приділяється питанню досягнення результативності здійснення бюджетних програм. Будь-яке рішення про внесення змін до стратегії виконання програми необхідно приймати на основі своєчасно отриманій обґрунтованій аналітичній інформації. Інструментом, що забезпечує отримання необхідних даних, є моніторинг виконання бюджетних програм, котрий є невід’ємним елементом ефективного процесу управління програмами. Проте й досі невдалося збудувати таку систему моніторингу видатків бюджету, яка б сприяла раціональному використанню фінансових ресурсів держави та вдосконаленню прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетних програм. Тому тема дослідження є актуальною і має практичне значення для соціального розвитку суспільства.

1. Аналіз виконання бюджетних програм 2010-2011

Чіткість, законодавча унормованість та управлінська відповідальність при формуванні та проведенні розрахунків за бюджетними програмами значною мірою обумовлює якість та повноту їхнього виконання. Розглянувши результати аналізу нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів реалізації Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Колегія Рахункової палати наголосила на певних позитивних зрушеннях у роботі Уряду в зазначеній сфері.

Так, вперше, на виконання ст. 26 цього закону, Кабмін ухвалив у 2010 р. порядки використання коштів за бюджетними програмами, які потребували відповідного нормативно-правового врегулювання. Порівняно з 2009 р., у 2010-му зменшилася кількість урядових рішень про виділення коштів з резервного фонду держбюджету на підтримку бюджетних програм, також зменшився відсоток невідповідності рішень чинному законодавству. Якщо у 2009 р. з порушеннями ухвалювалося кожне четверте рішення про виділення коштів з резервного фонду, то у 2010 р. — кожне сьоме.

Разом з тим Колегія наголосила на низці недоліків. Недостатнє нормативно-правове забезпечення Кабміном виконання закону про держбюджет у 2010 р. у поєднанні з недосконалими нормами самого закону негативно позначилося на системі надходження та використання бюджетних коштів, належному проведенні видатків за окремими бюджетними програмами. З цієї ж причини нереалізованими у 2010 р. залишилися 6 статей бюджетного документу країни.

Кабмін не створив умови для своєчасного виконання бюджету в частині визначення пріоритетних державних потреб у відповідних товарах, роботах і послугах на 2010 р. (крім державних потреб на підготовку кадрів) та визначення обсягів фінансового ресурсу для зазначених потреб. Наприкінці грудня минулого року Уряд обмежився формальним прийняттям відповідної постанови про держзамовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг, яка набула чинності лише у січні 2011 р., тобто, уже після закінчення бюджетного періоду. Як наслідок, у 2010 р. державне замовлення як засіб регулювання при розв’язанні найважливіших соціально-економічних проблем, створенні й підтримці на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпеченні діяльності органів державної влади не застосовувалось.

Кабмін не вніс на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо збільшення видатків держбюджету на утримання та розвиток Збройних Сил України, як того, за результатами виконання держбюджету у січні — серпні 2010 р., з урахуванням уточненого прогнозу соціально-економічного розвитку України вимагав закон. Натомість, окремими урядовими рішеннями здійснено перерозподіл бюджетних призначень для Міноборони з метою фінансування потреб Збройних Сил на загальну суму 478,1 млн. гривень.

Надані Кабміну повноваження здійснювати перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу головного розпорядника коштів, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення видатків споживання окремо за загальним і спеціальним фондами набули системного характеру при управлінні фінансовими ресурсами. В окремих випадках такий перерозподіл коштів здійснювався ще й із порушенням вимог чинного законодавства. Загалом, Кабміном прийнято 92 таких рішення, з них із порушенням законодавства — 9 рішень.

Аудитори зазначають, що при виконанні закону про державний бюджет у 2010 р. прийнято 60 урядових рішень, які не відповідали Конституції України, Бюджетному кодексу, власне закону про держбюджет, а також іншим законодавчим актам. Колегія наголосила, що це завадило належному виконанню держбюджету в частині видатків та свідчить про недостатній контроль за дотриманням чинного законодавства при підготовці нормативно-правових актів, поданні їх Кабміну на затвердження.

2. Виконання Державного бюджету України на 2010 рік

2009 рік був одним з найневдаліших бюджетних років за часи незалежної України – фінансова криза та непрофесійність попереднього Уряду призвели до того, що розпис доходів Державного бюджету України у 2009 році був недовиконаний на 45,6 млрд. грн., або на 17,9%, надходження порівняно із 2008 роком скоротились на 22,0 млрд. грн., або на 9,5 відсотка. В 2009 році реальний дефіцит державних фінансів (з урахуванням дефіциту зведеного бюджету, рекапіталізації банків, поповнення статутних фондів НАК «Нафтогаз України»,  незаконного вилучення обігових коштів підприємств через фіскальну систему, недофінансування інвестиційних програм, боргу вугільних підприємств перед Пенсійним фондом, відволікання коштів місцевих бюджетів з єдиного казначейського рахунка для надання позичок Пенсійному фонду та інших складових прихованого дефіциту) сягнув 169,2 млрд. грн., або 18,5 відсотка ВВП. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку станом на 1 січня 2010 року становив 1,1 млрд. гривень.

В результаті зростання економіки, наведення порядку в адмініструванні податків та удосконалення окремих норм оподаткування у 2010 році надходження до державного бюджету збільшилися на 22,6%, в тому числі до загального фонду на 32,5% порівняно з 2009 роком (без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, утвореної попереднім Урядом у 2008-2009 роках, у сумі 16,4 млрд. гривень). Всього до Державного бюджету України у 2010 році, без врахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, надійшло 257051,1 млн. грн., у тому числі до загального фонду — 207472,7 млн. гривень.

Рівень виконання планового показника, затвердженого Верховною Радою України (без врахування погашення заборгованості з відшкодування ПДВ минулих періодів), дорівнював 100,8 відсотка, проти 85,5 відсотка у 2009 році.

Середньомісячні надходження у квітні–грудні 2010 року до дохідної частини загального фонду держбюджету зросли порівняно із І кварталом більше як на 43,8% і досягли рівня 18,7 млрд. грн. за місяць.

Загальний обсяг відшкодування ПДВ у 2010 році з державного бюджету, із врахуванням погашення простроченої заборгованості із відшкодування ПДВ, яка була утворена у 2008-2009 роках, відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», становив 40671,8 млн. грн., що на 17,8 відсотка (або на 6,1 млрд. грн.) більше ніж у 2009 році. На 1 січня 2011 року залишок простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ було зменшено до 0,9 млрд. гривень.

Власні надходження бюджетних установ до спеціального фонду державного бюджету в 2010 році дорівнювали 22078,6 млн. грн., порівняно із 2009 роком надходження з цього джерела зросли на 7,4% (або на 1513,4 млн. гривень).

Касові видатки Державного бюджету України за 2010 рік виконані в обсязі 303588,7 млн. грн., що на 61151,5 млн. грн. (на 25,2 відсотка) більше аналогічного показника 2009 року. Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2010 рік, становив 98,6 відсотка проти 88,4 відсотка у 2009 році.

За загальним фондом державного бюджету у 2010 році було відкрито асигнувань на проведення видатків в обсязі 240557,6 млн. грн., що відповідає 99,6% плану звітного періоду (97,1% у 2009 році) і враховує заходи з економії видатків та фактичну наявність зареєстрованих зобов’язань.

Касові видатки загального фонду державного бюджету були здійснені на рівні 99,1% виділених асигнувань, що пов’язано із необхідністю проведення визначених законодавством процедур здійснення видатків, та становили 238314,9 млн. гривень. Обсяг касових видатків загального фонду державного бюджету за 2010 зріс проти аналогічного показника 2009 року на 50566,9 млн. грн., або на 26,9  відсотка.

Захищені статті та пріоритетні видатки загального фонду державного бюджету у 2010 році були профінансовані стовідсотково у сумі 227574,5 млн. грн., у тому числі:

—         оплата праці працівників бюджетних установ з нарахуваннями, соціальні виплати населенню – 50318,0 млн. грн., що на 6162,1 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         медикаменти та перев’язувальні матеріали, продукти харчування –  3781,2 млн. грн., що на 413,6 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 3205,6 млн. грн., що на 719,1 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         трансферт Пенсійному фонду – 59963,8 млн. грн., що на 15031,5 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         чорнобильські соціальні програми – 2469,9 млн. грн., що на 377,9 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І–ІV рівнів акредитації – 15430,2 млн. грн., що на 3050,8 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         фундаментальні і прикладні дослідження та дослідно-конструкторські роботи – 3599,1 млн. грн., що на 501,8 млн. грн. більше ніж у 2009 році;

—         реформування та розвиток Збройних Сил України – 105,6 млн. грн., що на 18,9 млн. грн. більше ніж у 2009 році.

За економічною класифікацією статей видатків найбільш значне зростання у 2010 році зафіксоване за: видатками на виплату процентів (доходу за зобов’язаннями) – на 68% до 16639,5 млн. грн., що пояснюється різким збільшення державного боргу попереднім Урядом; видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 34,2% до 4164,3 млн. грн., що пов’язано зі зростання цін на енергоносії через невигідні газові угоди, підписані попереднім Урядом; видатками на виплату пенсій і допомог – на 33,3% до 66074,0 млн. грн., що стало наслідком реалізації політики нового Уряду щодо підвищення соціальних гарантій; видатками на поточні трансферти органам державного управління інших рівнів – на 21,9% до 75362,9 млн. грн., що пов’язано із пріоритетною увагою нового Уряду до розвитку регіонів; видатками на дослідження і розробки, видатками державного (регіонального) значення – на 19% до 28078,4 млн. грн., та капітальними видатками – більш як вдвічі до 21057,1 млн. грн., що пояснюється політикою нового Уряду щодо переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку та значною мірою пов’язано із надолуженням відставання від графіка підготовки до Євро-2012, допущеного попереднім Урядом.

За 2010 рік із Державного бюджету України до місцевих бюджетів було перераховано трансфертів на загальну суму 78182,6 млн. грн., у тому числі із загального фонду – 72699,7 млн. гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2009 року обсяг перерахованих трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів у 2010 році збільшився на 15877,1 млн. грн., або на 25,5 відсотка, що дало змогу забезпечити виплату заробітної плати працівникам установ бюджетної сфери, що утримуються з місцевих бюджетів, у повному обсязі, а також спрямувати близько 2 млрд. грн. на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів.

Таким чином, в 2010 році завдяки наполегливій роботі та консолідації зусиль усіх гілок влади, запуску серії системних економічних реформ вдалося не тільки вирішувати проблеми минулих років, а й виконувати в повному обсязі всі підвищені соціальні зобов’язання, відновлювати фінансування інвестиційних проектів, при одночасному обмеженні зростання дефіциту та державного боргу. Все це створює тверду основу для формування та подальшого розвитку прозорої та ефективної системи державних фінансів на основі нових Бюджетного та Податкового кодексів, забезпечення макроекономічної стабільності та економічного росту задля зростання рівня добробуту населення.

Висновки

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки: по-перше, в процесі здійснення моніторингу виконання програм використовуються застарілі підходи щодо оцінювання діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, що зумовлює необхідність удосконалення його проведення із застосуванням сучасних методик і прогресивних підходів,підтверджених світовим досвідом; по-друге, недоліки процесу формування, затвердження та виконання програм призводять до неефективного використання державних коштів і погіршення добробуту населення. Відтак, актуальним є розроблення єдиної стратегії соціально-культурного розвитку держави з чітким формулюванням суспільних пріоритетів, цільових установок і завдань, відповідно до якої слід змінити всі інші програми та проекти розвитку; по-третє, такий

Фінансово-кредитне забезпечення діяльності господарюючих суб’єктів моніторинг має бути систематичним та охоплювати всі види програм з метою забезпечення результативності їх реалізації.

Таким чином, розвиток та удосконалення системи моніторингу виконання бюджетних програм дасть можливість забезпечити макроекономічну стабільність, розроблення нових і підвищення ефективності вже діючих бюджетних програм у контексті підвищення прозорості фінансування послуг.

Список використаної літератури

Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2010 р. / [Щербина І.Ф., Рудик А.Ю.,Зубенко В.В., Самчинська І.В.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., 2011. –143 с.

2. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2009 рік / [Щербина І.Ф., Рудик А.Ю., Зубенко В.В.,Самчинська І.В.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., 2010. – 136 с.
3. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2008 рік / [Щербина І.Ф., Рудик А.Ю., Зубенко В.В.,Самчинська І.В.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. – К., 2009. – 156 с.
4. Висновки Рахункової палати України про виконання Державного бюджету України за 2010.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/category/32826.
5. Запатріна, І.В. Удосконалення процесів контролю за ефективним використанням бюджетних коштів в Україні// Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. – 2009. – Вип. 12.– С. 20–29.