Педагогічні умови формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку

ВСТУП

Актуальність теми. Стан сучасного суспільства характеризується вагомими політичними, економічними і соціокультурними змінами. Ринкова економіка вплинула на всі сфери життя суспільства і на систему освіти, зокрема. Ця тенденція спостерігається і в дошкільній освіті. Одними із пріоритетних завдань, визначених Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні, є забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог, а також формування в неї почуття господаря: господарської відповідальності, підприємливості, ініціативності, свідомого ставлення до життя в умовах ринкових відносин.

Перетворення, що відбуваються в соціально-економічному, політичному, культурному житті України в останні роки, привели до істотних змін в освітньому середовищі дошкільного навчального закладу. Це знайшло прояв у зміні характеру вимог, які висуває суспільство до виховання і навчання зростаючої особистості, посиленні впливу на дошкільний навчальний заклад регіональних економічних і етнокультурних особливостей. Відбувається оновлення змісту освіти, змінюються форми і методи виховної роботи з дітьми.

Як відмічають українські науковці А. Богуш, Н. Гавриш, сучасні соціально-економічні відносини в суспільстві спонукають дитину досить рано знайомитися з проблемами сімейної «дорослої» економіки. Відтак, виникає необхідність організовано залучати дітей уже в дошкільному навчальному закладі до засвоєння основ економіки, пропедевтики економічної грамотності [4, с. 9].

Дослідники Г. Григоренко і Р. Жадан визначають дошкільну освіту як першу ланку в системі безперервної економічної освіти, відмічаючи, що тільки за умови її систематичного здійснення можна отримати позитивні результати [19, с. 27].

Процес економічного виховання підростаючого покоління в різних аспектах досліджували філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги. Зокрема, вивчались загальнопсихологічні закономірності входження особистості в соціальне життя (І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); етапи розуміння дітьми економічних процесів, станів, понять (А. Страусе, К. Дезінгер, Р. Саттон, Г. Ферт та ін.); фактори економічної соціалізації (Г. Маршалл, Л. Магрудер, А. Фьонем та ін.); розвиток економічного мислення дітей через засвоєння економічних понять (Г. Ягода, О. Козлова, Н. Побірченко); ступінь виховного впливу праці (З. Зайченко, Г. Могилевська); зміст і методи економічного виховання дітей (А. Аменд, І. Барило, Л. Горкіна, М. Єрмоленко, Р. Жадан, І. Іткін, Н. Кулакова, І. Мельничук, Л. Пономарьов, В. Попов, І. Сасова, В. Чічканов та ін.).[35, c.2]

У зв’язку з реформуванням освіти й усвідомленням вченими значущості проблеми економічного виховання в теорії та практиці педагогіки на сучасному етапі активізувався науковий пошук ефективних навчальних технологій. Здебільшого, наукові дослідження присвячено таким проблемам: вивченню окремих економічних понять побутово-господарської діяльності (В. Грошев, М. Ібрагімова, Н. Кривошея, П. Матвєєв, М. Мельник); формуванню нового типу економічного мислення (Л. Горкіна, О. Камишанченко, А. Кітов, В. Кондратьєв, Т. Любимова, І. Прокопенко, О. Шпак); формуванню бережливості в аспекті екологічного виховання (Л. Нульман, Л. Островська, О. Парамонов); розробленню найоптимальніших форм і методів навчання дошкільників (Т. Антонова, П. Апанасов, Л. Артемова, Н. Білова, О. Білоус, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Г. Григоренко, Е. Карпова, О. Янківська); формуванню економічної грамотності в дітей дошкільного віку, підготовці педагогів дошкільного навчального закладу до економічного виховання дітей (Н. Грама).

У дослідженнях Н. Грами встановлено, що засвоєння економічної грамоти забезпечується єдністю змісту, поступовим засвоєнням і розвитком елементарних економічних знань, умінь і навичок з постійним їх ускладненням відповідно до віку дітей [8,c.200].

У Базовому компоненті дошкільної освіти економічна сфера пронизує усі змістові лінії програми: «Природа планети Земля» − екологічно-доцільна поведінка; «Предметний світ» − володіння культурою споживання предметів тощо [2,c.7]. У державних освітніх програмах дітей дошкільного віку економічне виховання розглядається у поєднанні з іншими аспектами виховання. Так, у програмі «Дитина» завдання економічного виховання розв’язуються у поєднанні з трудовим вихованням в рамках розділу «Привчаємось працювати» та в процесі художньої діяльності дітей [15,c.87].

Зрозуміло, що економічне виховання в його традиційному розумінні, як процес формування економічного мислення, розвитку ділових якостей, суспільної активності та підприємництва, лише частково можна реалізувати у дошкільному навчальному закладі, враховуючи вікові особливості психічного розвитку вихованців. Тим не менш, формування та збагачення первинного економічного досвіду не лише забезпечить дошкільникам наявність елементарних економічних знань, готовність до варіативних дій, сформованість вольових якостей, але й стане підґрунтям для подальшого самостійного збагачення власного економічного досвіду, сприятиме розвитку загальної культури особистості.

Необхідність формування економічних уявлень з дошкільного віку є актуальною проблемою, оскільки несвоєчасність цього процесу може негативно позначиться на становленні таких основних характеристик особистості як працелюбність, ощадливість, економність.

Незважаючи на певну теоретичну і методичну розробленість означених питань, один з найвагоміших аспектів проблеми формування в дошкільників першооснов економічної культури, пов’язаний з набуттям первинного економічного досвіду для її забезпечення, залишається малодослідженим.

Недостатність вивчення проблеми стосовно напрямів формування економічної культури дошкільників в умовах сім’ї та закладів дошкільної освіти, наявність суперечностей між теоретичними розробками і практикою роботи дошкільних навчальних закладів зумовили актуальність дослідження та вибір теми – «Педагогічні умови формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку».

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічних умов формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку та розробленні елементів системи роботи вихователя для старшої групи.

Для реалізації поставленої мети нами окреслені такі завдання:

Вивчити психолого-педагогічні дослідження з формування економічних уявлень у дітей дошкільного віку.
Охарактеризувати зміст, форми та методи формування економічних уявлень у дітей дошкільного віку.
Обґрунтувати ефективність педагогічних умов формування економічних уявлень у старших дошкільників.
Здійснити аналіз стану проблеми в практиці роботи старшої групи дошкільного навчального закладу та розробити елементи системи роботи вихователя щодо формування у дітей старшого дошкільного віку економічних уявлень.

Об’єктом дослідження є процес економічного виховання дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування економічних уявлень у дітей старого дошкільного віку.

Методи дослідження:

теоретичні: історико-теоретичний та порівняльний аналіз психолого-педагогічних джерел дали можливість систематизувати теоретичні матеріали з проблеми формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку;
емпіричні: анкетування, опитування, спостереження, вивчення документації вихователя, аналіз розвивального середовища, узагальнення педагогічного досвіду, узагальнення даних.

Використовувалися графічні форми відображення одержаної інформації (схема, таблиці, діаграми).

Організація та проведення дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі СНВК «Лілея» Святошинського району м. Києва.

Структура бакалаврської роботи. Робота об’ємом … сторінок складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел.

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У розділі на основі здійсненого теоретичного аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури та інших джерел із досліджуваної проблеми розкрито сутність важливих для нашого дослідження дефініцій; обґрунтовано цінність економічного виховання у формуванні особистості дошкільника; охарактеризовано зміст, форми та методи формування економічних уявлень у дітей дошкільного віку.

1.1. Проблема економічного виховання дітей дошкільного віку в наукових джерелах

Аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність таких основних дефініцій дослідження як «економічне виховання», «економічна освіта», «економічна соціалізація», «економічна культура», «економічні уявлення», «первинний економічний досвід».

Термін «економіка» в буквальному перекладі з грецької означає «закони ведення домашнього господарства» («ойкос» – домогосподарство, «номос» – закон). Пізніше значення цього терміну було досить розширено, і сьогодні під економікою мається на увазі управління господарством не лише родини, а й фірми, галузі, держави або декількох держав, світу в цілому. Суспільну науку, яка вивчає об’єктивні закони господарської діяльності, в наш час також називають «економікою» [16,c.98].

Економіка − це, перш за все, вирішення двох основних питань: звідки беруться гроші і як ними розпорядитися, при цьому відсутність одного їх них робить недієздатним інше. Економіка − це господарство, сукупність всіх процесів, що використовуються людиною для забезпечення життя і задоволення своїх потреб.

Економічна освіта − це формування елементарних економічних уявлень, знань, умінь, і навичок щодо процесів вироблення, розподілу, обміну і споживання предметів довкілля, необхідних для участі особистості в усіх видах діяльності [16,c.104].

Економічне виховання − це організована педагогічна діяльність, спрямована на формування у дітей економічної свідомості; це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних певному віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки [16,c.101].

Оскільки, економічне виховання розглядається сучасними науковцями як один з важливих компонентів соціалізації особистості, то має місце так звана економічна соціалізація, що визначається як процес засвоєння елементарних економічних понять і категорій, формування базових економіко-психологічних якостей особистості та набуття первинного економічного досвіду, що дозволить особистості у майбутньому виступати в якості суб’єкта економічної діяльності. [7,c.25]

Іншими словами, економічна соціологізація − це процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства та формування у неї економічного мислення, процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності. Цілі і задачі економічної соціалізації у більшості співпадають з цілями і задачами економічного виховання, оскільки їх методи й засоби використовуються з однаковою метою впливу на економічну свідомість особистості [16,c.112].

Провідним інститутом соціалізації в дошкільному віці виступає дитячий садок, призначення якого – забезпечити фізичну, психологічну і соціальну компетентність дитини від народження до шести-семи років, сформувати ціннісне ставлення до світу. Одне з основних завдань навчально-виховного процесу ДНЗ в сучасних умовах полягає не в накопиченні навчальної інформації з окремих галузей знань, а насамперед у формуванні соціально-психологічних якостей, що дозволять особистості в майбутньому виступати в якості суб’єкта будь-якої діяльності.

А. Бояринцева розрізняє трудову, споживчу і власне економічну соціалізацію. Метою споживчої соціалізації в дитинстві є набуття навичок споживчої (купівельної) здатності і засвоєння знань з економічних понять, що характеризують різні аспекти споживання: гроші, купівля, місце купівлі та ін. Метою трудової соціалізації дітей є формування ставлення до праці через поведінкові аспекти в різних сферах (домашня праця, учбова діяльність та ін.). Власне економічна діяльність в дитинстві спрямована на засвоєння специфіки функціонування і виявлення таких соціоекономічних феноменів, як багатство-бідність, банк, реклама, інвестиції та ін. Різноманітність конкретних соціальних ситуацій впливає на різноманітність сприйняття економічного світу підростаючою людиною. Об’єктивно існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різноманітності виявів економічної соціалізації підростаючої людини, зокрема, у ставленні до праці і споживчої поведінки [27,c.10].

Економічна культура − це комплекс уявлень, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в економічній сфері суспільства й пов’язані з економічною діяльністю. Економічна культура одночасно функціонує не лише у сфері економіки, але й у сфері соціальних відносин. Одним з показників економічної культури є наявність сформованого економічного досвіду людини. Економічно культурна людина розуміє значення економічних термінів, доцільно використовує власні знання, дотримується морально-етичних норм у процесі власної економічної діяльності. Усе це є надбанням людини в процесі економічної діяльності, що складає її первинний економічний досвід [16,c.109].

Первинний економічний досвід визначають як елементарну форму відбиття економічної діяльності, що, з одного боку, є сукупністю отриманих раніше знань про сутність економічних стосунків та понять, сформованих елементарних економічних умінь і навичок, з іншого – виступає необхідною умовою для подальшого їх збагачення [34,c.49].

Складовими первинного економічного досвіду є:

мотиваційна, що характеризується наявністю інтересу до економічної сфери життєдіяльності, уміння ставити мету, оцінювати соціально-економічну ситуацію, орієнтуватися в економічних процесах, ураховуючи власні можливості, сформовані знання й уміння;
інформаційна, що включає сформовані економічні уявлення, освоєнні економічні поняття, знання й розуміння основних законів та економічних процесів тощо;
операційна, до якої належать сформовані економічні дії, наявність елементарних умінь і навичок для забезпечення економічної діяльності, уміння приймати рішення та діяти відповідно до соціально-економічної ситуації, що склалася, готовність до варіативних дій у життєвих ситуаціях економічного вибору.

Для набуття, збагачення і використання первинного економічного досвіду також необхідними є розвинені морально-економічні якості, важливі для успішної економічної діяльності, та сформовані інтелектуальні здібності людини.

Власну економічну діяльність особистість вибудовує на основі економічних уявлень про те, як функціонує економіка, як створюється суб’єктивний економічний образ: здатність людини або соціальної групи відображати, розуміти економічні явища, пізнавати їх сутність, засвоювати та співставляти економічні поняття, категорії, теорії з вимогами економічних законів, з об’єктивною реальністю [38,28].

Перші дослідження, присвячені економічному вихованню і економічній освіті дітей дошкільного віку почали з’являтись у педагогічній літературі у 70-80 рр. ХХ століття. Проте, ні в дослідженнях того часу, ні в працях сучасних дослідників немає чітких розмежувань понять економічне виховання та економічна освіта.

М. Малишев, В. Розов і Б. Шемякін вбачають в економічній освіті й вихованні синтез трудового та морального виховання, що може вважатися самостійним напрямком, мати свої специфічні цілі, завдання, зміст і перебувати в діалектичному взаємозв’язку з іншими аспектами виховання [33,c.57].

Дослідниками Р. Буре, В. Нечаєвою вивчалися специфіка праці дошкільника; у роботах С. Котлярової, В. Логінової − роль знань у розгортанні трудового процесу; Н. Кривошея, Я. Неверович й ін. досліджували проблеми моделювання ситуації як засіб посилення трудових дій; Д. Дзінтерс, Л. Порембська та ін. розглядали педагогічні умови організації трудової діяльності дітей; формування позитивного відношення до праці, працьовитості, трудової активності, розглядалися в роботах С. Козлової, А. Образцової, О. Тулегенової; підготовці вихователів до здійснення економічного виховання дітей присвячені праці Н. Грами [10,c.51].

Низка таких учених, як А. Аменд, І. Баріло, М. Єрмоленко, І. Іткін, Н. Клепач, Н. Кулакова, І. Мельничук, Л. Пономарьов, І. Сасова, О. Шпак розглядають економічну освіту та виховання як самостійний напрямок. Деякі автори, Л. Горкіна, О. Комишанченко, А. Кітов, В. Кондратьєв, Т. Любимова, І. Прокопенко, О. Шпак, визначаючи сутність економічного виховання, зауважують, що його основою є формування економічного мислення, свідомості, поведінки й інших соціально-психологічних якостей особистості, які необхідні їй у виробничо-економічній діяльності й повсякденному житті [9,c.58].

Більшість науковців вважають, що економічне виховання виражається насамперед в осмисленому, усвідомленому, відповідальному ставленні до праці людей, навколишнього середовища, результатів праці й природного середовища, до матеріальних цінностей, продуктів, засобів праці, предметів споживання, грошей, до власності, природних ресурсів, часу.

Значна кількість робіт, опублікованих А. Амендом, розкривають теоретичні й практичні питання економічної освіти й виховання підростаючого покоління, які розраховані на вихователів дошкільних навчальних закладів, вчителів початкової школи, класних керівників, керівників шкіл, дошкільних закладів, студентів, і містять опис передового досвіду економічної підготовки дітей [1,c.12].

У дослідженнях В. Нечаєвої, Л. Порембської розглядаються проблеми формування економічно значимих якостей особистості, зокрема: ощадливості по відношенню до природи, речей (книги, іграшки тощо). Проте, вони не носять характер системної економічної освіти дітей дошкільного віку [30].

Дослідження цієї проблеми в умовах суспільного дошкільного виховання здійснила Р. Жуковська. Робота була спрямована на пошук способів та прийомів формування ощадливості, як одного з найважливіших аспектів виховання дитини-дошкільника. При цьому в дітей виховувалося дбайливе ставлення до власних речей та речей інших людей. Р. Жуковська зазначала, що формувати ощадливість у дітей дошкільного віку потрібно тільки в єдності з родиною. У її дослідженні переконливо показано, що виховання дбайливого ставлення до речей можливе лише в гармонійному поєднанні з трудовим вихованням, приученням до порядку, вихованням відповідальності за збереження речей, як результату праці [20,c187].

Можливості економічної освіти й виховання дітей дошкільного віку з урахуванням комплексного підходу були розглянуті А. Шатовою. Дослідниця знову ж таки наголошує на доцільності синтезу морального, трудового та економічного аспектів навчання та виховання [41,c.5].

Ряд праць Д. Чесноускене присвячено формуванню в старших дошкільників уявлень про ціну й вартість товарів, грошові знаки. Автор проаналізувала стан економічного виховання дошкільників, виявила особливості сприйняття грошових знаків, їхньої купівельної можливості.[40,c.18]

Українських школярів почали ознайомлювати з первинними економічними поняттями з 1993 року, тоді як в дошкільних навчальних закладах на той час економічне виховання дітей обмежувалося ознайомленням дошкільників з працею дорослих.

У сучасній концепції освіти підкреслюється особливе значення дошкільного віку у формуванні й розвитку унікальної особистості дитини, оскільки саме на цьому етапі закладаються основи особистісної культури, забезпечується засвоєння первинних соціокультурних правил і норм. Особливість цього періоду, яка відрізняє його від інших, наступних періодів розвитку, полягає в тому, що він забезпечує загальний розвиток, є фундаментом для надбання в майбутньому спеціальних знань, навичок.

Більшість передумов майбутньої економічної діяльності людини закладається в дошкільному віці, адже «якщо не сформувати її своєчасно, то можуть проявитися негативні сторони в поведінці дітей − безгосподарність, неохайність, байдужість до ушкоджених речей, до книжок, іграшок, матеріалів до ігор і занять; більше того, формуються нерозумні, а іноді й невиправдані потреби, порушується процес правильної ціннісної орієнтації», − стверджує А. Шатова [41,c.6].

Вимоги суспільства та численні дослідження останніх років свідчать про необхідність впровадження економічної освіти саме з дошкільного віку, коли діти отримують первинний досвід в елементарних економічних відносинах, відбувається їх залучення до світу економічної дійсності (Л. Галкіна, Н. Грама, Г. Григоренко, Р. Жадан, Ю. Лелюк, Н. Побірченко, А. Сазонова та інші).

Це спонукало до створення нових програм з економічної підготовки дошкільників (Л. Дрозденко, Н. Смелянська, Л. Книшова, Л. Любимов, О. Меньшикова, О. Прутченков, Б. Райзберг). [11, c. 25]. Автори програм передусім зосереджують свою увагу на відборі доступних для дошкільників знань в галузі економіки. Проте, на нашу думку, більш доцільним є не стільки засвоєння відірваних від реального життя сучасного дошкільника економічних знань, скільки забезпечення первинного економічного досвіду, формування якого починається, коли дитина виконує самостійні вольові дії, будує взаємодію з іншими суб’єктами соціальної дійсності та вже на цій основі освоює певні знання та вміння.

Зважаючи на це, можна зробити висновок, що суспільство має пред’являти певні вимоги до рівня економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Вони виражаються в системі загальнозначущих економічних цінностей, оволодіння якими є обов’язковим для реалізації ефективності процесу економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Ці вимоги зумовлені, з одного боку, загальними соціально-економічними цінностями або економічною культурою суспільства, а з іншого − потребнісно-мотиваційною системою індивіда, в якій відображено можливості засвоєння необхідних економічних цінностей. Реальним втіленням даних вимог є суспільно необхідний рівень економічної освіти.

У державних освітніх програмах дітей дошкільного віку поняття «економічне виховання» розглядається у поєднанні з іншими аспектами виховання, а також в контексті всебічного гармонійного розвитку дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору. В програмі «Впевнений старт» зазначається, що економічне виховання є невід’ємним елементом соціальної зрілості особистості в дошкільному віці [32].

Таким чином, наукові дослідження останніх років, реформування освіти в Україні та соціальні чинники свідчать про необхідність впровадження економічної освіти саме з дошкільного віку.

1.2. Ціннісний вимір економічного виховання у формуванні особистості дошкільника

Основа майбутньої особистості закладається в ранньому віці. Знання та вміння, набуті в дитинстві – це коріння і, чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті.

Елементарні економічні знання не формуються на порожньому місці, визначальним тут є конкретні умови, в яких росте й виховується дитина: сімейне середовище, ставлення до оточення, її духовний світ мають великий вплив на формування особистості майбутнього громадянина.

У дитячому садку малюк навчається гуманному ставленню до природи, поваги до людей праці, доброзичливості, взаємодопомоги. І тому дитина, яка виховується там, де панують ці чесноти, в майбутньому завжди буде бережливою і економною в своїй виробничій діяльності.

Економне, бережливе ставлення до природних ресурсів, продуктів праці людей – важлива вимога сучасного життя. І чим раніше діти усвідомлять це, тим більше берегтимуть дарунки природи і весь рукотворний світ. А це означає готовність до практичного життя, набуття важливої складової життєвої компетентності, формування якої – один з пріоритетів Базової програми дошкільної освіти.[2]

Економічна освіта дітей починається ще в дошкільному віці з ролі «безтурботного споживача». Потім дитина стає свідомим споживачем, а згодом − створює предмети споживання. У цьому − запорука нового мислення, нового ставлення до життя. Дошкільнята здатні засвоїти елементарні економічні знання та категорії і те, що ці знання їм потрібні […].

Ознайомлюючись з основами економіки, дитина вчиться:

– розуміти й цінувати навколишній предметний світ;

– поважати людей, які вміють добре працювати і чесно заробляти гроші;

– усвідомлювати на доступному їй рівні взаємозв’язок понять «праця − продукт − гроші» і те, що вартість продукту залежить від його якості;

– бачити красу людського витвору;

– визнавати авторитетними якості людини-господаря: бережливість, ощадливість, працелюбність водночас із чесністю, щедрістю, шляхетністю, милосердям, вмінням співпереживати (приклади меценатства, благодійництва, матеріальної взаємодопомоги тощо);

– адекватно поводитися в реальних життєвих ситуаціях;

– контролювати свої потреби відповідно до віку.

На думку науковців та педагогів-практиків, уже в дошкільному віці можливо і необхідно виховувати у дітей почуття господаря з притаманними йому якостями економічної діяльності − ощадливості, економності, раціональності, діловитості. Тому, вказуючи на важливість виховання якостей, відповідних образу «людина-господар», необхідно відзначити лінію взаємозв’язку економічного і морального виховання.

Під морально-економічною вихованістю слід розуміти інтегративну якість особистості, що виражається у здатності дітей брати участь в економічних відносинах, орієнтуючись на загальноприйняті моральні норми, а також у готовності задля досягнення власних економічних цілей і успіху з урахуванням моральних цінностей [22,c.47].

Знання про норми моралі повинні поєднуватися з формуванням моральних якостей у дошкільнят. Ощадливість, відповідальність, діловитість, підприємливість та інші якості людини як носія економічних відносин і продуктивної сили повинні трансформуватися в соціально-психологічні і моральні якості. Тим самим буде забезпечуватися єдність економічної освіти і морального виховання. Поява економічно грамотного і морально стійкого покоління забезпечить моральний імунітет до впливу негативних факторів соціального середовища і соціальну стійкість [5,c.59].

Таблиця 1.1.

Морально-економічні якості особистості дитини старшого дошкільного віку

№	Морально-економічні якості	Характеристика морально-економічних якостей
1.	Ощадливість	Позитивна якість особистості, що виражається в зберігаючому відношенні до особистого, суспільного, сімейного або державного майна, економному витрачанні матеріалів і засобів. Ощадливість є позитивним ставленням до результату чужої і власної праці, особистої власності, речей, природи.
2.	Відповідальність	Моральна якість особистості, що виражається у здатності людини відповідати за свої вчинки. Відповідальність поширюється на всю соціально значиму діяльність людини, здійснювану нею в умовах можливості вільного вибору. Формується як результат вимог, які пред’являються до особистості. Сприйняті нею, вони стають внутрішньою основою мотивації поведінки дитини.
3.	Діловитість	Риса особистості, що включає чіткість і організованість у роботі, вміння знаходити найбільш раціональні способи вирішення виникаючих практичних завдань, наполегливість і послідовність у подоланні труднощів і досягнень поставлених цілей.
4.	Підприємливість	Ділова якість особистості, що виявляється в енергійності, спритності, винахідливості, практичній кмітливості й діловитості у вирішенні поставлених завдань. Вона проявляється у виборі оптимального рішення, раціонального способу дії (наприклад, які матеріали вибрати для поробки), виборі своєї ролі в запропонованій грі.

Зміст таблиці 1.1. дає можливість зробити висновок, що розвиненість означених морально-економічних якостей у дітей старшого дошкільного віку дозволяє говорити про ефективність економічного виховання вихованців дошкільного навчального закладу.

Саме в дошкільному віці починають формуватися моральні почуття, що мають значення для розвитку шляхетних взаємин. Щире ставлення дорослих до будь-кого або будь-чого незабаром стає і ставленням дітей до цих же людей і явищ, що виражається у відповідних морально спрямованих почуттях. Помічається діяльне прагнення надати взаємодопомогу і підтримку. Виникнення дружби між дітьми, турботливого ставлення один до одного відбувається на основі початкових форм почуття обов’язку і відповідальності.

Уявлення про моральність у дошкільнят багатше і правильніше, ніж їхня поведінка. Особистий моральний, а тим більше економічний досвід дітей обмежений, тому завданням батьків і педагогів є створення таких виховних ситуацій, які б сприяли збагаченню морально-економічного досвіду дошкільників та формуванню морально-економічних звичок. Адже моральні уявлення не закладаються дорослим у голову дитини, а формуються в її свідомості на основі певної послідовності вміло спрямованих дій.

У старшому дошкільному віці діти починають усвідомлювати той факт, що відносини між людьми вибудовуються на основі моральних норм, при цьому відношення дошкільнят до моральних норм відрізняється наступними особливостями:

великим інтересом до змісту моральних правил поведінки;
відсутністю негативного ставлення до правил моралі;
безкомпромісністю в моральних вимогах до інших.

Формування моральних поглядів, переконань, ідеалів, що визначають повсякденну поведінку людини, здійснюється в умовах морального вибору в поведінці й діяльності.

Без повсякденної участі в моральній справі, підкріпленої соціально цінним продуктом, дитина не навчиться цінувати працю інших людей, не залучиться до розуміння того, що значить трудове зусилля, наполегливість, сумлінність, задоволення від отриманих результатів. Як наслідок, не вдасться виховати діяльну людину, здатну жити і ефективно працювати відповідно до морально-правових норм.

У дошкільному віці праця має свою специфіку: діти дошкільного віку поки не можуть створювати соціально значущих цінностей, вони є лише споживачами того, що для них виробляють дорослі. Вихід із цього становища − продуктивна діяльність, що організовується у формі спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми.

Поняття «продуктивна діяльність» охоплює цілий ряд конкретних видів активності − малювання, конструювання, ліплення, аплікацію, що традиційно представлені та займають істотне місце в дитячому життя. Особливість продуктивної діяльності в тому, що, незалежно від матеріалів, вона представляє собою «творчу» роботу, спрямовану на отримання предметно-оформленого результату відповідно до поставленої мети (задуму).

Значення продуктивної діяльності для економічного виховання дошкільників полягає в тому, що в її процесі розвивається «почуття ініціативи», прагнення до творчої активності, здатність до цілепокладання, вольового зусилля, а також прийняття та реалізації цілі у відповідності із заданими стандартами (умовами) [31,c.57].

Оскільки, період дошкільного дитинства є сенситивним для морального становлення особистості, а моральні аспекти її становлення притаманні всім видам діяльності, можна стверджувати, що економічне виховання по-справжньому ефективне тільки при розгляді моральних сторін економічної і трудової діяльності людини. Особливо важливо це враховувати в процесі економічного виховання дітей дошкільного віку, так як багато значущих особистісних якостей, ціннісних орієнтацій і норм поведінки, не сформованих в цей період, надалі сформувати буде набагато складніше.

Цінність економічного виховання дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб закласти основи всебічного розвитку особистості, виховати сумлінне ставлення до посильної господарсько-побутової праці, дбайливе відношення до сімейних та суспільних надбань, формування сучасного економічного мислення: формування переконання про єдність економічних інтересів сім’ї і суспільства, навчання вмінню раціонально організовувати трудову діяльність, ведення домашнього господарства та розподілу грошових коштів, виховання колективізму в побуті, взаємодопомоги між членами сім’ї, товаришами, сусідами, прищеплення бережливого та економного ставлення до особистої та суспільної власності, морально-економічних якостей.

1.3. Зміст, форми та методи формування економічних уявлень у дітей дошкільного віку

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина України – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, надзвичайно важливою є продумана послідовна робота з економічної освіти найменших громадян нашого суспільства.

Ще змалку дитина бере участь в економічних процесах: вона разом з батьками ходить в магазин, іноді самостійно робить покупки, і таким чином, свідомо чи підсвідомо − вона, так чи інакше, отримує економічний досвід.

Проте, на думку психологів та педагогів, сенситивним періодом для економічного виховання є старший дошкільний вік, адже саме цей період є вирішальним у розвитку пам’яті, уваги, мови, формування творчих уявлень, а також економічної соціалізації. Тому завдання педагога полягає в тому, щоб не тільки дати певний об’єм економічних знань, але й, що дуже важливо, навчити правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати справжнього господаря свого життя і своєї країни.

Чим раніше діти почнуть опановувати ази економічної освіти, тим більш усвідомленими, раціональними та розумнішими будуть їхні дії та вчинки, бо саме в цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: розподілі сімейного бюджету, складанні меню, обладнанні квартири тощо [36,c.34].

Процес економічного виховання дошкільників передбачає набуття ними елементарних економічних знань і досвіду в сім’ї та дошкільному навчальному закладі.

Економічних знань набувають шляхом наслідування, за інструкцією, в результаті логічності поведінки, творчого пізнання і вивчення навколишнього світу з урахуванням наступних чинників:

особистісні якості (властивості);
ставлення до речей, предметів побуту (бережливість, ощадливість, діловитість, практичність, дбайливість);
ставлення до інших людей, до природи, тварин […].

Методика економічного виховання повинна будуватися з урахуванням основних педагогічних принципів навчання:

принцип доступності реалізується при адаптації складних економічних понять (ціна, товар, купувати-продавати, бюджет, дешевше-дорожче, вигода) до рівня розуміння дітей дошкільного віку;
принцип системності і послідовності в навчанні виявляється в тому, що знання дітям даються від простого до складного, від часткового до загального. Послідовність полягає в тому, що, по-перше, діти спочатку знайомляться з поняттями (категоріями), на тлі яких формуються уявлення про їх значення, використання, по-друге, спочатку дітей знайомлять з поняттями через заняття та ігри під керівництвом вихователя, а далі діти самостійно застосовують отримані знання в своїх іграх (дидактичних, сюжетно-рольових, рухливих, режисерських);
принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей підтверджує необхідність використання ігрових методів у роботі з економічного виховання дітей. Індивідуальний підхід до дітей здійснюється в допомозі в організації ігор, в засвоєнні різних понять.[]

Однією з умов в методичних підходах є відбір змісту, близького і цікавого як дорослим, так і дітям. Практичні і пізнавальні завдання в галузі економічної культури повинні випливати з реальних ситуацій, з якими стикаються діти у повсякденному житті.

При реалізації завдань економічного виховання в дошкільному навчальному закладі В. М. Кушнір [26,c.135] виділяє такі напрямки роботи.

Перш за все, дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов’язано, згідно з основними програмами розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дошкільного навчального закладу, тому що праця – провідна категорія економічної науки.
Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін.; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін.
Закріпити знання основних категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця); познайомити з поняттями: дорожче-дешевше, вигідно-невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.
Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення старших дошкільників в процес сюжетно-рольових, дидактичних ігор, зокрема, настільно-друкованих; читання художньої літератури.
Педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного навчального закладу та сім’ї [].

Найефективнішими організаційними формами економічного виховання є: екскурсія, прогулянка, подорож, заняття, самостійна робота над завданнями вихователя.

У процесі економічного освіти використовуються такі педагогічні методи і прийоми: спостереження з показом, зіставленнями, створення проблемних ситуацій з пошуковими операціями, заохочення, стимулювання, синтез різних видів ігор з використанням певних предметів, зокрема грошей.

Основні економічні знання дитина здобуває, беручи участь у навчальній діяльності, внаслідок якої змінюється сама дитина, відтак вона є формою самовдосконалення кожного вихованця.

Економічних знань і вмінь дитина набуває дуже рано, проте багато з них є поверховими і надовго залишаються баластом. Однією з причин такої ситуації є неможливість безпосереднього спостереження за діяльністю дорослих, за їх складними соціальними відношеннями. Економічні знання тісно пов’язані з процесом мимовільного запам’ятовування як формою пізнавальних і практичних дій. Саме вони дають змогу запровадити цілеспрямовану систему раціональної діяльності з раннього періоду життя дитини.

Робота дорослих полягає в тому, щоб поєднати і висвітлити елементи діяльності, що не потрапили в поле зору дитини, однак є необхідними для подальшого опановування нею надбаннями цивілізації.

Систематичні спостереження, що спираються на процес мимовільного запам’ятовування, є найраціональнішим, однак не єдиним шляхом педагогічного розв’язання проблеми. Для опанування різними знаннями у дітей потрібно розвивати і форми довільного запам’ятовування. Вони ґрунтуються на способах мнемічної дії − повтореннях, групуванні матеріалу, зіставленні, узгодженні.

Дитина перебуває в стані діяльності, однак не все, що потрапило в поле її зору, можна назвати раціональною діяльністю. В основу будь-якої раціональності покладено найширше, найповніше знання про об’єкт. Отже, для спостереження і тривалої роботи бажано обирати такі форми організації діяльності: екскурсії, прогулянки, подорожі, розповіді, замальовування, заняття.

Для успішного навчання дітей елементів раціональної діяльності важливо спланувати систему предметно, логічно впорядкованих зв’язків, в основу якої покладено реальний процес, який за належних умов має елемент завершеності у вигляді конкретного і вагомого для дитини наочно визначеного результату. Цей процес має залишатися відкритим, щоб до нього можна було долучити підсистеми і зв’язки, зберігаючи при цьому структуру логічно впорядкованих компонентів діяльності.

Таку структуру можна подати як певну послідовність фрагментів, коли кожний фрагмент дійсності може виконувати роль системи. Наприклад, самоорганізація діяльності при виконанні певного завдання (виконавець може впоратися сам, а може вчинити так, як Том Сойєр: він не тільки виконує ненависну йому роботу (фарбування паркану), а й перетворює ситуацію собі на користь, зацікавлює товаришів, вигідно «продає» її і навіть організовує змагання з виконання дорученої роботи. Маємо приклад майбутнього підприємця, організатора, фінансиста).

Гра, як провідна діяльність дошкільників, виступає для дитини орієнтиром у світі дорослих. Враховуючи той факт, що дитяча субкультура розвивається у формах сюжетно-рольової гри, за допомогою спрямованого педагогічного впливу може переходити у творчо-продуктивну діяльність на наступних вікових етапах, вона є підґрунтям для закріплення початкових економічних знань, формування і розвитку економічних якостей та навичок.

За допомогою дидактичних ігор, педагог закріплює знання дітей про галузі економіки, уявлення з фінансових категорій і дій з ними.

Формування у дошкільників елементарних економічних знань, економічної культури, трудової та моральної творчої мотивації, активної громадянської позиції, діловитості, підприємливості, умінь правильно орієнтуватись у різних життєвих ситуаціях відбувається через різноманітні форми організації дитячої діяльності, особлива роль в яких належить грі.

Гра має неперевершене значення для цілісного розвитку дитини. В ігрових діях розвиваються мова й мислення дитини, її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме у грі дитина наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра – найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у майбутньому.

Дидактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості допомагають зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дитини в економічні відносини.

Через ігрову діяльність вирішуються певні завдання:

Створити умови для формування елементарних економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку.
Навчити розуміти та цінувати навколишній предметний світ (як результат людської праці), бачити красу людського творіння, ставитись до нього з повагою.
Визнавати пріоритетними якості людини-господаря: бережливість, раціональність, економність, працелюбство.
Розвивати емоційну сферу, формувати позитивну самооцінку, здатність розпізнавати почуття інших людей.
Виховувати в дітей навички та звички мовного етикету, культурної поведінки (в реальних життєвих ситуаціях поводитись відповідно з розумними потребами) [].

Усі ігри можуть бути як частиною занять із економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом, природою так і використовуватися в повсякденній діяльності.

Ігри можна проводити як з усією групою дітей, так і з підгрупою або індивідуально. Багато залежатиме від творчого підходу вихователя до організації та проведення гри: щось ускладнюється, замінюється, додумується відповідно до віку та індивідуальних особливостей, характерів, емоцій та пізнавальних здібностей своїх вихованців безпосередньо під час гри, що надає можливість зробити її цікавішою.

В сюжетно-рольових іграх модулюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва та реалізації готової продукції, створюються найбільш сприятливі умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, наближені до реальності обстановки, встановлюється психологічно адекватна віку ситуація спілкування.

Розвиваючі та ситуативні ігри надають вихователеві унікальну можливість спостерігати за процесом збагачення соціального досвіду дітей, їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами в непростих, наближених до реальних ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо. Особливе значення, на наш погляд, мають ігри-стратегії – це складна багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій всіх учасників гри.

Навчання економічним азам під час гри носить інтегрований, розвиваючий характер, забезпечує максимальну активність дітей в процесі пізнання економічних основ, розвиває в них інтерес до економічних знань, робить їх найбільш зрозумілими та доступними.

Спеціальні заняття економічного напряму на яких проводяться бесіди з використанням спеціальної економічної літератури для дітей, зустрічі з батьками дітей, представниками різних професій доцільно організовувати для ознайомлення дошкільників з різними професіями, що виникли сьогодні (менеджер, бізнесмен, брокер, комерсант, фермер та ін.) [].

Отже, формування економічних уявлень у старших дошкільників в процесі їх пізнавальної діяльності потребує використання таких педагогічних методів і прийомів, як: спостереження, показ, зіставляння, створення проблемних ситуацій, пошук операцій, вправляння, заохочення. Провідними організаційними формами виступають: екскурсія, прогулянка, подорож, заняття, самостійна робота за завданням вихователя.

При цьому важливо забезпечити комплексний підхід до процесу економічного виховання, що передбачає формування елементарних економічних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності; надання пріоритету серед інших засобів формування первинного економічного досвіду ігровій діяльності; поступове впровадження ігор економічної спрямованості.

Висновки до розділу І

На основі аналізу сучасних наукових джерел з дослідженої проблеми нами було встановлено:

з переходом України до ринкової економіки сучасне українське суспільство потребує підвищення рівня економічної культури кожного громадянина. Саме тому надзвичайно важливим є формування нового покоління, яке буде позитивно сприймати економічну інформацію. Економічні знання необхідні нашим дітям, як елементарні знання гігієни, правил поведінки в суспільстві і правил дорожнього руху, такі ж важливі як знання рідної мови і математики;

– чим раніше розпочати процес економічного виховання, тим швидше дитина адаптується до сучасного життя. Особливо слід звернути увагу на це під час підготовки дитини до школи, де на неї чекають перші перші реальні операції з грошима. З огляду на це дорослі повинні зробити все можливе, щоб дитина почувалася в соціально-економічному середовищі адекватно й комфортно;

– у державних освітніх програмах для дітей дошкільного віку поняття «економічне виховання» розглядається у поєднанні з іншими аспектами виховання, а також в контексті гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору. У програмі «Впевнений старт» зазначається, що економічне виховання є невід’ємним елементом соціальної зрілості особистості в дошкільному віці, а в програмі «Українське дошкілля» виокремлено розділ «Економічна освіта»;

– сучасними вченими розроблена методика формування у дітей старшого дошкільного віку первинних економічних уявлень, яка передбачає зміст, форми, методи та етапи виховної роботи в дошкільному навчальному закладі та сім’ї.

Розкрито сутність важливих для нашого дослідження понять:

Економічне виховання − це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних певному віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Економічна соціологізація − це процес входження підростаючої людини в економічну сферу суспільства та формування у неї економічного мислення, процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки і реалізацію їх в реальній дійсності.

Первинний економічний досвід – це елементарна форму відбиття економічної діяльності, що, з одного боку, є сукупністю отриманих раніше знань про сутність економічних стосунків та понять, сформованих елементарних економічних умінь і навичок, з іншого – виступає необхідною умовою для подальшого їх збагачення.

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У другому розділі нами було обґрунтовано ефективність педагогічних умов формування економічних уявлень у старших дошкільників, проведено експериментальне дослідження педагогічних умов формування економічних уявлень в дітей старшого дошкільного віку на базі СНВК «Лілея» м. Києва та розроблено перспективний план роботи вихователя з економічного виховання для старшої групи.

2.1. Педагогічні умови формування економічних уявлень у старших дошкільників

Ефективність педагогічних процесів обумовлена обов’язковою наявністю педагогічний умов. Науковці спеціально визначають термін «педагогічна умова» як певну обставину чи обстановку, яка впливає (прискорює чи гальмує) на формування та розвиток педагогічних явищ, процесів, систем, якостей особистості [Краткий психологический словар / [сост. Л. А. Карпенко; под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – Ростов н/Д : Феникс, 1998. – 512 с., с. 97].

А. М. Алексюк, А. А. Аюрзанайн, П. І. Підкасистий під педагогічними умовами розуміють чинники, що впливають на процес досягнення мети, при цьому поділяють їх на:

– зовнішні: позитивні відносини вихователя і вихованців; об’єктивність оцінки освітнього процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо;

– внутрішні (індивідуальні): індивідуальні властивості вихованців (стан здоров’я, властивості характеру, досвід, уміння, навички, мотивація тощо) [Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: навч. посіб. / [А. М. Алексюк, А. А. Аюрзанайн, П. І. Підкасистий, В. А. Козаков та ін.]. – К. : ІСДО, 1993. – 336 с.].

Педагогічними умовами вважають обставини, що сприяють розвитку чи гальмуванню навчально-виховного процесу, їх визначають як комплекс засобів, наявних у навчального закладу для ефективного здійснення навчально-виховного процесу. На думку О. Бражнич, педагогічні умови є сукупністю об’єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети [Бражнич О. Г. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи : дис. … канд. пед. наук / О. Г. Бражнич. – Кривий Ріг, 2001. – 238 с.].

А. Найн зазначає, що педагогічні умови – це сукупність об’єктивних можливостей змісту, форм, методів, прийомів, засобів педагогічного управління та матеріально-просторового середовища, що забезпечують успішне вирішення поставлених та спроектованих завдань [29,с.25].

Процес формування економічних уявлень старших дошкільників, що відбувається поетапно, буде успішним, якщо врахувати специфіку кожного етапу та сукупно реалізувати такі педагогічні умови:

– освіта та самоосвіта педагога, що дає можливість розширити уявлення про сучасні економічні проблеми, зрозуміти позитивні й негативні сторони ринкових відносин, усвідомити взаємозв’язки економічних понять, оволодіння методикою економічного виховання;

– створення розвивального середовища (обладнати педагогічний процес так, щоб різноманітний наочний матеріал: альбоми, книжки, предмети, іграшки тощо ілюстрував економічні питання, що обговорюються з дітьми;

– забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання, що передбачає формування елементарних економічних уявлень, умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності;

– поєднання різних форм і методів виховання дітей (надання пріоритету ігровій діяльності серед інших видів діяльності по формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку);

– поступове впровадження ігор економічної спрямованості;

– співпраця педагогів і батьків [35, с. 15-16].

У формуванні елементарних економічних знань вирішальна роль належить вихователеві. Від його духовних, моральних якостей, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави. Вихователеві потрібно пам’ятати, що для дитини-дошкільника він має стати зразком розумного і дбайливого господаря. А для того, щоб сформувати такі якості у дитини дошкільного віку, вихователеві потрібно бути у постійному пошуку нових технологій.

Реалізація завдань залежить від вибору засобів, прийомів, організаційних форм.

Важливо пам’ятати, що успіху виховної дії можна досягти за умови, коли поруч із загальними короткочасними завданнями вихователь розроблятиме і впроваджуватиме довгострокові завдання-проекти інтегрованого змісту.

При цьому практична реалізація змісту матеріалу з економіки з дітьми старшого дошкільного віку вимагає врахування декількох вимог:

Успішне здійснення економічного виховання повинне будуватися на особистісно-орієнтованій моделі взаємодії педагога з дітьми.

У процесі ознайомлення дітей з економічними поняттями (категоріями) та морально-економічними нормами повинні створюватися умови (як викладачем, так і дітьми) для прояву творчості та винахідливості.

Під економічно-виховуючим середовищем ми розуміємо сукупність оточуючих дитину явищ, подій, що впливають на її особистісний розвиток і сприяють її входженню у світ соціально-економічних відносин. Створення економічно-виховуючого середовища спрямоване на формування таких морально-економічних якостей особистості, як ощадливість, бережливість, практичність, діловитість, хазяйновитість.

Природно, що саме сім’я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.

На думку В. М. Кушнір, програма взаємодії будь-якого дошкільного навчального закладу із родиною з економічного виховання дошкільників має реалізовувати такі завдання:

– розроблення і впровадження в практику дошкільного закладу різноманітних форм і методів взаємодії ДНЗ із родиною, що сприяють економічному вихованні дітей;

– активне включення батьків у навчально-виховний процес дошкільного закладу [23, с. 140].

Вирішальна роль сім’ї у вихованні дітей загальновизнана. Традиційно, одним з основних завдань сім’ї є її господарсько-економічна діяльність, що є необхідною умовою життя і розвитку сімейних відносин. Повсякденний облік витрат і доходів, правильне використання кожної заробленої копійки, дбайливе ставлення до продуктів харчування та речей – все це представляє великі можливості для економічного виховання дітей у сім’ї. Особливу увагу в сім’ї приділяється формуванню морально-економічних якостей (внутрішні духовні якості особистості, пов’язані з етичними нормами, правилами поведінки в економічній діяльності, що виражаються в здатності брати участь в економічних відносинах, орієнтуючись на загальноприйняті моральні норми з метою досягнення успіху). саме сім’я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.

Важливим питанням у плані економічного виховання дітей в сім’ї є організація господарсько-побутової праці в квартирі, будинку, на вулиці тощо. Ця праця має бути раціонально організована, тобто корисна, ефективна, якісна, її варто планувати як в рамках кожного дня (приготування їжі, прибирання квартири), так і на більш тривалий час (ремонт квартири, домашньої техніки). До такого планування батькам пропонується залучати і дітей [12,с.54].

В сім’ї необхідно організовувати:

бесіди на тему: «Наше домашнє господарство», «Корисні звички», «Бюджет нашої сім’ї», «Безвідходна технологія», «Як приходять речі в дім?»;
складання та відгадування кросвордів, ребусів, прислів’їв, приказок морально-економічного характеру;
реклама «Мамині пироги», «Бабусині шкарпетки» та ін.;
виготовлення газети: «Мамин помічник»;
розподіл обов’язків дітей у сім’ї;
привчання в сім’ї до економії світла, води;
лагодження старих речей;
контроль часу;
залучення дітей до покупок продуктів харчування;
ведення обліку витрачених грошей (гроші на особисті витрати) і ін.

Отже, сім’я є провідним інститутом виховання, а дитячий садок може і повинен стати «продовженням життя дитини в сім’ї». Для ефективної роботи з економічного виховання в цілому надзвичайно важливим є тісна взаємодія дошкільного закладу з батьками.

Програма взаємодії будь-якого дошкільного навчального закладу із родиною з економічного виховання дошкільників має реалізовуватись у таких формах:

− залучення батьків до виховного процесу;

− сумісна суспільно-корисна праця дітей і батьків;

− планування виховних заходів за участю батьків і дітей;

− проведення конкурсів, змагань за участю родини;

− організація економічного турніру для систематизації та узагальнення початкових економічних знань дошкільників.

В економічному вихованні старших дошкільнят важливим є володіння батьками певною сумою економічних знань, знання методики економічного виховання дитини в сім’ї, залучення її до економічних аспектів сімейного життя і діяльності. Педагогічна підготовленість батьків до такої діяльності вимагає відповідних конкретних знань з психології, педагогіки і економіки, вмінь і навичок виховної роботи. А вихователі повинні всіляко допомагати їм в цьому, реалізуючи такі напрямки співпраці з батьками:

ознайомлення батьків зі змістом і методикою економічного виховання дітей у садочку і вдома;
психолого-педагогічна і економічна просвіта батьків з питань економічного виховання дітей;
залучення батьків у спільну діяльність економічного плану вдома і в школі;
проведення тематичних батьківських зборів з економічного виховання дітей;
індивідуальне консультування з питань економічного виховання дітей у сім’ї, та допомога батькам.

2.2. Аналіз стану роботи з досліджуваної проблеми в старшій групі дошкільного навчального закладу

Експериментальне дослідження з педагогічних умов формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку проводилось на базі СНВК «Лілея» м. Києва.

З цією метою було проведено констатувальний експеримент. В констатувальному експерименті було задіяно 15 дітей старшої групи (Додаток А), 10 вихователів старших груп СНВК «Лілея» м. Києва (Додаток Б) та 20 батьків вихованців старшої групи (Додаток В).

Завдання констатувального експерименту:

зробити аналіз календарно-тематичних планів вихователів старшої групи з формування у дітей економічних уявлень;
з’ясувати готовність вихователів та батьків до здійснення економічного виховання старших дошкільників;
проаналізувати методичне та матеріальне забезпечення старшої групи з досліджуваної проблеми;
виявити рівень економічної компетентності дітей старшої групи;
проаналізувати діяльність вихователів старшої групи та поведінки їх вихованців з досліджуваної проблеми.

Для проведення констатувального експерименту було використано такі методи науково-педагогічного дослідження:

аналіз календарно-тематичного плану вихователів старшої групи;
анкетування вихователів та батьків;
аналіз розвивального середовища (методичних, дидактичних, наочних матеріалів; ігор та іграшок);
опитування дітей;
спостереження за діяльністю вихователів та поведінкоюдітей у різнихвидахдіяльності(ігровій, трудовій, художній, в процесіспілкування), які, нанашпогляд, допомогли зібративичерпнуінформацію про формування З метою з’ясування стану роботи з економічного виховання було вивчено річні плани дошкільної освітньої установи № 523 «Лілея» м. Київ. У процесі вивчення ми звертали увагу на наступні аспекти: за якою програмою проводиться виховання дітей, які форми роботи з економічного виховання використовуються у ДНЗ.

У річному плані дошкільного закладу «Лілея» для вихователів планувалися семінари «Граємо – пізнаємо», «Праця – найкращий вихователь», проводилися консультації «Відродження традицій сімейного виховання », планувалися і проводилися педагогічні ради на наступні теми: «Залучення дитини до соціального світу», «Розвиваючий предметний світ» «Виховання у дітей свідомого ставлення до свого здоров’я»; «Пізнавально-мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку»; практикуми «Україна мій рідний край», «Малювання нетрадиційними способами».

Зі змісту річних планів садочка можна зробити висновок, що робота в основному спрямована на всебічний розвиток особистості дитини. При цьому педагоги не враховують те, що в сучасних умовах всебічний розвиток особистості дошкільника неможливо без основ економічного виховання. Цілі і завдання економічного виховання впливають на подальше становлення особистості дитини і разом з тим мають самостійну цінність.

У річному плані дошкільного закладу № 523 окремо виділяється розділ по роботі зі школою, де заплановані такі форми роботи, як: взаємовідвідування уроків та занять з основ безпеки життєдіяльності («Будуємо місто», «Наші розумні помічники»), вивчення і обговорення програми «Впевнений старт» по встановленню спадкоємних зв’язків у продовженні роботи з ознайомлення з навколишнім, екологічному вихованню («Весняні турботи птахів », «Як росте людина», «Що таке сім’я», «Родинне дерево»).

В організації та проведенні різних заходів в основному приймають участь педагоги та вихованці, а батьки є спостерігачами. Було відмічено, що в організації роботи і в дитячому саду і в школі не було встановлено тісний взаємозв’язок між педагогами, батьками та дітьми, хоча в спільному плані роботи дитячого садка і школи виділяється розділ «Робота з батьками».

Певна робота з економічного виховання проводиться в основному в тісному взаємозв’язку з екологічним вихованням, але, в той же час, не можна говорити про планомірність у роботі. Ініціатива у виборі заходів найчастіше виходить від адміністрації, при цьому слабо враховуються думки, інтереси та побажання батьків. Враховуючи значимість економічного виховання в сучасних умовах, необхідність проведення такої роботи очевидна.

Вивчення оснащення методичного кабінету дитячого садка показало, що методичні розробки з економічного виховання фактично відсутні, а література, наочні засоби, дидактичний матеріал мається в обмеженій кількості, та використовується рідко.

Нами були вивчені календарно-тематичні плани вихователів старшої групи за вказати який період (наприклад, листопад-грудень). При аналізі календарно-тематичних планів зверталася увага на дотримання принципів систематичності й послідовності, науковості й доступності, індивідуального підходу до дітей при плануванні роботи з економічного виховання; визначення його мети та завдань; вибір методів, прийомів та форм роботи з дітьми та форм співпраці з батьками.

Планування роботи з економічного виховання здійснюється згідно завдань та змісту програми виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Побудова всього освітнього процесу в групах здійснюється навколо однієї центральної теми, на основі тематичного принципу. Тривалість вивчення теми 1-2 тижні. Тематичне планування здійснюється згідно завдань державної програми «Впевнений старт» старший дошкільний вік, Закону України «Про дошкільну освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні XXI ст., положення про дошкільний навчальний заклад в Україні, Конвенції прав дитини на основі:

Програми виховання дітей дошкільного віку «Українотворець» (П.Кононенко, Л. Касян, О. Семенюченко);
Програми з художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років. Кольорові долоньки під ред. І. Ликової;
Методики А. Смолєнцевої «Введення в світ економіки»;
Програми Є. Курак. «Економічне виховання дошкільників».

Освітньо-виховний процес умовно поділяється на:

безпосередньоосвітня діяльність;
освітня діяльністьприпроведеннірежимних моментів;
самостійнадіяльність дітей;
взаємодіяз сім’ями дітей.

Для реалізації освітньої функції ДНЗ розроблено навчальний план, в якому відображені всі розділи базисної програми «Дитина», визначено кількість безпосередньої освітньої діяльності в тиждень у кожній віковій групі, загальна кількість і її тривалість. Це дозволило нам простежити розподіл безпосередньої освітньої діяльності різного циклу протягом навчального тижня.

З’ясувалося, що в старшій групі робота з формування економічних уявлень планується.

Планування завдань економічного виховання здійснюється навколо однієї центральної теми на основі тематичного принципу. Тривалість вивчення теми 1-2 тижні.

В плануванні тем з економічного виховання вихователі дотримуються принципу послідовності: починаючи від понять «сім’я», «праця», «професія», «гроші», «раціональність», які є основою для подальшого вивчення більш складних економічних понять у старшому дошкільному віці… і т.д.

Разом з тим, було встановлено, що робота з економічного виховання в старшій групі планується безсистемно і носить, в основному, епізодичний характер, здебільшого пізнавальний. Вибір теми, зазвичай, визначається її розробленістю в методичній літературі. Серед запланованих тем переважають теми пов’язані із ознайомленням з професіями дорослих, з процесами купівлі – продажу, видами праці.

В плануванні роботи з економічного виховання переважають традиційні форми роботи з дітьми – заняття, сюжетно-рольові ігри. Серед найпопулярніших методів – бесіди.

Епізодично планується практична діяльність дітей, недостатньо уваги приділяється такій ефективній формі економічного виховання як екскурсія. Об’єкти соціальної інфраструктури, виробничі установи, приватні фірми, рекламні агентства можуть слугувати дієвою формою економічного виховання, але процес організації знайомства з цими об’єктами досить складний, тому вихователі обмежуються використанням наочних та словесних засобів навчання.

З метою отримання реальних даних щодо ставлення вихователів до впровадження економічної освіти в ДНЗ, а також для уточнення конкретного розуміння опитуваними певних економічних понять, з якими вони постійно стикаються в житті, нами було проведене анкетування, в якому взяли участь 13 вихователів старших груп дошкільного навчального закладу «Лілея» м. Києва (Додаток Б). Анкета була розроблена на основі рекомендацій щодо діагностичного інструментарію С. Єроніної [18, c. 87].

У відповіді на перше питання «Як ви розумієте поняття «економіка»? 30% вихователів відповіли, що економіка – «це господарське життя суспільства», 30% вважають, що це «мистецтво ведення домашнього господарства», 35% опитуваних відносять економіку до особливої сфери життя суспільства, і незначна частина респондентів (до 5%) розуміють поняття «економіка» як «сукупність заводів, фабрик, різних підприємств».

Незважаючи на те, що усі опитувані зайняті у невиробничий сфері, на друге питання «Чи пов’язуєте ви свою професійну діяльність з економікою?». 99% опитуваних відповіли – «так».

Свою відповідь вони уточнюють, відповідаючи на третє запитання анкети «Яким чином пов’язуєте професійну діяльність з економікою?». 40% опитуваних вважають, що виховання бережливості та економії у дітей дошкільного віку означає взаємозв’язок виховної діяльності з економікою; 25% вихователів відповіли «виховання дітей», не конкретизуючи відповіді; 35% пояснюють, що це «формування потреб у дитини, введення домашнього господарства».

На запитання, яке й сьогодні викликає полеміку в окремих науковців, педагогів-практиків та батьків: «Чи вважаєте Ви за необхідне починати економічну освіту з дошкільного віку?», стверджувальну відповідь дали 90% вихователів, 10% відповіли – «Не знаю».

Конкретної відповіді на запитання «Який зміст ви вкладаєте в поняття «економічна освіта?» вихователі не змогли дати.

Відомо, що дві важливі речі роблять економічну науку завжди актуальною: неможливість задовольнити всі потреби та їх постійна змінюваність, з одного боку, та обмеженість ресурсів – з іншого. Тому наступне запитання було: «Що таке потреби? Які вони бувають?». 80% опитуваних дали ґрунтовну відповідь на поставлене запитання. Серед інших були такі: потреби це те, «що людина хоче мати і може здобути», підкреслювалося, що потреби бувають первинні та вторинні. 20% опитуваних не дали чіткої відповіді на це запитання.

Оскільки одним із завдань економічної освіти в ДНЗ є формування розумних потреб людини, ми запитали вихователів: «Як ви можете пояснити термін «розумні потреби?». Наводимо приклади відповідей: «потреби за можливостями», «можна багато хотіти, та не мати грошей», «вміти раціонально розподіляти кошти», «це те, що можна дозволити собі, відповідно до матеріального стану».

80% вихователів вважають, що в умовах суперечностей складного періоду соціально-економічних змін останніх років, економічне виховання дошкільників є одним із першочергових, однак 20% респондентів зазначили, що сьогодення вимагає більше уваги приділяти не економічному, а морально-етичному вихованню сучасного підростаючого покоління.

Попри майже 100% впевнені в необхідності економічного виховання дошкільників. 40% респондентів переконані, що організація економічного виховання в сучасній дошкільній освіті здійснюється на достатньому рівні, 60% респондентів вважають, що економічне виховання дошкільників на сучасному етапі має низький рівень впровадження.

70% респондентів вважають, що батьки мало приділяють уваги або взагалі не вважають за потрібне здійснювати економічне виховання дітей дошкільного віку. Серед основних причин називають: відсутність економічних знань у батьків (20%), а 10% вихователів зазначають, що сучасні батьки зовсім не приділяють уваги вихованню власних дітей, перекладаючи відповідальність за це на плечі освітніх закладів.

Серед причин недостатнього рівня впровадження економічної освіти та виховання дітей в дошкільному навчальному закладі вихователі зазначають: відсутність методичної та навчальної літератури (40%), власну недостатню обізнаність з питань економічного виховання (10%) й інші причини: нестачу часу для самоосвіти (10%), відсутність коштів на придбання навчальної літератури (20%), низьке матеріальне забезпечення ДНЗ (20%).

З метою з’ясування рівня обізнаності респондентів з практичного впровадження економічного виховання в дошкільну освіту були поставлені запитання про знання методів економічного виховання дошкільників та ігор на економічну тематику. За даними анкет, переважна більшість респондентів називає до 3-х методів економічного виховання (55% − бесіди, ігри, екскурсії), 20% – називають більше 3-х методів (ігри, створення і вирішення проблемних ситуацій, виконання нетрадиційних завдань, екскурсії), а 25% опитаних не обізнані з методами економічного виховання. На питання «Які економічні ігри Ви знаєте?» 30% респондентів в основному називають сюжетно-рольову гру «Магазин», а переважна більшість респондентів (55%) називають до 3 економічних ігор («Супермаркет», «Аптека», «Бюджет сім’ї»). І лише 15% респондентів знають більше 3 економічних ігор («Магазин», «Вдома зарплатня», «Кафе», «Професії», «Товари і послуги»).

Наступна проблема, яку було визначено в результаті анкетування, проведеного серед вихователів ДНЗ «Лілея», – відсутність єдиного розуміння сутності та головної мети економічного виховання дітей. Респондентам пропонувалося обрати з запропонованих варіантів, що на їх думку є найголовнішою складовою і що найбільш сприяє цілеспрямованому економічному вихованню дошкільників. Серед складових економічного виховання визначались:

– формування економіко-психологічних якостей особистості (економності, раціональної ощадливості, заповзятливості, економіко-комунікативної активності, працьовитості, дисциплінованості, відповідальності за свої вчинки, цілеспрямованості, толерантності, підприємливості і ін.);

– формування економічного мислення (засвоєння економічних понять та термінів; уміння аналізувати свою діяльність, свої потреби, давати оцінку тому, що відбувається і знаходити вихід зі скрутної ситуації; уміння міркувати про актуальні економічні проблеми сучасності і ін.);

– формування навичок економічної поведінки (оволодіння навичками елементарних економічних розрахунків, адекватність поведінки в життєвих ситуаціях, пов’язаних з економічними стосунками і ін.).

15% вихователів, умовно інтерпретованих нами як «практично спрямовані», надають перевагу формуванню навичок економічної поведінки, що реалізується за допомогою соціально-психологічних ігор.

«Особистісно спрямовані» вихователі – 50% – головну мету економічного виховання в дошкільному дитинстві вбачають у формуванні економіко-психологічних якостей особистості. Більшість з них основним засобом реалізації даної мети, як і «практично спрямовані» вихователі, вважає застосування в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів соціально-психологічних ігор, що створюють для дітей ситуації занурення в реальні соціально-економічні проблеми (доступні для досвіду дітей) та вимагають самостійного пошуку ефективних способів дії.

«Теоретично спрямована» група вихователів (35%) основним в економічному вихованні вважає формування економічного мислення. Кінцевим результатом економічного виховання у дошкільні роки вони визначають наявність у дітей сформованих знань з економічної сфери. На нашу думку, в процесі здійснення економічного виховання даними вихователями відбувається несвідоме заучування дітьми складних понять та термінів, які в більшості випадків не вживаються ними у повсякденному житті. Звісно, таке розуміння мети економічного виховання і засобу її реалізації формує негативне ставлення до економічного виховання у вихователів і створює значні перешкоди в економічній соціалізації вихованців.

Аналіз опитування засвідчив, що 80% батьків вважають за необхідне починати економічну освіту з дошкільного віку. Мету економічної освіти змогли визначити лише 20% опитаних. Вони вбачають її у вихованні економності, бережливості. На запитання «Які економічні поняття (категорії) слід пояснити дітям?» 70% батьків назвали такі як гроші, товар, заробітна плата. Тільки 30% опитаних визначили їх таким чином: праця, потреби. На наш погляд, такі відповіді свідчать про неусвідомленість батьками інших важливих економічних категорій, таких як обмеженість, вибір, ціна вибору.

Серед основних якостей, які слід формувати у дитини в процесі економічної освіти, майже 90% батьків називають ощадливість, економність і працьовитість.

Відповідаючи на запитання про ставлення дітей до грошей, 40% батьків зазначили, що не довіряють дітям гроші; 40% довіряють, але контролюють як і на що витрачаються діти ці гроші, і лише 20% опитаних батьків мають довіру і не контролюють їх. Батьки дозволяють старшим дошкільнятам самостійно бути покупцями, залишаючись при цьому спостерігачами.

80% дітей часто відвідують з батьками різноманітні торгові установи, 10% дітей лише іноді відвідують разом з дорослими магазини та ринки, і ще 10% дітей у магазинах не бувають.

Отже, більшість батьків усвідомлюють важливість і необхідність економічного виховання, проте вони потребують педагогічної просвіти з боку вихователів. Ця проблема вимагає глибокого вивчення і подальшого вирішення.

Для того, щоб зібрати вичерпну інформацію про формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку протягом двох тижнів було проведено спостереження за діяльністю вихователів та поведінкоюдітей у різнихвидахдіяльності.

Відповідно до календарно-тематичного плану протягом з досліджуваної проблеми проводилися такі заняття: Так, на занятті «Професії дорослих» вихователь знайомив дітей з людьми різних професій. Вихователь запропонувала дітям розглянути ілюстрації із серії «Ким бути?», прочитала художню літературу, організовувала рольові ігри Діти добре знають, де працюють їх батьки, називають їх професії, із задоволенням зображають свою майбутню професію (Додаток А).

Спостереження за освітньо-виховним процесом в старшій дозволило зібрати вичерпну інформацію про стан роботи з економічного виховання дошкільників в старшої групи СНВК «Лілея» м. Києва та зробити певні висновки:

Вихователями старших груп надаються рекомендації батькам щодо освоєння первинного економічного досвіду їх дітьми (пояснення суті грошей, формування уявлення про «грошову цінність речей», рекомендації, аби дитина сама (під наглядом батьків) розплачувалася в магазинах (принаймні дитячих), брала участь у домашніх справах і обговореннях щодо сімейних витрат, зокрема в ракурсі витрат на дитину). Однак, як правило, ці рекомендації не носять системного характеру і надаються або під час батьківських зборів, або під час особистих бесід вихователів з батьками.
Під час перебування у дитячому садку вихователі пояснюють про необхідність зберігати майно дитячого садка та групи, оскільки воно має цінність, куплене за гроші і його треба зберігати.
З метою формування практичних вмінь та навичок щодо трудової діяльності діти старшої групи працюють на клумбах, вправляючись у використанні різних інструментів для роботи на землі (лопати, граблі тощо).
З метою вироблення звички не хвалитися своїми статками перед іншими дітьми, усвідомлення поняття «власні речі» з дітьми проводяться індивідуальні бесіди, читаються художні твори /
Для ознайомлення з професіями дорослих, котрі існують у суспільстві, проводяться заняття, організовуються сюжетно-рольові ігри, лялькові вистави.
З метою формування економічно доцільної поведінки, виховання господарності, кмітливості, бережливості, ощадливості тощо читаються казки, відбувається обговорення з дітьми поведінки героїв казок, пояснення «правильної» поведінки в тій чи іншій ситуації.
Вихователі працюють у співпраці з психологом, який під час індивідуальної роботи з окремими дітьми регулює питання агресії та неадекватної поведінки дітей, що виникають у зв’язку з привласненням чужого майна.

Отже, робота проведена в констатувальному експерименті дає можливість впевнитися, що в старшій групі дошкільного навчального закладу створені певні педагогічні умови для формування у дітей економічних уявлень. Певна робота з досліджуваної проблеми планується і проводиться, проте в роботі не завжди простежується система. Переважають, в основному, фронтальні форми роботи, які плануються епізодично, відсутній зв’язок між різними видами діяльності, не передбачається перенесення знань в самостійну творчу діяльність.

Ігротеку старшої групи необхідно поповнити дидактичними іграми економічного спрямування, внести елементи економіки у сюжетно-рольові ігри.

Як засвідчив аналіз анкет вихователів, більшість із них усвідомлюють необхідність формування економічних уявлень вже в дошкільному віці. Проте не всі вихователі володіють сучасними освітніми технологіями надання економічної освіти старшим дошкільникам, зокрема, ігровими.

Аналіз анкет батьків впевнив у тому, що робота з досліджуваної проблеми має проводитися у тісній співпраці дошкільного навчального закладу і родини. Завдання економічного виховання дошкільників варто включити до педагогічної просвіти батьків.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми створення педагогічних умов формування економічних уявлень у старших дошкільників в практиці дошкільного навчального закладу спонукає до пошуку оптимальних шляхів її вирішення.

На основі даних констатувального експерименту було визначено мету і завдання подальшої роботи.

Нами були розроблені елементи cистеми роботи вихователя щодо з формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку

2.3. Елементи системи роботи вихователя щодо формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку

З метою розроблення елементів системи роботи вихователя щодо формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку нами була опрацьована наступна література: програма «Экономическое воспитание дошкольников» (автор Е. Курак) [25]; посібник «Дошкольникам об экономике» (автор Е. Табіх) [], призначений для формування основ економічного мислення у дітей старшого дошкільного віку і включає викладений у захоплюючій формі пізнавальний матеріал та цікаві завдання [37]; навчально-методичний посібник «Особливості економічного виховання дітей старшого дошкільного віку» (автор Н. М. Манжелій) [28], у якому теоретично обґрунтована необхідність економічного виховання, розроблені шляхи, засоби і методи інтегрованого підходу у формуванні економічних знань у дітей дошкільного віку. Розроблені елементи системи роботи відповідають вимогам Базового компоненту дошкільної освіти [2], комплексних додаткових програм загальноукраїнського рівня впровадження «Впевнений старт» (за ред. Б. М. Жебровського) [] та «Дитина» (наук. кер. проекту: В. О. Огнев’юк, К. І. Волинець) [15], комплексної додаткової освітньої програми «Дитина в дошкільні роки» (наук. кер. К. Л. Крутій) [14].

Опрацьована науково-методична література надала істотну та дієву допомогу у розробленні елементів системи роботи вихователя щодо формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку та розкритті системи конкретних педагогічних методів і дій.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день вже реалізуються програми з економічної освіти дітей дошкільного віку. Так, у програмі «Дитина в дошкільні роки» (під ред. К. Крутій) виділено розділ «Економічна освіта» [].

Враховуючи вимоги програми, можливо визначити показники компетенції дитини старшого дошкільного віку в галузі економіки.

Показники компетенції дитини старшого дошкільного віку:

Знає:

– про першочергові потребах людини (їжа, вода, житло, безпека і т.д.);

– про особисті потреби самої дитини, оточуючих людей, рослин, тварин, птахів; про основні ресурси та їх обмеженість;

– чому людина не може мати все, що бажає;

– чому необхідно робити вибір;

– для чого людям потрібні гроші ;

– що значить дорого чи дешево;

– про бюджет сім’ї (дохід і витрати);

– про працю дорослих: кожна людина повинна працювати на роботі і вдома;

– чому потрібні всі види праці;

– чому необхідні і корисні різні продукти і страви;

– про правила культури поведінки.

Вміє:

– виділяти першочергові потреби своєї сім’ї;

– пояснювати причину існування обмеженості;

– робити вибір;

– порівнювати і оцінювати товари (якість, ціна), співвідносити потреби і можливості сім’ї;

– вибирати товари у відповідному магазині;

– орієнтуватися у світі товарів за допомогою реклами;

– визначати предмети і засоби праці;

– пояснювати результати праці людей різних професій (товар або послуга).

Розуміє:

– що людина повинна постійно працювати (на роботі і вдома);

– що людина не може мати все, що хоче;

– що при здійсненні вибору від чогось треба відмовитися;

– що економія і ощадливість необхідні як в сім’ї, так і в дитячому садку;

що природа має дари, які віддає людям (красу, дармових блага, природні ресурси) і що до неї треба ставитися дбайливо.

В основу роботи були покладені методичні рекомендації посібник У. Табих «Дошкільнятам про економіку», оскільки він відповідає цілям навчальної програми дошкільної освіти та весь пізнавальний матеріал підібраний у відповідності з основними принципами навчання дітей дошкільного віку: науковості, доступності, систематичності послідовності подачі матеріалу, зв’язку з життям, наочності, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Нами було визначено чотири провідні, на наш погляд, теми:

«Потреби і можливості»;
«Світ грошей» (гроші, ціна);
«Бюджет моєї сім’ї» (Сімейна економіка);
«Праця. Професії».

Їх впровадження в практику роботи старшої групи дошкільного навчального закладу дозволить вирішити наступні завдання:

розвивати інтерес до пізнання економічної картини світу, потреба дізнаватися нове;
формувати економічний кругозір (компетентність), початкові знання та вміння, передумови економічного мислення;
допомогти дітям освоїти базисні уявлення (економічне, математичне, екологічне) про навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей;
накопичити первинний досвід в економічних відносинах;
виховувати етичні та ділові якості (ощадливість, раціональність, працьовитість, розважливість, чесність, щедрість тощо);
розвивати у дітей самостійність, допитливість, відповідальність, здатність творчо мислити.

Для реалізації поставлених завдань «економічний компонент» слід увести в усі види діяльності дітей. Заняття мають проходити у невимушеній атмосфері, де не нав’язується думка вихователя, а навпаки – додаються всі зусилля, щоб не позбавляти дитину можливості мислити самостійно. Крім того, економічне виховання має носити інтегрований характер, який дозволяє здійснювати ознайомлення дітей з основами економічної культури на міжпредметному рівні у тісному зв’язку із заняттями з математики, розвитку мовлення, навчання грамоти, образотворчого мистецтва та інш. Саме такий характер занять дозволяє посилити процес розвитку дітей, з більшою ефективністю підготувати їх до навчання в школі.

Обрана форма роботи природним чином включена в загальну програму освіти і виховання дітей дошкільного віку та виключає розумове, фізичне та психологічне перевантаження дітей.

Нами було розроблено «Перспективний план роботи з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку» (Додаток Г), згідно якому процес економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Використання різноманітних форм дає вихователю можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне – говорити дитині про складний світ економіки зрозумілою їй мовою. Тому пріоритет закріплюється за такими формами, які цікаві, ефективні в плані пізнавального і особистісного розвитку, дієві і значущі для дитини, сприяють саморозвитку особистості, прояву його «Я».

Наприклад: Особливе місце в перспективному плані займають ігри з економічною компонентою – дидактичні, сюжетно-рольові, інтелектуальні ігри, ігри-розваги, ігри-подорожі. Всі ігри ми згрупували відповідно до представлених у перспективному плані освітніх блоків.

Таблица 2.1.

Розподіл ігор за освітніми блоками

Блок	Завдання	Ігри
«Потреби і можливості»	Ознайомити з поняттями «потреби» та їх різновиди, «можливості», «послуги», «ресурси». Сформувати уявлення дітей про потреби рослин, тварин, людини.	«Різниця в потребах», «Хочу і потрібно» (Додаток …), «Товари і послуги», «Ресурси моєї країни»,
«Світ грошей»	Ознайомити з грошовими знаками, вчити встановлювати залежність між якістю товару і прибутком при його продажу.	«Банк», «Банкомат», «Музей грошей», «Пункт обміну валюти»
«Бюджет моєї сім’ї»	Роз’яснювати з чого складається бюджет родини, на оплату яких товарів і послуг йдуть гроші, як ними краще розпорядитись.	«Магазин», «Ательє», «Сім’я», «Сімейний бюджет»
«Праця. Професії»	Осягнути сенс праці, навчитися відтворювати трудові процеси дорослих і моделювати реальні життєві ситуації. Навчити шанобливого ставлення до ледей різних професій та продуктів їхньої праці.	«Кондитерська фабрика», «Ательє для маленьких красунь», «Рекламна агенція», «Пункт обміну валюти», «Будівництво будинку», «Кімната переговорів»

Дидактична гра «Хочу і потрібно»

Мета: ознайомити дітей з різноманіттям потреб і обмеженими можливостями. Навчити визначати різницю між «хочу» і «потрібно».

Правила: визначити, до якого поняття – «хочу» або «потрібно», – відноситься зображений на картці предмет, і прикріпити картинку на відповідне панно.

Матеріал: картки, на яких зображені будинок, одяг, продукти харчування, вода, кішка, собака, велосипед, солодощі, морозиво, автомобіль, лялька, комп’ютер, телевізор, квіти тощо; ігрове поле.

Дидактична гра «Професії»

Мета: Розширювати знання дітей про професії і трудові дії (конкретизувати яких); виховувати інтерес до нових професій (вказати яких); повагу до праці дорослих. Розвивати мовлення дітей. Сприяти формуванню логічного мислення.

Матеріал: Картки із зображенням професій (продавець, кухар, касир, художник, банкір). Картки із зображенням трудових дій (зважує товар, готує їжу, малює, відраховує гроші і т.д.).

Зміст: Дитина, взявши картку, називає професію. Знаходить відповідну картинку із зображенням трудових дій і розповідає про них.

Варіант: Діти підбирають інструменти (картинки), які необхідні для роботи людей тих професій, що зображені на сюжетному малюнку.

Дидактична гра «Подарунок другу»

Мета: вчити дітей підбирати купюри, монети різного достоїнства, що в в сумі складають ціну подарунка.

Правила: вибрати подарунок, визначити вартість і вибрати відповідні купюри, монети. Купує той, хто заплатить за товар відповідну ціну.

Матеріал: картка з «подарунками» і цінниками, купюри, монети різного достоїнства, олівці різного кольору.

Можливий варіант: обіграти ситуацію – перебування дітей в «безгрошовому» суспільстві – гра без користування грошима і обміну товарами та послугами. Таким чином можна з’ясувати, що зручніше?

Гра-стратегія «На безлюдному острові»

Завдання до гри:

Припустимо, що ви член командикорабля, якийтоне. Ви вибрались на безлюднийострів і у васзалишилась година, щоб відвідатикорабель, який щене затонуві взятинайнеобхіднішіречі (вони зображені на картках). Виграє такоманда, якавідберебільш раціональніречі.
Діти мають вирішити, як вони будуть добиратися на острів, які речі візьмуть із собою. Кожна пропозиція аргументується і обговорюється. Педагог з самого початку може ускладнити завдання: загальна кількість багажу не повинна перевищувати певної кількості (наприклад, десять).
По ходу гри, з різних причин необхідно позбутися від частини речей, діти мають вирішити від чого вони позбудуться в першу чергу.
Діставшись на острів, діти визначають способи організації життя, розподіляють ролі між собою, причому по ходу гри діти можуть мінятися виконуваними ролями.

Методи і форми організації економічного виховання в старшій групі:

1. Гра:

дидактичні ігри;
сюжетно-рольові ігри;
інтелектуальні ігри-розваги;
гра-подорож.

Робота з економічного виховання через гру будується на основі дидактичних принципів:

відпростогодо складного;
відвідомого до невідомого;
відцікавогодо нового.

Потреба – це такий стан людини, колективу чи суспільства в цілому, при якому вони починають усвідомлювати залежність свого розвитку, благополуччя або стану від будь-яких об’єктивних умов своєї життєдіяльності. Потреба це необхідність в чомусь. Так існує потреба в освіті, в їжі, у придбанні речей і т.д.

Розширювати уявлення дітей про головну проблему економіки – постійно зростаючі потреби людини і обмежені можливості для їх задоволення, вчити дітей розрізняти види потреб; встановлювати взаємозв’язок потреб і можливостей; виховувати наполегливість, чесність, цілеспрямованість необхідно починати ще з дошкільного віку.

Гра як найбільш освоєна дітьми діяльність використовується як засіб включення дітей в життєдіяльність, засіб розвитку допитливості, метод активізації дітей.

У грі дитина не лише виучує поняття «потреби» як реалію економічного буття суспільства, а формує і розвиває власні духовні та соціальні потреби: інтерес до знань, любов до природи, до мистецтва, уміння жити в колективі, рахуватися з його інтересами, дорожити ними, та виховує потребу в праці як в одну з найбільших радостей життя.

На наш погляд, особливу увагу варто приділити освітнім блокам: «Світ грошей» і «Бюджет моєї сім’ї», оскільки перше знайомство дітей дошкільного віку з економікою відбувається в сім’ї. Спостерігаючи, як дорослі ставляться до грошей і планують сімейний бюджет, дитина починає їх наслідувати. Практичні навички поводження з грошима діти набуватимуть в ході сюжетно-рольових ігор «Магазин», «Супермаркет», «Банк», «Ательє», дидактичної гри «Подарунок другу», під час яких вони купуватимуть товари, встановлюватимуть ціни на них, користуватимуться грошима.

Можна також придумати з дітьми гроші, їх назви, форми. Обов’язково слід провести заняття, присвячені ознайомленню дітей дошкільного віку з грошовими знаками України. Щоб простежити історію українських грошей − створити папку «Історія паперових грошей України».

На заняттях вихованці мають дізнатися:

що є гроші паперові − купюри і металеві – монети;
гроші мають номінал, і не завжди одна купюра чи монета менше, ніж дві або три;
назви купюр − гривні і монети – копійки;
гроші якого номіналу є в обігу на території нашої країни;
що в різних країнах своя грошова одиниця − знайомство дітей з валютою.

Для ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з валютою доцільно створити папку «Гроші різних країн світу», оскільки гроші є найважливішим, а іноді і єдиним джерелом інформації про державу, її історію, економіку, мистецтво. Проте діти старшого дошкільного віку повинні не тільки впізнавати і називати грошові знаки, а й правильно розпоряджатися ними. З цією метою слід знайомити вихованців з такими поняттями, як «заробітна плата», «пенсія», «бюджет сім’ї», пояснювати, з чого він складається, на оплату яких товарів і послуг йдуть гроші родини, адже не секрет, що багато дітей сприймають гроші в гаманці у батьків як гроші на купівлю іграшок та солодощів.

У ході бесід і сюжетно-рольових ігор у дітей старшого дошкільного віку формуються уявлення про бюджет сім’ї, джерела доходів, витрати; розвиваються уявлення про банк і необхідність робити накопичення. У процесі ігор приділяється увагу і робиться акцент на дбайливе ставлення до речей як продукту людської діяльності, розвивається уявлення про такі моральних якості, як працьовитість, ощадливість, хазяйновитість.

Зробити економіку зрозумілою допомагають сюжетно-дидактичні ігри. Так, граючи в сюжетно-рольову гру «Професії», діти осягають сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і водночас «навчаються» економіці. У сюжетно-дидактичних іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції та ін.

3найомство дітей з професіями рідних і близьких розкриває яким чином ці професії забезпечують потреби сім’ї. Хто ким працює на виробництві? Які є професії? Чим займається людина цієї професії? Ким дитина хоче стати, коли виросте? Чому?

Поступово у дітей формуються уявлення про різноманіття професій, про цінність праці батьків і близьких родичів, про взаємозв’язок понять «праця» і «гроші»?

Поєднання навчально-ігрової та реальної діяльності найбільш ефективне для засвоєння дошкільнятами складних економічних знань. В іграх «Кондитерська фабрика», «Ательє для маленьких красунь», «Рекламна агенція», «Пункт обміну валюти», «Будівництво дому», «Кімната переговорів», «Супермаркет» та ін. створюються найбільш сприятливі умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, встановлюється природна, наближена до реальності обстановка, психологічно адекватна віку ситуація спілкування.

У дидактичних іграх «Ким бути?», «Обмін», «Сімейний бюджет», «Маленькі покупки» уточнюються і закріплюються уявлення дітей про світ економічних явищ, термінів, купуються нові економічні знання, вміння і навички. Дошкільнята, здійснюючи велику кількість дій, вчаться реалізовувати їх в різних умовах, з різними об’єктами, що підвищує міцність і усвідомленість засвоєння знань.

Особливе місце займають інтелектуальні ігри-розваги «Що? Де? Почім?», «Хто на світі всіх розумніше в економіці сильніше?», «Бізнес-клуб», «Аукціон», ігри-вікторини, конкурси, олімпіади, які добре використовувати в якості підсумкових заходів з декількома темами. Інтелектуальна гра дозволяє в ігровій – змагальній формі підвести підсумок з вивченого матеріалу, узагальнити і систематизувати знання, провести аналіз наскільки добре діти засвоїли матеріал.

Знайомство з новим матеріалом дуже цікаво провести в ході гри-подорожі «Музей грошей», «Подорож по території дитячого садка» (з метою ознайомлення з професіями співробітників), «Подорож в минуле предметів» та інші. Завжди дають позитивний результат і зацікавлюють дітей різні екскурсії, наприклад, в банк, до місць торгівлі, з метою розглянути зовнішню рекламу найближчих вулиць, що дозволяє познайомитися з реальними об’єктами.

Гра-стратегія – складна багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, але і конкретну послідовність спільних дій всіх учасників, з якими необхідно домовиться, об’єднати зусилля, не раз виконувати індивідуальний і колективний вибір. Гра-стратегія буде можливою лише за умови, що учасники в стані передбачати можливі результати своїх дій, знаходити нестандартні способи вирішення проблеми, планувати послідовність дій, вміння визнавати свої помилки і вчасно їх виправляти.

Гра стратегія має всі структурні компоненти гри: задум, ігрові ролі, сюжет, ігрові дії і результат гри. Звичайно ж це справжня гра, але не звичайна сюжетно-рольова або дидактична. В основі гри-стратегії лежить інтрига, реальна проблема, визначена мета, для досягнення якої необхідне об’єднання зусиль.

Стратегія сама по собі має такі компоненти:

Осмислення всього, що відбувається.
Аналіз ситуації.
Передбачення.
Реакція на ситуацію.
Трансформація стратегії.

Гра-стратегія сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, логічного мислення, уяві, збагаченню мовного досвіду. По ходу гри, вихователь може кілька разів ускладнювати завдання або створювати перепони, які повинні долати діти.

В іграх діти вчаться: співпереживати і підтримувати один одного; поважати інших людей і їх працю, дбайливо ставиться до «продуктів» діяльності людини. У грі вихователі намагаються зв’язати економіку з моральною стороною життя та звертають увагу на такі якості людини як працьовитість, ощадливість, чесність, економність поєднана зі щедрістю.

Ще однією особливістю гри-стратегії є її необмеженість у часі. Вона може тривати до декількох днів. Причому гравці можуть повертатися на початок гри, змінюючи деякі обставини, обігруючи ще раз способи вирішення виникаючих труднощів.

Фіналом гри може стати виконання колективних робіт, які розкривають враження дітей від гри. На завершення гри-стратегії «На безлюдному острові» діти можуть намалювати листа батькам, розкриваючи в ньому свої враження від побаченого, свій побут, описавши флору і фауну острова.

Безпосередньоосвітня діяльність.

Логічні і арифметичні задачі, задачі-жарти, виконання завдання по малюнку пожвавлюють шлях пізнання складних економічних явищ. Вони поєднують в собі елементи проблемності й цікавості, викликають напруження розуму і доставляють радість, розвивають фантазію, уяву і логіку міркувань. Вирішення таких завдань підвищує інтерес дитини до економічних знань, вчить бачити за назвами і термінами життя красу світу речей, природи, людей.

Математичний розвиток дітей насамперед спрямований на освоєння ними предметно-специфічного (математичного) змісту, формування пізнавальних і творчих здібностей. Математика озброює дитину засобами раціонального пізнання світу. Рахунок, вимір, елементарні обчислення – це ті способи, які дитина використовує при вирішенні різних завдань, у тому числі й економічного змісту. Застосування цих способів в пізнавальній та практичній діяльності стимулює пошук, відкриває дитині шлях до творчості.

Математичні знання можна розглядати як основу розвитку у старших дошкільників елементарних економічних уявлень. Водночас ознайомлення з економічною сферою дійсності сприяє переходу дитини від формального засвоєння математичних знань до їх усвідомленого застосування в новій області.

Пізнавальнібесіди.
Розважальні заходи:

розваги;
свята;
конкурси;
екскурсії;
зустрічіз цікавимилюдьми.

Розваги, конкурси, свята («Ярмарок минулого, сьогодення і майбутнього»), що включають економічні, екологічні, математичні завдання викликають особливий інтерес.

Позитивний емоційний фон, що створюється у процесі розваг забезпечує особливу дієвість, активізує розумову діяльність, розвиває кмітливість, творчі здібності. Будь-яка розвага дуже оживляє розігрування «економічних» ситуацій з казок, які дозволяють по-новому поглянути на відомі сюжети – «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» А. Толстого, «Муха-цокотуха» К. Чуковського та ін.

Спільна діяльність з педагогом:

праця;
дбайливе ставлення до навколишніх предметів.

У різних видах трудової діяльності діти опановують способами дій з різноманітними знаряддями, що, на думку психологів, сприяє розумовому і фізичному розвитку дошкільників. У них розвивається дрібна моторика рук, формуються ручні вміння, вдосконалюється координація руху рук і очей. Виробляється вміння діяти точно й акуратно, доводити почату справу до кінця, проявляти терпіння і наполегливість у досягненні результату.

У процесі будь-якого виду праці нашими вихователями вирішуються завдання різнобічного виховання та розвитку дитини: розумового, фізичного, морального, естетичного і економічного.

Метод проблемного навчання:

вирішення проблемних завдань;
постановка пошукових питань;
рішення кросвордів, шарад, головоломок;
використання технології ТРВЗ (технології розв’язання винахідницьких завдань).

При формуванні соціальної позиції дитини важливо використовувати найрізноманітніші ситуації. Прийом розбір проблемних ситуацій сприяє розвитку логічного мислення, пошуку нестандартних рішень. Ідеальний варіант якщо педагог візьме на озброєння елементи технології ТРВЗ, яка розкриває величезні можливості для аналізу різних об’єктів, рішення ситуативних загадок, розбору ситуацій. Різні варіанти таких ігор як «Так-ні», «Добре-погано» на економічну тематику наштовхують дітей на глибокі роздуми, що зачіпають усі сфери життя.

Формуванню економічного мислення, пошуку раціональних рішень сприяють такі прийоми як «До чого це може призвести?», «Ця ситуація з якого світу?», складання схем раціональних дій, моделювання ситуацій.

Використання технології дає великі можливості для розвитку творчих здібностей в рамках економічної тематики. Наприклад, «Вигадай новий товар», «Гроші майбутнього» із заданими властивостями. Не кажучи вже про те, який політ для творчої думки дає тема «Реклама».

Так, значення дбайливого ставлення до речей розкривається в запропонованій дитині проблемній ситуації «Зустріч у ремонтній майстерні».

Зустрілися одного разу черевички й чобітки в майстерні. «Я тут буваю часто, кожного місяця, − сумно повідомляє черевичок. − У мене то каблучок відлетить, то підошва зітреться». – «А я сюди потрапляю дуже рідко. Один раз на рік. Мені майстер тільки устілки змінює», − гордо повідомляє чобіток». «Це тому, друзі, що господарі у вас різні, − вимовив майстер. І додав: – річ, до якої бережено ставляться два століття живе».

Питання до дітей. Чому так сказав майстер своїм клієнтам?

Дослідницька діяльність:

індивідуальна дослідницька діяльність;
колективна дослідницька діяльність;
творча діяльність;
образотворча діяльність;
продуктивна діяльність;
театральна діяльність;

Розвиток творчих здібностей дітей відбувається при організації образотворчої діяльності. Педагог може запропонувати такі теми як «Я і моя сім’я», «Професія моєї мами», «Гроші майбутнього», «Рекламний буклет» та інші, які закріплять економічні поняття, і будуть сприяти розвитку дитячої творчості. Знання дітьми такого поняття як раціональність надає велику допомогу педагогу при проведенні занять з аплікації, ліпленні, художньої праці, дозволяє значно економити матеріали.

Продуктивна діяльність дітей спрямована на розвиток образотворчих здібностей, творчості, художнього смаку, естетичних якостей особистості. В економічному вихованні вона розглядається як вид трудової діяльності, в процесі якої дитина творчо створює продукт, відповідний його інтересам і бажанням.

У процесі роботи вони освоюють структуру трудової діяльності, самостійного управління процесом перетворення матеріалів в продукт праці. Використання різних видів конструювання сприяє розвитку у дітей просторової уяви, логічного пам’яті, комбінаторних здібностей. При цьому відбувається усвідомлення економічної природи простих економічних завдань.

У процесі ліплення діти встановлюють залежність купівельного попиту на вироби (товар) від якості їх виготовлення, визначають потрібну кількість матеріалів, виділяють раціональні способи виготовлення виробів.

Відображаючи в малюнку навколишній світ, діти розвивають композиційні та колористичні вміння, творчі здібності. При цьому малюнок стає предметом розмови, що виражає економічну сутність творчої діяльності.

Читанняхудожньої літератури.

Економічне виховання неможливе без розвитку мовлення. Діти вчаться висловлювати свої думки, складати розповіді, описувати явища. Велику допомогу педагогу надає читання художньої літератури: розповіді з економічним змістом, народний фольклор: прислів’я, приказки, казки; (С. Міхалков «А що у вас?», Д. Родарі «Чим пахнуть ремесла?», С. Маршак «Як друкували книгу?», С. Міхалков «Як старий корову продавав» і багато інших). На прикладі прочитаного твору дітям легше пояснити складні економічні поняття. Знайомство дітей з народною мудрістю вираженою в прислів’ях і приказках дозволяє міцно закріпити в пам’яті дитини мораль яку вони несуть.

Значне місце відводиться казці. Казка – літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє собою міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями (І. Липсиц, О. Меньшікова, Т. Попова, Е. Успенського, В. Романов, Т. Смирнова, Р. Лук’янова та ін.).

Народні казки, що ввібрали віковий економічний досвід народу, використовуються для виховання таких «економічних» якостей особистості, як працьовитість, ощадливість, розважливість, практичність та ін. У них економічний зміст розгортається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички, здатність орієнтуватися в ситуації пошуку.

Включаючись у вирішення сюжетної задачі, дошкільник відкриває для себе нову сферу соціального життя людей – економічну. Розуміння багатьох економічних явищ, розвитку пізнавального інтересу до економіки, створенню позитивної мотивації до її вивчення в значній мірі сприяє казка.

Багато прислів’їв та приказок в узагальненій формі містять ідеї економічної доцільності, моральних цінностей, ставлення до праці:

Який працівник, така йому і плата.

Не в грошах щастя.

Бджола мала, а й та працює.

Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

Без труда нема плода.

Будеш трудиться — будеш кормиться.

На основі запропонованого матеріалу нами було розроблено комплексне заняття з економічного виховання з використанням різних форм і методів організації освітньо-виховного процесу (Додаток Д).

Успішність засвоєння економічних знань може залежати від багатьох факторів, проте одним з найважливіших є особистість педагога. Педагог сам повинен бути економічно грамотним, повинен чітко уявляти значення економічних термінів. Своїм особистим прикладом повинен бути зразком працелюбного і раціонального господаря. Саме тому слід проводити регулярне консультування педагогічного складу ДНЗ, уточнювати знання основних економічних понять, методики навчання дітей економіці, вивчаються авторські програми. Педагоги проводять велику роботу з самоосвіти.

З метою збагачення економічних знань педагогів проводяться консультації, семінари, круглі столи, педагогічні ради: «Зміст економічного виховання», «Гра як засіб ознайомлення з сучасними професіями дорослих», «Індивідуальний підхід до дітей дошкільного віку в процесі економічного виховання».

Педагогам не будуть зайвими спеціальні лекції з економічного виховання дошкільнят, психологічні тренінги, спрямовані на зміну відношення педагогів до реалій економічного сучасного життя. Кожен семінар має закінчуватися практичними рекомендаціями по роботі з дітьми та батьками (оформлення стенду, пересувної папки, альбом, знайомства з економічними іграми); навчання тактиці взаємодії з батьками з формування економічних знань і уявлень у дошкільників, з організації предметно- просторового середовища.

Систематична робота з педагогами щодо підвищення рівня знань про економічне життя, знайомство їх з методикою роботи з економічного виховання дозволить домогтися певних результатів у роботі з дітьми дошкільного віку.

Рекомендуємо у кожній групі дітей складати кросворди, виготовляти альбоми з професіями батьків.

Поряд з цим, для підвищення економічної компетентності батьків доцільно провести:

консультації на такі теми як: «Економічне виховання дошкільнят», «Діти і бізнес», «Економіка з дитячого садочка», «Економічна освіта як фактор інтелектуального розвитку дитини дошкільного віку»;
бесіди: «Виховання ощадливості», Виховання відповідальності»;
батьківські збори: «Проблеми та перспективи економічної освіти, «Роль сім’ї в економічному вихованні дітей»;
круглі столи: «Як виховати помічника», «Участь у житті дитячого садка»;
дискусії: «Професійне майбутнє наших дітей», «Реклама та антиреклама дитячих іграшок».

Під час спільних зустрічей, в першу чергу, підкреслюється актуальність розглянутої проблеми на сучасному етапі, розкривається її історичний аспект, значення економічного виховання у формуванні особистості дитини, показується спрямованість економічного виховання дітей, що организовується в дитячому садочку.

Крім того, перед батьками необхідно поставити завдання як можливо здійснювати економічне виховання в домашніх умовах.

Як зазначалося вище, розвиток дитини не в останню чергу залежить і від відповідної обстановки, тобто середовища, в якій він відбувається. Тому актуальним є створення в дошкільному навчальному закладі предметно- розвиваючого середовища – того простору, в якому дитина живе і розвивається.

При організації розвивального простору групи з економічною спрямованістю використовується принцип інтеграції, що дозволяє поєднувати економічну діяльність з математичною, екологічної, образотворчою та іншими видами діяльності, що, збагачує пізнавальну діяльність, наповнює її реальним сенсом і змістом.

Куточок у групі «Економічна абетка», в якому розташується карта міста із зображенням промислових центрів, вулиць, великих магазинів, настільно-друковані ігри з економіки: «Знайди євро», «Веселий бізнесмен», «Менеджер», «Бізнесмен», «Гроші», «Супермаркет» тощо, сприятиме створенню сприятливих, комфортних умов у групі, дозволить кожній дитині знайти власний шлях у «економіку» через гру, математику, малювання і т.д., забезпечить формування і потреби в пізнанні, сприятиме розумовому й особистісному розвитку.

Висновки до ІІ розділу

Експериментальне дослідження щодо визначення стану роботи з формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку було проведено на базі СНВК «Лілея» м. Києва.

Анкетування вихователів та батьків, аналіз розвивального середовища та аналіз календарно-тематичного плану вихователів старшої групи, спостереження за поведінкою дітей у різних видах діяльності (ігровій, трудовій, творчій, самостійній і в процесі спілкування) допомогли зібрати вичерпну інформацію про стан роботи з економічного виховання дітей у практиці дошкільної установи.

Як засвідчив констатувальний експеримент – вихователі визначають необхідною підготовку дитини до участі в економічній сфері життя, але по різному розуміють сутність і засоби економічного виховання в старшому дошкільному віці, проте, вони не зовсім чітко уявляють як конкретно реалізувати на практиці економічну освіту в дошкільному закладі та які категорії треба вивчати.

Таким чином, недостатня розробленість питання економічного виховання дошкільників спричинила необхідність знаходження оптимальних шляхів засвоєння доступних даному віку елементарних економічних понять, формування особистісних почуттів та якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки як базис для подальшої успішної адаптації дітей до нових умов життя і діяльності в постійно трансформуючому суспільстві.

Опрацювавши безліч науково-методичної літератури нам вдалося встановити елементи системи роботи вихователя щодо формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку та розкрити систему конкретних педагогічних методів і дій, а також розробити перспективний план работи з економічного виховання дітей старшого дошкільного віку на рік.

Нами було визначено чотири основні теми, на основі яких процес економічного виховання реалізується через різні методи і форми його організації: гру, безпосередньо освітню діяльність, пізнавальні бесіди, розважальні заходи, спільну діяльність з педагогом, метод проблемного навчання, дослідницьку діяльність, читання художньої літератури.

ВИСНОВКИ

На основі результатів дослідження зроблені такі висновки:

Аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність основного поняття дослідження «економічне виховання» та таких його складових як «економічна освіта», «економічна соціалізація», «економічна культура», «економічні уявлення», «первинний економічний досвід».

Більшість науковців вважають, що економічне виховання виражається насамперед в осмисленому, усвідомленому, відповідальному ставленні до праці людей, навколишнього середовища, результатів праці й природного середовища, до матеріальних цінностей, до продуктів, засобів праці, предметів споживання, грошей, до власності, природних ресурсів, часу та розглядають його як один з важливих компонентів соціалізації особистості.

У державних освітніх програмах дітей дошкільного віку поняття «економічне виховання» розглядається у поєднанні з іншими аспектами виховання, а також в контексті гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору. у програмі «Впевнений старт» зазначається, що економічне виховання є невід’ємним елементом соціальної зрілості особистості в дошкільному віці.

Таким чином, дослідження останніх років, реформування освіти в Україні та соціальні чинники свідчать про необхідність впровадження економічної освіти саме з дошкільного віку. У зв’язку з цим в теорії та практиці педагогіки на сучасному етапі активізувався науковий пошук ефективних навчальних технологій.

У формуванні елементарних економічних знань вирішальна роль належить вихователеві. Від його духовних, моральних якостей, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави. Тому педагогові слід бути у постійному пошуку нових технологій, розробляти рекомендації у проведенні занять та програми, адаптовані під відповідний вік.

Ефективність педагогічних процесів обумовлена обов’язковою наявністю педагогічний умов – сукупністі об’єктивних можливостей змісту, форм, методів, прийомів, засобів педагогічного управління та матеріально-просторового середовища, що забезпечують успішне вирішення поставлених та спроектованих завдань.

Важливими педагогічними умовами формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку є:

створення економічно-виховуючого середовища. Під економічно-виховуючим середовищем розуміється сукупність оточуючих дитини явищ, подій, що впливають на його особистісний розвиток і сприяють його входженню у світ соціально-економічних відносин;
проведення систематичних занять. Основним завдання вихователя є така організація діяльності дітей, щоб, беручи участь у повсякденній роботі, вирішенні проблемних завдань вони не тільки здобували нові знання, набували вмінь та навичок, а й закріплювали їх як властивість в активній діяльності;
підбір раціональних методів навчання. У процесі економічного навчання використовуються такі педагогічні прийоми: спостереження з показом, зіставленнями, створення проблемних ситуацій з пошуковими операціями, заохочення, стимулювання, синтез різних видів ігор з використанням певних предметів, зокрема грошей. Найефективнішими організаційними формами є: спостереження, екскурсія, прогулянка, подорож, заняття, самостійна робота над завданнями вихователя;
належну обізнаність батьків у цій галузі. В економічному вихованні старших дошкільнят важливим є володіння батьками певною сумою економічних знань, знання методики економічного виховання дитини в сім’ї, залучення її до економічних аспектів сімейного життя і діяльності. Педагогічна підготовленість батьків до такої діяльності вимагає відповідних конкретних знань з психології, педагогіки і економіки, вмінь і навичок виховної роботи. А вихователі повинні всіляко допомагати їм у цьому.

З цією метою визначення стану роботи з формування економічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку було проведено констатувальний експеримент на базі СНВК «Лілея» м. Києва.

Спостереження за освітньо-виховним процесом дозволило зібрати вичерпну інформацію про стан роботи з економічного виховання дітей у ДНЗ «Лілея» та зробити певні висновки: на сьогоднішній день у дошкільному навчальному закладі №523 м. Київ здійснюється реальне економічне виховання дітей старшого дошкільного віку за такими напрямами:

Надаються рекомендації батьками щодо освоєння первинного економічного досвіду їх дітьми (пояснення суті грошей, формування уявлення про «грошову цінність речей», рекомендації, аби дитина сама (під наглядом батьків) розплачувалася в магазинах (принаймні дитячих), брала участь у домашніх справах і обговореннях щодо сімейних витрат, зокрема в ракурсі витрат на дитину). Однак, як правило, ці рекомендації не носять системного характеру і надаються або під час батьківських зборів та / або під час особистих бесід вихователів з батьками.
Під час перебування у дитячому садку вихователі пояснюють про необхідність зберігати майно садка/групи, оскільки воно має цінність, куплене за гроші і його треба зберігати.
Вивчення поняття «праця» та формування знань щодо трудової діяльності. Так, на території навчального закладу «Лілея» для кожної групи відведені невеликі клумбочки, де дітки з лопатками і граблями займаються працею на землі.
Пояснення і вироблення звички не хвалитися дуже добрими матеріальними умовами перед іншими дітьми, пояснення про «власні» речі тоді, коли діти приносять з дому свої іграшки.
Проведення ігрових заходів та лялькового театру щодо професій, котрі існують у суспільстві.
Читання казок з елементами економіки, обговорення з дітьми поведінки учасників казок, пояснення «правильної» поведінки в тій чи іншій ситуації.
Індивідуальна робота психолога закладу із регулювання питань агресії та неадекватної поведінки дітей, пов’язана і привласненням чужого майна.

Проте, як засвідчило анкетування, вихователі по різному розуміють сутність і засоби економічного виховання в старшому дошкільному віці. Через недостатню власну обізнаність, педагоги використовують не всі можливі методи організації процесу економічного виховання.

Недостатня розробленість питання економічного виховання дошкільників спричинила необхідність знаходження оптимальних шляхів засвоєння доступних даному віку елементарних економічних понять, формування особистісних почуттів та якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки як базис для подальшої успішної адаптації дітей до нових умов життя і діяльності в постійно трансформуючому суспільстві.

Процес економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Використання різноманітних форм дає вихователю можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним.

Тому пріоритет закріплюється за такими формами, які цікаві, ефективні в плані пізнавального і особистісного розвитку, дієві і значущі для дитини, сприяють саморозвитку особистості, прояву його «Я».

Методи і форми роботи:

Гра: дидактичні ігри; сюжетно-рольові ігри; інтелектуальні ігри-розваги; гра-подорож.
Безпосередньо освітня діяльність.
Пізнавальні бесіди.
Розважальні заходи: розваги; свята; конкурси; екскурсії; зустрічі з цікавими людьми.
Спільна діяльність з педагогом: праця;дбайливе ставлення до навколишніх предметів.
Метод проблемного навчання: вирішення проблемних завдань; постановка пошукових питань; рішення кросвордів, шарад, головоломок; використання технології ТРВЗ.
Дослідницька діяльність: індивідуальна дослідницька діяльність; колективна дослідницька діяльність; творча діяльність; образотворча діяльність; продуктивна діяльність; театральна діяльність.
Читання художньої літератури.

Реалізовуючи завдання з економічного виховання вихователь має працювати за наступними напрямки:

збагачення предметного середовища ігровим і дидактичним матеріалом;
створення картотеки ігор;
організація та проведення інтегрованих занять з використанням ігор з економічним змістом;
накопичення інформаційної бази з теми;
тісна взаємодія з батьками.

Надалі плануємо продовжити роботу з виховання основ економічної культури дошкільнят. Маємо на меті: підвищити власний рівень професійної підготовки з даної теми, вивчати методичну літературу і продовжити роботу з дітьми старшого дошкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аменд А. Ф. Экономическое образование и воспитание учащихся в условиях школы полного (продленного) дня / А. Ф. Аменд, И. В. Спиридонова. – Челябинск : ЧГПИ, 1987. – 140 с.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – C. 6–19.
Бєлєнька Г. В. Зростання дошкільника в праці / Г. В. Бєлєнька. – К. : Шкільний світ, 2010. – 112 с.
Богуш А. М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному закладі : навч.-метод. посіб. / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Т. М. Котик. – Одеса : ПНЦ АПН України, 2002. – 27 с.
Варецька О. В. Духовно-економічне виховання в єдиному освітньому просторі «сім’я – ДНЗ – суспільство» // Материалы конференции «Детство в современном мире: первые 7 лет и вся жизнь». – 2010. – С. 59–63.
Вишневська Т. С. Економічні ігри / Т. С. Вишневська. − БВДС, 2004. − № 11-12. – С. 4−7.
Галахова О. В. Економічне виховання дітей дошкільного віку [Текст] / О. В. Галахова // Економічні проблеми сталого розвитку: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю наукової діяльності ф-ту економіки та менеджменту СумДУ, м. Суми, 3–5 квітня 2012 р. / Відп. за вип. О. В. Прокопенко. – Суми: СумДУ, 2012. – Т.7. – С. 25-27.
Грама Н.Г. Економічне виховання дітей як фахове надбання педагога-вихователя ДЗО / Н.Г. Грама // Науковий вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту. –Одеса, 2003. – Вип. 1 – 2. – С.200 – 206.
Грама Н.Г. Започаткування основ економічного виховання дітей дошкільного віку / Н.Г. Грама // Наша школа. – Одеса, 2003. – № 2. – С.58 – 62.
Грама Н.Г. Методологія обґрунтування концепції економічного виховання особистості в економізованому суспільстві / Н.Г. Грама // Перспективи: Науковий журнал. – Одеса, 2001. – № 4(16). – С. 51 – 57.
Грама Н.Г. Педагогічний вплив як засіб навчання дітей економічної грамоти / Н.Г. Грама // Наука і освіта. – Одеса, 2001. – № 5. – С.25 – 28.
Грама Н.Г. Сім’я як педагогічний чинник навчання дошкільника початків економічної грамоти / Н.Г. Грама // Науковий вісник Південноукр. держ. пед. ун-ту. – Одеса, 2001. – Вин. 6. – С. 53 – 58.
Дидактичні ігри / З досвіду роботи творчої групи м. Умань / БВДС, 2007. – № 5.– С.62 – 76.
Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей. – Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2000. – 268 с.
Дитина. Програма виховання і навчання дітей 2-7 років / Під ред. В.О. Огнев’юк. – Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. – 492 с.
Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / [Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І.] ; за ред. С. В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – Т. 1. – 616 с.
Єроніна С.В. До питання економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / С.В.Єроніна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. Вип. 49. – Чернігів, 2007. – С. 69–72.
Єроніна С.В. Особливості економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / С.В.Єроніна // Проблеми загальної і педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. Х, част. 2. – К., 2008 – 526 с.
Жадан Р. Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку (перспективно-календарне планування занять з економіки) / Р.Жадан, Г. Григоренко. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 116 с.
Жуковская Р.И. Родной край / Р.И. Жуковская, Н.Ф. Виноградова, С.А. Козлова. – Просвещение, 1985. – 238c.
Закон України «Про дошкільну освіту» № 2628–111, із змінами від 1 січня 2009 р. [Електроний ресурс ] – Режим доступу httр://www.osvitа.огg.uа/ргаvо/law_01/рагthtml
Іванова А.В. Як допомогти дитині здобути первинний економічний досвід / А.В. Іванова // Освіта Донбасу. – 2005. – № 2 (109). – С. 47–51.
Киреева Л.Г. Играем в экономику: комплексные занятия, сюжетно-ролевые и дидактические игры / Л.Г.Киреева. – Волгоград: Учитель, 2008.– 169 с.
Кривошея Н. Б. Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з працею дорослих як засіб початкового економічного виховання: Автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» [Текст] / Н. Б. Кривошея. – К., 1997. – 24 с.
Курак Е.А.Экономическое воспитание дошкольников. Примерная программа, перспективное планирование, конспекты занятий / Е.А Курак. – М.:ТЦ Сфера, 2002.–80 с.
Кушнір В. М. Психолого-педагогічні особливості взаємодії сім’ї та ДНЗ у формуванні економічної культури старших дошкільників / В. М. Кушнір // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2010. –Ч.4.– С. 135–141.
Ложкін Г. Особливості та структура економічної свідомості суб’єктів соціального простору / Г.Ложкін, В. Спасенников, В. Комаровська // Соціальна психологія. – – № 1 (3). – С. 8–16.
Манжелій Н. М. Особливості економічного виховання дітей старшого дошкільного віку: навчально-методичний посібник / Н.М.Манжелай. – Полтава: ПДПУ, 2006. – 122 с.
Найн А.Я. Управление профессиональной подготовкой рабочей молодежи: педагогический аспект: монография / А.Я. Найн. – М.: Педагогика, 1991. – 135 с.
Порембская Л.А. Труд и наблюдения в природе [Текст] / Л.А. Порембская, К.П. Левитская, О.П. Кончаева. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1969. – 227 с.
Програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець» / П.П.Кононенко, Л.Г.Касян, О.В. Семенюченко. – УаїтаД «Рада», 2008.
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» / О.О. Андрієтті. – Видавництво: Мандрівець Тернопіль. – 2013. – 140 с.
Розов В.К. Методика экономического воспитания школьников: Учеб. пособ. по спецкурсу для студентов пед. Институтов / В.К. Розов, Б.П. Шемякин, П.А. Шемякин. – М.: Просвещение, 1985. – 160 с.
Сазонова Т. Економічне виховання дітей старшого дошкільного віку / Т. Сазонова // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – № 4. – С. 49–5.
Сазонова А. В. Формування первинного економічного досвіду старших дошкільників в ігровій діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.08. [Текст] / А. В. Сазонова. – Луганськ, 2007. – 240 с.
Смоленцева А.А. Введение в мир экономики, или Как мы играем в экономику. Учебно-методическое пособие / А.А. Смоленцева. – СПб.: «ДЕТСТВО-ПРЕСС», 2001.– 176 с.
Табих У.Н. Дошкольникам об экономике / У.Н. Табих. – Издательство: Вышэйшая школа (Минск), 2007. – 47с.
Теоретико-методичні засади фахової підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей: Автореф. дис… д-ра пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Н.Г. Грама. –Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – X., 2004. – 45 с
Фесюкова Л.Б. Соціально – економічне виховання дошкільнят / Л.Б. Фесюкова. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008.– 104 с.
Чесноускене Д.С. Формирование элементарных математических представлений у старших дошкольников при ознакомлении с мерами стоимости: Дис. канд. пед. наук. – М., 1985. – 200 с.
Шатова А.Д. Нужно ли и зачем дошкольнику экономическое воспитание / А.Д.Шатова // Дошкольное воспитание. – № 8 – 1995. – С. 5–6.
Шевцова О.А. 745 ігор для дошкільників / О.А.Шевцова. – Х.: Вид.група «Основа», 2010. – 366 с.

Додатки

Додаток А

Конспект заняття у старшій групі

Тема: «Професії»

Мета: розширити та поглибити знання дітей про різні професії (які?); формувати вміння узагальнювати отриманні знання; допомогти дітям знайти собі заняття до душі, розвивати природні та творчі здібності дітей, їх індивідуальність; розвивати пам’ять, увагу, фантазію; виховувати культуру спілкування, самооцінку та взаємооцінку, естетичний смак.

Організаційний момент.

Вихователь: У мене є незвичайний конверт, давайте подивимося, що в ньому? Тут дуже багато загадок. Спробуємо відгадати?

Знань чимало в нього є,

Дітлахам їх віддає.
Міста Знань постійний житель –
Носить горде ймення… (вчитель).
В трубах дірочки латає,

В них несправність виправляє.
Труб і кранів чудо-технік
Добрий дядечко… (сантехнік).
Слоненяті чи качаті,

Котеняті чи курчаті
Дасть пігулку чи відвар
Друг тварин… (ветеринар).
Рідний край охороняти,

Від чужих обороняти
День і ніч завжди готовий
Мужній захисник… (військовий).
Тисне вчасно гальма й газ,

Відвезе усюди нас.
Для доріг він хлопець свій!
За кермом сидить… (водій).
Рівно цеглу викладає,

Дах старанно покриває…
Каменяр і покрівельник
Носять назву… (будівельник).
Шторм його не налякає,

Адже він штурвал тримає.
Через море й океан
Водить судно… (капітан).

Вміє справно рахувати

І товар пропонувати.
Зошит, книгу, олівець
Видає нам… (продавець).
Квіточки попідливає,

Кущики попідстригає…
Для рослинок – чарівник,
Любить землю… (садівник).
Судно, скарб, людей, печери…

В мулі залишки галери…
Відшукає все це враз

Під водою… (водолаз).

Вихователь: Як можна одним словом назвати про кого всі ці відгадки? (Професії). Молодці, саме про професії ми будемо сьогодні розмовляти.

– А що таке професія? (Відповіді дітей)

Вихователь: Професія − це праця, якій людина присвячує все своє життя. Щоранку дорослі члени вашої родини йдуть на роботу. Для чого вона потрібна людям? (Відповіді дітей)

Вихователь: Тепер пограємо в гру-конкурс «Хто більше назве професій». Хто називає, отримує фішку.

Дидактична гра «Хто краще розповість про свою професію».

Вихователь: Дітки, у вас на столах лежать картинки із зображенням людей різних професій. Вам потрібно розповісти про те, що робить людина цієї професії, пояснити, що потрібно знати і вміти, щоб бути хорошим професіоналом. (Розповіді дітей)

Вихователь: Які ви молодці, все правильно і цікаво розповіли. А я ще одну цікаву гру знаю.

Діти виходять на килим.

Вихователь: Я буду кидати м’яч кожному і задавати питання, а ви повинні м’яч зловити і постаратися відповісти правильно. Готові?

Дидактична гра з м’ячем «Що буде, якщо…».

Мета: розуміння значущості професій в житті людей; міркування про наслідки припинення діяльності людей різних професій.

Що буде, якщо:

Кухарі перестануть готувати їжу?

Лікарі перестануть лікувати людей?

Вчителі перестануть вчити дітей?

Будівельники перестануть будувати будинки?

Всі водії відмовляться сісти за кермо?

Дорожня служба перестане стежити за станом доріг?

Відповіді дітей.

Фізхвилинка «Ось така робота» (координація мови і руху, розвиток загальних рухових навичок).

Вихователь під час читання віршів показує дітям імітаційні рухи, пов’язані з тією чи іншою професійною діяльністю, а діти намагаються якомога точніше наслідувати їх.

Тато мій, тато мій –

Дуже вправний водій.

Він щодня автобус водить,

Гарна в татечка робота.

(Імітування обертання керма з ходьбою на місці.)

Мама маляром працює –

Стіни, двері – все фарбує.

(Поздовжні рухи кистю в повітрі.)

Ну а я поки маленький.

(Випрямитися й нахилитися вперед, кисть горизонтально при землі.)

Ще мені рости довгенько.

(Потягнутись обома руками вгору.)

Та роботи не боюся.

(Заперечне повертання головою.)

Я у мами з татом вчуся.

Вихователь: Перепочили трішки, а зараз я хочу перевірити, як уважно ви вмієте слухати. Зіграємо в гру «Кому належить фраза?». Я зачитую фрази, а ви відповідаєте, людина якої професії могла це сказати.

– Як вас підстригти? А чубчик коротше? (Перукар)

– Діти, доброго дня, відкрийте підручники на сторінці 33. (Учитель)

– Несіть цеглу, цемент. (Будівельник)

– Сьогодні я буду малювати пейзаж. (Художник)

– Відкрийте рот і скажіть «а-а-а-а-а-» (Лікар)

– Які гудзики пришити вам на цю блузу: білі або чорні? (Кравець)

– Скільки кілограмів картоплі вам зважити? З вас 10 гривень. (Продавець)

Вихователь: Молодці, правильно відгадали всі професії.

Вихователь пропонує дітям намалювати малюнки на тему: «Ким я хочу стати, коли виросту?»

Додаток Б

Анкета для вихователів «Що я знаю про економіку?»

П.І.Б. вихователя ___________________________________
Як Ви розумієте поняття «економіка»? Це, на Ваш погляд:

Господарське життя суспільства.
Мистецтво ведення домашнього господарства.
Особлива сфера життя суспільства.
Сукупність заводів, фабрик, різних підприємств.

Чи пов’язуєте Ви свою професійну діяльність з економікою? (Так. Ні).
Якщо ви відповіли «так», то яким чином Ви пов’язуєте свою професійну діяльність з економікою? Обґрунтуйте.
Чи вважаєте Ви за необхідне починати економічну освіту з дошкільного віку?
Який зміст Ви вкладаєте в поняття «Економічна освіта»?
З якими економічними поняттями необхідно, на Ваш погляд, знайомити дітей дошкільного віку?
Що таке потреби? Які види потреб Ви розрізняєте?
Як Ви можете пояснити термін «розумні потреби»?
Як Ви оцінюєте організацію економічного виховання у Вашому дошкільному навчальному закладі?
На Вашу думку, чи достатньо уваги приділяють батьки економічному вихованню своїх дітей?
Якщо Ви відповіли «ні», то назвіть причини:
- відсутність економічних знань у батьків;
- зовсім не приділяють уваги вихованню дитини;
- не знаю.
Які методи економічного виховання Ви застосовуєте у своїй роботі? Перелічіть.
Які економічні ігри для дітей дошкільного віку Ви знаєте?
Як, на Вашу думку, в чому полягає зміст економічного виховання дошкільників:

формування економіко-психологічнихякостей особистості;
формування економічного мислення;
формування навичок економічної поведінки.

Додаток В

Перспективний план роботи з формування економічних уявлень дітей старшого дошкільного віку (вересень-травень)

Місяць	Назва блоку	Види діяльності	Завдання
Вересень	«Потреби і можливості»	Заняття-бесіда: «Економіка і ми»	Ознайомити дітей з поняттям «економіка», формувати уявлення про економічні категорії; виховувати ввічливість, культуру спілкування.
		Читання і обговорення казки А. С. Пушкіна «Казка про рибака й рибку»	Розширювати уявлення дітей про головну проблему економіки – постійно зростаючі потреби людини і обмежені можливості для їх задоволення; формувати негативне ставлення до боягузтва, жадібності; розвивати пам’ять, мислення, мову; формувати вміння робити висновки.
		Пізнавальне заняття «Потреби. Які вони?»	Вчити дітей розрізняти види потреб; встановлювати взаємозв’язок потреб і можливостей; виховувати наполегливість, чесність, цілеспрямованість, негативне ставлення до жадібності, користолюбства.
		Розвиток мовлення і спілкування «Мої потреби»	Закріпити уявлення дітей про життєвоважливі потреби людини; розвивати уяву, мову; виховувати чесність, цілеспрямованість.
Жовтень		Читання та інсценування казки «Сивка-бурка»	Формувати уявлення про взаємозв’язок потреб і можливостей; вчити за допомогою міміки і пантоміміки передавати характерні риси героїв казки; розвивати пам’ять, мислення, мову; виховувати наполегливість, прагнення домагатися успіху в будь-якій справі.
		Гра-заняття «Заповітні бажання»	Закріпити уявлення дітей про поняття «потреби людини»; розкрити значимість життєвоважливих потреб для людини; розвивати уяву, самостійність мислення, зв’язне мовлення; виховувати завзятість, наполегливість у досягненні поставленої мети.
		Дидактична гра «Збираючись у далеку дорогу…»	Закріпити уявлення дітей про першочергові потреби людини; розвивати уяву, вміння самостійно приймати рішення; формувати розумну поведінку в різних життєвих ситуаціях.
		Моделювання сюжету твору В. Катаева «Квіточка семибарвна»	Вчити дітей за картами-схемами складати описову розповідь; допомогти дітям зрозуміти значимість життєвоважливих потреб; виховувати почуття подяки до людей, які докладають максимум зусиль, щоб допомогти іншим.
Листопад	«Світ грошей»	Драматизація російської казки «Лисичка з качалкою»	Допомогти дітям зрозуміти суть натурального обміну (бартеру), формувати негативне ставлення до обману, зайвої довірливості; ввести в словник дітей економічні поняття «бартер», «натуральний обмін».
		Бесіда «Гроші та їх значення у житті»	Ознайомити дітей з історією виникнення грошей, грошовими знаками різних країн; встановити взаємозв’язок понять «праця – гроші»; виховувати дбайливе ставлення до грошей; розвивати діалогічне мовлення.
		Заняття «Школа банкірів»	Розповісти дітям, що таке банк, для чого він існує, його призначення. Дати поняття про те, що саме банк – надійне сховище грошових коштів. Закріпити кількісний рахунок, знання цифр, вміння співвідносити цифру і кількість, назви днів тижня; вправляти в поняттях «більше», «менше». Активізувати словник словами: банк, банкір, купюра, грошові знаки. Виховувати інтерес до економіки.
		Дидактична гра «Банк»	Дати уявлення про те, для чого зберігають гроші в банку, про можливість отримання кредиту; ввести уявлення про професії «касир», «консультант», «інкасатор»; розвивати комунікативні вміння, мову; виховувати шанобливе ставлення до праці працівників банку.
Грудень		Заняття «Гроші і товар»	Закріпити знання дітей про гроші і товари; допомогти усвідомити на доступному дитині рівні взаємозв’язок понять «праця – продукт – гроші», залежність вартості продукту від його якості; виховувати правильне ставлення до грошей, повагу до людей, які вміють добре працювати і чесно заробляти гроші; розвивати логічне мислення.
		Сюжетно-рольова гра «Супермаркет»	Ознайомити дітей з поняттям «ціна»; показати, що кожна річ коштує грошей; навчити зіставляти ціну товару з наявними готівкою; ввести в гру проблемні ситуації: «На товар не вистачає грошей», «Неякісний товар»; розвивати уяву, виховувати культуру спілкування, самостійність.
		Розігрування епізодів казки Г. Х. Андерсена «Кресало».	Розширити уявлення дітей про гроші та їх цінність; розвивати здатність розумно витрачати гроші; виховувати безкорисливість, гуманність.
		Дизайн «Реклама товара»	Розкрити дітям сенс призначення реклами, механізми її створення; розвивати конструктивні здібності, вміння працювати з різними матеріалами; виховувати охайність, естетичний смак.
Січень	«Бюджет сім’ї (сімейна економіка)»	Пізнавальне заняття «В гостях у родини економістів»	Познайомити з поняттям «сімейний бюджет»; уточнити уявлення дітей про правила ведення домашнього господарства; розвивати допитливість, дослідницькі здібності; виховувати дбайливе ставлення до сімейного бюджету, повагу до праці.
		Сюжетно-рольова гра «Торгово-діловий центр»	Закріпити уявлення дітей про обмеженість ресурсів, пов’язати це з сімейним бюджетом, який теж обмежений; формувати навички та звички культурної поведінки, взаємодії зі світом речей; ввести ролі «товарознавець», «розфасовник товару», «рекламний агент»; виховувати ощадливість, толерантність.
		Розвага «Як три брати-поросятки захотіли економістами стати»	Вчити дітей вирішувати проблемні завдання, використовуючи арифметичні дії додавання і віднімання, позначати результат цифрами і знаками «більше», «менше», «дорівнює»; розвивати елементарне вміння планувати витрати, логічне мислення; виховувати цілеспрямованість, взаємодопомогу.
		Колаж «Виготовлення плакату «Маленькі збереження»	Розширити уявлення дітей про можливості збереження сімейного бюджету; виховувати ощадливість як умову збереження сімейного бюджету; розвивати уяву, творчий підхід до виготовлення плакату; формувати позитивну «Я-концепцію» особистості дитини.
Лютий		Гра-заняття «Накопичення та Споживання»	Ознайомити дітей з економічними поняттями «накопичення» і «споживання»; показати зв’язок цих понять з доходами сім’ї; вправляти у вирішенні «економічних кросвордів», загадок, логічних задач; закріплювати отримані знання в грі «Банк»; виховувати любов до праці, гуманне ставлення до природи.
		Дидактична гра «Дохід сім’ї»	Ознайомити дітей з поняттям «доходи»; розширювати знання про основні і додаткові доходи в сім’ї; розвивати мислення, уяву; виховувати відповідальність за свої вчинки.
		Комплексне заняття «Хочу і потрібно»	Вчити дітей розрізняти поняття «хочу» і «потрібно»; дати уявлення з економічної точки зору про походження оточуючих нас блага; формувати почуття міри; виховувати почуття вдячності до тих, хто допомагає нам задовольнити наші бажання і потреби.
		Ручна праця «Друге життя речей»	Розширювати уявлення дітей про різні способи економії сімейного бюджету в процесі трудової діяльності; розвивати трудові навички, вміння планувати роботу і доводити її до кінця.
Березень	«Праця. Професії»	Читання та обговорення казки «Колосок» з використанням проблемних ситуацій і питань	Формувати уявлення про послідовність виконання тієї чи іншої трудової діяльності; показати взаємозв’язок різних трудових процесів, а також залежність якостей продукції від сумлінного ставлення до роботи; розвивати вміння характеризувати і висловлювати свою думку про казкових героїв; виховувати працелюбність.
		Бесіда про професії людей	Систематизувати уявлення дітей про різні професії, інструменти, необхідні для роботи людям різних професій. Виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.
		Сюжетно-рольова гра «Юний бізнесмен»	Закріпити знання дітей раніше вивченого матеріалу; ввести в словник нові поняття: «ринкові відносини», «бізнес», «договір»; розвивати мовлення, логічне мислення; виховувати шанобливе ставлення до праці.
		Заняття-гра «Подорож в країну електрики»	Формувати уявлення про електрику; розширювати знання дітей про правила безпеки при користуванні електроприладами; розвивати увагу, уяву, мову; виховувати обережне ставлення до електроенергії.
Квітень		Заняття «Пошта гнома Економа»	Закріпити уявлення дітей про зміст праці людей, розширювати знання про професії; розвивати кмітливість, логічне мислення, інтерес до навколишнього світу; виховувати комунікативні навички: вміння слухати і чути один одного.
		Ліплення «Наші помічники-електроприлади»	Формувати уявлення про професії, які відносяться до виробництва електроприладів; повторити вивчені прийоми ліплення, розвивати дрібну моторику рук, уяву, абстрактне мислення; виховувати акуратність, вміння доводити розпочату справу до кінця.
		Сюжетно-рольова гра «Магазин»	Продовжувати знайомити дітей з роботою продавця; розвивати комунікативні здібності, творчість, фантазію дітей; виховувати вміння узгоджувати свої дії один з одним.
		Заняття-подорож «На безлюдному острові»	Формувати уявлення дітей про першочергові потреби людини; розвивати пізнавальні інтереси, фантазію, уяву, творчість; закріпити навички використання прийомів «включення» і «опредметнення» в конструктивній діяльності; створити емоційно-позитивний клімат у групі; виховувати почуття колективізму.
		Малювання «Портрет» професії моїх батьків»	Закріпити знання дітей про те, що праця є засобом отримання грошей; формувати повагу до праці як засобу заробляння грошей; розвивати художні здібності; виховувати естетичне ставлення до праці.
Травень		Заняття «Гра-подорож водяної краплинки»	Систематизувати знання дітей про кругообіг води в природі, складності її видобутку, необхідність дбайливого ставлення до води; уточнити знання про професії сантехніка, її важливість; виховувати шанобливе ставлення до праці, бажання берегти воду.
		Трудовой десант «Кожній речі – своє місце»	Закріпити знання дітей про професії працівників дитячого садка; формувати повагу до людей праці; виховувати акуратність, вміння підтримувати порядок, доводити почату справу до кінця, бажання допомагати дорослим.
		Пізнавальне заняття «Як вирощують хліб»	Розширити і конкретизувати знання дітей про процес вирощування і виготовлення хліба; удосконалювати граматичний лад мови; розширювати словниковий запас; виховувати почуття поваги до праці людей, дбайливе ставлення до хліба.
		КВК «Подорож по країні Економіка»	Виявити рівень уявлення дітей про сутність економічних явищ, понять, вивчених протягом року; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, кмітливість; виховувати інтерес до економіки, працьовитість.

Додаток А

Комплексне заняття з використанням сюжетно-рольових, дидактичних ігор та літературних творів економічного змісту

Мета: Закріпити знання дітей про товар, послуги, духовні і фізіологічні потреби. Вчити правильно робити вибір у різних ситуаціях. Розвивати логічне мислення, уяву, творчі здібності. Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, дружелюбність, взаємовідносини один з одним.

Методичні прийоми:

Сюжетно-рольові рольові ігри: «Сім’я», «Лікарня», «Магазин», «Пошта», «Перукарня».
Запитання.
Дидактична гра «Безлюдний острів».
Пошукова діяльність.
Дидактична гра «Карта мандрівника» − робота зі схемою.
Активні ігри.
Ходіння по обмеженій площині.
Створення проблемної ситуації.
Дидактична гра «Обід на привалі».

Використання казок, прислів’їв.

Обладнання і матеріали: рюкзак, медична аптечка, книга, гра шашки, казанок, м’яч, сокира, бінокль, набір продуктів, мотузка, гроші, карта-схема, тканина, кубики, папір червоного кольору. Продукти: сіль, чай, суп, вода, цукор, хліб, картопля, тушонка. Атрибути для сюжетно-рольових ігор.

Попередня робота:

Обігрування ігор: «Обід на привалі», «На переправі», «Безлюдний острів», вивчення схем-карт, вивчення матеріалу з економіки, розбір проблемних ситуацій в подорожі, бесіда про передачу «Клуб мандрівників».

Хід заняття:

Орієнтовний хід гри. Ролі: мама, бабуся, дідусь, тато, син, дочка.

Мама відправляє тата до магазину: «Сашо, у нас сьогодні буде багато гостей, піди, будь ласка, в магазин і купи чого-небудь до чаю» (дає йому гроші, він бере і йде).

Мама: «Синку, піди до перукарні і підстрижися. По дорозі гав не лови. Будь уважним, при переході через дорогу дивись на світлофор. Візьми гроші, та не забудь забрати решту» (син йде, мама займається приготуванням вечері).

Дідусь: «Марійка, я на пошту сходжу, куплю газету почитати».

Бабуся: «Ой, донечко, щось у мене голова розболілася, напевно тиск. Піду я до лікаря».

У магазині продавець обслуговує покупця:

Тато: «Доброго дня! Мені, будь ласка, печиво, чай, цукор. Скільки це коштує?»

Продавець: «Доброго дня! Який чай? А печиво вершкове? Будь ласка, з вас 35 гривень».

Тато: «Дякую. До побачення»

Продавець: «Дякую за покупку. До побачення».

Дідусь на пошті: «Здрастуйте! Дайте, будь ласка, мені цікаву газету та будь-який журнал».

Листоноша: «Ось, будь ласка. Візьміть ці. До побачення».

Дідусь: «Спасибі! До побачення!» (Виходить, прийшовши додому, сідає і читає)

У перукарні:

Син: «Добрий день! Підстрижіть мене, будь ласка, тільки не дуже коротко» (перукар обслуговує клієнта − робить стрижку).

Син: (дає гроші): «Мама сказала, що ви повинні дати решту. Дякую. До побачення (Йде додому).

У лікарні:

Бабуся: «Здрастуйте!»

Доктор: «Здрастуйте! Що трапилося? На що ви скаржитеся?»

Бабуся: «Щось голова заболіла, напевно, тиск. Полікуйте мене, будь ласка» (лікар лікує, дає рекомендації, бабуся приходить додому).

Мама на кухні накриває стіл і розмовляє з донькою, яка вчить уроки.

Листоноша розбирає листи.

Усі зайняті своєю справою.

Заходять гості − діти продовжують грати.

Вихователь: Я бачу ви дуже захоплені своїми заняттями − кожен з вас має на це право, але, вибачте, що я вас відволікаю від ваших справ, давайте згадаємо який сьогодні день тижня?

Діти: «П’ятниця».

Вихователь: «А завтра? »

Діти: «Субота, вихідний».

Вихователь: «Уявімо, що ваш робочий тиждень закінчився, ви повертаєтеся додому. Там вас зустрічає мама (діти з ігрових куточків йдуть в будинок до мами − на кухню, крім листоноші). Ви сідаєте за стіл, вечеряєте, розмовляєте. У вас дуже велика, дружна сім’я.

Можна мені з вами пограти? Я буду ваша старша сестра (всі сідають за стіл − на столі самовар, чашки з чаєм і печивом, звучить музика).

Лунає стукіт у двері, входить листоноша з листом, ми запрошуємо його до столу: «Проходьте до столу, випийте з нами чаю».

Вихователь: «Завтра вихідний. Кожен має право на відпочинок. Як ви будете проводити свій вихідний, чим займетеся?»

Діти висловлюються.

Вихователь: «Давайте відкриємо і подивимося що в конверті, який приніс листоноша» (відкриває і читає).

«Добрий день, дітки! Дівчатка й хлопчики! Дізнався я про вашу групу, що ви такі допитливі, працьовиті, і захотілося мені вас нагородити чудовим відпочинком на безлюдному острові. Ведучий передачі «Клуб мандрівників» Михайло Кожухов».

Вихователь: «А ви коли-небудь були на безлюдному острові?» (відповіді дітей).

Вихователь: «А хотіли б відправитися туди у подорож?»
(відповіді дітей).

Вихователь: «А як ви думаєте, в яку пору року краще всього подорожувати? І чому?» (відповіді дітей).

Вихователь: «Ви знаєте, що потрібно взяти з собою в подорож і який предмет вам може стати в нагоді?»

Дидактична гра «Безлюдний острів»

Діти вибирають і укладають в рюкзак речі, які можуть їм знадобитися:

Аптечка − раптом комусь потрібно буде надати допомогу: пораниться, стане погано, захворіє, втратить свідомість.

Сокира − зробити курінь, місток, заготовити дрова для багаття, пліт зробити…

Казанок − варити в ньому їжу.

Бінокль − дивитись навкруги, спостерігати, милуватися…

Фляжка − для води.

Мотузка − переправлятися, спускатися….

Продукти харчування….

Вихователь: «Щоб не втомитися понесемо рюкзак по черзі. Ой, дивіться, а в конверті ще щось (дістає, розгортає). Так, це карта. Давайте виберемо маршрут. Подивіться на карту. Ось безлюдний острів. Давайте визначимо який шлях нам підходить, щоб більш економно розпорядитися своїми часом і силами».

Діти обирають маршрут.

Дидактична гра «Карта мандрівника»

Вихователь: «Тут глухий ліс і дикі звірі, обходити ліс довго − не підходить».

Діти: «Цей шлях − високі гори − обходити довго. Значить найкоротший шлях цей, він нам підходить».

Вихователь: «Спорядження готове, маршрут обрано. Що ж повинен вміти мандрівник, щоб похід закінчився вдало? Яким він повинен бути?» (Відповіді дітей)

Вихователь: «Усі готові? Вирушаємо в подорож. Станьте один за одним. Хто першим піде?»

Діти: «Піде Сашко, він у нас тато − чоловік сильний і сміливий».

Діти проходять через імітований тунель (дуги накриті коричневої тканиною), йдуть по вузькій стежині (змійка з мотузки), минають болото, проходять по дуже вузькому містку через річку (на блакитній тканині стрічка-місток).

Вихователь: «Перебралися ми через річку, потрібно трішки перепочити й погрітися. Але де?»

Діти: «Можна розвести вогнище…»

Вихователь: «А з чого?»

Діти: «Нарубати дров, з сухих дерев, хмиз зібрати…».

Вихователь: «Але в групі не можна розпалювати багаття. Щоб ми могли використовувати для того, щоб було схоже, що горить вогонь (папір червоного кольору, кубик, тканина)»

Діти знаходять підходящщі предмети і імітують багаття.

Вихователь: «Як стало тепло. Непогано б підкріпитися. Що ми можемо приготувати з тих продуктів, що взяли?»

Дидактична гра «Обід на привалі»

Діти варять суп: підбирають інгредієнти, заварюють чай.

Вихователь: «Давайте помріємо, чим би вам хотілося зайнятися після такого обіду (діти сидять біля багаття)»

Діти: «Поспати, пограти, подивитися телевізор, послухати казки…».

Вихователь: «А які казки вам подобаються? А які казки ви знаєте?»

Діти згадують казки, вихователь задає економічні питання; діти відповідають.

«Ріпка» – Хороший господар дідусь? (Так, він виростив велику ріпку)

«Рукавичка» – Чому вигідно було мешканцям рукавички зимувати разом? (Разом їм було тепло)

«Маша і Ведмідь» – Яка Маша в цій казці? (Винахідлива…)

«Попелюшка», «12 місяців» – Як мачуха економила свої кошти за рахунок працьовитості цих дівчаток? (Примушувала працювати)

«Гидке каченя» – Чого не вистачало каченяті, коли він був маленький? (Любові, турботи, ласки, уваги)

«Дідова дочка й бабина дочка» – Чому Мороз Іванович по-різному віддячив дівчаткам? (Одна дівчинка була працьовита, а інша – лінива)

«Кицькин дім» – Яку нужду відчували кошенята? Вони були голодні, їм було холодно)

«Дюймовочка» – Які були потреби у крота? (Він любив багатство)

«Три ведмеді» – Чому ведмеді розсердилися прийшовши додому? (Бо понесли збиток: меблі зламані, їжа з’їдена)

«Снігуронька» – Яка була потреба у людей похилого віку? (Їм було самотньо, ніхто про них не піклувався от і вирішили зліпити дівчинку)

«Колобок » – Чому дід просив бабу спекти Колобок? (Хотів їсти)

Вихователь: «А які казки А. С. Пушкіна ви знаєте? (Відповіді дітей). А що б ви попросили у золотої рибки якби спіймали її?» (Казка про рибака та рибку). Діти називають бажання.

Вихователь: «Бажання у вас дуже цікаві… А пам’ятаєте казку К. Чуковського «Муха-Цокотуха». Муха по полю йшла, і копієчку знайшла, і що вона зробила?»

Діти: «Пішла на базар і купила самовар…»

Вихователь: «А що б ви купили, якби у вас були гроші?» (Відповіді дітей)

Вихователь: «А як все це називається одним словом?» (Товар)

Вихователь: «А за що ще можна розплатитися грошима?» (Грошима можна розплатитися за світло, газ, тепло, перукарню, дитячий садок та інше)

Вихователь: «А як це називається?» (Послуги)

Вихователь: «Товар та послуги нам потрібні, щоб жити. А що потрібно людині, щоб вона росла здоровою, сильною?» (Спати, їсти, займатися спортом)

Вихователь: «Так, це потреби для організму – фізіологічні. А як ви думаєте, чи потрібна людині краса природи, музика…? Навіщо?» (Музика потрібна для душі, щоб співати, танцювати, слухати, веселитися, для гарного настрою. Природою милуються, піднімається настрій)

Вихователь: «Правильно, це все духовні потреби, тому людина купує картини, щоб милуватися природою вдома… А чи все можна купити за гроші?» (Не можна купити здоров’я, доброту, розум, друзів, любов)

Вихователь: «Так, за гроші не можна придбати ні здоров’я, ні друзів, ні любов і турботу рідних і близьких людей».

Вихователь: «Які ви знаєте прислів’я про дружбу?» (Друзі пізнаються в біді. Старий друг краще нових двох…)

Вихователь: «А ще кажуть «Справі час – потісі годину». Добігає кінця наша подорож. Що ж корисного ви дізналися?» (Відповіді дітей)

Українські прислів’я!

Вихователь: «Молодці ! Сьогодні ви пройшли з успіхом випробування, на кожного з вас я можу покластися і відправитися в будь-яку подорож. Можна вирушати додому.

А ми нічого не забули? (Відповіді дітей) Давайте приберемо все, адже природу треба берегти і не залишати сміття».

Всі діти йдуть назад тим же шляхом (по містку через річку, по купинах через болото, по звивистій доріжці, по тунелю і додому). Прибирають всі речі з рюкзака на місця і сідають за стіл пити чай.

Вихователь: «Вихідний закінчився, знову настає робочий тиждень, і всі приступають до своїх обов’язків».

Освіта та самоосвіта