Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Особливості роботи психолога з батьками

1. Основні завдання психолога у роботі з батьками

Одним із напрямків роботи психолога у закладах освіти є робота з батьками. Це питання заслуговує на увагу, бо дослідження проблем  сім’ї і сімейного виховання  показує, що батьки все більше потребують допомоги психологів. Психологічні консультації і рекомендації потрібні не лише батькам дітей «групи ризику» або проблемним сім’ям, а й кожній сім’ї на певному етапі її розвитку.

Основними задачами психолога у роботі з батьками є такі:

  • психологічна просвіта (лекції, бесіди, індивідуальні консультації);
  • надання інформації батькам про нормативи психічного розвитку дитини;
  • розширення та поглиблення уявлень батьків про закономірності психічного розвитку дитини, про особливості соціальної ситуації розвитку у кожному віковому періоді;
  • створення позитивних взаємостосунків між батьками і дітьми;
  • допомога батькам у розвитку власних здібностей, впевненості в собі та розвиток почуття відповідальності за дітей;
  • розвиток почуття батьківства, позитивне сприймання власної дитини;
  • пропаганда психологічних знань;
  • руйнування хибних і формування правильних установок батьків щодо прийомів виховання дітей у сім’ї [1; 8; 11; 12].

Форми роботи психолога з батьками:

  • батьківські збори;
  • бесіди (колективні, групові, індивідуальні);
  • оформлення інформаційних повідомлень для батьків;
  • психолого-педагогічні лекторії;
  • заняття-тренінги для батьків з підвищення батьківської ефективності;
  • лекції, семінари, конференції;
  • індивідуальні тематичні консультації;
  • організація гуртків, секцій, спільних творчих справ.

Корекційно-розвивальна робота з батьками

Причини викривлення батьківських стосунків можуть бути виправлені за допомогою психотерапії і психологічної  корекції. З цією метою створюються  батьківські групи. Основною формою роботи у процесі групової корекції є когнітивно-поведінковий тренінг, який здійснюється за допомогою рольових ігор і програм відеотренінгу. Заняття проводяться 1 раз на тиждень протягом 4 годин. Весь курс (10 занять) – 40 годин. Паралельно може працювати дитяча група, в якій можуть займатися 5-8 дітей від 7 до 10 років.

Під час когнітивно-поведінкового  тренінгу використовують такі методи роботи:

  • метод групової дискусії (підвищення психолого-педагогічної грамотності батьків);
  • метод відео корекції (програвання завдань психолога в умовах відеозапису взаємодії батьків і дітей, перегляд та самоаналіз);
  • метод гри (моделювання і відтворення в контрольованих умовах сімейних ситуацій);
  • метод спільних дій (виконання дитиною і батьками загальних завдань);
  • метод обговорення і розігрування сімейних ситуацій;
  • метод аналізу вчинків дітей і батьків;
  • метод аналізу комунікацій.

2. Взаємодія психолога з батьками учнів

У дитинстві закладається основа особистості людини та її долі. Дослідження показують, що сучасні батьки, виховуючи дітей, все більше потребують допомоги фахівців. Більш того, консультації необхідні не тільки батькам груп ризику, але і благополучним сім’ям.

В даний час все частіше поряд з дітьми з урівноваженою психікою зустрічаються діти емоційно нестійкі. Нерідко спостерігаються імпульсивність, агресивність, брехливість, кримінальні схильності, а також підвищена чутливість, сором’язливість, замкнутість і т.п.

Багато батьків зацікавлені в тому, щоб краще виховувати своїх дітей.

Щоб зміцнити співпрацю школи і сім’ї, необхідно урізноманітнити форми взаємодії з сім’єю: батьківські зустрічі, анкетування, практикуми, розробка пам’яток , семінари батьків з обміну досвідом виховання та інше.

Що ж можна зробити для того, щоб якомога більше батьків стали справжніми партнерами школи у справі виховання дітей?

  • Піднімати авторитет сім’ї;
  • Сприймати помилки у вихованні, як створення нових можливостей для розвитку;
  • Враховувати інтереси батьків;
  • Спиратися на життєвий досвід батьків;
  • Не концентруватися на недоліках у сімейному вихованні;
  • Підвищувати психологічну культуру батьків;
  • Вірити , що будь-яка сім’я має сильні сторони.

Перерахуємо фактори, що перешкоджають ефективній організації роботи з батьками:

  • Очікування швидкого і легкого успіху (бажання швидко знайти легкі відповіді на важкі питання);
  • Відсутність досвіду групової взаємодії ;
  • Закритість батьків;
  • Завищені очікування від взаємодії з учителем.

Робота з батьками є одним з найважливіших аспектів роботи шкільної психологічної служби, спрямованої на збереження психологічного здоров’я дітей через формування загального виховного «поля» навколо дитини, що забезпечує узгодженість впливу дорослих .

Інші труднощі в організації роботи з батьками у тому, що батьки — дорослі люди, які мають свої погляди, закріплені стереотипи, наприклад, такі як: » я і так все знаю » — заперечення можливості придбання нового досвіду; » чому ви можете мене навчити, я старший за вас » — демонстрація переваги віку; » ви вчитель або психолог, ви і займайтеся з дитиною » — повинність і ін.

У зв’язку з цим взаємодія з батьками будується психологічною службою у відповідності з наступними принципами:

  • високий професіоналізм;
  • доброзичливість і повагу до батьків і їх дітям;
  • забезпечення конфіденційності та емоційної безпеки;
  • відкритість і конгруентність психолога;
  • мотивування батьків до взаємодії з психологом різними способами;
  • системність у роботі, що виражається в актуальності, послідовності і логічності роботи з усіма учасниками освітнього процесу, співпраці з батьками на всіх щаблях шкільного навчання дітей;
  • пріоритет активних методів взаємодії: дискусій , круглих столів, рольових і ділових ігор, занять з елементами тренінгу, використання психотерапевтичних методів (релаксації, візуалізації, елементів арт – терапії, казкотерапії тощо).

Для реалізації цілей психолого — педагогічного супроводу проводиться робота за такими напрямами:

  1. Анкетування батьків з метою оцінки ступеня успішності проходження адаптаційного періоду дітей у 1, 5, 10 класах, особливостей їх поведінки вдома і реакції на зміну навчального навантаження; моніторинг задоволеності батьків якістю освітнього процесу, що включає збір побажань адміністрації і всьому педагогічному колективу щодо організації навчально — виховного процесу.
  2. Консультування сімей учнів з актуальних питань навчання, виховання і особистісного розвитку дітей.
  3. Інформаційно- просвітницька та розвиваюча робота через:
  • проблемні тематичні виступи, спрямовані на вирішення актуальних психолого – педагогічних завдань і сприяють підвищенню компетентності батьків, що необхідно для створення сприятливих умов розвитку і освіти дітей;
  • психолого – педагогічний всеобуч батьків, дійовими особами якого крім психолога можуть бути досвідчені педагоги і вузькі фахівці. Дана форма взаємодії з батьківською громадськістю дозволяє використовувати інтерактивні методи психологічного впливу.

Практична робота з батьками реалізується через колективні (групові) та індивідуальні форми взаємодії.

До колективних форм належать:

  • робота з батьками в групі,
  • в парах,
  • батьківські збори,
  • батьківський комітет,
  • зустрічі за «круглим столом»,
  • дискусії,
  • тематичні консультації,
  • психологічний тренінг,
  • психологічні ігри,
  • сюжетно-рольові, ділові ігри,
  • психологічні майстерні і т. д.

До індивідуальних форм відносяться:

  • індивідуальне консультування,
  • бесіда,
  • інструктаж та інше.

3. Традиційні та нетрадиційні форми роботи з батьками

Традиційні форми роботи з батьками:

  • батьківські збори;
  • бесіди (колективні, групові,індивідуальні);
  • конференції;
  • диспути, дискусії;
  • перегляд фільмів на педагогічні теми;
  • День відкритих дверей;
  • відкриті уроки для батьків;
  • клуби для батьків, консультпункти;
  • семінари – практикуми;
  • оформлення куточків для батьків;
  • підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків.
  • телефон довіри.
  • проведення соціально-психологічних досліджень.
  • сімейні вечори.

Нетрадиційні форми роботи з батьками

«Батьківська пошта»

— нетрадиційна форма спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь — який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п.

«Телефон довіри»

Телефон допомагає батькам анонімно з’ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

«Батьківські скриньки»

– форма роботи, яка дозволяє батькам анонімно звернутися до любого з них з актуальними питаннями, а працівникам  своєчасно відреагувати на запит батьків, підготувавши консультацію, семінар або семінар-практикум.

“ Педагогічний десант ”

– виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки;

“Дерево родоводу”

– зустрічі представників різних поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки;

“У сімейному колі”

– анкетування батьків, індивідуальна робота,допомога родинам через консультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами;

“Родинний міст”

– зустрічі з батьками та обговорення проблеми виховання дітей

Сім’я — першоджерело і зразок формування міжособистісних відносин дитини, а мама і тато — зразки для наслідування. Не існує іншого такого інституту, крім інституту сім’ї, так точно предопределяющего закономірності формування майбутньої людини. За поведінковими проблемами, особливостями дитячих взаємин, навіть шкільними труднощами видно дорослі — їх погляд на світ, їх позиція, їх поведінкові стереотипи.

Істотно, що проблеми дитини неможливо вирішувати і розглядати тільки як шкільні або поведінкові, маленька людина залежимо від ситуації та оточення, в яких знаходиться щира зацікавленість дорослих — батьків, педагогів в кожен момент його життя створює хорошу можливість для розвитку позитивних дитячо-батьківських взаємин.

У практичній діяльності шкільного психолога робота з батьками — один з основних напрямків діяльності. Форми роботи з батьками можуть бути традиційними — консультування, тематичне інформування через батьківські збори і досить інноваційними для школи — тренінги та психологічні майстерні.

У рамках традиційних батьківських зборів не завжди виникає можливість досить повно обговорити проблеми і труднощі дітей, тим більше на традиційних батьківських зборах практично не розглядаються особливості дитячо-батьківських взаємин. А адже найчастіше джерелом труднощів дитини виступають складності дитячо-батьківських взаємин.

Психологічна майстерня для батьків — особлива форма взаємодії між учасниками, що припускає взаємний обмін досвідом, знаннями з проблем розвитку та виховання дітей, сприяє поглибленню розуміння і зміни деяких життєвих уявлень учасників.

Результатом роботи майстерні можна вважати збагачення досвіду, уявлень кожного за рахунок здібностей всіх учасників. При організації психологічної майстерні переважно використовуються групові форми роботи, проте присутня фронтальна та індивідуальна форми організації.

Основне завдання психологічної майстерні — сприяти гармонізації дитячо-батьківських взаємин. Психологічний вплив направлено на:

  • зміна неадекватних батьківських позицій;
  • розширення усвідомленості мотивів виховання;
  • вибір оптимального стилю виховання;
  • оптимізацію форм батьківського впливу в процесі виховання;
  • профілактику шкільних труднощів.

Основним зміст діяльності психологічної майстерні стає створення концентрованого емоційного досвіду взаємин у сім’ї. Психологічна завдання — створення умов для підвищення педагогічної та батьківської компетентності.

При виборі тематики майстерень враховуються вікові особливості та типові проблеми школярів, а також найбільш актуальні проблеми дитячо-батьківських взаємин.

Висновки

Ставтеся до виховання неформально. Звертайте увагу на якість проведеного з дитиною часу, а не на його кількість. Сучасне життя всіх нас навчила мимоволі економити на всьому, у тому числі на емоціях, розмовах, спілкуванні з дітьми. Тому замість того, щоб зосередити всю увагу на тому, що нам плутано розповідає дитина, ми слухаємо неуважно, думаючи про своє. Тим часом науково доведено, що діти «скупих» і невмілих в спілкуванні батьків погано себе ведуть і відчувають себе втраченими. Тому навіть негативне увагу (несхвалення, осуд) краще, ніж холодність і байдужість.

Поменше говорить, побільше робіть. Статистика стверджує: ми даємо своїм дітям до 2000 порад і зауважень на день. Тому не дивно, що наші діти стають «глухими». Якщо дитина, незважаючи на ваші прохання, із завидною байдужістю кидає в прання шкарпетки, вивернуті навиворіт, одного разу виперіть їх такими, які вони є. Нехай сам переконається, що в такому вигляді їх неможливо відіпрати і висушити. Справи переконливіше і голосніше слів.

Дайте дітям відчути, що вони сильні, легальними способами; інакше вони самі знайдуть нелегальні. А для цього з дітьми треба радитися, давати їм право вибирати, купувати, рахувати гроші, готувати нескладні страви. Дворічній дитині по силам вимити пластиковий посуд, фрукти і прибрати столові прилади у ящик. Звичайно, у вас це вийде швидше і краще, але хіба в цьому справа? Якщо ви будете обходитися без допомоги дітей, ви позбавите їх можливості відчувати себе потрібними і сильними.