ВСТУП

Протягом останніх років в Україні відбулось ряд економічних, правових і інституційних реформ. Внаслідок цього процесу Сполучені Штати Америки визнали Україну державою з ринковою економікою. Набуття Україною цього статусу матиме позитивний ефект для всіх українських компаній, які провадять зовнішньоекономічну діяльність у США. На думку ж міністра економіки України Арсенія Яценюка, отримання статусу країни з ринковою економікою серйозно просуне переговори щодо входження нашої держави до Світової організації торгівлі та Євросоюзу. Успіхом України та її дипломатії називає Президент Ющенко запрошення до асоційованого членства у Євросоюзі. Рішення про початок переговорів щодо цього було ухвалено Європарламентом і він же закликав Єврокомісію розпочати переговори з Україною про асоційоване членство в ЄС. Інтеграція України передбачає налагодження постійних і тісних взаємозв’язків вітчизняних суб’єктів господарювання з іноземними. Це означає, що надалі все частіше іноземні користувачі, зокрема інвестори та кредитори, при прийнятті рішень звертатимуться до даних, наведених у звітності українських підприємств.

Процес інтеграції України в міжнародні організації є причиною формування більш посилених вимог до прозорості обліку та звітності українських підприємств.  Звітність повинна містити якомога повнішу і точнішу інформацію про активи підприємства, джерела їх формування та фінансові результати діяльності господарюючих суб’єктів.

Для ведення господарської діяльності та досягнення поставлених цілей і мети, підприємству необхідно мати у розпорядженні різноманітні матеріальні та нематеріальні цінності. Особливе значення для промислових підприємств, мають основні засоби. Вони використовуються як безпосередньо у виробничому процесі, так і для забезпечення збуту продукції та товарів, у адміністративних та соціально-культурних цілях. Господарські операції, які здійснює підприємство по відношенню до основних засобів, посідають особливе місце у обліковому процесі, та у процесі формування показників фінансової, статистичної та податкової звітності. Досить значною є питома вага залишкової вартості основних засобів у валюті балансу підприємства, нарахована за період амортизація безпосередньо впливає на розмір витрат, переоцінка основних засобів відображається на величині власного капіталу. Тому правильність, достовірність та повнота облікової інформації про стан та рух основних засобів має безпосередній вплив на достовірність показників фінансової звітності.

Основні засоби (у деякій літературі – „основні фонди”) мають такий економічний зміст: це економічна форма засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів (будівлі, споруди, машини, обладнання та ін.), але не розкривають своєї економічної сутності. Основними фондами є лише засоби праці, залучені у виробничий процес, які виконують певні функції [1, с. 672].

Організація фінансового та податкового обліку основних засобів регулюється законодавством України та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Окрім того поглибленим дослідженням питання обліку основних засобів займались вітчизняні науковці Є.В. Мних, В.В. Собко, М.В. Кужельний, С.О. Левицька, Ф.Ф. Бутинець, В.С. Рудницький. Результати досліджень вчених розвинуті та поглиблені в даній дипломній  роботі з урахуванням особливостей статутної діяльності ВАТ „Рівень”.

Мета дипломної роботи полягає у дослідженні методології обліку і аналізу основних засобів з урахуванням вимог чинних нормативних актів, які формують економіко-правове поле підприємницької діяльності, з урахуванням статутних напрямків господарювання ВАТ „Рівень”.

Із поставленої мети формуються конкретні завдання, які будуть виконуються у процесі написання дипломної роботи. Такими завданнями є:

1. Вивчення нормативної бази, на основі якої здійснюється облік та аналіз операцій з основними засобами;
2. Здійснення дослідження первинної документації за результатами операцій з основними засобами;
3. Вивчення особливостей організації обліку основних засобів та підготовки форм звітності, в яких відображено інформацію про основні засоби;
4. Узагальнення міжнародної практики обліку та аналізу основних засобів та порівняння її з вітчизняними методиками;
5. Проведення ретроспективного та прогнозного аналізу основних засобів за результатами даних обліку та звітності ВАТ „Рівень” за три останні роки;
6. Обґрунтування шляхів вдосконалення обліку та аналізу основних засобів з урахуванням потенційних можливостей ВАТ „Рівень”.

Поставлені завдання реалізовуються поетапно і знаходять своє відображення в окремих розділах дипломної роботи.

Матеріал дипломної роботи систематизовано за наступними розділами:

1. „Економіко-організаційна характеристика ВАТ „Рівень”;
2. „Особливості організації обліку основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”;
3. „Аналіз основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”;
4. Автоматизація обліку основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”;
5. „Організація охорони праці на ВАТ „Рівень”;
6. „Міжнародна практика обліку та аналізу основних засобів”;
7. „Шляхи вдосконалення обліку та аналізу основних засобів на ВАТ „Рівень”.
8. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „РІВЕНЬ”

Економіко-організаційна характеристика ВАТ „Рівень”  

Дипломна робота написана на прикладі підприємства, яке має повну назву відкрите акціонерне товариство “Рівень” (надалі ВАТ „Рівень”). Форма власності ВАТ „Рівень” – колективна. Державна реєстрація підприємства здійснена виконавчим комітетом Рівненської міської Ради 17 червня 1994 року, реєстраційний № 759.

Підприємство має ліцензію на основний вид діяльності „Виробництво пива по діючій нормативній документації” №442 від 19.11.97 р., видану Державним комітетом України по харчовій промисловості. Підприємство здійснює роздрібну торгівлю своєю продукцією на підставі патентів, що видаються управлінням торгівлі Рівненського міськвиконкому на кожну торгівельну точку. Товариство займається виробництвом і торгівлею пивом. Додатково, підприємство виробляє солод світлий, який використовується для власних потреб у технологічному процесі приготування пива.

Головною метою діяльності Товариства є забезпечення високих доходів учасників на основі:

1. виробництва і реалізації пива;
2. організації та здійснення оптової та роздрібної торгівлі, в т.ч. й у власних торгівельних точках;
3. надання послуг населенню, підприємствам та ін. організаціям; здійснення посередницької,
4. комерційної та ін. видів діяльності.

Основні техніко-економічні показники за 2005 рік відображені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні техніко-економічні показники ВАТ „Рівень” у 2005 році

№ п /п	Назва показника	Значення показника
1	2	3
1	Валова виручка, тис. грн.	8411,7
2	Прибуток до оподаткування, тис. грн.	494,0
3	Чистий прибуток, тис. грн.	359,9
4	Середньоспискова чисельність працівників, в т.ч.:	92
5	— середньоспискова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості	82

Організаційна структура ВАТ „Рівень” відповідає специфіці та обсягам діяльності підприємства, забезпечує здійснення підприємством місії та досягнення поставлених цілей. Організаційна структура ВАТ „Рівень” представлена на рис. 1.1.

          Рис. 1.1. Організаційна структура ВАТ „Рівень”

Перед тим, як перейти до  загальної характеристики системи обліку ВАТ „Рівень”, необхідно зазначити, що на даний час існує дві системи ведення фінансового обліку підприємства: повна і спрощена. ВАТ „Рівень” відповідно до своїх обсягів діяльності обрало повну систему обліку, що відображено у наказі про облікову політику підприємства.

Облікова політика ВАТ „Рівень” – комплекс методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку, що обрані керівництвом ВАТ „Рівень”, виходячи з особливостей діяльності даного підприємства з метою забезпечення захисту прав та інтересів власників.

Документальне оформлення облікової політики ВАТ „Рівень” здійснюється у вигляді системи внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, в центрі якої Наказ про облікову політику. Наказ про облікову політику затверджений на ВАТ „Рівень” і має статус юридичного документу. Це є основний внутрішній документ, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві, є обов’язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства. Наказ про облікову політику ВАТ „Рівень” наведено у додатку 1.

Відповідно до Наказу про облікову політику ВАТ „Рівень” визнання, оцінка та облік основних засобів здійснюється відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби”. Одиницею обліку визначено окремий об’єкт основних засобів.

Групування основних засобів в аналітичному обліку проводиться з вимогами Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку [8].

Для відокремлення в складі основних засобів, малоцінних необоротних активів встановлено вартісну межу у розмірі 1000 грн.

Амортизація об’єктів основних засобів нараховується із застосуванням норм і методів нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством – ст. 8 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” [5].

Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів приймається в розмірі, рівному нулю.

Переоцінка (дооцінка та уцінка) балансової вартості основних засобів до їхньої справедливої вартості проводиться раз на рік станом на 31 грудня, якщо їхня залишкова вартість відхиляється від справедливої вартості більш, ніж на 20%. Справедлива вартість зазначених активів формується на рівні вільних ринкових цін на аналогічні активи.

До затвердженого на досліджуваному підприємстві Наказу про облікову політику можна запропонувати наступні доповнення: для визнання основних засобів, визначення строку їх корисного використання, вибору методу нарахування амортизації в момент введення їх в експлуатацію та перегляду протягом подальшого використання необхідно створити постійно діючу інвентаризаційну комісію та затвердити її склад. До обов’язків постійно діючої інвентаризаційної комісії віднести здійснення розрахунку, необхідного для переоцінки основних засобів та відображення його результатів у бухгалтерському обліку.

• Основні засоби підприємства як об’єкт обліку і аналізу 

Основні засоби необхідні для здійснення господарської діяльності ВАТ „Рівень”. Вони посідають значну долю у валюті балансу – 36,8%. Особливе значення основних засобів полягає у тому, що вони забезпечують здійснення виробничої діяльності – основного виду діяльності ВАТ „Рівень”. Основні засоби беруть безпосередню участь у виробничому процесі, використовуються для організації збуту продукції, товарів та послуг, у адміністративних та соціально-культурних цілях.

Термін „основні засоби” зустрічається у нормативних джерелах, підручниках з бухгалтерського обліку, фінансів підприємства тощо. Але визначення основних засобів, які наведені у національних стандартах та міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, законодавстві України та в економічній літературі містять деякі розбіжності. Тому доцільно провести порівняння між визначеннями основних засобів у різних джерелах (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2. Дефініції поняття „основні засоби”

№ п/п	Визначення	Автор
1	2	3
1	Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)	П(С)БО 7 „Основні засоби” [2]; Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів № 561 [3]; Бутинець Ф.Ф. [7, с. 200]
2	Основні засоби – матеріальні активи, що їх утримує підприємство для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей; використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.	МСБО 16 [4]
3	Основні фонди – матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.	Ст.8.2.1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” [5]
4	Основні засоби – матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання)	Поддєрьогін А.М. [6, с.253]

Наведена у таблиці інформація свідчить про наявність багатьох спільних рис у визначенні поняття „основні засоби” у різних джерелах. Зокрема автори є одностайними щодо наступних тверджень:

1. Строк корисної експлуатації основних засобів має бути більшим за один рік або операційний цикл, якщо такий є довшим за рік. З цього випливає, що витрати, понесені при придбанні та доведенні до належного стану основних засобів є капітальними витратами, а отже вони не відносяться загальною сумою на витрати певного періоду, а частинами – у вигляді амортизаційних відрахувань.
2. Мета утримання основних засобів – використання у виробничій діяльності. Отже основні засоби повинні забезпечувати ведення основної діяльності підприємства;
3. Основні засоби обов’язково мають матеріальну форму.

Але спостерігаються також відмінності, які полягають у наступному:

1. У П(С)БО 7, Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів № 561 та у МСБО 16 вказано, що основні засоби можуть використовуватись не лише у виробничій діяльності, а й для постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Тобто призначення основних засобів у вказаних джерелах є більш ширшим. Тому у фінансовому обліку, ведення якого в Україні регулюється П(С)БО та Методичними рекомендаціями, амортизація нараховується на основні засоби, які використовуються у виробництві, торгівлі, наданні послуг та виконанні робіт, адміністративних цілях та при реалізації соціально-культурних функцій. У податковому ж обліку, ведення якого регулюється ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, знос нараховується лише на об’єкти основних засобів, які використовуються у виробничій діяльності. Це є головною відмінністю у трактуванні основних засобів. Ця відмінність є однією з причин, яка зумовлює паралельне ведення на підприємствах фінансового та податкового обліку.
2. Автори підручників, зокрема Поддєрьогін А.М., пропонують встановлення мінімальної вартості об’єкта основних засобів – 500 грн. у бухгалтерському обліку така межа встановлюється на кожному підприємстві окремо, виходячи із обсягів діяльності, і фіксується у наказі про облікову політику підприємства.

Як бачимо, визначення основних засобів згідно національних стандартів практично дублюють загальновизнані міжнародні стандарти і за своїм змістом відповідають розумінню даної категорії з точки зору фінансів підприємства та економічної теорії. Але найбільш повною є категорія, розкрита у національних стандартах бухгалтерського обліку. Тут повторено визначення з міжнародних стандартів, але відмінність полягає визначенні строку корисного використання: у МСБО 16 він має бути не меншим одного періоду (хоча не вказано якою є тривалість вказаного періоду). У П(С)БО 7 чітко вказано – один рік, або операційний цикл, якщо він є довшим року.

Відповідно до П(С)БО 7, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Земельні ділянки;
2. Капітальні витрати на поліпшення земель;
3. Будинки, споруди та передавальні пристрої;
4. Машини та обладнання;
5. Транспортні засоби;
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі);
7. Робоча і продуктивна худоба;
8. Багаторічні насадження;
9. Інші основні засоби.

2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „РІВЕНЬ” 

2.1. Особливості первинного обліку основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень” 

Первинні документи — це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Керівник підприємства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів [9].

Перелік первинних документів, які складаються при здійснення господарських операцій з основними засобами наведено у додатку 2.

Форми типових документів з обліку основних засобів затверджені Наказом міністерства статистики України № 352 [46]. Основними документами, які використовуються ВАТ „Рівень” при здійсненні документування операцій з основними засобами є:

1. Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів – форма ОЗ-1 – використовується для зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, обліку введення об’єктів основних засобів в експлуатацію, оформлення внутрішнього переміщення основного засобу з одного цеху до іншого, виключення об’єктів основних засобів при передачі іншому підприємству – як при продажу (обміні), так і при безоплатній передачі. Кожен об’єкт зараховується до складу основних засобів ВАТ „Рівень” за окремим актом. Акти зберігаються протягом усього терміну експлуатації об’єкту і протягом трьох років та одного місяця після списання об’єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена перевірка.
2. Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів – форма ОЗ-2 – використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу з капітального ремонту, реконструкції, модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція, модернізація здійснювались господарським способом, та в двох – якщо стороннім підприємством (другий примірник передається підприємству, яке здійснювало роботи).
3. Форма 03-3 «Акт на списання основних засобів» використовується для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається в двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається в бухгалтерію ВАТ „Рівень”, де на його підставі здійснюють запис до форми ОЗ-9 та вилучають картку форми ОЗ-6.
4. Форма ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об’єкт або групу однотипних об’єктів ВАТ „Рівень”, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному відділі (цеху). Інвентарні картки заповнюються на підставі наступних первинних документів з обліку руху основних засобів: ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»; ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів»; ОЗ-З «Акт на списання основних засобів» (при цьому картка вилучається).

На підставі інвентарних карток на ВАТ „Рівень” заповнюються наступні накопичувальні документи: ОЗ-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів»; ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів» (заповнюється в кінці місяця); ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів» (крім випадку внутрішнього переміщення основного засобу).

Дані карток сумарно звіряють з регістрами синтетичного бухгалтерського обліку ВАТ „Рівень”. Кожна картка ведеться в одному примірнику в бухгалтерії [7, с. 202].

• Особливості аналітичного та синтетичного обліку основних засобів на ВАТ „Рівень”

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби розкрито у П(С)БО 7 [2]. Цей стандарт є основним документом, що регулює фінансовий облік основних засобів в Україні.

Згідно П(С)БО 7 об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єктів, переданих до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює їх собівартості.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані включаються до складу витрат. Для обліку основних засобів відповідно до Плану рахунків та Інструкції про його застосування № 291 [8] призначені балансові рахунки І класу „Необоротні активи” 10 „Основні засоби”, 13 „Знос (амортизація) необоротних активів”, та 15 „Капітальні інвестиції” – при придбанні основних засобів. Для ведення синтетичного обліку основних засобів на ВАТ „Рівень” застосовують робочий план рахунків (додаток 3), який складено у відповідності до Плану рахунків [8].

У робочому плані рахунків ВАТ „Рівень” наведено субрахунки рахунку 10 „Основні засоби”, які знаходять застосування на даному підприємстві. Субрахунки, передбачені робочим планом рахунків, та їх характеристика наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Характеристика субрахунків рахунку 10 „Основні засоби” на приладі ВАТ „Рівень”

№ п/п	Назва субрахунків	Характеристика субрахунків
1	2	3
1	103 „Будинки та споруди”	Ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будинків
2	104 „Машини та обладнання”	Ведеться облік за видами машин та обладнання
3	105 „Транспортні засоби”	Використовується для обліку засобів пересування, призначених для переміщення людей і вантажів
4	106 „Інструменти, прилади, інвентар”	Застосовується для синтетичного обліку знарядь праці, включаючи ручні та механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, а також будь-які пристрої для оброблення матеріалів, здійснення монтажних робіт тощо. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення, котрі використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці, тари для зберігання рідких та сипучих речовин

Бухгалтерський облік основних засобів ВАТ „Рівень” ведеться у відповідності до затвердженого робочого плану рахунків, з використанням передбачених у ньому синтетичних та аналітичних рахунків.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів – це очікуваний період часу, потягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Строк корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням таких чинників: очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта, очікуваного фізичного зносу, морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію підприємства); правових або аналогічних обмежень щодо використання об’єкту (наприклад строк оренди, передбачений угодою, або законодавчі акти, що визначають граничний строк безпечної експлуатації певних об’єктів тощо). Строк корисного використання основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання).

Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного пособу використання активу та фіксується в Наказі про облікову політику. Відповідно до П(С)БО 7 [2], амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів; (Підпункт 1 пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 989 від 25.11.2002)

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; (Підпункт 4 пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 989 від 25.11.2002)

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Дозволено також використовувати методи та норми нарахування амортизації, передбачені чинним податковим законодавством.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання

Сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку з нарахування амортизації основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень” наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з нарахування амортизації основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Нараховано амортизацію об’єктів виробничого призначення (бродильного чану, охолоджувачів пива тощо)	23	131
2	Нараховано амортизацію об’єктів загальновиробничого призначення (будівля цеху, складського приміщення тощо)	91	131
3	Нараховано амортизацію об’єктів адміністративного призначення (адміністративна будівля, комп’ютери, офісні меблі)	92	131
4	Нараховано амортизацію об’єктів збутового призначення (автомобіль, що використовується для збуту продукції, комп’ютерна техніка відділу збуту тощо)	93	131

Згідно з П(С)БО 7 переоцінку об’єкта основних засобів можна проводити за умови, що його залишкова вартість (за даними фінансового обліку) суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Підприємство самостійно визначає величину (межу) суттєвості, та, відповідно, приймає рішення щодо доцільності проведення переоцінки. Для ВАТ „Рівень” межа суттєвості становить 10%. У випадку переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом по підприємству.

Операції з переоцінки основних засобів включають операції зі збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів – дооцінку, та операції зі зменшення первісної вартості основних засобів та їх зносу – уцінку.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об’єкта та зносу основних засобів визначається відповідно як добуток первісної вартості або зносу індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкту, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Переоцінка основних засобів здійснюється за етапами:

1. визначається справедлива та залишкова вартість об’єкта основних засобів;
2. якщо справедлива вартість суттєво відрізняється від залишкової – визначається індекс переоцінки;
3. приймається рішення про переоцінку;
4. якщо індекс переоцінки перевищує одиницю – поводиться дооцінка об’єкта основних засобів, в іншому випадку – уцінка;
5. величина переоціненої первісної вартості визначається як добуток первісної вартості і зносу, переоціненого зносу – як добуток зносу та індексу переоцінки.

Кореспонденцію рахунків з переоцінки основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень” наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Кореспонденція рахунків з переоцінки основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Відображено суму дооцінки залишкової вартості адміністративної будівлі	103	423
2	Відображено суму дооцінки зносу адміністративної будівлі	103	131
3	Відображено суму уцінки залишкової вартості адміністративної будівлі (після попередньо проведеної дооцінки) на суму, що не перевищує величину попередньої дооцінки	423	103
4	Відображено суму уцінки залишкової вартості, що перевищує кредитове сальдо по рахунку 423	975	103
5	Відображено суму уцінки зносу адміністративної будівлі	103	131
6	Проведено дооцінку після попередньо проведеної уцінки адміністративної будівлі — якщо сума дооцінки менша суми попередньої уцінки	103	746
	—     якщо сума дооцінки більша суми попередньої уцінки – в сумі витрат, показаних при передніх уцінках; —     на суму, що перевищує суму витрат попередніх уцінок —     на суму зносу адміністративної будівлі	103   103 103	746   423 131

Вибуття основних засобів. Якщо з будь-яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання. Основний засіб списується з балансу підприємства у випадках продажу за плату в порядку реалізації майна, передачі за договором дарування стороннім юридичним та фізичним особам, списання внаслідок морального та фізичного зносу, ліквідації при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, викликаних екстремальними умовами, в зв’язку з реконструкцією та новим будівництвом, передачі у вигляді внеску до статутного капіталу інших підприємств, з інших причин.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються, відповідно, на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.

У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Інвентаризація основних засобів проводиться у відповідності до Інструкції № 728/3168 [10]. Інвентаризація основних засобів проводиться за їх місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. У такому ж порядку проводиться інвентаризація незавершеного капітального будівництва, незакінченого капітального ремонту.

Наявність цінностей при інвентаризації виявляється шляхом обов’язкового підрахунку, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру. До початку інвентаризації слід перевірити: наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.); наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об’єкта. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню

Присвоєні об’єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації в ці документи вносяться відповідні виправлення й уточнення. При виявленні об’єктів (предметів), що не знаходяться на обліку, а також об’єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія включає в опис відсутні відомості і технічні показники цих об’єктів (предметів).

Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об’єктів повинна бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об’єктів, із оформленням.

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із вказівкою часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти

Кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку основних засобів на прикладі досліджуваного підприємства наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Відображено вартість повітряохолоджувача, придбаного за оплату	152	631
	Відображено суму ПДВ	641/5	631
2	Відображено суму транспортних послуг та інших витрат, пов’язаних з придбанням основних засобів	152	685
	Відображено суму ПДВ	641/5	685
3	Введено в експлуатацію повітряохолодувач	104	152
4	Нараховано амортизацію основних засобів: — виробничого призначення (бродильного чану, солодробилки тощо);	23/1	131
	— загальновиробничого призначення (повітряохолоджувач, паро охолоджувач пива, бак для збирання пивної дробини тощо);	91	131
	— адміністративного призначення (адміністративна будівля, автомобіль адміністративного призначення, комп’ютерна техніка тощо)	92	131
	— що використовуються для збуту (автомобіль, комп’ютерна техніка тощо)	93	131
	— переданої в операційну оренду будівлі	949	131
5	Ліквідовано бродильний чан у зв’язку з закінченням строку його корисної експлуатації: —   списано знос ліквідованого чану —   відображено залишкову вартість бродильного чану —   відображено витрати пов’язані з ліквідацією бродильного чану (нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим ліквідацією, нарахування на фонд оплати праці)	131 976 976	106 106 66, 65

Аналітичний облік основних засобів. За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду об’єктів основних засобів. Для отримання детальної  інформації, необхідної для ефективного використання основних засобів за їх окремими видами і процесами, організується аналітичний облік.

Аналітичний облік основних засобів ВАТ „Рівень” ведеться за об’єктами основних засобів. Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосуванню приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватись як окремий об’єкт основних засобів.

Кожному інвентарному об’єкту ВАТ „Рівень” присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і вказується у відповідних первинних документах та реєстрах з обліку об’єктів основних засобів.

Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.

Порушення встановлених вимог ведення інвентарного обліку ускладнює процес обробки документів в бухгалтерії і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої і точної інформації про наявність та рух основних засобів.

Однією з особливостей обліку основних засобів в Україні  є паралельне ведення фінансового та податкового обліку, що зумовлено невідповідністю фінансового обліку вимогам податкового законодавства. Розбіжності виникають як в процесі експлуатації, так і при вибутті об’єктів основних засобів.

Основною відмінністю у фінансовому та податковому обліку щодо нарахування амортизації є метод, за яким здійснюється таке нарахування. Якщо у фінансовому обліку підприємство має право самостійно обирати метод, виходячи з очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об’єкту основних засобів, то в податковому обліку є чітко встановлені норми амортизаційних відрахувань, вищі від яких підприємство не має права застосовувати. При цьому нарахування амортизації у податковому обліку проводиться за групами, склад яких визначений у Законі „Про оподаткування прибутку підприємств” [5], а у фінансовому обліку підприємство має право застосовувати до різних об’єктів різні методи. На практиці багато підприємств з метою запобіганню подвійної роботи застосовують один метод і у фінансовому, і у податковому обліку – за нормами і методами нарахування амортизації основних засобів, передбаченими податковим законодавством. До таких підприємств відноситься і ВАТ „Рівень”.

Відмінності також виникають і в об’єктах нарахування амортизації. Згідно П(С) БО 7 об’єктом нарахування амортизації є всі основні засоби окрім землі. У податковому законодавстві зазначено, що амортизація нараховується на об’єкти, що використовуються у господарській діяльності: основні фонди призначені для власного виробничого використання, самостійно виготовлені основні фонди для власних виробничих потреб, а також на витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. На ВАТ „Рівень” особливим об’єктом основних засобів є житловий фонд, амортизаційні відрахування щодо якого не здійснюються.

Перелічені розбіжності спричиняють виникнення невідповідності у сумах витрат підприємства у податковому та фінансовому обліку.

По-різному відображається і вибуття основних засобів. При реалізації об’єктів основних засобів у фінансовому обліку виникають доходи у розмірі виручки, отриманої від покупців та витрати, величина яких рівна залишковій вартості реалізованого основного засобу. У податковому обліку процес реалізації основних засобів є дещо складнішим.

У разі виведення з експлуатації окремих об’єктів основних фондів групи 1 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу – до валових витрат.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

При здійснення обліку основних засобів виникають спірні питання щодо збільшення вартості, що амортизується. Прикладом таких розбіжностей є збір до пенсійного фонду, сплачений при придбанні об’єктів нерухомості та легкових автомобілів. Відповідно до Закону про прибуток [5] сума сплаченого збору відноситься до валових витрат. Але в Листі ДПА № 465/5/15-1116 зазначено, що цей збір відноситься до балансової вартості і підлягає амортизації відповідно до ст. 8 Закону про прибуток [5].

Отже, основною відмінною рисою ведення фінансового та податкового обліку основних засобів є групування та аналітика. Згідно П(С)БО 7 [2] та Плану рахунків [8] основні засоби групуються за економічно однорідними елементами та функціональним призначенням. Облік ведеться на синтетичних рахунках та відповідних субрахунках, аналітичний облік – пооб’єктно. У податковому обліку основні фонди згруповані, облік окремих об’єктів ведеться лише по групі 1.

Узагальнена інформація про наявність та рух основних засобів та їх зносу відображається в регістрах бухгалтерського обліку: Журналі 4 та відомостях до нього.

• Методика підготовки звітності за результатами операцій з основними засобами

Фінансова  звітність ВАТ „Рівень” складається з наступних форм: Баланс (ф. №1); Звіт про фінансові результати (ф. №2); Звіт про рух грошових коштів (ф. №3); Звіт про власний капітал (ф. №4); Примітки до фінансової звітності.

Форми 1 – 2  складаються щоквартально, а 3 – 5  є річними формами звітності.

Методика підготовки ф. №1 „Баланс”. Згідно П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” [12] баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

У відповідності до П(С)БО 2 „Баланс” основні засоби відносяться до складу активів підприємства. Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Здійснення операцій з основними засобами впливає на значення багатьох статей балансу. Рух основних засобів в першу чергу відображається в статті „Основні засоби”, де наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). На ВАТ „Рівень” в цій статті відображено лише власні основні засоби.

Основні засоби відрізняються від інших активів тим, що у балансі по них окремо наводиться інформація про первісну (переоцінену) вартість, знос та залишкову вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість основних засобів, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті «Основні засоби» (по рядку 030) наводиться вартість власних та отриманих орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів.

Дана стаття Балансу ВАТ „Рівень” включає вартість будинків, машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів інвентарю та меблів.

Операції з основними засобами мають прямий вплив на багато інших показників Балансу.

При реалізації основних засобів у підприємства виникає дебіторська заборгованість. У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядок 160) відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У   статті   «Інша   поточна   дебіторська   заборгованість»   (рядок 210) відображається заборгованість   дебіторів,   яка   не   включена   до   інших   статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. У відповідності до робочого плану рахунків ВАТ „Рівень” дана стаття включає заборгованість за розрахунками з підзвітними особами, розрахунками за заробітною платою та відрахуваннями на зарплату.

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» (рядок 230) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів. У Балансі ВАТ „Рівень” відображаються лише грошові кошти в національній валюті в касі та на поточних рахунках в банках.

В якості джерел формування необоротних активів, зокрема основних засобів, виступають статті пасиву балансу: статутний капітал, інший додатковий капітал (безоплатно отримані основні засоби), зобов’язання підприємства (кредиторська заборгованість за придбані основні засоби, кредити банку, заборгованість з оплати праці працівникам, зайнятим обслуговуванням основних засобів тощо).

В статті «Статутний капітал» (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. В статті «Інший додатковий капітал» (рядок 330) відображається сума дооцінки необоротних активів, вартість активів безкоштовно отриманих господарством від інших юридичних осіб, та інші види додаткового капіталу. У відповідності до робочого плану рахунків ВАТ „Рівень” дана стаття включає суму дооцінки основних засобів.

В статті «Короткострокові кредити банків» (рядок 500) відображено суму поточних зобов’язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик.

У статті „Векселі видані” (рядок 520) показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядок 530) показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів» (рядок 540) відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом» (рядок 550) показується заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування» (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» (рядок 580) відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати  праці,  а  також  за  депонованою  заробітною   платою.   Заборгованість підприємству працівників за операціями з оплати праці наводиться у статті «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Показники форми №1 „Баланс” мають бути узгодженими із рахунками бухгалтерського обліку. Узгодження показників Балансу ВАТ „Рівень” та залишків на бухгалтерських рахунках наведено у додатку 6.

Форма і зміст Звіту про фінансові результати визначені П(С)БО 3 «Звіт про фінансові ре­зультати» [20].

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Звіт про фінансові результати дає відповідь на питання, як іде окупність здійснених вкладень аналіз статей Звіту дозволяє отримати необхідну інформацію про доходи і витрати, прибутки або збитки, отримані в результаті діяльності підприємства за звітний період.

Господарські операції з основними засобами (реалізація, нарахування зносу, переоцінка, ліквідація) впливають на виникнення у підприємства доходів та витрат як від операційної, так і від звичайної діяльності. Рух основних засобів відображається по статтях Звіту про фінансові результати: „Адміністративні витрати”, „Витрати на збут”, „Інші операційні витрати”, „Фінансові результати від операційної діяльності”, „Інші доходи”, „Інші витрати”, „Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування”, „Фінансові результати від звичайної діяльності”. В розділі ІІ „Елементи операційних витрат” з операціями з основними засобами пов’язані статті „Витрати на оплату праці”, „Відрахування на соціальні заходи”, „Амортизація”, „Інші операційні витрати”.

У рядку 070 “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, які обліковуються по Дт 92.

У рядку 080 “Витрати на збут” відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, на рекламу, доставку продукції споживачам тощо (Дт 93).

У рядку 090 “Інші операційні витрати” відображаються інші витрати операційної діяльності, які обліковуються по Дт 943, 948, 949 (згідно робочого плану рахунків).

У розділі ІІ Звіту наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління й інші операційні витрати), які за звітний період були понесені у ході господарської діяльності ВАТ „Рівень”. Операційні витрати у цьому розділі відображаються за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто тих витрат, які складають собівартість продукції (робіт, послуг), виготовленої та спожитої самим підприємством. Показники розділу ІІ базуються на підставі даних, відображених в обліку на рахунках класу 9. Для заповнення цього розділу необхідно провести аналіз витрат по дебету рахунків 23, 91, 92, 93, 943, 948, 949.

У рядку 240 “Витрати на оплату праці” відображаються суми: заробітної плати за окладом і тарифами, премій та заохочень, матеріальної допомоги, компенсаційних виплат, оплати відпусток й іншого невідпрацьованого часу.

У рядку 250 „Відрахування на соціальні заходи вказується сума понесених за період витрат на соціальне страхування (Дт 23, 91, 92, 93, 949  Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”).

У рядку 260 “Амортизація” відображається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів й інших необоротних матеріальних активів (Дт 23, 91, 92, 93, 949   Кт 131, 132 “Знос необоротних активів”).

У рядку 270 “Інші операційні витрати” відображаються витрати операційної діяльності, що не знайшли відображення у складі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи й амортизації (зокрема, витрати: на відрядження і послуги зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування, втрати від операційних курсових різниць, суми податків, зборів, послуги сторонніх підприємств, втрати від псування цінностей і знецінювання запасів, суми фінансових санкцій тощо). Податок на прибуток у рядку 270 не відображається (Дт 23, 91, 92, 93, 943, 947, 948, 949 Кт 64/1, 641/2, 641/3, 641/4, 641/5, 641/6, 641/7, 641/8, 641/9, 685, 201, 201/1, 204, 207 та інші).

Балансове узагальнення показників звіту Ф№2 ВАТ „Рівень” наведено у додатку 7.

На даний час, виходячи з міжнародної облікової практики, можна сказати, що найбільш цікавою для користувачів є форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”, який складається відповідно до вимог П(C)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” [14]. В звіті розкриваються джерела надходження та видатку грошових коштів у розрізі таких видів діяльності, як операційна, інвестиційна та фінансова.

Господарські операції, пов’язані з основними засобами, є частиною операційної та інвестиційної діяльності. Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою. Грошові потоки від операційної діяльності  ВАТ „Рівень” включають:

• надходження грошових коштів від продажу основної та допоміжної продукції ( товарів, робіт, послуг ), включаючи грошові кошти в складі суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів ), що включені до ціни її продажу;
• надходження грошових коштів від здачі майна в оренду;
• видаток грошових коштів на закупівлю сировини ( товарів, робіт, послуг);
• виплати на погашення іншої кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю (оплата електроенергії, опалення, МШП та ін.);
• виплати за розрахунками з персоналом;
• виплати відсотків за користування банківськими кредитами;
• виплати за податками та зборами та інші види виплат.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є частиною грошових коштів та їх еквівалентів.

Іншими словами, інвестиційна діяльність пов’язана із вкладенням фінансових коштів із метою отримання доходу.

Порядок заповнення звіту в частині операційної діяльності наведено в додатку 8, в частині інвестиційної діяльності – в додатку 9.

Зміст і форма звіту ф.№4 “Звіт про власний капітал” визначені П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” [15].

У даній формі необхідно представити не лише структуру власного капіталу, але і постатейну деталізацію всіх факторів, що вплинули на його величину протягом звітного періоду.

В звіті про власний капітал ВАТ „Рівень” стаття „Інший додатковий капітал” формується під впливом операцій з переоцінки основних засобів. На збільшення значення в графі 6 впливає проведення дооцінки основних засобів та безоплатне отримання основних засобів.

Зменшення даної статті відбувається внаслідок уцінки основних засобів в межах попередньо проведеної дооцінки.

Методика заповнення Звіту про власний капітал наведена у додатку 10.

Примітки до фінансової звітності — обов’язкова  форма фінансової звітності, що передбачає подальшу деталізацію інформації про під­приємство, наведену в інших звітних формах .

Форма Приміток, порядок її подання та заповнення затверджені Наказом МФУ № 302 [16].

В Примітках  деталізовано інформацію про склад основних засобів. У Примітках ВАТ „Рівень” відображено дані про наявність та рух будинків, споруд, машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів, інвентарю (меблів).

Методика підготовки податкової звітності ВАТ „Рівень”. Податкова звітність – звітність підприємства по основних податках та платежах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних обліку з коригуванням за вимогами податкового законодавства.

ВАТ „Рівень”, виходячи з обсягів діяльності знаходиться на загальній системі оподаткування. Основною формою податкової звітності даного підприємства є  Декларація з податку на прибуток підприємства, яка складається відповідно за формою, затвердженою Наказом ДПА України №143 [17].

Дані, наведені у декларації повинні підтверджуватись первинними документами, даними податкового обліку і відповідно фінансового обліку. достовірність інформації у Декларації підтверджують підписи керівника і головного бухгалтера або спеціаліста, який веде бухгалтерський облік, та засвідчується печаткою.

При використанні основних засобів у господарській діяльності у підприємства можуть виникати валові доходи, валові витрати, та амортизаційні відрахування.

Валовий дохід – загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати – сума будь-яких витрат в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, які придбавають (виготовляють) для використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення, поліпшення на зменшення скоригованого валового доходу в межах норм амортизаційних відрахувань [2]. ВАТ „Рівень” здійснює нарахування амортизації на 1-3 групи основних фондів за ставками 1,25%, 6,25%, 3,75% за квартал відповідно. За такими ставками здійснюється нарахування амортизації на основні фонди, придбані до 01.01.04. у підприємства обліковуються також основні фонди груп 2, 3, 4, які були придбані після 01.01.04, а отже, амортизація по таким основним фондам нараховується за квартальними ставками 10%, 6%, 15% відповідно.

Оподатковуваний прибуток визначається у послідовності:

1. Визначаються валові доходи від усіх видів діяльності і заносяться в рядок 010 Декларації;
2. Валовий дохід коригується шляхом зменшення його на суму доходів, які за змістом підлягають виключенню зі складу валового доходу (наприклад самостійно виявлені помилки). Відображаються в рядку 02 Декларації;
3. Визначається скоригований валовий дохід (рядок 03 = рядок 01- рядок 02);
4. Зменшують скоригований валовий дохід на суму скоригованих валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань (рядок 07);
5. Суму оподатковуваного прибутку вказують у рядку 08.

Типові операції по виникненню валових доходів та валових витрат ВАТ „Рівень” наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Типові операції по виникненню валових доходів та валових витрат ВАТ „Рівень”

(грн.)

№ п/п	Зміст господарської операції	Фінансовий облік		Податковий облік
		Дт	Кт	ВД	ВВ	АВ
1	Отримано аванс за автомобіль, що підлягає реалізації Відображено податкові зобов’язання з ПДВ	311 643	681 641/5	+ —	— —	— —
2	Передано покупцю реалізований основний засіб, оплата за який ще не надійшла Податкові зобов’язання з ПДВ	377   742	742   641/5	+   —	—   —	—   —
3	Нараховано заробітну плату зайнятим обслуговуванням виробничого обладнання	23	661	—	+	—
4	Відображено нарахування на фонд оплати праці	23	651,652, 653, 656	—	+	—
5	Витрати на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат (сума, що не перевищує 10% балансової вартості на початок звітного періоду)	91, 92, 93, 949	20, 22, 661, 65, 631, 685	—	+	—
6	Витрати на поліпшення основних засобів, величина яких перевищує 10% балансової вартості основних засобів на початок звітного періоду	10	20, 22, 661, 65, 631, 685	—	—	—
7	Нараховано амортизацію основних фондів (ВАТ „Рівень” застосовує податковий метод нарахування амортизації і у фінансовому, і в податковому обліку	23, 91, 92, 93, 949	131	—	—	+
8	Нарахована плата за землю, транспортний податок	92	641/4, 641/9	—	+	—

Нарахування і сплата податку здійснюється за даними податкового обліку. Для врегулювання різниць, що виникають при визначенні податку на прибуток за даними податкового обліку та фінансового обліку призначені рахунки 17 „Відстрочені податкові активи” та 54 „Відстрочені податкові зобов’язання”.

Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, складається у відповідності до вимог Наказу № 373 [19]. Сума податку розраховується за методикою, наведеною у Законі  „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” [18]. ВАТ „Рівень” має у своїй власності наземні транспортні засоби і сплачує податок за місцезнаходженням у Головне фінуправління ОДА. У порядку, визначеному податковими органами, підприємство подає за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів (ДПІ в м. Рівне), у строки, визначені Законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати  (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Податок  з  власників транспортних засобів обчислюється на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду марки транспортних засобів,  за ставками, зазначеними у статті 3 Закону [18].

Перерахунки підприємством розміру податку у зв’язку з перереєстрацією транспортних засобів, визначених зазначеним Законом, протягом даного року не провадяться.

Податкова декларація з податку на додану вартість має форму, затверджену Наказом ДПА № 166 [25]. Декларація складається та подається до податкового органу відповідно до  Закону «Про податок на додану вартість» [26] та Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [27].

Суми обороту та податку в декларації з ПДВ проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Підприємство самостійно обчислює суму податкового зобов’язання з ПДВ,  яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується: підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою. Одночасно з декларацією з ПДВ повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації.

Декларація складається з трьох розділів.

Розділ І «Податкові зобов’язання»

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що склалася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
• або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Розділ II Податкової декларації «Податковий кредит».

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

• або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписування відповідного рахунка (товарного чека) – у разі розрахунків з використання кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
• або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Розділ III декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період».

У рядку 18.1 бухгалтер ВАТ „Рівень” записує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду. Цю ж суму переносить у 20 рядок.

У рядку 27 зазначається сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього періоду ( вданому випадку це сума, вказана у рядку 20).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) складається у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Наказом ДПА № 451. та відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [20].

У разі коли ВАТ „Рівень” протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням ВАТ „Рівень” – до ДПІ м. Рівне.

У графі 1 «N з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється. У графі 2 «Ідентифікаційний номер» відображається десятирозрядний ідентифікаційний номер фізичної особи, про яку надається інформація в розрахунку. У графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі, відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно з чинним законодавством. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

У графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів. У звіті, який складає ВАТ „Рівень” відображено доходи за ознаками 01 „Доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку”, 14 „Інші доходи” та 27 „Сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його працедавця у розмірах, визначених законом” [21].

Повний перелік податків та зборів, які сплачує ВАТ „Рівень”, наведено у додатку 11.

Статистична звітність ВАТ „Рівень” подається органам статистики в м. Рівне. Форми такої звітності затверджує наказами Державний комітет статистики України. Повний перелік статистичної звітності ВАТ ”Рівень наведено у додатку 12.

Основним звітом, в якому висвітлюється інформація про наявність та рух основних засобів підприємства є форма 11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)”, затверджена Наказом Держкомстату України № 365 [22].

Бухгалтером ВАТ „Рівень” до першого розділу зазначеного звіту заносяться дані про наявність на початок року основних засобів, вартість надійшовши, вартість вибулих, наявність на кінець року за первісною вартістю, наявність за відрахуванням зносу (залишковою вартістю), амортизація та вартість основних засобів, на які повністю нараховано амортизацію (знос). Ці дані вказуються як в загальному по підприємству, так і в розрізі кодів виду економічної діяльності (КВЕД). Зокрема у формі 11-ОЗ ВАТ „Рівень” наведено розшифровку по кодам 15.96 та 70.202.

У другому розділі „Склад основних засобів підприємства” наводиться інформація про вартість наявних на кінець року основних засобів (усього та за основним видом діяльності). Бухгалтером ВАТ „Рівень” заповняються рядки 201 „Усього”, 204 „Будинки, споруди та передавальні пристрої”, 205 „Машини та обладнання”, 206 „Транспортні засоби”, 207 ”Інструменти, прилади, інвентар”. дані про наявність га кінець року основних засобів за основним видом діяльності збігаються з даними розділу 2 „Основні засоби” Приміток до річної фінансової звітності по графі 14 „Первісна (переоцінена) вартість” на кінець року.

Крім форми 11-ОЗ операції з основними засобами впливають на формування показників звіту про основні показники діяльності підприємства (форма №1 – підприємництво), затвердженого наказом Держкомстату України № 539  [23].

Для отримання якісної статистичної інформації рекомендується показники звітності за формою № 1-підприємництво перевіряти на узгодженість аналогічних показників статистичної та фінансової звітності.

Особливо важливими розділами, на значення показників яких вливають операції з основними засобами є:

Розділ 2 «Розподіл обсягу виробленої, реалізованої продукції (робіт, послуг), операційних витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та середньої чисельності працівників за видами економічної діяльності згідно з КВЕД». Даний розділ складається з двох підрозділів 2.1 та 2.2. У підрозділі 2.1 зазначається код виду економічної діяльності (15.96), обсяг реалізованої продукції, середня кількість працівників. У підрозділі 2.2 зазначається код виду економічної діяльності, обсяг реалізованої продукції, матеріальні витрати, амортизація, витрати на оплату праці, з них на навчальні відпустки та доплати в разі тимчасової втрати працездатності, відрахування на соціальні заходи та інші операційні витрати.

У розділ 3 „Окремі види витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)» вказуються витрати за елементом «Інші операційні витрати», тобто витрати на відрядження; витрати на паливо; податки та збори (обов’язкові платежі). Довідково наводиться вартість придбаних сировини, матеріалів, комплектуючих та послуг, з них енергії, палива.

Розділ 4 „Кількість працівників та їх оплата праці”, відображається інформація про чисельність працівників та оплату їх праці (середньооблікова кількість штатних працівників, середня кількість позаштатних працівників, відпрацьовані людино-години працівниками, кількість штатних працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, фонд оплати праці).

Розділ 5 «Валові капітальні інвестиції, здійснені у звітному році». Тут зазначаються валові капітальні інвестиції всього, в тому числі в матеріальні активи (на придбання нових основних засобів та інших необоротних матеріальних активів та на придбання раніше існуючих основних засобів та інших необоротних матеріальних активів).

В додатку до Ф.№ 1-Підприємництво наведено розшифровку матеріальних витрат та послуг сторонніх підприємств (включаючи фізичних осіб – суб’єктів  підприємницької діяльності). В додатку до форми, яку складає ВАТ „Рівень”, окремо виділено спожиті продукти та послуги.

При придбанні основних засобів у підприємства може виникати кредиторська заборгованість, при реалізації – дебіторська, крім того паралельно виникають доходи та витрати, які є складовими фінансового результату діяльності ВАТ „Рівень”. Тому ще одним звітом, який формується з урахуванням результатів операцій з основними засобами ВАТ „Рівень” є Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма 1-Б). Форма цього звіту затверджена Наказом Держкомстату України №258.

Заповнення форми, бухгалтер ВАТ „Рівень” здійснює на підставі  первинних документів, регістрів синтетичного та аналітичного  обліку, фінансової звітності та положень (стандартів) бухгалтерського обліку в тисячах гривень (без десяткового знака).

В розділі І „Фінансові результати” вказуються величина фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування, також чистий прибуток. за перший і другий місяць кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року. В цьому розділі інформація наводиться станом на кінець звітного періоду та значення показників за відповідний період минулого року.

Показники цього розділу наводяться за методологією складання фінансової звітності.

Розділ II „Дебіторська та кредиторська заборгованість” складається з трьох підрозділів і   заповнюється щомісячно.

У рядку 010 відображається загальна сума заборгованості (підрозділ І, рядок 020 + підрозділ II, рядок 100 + підрозділ ІІІ, рядок 300). У підрозділі І наводяться дані щодо заборгованості в розрахунках підприємств у межах України, які виділяються  із загальної суми дебіторської і кредиторської заборгованості і заповнюються аналогічно відповідним статтям активу і  пасиву балансу. Структура цієї заборгованості поділяється на такі складові: рядок 030 «За товари, роботи, послуги за чистою реалізаційною вартістю» ( рядок 160 активу та рядок 530 пасиву балансу); рядок 070 „Зі страхування» (рядок 570 пасиву балансу); рядок 080 „З оплати праці» (рядок 580 пасиву балансу);  рядок 090   „Інша поточна заборгованість» (сума рядків  180,190,210 активу та 540, 560, 590, 610 (у частині розрахунків з іншими кредиторами)  пасиву балансу. Сальдо субрахунків 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит» у цьому рядку не наводяться.

3. ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „РІВЕНЬ” 

Аналітичне дослідження економічних явищ і процесів дає змогу виявити, виміряти та узагальнити рівень впливу організаційних та техніко-економічних факторів на кінцеві виробничо-господарські та фінансові результати діяльності промислових підприємств.

На рівні управління промисловим підприємством, тобто менеджменту, економічний аналіз взаємопов’язаний з усіма його іншими функціями: плануванням, бухгалтерським обліком, аудитом, організацією, маркетингом. Економічний аналіз має важливе значення для системи управління виробництвом. Його метою є забезпечення ефективного функціонування господарської діяльності.

Зв’язок з наукою планування виробництвом як однією із основних функцій управління виражається в тому, що методика планування показників впливає і на зміст методики аналізу. Вона враховує не тільки самі показники як складову частину інформаційної бази аналізу, але й методику їх аналізу. Це важливо з точки зору співставлення фактичних і планових показників для складання оптимальної методики їх аналізу.

За характером проведення і охоплення питань економічний аналіз поділяється на фінансовий та управлінський. Зазначені види економічного аналізу є найбільш актуальними для сучасних умов господарювання в Україні. Ряд авторів поєднує фінансовий аналіз із зовнішнім економічним аналізом, а управлінський – з внутрішнім. Якщо управлінський аналіз фактично є внутрішнім за цілями і завданнями, то результати фінансового аналізу потрібні і зовнішнім, і внутрішнім користувачам. Зовнішній аналіз, як правило, виконує оцінювально-діагностичну функцію. Внутрішній аналіз – це сукупність всіх інших форм і видів аналізу, які, відповідно до характеру інформаційного забезпечення та потреб системи управління, здійснюються в межах суб’єкта господарювання та з урахуванням умов доступу до його результатів. Внутрішньому аналізу притаманні всі функції, які визначають його функціональну якість: оцінювально-діагностична, регулююча, пошукова, захисна, комунікативна.

Особливістю сучасного етапу розвитку методології економічного аналізу стала поява нового напрямку аналізу, пов’язаного з аналізом облікової політики підприємства, наприклад аналізу методів нарахування амортизації. Цей напрямок аналізу відноситься до управлінського аналізу, оскільки він забезпечує суб’єктів управління додатковою економічною інформацією для прийняття управлінських рішень [30, с. 184].

Як при розробці плану, так і в ході виконання оцінки результатів господарської діяльності з допомогою аналізу максимально виявляються і вимірюються внутрішньогосподарські резерви підвищення її економічної і соціальної ефективності, встановлюються шляхи їх реалізації. В процесі такої роботи виділяються дві складові, що формують цільову орієнтацію економічного аналізу:

1. аналіз, спрямований на обгрунтування управлінських рішень на різних рівнях і для різних суб’єктів в обумовлених часових параметрах. Це означає, що при прийнятті рішень у ринковій економіці повинна бути повна відповідальність за прийняте рішення і результати його дії.
2. вибір і обґрунтування механізмів реалізації управлінських рішень (вибір механізму, впровадження впливу на економічне середовище) [28, с.17].

Завданнями  аналізу основних засобів підприємства є:

1. Визначення рівня забезпеченості підприємства основними засобами і рівня їх використання;
2. Встановлення причин зміни їх рівня;
3. Вивчення ступеня використання виробничої потужності підприємства;
4. Виявлення резервів використання основних засобів підприємства;
5. Формування заходів по використанню резервів і покращенню стану основних засобів.

3.1. Ретроспективний аналіз основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень”    

3.1.1. Структурно-динамічний аналіз основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень” 

Аналіз основних засобів починається з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури з врахуванням класифікації основних засобів згідно плану рахунків бухгалтерського обліку. Деталізація основних засобів необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на сонові оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідношення активної та пасивної частин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.

Аналіз структури і динаміки основних засобів ВАТ „Рівень” проведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Структурно-динамічний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень”

(тис. грн.)

№ п/п	Групи основних засобів	Роки			Абсолютні відхилення, +, —		Темпи росту, %
		2003	2004	2005	2004/ 2003	2005/ 2004	2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Будинки, споруди, передавальні пристрої	293,90	279,50	300,40	-14,40	20,90	95,10	107,48
	У % до вартості основних засобів	24,64	20,90	20,94	-3,74	0,04	—	—
	У % до валюти балансу	10,72	8,72	7,71	-2,00	-1,01	—	—
2	Машини та обладнання	197,90	222,80	284,80	24,90	62,00	112,58	127,83
	У % до вартості основних засобів	16,59	16,66	19,85	0,07	3,19	—	—
	У % до валюти балансу	7,22	6,95	7,31	-0,27	0,36	—	—
3	Транспортні засоби	17,30	13,40	48,10	-3,90	34,70	77,46	358,96
	У % до вартості основних засобів	1,45	1,00	3,35	-0,45	2,35	—	—
	У % до валюти балансу	0,63	0,42	1,23	-0,21	0,82	—	—
4	Інструменти, прилади, інвентар	68,40	206,20	186,10	137,80	-20,10	301,46	90,25
	У % до вартості основних засобів	5,73	15,42	12,97	9,69	-2,45	—	—
	У % до валюти балансу	2,49	6,43	4,78	3,94	-1,65	—	—
5	Інші необоротні матеріальні активи	615,20	615,20	615,20	0,00	0,00	100,00	100,00
	У % до вартості основних засобів	51,58	46,01	42,88	-5,57	-3,13	—	—
	У % до валюти балансу	22,43	19,19	15,80	-3,24	-3,39	—	—
Разом		1192,70	1337,10	1434,60	144,40	97,50	112,11	107,29
Валюта балансу		2742,20	3205,90	3894,80	463,70	688,90	116,91	121,49
У % до валюти балансу		43,49	41,71	36,83	-1,79	-4,87	—	—

На основі проведених розрахунків можна зробити наступні висновки: загальна вартість основних засобів ВАТ „Рівень” зросла на 144,4 тис. грн. у 2004 році відносно 2003 року та на 97,5 тис. грн. у 2005 році відносно 2004 року. У 2005 році відбулось суттєве зростання вартості машин та обладнання (на 86,9 тис. грн. відносно 2003 року), транспортних засобів (на 30,8 тис грн. відносно 2003 року). Більш повільними темпами відбулось зростання вартості будинків та споруд, їх вартість збільшилась на 6,5 тис. грн. Стійка тенденція до зростання спостерігається лише по групі „Машини та обладнання”.

Графічно динаміку вартості груп основних засобів ВАТ „Рівень” зображено на рис. 3.1.

Результати аналізу динаміки складу основних засобів ВАТ „Рівень” свідчать про  нарощування підприємством активної частини основних засобів більш прискореними темпами, аніж пасивної частини. Збільшення машин та обладнання свідчить про зростання виробничих потужностей ВАТ „Рівень”, придбання транспортних засобів – про вдосконалення збуту продукції. Дуже великою є частка інших необоротних матеріальних активів – 51,58 % у 2003 році, 46,01% у 2004, 42,88% році. При цьому їх величина протягом трьох років, що аналізуються, залишається незмінною – 615,2 тис. грн. Це означає, що інші необоротні матеріальні активи у господарській діяльності підприємства не беруть участі. Така ситуація свідчить про неефективне використання основних засобів підприємства.

Відбулись зміни в структурі основних засобів підприємства. Ці зміни стосуються питомої ваги активної та пасивної частини. Активну частину основних засобів ВАТ „Рівень” становлять машини та обладнання, інструменти, прилади, інвентар. Питома вага активної частини у загальній вартості основних засобів у  2003 році становила 22,32%, 2005 році — 32,82%, а пасивної частини, відповідно, – 77,68% та 67,18% вартості загального обсягу основних засобів. Отже, спостерігається поступове нарощування активної частини основних засобів, проте її питома вага залишається невеликою. Така структура основних засобів ВАТ „Рівень” негативно позначається на виробничій потужності, оскільки машини та обладнання складають лише 19,85% їх суми. Графічно структуру основних засобів по роках показано на рис. 3.2 – 3.4.

Питома вага основних засобів у активах ВАТ „Рівень” зменшилась, і у 2005 році становить 36,83%. Зменшення питомої ваги основних засобів пов’язане із більш швидкими темпами зростання валюти балансу. Це означає автоматичне збільшення питомої ваги оборотних активів, а отже, і підвищення ліквідності активів аналізованого підприємства.

• Параметричний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень” 

 Параметричний аналіз передбачає проведення аналізу стану, руху та ефективності використання основних засобів на основі розрахунку коефіцієнтів, а також їх динаміки.

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться на основі даних бухгалтерської звітності. Найбільш репрезентативною для аналізу основних засобів є форма №5 „Примітки до річної фінансової звітності”.

Для проведення аналізу стану та руху основних засобів підприємства  розраховують такі показники:

1. Коефіцієнт надходження розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли на підприємство у звітному періоді, до їхньої вартості на кінець періоду.

Цей коефіцієнт свідчить про частку основних засобів, що надійшли за досліджуваний період, у загальній вартості основних фондів на кінець року. Зростання даного коефіцієнта оцінюється позитивно, свідчить про те, що підприємство нарощує свій виробничий потенціал.

2. Коефіцієнт вибуття характеризує інтенсивність вибуття основних засобів, зокрема частку зношених, що вибули протягом аналізованого періоду до їх загальної вартості на початок року.
3. Коефіцієнт приросту основних засобів визначає частку фондів, що надійшли і вибули за аналізований період до їх вартості на початок періоду. Зростання цього коефіцієнта свідчить про збільшення вартості основних засобів підприємства.
4. Коефіцієнт спрацювання основних засобів розраховується як співвідношення суми зносу основних засобів до середньорічної їх вартості. Даний коефіцієнт свідчить про ступінь зношення основних засобів. Зростання коефіцієнта спрацювання оцінюється негативно і вказує на погіршення стану основних засобів підприємства.
5. Коефіцієнт придатності визначається співвідношенням залишкової вартості основних засобів та їх первісної вартості. Свідчить про те, яка частка основних засобів підприємства є новою і не потребує ремонту. На зростання коефіцієнта придатності впливає проведення капітального ремонту і купівля нових основних засобів.

Аналіз динаміки руху та стану основних засобів ВАТ „Рівень” наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Аналіз динаміки руху та стану основних засобів ВАТ „Рівень”

№ п/п	Групи основних засобів	Роки			Абсолютні відхилення, +, —		Темпи росту, %
		2003	2004	2005	2004/ 2003	2005/ 2004	2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Коефіцієнт надходження	0,056	0,080	0,070	0,024	-0,010	143,11	87,57
2	Коефіцієнт вибуття	0,044	0	0,017	-0,044	0,017	0	—
3	Коефіцієнт приросту	0,027	0,183	0,118	0,156	-0,065	672,86	64,53
4	Коефіцієнт спрацювання	0,578	0,565	0,558	-0,013	-0,007	97,67	98,70
5	Коефіцієнт придатності	0,422	0,435	0,442	0,013	0,007	103,19	101,69

Аналіз показників руху та основних засобів ВАТ „Рівень”  стану і їх динаміки не виявив істотних змін у величині коефіцієнтів, що характеризують стан основних засобів. Але відбулись зміни у величині коефіцієнтів, які дають характеристику руху основних засобів.

Спостерігається збільшення коефіцієнта надходження основних засобів. Його значення за 2003 – 2005 роки зросло на 0,014. Тенденція до зростання є нестійкою: у 2004 році коефіцієнт надходження зріс на 43,11% відносно 2003 року, а в 2005 році він зменшився на 12,43% по відношення до 2004 року. Загальне зростання даного коефіцієнта означає, що збільшилась частка основних засобів, що надійшли за досліджуваний період, у загальній вартості основних засобів ВАТ „Рівень” на кінець періоду, що аналізується. Збільшення значення коефіцієнта розцінюється позитивно, і свідчить про нарощування підприємством свого виробничого потенціалу.

Коефіцієнт вибуття значно зменшився у 2005 році в порівнянні з 2003 роком. А в 2004 році його значення дорівнювало 0. Це означає, що основні засоби у 2005 році менш інтенсивно вибувають з підприємства в порівнянні з 2003 та 2004 роками, і частка вибулих основних засобів у загальній їх вартості на початок року у 2005 році була меншою, аніж в 2003 році (0,017 та 0,044 відповідно). Така тенденція є позитивною, оскільки ВАТ „Рівень” є промисловим підприємством, для здійснення виробничої діяльності якого потрібні основні засоби. Збільшення вартості основних засобів необхідне для збереження оптимальної структури активу балансу, що є актуальним на фоні нарощування активів підприємством.

Динаміка коефіцієнтів надходження та вибуття спричиняє безпосередній вплив на зміну коефіцієнта приросту основних засобів ВАТ „Рівень”. Даний показник в загальному зріс, але, як і в коефіцієнта надходження тенденція до зростання є нестійкою. Особливо яскраво виражене його збільшення у 2004 році відносно 2003 року. Зростання коефіцієнта приросту основних засобів є позитивним для ВАТ „Рівень”, і свідчить про перевищення темпів надходження основних засобів над темпами їх вибуття з підприємства.

Показниками, що характеризують стан основних засобів є коефіцієнт спрацювання та коефіцієнт придатності основних засобів. В сумі ці коефіцієнти дорівнюють 1. На ВАТ „Рівень” значення коефіцієнта спрацювання є досить високим, хоча і спостерігається тенденція до його зменшення. Величина даного показника свідчить про високий ступінь зношення основних засобів підприємства. Його зменшення вказує на покращення стану основних засобів ВАТ „Рівень”. Відповідно коефіцієнт придатності зростає, хоча і незначними темпами: у 2004 році – на 3,19% відносно 2003 року, а в 2005 році – на 1,69% відносно 2004 року.

В загальному на досліджуваному підприємстві спостерігається оновлення та покращення стану основних засобів.

Забезпеченість підприємства основними засобами, зокрема машинами, механізмами, обладнанням, приміщеннями, характеризується показниками фондоозброєності праці та фондоозброєності виробництва.

Показник фондоозброєності праці розраховують за співвідношенням середньорічної вартості промислово-виробничих основних засобів до середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості. Характеризує вартість основних засобів, що припадають на одного працівника підприємства. Зростання фондоозброєності праці забезпечує для підприємства збільшення продуктивності праці, виробітку продукції, та, відповідно – обсягу виробленої та реалізованої продукції.

Фондоозброєність виробництва характеризує потребу у виробничих основних засобах для випуску одиниці продукції. Розраховується як співвідношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу реалізованої підприємством продукції. Зростання фондоозброєності виробництва, як і фондоозброєності праці, для підприємства є позитивним і забезпечує зростання обсягів виготовленої продукції. Хоча при раціональному використанні основних засобів обсяг виготовленої продукції може зростати більшими темпами, аніж вартість виробничих основних засобів, і  коефіцієнт при цьому зменшуватиметься. Аналіз забезпечення ВАТ „Рівень” основними засобами наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Аналіз забезпечення ВАТ „Рівень” основними засобами

№ п/п	Показник	Роки			Абсолютні відхилення, +, —		Темпи росту, %
		2003	2004	2005	2004/ 2003	2005/ 2004	2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Середньорічна вартість виробничих основних засобів	225,65	347,65	449,95	122,00	102,30	154,07	129,43
2	Кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості	102,00	79,00	84,00	-23,00	5,00	77,45	106,33
3	Обсяг реалізованої продукції	2563,60	4443,00	8411,70	1879,40	3968,70	173,31	189,32
4	Фондоозброєність праці	2,212	4,401	5,357	2,188	0,956	198,92	121,72
5	Фондоозброєність виробництва	0,088	0,078	0,053	-0,010	-0,025	88,90	68,36

За 2003 – 2005 роки на підприємстві спостерігається стрімке зростання фондоозброєності праці. У 2005 році в порівнянні з 2003 роком даний показник зріс на 3,145 грн. /грн., або на 142%. Збільшення цього показника перебуває в тісній залежності від двох його складових: кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості та середньорічної вартості основних засобів. Середньорічна вартість основних засобів ВАТ „Рівень” у 2004 році зросла на 122 тис. грн., а в 2005 році – на 102,3 тис. грн. відносно 2003 та 2004 років відповідно. При цьому відбувається зменшення кількості працівників ВАТ „Рівень”, розрахованих в еквіваленті повної зайнятості. Величина фондоозброєності праці перебуває в прямій залежності від середньорічної вартості основних засобів і в оберненій залежності від кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості. Тому, як наслідок, фондоозброєність праці зростає. На кінець 2005 року цей показник становить 5,357. Це означає, що на кожного працівника підприємства припадає основних фондів вартістю 5357 грн. Для порівняння у 2003 році на одного працівника припадало основних фондів на суму 2212 грн.

Одночасно фондоозброєність виробництва зменшується. У 2004 році фондоозброєність зменшилась на 0,01, а у 2005 році – на 0,025. Це означає, що зменшується питома вага основних засобів у вартості реалізованої продукції.  У 2005 році на кожну гривню реалізованої продукції ВАТ „Рівень” припадало 5,3 коп. вартості основних фондів. Зменшення показника пов’язане із стрімким зростанням обсягу реалізації продукції, яке відбувається значно швидшими темпами, аніж зростання середньорічної вартості виробничих основних засобів, які використовує ВАТ „Рівень”. Зменшення показника, яке супроводжується одночасним зростанням вартості реалізованої продукції оцінюється позитивно, і свідчить про більш раціональне використання основних засобів аналізованого підприємства.

Графічне зображення динаміки фондоозброєності праці та фондоозброєності виробництва показано на рис. 3.7.

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу та багато інших показників діяльності підприємства.

До узагальнюючої характеристики використання основних засобів застосовують такі показники:

1. Рентабельність фондів – відношення прибутку до середньорічної вартості основних засобів.
2. Фондовіддача основних засобів – відношення вартості реалізованої продукції до середньорічної вартості основних засобів. Фондовіддача є основним показником, який характеризує основні засоби. Зростання фондовіддачі пов’язане із зростанням продуктивності праці і відбувається тоді, коли темпи росту обсягу товарної продукції є вищими від темпів росту вартості основних засобів підприємства. Зростання фондовіддачі відбувається тільки при підвищенні виробітку кожної одиниці обладнання. На зміну фондовіддачі впливають зміна матеріаломісткості і трудомісткості продукції, зміна цін на сировину, зміна питомої ваги активної частини основних засобів у загальній вартості основних засобів, підвищення змінності роботи, зниження втрат робочого часу.
3. Фондовіддача активної частини основних засобів – відношення вартості реалізованої продукції до середньорічної вартості активної частини основних засобів.
4. Фондомісткість – відношення середньорічної вартості основних засобів виробничого призначення до вартості реалізованої продукції за звітний період.

Таблиця 3.4. Динаміка показників ефективності використання основних засобів ВАТ „Рівень»

№ п/п	Показник	Роки			Абсолютні відхилення, +, —		Темпи росту, %
		2003	2004	2005	2004/ 2003	2005/ 2004	2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	1144,70	1264,90	1385,85	120,20	120,95	110,50	109,56
2	Середньорічна вартість активної частини основних засобів, тис. грн.	225,65	347,65	449,95	122,00	102,30	154,07	129,43
3	Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	2563,60	4443,00	8411,70	1879,40	3968,70	173,31	189,32
4	Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.	-151,20	94,80	551,30	246,00	456,50	-62,70	581,54
5	Чистий прибуток, тис грн.	-193,00	8,50	362,60	201,50	354,10	-4,40	4265,88
6	Рентабельність основних засобів по прибутку від операційної діяльності	-0,132	0,075	0,398	0,075	0,323	-56,74	530,79
7	Рентабельність основних засобів по чистому прибутку	-0,169	0,007	0,262	0,007	0,255	-3,99	3893,58
8	Фондовіддача основних засобів	2,240	3,513	6,070	1,273	2,557	156,84	172,80
9	Фондовіддача активної частини основних засобів	11,361	12,780	18,695	1,419	5,915	112,49	146,28
10	Фондомісткість	0,447	0,285	0,165	-0,162	-0,120	63,76	57,87

   У 2003 році у ВАТ „Рівень” був відсутній і прибуток від операційної діяльності, і чистий прибуток. Тому рентабельність основних засобів за цей період не обчислюється, і це означає, що в 2003 році використання основних засобів було нерентабельним. Починаючи з 2004 року рентабельність зростає. Рентабельність по чистому прибутку зростає швидшими темпами, ніж рентабельність по операційному прибутку. Це пов’язано із більш стрімким зростанням чистого прибутку. В 2005 році рентабельність основних засобів по чистому прибутку становила 0,262. Це означає, що на кожну гривню середньорічної вартості основних засобів ВАТ „Рівень” припадає 26,2 коп. чистого прибутку. Зростання рентабельності основних засобів оцінюється позитивно і свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів ВАТ „Рівень”. Тренди зростання рентабельності основних засобів по операційному та по чистому прибутку зображені на рис. 3.8.

Відбувається зростання фондовіддачі основних засобів та їх активної частини. У 2005 році фондовіддача основних засобів становила 6,07 грн./грн., тобто на кожну гривню середньорічної вартості основних засобів припадало 6,07 грн. вартості реалізованої продукції. Загалом фондовіддача основних засобів зросла на 3,83 грн./грн. в порівнянні з 2003 роком. Це відбулось у зв’язку з перевищенням темпів зростання вартості реалізованої продукції над темпами росту середньорічної вартості основних засобів.

Зросла фондовіддача активної частини основних засобів, що означає більш ефективне використання тих основних засобів, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі. У 2005 році по відношенню до 2003 року фондовіддача активної частини основних засобів зросла на 7,334 грн./грн. Отже в 2005 році кожна гривня, вкладена в основні засоби принесла на 7,334 грн. прибутку більше, ніж в 2003 році. Зростання фондовіддачі свідчить про підвищення виробітку кожної одиниці обладнання ВАТ „Рівень”.

У зв’язку із зростанням фондовіддачі, обернений до неї показник – фондомісткість – зменшується. У 2005 році фондомісткість основних засобів становила 0,165 грн./грн., що на 0,282 грн./грн. менше, ніж в 2003 році. При цьому тенденція до спадання фондомісткості та до зростання фондовіддачі є стійкою.

Факторний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень”

 Для визначення розміру впливу окремих факторів на приріст результативних показників використовується факторний аналіз. Застосовуючи прийоми елімінування можна визначити вплив кожного чинника зокрема на величину досліджуваного показника.

До прийомів елімінування (факторного аналізу) відносяться: прийом ланцюгових підстановок, прийом абсолютних різниць, прийом відносних різниць.

Для визначення впливу окремих факторів на зростання фондовіддачі використано прийом ланцюгових підстановок. Суть прийому полягає у поступовій заміні базових показників (за 2003 рік) на їх значення у 2005 році.

Розрахунок розміру впливу середньорічної вартості основних засобів та обсягу реалізованої продукції на фондовіддачу наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу основних засобів ВАТ „Рівень” методом ланцюгових підстановок

Номер підстановки	Середньорічна вартість основних засобів	Обсяг реалізованої продукції	Методика розрахунку	Фондовіддача основних засобів	Вплив фактора
1	2	3	4	5	6
0	1144,70	2563,60	2563,60/1444,70	2,240	—
1	1385,85	2563,60	2563,60/1385,85	1,850	-0,390
2	1385,85	8411,70	8411,70/1385,85	6,070	4,220
Загальний розмір впливу факторів					3,830

За рахунок збільшення середньорічної вартості основних засобів на 1241,15 тис. грн. у 2005 році в порівнянні з 2003 роком фондовіддача зменшилась на 0,39 грн./грн.

Але за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції на 5848,1 тис. грн. у 2005 році в порівнянні з 2003 роком фондовіддача зросла на 4,22 грн./грн. Вплив зміни обсягу реалізованої продукції є більшим, ніж вплив зміни середньорічної вартості основних засобів.

Під загальним впливом двох факторів фондовіддача зросла на 3,83 грн./грн. у 2005 році відносно 2003 року.

Ще одним із найважливіших показників, що характеризують забезпеченість основними засобами є фондоозброєність виробництва. Значення цього показника залежить від двох факторів: середньорічної вартості основних засобів та обсягу реалізованої продукції.

Аналіз залежності фондоозброєності від зазначених факторів проведено за 2003 – 2005 роки із застосуванням прийому відносних різниць. Суть прийому відносних різниць полягає у використанні не абсолютних значень показників, а відносних, тобто темпів росту.

Математична модель прийому відносних різниць:

Темп росту фактора Х₁:

Тр_х1 = ,                                         (3.1.)

Де Тр_х1 – темп росту фактора Х₁;

, — значення фактору Х₁ у звітному та базовому роках відповідно;

Темп росту фактора Х₂:

Тр_х2 = ,                                          (3.2.)

Де Тр_х2 – темп росту фактора Х₂;

, — значення фактору Х₂ у звітному та базовому роках відповідно;

Розмір впливу зміни першого фактора на результуючий показник:

Y_х1 = ,                                   (3.3.)

Де Y_x1 — Розмір впливу зміни першого фактора на результуючий показник;

у⁰ – значення результуючого показника у базовому році.

Розмір впливу зміни другого фактора на результуючий показник:

Y_х2 = ,                                  (3.4.)

Де Y_x2 — Розмір впливу зміни другого фактора на результуючий показник;

Тр_у – темп росту результуючого показника.

Узагальнюючий розмір впливу факторів х1 та х2 на результуючий показник:

∆Y_х1,х2  = Y_х1 + Y_х2                                                           (3.5.)

Середньорічна вартість основних засобів приймається за х1, обсяг реалізованої продукції – х2. Розрахунок темпів росту факторів і результуючого показника наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Розрахунок темпів росту середньорічної вартості основних засобів, обсягу реалізованої продукції та фондоозброєності виробництва ВАТ „Рівень”

Показники	Роки		Абс. відхилення	Тр 2005/2003
	2003	2005
1	2	3	4	5
Середньорічна вартість виробничих основних засобів, грн.	225,65	449,95	224,30	199,40
Обсяг реалізованої продукції, грн.	2563,60	8411,70	5848,10	328,12
Фондоозброєність виробництва, грн./грн.	0,088	0,053	-0,035	60,77

∆Y_х1,х2  = 0,087 – 0,122 = — 0,035.

Внаслідок збільшення середньорічної вартості основних засобів на 224,3 тис. грн., або на 99,4% фондоозброєність виробництва зросла на 0,087 грн./грн.

У зв’язку із збільшенням обсягу реалізованої продукції на 5848,1 тис. грн., або на 228,12% фондоозброєність виробництва зменшилась на 0,122 грн./грн.

Внаслідок зміни обох факторів результуючий показник зменшився на 0,035 грн./грн. Зниження фондоозброєності виробництва відбулось за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції більш швидкими темпами, аніж збільшення середньорічної вартості основних засобів.

3.2. Прогнозний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень”

Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтованою, підприємству необхідно керуватись плановими показниками, серед яких має бути інформація про вартість основних засобів. Прогноз величини основних засобів ВАТ „Рівень” наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Прогнозний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень” (тис. грн.)

Показники	Роки			Середнє значення	Тр		Середній темп росту	Прогноз
	2003	2004	2005		2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Будинки, споруди, передавальні пристрої	293,90	279,50	300,40	291,27	95,10	107,48	101,29	295,02
Машини та обладнання	197,90	222,80	284,80	235,17	112,58	127,83	120,20	282,68
Транспортні засоби	17,30	13,40	48,10	26,27	77,46	358,96	218,21	57,32
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	68,40	206,20	186,10	153,57	301,46	90,25	195,86	300,77
Інші необоротні матеріальні активи	615,20	615,20	615,20	615,20	100,00	100,00	100,00	615,20
Основні засоби, всього	1192,70	1337,10	1434,60	1321,47	112,11	107,29	109,70	1449,64

Прогнозний аналіз основних засобів ВАТ „Рівень” показав, що загальна вартість основних засобів у прогнозованому періоді зростатиме. Це зростання зумовлене збільшенням вартості транспортних засобів, інструментів, приладів, інвентарю. Але при цьому зменшуватиметься вартість будинків та споруд, машин та обладнання. Негативним явищем є зменшення у прогнозному періоді вартості машин та обладнання, оскільки ця група відноситься до активної частини основних засобів підприємства і бере безпосередню участь у виробничому процесі. Отже, зменшення вартості машин та обладнання може призвести до скорочення обсягу виробленої продукції. Незмінною за прогнозом залишатиметься вартість інших необоротних матеріальних активів.

Для визначення результатів діяльності у прогнозному періоді необхідно визначити не лише величину абсолютних показників, а й відносних, які дають характеристику забезпеченості підприємства основними засобами та ефективність їх використання. Розрахунок прогнозного значення цих коефіцієнтів охарактеризує рівень прибутковості основних засобів в подальших періодах.

Прогноз основних показників забезпеченості ВАТ „Рівень” основними засобами, ефективність їх використання наведено у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Прогноз основних показників забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання на прикладі ВАТ „Рівень”

Показники	Роки			Середнє значення	Тр		Середній темп росту	Прогноз
	2003	2004	2005		2004/ 2003	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Фондоозброєність праці	2,21	4,40	5,36	3,99	1,99	1,22	1,60	6,40
Фондоозброєність виробництва	0,09	0,08	0,05	0,07	0,89	0,68	0,79	0,06
Фондовіддача основних засобів	2,24	3,51	6,07	3,94	1,57	1,73	1,65	6,49
Рентабельність основних засобів по чистому прибутку	0,00	0,01	0,26	0,09	—	38,94	19,47	1,74

Прогнозний аналіз основних показників, що характеризують використання основних засобів та забезпеченість ними підприємства показав, що у прогнозованому періоді зростатиме фондоозброєність праці. Це свідчить про підвищення забезпеченості працівників ВАТ „Рівень” основними засобами.

Зменшення фондоозброєності виробництва вказує на подальше зростання обсягів реалізації і більш ефективне використання основних засобів досліджуваного підприємства.

Зростатиме величина показників, що дають характеристику ефективності використання основних засобів ВАТ „Рівень”: фондовіддачі та рентабельності. Це свідчить, що кожна гривня, вкладена в основні засоби в подальшому приноситиме більше прибутку, ніж у 2003 – 2005 роках. Отже, основні засоби використовуватимуться більш раціонально, зростатиме виробіток продукції та доходи від операційної діяльності, а також прибуток підприємства.

Загалом спостерігається тенденція до зростання вартості основних засобів, а також підвищення ефективності використання основних засобів ВАТ „Рівень”.

4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „РІВЕНЬ”

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються більш широко ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних; виконання складних математичних розрахунків; швидке одержання паперових копій будь-якого документу (первинних документів, форм звітності тощо); багаторазове відтворення будь-яких дій (наприклад, роздрукування примірників певного документу тощо).

Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, які необхідні для прийняття ефективних управлінських рішень.

На ринку комп’ютерних програм України представлений широкий вибір  бухгалтерських програм, призначених для різних підприємств, фірм, організацій. Найбільш відомими програмними продуктами є “1С: Бухгалтерія”, “Вітрило”, “Інтелект-Сервіс”, “Парус” та ін.

ВАТ „Рівень” не має спеціалізованих бухгалтерських комп’ютерних програм. Первинний облік, систематизація даних на рахунках бухгалтерського обліку, облікові регістри та звітність ведуться вручну. Ведення бухгалтерського обліку в такий спосіб вимагає значних затрат праці і часу. Крім того ризик невиявлення помилок значно вищий, аніж при застосуванні спеціалізованих програм. З огляду на зручність, точність та швидкість отримання необхідної інформації при автоматизованому веденні обліку, підприємством планується в найближчі роки повністю автоматизувати бухгалтерський облік. Для чого необхідно придбати відповідне програмне забезпечення. Враховуючи статутну діяльність ВАТ „Рівень”, можна сказати, що найкращим варіантом для застосування в обліку є такі програми як: ”Парус” і „1С: Бухгалтерія 7.7”.

Програма “Парус” призначена для підготовки і обліку фінансових документів, накопичення інформації про здійснені господарські операції на бухгалтерських рахунках, отримання внутрішньої і зовнішньої звітності підприємства.

Використання системи дозволяє здійснювати такі операції з основними засобами:

• Готувати платіжні документи (для оплати за придбані основні засоби);
• Виписувати рахунки на оплату і накладні на відпуск реалізованих основних засобів;
• Вести облік надходження і вибуття основних засобів. Проводити розрахунок амортизаційних нарахувань на них;
• Отримувати щомісячну звітність по руху засобів по рахунках у вигляді книги обліку господарських операцій, відомостей обліку руху основних засобів, обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами, відомостей розрахунку амортизаційних відрахувань;
• Отримувати фінансові звіти підприємства та документи, призначені для пред’явлення в податкові органи.

Існують розділи спеціально призначені для звітних документів, але працюючи з будь-яким розділом система може створювати звітні документи:

• Головна книга;
• Відомості аналітичного обліку;
• Інвентаризаційна відомість;
• Інші.

В програмі застосовується журнально-ордерна форма обліку, яка дозволяє створювати первинні документи з обліку основних засобів (акт прийому-передачі, акт про ліквідацію, накладні на внутрішнє переміщення, акт інвентаризації і переоцінки), картотеки аналітичних рахунків (інвентарні картки, опис інвентарних карток, відомість переоцінки), журнали-ордери та звітність, статті якої містять інформацію про стан та рух основних засобів [38, с. 60].

Програма “1С:Бухгалтерія 7.7.” працює в операційній системі Windows. Вона дозволяє  реалізувати деякий набір основних і допоміжних функцій. Різноманітні і глибокі можливості програми «1С:Бухгалтерія 7.7» дозволяють використовувати її і як простий інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку від вводу первинних документів до формування звітності. Конфігурація дозволяє автоматизувати наступні ланки бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються основних засобів:

• облік розрахунків з дебіторами і кредиторами;
• облік розрахунків з підзвітними особами;
• розрахунок заробітної плати осіб, що зайняті обслуговуванням основних засобів;
• розрахунок доходів і валових витрат;
• облік балансової вартості основних засобів;
• облік надходження, вибуття, модернізації, нарахування зносу основних засобів підприємства.

Введення інформації в «1С:Бухгалтерія 7.7» може бути організований з різною складності автоматичності: режим ручного вводу інформації, режим типових операцій, режим автоматичного формування операцій по документах [38.c.46].

Основні поняття якими оперує користувач в процесі експлуатації системи «1С:Бухгалтерія 7.7»:

• План рахунків – список рахунків бухгалтерського обліку, на яких групуються відомості про майно і зобов’язання організації.
• Набір довідників – нормативна і довідкова інформація, що використовується при роботі з програмою, зберігається в довідниках.
• Набір документів – інформація про здійснені організацією господарські операції уводиться за допомогою документів.
• Набір констант – необхідна для роботи з документами і ведення обліку інформація, яка змінюється рідко або не змінюється взагалі.
• Набір звітів – застосовується для одержання підсумкової інформації в різних розрізах. Звіти поділяються на 3 види: стандартні, спеціалізовані. Регламентовані [38. c.354].

Задачі, щодо основних засобів, які вирішуються в умовах функціонування інформаційних систем обліку є різноманітними. По-різному здійснюється їх вирішення, в залежності від обраної підприємством інформаційної системи обліку. Склад задач, що вирішуються при обліку основних засобів в системі „Парус” наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Склад задач, що вирішуються при обліку основних засобів  в системі „Парус”

Назва задачі	Інформація
	Вхідна	Вихідна
1	2	3
Облік надходження основних засобів	Прибутковий ордер	Картка аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка), звіт по прибутковим документам, журнал реєстрації господарських операцій, оборотна відомість по рахункам, фінансова, статистична звітність
Облік руху основних засобів	Акт внутрішнього переміщення основних засобів	Картка аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка), відомість опис інвентарних об’єктів, оборотна відомість руху основних засобів, відомість-реєстр внутрішнього переміщення основних засобів, фінансова, статистична звітність
Облік нестач і надлишків основних засобів	Інвентаризаційний опис, порівняльна відомість	Відомість опис інвентарних об’єктів, акт на списання основних засобів, акт приймання основних засобів, журнал реєстрації господарських операцій, фінансова, статистична звітність
Облік амортизаційних відрахувань і зносу	Норма амортизаційних відрахувань	Відомість нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань, журнал господарських операцій, картка (інвентарна) аналітичного обліку основних засобів
Облік ремонтів основних засобів	Акт приймання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів	Довідка про виконаний капремонт і реконструкцію основних засобів, картка аналітичного обліку (інвентарна картка) фінансова, статистична звітність
Облік вибуття основних засобів	Накладна на відпуск основних засобів (акт списання основних засобів)	Картка аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка),відомість-опис інвентарних об’єктів, відомість обліку наявності основних засобів, відомість повністю зношених основних засобів, журнал господарських операцій, оборотна відомість по рахункам, фінансова, статистична звітність

У таблиці 4.2 наведено склад задач, що вирішуються при обліку основних засобів у системі „1 С: Бухгалтерія 7.7”.

Таблиця 4.2. Склад задач, що вирішуються при обліку основних засобів в системі “1С:Бухгалтерія 7.7”

Назва задачі	Інформація
	Вхідна	Вихідна
1	2	3
Облік надходження основних засобів	Прибуткова накладна, технічна документація, введення в експлуатацію	Картка аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка), журнал операцій, повний журнал, реєстр прибуткових накладних, аналіз субконто, дерево документів стандартні звіти, регламентовані звіти
Облік руху основних засобів	Накладна на внутрішнє переміщення	Картка субконто, аналіз субконто, звіт по проводках, журнал операцій, повний журнал, дерево документів, стандартні звіти, регламентовані звіти
Облік амортизаційних відрахувань і зносу	Нарахування зносу	Відомість нарахування амортизації у бухгалтерському і податковому обліку, картка субконто, дерево документів, журнал операцій, повний журнал, стандартні звіти, регламентовані звіти
Облік ремонтів основних засобів	Модернізація основних засобів	Акт прийому-здачі відремонтованого (реконструйованого) об’єкта основних засобів, стандартні звіти, регламентовані звіти
Облік вибуття основних засобів	Акт списання, видаткова накладна	Картка аналітичного обліку основних засобів (інвентарна картка), журнал операцій, повний журнал, журнал проводок, дерево документів, рух документа, стандартні звіти, регламентовані звіти

В системах „Парус” та „1 С: Бухгалтерія 7.7” для ведення операцій з основними засобами передбачено ряд довідників. В системі „Парус” такими довідниками є: довідник матеріально-відповідальних осіб, довідник структурних підрозділів, типових операцій, шифрів і норм амортизації, номенклатор. Інформація, занесена в довідники, слугує для правильного ведення обліку основних засобів,  формування даних по структурним підрозділам.

Для збереження інформації про основні засоби в системі “1С: Бухгалтерія 7.7” призначений довідник “Необоротні активи”. Також використовуються довідники: „План рахунків”, „Контрагенти” [40, c.402].

При формуванні первинних документів в автоматизованій системі обліку необхідне  відображення первинної інформації на машинозчитуваному носію, надання машинозчитуваному носію юридичної сили первинного документа, забезпечення можливості наступного використання первинної документації, забезпечення достовірності первинної документації, забезпечення надійності роботи системи.

В системі “Парус” можна створювати, реєструвати і друкувати практично будь-які первинні документи. Шаблони для друкування більшості стандартних внутрішніх документів входять у комплект поставки системи, але завжди можна створити новий або поміняти старий шаблон.

Документи по переміщенню основних засобів між рахунками бухгалтерського обліку і матеріально-відповідальними особами знаходяться в пункті меню “Документы /внутренние документы”. Внутрішній документ має специфікацію – список товарно-матеріальних цінностей, над якими проводиться операція. Вибір товарно-матеріальних цінностей при заповненні специфікації проводиться зі словника “Номенклатор”.

Для того, щоб основні засоби з внутрішнього документа були відображені в бухгалтерському обліку, документ потрібно відпрацювати в журналі господарських операцій. При цьому на основі документа формується господарська операція з однією або декількома проводками [39, c.54].

У системі „1 С: Бухгалтерія 7.7” реалізована схема роздільного ведення бухгалтерського і податкового обліку основних засобів. Ця схема припускає одночасне введення реквізитів, необхідних для бухгалтерського і податкового обліку, і просліджується на всіх етапах обліку. Таких етапів кілька, і кожний з них супроводжується заповненням певного документа:

1. «Прибуткова накладна» – для відображення операцій надходженню основних засобів;
2. «Введення в експлуатацію» – для зарахування на баланс і введення в експлуатацію основних засобів, придбаних за плату, що надійшли як внески у статутний капітал, отриманих безоплатно чи в результаті обміну;
3. «Переміщення» – для відображення руху основних засобів;
4. «Ліквідація основних засобів» – для відображення списання, реалізації основних засобів;
5. «Модернізація основних засобів» – для відображення операцій з ремонту і модернізації основних засобів;
6. «Нарахування зносу» – для відображення щомісячного нарахування амортизації у бухгалтерському і щоквартального – у податковому обліку.

Для перегляду документів, пов’язаних з обліком основних засобів, використовують журнал «Необоротні активи і МШП».

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вести необмежену кількість довідників об’єктів аналітичного обліку. Для узагальнення назви групи об’єктів аналітичного обліку в “1С: Бухгалтерії” використовується термін “субконто”. Субконто допомагає більш детально розкрити інформацію про засоби підприємства, які накопичуються на рахунках бухгалтерського обліку. Використання субконто дозволяє відслідковувати стан та надходження засобів не лише по рахунку а й по кожному об’єкту аналітичного обліку.

Для ведення аналітичного обліку за певним рахунком чи субрахунком необхідно в режимі перегляду рахунків (функція “Счета” з групи “Операции”) вказати графі “Вид субконто” назву виду субконто, який буде зв’язаний з даним рахунком чи субрахунком. При вводі проводок за даним рахунком чи субрахунком програма запропонує вибрати з відповідного довідника об’єкт, до якого належить проводка. Всі проводки зберігаються і накопичуються в журналі операцій. Кількість проводок не обмежена.

В системі “Парус” господарські операції можна реєструвати трьома способами:

1. Вводити їх дані “вручну” (функція “Добавить”);
2. Скопіювати частику даних з аналітичної господарської операції, що зареєстрована раніше (функція “Размножить”);
3. Використовуючи раніше підготовлений зразок (функція ”Образцы”).

Крім того, можна реєструвати операції розділів системи [41, c. 69].

Взагалі всі операції з обліку основних засобів варто виконувати в інвентарній картотеці. Тоді господарські операції формуються вже там і потрапляють у журнал реєстрації господарської операцій у вже готовому вигляді. Облік основних засобів має певні особливості для них потрібно: вести облік окремо для кожної одиниці основного засобу, зберігати інвентарні номери та інші індивідуальні характеристики основних засобів, вести облік залишкової вартості інвентарного об’єкта на поточний обліковий період, розрахувати амортизаційні відрахування, зберігати історію переоцінки, амортизації, суворо узгоджувати зміну залишкової вартості об’єкта з даними господарських операцій, які відображають знос основних засобів.

Розділ системи “Парус” “Инвентарная картотека” все це забезпечує. В ній реєструється карточки – по одній на кожен інвентарний об’єкт, який обліковується на рахунку, для якого в плані рахунків встановлена типова форма аналітичного обліку “Основные средства”; має номенклатуру, зареєстровану в словнику “Номенклатор”.

При реєстрації основного засобу в системі “Парус” використовується функція “Добавление” або “Размножение” і створюється нова інвентарна картка, куди заносяться основні характеристики інвентарного об’єкта. Ввід в експлуатацію обов’язково повинен бути відображений в інвентарній картці з допомогою функції “Ввод в эксплуатацию”.

В результаті виконання операції вводу об’єкта в експлуатацію в історії інвентарного об’єкта з’явиться новий запис (нова проводка), а в журналі обліку господарських операцій буде зареєстрована господарська операція.

Переміщення відображається в інвентарній картотеці (де виправляється, якщо потрібно, рахунок і матеріально-відповідальна особа) і в журналі реєстрації господарських операцій, як правило, в результаті виконання функції ”Внутреннее перемещение”.

Для проведення дооцінки використовують функцію “Изменение стоимости объекта”. В результаті виконання операції первісна вартість об’єкта буде змінена, в історії інвентарного об’єкта з’явиться новий запис, а в журналі обліку господарських операцій буде зареєстрована господарська операція.

Нарахування амортизації основних засобів у системі “Парус” проводиться щоквартально на основі норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів. Амортизацію нараховують відразу по всім інвентарним об’єктам, які відображені у вікні перегляду інвентарної картотеки. Тому ці операції називають у системі груповими. Для нарахування амортизації використовується функція “Расчет амортизационных отчислений”, яка знаходиться в пункті контекстного меню ”Групповые операции”.

Списання в системі “Парус” розуміється як вибуття основних засобів з експлуатації. Як правило, реєстрація списання відображається і в інвентарній карточці і в журналі обліку господарських операцій в результаті виконання функції ”Списание инвентарного объекта”.

Облікові реєстри. В режимі перегляду інвентарної картотеки бухгалтер має можливість отримати інформацію за необхідний період часу для аналізу і контролю по основних засобів. Для цього в системі “Парус” призначені наступні відомості: відомість обліку наявності основних засобів, відомість-опис інвентарних об’єктів, відомість повністю зношених основних засобів, відомості-реєстри основних засобів по надходженню, введенню в експлуатацію, внутрішньому переміщенню; зміні первісної вартості, відомість наявності дорогоцінних металів і каміння в основних засобів, відомість руху дорогоцінних металів і каміння, що знаходяться в основних засобів, відомість нарахування амортизаційних відрахувань, довідка про виконаний капітальний ремонт і реконструкцію основних засобів, оборотні відомості руху основних засобів (оборотна відомість по рахунку, оборотна відомість по аналітичним рахункам, оборотна відомість по товарно-матеріальним цінностям, відомість переоцінки основних засобів.

Бухгалтер має можливість аналізувати і виявляти неправильно введені дані, несвоєчасність відображення запасів у бухгалтерському обліку, виявляти помилки при нарахуванні амортизації, а також правильність віднесення її на виробничі рахунки. При виявленні неправильно проведених господарських операцій формується довідкова інформація про неправильно проведенні бухгалтерські записи і формується правильна бухгалтерська проводка.

Стандартні звіти в програмі «1С: Бухгалтерія 7.7» призначені для одержання узагальненої і деталізованої інформації з будь-яких розділів бухгалтерського обліку. За допомогою стандартних звітів можна одержувати синтетичну й аналітичну інформацію про залишки й обороти за будь-якими рахунками і субрахунками із плану рахунків в сумовому і кількісному вимірнику.

Основні стандартні звіти, реалізовані в програмі «1С: Бухгалтерія 7.7″ з обліку основних засобів:

1. “Оборотно-сальдова відомість по рахунку” для рахунка 10 дозволяє переглянути залишки й обороти кожного основного засобу.
2. ”Аналіз субконто” може бути використаний для перегляду залишків і оборотів за рахунками, на яких ведеться аналітичний облік по субконто “Необоротні активи”.
3. “Картка субконто” – для перегляду руху конкретних основних засобів, зібрані всі операції з конкретним об’єктом аналітичного обліку (субконто) в хронологічній послідовності із зазначенням реквізитів проводок, залишків по субконто після кожної операції, на початок та кінець періоду.
4. “Звіт по проводках” може бути використаний для одержання проводок за рахунками, по яких ведеться аналітичний облік по субконто “Необоротні активи” [38, c. 403].

У програмі „1 С: Бухгалтерія” формуються також і регламентовані звіти. Регламентованими звітами в „1С:Бухгалтерії 7.7” називають звіти, призначені для передачі в податкову інспекцію, позабюджетні фонди, органи статистики. Регламентованими звітами є форми фінансової звітності, розрахунки податків, розрахункові відомості в Пенсійний фонд, Фонд соціального Страхування й інші фонди. Набір регламентованих звітів регулярно обновляється і поширюється (серед зареєстрованих користувачів програми). Користувач має можливість змінити форми звітності і створити нові.

Враховуючи запропоновані на вітчизняному ринку бухгалтерські програми, обсяги діяльності ВАТ „Рівень”, оперативність і точність інформації, отриманої внаслідок автоматичної обробки господарських операцій пропонується автоматизувати бухгалтерський облік на досліджуваному підприємстві.

Для ВАТ „Рівень” за своїми технічними характеристиками та функціональними можливостями більш прийнятною для застосування є „1С: Бухгалтерія 7.7”.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „РІВЕНЬ” 

Державка політика щодо охорони праці на підприємствах України регулюється Законом України „Про охорону праці” [34] (далі — Закон про охорону праці). Загалом система нормативних актів у галузі охорони праці на підприємстві є багатоступеневою: починаючи зі згаданого Закону про охорону праці, Кодексів законів про працю, Закону України „Про загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які спричинили втрату   працездатності”, кон­венцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Украї­ною, і закінчуючи стандартами підприємства, що також поді­ляються на загальні і спеціальні. Крім того, в даній сфері діють підзаконні акти, до складу яких відносяться акти Державного департаменту з нагляду за охороною праці, Дер­жавні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Санітарні норми. На основі положень зазначених нормативних актів на підприємствах здійснюється обладнання робочих місць, розробляються посадові інструкції та інструкції з охорони праці.

Але в практичній діяльності керівники та працівники підприємств не завжди дотримуються чинного законодавства та розроблених внутрішніх положень про охорону праці. Причиною може бути не лише недбале ставлення до безпеки працівника, а й необхідність понесення затрат, пов’язаних з із дотриман­ням норм з охорони праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та   засобів,  спрямованих  на збереження життя,  здоров’я  і  працездатності  людини  у  процесі трудової діяльності.

Організацію служб охорони праці на підприємстві, розробку і затвердження локальних нормативних актів про охорону праці, здійснен­ня контролю за дотриманням працівниками їх вимог Законом про охорону праці віднесено до обов’язків керівника підприємства. Служба охорони праці створюється  роботодавцем для організації і виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Служба охорони праці ВАТ „Рівень” складається з однієї людини – інженера по охороні праці та входить до структури підприємства як одна із основних виробничо-технічних служб. За посадовим становищем та умовами оплати праці інженер по охороні праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.

Кількісний та якісний склад Служби охорони праці ВАТ „Рівень” відповідає вимогам Рекомендацій зі структури і чисельності служби охорони праці [36], де зазначено, що якщо чисельність пра­цюючих не перевищує 500 осіб, рекомендується мати в службі охорони праці мінімум одного спеціаліста з інженерно-техніч­ною освітою на посаді заступника керівника.

Інженер по охороні праці ВАТ „Рівень” має право видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. При цьому припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

На ВАТ „Рівень затверджено Типове положення про службу охорони праці підприємства. Відповідно до цього положення основними завданнями служби охорони праці є:

• організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози індивідуального захисту працівників;
• вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій. Сучасних колективного та індивідуального захисту працівників;
• контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, розділу „Охорона праці” колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства;
• інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Відповідно до поставлених завдань система охорони праці ВАТ „Рівень” виконує наступні функції:

1. розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;
2. підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення із на розгляд роботодавцю;
3. проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;
4. складання звітності з охорони праці;
5. ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій та заподіяної ними шкоди;
6. контроль за своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування, станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем тощо.

Дослідження ефективності функціонування системи управління охороною праці ВАТ „Рівень” показали, що на підприємстві існує чітка координація робіт з охорони праці на всіх рівнях, що досягається завдяки:

• наявності на підприємстві посадових інструкцій з охорони праці і врахування в них усіх завдань і функцій управління охороною праці;
• контролю, обліку та аналізу роботи з охорони праці (проведенню перевірок, паспортизації цехів, атестації робочих місць з умовами праці, застосування комп’ютерної техніки для контролю за виконанням заходів з охорони праці, виконанню завдань з матеріально-технічного забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, контролю за безпечністю стану будинків, споруд, обладнання, виробничих процесів, нормалізацією умов та режиму праці, страхуванню працівників від нещасних випадків, організації протипожежного захисту;
• розробці цільових програм щодо запобіганню виробничому травматизму і професійним захворюванням;
• цілеспрямованості щорічних комплексних заходів щодо попередження і усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Ефективність функціонування на підприємстві системи управління охороною праці визначається не тільки кількісними показниками (відсутністю нещасних  випадків) але й якісними. Сприятливі і безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Економічна ефективність заходів з охорони праці на підприємстві є значно вищою, ніж величина можливих матеріальних збитків за умови виникнення нещасного випадку.

До обов’язків служби охорони праці ВАТ „Рівень” відноситься проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку та строки, установлені законодав­ством.

При проведенні атестації робочих місць в першу чергу встановлюється відповідність робочих місць гарантіям, закріпленим у ст. 7 Закону про охорону праці: умовам праці на робочому місці, безпеці технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, санітарно-побутовим умо­вам. А при укладенні трудового договору праців­ник має бути поінформований під розписку про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих вироб­ничих факторів, їх вплив на здоров’я, а також про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

Проведення атестацій регулюється Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим по­становою КМУ від № 442. На його основі керівни­ком видається наказ про склад постійно діючої атестаційної комісії. У колективному договорі підприємства має бути обумовлено періо­дичність атестації. Вона повинна складати не більше 5 років. Причому після проведення чергової атестації необхідно переглянути (перезатвердити) інструкції, правила, стандарти за кожною групою робочих місць.

Атестаційна комісія зобов’язана, зокрема, вивчити і зро­бити висновки про оснащеність робочих місць необхідними інструментами й засобами індивідуального захисту, їх відповідність, а також відповідність технологічного процесу, будівель, споруд, обладнання вимогам, зазначеним у про­ектно-конструкторській документації, стандартах і нормах з охорони праці.

За результатами проведеної атестації робочих місць робляться висновки про необхідність установлення обмежень при прийманні на роботу, пов’язаних із вимогами нормативних актів, про строки проведення інструктажів та їх необхідність, режими роботи тощо.

Тому комісія повинна уважно вивчити діючі переліки й списки, що надають праців­никам додаткові права (на додаткову відпустку, достроковий вихід на пенсію, скорочений робочий день, видачу спецодя­гу, засобів індивідуального захисту, миючих і знезаражуваль­них засобів, молока та лікувально-профілактичного харчуван­ня) і пільги (доплати за шкідливі умови праці).

На основі проведених у 2004 – 2005 роках заходів з охорони праці можна розрахувати їх економічну ефективність (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці ВАТ „Рівень” у 2004 – 2005 роках

№	Показники	Умовні позначення	Одиниці виміру	Роки
				2004	2005
1	2	3	4	5	6
1	Кількість людино-днів з тимчасової непрацездатності	Днз	Люд.-дні	893	720
2	Середньоденна заробітна плата одного працівника	S	Грн.	23,00	27,00
3	Коефіцієнт матеріальних наслідків	Ф	—	2	2
4	Матеріальні наслідки травматизму за рік (Днз*S*Ф)	Мн	Тис. грн.	41,1	38,9
5	Умовні річні втрати додаткового продукту (Днз*S)*	Ув	Тис. грн.	20,5	19,4
6	Загальна сума матеріальних наслідків з урахуванням умовних втрат (Ув+ Мн)	Мнз	Тис. грн.	61,6	58,3
7	Річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму (Мнз 2004- Мнз2005)	Q	Тис. грн.	3,3
8	Витрати на впровадження заходів для попередження нещасних випдків	К	Тис. грн.	12,0	15,0
9	Нормативний коефіцієнт ефективності заходів з охорони праці	Ен	—	0,08
10	Економічна ефективність заходів для попередження нещасних випадків (Q – Ен* (К2005 – К2004))	Е	Тис. грн.	3,06
11	Термін окупності витрат на охорону праці (К2005/Q)	Т	роки	4,5
12	Коефіцієнт економічної ефективності (Q/К2005)	Ек	Грн./грн.	0,22

* Оскільки на підприємстві не було зафіксовано нещасних випадків, то величина умовних річних втрат не враховує кількість людино-днів, невідпрацьованих по інвалідності.

Таким чином, розрахована економічна ефективність витрат ВАТ „Рівень” на охорону праці становить 0,22 грн. на кожну гривню витрат.

Для додаткового покращення умов праці на ВАТ „Рівень” необхідно визначити, які заходи з охорони праці, окрім існуючих, потрібно провести та розрахувати необхідну суму коштів на їх запровадження. Для цього вкладається кошторис витрат на впровадження заходів з охорони праці (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2. Кошторис витрат на впровадження заходів з охорони праці

№	Назва заходу	Вартість одинці (грн.)	Кількість (шт.)	Сума витрат (грн.)
1	2	3	4	5
1	Проведення ремонту сходів у адміністративному приміщенні	2000,00	1	2000,00
2	Придбання нового спецодягу для робітників	100,00	60	6000,00
3	Встановлення метало-пластикових вікон в адміністративному приміщенні	1000,00	12	12000,00
4	Обладнання кімнати відпочинку і душової кімнати для робітників	1500,00	1	1500,00
5	Придбання миючих засобів (щомісячно)	60,00	12	720,00
6	Оснащення належним чином робочого місця завідуючого складом	700,00	1	700,00
7	Встановлення нової системи вентиляції в цеху розливу пива	1700,00	1	1700,00
Всього:				24620,00

Запропоновані заходи планується втілити в життя протягом другого півріччя 2006 року та першого півріччя 2007 року. Враховуючи розмір чистого прибутку, який було отримано ВАТ „Рівень” у 2005 році (362,60 тис. грн.), такі заходи для ВАТ „Рівень” є можливими.

Крім зазначених заходів потрібно включити в посадові інструкції для керівника кожного підрозділу пункт про обов’язок у повсякденній роботі керуватися „Положенням про управління охороною праці”, проводити прогнозування можливості виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час виробничого процесу.

Одним із основних документів, який зобов’язує керівництво до виконання зобов’язань перед працівниками, в тому числі і у сфері охорони праці, є колективний договір.

Колективний договір – це документ, у якому узагальню­ються і деталізуються основні вимоги законодавства, вста­новлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у тому числі в області охорони праці, а також узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та трудового колективу (профспілкової організації).

Відповідно до ст.22 Закону про охорону праці у колективному договорі передбачаються соціальні гарантії в області охорони праці, а також комплексні заходи по досягненню вста­новлених нормативів безпеки, гігієни праці, запобіганню виробничого травматизму, профзахворювань тощо. При розробці змісту даного розділу, а також додатків, що ви­пливають з узятих зобов’язань, слід урахувати, що в текст колдоговору доцільно вносити тільки основні норми, для встановлення яких законодавством передбачаєть­ся згода профспілкового комітету або рішення трудо­вого колективу.

Навіть якщо власник не збирається надавати додаткові пільги і гарантії своїм працівникам, до розділу колдогово­ру «Охорона праці» переносяться мінімальні державні га­рантії за роботу у важких і шкідливих умовах, що дозволяє також виконати вимоги Закону про прибуток у частині узгодження умов оплати праці.

У обов’язковому порядку в текст колдоговору вносять­ся гарантії потерпілим на виробництві, порядок надан­ня більш легкої роботи як потерпілим, так і вагітним жінкам. При цьому формулювати положення колдоговору необхідно таким чином, щоб при зміні законодавства не виникало додаткових обов’язків перед працівниками.

Також у колективному договорі обумовлюється періо­дичність проведення атестації робочих місць за умовами праці, а після її проведення встановлюється перелік заходів з покращання умов праці, їх доведення до необхідних нор­мативів безпеки, гігієни праці, підвищення рівня охорони праці. Ці заходи включаються до колдоговору у вигляді до­датка. Причому у тексті можна визначити загальну суму коштів, що виділяється на ці заходи.

У колективному договорі вказується час початку і закінчення робочого дня, час перерв у роботі. Перерви у роботі Перерви у роботі ВАТ „Рівень” надаються через 4 годи­ни після початку робочого дня.

Правила внутрішнього трудового розпорядку дають можливість керівнику створити своєрідний регламент, що передбачає порядок вирішення тих чи інших питань у взає­мовідносинах з підлеглими. Наприклад, в колдоговорі ВАТ „Рівень” має бути обумовлено, які до­кументи і в якій формі слід подавати у різних ситуаціях, по­в’язаних з порушеннями трудового договору або відступа­ми від нього, щоб, наприклад, встановити обґрунтованість перебування працівника на території підприємства у той чи інший момент.

Встановлюючи порядок прийому та звільнення пра­цівників, слід зазначити, що при прийомі на роботу, яка вимагає спеціальних знань, адміністрація підприємства має право вимагати від працівника пред’явлення диплома або іншого документа про одержану освіту або професійну підготовку, а також проходження медогляду у випадках, передбачених законодавством. Також обумовлюється по­рядок допуску до самостійної роботи з посиланнями на проходження інструктажів і стажування.

Слід врахувати випадки надання відпустки поза графіком, а також процедуру інформування працівником про своє вибуття або достро­кове повернення з відпустки. У даному випадку для керів­ника підприємства важливо попередити самовільне вибут­тя і повернення з відпустки без повідомлення керівників відповідних підрозділів. Також слід описати процедуру вибуття та повернення з відряджень в частині виходу на роботу в дні від’їзду та приїзду, виконання робіт на іншо­му підприємстві, якщо це не обумовлено у наказі про відряджання працівника.

Продукція, яка випускається ВАТ „Рівень”, повинна мати сертифікат відповідності вимогам нормативної документації з охорони праці. Зокрема, ДСТУ ISO 9001-2001 „Системи управління якістю”, ДСТУ ISO 14001-97 „Системи управління навколишнім середовищем”.

Слід пам’ятати, що система управління охороною праці – це повсякденна діюча функціональна підсистема управління підприємством. Саме тому поліпшення стану охорони праці на підприємстві і підвищення її ефективності можливе лише за умови переходу від проведення окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку і змісту завдань і функцій управління.

6. МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 

   У всьому світі спостерігається тенденція до поширення застосування і визнання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Внаслідок проведення програми Ради з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі зближення цей рівень прийнятності має значно зрости протягом найближчих років. Відповідно рішення Європейського парламенту консолідовані фінансові звіти всіх компаній, акції яких котируються на Європейському ринку, мають відповідати Міжнародним стандартам фінансової звітності.

Фінансові звіти, складені за Міжнародними стандартами фінансової звітності мають ряд переваг:

1. об’єктивність, зіставність та відповідність потребам користувачів фінансової звітності, складеної за МСБО;
2. задоволення потреб користувачів фінансової звітності завдяки активному підходу Ради з МСБО до відстеження змін цих потреб;
3. полегшення процесу гармонізації стандартів і, таким чином, підвищення зіставності і прозорості незалежно від країни або галузі;
4. сприяння підвищенню довіри і зрозумілості серед іноземних користувачів;
5. доступ до міжнародних ринків капіталу.

В контексті вище наведеної інформації, доцільно розглянути особливості міжнародної практики обліку і аналізу основних засобів.

Порядок визнання, оцінки основних засобів, нарахування їх амортизації, списання з балансу та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається МСБО 16 „Основні засоби” [4]. МСБО 16 поширюється на всі види активів, які відповідають визначенню, наведеному у МСБО, крім біологічних активів, пов’язаних з сільськогосподарською діяльністю та прав на корисні копалини, розвідування та видобування корисних копалин, нафти, природного газу та подібних невідтворюваних ресурсів.

Основні засоби визнаються, тобто відображуються, в балансі підприємства, якщо відповідають загальним критеріям визнання активів, а саме:

• існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього активу;
• його оцінка може бути достовірно визначена.

Упевненість у тому, що об’єкт основних засобів відповідає першому критерію, ґрунтується на наявності підтвердження. Що всі ризики та винагороди, пов’язані з його використанням, вже перейшли до підприємства.

Слід мати на увазі, що в деяких випадках основні засоби безпосередньо не збільшують економічні вигоди, але можуть бути потрібні для забезпечення отримання майбутніх економічних вигод від інших активів. Прикладом є основні засоби, придбані для охорони довкілля або з метою безпеки.

Другий критерій у більшості випадків зумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або виробництво об’єкта.

Важливим питанням визнання основних засобів є визначення складу їх об’єкта. Передусім слід поділити активи на такі, що підлягають амортизації, та активи, за якими амортизація не нараховується Наприклад, якщо земля та будівлі придбані разом, їх потрібно виділяти в окремі об’єкти основних засобів, оскільки земля не підлягає амортизації.

Доцільно також окремо вести облік окремих компонентів основних засобів, які мають різні терміни корисної експлуатації або різними способами забезпечують вигоди для підприємства. Наприклад, літак та його двигуни часто розглядають як окремі об’єкти основних засобів.

При цьому доцільно об’єднувати в один об’єкт групу однорідних основних засобів, які надійшли одночасно та мають однаковий термін корисної експлуатації Прикладом таких об’єктів є інвентар та оргтехніка.

Крім того, в разі, коли запасні частини та допоміжне обладнання можуть бути використані лише разом з об’єктом основних засобів, вони також розглядаються як основні засоби, тобто включаються до складу відповідного об’єкта.

Розглядаючи питання щодо визнання основних засобів, слід пам’ятати, що МСБО не застосовуються до несуттєвих статей (сум). Через це в МСБО не зустрічається поняття «малоцінні та швидкозношувані предмети».

Об’єкти, які відповідають визначенню основних засобів, але мають незначну вартість, звичайно списують на витрати в момент їх придбання. При цьому рішенню щодо межі суттєвості вартості для підприємства приймає його керівництво.

МСБО 16 не містить вимоги щодо класифікації основних засобів, але передбачає їх розподіл на класи. Клас основних засобів — це група об’єктів, однакових за характером і спосо­бом використання у діяльності підприємства.

Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або ство­рення, яку часто називають первісною вартістю.

Собівартість основних засобів — це сплачена сума грошових коштів або їх екві­валентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зо­бов’язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Собівартість об’єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо пов’язані з приведенням цього об’єкта в робочий стан (стан, який дає можливість викорис­товувати його за прямим призначенням.

При визначенні собівартості основних засобів з ціни їх придбання вирахову­ють будь-які торговельні знижки.

Оцінка основних засобів, створених власними силами, здійснюється з дотриманням тих самих загальних принципів, що й оцінка придбаних основних засобів.

Якщо об’єкт основних засобів виготовлено власними силами, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об’єкта визначається відповідно до положень МСБО 2 «Запаси». Тому надзвичайно високі суми відходів матеріалів, праці чи інших ресурсів, понесені при виробництві створюваного власними силами активу, не включаються до собівартості активу.

МСБО 16 містить два підходи до оцінки основних засобів у балансі після їхнього надходження – базовий та дозволений альтернативний. Базовий підхід полягає у визначенні балансової вартості основних засобів як різниці первісної вартості (собівартості), накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності. При використанні дозволеного альтернативного підходу балансова вартість визначається різницею переоціненої вартості, подальшої накопиченої амортизації та втрат від зменшення корисності.

МСБО 16 визначає амортизацію як систематичний розподіл вартості об’єкта  основних засобів, яка підлягає амортизації, протягом терміну його корисної експлуатації.

Вартість основних засобів, яка підлягає амортизації, розраховують як різницю між собівартістю об’єкта (або іншою сумою, що замінює його собівартість у балансі та його ліквідаційною вартістю.

В свою чергу, ліквідаційною вартістю є сума, яку підприємство очікує отримати від реалізації або ліквідації об’єкта по закінченню терміну його корисної експлуатації після вирахування очікуваних витрат, пов’язаних з реалізацією або  ліквідацією.

Слід зазначити, що на практиці досить важко оцінити ліквідаційну вартість основних засобів на момент їх надходження. Через це у разі, якщо їхня ліквідаційна вартість незначна або немає можливості здійснити її оцінку, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю.

Об’єктом амортизації є основні засоби, що мають обмежений термін експлуатації. Земля, наприклад, термін корисного використання якої не обмежений, не підлягає амортизації.

МСБО 16 не містить вичерпного переліку методів, які слід використовувати для розрахунку амортизації основних засобів.

Єдиною вимогою є те, що метод амортизації має забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі та відображувати спосіб, у який економічна вигода від цього активу споживається підприємством.

Подальші витрати, пов’язані з основними засобами. Коли балансова вартість об’єкта основних засобів вже враховує зменшення економічних вигод, подальші витрати для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання активу, капіталізуються лише за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування. Аналогічний підхід застосовується, коли ціна придбання активу вже відображає зобов’язання підприємства в майбутньому понести витрати для приведення активу в робочий стан.

На практиці не завжди легко визначити підхід до подальших витрат, пов’язаних з основними засобами. Тому в кожному конкретному випадку слід виходити з аналізу існуючої ситуації та суттєвості понесених витрат.

Отже у випадках, коли внаслідок понесених витрат зростає якість продукції, очікувана від активу, збільшується кількість продукції (послуг), очікувана від активу, такі витрати капіталізуються (амортизуються протягом терміну корисного використання об’єкту). У разі, якщо витрати пов’язані з відновленням або збереженням майбутніх економічних вигод, ці витрати відносяться на поточні витрати (витрати звітного періоду).

Переоцінка основних засобів. МСБО 16 дозволяє здійснювати переоцінку основних засобів виходячи справедливої вартості на дату переоцінки.

Іноді через вузькоспеціалізований характер або унікальність окремих машин і обладнання можуть бути відсутні свідчення про їхню ринкову вартість. У цьому разі переоціненою вартістю таких об’єктів є їхня амортизована відновлювана собівартість, тобто витрати на їх придбання в існуючих умовах, скориговані на певний відсоток зносу.

МСБО 16 наголошує, що переоцінки слід провадити достатньо регулярно для того, щоб балансова вартість основних засобів суттєво не відрізнялась від їхньої справедливої вартості на дату балансу.

Тому частота переоцінок залежить від коливань справедливої вартості об’єктів основних засобів, що переоцінюються. Коли існують значні та непостійні коливання справедливої вартості об’єктів основних засобів, тоді такі об’єкти звичайно потребують щорічної переоцінки. У разі незначного коливання справедливої ринкової вартості об’єктів основних засобів можна проводити їх переоцінку кожні три або п’ять років.

Коли переоцінюється певний об’єкт основних засобів треба переоцінити весь клас основних засобів, до якого належить цей об’єкт. При цьому об’єкти, що належать до певного класу основних засобів, переоцінюють одночасно для того, щоб уникнути вибіркової переоцінки активів і відображення у фінансовій звітності сум, які є змішанням оцінок на різні дати.

У процесі переоцінки об’єкта основних засобів переоцінюють не лише балансову, а й ліквідаційну вартість (у разі наявності) та суму накопиченої амортизації. При цьому МСБО 16 передбачає два підходи до накопиченої амортизації об’єкта основних засобів, що переоцінюється:

• накопичену амортизацію перераховують пропорційно до зміни валової (первісної) вартості об’єкта так, що балансова вартість цього об’єкта після переоцінки дорівнює його переоціненій вартості.
• накопичену амортизацію виключають з валової (первісної) вартості об’єкта та переоціненої чистої балансової вартості. Цей метод використовується, зокрема, для будівель, які переоцінюють до їхньої ринкової вартості.

Зменшення корисності основних засобів. Порядок обліку та розкриття інформації про зменшення корисності основних засобів визначає МСБО 36 „Зменшення корисності активів” [32], згідно з яким корисність активу зменшується, коли балансова вартість цього активу перевищує суму його очікуваного відшкодування. Сумою очікуваного відшкодування є найбільша з двох оцінок: чиста ціна реалізації чи чиста вартість при використанні.

Чиста ціна реалізації дорівнює сумі, яка може бути отримана від реалізації активу в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами за вирахуванням витрат на реалізацію.

Вартістю при використанні є теперішня (дисконтована) вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від безперервного використання активу та його реалізації наприкінці терміну корисного використання.

Отже, якщо балансова вартість об’єкта основних засобів перевищує суму відшкодування, це свідчить про зменшення його корисності для підприємства.

Виходячи з принципу обачності, частина балансової вартості такого об’єкта підлягає списанню з метою доведення її  до суми відшкодування. Величина, на яку балансова вартість об’єкта основних засобів перевищує суму відшкодування, є збитком від зменшення корисності.

П(С)БО та МСБО мають ряд спільних та відмінних рис. П(С)БО значною мірою ґрунтуються на МСБО. Але, незважаючи на те, що всі П(С)БО основані на МСБО, вони не тотожні. Неузгодженості виникають зокрема в обліку основних засобів. Існують МСБО, що не мають аналогів серед П(С)БО. До таких стандартів, що регулюють фінансовий обік основних засобів відносяться МСБО 36 „Зменшення корисності активів” та МСБО 40 „Інвестиційна нерухомість”.

П(С)БО 7, так, як і МСБО 36 регулює ведення фінансового обліку основних засобів. Проте, П(С)БО 7 не містить усієї докладної інформації що наведена у МСБО 36. В основному розбіжності стосуються відсутності В П(С)БО 7 дозволених МСБО альтернативних підходів. Наприклад МСБО передбачено застосування дозволеного альтернативного підходу при оцінці основних засобів після їх визнання.

Ще одним прикладом є підхід до обліку витрат на позики, що регулюється МСБО 23 „Витрати на позики” [33]. За П(С)БО 7 витрати на виплату відсотків по кредитах, що оформлені на придбання основних засобів, не можуть бути капіталізованими, а відносяться на витрат того періоду, в якому вони були понесені. В свою чергу, МСБО 23 дозволяє альтернативний підхід: витрати на позики, що безпосередньо пов’язані з придбанням , будівництвом чи виготовленням активу, необхідно капіталізувати як складову частину собівартості даного активу.

Крім обмежень, є також протиріччя між П(С)БО і МСБО у сфері регулювання обліку основних засобів. Прикладом таких протиріч є підхід до накопиченої амортизації. П(С)БО 7 пропонує п’ять методів амортизації і, як альтернативу, дозволяє використання методів амортизації, передбачених податковим законодавством.

МСБО 16 пропонує різноманітні методи амортизації для застосування до суми активу, що підлягає амортизації, протягом строку його корисної експлуатації. Згідно з МСБО метод амортизації має відображати модель, за якою економічні вигоди від активу споживаються підприємством. У цьому випадку, податкові методи амортизації можуть бути недоречними, оскільки вони призначені для цілей оподаткування. Порівняльна таблиця вимог П(С)БО та МСФЗ до обліку основних засобів наведена у додатку 13.

Міжнародна практика аналізу основних засобів, як і вітчизняна в основному базується на показниках фінансової звітності. Використовуючи дані фінансових звітів здійснюється аналіз результатів минулої діяльності, оперативне планування та прогноз. Основними видами аналізу, що застосовується у міжнародній практиці до основних засобів є:

1. Горизонтальний аналіз – аналіз змін окремого показника чи статті фінансових звітів у період між двома звітними датами. Горизонтальний аналіз використовується для аналізу абсолютних в відносних змін розділів і статей фінансових звітів у період між звітними датами. Інформація, одержувана за допомогою даного аналізу, може бути використана для визначення будь-яких суттєвих змін у фінансових звітах, що порушують питання про основні засоби.
2. Вертикальний аналіз – застосовується для порівняння різних розділів і статей фінансових звітів між собою на кінець періоду (Розділи статей балансу) чи за певний період часу. Вертикальний аналіз розглядає взаємозалежності між різними розділами і статтями фінансових звітів з метою виявлення незвичайних залежностей. Які можуть потребувати подальшого дослідження й аналізу для встановлення їхніх можливих причин.
3. Аналіз трендів – це розширений горизонтальний аналіз. Він є важливим інструментом аналізу динаміки результатів діяльності підприємства. Полягає у виявленні тенденцій в динаміці статей балансу та використанні результатів використаних тенденцій для аналізу відхилень в минулому та для екстраполяції їх поведінки в майбутньому.
4. Аналіз фінансових коефіцієнтів – полягає зіставленні одного показника фінансової звітності з іншим для розрахунку коефіцієнта, і оцінці того, чи вказує отриманий коефіцієнт на будь-які слабкі чи сильні сторони підприємства. Необхідно врахувати, що сам собою аналіз фінансових коефіцієнтів є недостатнім для розуміння фінансових звітів підприємства. Існує інформація, яку також необхідно брати до уваги (зміст приміток до фінансової звітності, вік і характер діяльності підприємства, поточний стан і майбутній розвиток національних та закордонних ринків та ринків, на яких підприємство здійснює діяльність, будь-які інші варті уваги деталі звітів і приміток, такі як події після дати балансу, кваліфікований звіт аудиторів, позиція підприємства щодо питань оподаткування тощо.

В міжнародній практиці застосовуються коефіцієнти, аналогічні за методикою розрахунку з вітчизняними. Головна мета аналізу основних засобів у міжнародній практиці – визначити ефективність їх використання. Для цього розраховується коефіцієнт фондовіддачі – відношення доходу, отриманого від реалізації продукції за визначений період до середньорічної вартості основних засобів.

Ще одним із показників, які характеризують прибутковість коштів, вкладених в основні засоби, є рентабельність основних засобів. Він розраховується як співвідношення прибутку та середньорічної вартості основних засобів підприємства.

7. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВАТ „РІВЕНЬ” 

При вивченні особливостей обліку та аналізу основних засобів на прикладі ВАТ „Рівень” було виявлено ряд позитивних моментів:

1. дотримання основних статутних видів діяльності підприємства;
2. на підприємстві застосовується повна форма обліку, яка повністю відповідає специфіці та обсягам діяльності підприємства;
3. документування господарських операцій відбувається своєчасно (в момент здійснення господарської операції, або одразу після її закінчення) та повно (в документах відображається вся необхідна інформація про факт здійснення операції), документуванню підлягають всі без виключення господарські операції. Документи мають юридичну силу.
4. облік ведеться відповідно до затвердженого робочого плану рахунків та наказу про облікову політику.

Для більш повного та достовірного висвітлення інформації про основні засоби ВАТ „Рівень” пропонується провести ряд заходів.

Враховуючи специфіку операцій з основними засобами та відмінності у вимогах податкового законодавства і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, доцільним є більш ширше застосування або активніше впровадження таких первинних документів:

1. акти виконаних робіт – при будівництві, добудові, дообладнанні основних засобів;
2. акти на списання – при ліквідації об’єктів основних засобів, акти внутрішнього переміщення – при передачі об’єктів основних засобів з одного структурного підрозділу в інший в межах підприємства;
3. довідка бухгалтерії – при нарахуванні амортизації основних засобів, здійсненні їх переоцінки та індексації;
4. інвентарні картки – для поооб’єктного обліку основних засобів.

ВАТ „Рівень” застосовує досить широку аналітику в питаннях обліку основних засобів, яка повністю відображає наявність основних засобів на підприємстві. Разом з тим, для деталізації обліку та проведення аналітичних операцій з основними засобами пропонується введення субрахунків за рахунками 685 –для окремого аналітичного обліку постачальників основних засобів, 377 – для окремого ведення обліку розрахунків з покупцями основних засобів підприємства, 23, 91, 92, 93, 949 – для віднесення на витрати амортизаційних відрахувань.

Звітність підприємства складається на основі Головної книги, і підкріплюється результатами інвентаризації. Інвентаризаційні описи оформлюються достатньо деталізовано та юридично правильно. Враховуючи питому вагу основних засобів у активах ВАТ „Рівень” рекомендується проводити інвентаризацію основних засобів, зокрема інструментів приладів, інвентарю, машин та обладнання не тільки на дату річної звітності, а й принаймі за результатами півріччя.

В роботі обґрунтовано доцільність впровадження прорамного забезпечення. Оскільки ВАТ „Рівень” у процесі ведення обліку не застосовує спеціалізованих комп’ютерних програм, пропонується ввести в експлуатацію бухгалтерську програму „1С: Бухгалтерія 7.7”, можливості якої відповідають вимогам обліку ВАТ „Рівень”.

Підприємство готує досить широкий перелік звітних форм за результатами операцій з основними засобами. Для забезпечення достовірності показників, своєчасної підготовки звітності пропонується затвердити на підприємстві графік документообороту.

Для суцільного відображення вихідних даних Декларації з податку на прибуток рекомендується ввести транзитні субрахунки. Наприклад для ведення обліку валових доходів – додатковий субрахунок сьомого класу рахунків, а валових витрат – дев’ятого. При застосуванні програмного забезпечення, зокрема при експлуатації програми „1С: Бухгалтерія 7.7” облік валових доходів ті валових витрат ведеться паралельно фінансовому обліку із застосуванням шифрів „ВД” для валових доходів та „ВВ” – для валових витрат.

Враховуючи простоту та інформативність методів аналітичної роботи пропонується принаймі щоквартально проводити структурно-динамічний аналіз за групами основних засобів, показниками ефективності використання основних засобів, їх руху та стану. Проведення аналізу забезпечить своєчасне виявлення негативних тенденцій та сприятиме їх запобіганню, дозволить підвищити ефективність використання основних засобів.

Заходами фінансового менеджменту на підприємстві можуть бути:

1. передача в оренду частини приміщень, що тимчасово не перебувають в експлуатації,
2. оновлення активної частини основних засобів;
3. придбання та введення в експлуатацію нового обладнання, зокрема лінії розливу пива, пастеризаторів та охолоджувачів пива;
4. оптимізація структури капіталу. Необхідна для зниження залежності ВАТ „Рівень” від зовнішніх кредиторів, оскільки частина необоротних активів сформована за рахунок поточних зобов’язань. Можлива при оформленні довгострокового кредиту заміть короткострокового, створенні забезпечень під зобов’язання.

Для оздоровлення та покращення соціально клімату в колективі, зростання продуктивності праці більше уваги слід приділити впровадженню заходів з охорони праці. У п’ятому розділі наведено кошторисна вартість заходів по охороні праці з урахуванням реальних потреб, діючих цін та фінансового стану підприємства на загальну суму 24620,00 грн.

Крім цього рекомендується включити в розділ колективного договору „Охорона праці” такі питання як періо­дичність проведення атестації робочих місць за умовами праці, гарантії потерпілим на виробництві, порядок надан­ня більш легкої роботи як потерпілим, так і вагітним жінкам, до­кументи і їх форма, які слід подавати у різних ситуаціях, по­в’язаних з порушеннями трудового договору.

В розділі „Міжнародна практика обліку і аналізу” розкриваються найбільш суттєві елементи обліку та аналізу основних засобів, що ґрунтується на МСБО.  Проведено порівняння між національними та міжнародними стандартами обліку, виявлено ряд спільних та відмінних рис. ВАТ „Рівень” частково інвестується за рахунок іноземного капіталу. Тому облік на підприємстві для іноземних користувачів доцільно вести за вимогами МСБО та складати звітність за МСФЗ.

В цілому базове підприємство має реальні можливості, враховуючи ефективність адміністративної політики, кваліфікаційного рівня штатного складу працівників економіко-правову базу врегулювання діяльності, покращити як ефективність використання основних засобів, так і фінансовий стан підприємства в цілому. З керівництвом підприємства зазначені вище заходи були обговорені та в цілому підтримані.

ВИСНОВОК 

В дипломній роботі опрацьована чинна нормативна база з питань економіко-правового поля діяльності ВАТ „Рівень” та організації його бухгалтерського обліку, зокрема:

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
2. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”;
3. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”;
4. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів.

Досліджена система оподаткування підприємства, зокрема по податкам, при розрахунку бази оподаткування яких використовується інформація, що стосується основних засобів: податку на прибуток підприємства, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

На предмет відповідності Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 вивчено документування операцій на прикладі первинних документів, що відображають наявність та рух основних засобів: Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-1), Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (форма ОЗ-2), Акт на списання основних засобів (форма ОЗ-3), Інвентарна картка обліку основних засобів (форма ОЗ-6), Опис інвентарних карток по обліку основних засобів (ОЗ-7) тощо.

Систематизовано інформацію з питань організації фінансового обліку. Узагальнено з урахуванням робочого плану рахунків кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку типових операцій підприємства з основними засобами, зокрема: придбання основних засобів, введення в експлуатацію, нарахування амортизації,  вибуття основних засобів.

Встановлено, що не всі операції, які формують зобов’язання по податкам ВАТ „Рівень” знаходять своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Досліджено методику підготовки основних форм фінансової, податкової та статистичної звітності за результатами операцій з основними засобами. При цьому до уваги брались показники, які можуть брати участь  діяльності ВАТ „Рівень” з урахуванням його статутної діяльності. Зокрема наведено балансове узагальнення наступних форм звітності: форма №1 „Баланс”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”, форма №3 „Звіт про рух грошових коштів”, форма №4 „Звіт про власний капітал”.

Проведено аналіз операцій з основними засобами ВАТ „Рівень” з використанням даних за останні три роки, основними джерелами якого є показники фінансової звітності. Проаналізовано структуру, динаміку, стан, рух, забезпечення підприємства основними засобами, ефективність використання основних засобів. Для здійснення аналізу застосовано параметричний та факторний аналіз методом ланцюгових підстановок та методом відносних різниць.

Досліджено систему охорони праці на ВАТ „Рівень” за вимогами чинної нормативної бази. Розраховано економічну ефективність заходів з охорони праці ВАТ „Рівень” у 2004 – 2005 роках, розраховано кошторис витрат по покращенню системи, а також обґрунтовано доповнення до розділу „Охорона праці” колективного договору ВАТ „Рівень”.

Опрацьовано міжнародні стандарти та публіцистичну літературу з питань міжнародної практики обліку і аналізу основних засобів. Досліджено критерії визнання основних засобів, та методи оцінки основних засобів, порядок нарахування амортизації основних засобів та основні розбіжності між П(С)БО та МСБО у сфері регулювання обліку основних засобів.

Розкрито сучасне вітчизняне програмне забезпечення, яке можна використовувати на ВАТ „Рівень” щодо ведення бухгалтерського обліку в цілому та операцій з основними засобами зокрема. Наведено характеристику програми „Парус” та „1 С: Бухгалтерія 7.7” та запропоновано комп’ютеризувати ведення бухгалтерського обліку із застосуванням програми „1 С: Бухгалтерія 7.7”.

З урахуванням зовнішніх економічних факторів, забезпеченості відповідними фахівцями ВАТ „Рівень”, його реальних фінансових показників, а також запропонованих шляхів вдосконалення обліку та аналізу основних засобів вважаю можливим покращення використання та обліку основних засобів та фінансового стану підприємства. 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Економ.енциклоп.: У трьох томах. Т1/Редкол.:… С.В. Мочерний (відп. Ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000 – 864 с.
2. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами і доповненнями).
3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003р. №561.
4. МСБО 16 „Основні засоби”.
5. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 334/94-ВР.
6. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460с., іл.
7. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів./ За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – 5-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 726с.
8. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. №291
9. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.
10. Наказ Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства Укрїни „Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків” від 16.11. 1998 р. № 728/3168. Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.98 за № 90.
11. Положення бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня  1999р. за  №396\3689.
12. Положення бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня  1999р. за  №391\3684.
13. Положення бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за  №397\
14. Положення бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. За №398/3691.
15. Положення бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. За №399/3692.
16. Наказ Міністерства фінансів України „Про примітки до річної фінансової звітнос­ті від 29.11.2000 р. №302. зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.2000 р. № 904/5125.
17. Наказ ДПА України „Про затвердження форми деларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання” (із змінами) від 29.03.03 №143.
18. Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року №1963-XII.
19. Наказ ДПА України „Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби” від 17.09.2001 №373.
20. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889.
21. Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (ф. №1 ДФ). Затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451.
22. Наказ Держкомстату України „Про затвердження форми державної статистичної звітності із статистики основних засобів та інструкції пропорядок її складання” від 27.08.2001 №365 (у редакції Наказу від 28.07.2003 №235).
23. Наказ Держкомстату України „Про затвердження форми державних статистичних спостережень зі структурної статистики” від 04.10.2004р. №539.
24. Наказ Держкомстату України „Про затвердження форми державної статистичної звітност № 1-Б термінова (місячна) «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” та інструкції щодо її заповнення” від 31.07.2000р. №258.
25. Наказ ДПА України „Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213).
26. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР (з чинними змінами та доповненнями).
27. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21.12.2000 № 2181-111.
28. Фінансово-економічний аналіз: Підручник/ Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю.Буряка, М.В.Римара – К. ВД „Професіонал”, 2004 – 528с.
29. Лист ДПА України від 21.01.99р. № 465/5/15-1116 „Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
30. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика: Монографія. – Рівне: НУВГП, 2005. 369с.
31. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. – К. Знання, 2004. – 654с.
32. МСБО 23 „Витрати на позики”.
33. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ (з чинними змінами).
34. Типове положення про службу охорони праці, затвер­джене наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93р. №73.
35. Рекомендації зі структури і чисельності служби охорони праці, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 р. № 73).
36. По­станова КМУ „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.08.92 р. № 442.
37. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студ. вищих навчальних заходів.спец.7.050106 2 Облік і аудит”/ Ф.Ф.Бутинець та ін. За ред. проф.Ф.Ф.Бутинця.2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП ”Рута”, 2002. – 544 с.
38. “парус” – Предприятие, версия 7.11 для Windows // Руков. пользователя.- К., 1999.
39. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля анализа и аудита.- К.:”А.С.К.”, 1998.- 754 с.
40. Системи бухгалтерського фінансового обліку/укладач В.С. Словінський. – Тернопіль, с.204.
41. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІ
42. Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток. За ред.. академіка НАН України, проф. М.Г. Чумаченька. – К.:КНЕУ, 2001. – 540с.
43. Положення бухгалтерського обліку 15 „Дохід”. Затверджено Наказом міністерства фінансів України 31 листопада 1999р. №290. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999р. за №860/4153.
44. Положення бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Затверджено Наказом міністерства фінансів України 31 грудня 1999 р. №318. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000р. за №27/4248.
45. Наказ міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29.12.1995 №352.
46. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Перекл. з англ.. за ред. С.Ф. Голова. – Київ: Федерація проф. бухгалтерів і аудиторів України, 2000. – 1272с.
47. Фаріон І.Д., Писаренко Т.М. Фінансова звітність підприємств, установ, організацій: Навч. посібник. – Т.1. – Тернопіль, 2005.- 544с.
48. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку подання фінан­сової звітності” від 02.2000 р. № 419.
49. Положення бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р. №137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня  1999р. за  №392\3685.
50. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.:КНЕУ, 2000. – 258с.
51. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 412с.

Додаток 1

 ВИТЯГ ЗІ СТАТУТУ ВАТ „РІВЕНЬ”

Загальні положення

Відкрите акціонерне товариство „Рівень” засноване на добровільних засадах громадянами України шляхом об’єднання їх грошових коштів та майнових сертифікатів в процесі приватизації державного майна Рівненського пивзаводу.

ВАТ здійснює свою діяльність на правах юридичної особи, відповідно до чинного законодавства, Статуту та установчого договору.

Юридична адреса ВАТ: 33001, м. Рівне, вул.. Коперніка, 9.

Мета і предмет діяльності

Головною метою діяльності Товариства є забезпечення високих доходів учасників на основі:

• Виробництва і реалізації пива;
• Організації та здійснення оптової та роздрібної торгівлі, в т.ч. й у власних торгівельних точках;
• Надання різноманітних платних послуг населенню, підприємствам та ін. організаціям;
• Здійснення посередницької, комерційної та ін. видів діяльності.

Засновники та акціонери АТ

Засновниками АТ є громадяни України з числа членів Товариства покупців, які підписали Установчий договір та є держателями 30346 акцій, що відповідає 25,7% статутного фонду.

Акціонерами АТ можуть бути державні органи приватизації, а також фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції АТ в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

Органи управління АТ

Управління АТ здійснюють:

• Загальні збори акціонерів (вищий орган управління АТ)
• Рада АТ;
• Дирекція АТ;
• Ревізійна комісія АТ.

У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є.

Рішення Загальних зборів приймаються більшістю з таких питань: визначення основних напрямків діяльності АТ, затвердження його планів, зміна Статуту, прийняття рішення про припинення діяльності АТ.

Дирекція АТ є виконавчо-розпорядчим органом, який здійснює керівництво всією його поточною діяльністю.

Рада АТ представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних зборів і регулює діяльність дирекції АТ.

Ревізійна комісія здійснює перевірку господарсько-фінансової діяльності дирекції АТ.

/Зареєстровано розпорядженням №759р. від 17.06.1994р./

Додаток 3. Перелік типових первинних документів, які створюються в діяльності ВАТ „Рівень” для документування операцій з основними засобами

№ з/п	Код документа	Назва первинного документа	Термін зберігання
1	2	3	4
1	П-1	Наказ (розпорядження) про прийом на роботу	75 р.
2	П-6	Наказ (розпорядження) про надання відпустки	3 р.
3	П-12	Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати	1 р.
4	ОЗ-1	Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів	3 р.
5	ОЗ-2	Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів	5 р.
6	ОЗ-3	Акт на списання основних засобів	3 р.
7	ОЗ-4	Акт на списання автотранспортних засобів	3 р.
8	ОЗ-5	Акт №__ про установку, пуск та демонтаж будівельної машини	3 р.
9	ОЗ-6	Інвентарна картка обліку основних засобів	3 р.
10	ОЗ-7	Опис інвентарних карток по обліку основних засобів	3 р.
11	ОЗ-8	Картка обліку руху основних засобів	3 р.
12	ОЗ-9	Інвентарний список основних засобів	3 р.
13	ОЗ-14	Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)	3 р.
14	СЗ-2	Прибутково-видаткова книга з обліку бланків суворої звітності (бланки суворої звітності)	3 р.
15	П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Ч5 р.
16	П-51	Розрахункова відомість	Ч5 р.
17	П-52	Розрахунок заробітної плати	Ч5 р.
18	П-53	Платіжна відомість	Ч5 р.
19	М-15	Акт про приймання устаткування	3 р.
20	М-15а	Акт приймання-передачі устаткування до монтажу	3 р.
21	М-16	Матеріальний ярлик	3 р.
22	М-17	Акт № ___ про виявлені дефекти устаткування	3 р
23	№М-2	Довіреність (додаток 1) (бланки суворої звітності)	3 р.
24	№М-3	Журнал реєстрації довіреностей (додаток 2)	3 р.
25	Немає	Податкова накладна з додатками	3 р.
26	Немає	Реєстр виданих та отриманих податкових накладних	3 р.
27	0401001	Платіжне доручення (додаток 2)	3 р.

Додаток 4. Робочий план рахунків ВАТ „Рівень”

Код рахунку	Назва рахунку	Код субрахунку	Назва рахунку
1	2	3	4
10	Основні засоби	103	Будинки і споруди
		104	Машини і обладнання
		105	Транспортні засоби
		106	Інструменти, прилади, інвентар
11	Інші необоротні матеріальні активи	112	Малоцінні необоротні матеріальні активи
13	Знос необоротних активів	131	Знос основних засобів
		132	Знос інших необоротних матеріальних активів
14	Довгострокові фінансові інвестиції	142	Довгострокові фінансові інвестиції непов’язаним сторонам
15	Капітальні інвестиції	151	Капітальне будівництво
		152	Придбання (виготовлення) основних засобів
		153	Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів
18	Інші необоротні активи	—	—
20	Виробничі запаси	201	Сировина і матеріали
		201/1	Допоміжні матеріали
		203	Паливо
		204	Тара і тарні матеріали
		207	Запасні частини
22	Малоцінні та швидкозношувані предмети	—	—
23	Виробництво	23/1	Основне виробництво
		23/2	Допоміжне виробництво
		23/3	Ремонт основних засобів
25	Напівфабрикати	—	—
26	Готова продукція	26	Готова продукція
		26/1	Павна дробина
28	Товари	281	Товари  на складі
		282	Товари в торгівлі
30	Каса	301	Каса в національній валюті
31	Рахунки в банках	311/1	Рахунок в Правексбанку
		311/2	Рахунок в АППБ „Аваль”
361	Розрахунки з покупцями	361	Розрахунки з покупцями
37	Розрахунки з різними дебіторами	371	Розрахунки за виданими авансами
		372	Розрахунки з підзвітними особами
		377	Розрахунки з іншими дебіторами
40	Статутний капітал	—	—
42	Додатковий капітал	422	Інший вкладений капітал
		423	Дооцінка активів
44	Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)	441	Нерозподілений прибуток
		442	Непокритий збиток
		443	Прибуток, використаний у звітному періоді
62	Короткострокові векселі видані	621	Розрахунки по векселях
63	Розрахунки з постачальниками	631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками
64	Розрахунки за податками і платежами	641/1	Податок з доходів фізичних осіб
		641/2	Акцизний збір
		641/3	Комунальний податок
		641/4	Плата за землю
		641/5	Розрахунки з бюджетом по ПДВ
		641/6	Податок на прибуток
		641/7	Збір за забруднення навколишнього природного середовища
		641/8	Збір на розвиток хмелярства
		641/9	Транспортний податок
		642/1	Інноваційний фонд
		643	Податкові зобов’язання
		644	Податковий кредит
65	Розрахунки зі страхування	651	Розрахунок за пенсійним забезпеченням
		651/1	Розрахунок за пенсійним забезпеченням інвалідів
		652	Розрахунок за соціальним страхуванням
		653	За страхуванням на випадок безробіття
		656	Розрахунок з фондом соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
66	Розорахунки з оплати праці	661	Розрахунки за заробітною платою
		662	Розрахунки за депонентами
68	Розрахунки з іншими кредиторами	681	Розрахунки за авансами одержаними
		685	Розрахунки з іншими кредиторами
70	Доходи від реалізації	701	Дохід від реалізації готової продукції
		701/1	Дохід від реалізації пивної дробини
		702	Дохід від реалізації товарів
		703	Дохід від реалізації послуг по опаленню
71	Інший операційний дохід	712	Дохід від реалізації матеріалів
		713	Дохід ві операційної оренди активів
79	Фінансові результати	791	Фінансовий результат операційної діяльності
		792	Фінансовий результат фінансових операцій
		793	Фінансовий результат іншої звичайної діяльності
90	Собівартість реалізації	901	Собівартість реалізованої продукції
		902	Собівартість реалізованих товарів
		903	Собівартість реалізованих послуг по опаленню
		901/1	Собівартість пивної дробини
91	Загальновиробничі витрати	—	—
92	Адміністративні витрати	—	—
93	Витрати на збут	—	—
94	Інші вирати операційної діяльності	943	Собівартість реалізованих матеріалів
		948	Визнані штрафи пені, неустойки
		949	Витрати на житловий фонд
95	Фінансові витрати	951	Відсотки за кредит
98	Податок на прибуток	981	Витрати на податок на прибуток від звичайної діяльності

Додаток 5. Кореспонденція рахунків з обліку типових операцій з основними засобами

№ п/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3	4
Облік надходження основних засобів
1	Відображено вартість безоплатно одержаних основних засобів	152	424
2	Зараховано об’єкт до складу основних засобів	10	152
3	Нараховано амортизацію безоплатно одержаного об’єкта основних засобів	23,91,92, 93, 949	131
	Одночасно визнається дохід у сумі нарахованої амортизації	424	745
4	Відображено надходження основних засобів як внеску до статутного капіталу	46	40
5	Введено в експлуатацію основний засіб	10	46
6	Одержано основні засоби в обмін на готову продукцію	152	701
7	Зараховано об’єкт до складу основних засобів	10	152
8	Відображено собівартість відвантаженої продукції	901	26
Облік капітального будівництва
1	Відображено вартість витрачених матеріалів	151	205
2	Нараховано заробітну плату робітникам, які зайняті будівельними роботами та проведено відрахування на соціальні заходи	151	661, 651-656
3	Відображено вартість монтажних і проектно-будівельних робіт	151	631
4	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631
5	Відображено вартість державної реєстрації	151	685
6	Відображено капітальні вкладення на вартість страхування	151	655
7	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631
8	Відображено введення в експлуатацію будівлі	103	151
9	Списано на інші витрати різницю між собівартістю будівництва і справедливою вартістю	977	151
Облік переоцінки основних засобів
1	Відображено суму дооцінки залишкової вартості основного засобу	10	423
2	Відображено суму дооцінки зносу основного засобу	10	131
3	Відображено суму уцінки залишкової вартості основного засобу (після попередньо проведеної дооцінки) на суму, що не перевищує величину попередньої дооцінки	423	10
4	Відображено суму уцінки залишкової вартості, що перевищує кредитове сальдо по рахунку 423	975	10
5	Відображено суму уцінки зносу основного засобу	10	131
6	Проведено дооцінку після попередньо проведеної уцінки — якщо сума дооцінки менша суми попередньої уцінки	10	746
	—   якщо сума дооцінки більша суми попередньої уцінки – в сумі витрат, показаних при передніх уцінках; —   на суму, що перевищує суму витрат попередніх уцінок —   на суму зносу	10   10 10	746   423 131
Облік поточного ремонту основних засобів
1	Списано запчастини на ремонт основних засобів	23,91,92, 93, 949	207
2	Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим ремонтом основних засобів	23,91,92, 93, 949	66
3	Проведено відрахування на соціальні заходи	23,91,92, 93, 949	651-656
Облік операційної оренди у орендодавця
1	Нараховано амортизацію об’єкта, переданого в операційну оренду	949	131
2	Відображено належну до одержання орендну плату	377	713
3	Нараховано ПДВ	713	641/5
4	Отримано орендну плату	311	377
5	Списано на фінансовий результат: — Інші операційні витрати; — Дохід від операційної оренди	791 713	949 791
Облік операційної оренди у орендаря
1	Прийнято в операційну оренду основні засоби	01	—
2	Нараховано до сплати орендну плату	23,91,92, 93, 949	685
3	Відображено суму ПДВ	641	685
4	Перераховано орендну плату	685	311
5	Повернення об’єкта оренди	—	01
Фінансова оренда (лізинг) у орендодавця
1	Списано знос основних засобів, які передаються у фінансову оренду	131	10
	Списано залишкову вартість основних засобів, які передаються у фінансову оренду	972	10
	Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду	161	742
	Відображено суму ПДВ	742	641
	Включено до складу поточної суму заборгованості орендаря за 1-й рік оренди	377	161
	Нараховано в кінці року суму фінансового доходу від 1-го року оренди і списано на фінансові результати	373 732	732 792
	На поточний рахунок надійшли кошти від орендаря: — за основні засоби — відсотки	311	377 373
	Надійшло устаткування після завершення строку оренди	641 10	377
Фінансова оренда (лізинг) у орендаря
1	Отримано у фінансову оренду основний засіб	10	531
2	Нараховано амортизацію об’єкта фінансової оренди	23,91,92, 93, 949	131
3	Відображено суму винагороди орендодавцю	23,91,92, 93, 949	685
4	Нараховано щомісячну суму частини вартості об’єкта фінансової оренди	531	61
5	Погашено    заборгованість    за орендною платою	685	311
6	Нараховано       відсоток,       що підлягає сплаті орендодавцю	952	684
7	Викуплено об’єкт оренди після закінчення строку договору за залишковою вартістю	61	311
8	Перераховано   орендодавцю   в погашення заборгованості	684	311
Реалізація основних засобів
1	Відображено дохід від реалізації основних засобів	31, 377	742
2	Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ	742	641
3	Списано знос реалізованих основних засобів	131	10
4	Відображено залишкову вартість реалізованих основних засобів	972	10
5	Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів	793 742	972 793
Ліквідація основних засобів
1	Списано знос ліквідованих основних засобів	131	10
2	Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів	976	10
3	Відображено витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів	976	66,65,685
4	Відображено доходи від ліквідації основних засобів	20,22,28	746
5	Відображено фінансовий результат від ліквідації основних засобів	793 746	976 793
Передача основних засобів в якості внеску до статутного капіталу іншого підприємства
1	Списано знос переданих основних засобів	131	10
2	Відображено залишкову вартість переданих основних засобів	14	10

Додаток 6. Порівняльна таблиця фінансового та податкового обліку основних засобів

№ п/п		П(С)БО 7	ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”
1	2	3	4
1	Обєкт амортизації	Всі основні засоби (крім землі)	Витрати на: 1)       Придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; 2)       Самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; 3)       Проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів
2	Класифікація	1)     Земельні ділянки; 2)     Капітальні витрат на поліпшення земель; 3)     Будинки, споруди та передавальні пристрої; 4)     Машини та обладнання; 5)     Транспортні засоби; 6)     Інструменти, прилади, інвентар (меблі); 7)     Робоча і продуктивна худоба; 8)     Багаторічні насадження; 9)     Інші основні засоби;	група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
3	Методи нарахування амортизації	1)  Прямолінійний 2) Зменшення залишкової вартості; 3) Прискореного зменшення залишкової вартості; 4) Кумулятивний; 5) Виробничий; 6) Податковий	Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначаються шляхом застосування норм амортизації: група 1 — 2 відсотки; група 2 — 10 відсотків; група 3 — 6 відсотків; група 4 — 15 відсотків
4	Вибір методу амортизації	Обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання	Виключно за передбаченими Законом нормами; Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують зазнчених норм.
5	Амортизація не нараховується	На об’єкти, переведені на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію	На витрати платника податку на: 1)     Придбання і відгодівлю продуктивної худоби; 2)     Вирощування багаторічних плодоносних насаджень; 3)     Придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; 4)     Утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
6	Дата припинення нарахування амортизації	Починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів	1)    Для об’єктів групи 1 при досягненні балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2)    Для основних фондів груп 2, 3 і 4 при досягненні балансовою вартістю групи нульового значення.
7	Виникнення доходів та витрат при реалізації	Дохід у розмірі реалізаційної вартості; Витрати у розмірі залишкової вартості обєкта.	1)    Балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості реалізованого об’єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу – до валових витрат. 2)    Для груп 2, 3 і 4 балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу  основних фондів. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Додаток 7. Узгодження показників форми №1 “Баланс” ВАТ „Рівень”  щодо операцій з основними засобами з рахунками бухгалтерського обліку

Актив	Код  рядка	Зміст рядка
1	2	3
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	020	Дт 151
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	Ряд.031-ряд.032
Первинна вартість	031	Дт 103, 104, 105, 106
Знос	032	(Кт 131 + Кт 132)
Інші необоротні активи	070	Дт 18
Усього за розділом І.	080	Ряд.020 + 030 + 045 + 070
ІІ. Оборотні активи
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	160	Ряд.161
Первісна вартість	161	Дт 361
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	Дт 641/1, 641/2, 641/3, 641/4, 641/5, 641/6, 641/7, 641/8, 641/9 + Дт 642/1 + Дт 644
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	Дт 372
Кошти та їх еквіваленти:
У національній валюті	230	Дт 301 + Дт 311
Усього за розділом ІІ	260	Ряд.100+ряд.120+ряд.130+ ряд.140 +ряд.160+ряд.170+ряд.+210+ ряд.230
Баланс	280	Ряд.080+ряд.260
Пасив	Код  рядка	Зміст рядка
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	Кт 40
Інший додатковий капітал	330	Кт 423
Резервний капітал	340	Кт 43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	Кт 441 – Дт 424 – Дт 443
Усього за розділом І	380	Ряд.300+ряд.330+ряд.340+ряд.350
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	Кт 601
Векселі видані	520	Кт 621
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	Кт 631, 685
Поточні зобов’язання за розрахунками:
За отриманими авансами	540	Кт 681
З бюджетом	550	Кт 641/1, 641/2, 641/3, 641/4, 641/5, 641/6, 641/7, 641/8, 641/9
З позабюджетних платежів	560	Кт 642/1
Зі страхування	570	Кт 65
З оплати праці	580	Кт 66
Усього за розділом IV	620	Ряд.500+ряд.520+ряд.530+ряд.540+ ряд.550ряд.560+ряд.570+ряд.580
Баланс	640	Ряд.380+ ряд.620

Додаток 8. Балансове узагальнення показників звіту Ф№2 ВАТ „Рівень” за результатами операцій з основними засобами

Код рядка	Балансове узагальнення
1	2
070	Дебетові обороти адміністративних витрат за звітний період: ∑ Дт 92 –Кт 661, 65, 131, 132, 685, 641/3, 641/4, 641/7, 641/8, 641/9
080	Дебетові обороти витрати на збут (реклама, відрядження працівників, збуту і т.д.): ∑ Дт 93
090	Дебетові обороти інших операційних витрат звітного періоду (собівартість реалізованих оборотних активів, недостача, безоплатна передача, уцінка запасів та ін.): ∑ Дт 943, 947, 948, 949 – Кт 201, 201/1, 203, 204, 207, 22, 371, 685
100	Позитивне значення різниці 050+060-070-080-090  або  (055)+060-070-080-090
140	Витрати по нарахованих відсотках за користування кредитом Дт951– Кт684, 311
170	Позитивне значення: 100– 140 або (–105)– (сальдо по Кт 79)
180	З Декларації з податку на прибуток підприємства
190	Позитивне значення: 170 – 180
195	Від’ємне значення: 170 – 180 або 175 + 180
240	Дт 23, 23/1, 91, 92, 93, 949  – Кт 661
250	Дт 23, 23/1, 23/2, 91, 92, 93, 949  – Кт 65
260	Дт 23, 23/1, 23/2, 91, 92, 93, 949 – Кт 131, 132
270	Відрядження, послуги зв¢язку, касове обслуговування, Дт 23, 23/1, 23/2, 91, 92, 93, 943, 948, 949 – Кт372, 377, 631, 685

Додаток 9. Порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів ВАТ „Рівень” в частині операційної діяльності

Джерело інформації	Код рядка	Дані з рядка
		Надходження	Видаток
1	2	3	4
Звіт про фінансові результати	010	рядок 170	рядок 175
	020	рядок 260	Х
Звіт про фінансові результати	060	рядок 140	Х
Звіт	070	рядок 010 ± (020, 060)
Баланс	080	Зменшення за рядками 100-180, 200-210	Збільшення за рядками 100-180, 200-210
	100	Збільшення за рядками 520-580	Зменшення за рядками 520-580
Звіт	120	рядок 070 – 080 + 100
Звіт про фінансові результати, Баланс, аналітичні дані до бухгалтерських записів	130	Х	“Фінансові витрати” (+) збільшення (зменшення) заборгованості за відсотками (в складі “Іншої поточної заборгованості”) або Дт 684 Кт рахунки грошових коштів
Аналітичні дані до бухгалтерських записів	140	Х	Дт 641 (в розрізі субрахунків відповідно до робочого плану рахунків) Кт 311
Звіт	150	рядок 120 ± (130,140)
Аналітичні дані до бухгалтерських записів	160	Дт рахунків грошових коштів Кт рахунків, які використовувались для обліку надзвичайних подій від операційної діяльності	Дт рахунків, які використовувались для обліку надзвичайних подій від операційної діяльності Кт рахунків грошових коштів
Звіт	170	рядок 150 ± 160

Додаток 10. Порядок заповнення Звіту Про рух грошових коштів ВАТ „Рівень” в частині інвестиційної та фінансової діяльності

Код рядка	Джерело інформації про народження грошових коштів	Джерело інформації про видаток грошових коштів
1	2	3
Визначення руху грошових коштів від інвестиційної діяльності
250	Х	Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів, на яких враховувалась заборгованість за придбані необоротні активи (371 “Неопераційні” та Кт рахунків грошових коштів
280	Рядок 250
300	Рядки 280
320	Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт рахунків грошових коштів та Кт 601, 621, 685 “неопераційні”	Х
340	Х	Аналітичні дані до бухгалтерських записів: Дт 601, 621, 685 “неопераційні” та Кт рахунків грошових коштів
370	Рядок 340
390	Рядок 370	Рядок 370
400	Рядки 170, 300, 390
410	Сума рядків 230 Балансу на початок року (графа 3)	Х
430	230,240 Балансу на кінець року (графа 4)	Х

Додаток 11. Методика заповнення Звіту про власний капітал ВАТ „Рівень”

Статутний капітал (графа 3 ф. №4; рядок 300 ф. №1 “Баланс”)
— випуск нових акцій; (+) — збільшення номінальної вартості акцій; (+) — збільшення кількості акцій номінальної вартості; (+) — реінвестування дивідендів у вигляді акцій; (+)	— зменшення номінальної вартості акцій; (-) — анулювання (на суму номінальної вартості) акцій, викуплених в акціонерів; (-) — повернення частки статутного капіталу при виході учасників – на суму, яка зафіксована в установчому договорі; (-)
Інший додатковий капітал (графа 6 ф. №4; рядок 330 ф. №1 “Баланс”)
— дооцінка необоротних активів; (+) — безплатно одержані необоротні активи ; (+)	— уцінка необоротних активів; (-)
Резервний капітал (графа 7 ф. №4; рядок 340 ф. №1 “Баланс”)
— спрямування частини прибутку на його формування та поповнення; (+) — виплати за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями); (-) — покриття збитків; (-)
Нерозподілений прибуток (графа 8 ф. №4)
— чистий прибуток, одержаний за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 220 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (+) — виплата дивідендів; (-) — чистий збиток за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 225 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (-) — відрахування до резервного капіталу; (-)

Додаток 12. Облік розрахунків по податках та інших обов’язкових платежах ВАТ „Рівень

№	Податок (платіж)	Ставка податку	Об’єкт оподаткування	Термін сплати	Термін подання розрахунків	Облік нарахування	Місце подання
1	2	3	4	5	6	7	8
Загальнодержавні податки та збори
1	ПДВ	20%	Операції з поставки товарів, робіт, послуг, вивезення (ввезення, пересилання) товарів	Протягом 10 днів після подання місячної Декларації, протягом 10 днів після подання квартальної  декларації	Протягом 20 днів після закінчення звітного місяця, 40 днів – після закінчення звітного кварталу	Дт 643, 70, 71, 74, 31 – Кт 641/5; Кт 63, 685, 377, 684, 644 –Дт 641;	ДПІ в м. Рівне
2	Акцизний збір	Диференційовані ставки  на підакцизні товари 0,27 грн. на літру пива	Обороти з реалізації підакцизних товарів (для виробників), митна вартість (для імпортерів)	Авансом-для імпортерів; один раз в три дні, подекадно, щомісячно — в залежності від обсягів реалізації  для виробників	Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним	Дт 701, 702 —  Кт 641/2	ДПІ в м. Рівне
3	Податок на прибуток	25%	Оподаткований оборот (ВД – ВВ – А) х ставка податку	Квартальний платіж — протягом 10 днів після подання квартальної декларації, сплата податку за 11 місяців – 10 днів після подачі звітності	Декларація  — протягом 40 днів  після закінчення звітного кварталу, граничний строк подачі декларації за 11 місяців – 20 кал. днів після закінчення звітного періоду	Дт 981, 17-Кт 641/6	ДПІ в м. Рівне
5	Податок з доходу громадян	З 01.01.2004р. по 31.12.2006р. – 13%, з 01.01.2007р. – 15%	Загальний місячний оподатковуваний дохід	Утримується при нарахуванні з/п, Якщо дохід нараховується але не виплачується, то податок з доходів підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.		Дт661 —  Кт641/1
6	Страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування	31,8% (4% якщо чисельність інвалідів не менша 50% від загальної чисельності працівників) — нарахування;	Витрати на оплату основної та додаткової заробітних плат та інших видів заохочень та виплат	Одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці, протягом 20 днів після місяця нарахування заробітної плати	Протягом 20 днів після закінчення звітного місяця – Розрахунок зобов’язання зі сплати збору за місяць	Дт 23,91,92,93,94-  Кт 651; Дт 661 – Кт 651	В регіональне відділення Пенсійного фонду
7	Збір на обов’язкове соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності	2,9%-нарахування; 0,5%,1%-утримання.	Витрати на оплату основної та додаткової заробітних плат та інших видів заохочень та виплат	Одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці	До 20 числа після звітного періоду	Дт23,91,92,93,94-  Кт652; Дт661 – Кт652	До органів соціального страхування
8	Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.	1,3% — нарахування; 0,5%-утримання; 0% — із заробітної плати пенсіонерів	Витрати на оплату основної та додаткової заробітних плат та інших видів заохочень та виплат	Одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці	До 20 числа після закінчення кварталу –квартальний розрахунок, до 25 січня після закінчення року – річний	Дт 23,91,92,93,94-  Кт653; Дт 661 – Кт653	До регіонального відділення Центру зайнятості
9	Збір до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Диференційовані ставки нарахування  в залежності від ступеня ризику; 0,2 % для бюджетних установ та об‘єднань громадян	Витрати на оплату основної та додаткової заробітних плат та інших видів заохочень та виплат	Одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці	До 20 числа після закінчення кварталу –квартальний розрахунок, до 25 січня після закінчення року – річний	Дт23,91,92,93,94-  Кт652	До регіонального відділення Фонду
11	Звітність по нарахованих та виплачених  доходах.	—	Суми нарахованих та виплачених доходів	—	Щоквартально протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу (Податковий розрахунок Ф№1-ДФ)	Нараховані – Кт 661 – Дт 23 — 94; виплачені  — Дт 661-Кт 301, 311, 701-703, 712	ДПІ в м. Рівне
12	Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів	Ставки на рік відповідно до коду за Гармонізованою системою кодування.	Зареєстровані власні транспортні засоби станом на 01.01	Щоквартально до 15 числа	До 01.03 – річний розрахунок. Якщо підприємство придбаває транспортний засіб протягом року, то розрахунок подається до податкового органу в десятиденний термін після реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України	Дт 92 –Кт 641/9	ДПІ в м. Рівне
13	Плата за землю, орендна плата за землі державної та комунальної власності	Ставки податку визначаються залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, виходячи з грошової оцінки землі	Земельна ділянка, яка перебуває у власності, користуванні,  на умовах оренди	Щомісячно до 30 числа після закінчення звітного місяця	До 01.02. — річний розрахунок плати за землю та  податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Щодо нововідведених земельних ділянок звіт подається протягом місяця з дня виникнення права на користування такими ділянками.	Дт 92 –Кт 641/4	ДПІ м. Рівне
14	Збір за забруднення навколишнього середовища	Фіксовані суми в грн. за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.	За викиди стаціонарними джерелами — на підставі лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів  нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів. За викиди пересувними джерелами — виходячи з кількості використаного пального та його виду на підставі нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів	Протягом 10 днів після подання квартального розрахунку	Протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу квартальні розрахунки	Дт 92 – Кт 641/7	ДПІ м. Рівне
15	Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства	1%	Сума виручки за реалізовані в оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв і пива	Протягом 10 днів після подання квартального розрахунку	Протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного податкового періоду	Дт 92 – Кт 641/8	ДПІ м. Рівне
Місцеві податки та збори
16	Комунальний податок (крім установ, що утримуються за рахунок бюджету)	10% НМДГ за кожного середньоспискового працівника	(Середньооблікова чисельність * НМДГ) х 0,1 З 01.01.2006р. справляння комунального податку відбувається відповідно до Інструкції № 286 від 28.09.2005р.	До 15 числа після закінчення 1 і 2-го місяця,  протягом 10 днів після подання квартального Розрахунку – квартальний платіж	Протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу квартальний розрахунок	Дт 92 — Кт 641/3	ДПІ м. Рівне

Додаток 13. Перелік статистичної звітності ВАТ „Рівень”

Найменування форми	Індекс форми	Періодичність	Спосіб подання	Місце подання	Строк подання
Звіт про основні показники діяльності (04.10.2004 №539)	1 — підприємництво	Річна	Поштою	Державна статистика в м. Рівне	Не пізніше 20.лютого після звітного року
Звіт  з праці (11.08.04№472)	1- ПВ	Місячна	Термінова	Державна статистика в м. Рівне	Не пізніше 7 числа після звітного періоду
Звіт  з праці (11.08.04№472)	1- ПВ	Квартальна	Термінова	Державна статистика в м. Рівне	Не пізніше 7 числа після звітного періоду
Звіт  про використання робочого часу (21.07.03№224)	3-ПВ	Квартальна	Термінова	Державна статистика в м. Рівне	Не пізніше 7 числа після звітного періоду
Звіт  про фінансові результати і дебіторську заборгованість	1-Б	Місячна	Термінова	Державна статистика в м. Рівне	На 20-й день після звітного періоду
Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)	11-ОЗ	Річна	Поштою	Державна статистика в м. Рівне	До 20 лютого після звітного року
Звіт про виробництво промислової продукції	1П-НПП	Річна	Поштою	Державна статистика м. Рівне	До 8 лютого

Додаток 14. Порівняння МСФЗ та П(С)БО у сфері регулювання обліку основних засобів

№ п/п	Вимоги МСБО	Вимоги П(С)БО
1	2	3
1	МСБО 23 «Витрати на позики» дозволяє капіталізацію витрат на позики (включаючи витрати на відсотки) як частини собівартості активів, які відповідають критеріям, визначеним МСБО 23	П(С)БО 7 «Основні засоби» не дозволяє капіталізації витрат на позики
2	Згідно з МСБО 40, інвестиційну нерухомість слід подавати як окрему статтю у Балансі. За МСБО 40, підприємству слід обрати або модель справедливої вартості, або модель собівартості як свою облікову політику; йому слід застосовувати цю політику до всієї інвестиційної нерухомості	П(С)БО не мають стандарту, що стосується інвестиційної нерухомості
3	МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» вимагає наводити первинні фінансові звіти в одиниці виміру, що діє на дату Балансу	Обов’язкові нормативні акти уряду України вимагають індексації основних засобів протягом періоду гіперінфляції
4	МСБО 36 «Зменшення корисності активів» передбачає, що підприємству на кожну дату Балансу необхідно розглядати, чи існують будь-які ознаки можливого зменшення корисності активу. Якщо вони існують, необхідно повністю перевірити на зменшення корисності, аби попередньо оцінити суму очікуваного відшкодування активу	У складі П(С)БО немає стандарту, аналогічного МСБО 36. П(С)БО 7 «Основні засоби» не містить будь-яких пояснень, що стосуються визначення зменшення корисності активів