Актуальність дослідження національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації очевидна для України. Останнім часом, по суті, вичерпався потенціал зростання національної економіки на ресурсній основі.

Сьогодні настала потреба у виборі пріоритетів національного економічного розвитку в глобальній конкуренції, а для цього важливим є усвідомлення змісту і структури такої фундаментальної економічної категорії, як конкурентоспроможність країни.

Незаперечним є факт, що основою конкурентоспроможності країни є конкурентоспроможні національні підприємства. Тому у справі розвитку конкурентоспроможності підприємств промислова політика держави має бути спрямована на проведення узгодженої структурної політики з іншими країнами щодо розвитку конкурентоспроможності підприємств і забезпечення рівних умов конкуренції.

На сьогодні не новина, що Україна суттєво відстає від розвинутих країн світу за темпами виробництва продукції. Основними причинами цього є критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях економіки країни, неконкурентоспроможність багатьох видів продукції.

На мою думку, забезпечення конкурентоспроможності української економіки потребує насамперед активізації економічної діяльності. Тільки на цьому шляху Україна зможе на гідних засадах інтегруватися у світове співтовариство, забезпечити необхідний рівень економічної безпеки та добробуту населення.

В Україні існували та існують можливості для ефективного розвитку різних галузей народного господарства, розвитку малого та середнього бізнесу, але високий рівень вірогідності виникнення ризиків призводить до непрозорості товаровиробників.

В майбутньому економіка України може бути зорієнтована на розвиток та нарощування виробничих потужностей та експортного потенціалу галузей народного господарства, так як ресурсний потенціал є достатнім, а можливості його ефективного використання залежать від злагодженості та систематизації складових стратегій розвитку окремих товаровиробників на основі інвестиційно-інноваційного розвитку.

Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що Україні необхідно невідкладно підвищувати свою внутрішню і зовнішню конкурентоспроможність за такими основними напрямками: удосконалення роботи державних інституцій, підвищення якості роботи працівників та їхнього професіоналізму, застосування інноваційного підходу до роботи підприємств.

На мою думку, головним напрямком, має бути вдосконалення системи регулювання конкуренції і стимулювання підвищення конкурентоспроможності, в тому числі економічними і юридичними методами.

В Україні назріла гостра необхідність у підвищенні продуктивності праці персоналу, вдосконалення системи, якості і структури освіти, а також  необхідне розуміння власниками, менеджерами і окремими співробітниками компаній того, наскільки першочерговим є процес оновлення та інноваційного розвитку їхніх компаній.

Завдяки проведенню зазначених заходів, а також завдяки інтенсивному, а не екстенсивному розвитку економіки Україна може підвищити свою здатність конкурувати на зовнішньому ринку, запорукою чого стане висока конкурентоспроможність національних підприємств і набуття цивілізованого суперництва.