Вступ

Контроль виконує соціальну функцію в процесі управління незалежно від суспільно-політичного устрою, в умовах якого функціонує суб'єкт господарювання, та є об'єктивною необхідністю у врегулюванні соціально-трудових відносин, шляхом активізації механізму трудових ресурсів, з одного боку, та правильного розподілу витрат на їх відтворення з іншого. Необхідність удосконалення методичних аспектів внутрішньогосподарського контролю розрахунків з оплати праці виходить з негативної динаміки порушення цивільних та господарських справ за розрахунками з оплати праці в Україні за останні декілька років.

Теоретико-практичним питанням організації і методики внутрішньогосподарського контролю за розрахунками з оплати праці приділено увагу в працях М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, В.О. Шевчука та ін. Проте серед авторів відсутня єдина методика здійснення контрольних процедур щодо облікового відображення виплат працівникам.

Враховуючи наявність невирішених питань наукового та прикладного характеру та не нівелюючи значення здійснених досліджень, увагу слід приділити наступному: методиці внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам в розрізі соціально-економічних процесів, що відбуваються на мікрорівні.

Вказані розрізи проблемних питань зумовили актуальність та окреслили основні напрями дослідження.

У ході дослідження використовувались такі методи: теоретичного узагальнення, спостереження, групування, індукції, дедукції.

Мета і завдання дослідження: розробити теоретичні засади з удосконалення процесу внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам з метою підвищення керованості здійснення виплат як з боку власників, так і з боку працівників.

1. Завдання суб'єктів внутрішньогосподарського контролю за дотриманням виплат працівникам

Внутрішній контроль є однією із функцій управління господарською діяльністю підприємства. Одним із його вирішальних завдань є надання інформації про діяльність підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень, що можливе лише за раціональної його організації.

Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах державного сектору економіки є низький рівень менеджменту. Саме помилкові дії керівництва приводять, як правило, велику кількість суб'єктів господарювання на межу банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність ефективної системи фінансового контролю. Фактично управлінський облік і моніторинг власника забезпечуються, інформація спостерігається, але відсутній зворотний зв'язок між результатами моніторингу і системою управління фінансами.

Не випадково практика останніх років господарювання показує, що існують суперечності між потенціалом державного виробничого сектора і незадовільними соціально-економічними результатами його функціонування в умовах ринку. У зв'язку з цим особливу актуальність набуває удосконалення організації фінансової діяльності державних підприємств, що дозволяє реалізувати наявні матеріальні і фінансові ресурси цього унікального елемента ринкової економіки. Розробка теоретичних і методичних проблем організації фінансової діяльності державних підприємств є принципово новою для української економічної науки.

Організовуючи систему внутрішнього контролю на підприємстві необхідно дотримуватися системного підходу, що забезпечує його найбільшу результативність та, в свою чергу, визначає раціональність контрольної діяльності. Ефективна організація внутрішнього контролю є одним із заходів, спрямованих на вдосконалення управління підприємством, яка забезпечує високий рівень виконання його завдань, чіткий порядок у його веденні. Таким чином, правильна організація внутрішнього контролю на підприємстві забезпечить керівництво та власників достовірною інформацією про стан справ і на основі цього визначить перспективи його подальшої діяльності.

Суб'єктами внутрішньогосподарського контролю виступають особа або група осіб, які наділені відповідними правами та обов'язками зі здійснення контрольних функцій над об'єктами контролю. Суб'єктами внутрішнього контролю виступають:

а) суб'єкти організації (керівник, власник або підпорядкований йому орган — на них покладено обов'язок організувати контрольну діяльність на підприємстві);

б) суб'єкти здійснення контролю (працівники підприємства, які підпорядковані керівнику підприємства; підрозділи апарату управління, на яких делеговано контрольні функції адміністрацією).

Пропонуємо суб'єктів внутрішнього контролю щодо забезпечення вимог оплати праці структурувати наступним чином (рис. 1.).

Управлінський персонал та бухгалтери виконують згідно своїх посадових інструкцій попередній, поточний та наступний контроль. Суб'єкти ведення бухгалтерського обліку виконують наступні контрольні процедури щодо облікового відображення фактів господарського життя з виплат працівникам в первинних документах, регістрах обліку й у регламентованих та управлінських звітах:

• перевірка дотримання чинного законодавства, норм колективного договору та соціального пакету стосовно облікового відображення виплат працівникам;

• встановлення правильності розрахунку величини соціальних гарантій, які залежать від продуктивності виконання трудових обов'язків;

• забезпечення єдиних методологічних засад облікового відображення виплат працівникам та формування й подання фінансової, податкової, статистичної та управлінської звітності щодо даного об'єкту облікового відображення звітності.

Бухгалтер здійснює перевірку законності виплат працівникам як відповідно до поданих документів, чинного законодавства, так і в межах затвердженого рівня виплат у колективному договорі.

Для з'ясування специфіки здійснення контрольних процедур по відношення до виплат працівникам як об'єкту контролю було проаналізовано завдання, що висуваються перед суб'єктами контролю для дотримання умов соціально орієнтованої діяльності відносно до працівника як суб'єкта соціально-трудових відносин.

Більшість авторів [2; 4; 6; 7; 8] завдання контролю операцій з розрахунками з оплати праці вбачають у правильності нарахування заробітної плати та проведення всіх утримань і відрахувань до фондів соціального страхування та податків. При цьому ними виділяються нетотожні завдання, що свідчить про відсутність науково обґрунтованого підходу до завдань щодо проведення внутрішньогосподарського контролю за операціями з виплат персоналу.

Виходячи із великої кількості суб'єктів здійснення контролю та з метою чіткого врегулювання контрольних процедур з врахуванням часу здійснення господарської операції систематизовано завдання внутрішнього контролю.

Завдання внутрішньогосподарського контролю операцій з виплат працівникам підприємства (часовий розріз):

а) попередній контроль:

— перевірка наявності трудових книжок працівників;

— врахування пільг згідно переліку поданих документів, що надають на це право працівнику;

— доцільність джерел фінансування соціально гарантованих виплат працівникам;

— відповідність нормам чинного законодавства та внутрішнім документам операцій з виплат працівникам;

б) поточний контроль:

— контроль за повнотою та цільовим використанням коштів, спрямованих на соціальні заходи;

— перевірка джерел здійснення виплат працівникам;

— своєчасність погашення кредиторської заборгованості за виплатами працівникам;

— правильність та повнота облікового відображення операцій з виплат працівникам в первинних документах, регістрах обліку, Головній книзі, бухгалтерській звітності;

в) наступний контроль:

— достовірність відображення операцій з виплат працівникам в системі бухгалтерського обліку та звітності (фінансовий, статистичний, податковій, управлінській);

— оформлення первинних документів, облікових регістрів та Головної книги з дотриманням законодавчо встановлених вимог;

— відповідність нарахованого і фактично виплаченого рівня заробітної плати та інших виплат чинному законодавству та іншим нормативним документам;

— правильність розрахунків з фондами соціального страхування та бюджетами різних рівнів;

— додержання термінів виплат працівникам, задекларованим в розпорядчих документах підприємства.

Виходячи з необхідності ефективного виконання завдання внутрішньогосподарського контролю операцій з виплат працівникам раціоналізації вимагає процес організаційно-методичних заходів контролю. Під процесом розуміють певну узгоджену послідовність виконання визначених дій для досягнення поставленої мети.

Послідовність здійснення внутрішньогосподарського контролю операцій з виплат працівникам передбачає дотримання організаційної, методичної, результативної та інспекційної стадій (рис. 2).

Організаційна стадія внутрішньогосподарського контролю передбачає:

• визначення суб'єктів здійснення контрольних процедур, об'єктів, що підлягають контролю;
• ідентифікація питань, на які слід звернути увагу в ході перевірки;
• здійснення планування контролю (розробка плану здійснення внутрішньогосподарського контролю за обраним об'єктом, розробка класифікатора типових поршень, формування та розпис повноважень суб'єктів контролю);
• систематизація джерел інформації, що є основою для здійснення контролю, розпис прийомів документального та фактичного контролю, що доцільно застосовувати по відношенню до обраного об'єкту перевірки.

2. Методика внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам

Методична стадія контролю орієнтована на встановлення правильності оформлення та легітимності первинних документів з виплат працівникам та відображення на їх підставі даних фактів господарського життя в системі рахунків бухгалтерського обліку.

У ході проведеного дослідження специфіки здійснення внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам виявлено, що методика контролю зводиться лише до перевірки розрахунків з оплати праці та відрахувань до відповідних фондів соціального спрямування без врахування соціальної компоненти трудових відносин та антагоністичних інтересів суб'єктів цих відносин, що можуть спричиняти негативний вплив на інші підконтрольні даній системі об'єкти. Відсутність науково обґрунтованих підходів до методики зумовлює необхідність її розробки з врахуванням специфіки соціально-трудових відносин.

З метою розробки ефективної методики внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам проведемо аналіз послідовності застосування контрольних процедур на методичній стадії контролю. У ході аналізу послідовності контрольних процедур відносно виплат працівникам можна констатувати факт наявності розбіжностей в поглядах авторів щодо порядку їх здійснення. Дані неузгодженості в пропозиціях підвищують трудомісткість контрольних процедур та здійснюють суттєвий вплив на ефективність функціонування системи внутрішньогосподарського контролю.

Так, вважаємо недоцільним розпочинати перевірку стану облікового відображення виплат працівникам з обґрунтування оцінки організації праці (Н.І. Єсінова [5, С. 325¬327]), встановлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку й балансу на однакову дату (Н.П. Баришніков [1, С. 151]), так і з перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати (В.А. Хмельницький [8, С. 327]). Перш за все, суб'єкту контролю необхідно детально вивчити внутрішні розпорядчі документу підприємства, що стосуються порядку оплати праці. З огляду на це, вважаємо доцільним розпочинати контроль з перевірки наявності та дотримання умов Колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про соціальний пакет. Після чого звернути увагу на правильність документального оформлення виплат працівникам та несуперечність їх здійснення нормам чинного законодавства та положенням внутрішніх документів підприємства, ознайомлення з якими відбулися на першому етапі методичної стадій внутрішньогосподарського контролю. Третій етап доцільно присвятити перевірці правильності нарахування і виплати заробітної плати як пропонується Б.Ф. Усачем [7] та Н.П. Баришніковим [1, С. 151-159]. Лише слід здійснювати дану контрольну процедури з врахуванням специфіки тієї форми оплати праці, яка застосовується на підприємстві.

Особливу вагу слід звернути на порядок дотримання виплат соціальних гарантій працівникам виходячи із їх мотиваційного стимулу на суб'єкта праці і як наслідок на досягнення того рівня фінансових показників, який був передбачений власником. Наступним кроком слід здійснювати перевірку правильності виплати суми відпускних, компенсації в разі невикористання відпустки в поточному періоді та за умови дотримання норм чинного законодавства в даному аспекті, а також встановлення правильності інших виплат, зокрема, допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Після цього встановлюється правильність проведення нарахування та утримання податків та зборів до фондів із соціального страхування із виплат працівникам та відповідно до виконавчих листів. При цьому слід звернути увагу на зони ризику, що окреслюються період зміни ставок утримань та відрахувань до відповідних фондів та податків. За умови, що бухгалтерський облік ведеться в комп'ютерному середовищі внутрішньому контролеру слід звернути увагу на зміни алгоритму розрахунку утримань і відрахувань податків та зборів до фондів соціального страхування із виплат працівникам та відповідно до виконавчих листів після змін на законодавчому рівні.

Отже, послідовність застосування контрольних процедур на методичній стадії внутрішньогосподарського контролю:

— перевірка наявності та дотримання умов Колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про соціальний пакет;

— перевірка правильності документального оформлення виплат працівникам та несуперечність їх здійснення нормам чинного законодавства та положенням внутрішніх документів підприємства;

— перевірка відповідності бази нарахування оплати праці обсягам виконаних робіт при відрядній формі оплати праці та фактично відпрацьованим годинам при погодинній формі оплати праці;

— перевірка надання соціальних гарантій працівникам та їх облікове відображення;

— перевірка правильності обчислення сум відпускних та розміру компенсації за невикористану відпустку;

— перевірка правильності нарахування виплат допомоги з тимчасової непрацездатності із врахуванням страхового стажу працівника;

— перевірка правильності здійснення нарахувань та утримань податків та зборів до фондів із соціального страхування із виплат працівникам та відповідно до виконавчих листів;

— встановлення правильності включення окремих виплат працівникам до собівартості продукції, робіт, послуг;

— перевірка законності та правильності облікового відображення операцій з виплат працівникам;

— перевірка даних регістрів синтетичного та аналітичного обліку операцій з виплат працівникам на відповідність;

— перевірка показників облікових регістрів та бухгалтерської звітності на відповідність;

— встановлення правильності заповнення бухгалтерської звітності з оплати праці;

— проведення інвентаризації пасивів в частині зобов'язань з виплатами працівникам.

Ранжування контрольних процедур дозволить сформувати план та програму внутрішнього контролю, аудиту даного об'єкта з врахуванням специфіки діяльності підприємства, поділу його на малі, середні та великі залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, кількості працівників, що будуть здійснювати перевірку та ін.

Результативна стадія передбачає аналіз причин відхилень, розробку методики усунення виявлених порушень та нівелювання їх впливу на господарську діяльність підприємства та на процес забезпечення виплат персоналу, вжиття адміністративних мір відносно винуватців відповідно до їх службових інструкцій.

На інспекційній стадії внутрішньогосподарського контролю виплат персоналу керівник відділу контролю або уповноважена особа здійснює перевірку ходу виконання прийнятих рішень, реалізації розроблених заходів на результативній стадії.

З метою посилення контролю особливу увагу необхідно приділити перевірці економічної ефективності і доцільності операцій підприємств, адже керівники окремих структурних підрозділів іноді не вникають у суть і ефективність рішень.

Контроль поточної господарської діяльності повинен здійснюють комплексно, тому цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку і технологію виробництва.

Для підвищення оперативності контролю на підприємствах важливе значення мають правильна організація кількісно-сумового обліку цінностей у місцях зберігання продукції, раціональне здійснення операцій під час надходження і реалізації продукції, ефективне використання коштів. Для цього необхідно, щоб керівники підприємств ґрунтовно знали суть і зміст господарських операцій, всебічно аналізували їх та впливали на виконання договорів щодо постачання і реалізації продукції.

Керівники і спеціалісти структурних підрозділів підприємств іноді контролюють діяльність розрізнено, непланомірно і несистематично. Для усунення цих недоліків потрібно складати плани поточного контролю на підприємствах, щоб протягом кожного місяця систематично контролювати господарські операції та процеси. У них дуже важливо передбачати тематичні перевірки виконання прийнятих рішень та інші питання.

Для підвищення ефективності контролю необхідно не тільки забезпечувати його своєчасність, але й повноту всіх операцій і процесів, а також розробити внутрішні стандарти контролю.

Висновки

Передумовою ефективного розвитку будь-якого вітчизняного підприємства, незалежно від форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю. Однак на практиці виникає багато питань та проблем. Як відомо, внутрішній контроль присутній на кожному підприємстві (організації), але ефективність його забезпечується не завжди. Так, невеликі підприємства найчастіше не мають достатнього персоналу, матеріальних ресурсів та рівня знань управлінців для організації необхідної системи внутрішнього контролю. Великі підприємства, навіть володіючи достатньою базою, можуть бути погано керовані, і, як наслідок, досить великі затрати, понесені на організацію контролю, не дадуть бажаних результатів.

Запропонована методика внутрішньогосподарського контролю виплат працівникам надасть змогу вдосконалити контрольні процедури за підконтрольними об'єктами, описати алгоритмічну модель дій суб'єктів контролю, що оптимізує витрати їх часу та удосконалить контрольний процес в цілому, дана методика в основу якої покладено використання колективного договору як норми контролю зорієнтована на оперативну мобілізацію виявлених відхилень від нормативно закріплених виплат та прийняття відповідних заходів щодо їх попередження у наступних періодах діяльності.

Ефективно діюча система внутрішнього контролю не виникає випадково. На її формування впливає ряд неодмінних умов, серед складових яких є:

1) якість управління, тобто здатність керівництва ефективно планувати та контролювати роботу;

2) кваліфікація персоналу і його здатність чітко додержуватися посадових інструкцій;

3) наявність трудових ресурсів (необхідна умова для поділу і ротації обов'язків);

4) якість внутрішнього аудиту.

Чотири вищенаведених фактори взаємозалежні. Цілком ймовірно, що адміністрація підприємства прагне залучити кращий персонал, визнає необхідність планування та контролю, а також забезпечує необхідні ресурси для досягнення цілей. Адміністрація, прагнучи найбільш продуктивно використовувати час на управління і розвиток підприємства, делегує основну частину відповідальності внутрішньому аудитові. Служба внутрішнього аудиту готова прийняти таку відповідальність. Таким чином, названі фактори визначають якість керування. При відсутності перерахованих вище факторів ефективність внутрішнього контролю не буде досягнута.

Список використаної літератури

1. Барышников Н.П. Организация и методика проведения общего аудита / Н.П. Барышников; [5-е изд.].- М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2000. — 656 с.
2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: підручник [для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець; [ вид. 2-е]. — Житомир: Рута, 2002. — 672 с.
3. Внутрішньогосподарський контроль — запорука ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції [«Наука і освіта 2005»], (Дніпропетровськ, 2005 р.). — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — 83 [2] с.
4. Давидов Г.М. Аудит: [навч. посіб] / Г.М. Давидов; [вид. 2-ге]. — К.: Знання, 2001. — 363 с. — (Вища освіта ХХІ століття)
5. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [навч. посібник] / Н.І. Єсінова. — К.: Кондор, 2004. — 432 с.
6. Усач Б.Ф. Аудит: [навч. посібник] / Б.Ф. Усач. — К.: Знання-Прес, 2002. — с.
7. Хмельницкий В.А. Ревизия и аудит: [учеб. комплекс] / В.А. Хмельницкий. — Мн.: Книжный Дом, 2005. — 480 с.
8. Дікань Л.В.. Шульга Н.В. Внутрішній контроль. — X.: ХНЕУ, 2005. — 60 с.
9. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці. — Д.: Наука і освіта, 2000. -223 с.
10. Внутрішній контроль господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За ред. к.е.н. проф. М.Д. Корінька.- Фастів: "Поліфаст", 2006. -440 с.
11. ГавришкоІ.К. Вимоги до оцінки якості внутрішнього контролю // Бухгалтерський облік і аудит. — 2005. — № 7. — С. 56 — 62.
12. Гриліцька А. Шляхи підвищення ефективності внутрішнього аудиту грошових коштів на підприємствах споживчої кооперації Бухгалтерський облік і аудит. — 2005. — № 11. — С. 52 — 58.
13. Єгарміна В. Внутрішній контроль: сучасність та перспективи Вісник податкової служби України. — 2004. -№ 29. — С. 62 — 65.
14. Івануса Н. Внутрішній контроль: сучасний стан і перспективи розвитку // Наука молода. — 2006. — № 6. — С. 156- 158.
15. Сокін А.А. Роль внутрішнього контролю в корпоративному управлінні // Управління компанією. — 2004. -№ 12.-С. 50.
16. Футорангська Ю.М. Окремі аспекти державного регулювання у сфері внутрішнього фінансового контролю в Україні Фінансовий контроль. — 2006. — № 2 (31). — С. 20 — 24.