Вступ

1. Основні етапи автоматизованої обробки кореспонденції

2. Автоматизований технологічний процес обробки письмової кореспонденції

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Аналіз виробничих процесів у системі поштового зв’язку показує, що найбільш складним у функціональному відношенні є технологічний процес обробки письмової кореспонденції в магістральних вузлах поштового зв’язку, які здійснюють комутацію вихідних, вхідних і транзитних потоків письмової кореспонденції. В умовах концентрації потоків письмової кореспонденції в вузлових поштамтах традиційні ручні методи обробки листів не можуть забезпечити ефективність технологічного процесу і його стійкість. Ця обставина спричинює перехід до машинної технології обробки письмової кореспонденції.

1. Основні етапи автоматизованої обробки кореспонденції

Внаслідок обмеженості ресурсів і рівня технічного розвитку галузі автоматизація процесу обробки листів здійснюється в декілька етапів.

Природно, що на першому етапі основну увагу було спрямовано на автоматизацію найбільш функціонально складної і трудомісткої операції технологічного процесу — сортування письмової кореспонденції. В період з 1927 по 1957 роки в СРСР були створені й успішно експлуатувалися напівавтоматичні листосортувальні машини, що працюють з автоматичним циклом (завантаження; розподіл листів по накопичувачах), але потребують втручання людини в процес поновлення автоматичного циклу (організації завантаження листів на сортування; читання поштової адреси; ухвалення рішення про напрямок сортування і номера накопичувача) з метою організації взаємодії з суміжними операціями технологічного процесу (формування і подавання пачки листів у ввідний пристрій машини; розвантаження пачок листів з накопичувачів; контроль якості роботи транспортно-розподільної системи).

Другий етап автоматизації (з 1957 по 1968 роки) характерний введенням засобів ручного кодування листів, що істотно полегшило операцію ідентифікації адреси оператором-сортувальником і дало можливість одержати приріст експлуатаційної продуктивності напівавтомата, наблизивши її до технічної продуктивності, а також створило передумови автоматизованого процесу зчитування поштової адреси на листі. У цей самий період виникла ідея створення спеціальних кодованих апаратів, за допомогою яких оператори-кодувальники одержали практичну можливість для перетворення рукописної або машинописної поштової адреси в кодовий штамп, нанесений у визначеному місці конверта найбільш просим для автоматичного читання і розпізнавання кодованим шрифтом (як правило, штрихкодом) з використанням спеціальних фарб.

Ефективність застосування додаткової операції попереднього кодування вихідних листів досягалася завдяки скороченню матеріальних витрат і підвищення продуктивності праці на таких етапах сортування: детальне сортування вихідних листів; сортування транзитної кореспонденції; сортування листів у вхідному вузлі.

Одночасно на другому етапі автоматизації впроваджувалися розробки з механізації й автоматизації суміжних із сортуванням операцій. Створено машини для попередньої обробки листів (машини для розбирання листів по габаритах, видах відправлень та жорсткості; штемпелювальні і лицювально-штемпелювальні машини; установки обв’язування постпакетів та їх сортування). Весь цей комплекс проектно-конструкторських робіт виконувався на фоні всебічного використання традиційних засобів механізації вантажно-розвантажувальних операцій та операцій внутрішньовиробничого транспортування. При цьому створювалися унікальні засоби організації міжопераційних зв’язків.

З 1968 р. починається третій етап автоматизації технологічного процесу обробки письмової кореспонденції. Він характеризується тим, що використовувані на підприємствах поштового зв’язку напівавтоматичні машини в умовах зростання обсягів навантаження стають гальмом у підвищенні продуктивності праці, яка забезпечує, в першу чергу, ефективність технологічного процесу обробки письмової кореспонденції на великому поштамті. Тому основною задачею автоматизації на даному етапі є виключення втручання людини в процес керування роботою поштообробляючої машини і зведення до мінімуму використання «живої» праці на допоміжних операціях.

Цей етап автоматизації характеризувався поетапною розробкою й експлуатацією автоматичних спеціалізованих машин для обробки письмової кореспонденції (МАП-0, МАП-1, МАП-2, ЛШМ-3, ЛШМ-4, МРП-3, МРЛ та ін.) Мінімізація участі людини в експлуатації даного класу машин зводилася до необхідності виконання допоміжних, рутинних операцій, пов’язаних з організацією їх технологічної взаємодії в ході єдиного механізованого процесу обробки письмової кореспонденції (передавання партій оброблених листів з одного етапу на інший; виймання й упакування готової продукції; контроль за загальним ходом технологічного процесу).

Четвертий етап автоматизації, починаючи з 1980 р., характеризується такими аспектами:

♦ застосуванням новітніх методів зчитування і розпізнання поштової адреси й інших поштових реквізитів;

♦ застосуванням обчислювальної техніки для керування операціями і контролю за ними в поштообробляючих машинах;

♦ створенням автоматичних комплексів та ліній;

♦ впровадженням автоматизованих технологічних процесів обробки письмової кореспонденції на великих поштамтах.

2. Автоматизований технологічний процес обробки письмової кореспонденції

Природно, що рівень автоматизації технологічного процесу залежить від загального стану виробництва в країні й обмежується ресурсами системи поштового зв’язку. Тому в аналізованому автоматизованому технологічному процесі ступінь автоматизації невеликий і, як слідство, значний обсяг роботи виконується вручну або з використанням допоміжного устаткування. Ці умови збережуться доти, поки не буде істотно збільшена ціна живої праці, що в свою чергу, сприятиме удосконаленню методів та засобів автоматизації.

Розглянемо варіант автоматизованого технологічного процесу обробки письмової кореспонденції на великому магістральному поштамті. Умовні позначення, прийняті в зображеннях схем процесу обробки письмової кореспонденції, наведені в табл. 1.

Виробничий процес обробки письмової кореспонденції в великому магістральному вузлі поштового зв’язку поділяють на дві частини:

♦ технологічний процес обробки вихідної та транзитної кореспонденції;

♦ технологічний процес обробки вхідної письмової кореспонденції. Цей поділ обумовлюється різноманітними джерелами надходження письмової кореспонденції, специфікою обробки та засобами пересилання. Вихідну і транзитну кореспонденцію доцільно обробляти в поштовому підприємстві, розміщеному на території магістрального транспортного вузла.

Таблиця 1

Для цього в магістральних транспортних вузлах створюються спеціалізовані поштові заклади: ПЗП, ВПП, АВПП, що мають великий парк спеціального поштообробляючого устаткування та оснащені сучасними транспортними засобами й устаткуванням для механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Природно, що організація подібних автоматизованих підприємств можлива лише в умовах централізації оброблення потоків письмової кореспонденції. Якщо обсяги вихідних та транзитних листів невеликі, то обробка їх може бути доручена міському поштамту. При цьому виникають зустрічні транспортні потоки транзитних листів, які деякою мірою збільшують собівартість їх обробки та пересилання.

Потоки вхідної письмової кореспонденції залежно від їх інтенсивності можуть оброблятися як у магістральному вузлі, так і на міському поштамті, що визначається рівнем технічного оснащення поштового підприємства і наявністю в ньому резерву пропускної здатності. На рис. 10.6 зображено схему автоматизованого виробничого процесу обробки письмової кореспонденції у великому магістральному підприємстві поштового зв’язку, в якому здійснюється обробка як вихідної і транзитної кореспонденції, так і вхідних листів. Централізація обробки листів дає змогу підвищити ступінь використання технологічного устаткування і звести до мінімуму транспортні витрати, що в цілому сприяє ефективності використання аналізованого виробничого процесу.

Залежно від умов збирання і попередньої обробки вихідна письмова ко-респонденція може надходити розсипом (у мішках; при вийманні її зі звичайних зовнішніх поштових скриньок) або у вигляді пачок, зформованих у відділеннях зв’язку (постпакети штемпельованих листів), у пунктах МСП та витягнутих з поштових скриньок з упорядкованим укладанням листів. Причому частина кореспонденції надходить у розібраному вигляді в спеціальних ящиках. Постпакети транзитних листів доставляються засобами магістрального транспорту в мішках. При цьому значна частина транзитних постпакетів не підлягає розкриттю та сортуванню.

Для істотного підвищення ефективності технологічного процесу обробки листів необхідно зводити до мінімуму потік листів, що надходить До підприємства розсипом, оскільки при цьому зникає необхідність застосування досить трудомісткої операції формування впорядкованого потоку листів, а отже, підвищується якість обробки листів завдяки істотному скороченню часу перебування їх у стінах поштообробляючого підприємства. Типи і властивості потоків вихідних та транзитних листів потребують організації шістьох первинних технологічних ланцюжків (ліній) попередньої обробки вихідної і транзитної письмової кореспонденції (рис. 1).

Рис. 1. Схема автоматизованого виробничого процесу обробки письмової кореспонденції

Рис. 1. Схема автоматизованого виробничого процесу обробки письмової кореспонденції (закінчення)

Це дає змогу адаптуватися до умов і вимог попередньо обробки листів у загальному технологічному процесі, тобто організувати регулярний потік пачок стандартних листів для автоматизованого сортування, адекватний потокам листів у другій-п’ятій технологічній лінії (див. рис. 1).

Перша технологічна лінія попередньої обробки вихідних листів, які надходять розсипом в мішках з поштових скриньок (рис. 1, № 1), містить оптимальну кількість технологічних операцій і найбільш оснащені високопродуктивним технологічним устаткуванням. Кількість операцій, пов’язаних із застосуванням «живої» праці, зведено до мінімуму. Для автоматизації операцій знепилювання, розбирання, лицювання і штемпелювання застосовуються високопродуктивні автоматизовані комплекси типу МРП-ЛШМ. Міжопераційне транспортування здійснюється, в основному, засобами безперервного транспорту.

Кількість та складність технологічних операцій в технологічних лініях попередньої обробки № 2 — № 5 значно скорочується завдяки тому, що листи надходять окремо по групах і габаритах, а частина з них пройшла попередній етап штемпелювання. Ця обставина створює певний резерв у часі, і тому частина операцій (знепилювання, розбирання по групах, штемпелювання) може бути виконана механізованим і навіть ручним способом. При цьому поряд із засобами безперервного транспорту для переміщення пачок листів і постпакетів можуть застосовуватися допоміжні засоби міжопераційного транспортування — візки, електрокари, електропідйомники тощо. Відповідно до умов приймання, обробки та пересилання письмову кореспонденцію можна поділити на стандартну, що підлягає автоматичному сортуванню, і нестандартну. До першої належать прості листи (114×162 мм, 110×220 мм завтовшки до 3 мм) та поштові картки (105×148 мм). Великогабаритні листи, стандартні листи завтовшки більше 3 мм, листи підвищеної жорсткості, листи без поштового індексу і з ушкодженою оболонкою належать до розряду нестандартних, і тому на операціях розбирання, лицювання, сортування підлягають вилучено (див. рис. 1) і передаються на технологічну лінію, яка здійснює ручне оброблення (лицювання, штемпелювання, сортування, упаковування) нестандартної письмової кореспонденції.

Основна маса вихідних і транзитних листів через буферний накопичувач, який здійснює комутацію та систематизацію чотирьох потоків стандартної письмової кореспонденції, регулярно надходить на вхід автоматичного сортувального комплексу, який складається з однієї або декількох автоматичних листосортувальних машин (АПСМ) типу МАГ1. На даному етапі здійснюється загальне сортування стандартної письмової кореспонденції. В процесі сортування беруть участь два типи нако-пичувачів — малої і великої місткості. Листи, що витягаються з малих накопичувачів, упаковуються в постпакети, і в ящиках по системі конвеєрів подаються на установку сортування постпакетів УСПП (УСБ-М). На цю саму установку подаються прямі постпакети транзитних листів, а також постпакети, складені на етапі ручного оброблення нестандартної кореспонденції.

Відповідно до технології обробки вихідної і транзитної письмової кореспонденції листи, які витягаються з накопичувачів АПСМ великої місткості, підлягають детальному сортуванню. По каналах міжопераційного транспортування в ящиках пачки листів передаються на АПСМ (типу МАП), де детально сортуються. Відсортовані пачки листів упаковуються в постпакети автоматично (АФП) або механізовано (МФП) і так само, як і інші вихідні та транзитні постпакети, передаються на УСПП.

Розподілені по пунктах призначення постпакети стандартної і нестандартної письмової кореспонденції, а також прості бандеролі запаковуються в мішки. Мішки по конвеєрних каналах або внутрівиробничим транспортом доставляються до місць приписки до загальних накладних, після чого перевантажуються на засоби магістрального транспорту.

Вхідні листи з магістрального транспорту надходять у постпакетах, запакованих у мішки (рис. 1, № 6). Після відкриття мішків та знепилювання постпакети підлягають розбиранню по групах. Нестандартні листи направляються на ділянку ручного сортування. Велика частина вхідних листів по системі конвеєрів іде на машинне сортування. При Цьому постпакети розкриваються, листи штемпелюються та сортуються з використанням АПСМ типу МАП.

Якщо число відділень зв’язку велике (більше ніж 200), то сортування вхідних листів доцільно здійснювати в два етапи. Відсортовані пачки листів після ручного й автоматизованого сортування по каналах міжопераційного транспортування подаються на УСПП (УСБ-М). Після запакування в мішки і приписки мішків до загальних накладних вхідну письмову кореспонденцію здають на місцевий транспорт, і подальше її пересилання й обробка здійснюються відповідно до технологічного процесу, описаного вище.

Висновки

Розглянута схема виробничого процесу обробки письмової кореспонденції, хоча й відображає основні тенденції організації автоматизованої процесів обробки листів у великому магістральному вузлі, проте не виключає пошук інших, більш оптимальних варіантів, що засновуються на локальних технічних можливостях і умовах функціонування магістральної та місцевої транспортної мережі.

Отже, чим хаотичніший потік листів на вході підприємства, тим складніший і довший технологічний процес їх обробки. Тому найбільш хаотичний потік листів (розсип з поштових скриньок) на першій технологічній ЛІН потребує застосування для його обробки найбільш складного й дорогого спеціального поштообробляючого устаткування (МРП, ЛШМ, унікальні конвеєри тощо).

Список використаної літератури

1. Брагін А. Основи поштового зв’язку та його технології: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за напрямом «Телекомунікації» / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін-т». — К. : Політехніка, 2004. — 439c.

2. Воробієнко П. Оптимізація поштового зв’язку України / Станіслав Олексійович Довгий (заг.ред.). — К., 2002. — 160с.

3. Кидисюк А. Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку: [монографія] / Леонід Омелянович Ящук (ред.). — К. : Знання, 2008. — 269с.

4. Князєва Н. О., Горелкіна С. Б., Іванов В. П., Кузнецова Л. В.. Маркетинг поштового зв’язку. — К. : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003. — 264с.

5. Макодзеб В. Автоматизовані системи поштового зв’язку: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. підгот. бакалаврів і спеціалістів на напрямом «Телекомунікації» / Державний комітет зв’язку та інформатизації України; Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова — О. : ОНАЗ ім. О.С.Попова, 2004.

6. Скляренко С. Поштовий зв’язок: Підручник для вищ. навч. закл. для спец. за напрямом «Телекомунікація» / Василь Купріянович Стеклов (заг.ред.). — К. : Техніка, 2003. — 904с.

7. Танащук К. О., Ящук Л. О., Нечипорук О. Л., Котова Н. О., Каптур В. А.. Перспективи розвитку поштового зв’язку України: регуляторні, економічні та технологічні принципи: [монографія] / Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова / К.О. Танащук (заг.ред.). — К. : ДУІКТ, 2008. — 339с.