Вступ

1. Система управління органами податкової служби України

2. Організація податкової роботи

3. Права органів державної податкової служби

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Процес реформування економіки України вимагає перейти до раціонального управління податками через систему його функцій.

В економіці основні функції менеджменту податків виконує державна податкова служба України, яка має багаторівневу ієрархічну податкову структуру, до якої входить сукупність державних органів, що організовують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

Менеджмент податків — це система принципів, методів, засобів і форм організації податкових платежів.

Функції менеджменту податків — це вияв сутності податкових платежів, специфічні способи вираження їх властивостей, реалізація суспільного призначення податків як економічної категорії. Основними функціями менеджменту податків є податкове планування і прогнозування, податкове регулювання, податкове стимулювання і податковий контроль.

Податкове планування і прогнозування — це набір дій і рішень, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для забезпечення бюджетних завдань держави і податкових зобов'язань організації. Податкове регулювання — це система економічних заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов'язань. Податкове стимулювання — це комплекс заходів і принципів, спрямованих на збільшення надходжень до бюджету і мінімізацію податкових зобов'язань. Податковий контроль — це комплекс методів перевірки надходжень до бюджету та виконання податкових зобов'язань.

Основною функцією менеджера щодо управління податками — передбачати зміни податкової політики країни, законодавчої бази оподаткування і оцінювати їх з метою виявлення і використання легальних можливостей мінімізації податкових зобов'язань.

Тема: „Органи управління в сфері оподаткування”.

1. Система управління органами податкової служби України

Податковий менеджмент включає такі складові:

1. Законодавча діяльність.

2. Планування податків.

3. Контроль за вірністю нарахування і своєчасністю сплати податків.

В свою чергу контроль податків органів має такі складові:

а) облік платників податків;

б) контроль за своєчасністю перерахування податків в належних сумах;

в) проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок дотримання податкового законодавства.

Органи, які здійснюють управління в сфері оподаткування. Для цього доцільно їх поділити на три групи:

— органи законодавчої та виконавчої влади;

— органи оперативного управління в податковій сфері;

— органи нефінансового профілю, які виконують лише окремі функції, пов’язані з податковою діяльністю [6, с. 48].

Органами управління є:

1) ВР, Апарат Президента — загальне керівництво; ВР — розгляд і затвердження податкового законодавства; розгляд і затвердження бюджету (де складова — податки); розгляд і затвердження звітів про діяльність податкових органів; виконання бюджету. Апарат Президента — видання указів з питань оподаткування.

2) Державна Податкова Служба (ДПС)

3) Фіноргани (мінфін, фін управління, відділи) — планування податків, звіти про виконання доходної частини бюджету.

4) Державтоінспекції — контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів;

5) Митні органи — контроль за вірністю обчислення і своєчасністю перерахування мита.

6) Нотаріат (державне мито), казначейство (касове виконання бюджету), КМ, Держадміністрації, ЖЕКи (податок на собак) і т.д. [6, с. 50]

Згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів ДПС належить ДПА України, ДПА в АР Крим і областях України, ДПА міст Києва та Севастополя, ДПІ в містах (крім Києва і Севастополя), в районах областей та містах. До органів системи ДПС України також належать спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкова міліція [6, с. 51].

Голова ДПА України призначається і звільняється Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Заступники Голови ДПА України і голови АР Крим, областей, міст Києва і

Севастополя призначаються і звільняються Прем'єр-міністром України за поданням Голови ДПА України.

Начальники ДПІ у містах (крім Києва і Севастополя), районах областей і районах у містах Києва та Севастополя призначаються і звільняються Головою ДПА України за поданням обласних голів ДПА.

Посадовим особам органів ДПС України присвоюються спеціальні звання, зокрема: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби 1-го рангу, державний радник податкової служби 2-го рангу, державний радник податкової служби 3-го рангу, радник податкової служби 1-го рангу, радник податкової служби 2-го рангу, радник податкової служби 3-го рангу, інспектор податкової служби 1-го рангу, інспектор податкової служби 2-го рангу, інспектор податкової служби 3-го рангу [6, с. 52].

Посадові особи податкової міліції розподілені на чотири категорії: вищий начальницький склад, старший, середній і молодший начальницький склад.

Вищому начальницькому складу присвоюються звання генерал-полковника, генерал-лейтенанта і генерал-майора податкової міліції.

Старшому начальницькому складу присвоюються звання полковник, підполковник і майор податкової міліції.

Середньому начальницькому складу присвоюються звання капітана, старшого лейтенанта і лейтенанта податкової міліції.

Молодшому начальницькому складу присвоюються звання старшого прапорщика і прапорщика податкової міліції.

До структури ДПІ, наприклад, по районах у містах входять підрозділи:

• управління по стягненню податків з юридичних осіб,
• управління по стягненню податків з фізичних осіб,
• управління місцевих податків та інших платежів,
• відділ по роботі з платниками податків,
• управління документальних перевірок юридичних осіб,
• управління примусових стягнень податків,
• відділ податкової міліції,
• відділ валютного контролю,
• відділ обліку і звітності,
• відділ комп'ютеризації,
• відділ державного реєстру фізичних осіб,
• юридичний відділ,
• бухгалтерія,
• відділ кадрів і спецроботи, адміністративно-господарський відділ [6, с. 53].

Податкова служба в Україні створена у 1990 році, вона включала три рівні:

1) ДПІ;

2) Податкові інспекції в областях, м. Київ, м. Севастополь;

3) ДПІ міст/районів/районів міст.

Завданнями органів ДПС є:

1. Здійснення контролю за дотримання податкового законодавства;

2. Внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3. Прийняття у відповідних випадках нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.

4. Формування та ведення державного Реєстру фізичних осіб — платників податків та єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб.

5. Запобігання злочинам та іншим правопорушенням.

Структура і завдання ДПІ міст/районів/районів міст:

1. Управління непрямими податками;

2. Управління організації документальних перевірок юридичних осіб;

3. Управління оподаткування фізичних осіб;

4. Управління прямими податками;

5. Управління роботи з платниками податків.

Функції ДПІ низової ланки :

1. забезпечення обліку платників податків;

2. контроль за своєчасністю подання податк документів;

3. здійснення контролю за валютними операціями;

4. контроль за дотриманням встановленого порядку розрахунків із споживачами з використанням ЕККА;

5. облік векселів на сплату податків;

6. забезпечення використання та своєчасне стягнення фінансових санкцій;

7. аналіз причин та оцінка даних про факти порушень податкового законодавства;

8. перевірка фактів приховання і заниження сум податків;

9. передання відповідним правоохоронним органам матеріалів по кримінальних порушеннях;

10. проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком та оцінкоюм безгосподарного майна та майна, що перейшло у власність держави;

11. розгляд звернень та скарг громадян з питань оподаткування;

12. подання відповідним фінансовим органам і Держказначейству звітів про надходження податків та інших платежів;

13. здійснення контролю за наявністю марок акцизу на алкогольні та тютюнові вироби;

14. роз'яснення порядку використання податкового законодавства [6, с. 55].

2. Організація податкової роботи

Податкова робота — це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.

Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.

Законодавча база — це сукупність юридичних норм, які встановлюють види податків, порядок їх стягнення.

Інструктивно-методичне забезпечення — це конкретизовані правила обчислення, нарахування і розрахунків податків.

Облік платників і надходжень податків — це комплекс заходів щодо визначення складу платників та їх економічних характеристик.

Порядок і форми розрахунків із бюджетом — це система методів і способів стягнення та перерахування податків.

Основними формами розрахунків їз бюджетом є розрахунки за фактичними даними і авансовими платежами з наступними перерозрахунками.

Невнесені у встановлені терміни суми податків називаються недоїмкою.

Правове регламентування складає основу податкової діяльності. Основними правовими документами, якими керуються податкові органи в цій роботі є: 1) Закони України; 2) Укази Президента; 3) Інструкції ДПА; 4) Роз'яснювальні листи ДПА.

Закони є відправною точкою, але недостатньою для організації діяльності податкових органів. Вони тільки визначають основні принципи та основні елементи системи оподаткування, тобто — платники, ставки , пільги, ою'єкти і т.д., але потрібні більш докладні документи — Інструкції.

Окрім інструкцій використовуться також роз'яснювальні листи, але їх існування свідчить про низький рівень підготвки законів та інтрукцій. Щоб забезпечити надходження запланованих сум платежів у бюджет, потрібно здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати державі податків та обов’язкових платежів. Отже, податковий контроль — це третя складова податкового менеджменту. Цей вид діяльності передбачає ведення податкового обліку та здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Податковий облік, у свою чергу, включає облік платників та облік нарахованих і фактично сплачених сум до бюджету.

Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок.

Законотворча діяльність та планування податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль — до оперативного [5, с. 81].

Зауважимо, що податковий менеджмент слід розглядати не тільки на рівні держави, а й на рівні підприємства. На мікрорівні управління в сфері оподаткування передбачає податковий облік, нарахування сум податків та обов’язкових платежів, забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету.

3. Права органів державної податкової служби

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право:

1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;

2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи (у порядку, передбаченому законодавством для розкриття банківської таємниці), від громадян — суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про поточні та вкладні (депозитні) рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування; одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності — про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків, інших платежів, від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності, від органів внутрішніх справ — про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану — про громадян, які померли; одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики — дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності;

3) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів;

4) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

5) вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи;

6) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом; застосовувати до юридичних осіб, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах, а також до фінансових установ, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків — суб'єкта підприємницької діяльності (крім банків) до отримання документально підтвердженого повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законодавством;

8) надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу у порядку, передбаченому законом;

9) накладати адміністративні штрафи:

— на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, чи неперерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторні дії — від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у перекрученні даних, у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, — у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, — від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, — від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при повторних діях — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) користуватися безперешкодно в службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності;

11) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; при проведенні адміністративного арешту опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви;

12) надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів іншим державним органам відповідно до чинного законодавства;

13) звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності [3, с. 90-93].

Висновки

Органи, які здійснюють управління в сфері оподаткування: органи законодавчої та виконавчої влади; органи оперативного управління в податковій сфері; органи нефінансового профілю, які виконують лише окремі функції, пов’язані з податковою діяльністю.

Органами управління в сфері податкового менеджменту є:

1) ВР, Апарат Президента — загальне керівництво (розгляд і затвердження податкового законодавства; розгляд і затвердження бюджету (де складовою є податки); розгляд і затвердження звітів про діяльність податкових органів; виконання бюджету та ін.);

2) Державна Податкова Служба (ДПС) – планування податків та контроль а ними;

3) Фіноргани (мінфін, фінансове управління, відділи) — планування податків, облік і звітність про виконання доходної частини бюджету;

4) Державтоінспекції — контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів;

5) Митні органи — контроль за правильністю обчислення і своєчасністю перерахування мита;

6) Нотаріат (держмито), казначейство (касове виконання бюджету) [6, с. 50].

Список використаних джерел

1. Довгалюк В. І. Податкова система: навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 315 с.

2. Еш С. М. Податкова система України: Наочний посібник. — К. : Кондор, 2008. — 106, с.

3. Іванов Ю. Б. Податкова система: Підручник. — К. : Атіка, 2006. — 918, с.

4. Онисько С. М. Податкова система: Підручник. — Львів: Магнолія плюс: Видавець В. М. Піча, 2006. — 333, с.

5. Система оподаткування та податкова політика: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 465 с.

6. Ярема Б. П. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 222 с.