Облік розрахунків з бюджетом по ПДВ
ВСТУП
1. Теоретичні аспекти обліку розрахунків з податками і платежами
2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази
3. Організаційно-економічна характеристика підприємства
4. Організація обліку розрахунків з бюджетом на підприємстві
5. Бухгалтерський облік розрахунків за податками і платежами
6. Податковий облік на підприємстві
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Стрижневим питанням у створенні умов для розвитку підприємства є забезпечення сприятливого податкового середовища шляхом удосконалення податкових відносин і дотримання принципу стабільності податкової системи в країні.
У практиці податкової політики держава має враховувати особливості різних форм господарювання, оскільки без цього важко говорити про створення нормальних умов для економічної діяльності.
Податки — це обов’язкові платежі, які належить сплатити юридичній чи фізичній особі до державного чи місцевого бюджету.
Основними податковими платежами підприємств є: податок на додану вартість, податок з прибутку, акцизний збір, прибутковий податок з доходів громадян, податок на землю, з власників транспортних засобів, комунальний податок та деякі інші.
Актуальність.Актуальним питанням залишається сплати податку на додану вартість. Основне місце в податковій системі належить податку на додану вартість (ПДВ), по якому виникає необхідність вести облік податкового кредиту (зобов’язання бюджету перед підприємством) і податкового зобов’язання (зобов’язання підприємства перед бюджетом).
Тема: «Облік розрахунків з бюджетом по ПДВ».
Метою роботи є пошук та обґрунтування напрямів удосконалення бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ.
Завдання роботи:
— вивчення теоретичних аспектів обліку розрахунків за податками і платежами;
— організаційно-економічна характеристика підприємства;
— висвітлення питань організації і ведення управлінського, податкового і фінансового обліку на підприємстві;
— огляд сучасного стану обліку розрахунків за податками і платежами на підприємстві;
— на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо удосконалення обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ на підприємстві.
Об'єктом дослідженняє облік розрахунків з бюджетом по ПДВ на ТОВ „НВП „Контава-Клімат”.
Предметом дослідження є сукупність питань з обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ .
Методи дослідження: В роботі використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння.
Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в курсовій роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів ТОВ „НВП „Контава-Клімат”.
1. Теоретичні аспекти обліку розрахунків з податками і платежами
Податки завжди були важливою категорією фінансової науки. Наукове тлумачення податків, дослідження їхньої суті, економічного змісту та ролі має більш як двохсотлітню історію.
Спочатку дослідження податків здійснювалося в контексті науки про державне господарство. З розвитком науки про державу виникла потреба у глибшому всезнанні щодо податків.
Податки, збори, мито — все це обов'язкові платежі, яким можна дати загальне визначення. Це обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня або до позабюджетних фондів, які здійснюються платниками в порядку та на у мовах, визначених законодавчими актами [23, с. 45].
Суть податків полягає в поповненні грошової казни держави.
Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Крім податків, до бюджетів надходять добровільні, благодійні внески, збори, мито, інші обов'язкові платежі.
Законодавство не дає чіткого розмежування понять податок, мито, збір. Проте можна сказати, що:
1. податок — це узаконена форма відчуження власності юридичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (в розмірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності;
2. збори — це платежі, які стягується з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти. Наприклад, право брати участь у бігах на іподромах, користуватись автомобільними дорогами тощо.
3. мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально уповноваженими органами дії і видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митними органами стягується платіж за ввезення та вивезення товарів (перевезення через митний кордон держави), судами — за подання позову тощо[23, с. 45].
Податок встановлюється виключно державою і базується на актах вищої юридичної сили.
Основними характерними особливостями податку є те, що він:
— стягується на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо даного податку;
— має односторонній характер встановлення. Оскільки податок стягується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлено від індивідуальних потреб конкретного платника податку, то він є індивідуально безповоротний. Сплата платником податку не породжує зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;
— на відміну від інших обов'язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;
— категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. При сплаті податкового платежу відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність всієї держави. Такого переходу права власності немає при внесенні до бюджету обов'язкових платежів державними підприємствами. Ці платежі будуть податками лише за формою, а не за змістом;
— виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу [6, с. 58].
Наука про податки на сьогодні має досить значне теоретичне й методологічне підґрунтя, її принципи одержали глибоку й всебічну аргументацію, витримали перевірку часом, міцно вписалися до загальних положень фінансової науки. Найфундаментальніші з них стверджують:
— справедливість оподаткування означає, що розмір податку визначається величиною доходу, а ставка податку однакова для юридичних і фізичних осіб з однаковими доходами;
— ефективність податкових систем у державі визначається наявністю в ній інструментів, що стимулюють економічне зростання і підприємницьку активність;
— простота податкової системи знаходить своє відображення в доступності розуміння техніки обрахування податків і ведення форм звітності[6, с. 59].
Об`єктом оподаткування є розмір одержаного доходу або величина майна. Джерелом податку є одержаний прибуток або інші форми вигоди чидоходу. Суб`єкт податку -це юридична чи фізична особа, що сплачуєподаток. Платник податку може не бути суб'єктом, якщо наявнеперекладання податку[6, с. 59].
Визначення економічної природи й суті податків пройшло в науці досить складний шлях. Так, спочатку податки розглядались як подарунок урядові, потім були формою виконання прохання уряду, надання допомоги, пожертвою, потім вже як виконання обов`язку, врешті — примусовим платежем і насамкінець обов`язковим внеском, визначеним урядом чи встановленим парламентом за допомогою відповідного закону.
Взаємовідносини підприємства з бюджетом визначаються діючою в Україні системою податків та інших обов’язкових платежів.
Податки — це обов’язкові платежі, які належить сплатити юридичній чи фізичній особі до державного чи місцевого бюджету.
Визначення та погашення зобов’язань перед бюджетом по загальнодержавних податках регулюється законами України, а перед місцевими бюджетами — рішеннями органів місцевого самоврядування.
Основними податковими платежами підприємств є: податок на додану вартість, податок з прибутку, акцизний збір, прибутковий податок з доходів громадян, податок на землю, з власників транспортних засобів, комунальний податок та деякі інші. Основне місце в податковій системі належить податку на додану вартість (ПДВ), по якому виникає необхідність вести облік податкового кредиту (зобов’язання бюджету перед підприємством) і податкового зобов’язання (зобов’язання підприємства перед бюджетом). Податковий кредит оплачується постачальникам матеріалів, послуг та іншим кредиторам і зменшує величину зобов’язання перед бюджетом. Податкове зобов’язання — це загальна сума податку, що нараховується до бюджету і сплачується підприємству покупцями за відвантажену готову продукцію і замовниками за виконані роботи. Таким чином до бюджету сплачується різниця в сумі податкового зобов’язання та податково го кредиту [6, с. 61].
Синтетичний облік розрахунків підприємства з бюджетом за всіма видами платежів, а також санкцій за порушення податкового законодавства, які також вносяться в дохід бюджету ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами». За кредитом цього рахунка відображається зобов’язання перед бюджетом при нарахуванні платежів, а за дебетом — погашення зобов’язань та зменшення на суму податкового кредиту.
Суми сплати до бюджету податку на додану вартість формуються таким чином.
Під час одержання матеріалів від постачальників разом із договірними цінами їм нараховується 20% податкового кредиту. Ці операції відображаються на рахунках:
Д-т 20 «Виробничі запаси»
Д-т 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»
Д-т 64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суму ПДВ)
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».
Під час погашення зобов’язань перед постачальниками разом сплачується і податковий кредит:
Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т 31 «Рахунки в банках».
Відвантажена готова продукція відображається в бухгалтерському обліку як дохід підприємства і заборгованість покупців і замовників, яка включає і суму податкового зобов’язання за ПДВ.
Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
К-т 70 «Доходи від реалізації».
Оплата заборгованості покупцями і замовниками відображається на рахунках:
Д-т 31 «Рахунки в банках»
Кредит 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Із сумою сплати надходить підприємству і податкове зобов’язання за ПДВ. На суму ПДВ зменшується дохід підприємства і виникає зобов’язання перед бюджетом:
Д-т 70 «Доходи від реалізації»
К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».
Бюджету при цьому сплачується різниця в сумі податкового кредиту і податкового зобов’язання:
Д-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
К-т 31 «Рахунки в банках».
Податок з прибутку згідно із Законом України про цей податок нараховується всіма підприємствами в розмірі 30 процентів від прибутку, а малі підприємства за своїм бажанням — у розмірі 10 чи 6 процентів, але з суми надходжень коштів від реалізації чи інших доходів.
У більшості підприємств виникає різниця в сумі податку, визначеного згідно з податковим і бухгалтерським обліком.
Бухгалтерський облік податку на прибуток ведеться на рахунку 98 «Податки на прибуток», а визначається за даними рахунку 79 «Фінансові результати».
Сума податку з прибутку відображається на рахунках:
Д-т 79 «Фінансові результати»
К-т 98 «Податки на прибуток».
На суму прибуткового податку, що належить сплатити до бюджету:
Д-т 98 «Податки на прибуток»
К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами», а при погашенні заборгованості перед бюджетом за податком з прибутку:
Д-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
К-т «Рахунки в банках».
В тому випадку, якщо за податковим обліком належить сплатити до бюджету більше, ніж за даними бухгалтерського обліку, різниця відноситься на дебет активного рахунка 17 «Відстрочені податкові активи». У противному випадку податкові різниці відносяться на кредит пасивного рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» [6, с. 65].
Акцизний збір — це вид платежу до бюджету, який встановлюється на товари народного споживання, що не є першою життєвою необхідністю (лікеро-горілчані вироби, сигарети, килими і килимові вироби, легкові автомобілі та інші). Перелік підакцизних товарів і розмір акцизного збору встановлюється Верховною Радою України. Джерелом сплати акцизного збору є дохід від реалізації. Сума цього податку відображається на рахунках:
Д-т 70 «Доходи від реалізації»
К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».
В установлені Держказначейством строки акцизний збір перераховується в дохід бюджету:
Д-т 64 «Розрахунки за податками і платежами»
К-т 31 «Рахунки в банках».
Аналогічно обліковуються зобов’язання перед бюджетом за іншими платежами. Аналітичний облік за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами» організується за видами платежів до бюджету [6, с. 65].
2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази
Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [3], прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємств.
Основу податкового законодавства України складає Закон України "Про систему оподаткування". Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови оподаткування, податки, збори та інші обов'язкові платежі в бюджет та внески в державні цільові фонди, а також права та відповідальність громадян, підприємств та організацій, які пов’язані зі сплатою податків. В Україні, згідно з законодавством, стягуються загальнодержавні податки та інші податкові платежі, а також місцеві податки, збори та обов'язкові платежі [3].
Закон України „Про податок на додану вартість” (із змінами і доповненнями N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005) [2]. Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
Податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція (у відповідних відмінках) — податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. ( Пункт 1.1 статті 1 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) [2].
Особа — будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:
— суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;
— інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;
— фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України;
— представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи. (Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. ( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005) [2].
Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної (сумісної) діяльності встановлюється центральним податковим органом. (Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005 ).
Платник податку — особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Поставка товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Платником податку є:
1. Будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:
Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб — ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту [2].
3. Організаційно-економічна характеристика підприємства
ТОВ „Науково-виробниче підприємство “Контава-Клімат” створено в Україні шляхом об'єднання коштів та майна його засновників з метою одержання прибутку.
Засновниками ТОВ “НВП „Контава-Клімат” є громадяни України, які мешкають в місті Житомирі: Данìлов В.В., Сейко А.В.,Коростельов С. С.
Товариство зареєстровано 1 грудня 1999 р. виконкомом Житомирської міської ради народних депутатів та видано свідоцтво про реєстрацію за номером 03782342.
Юридична адреса товариства ТОВ “НВП „Контава-Клімат” — місто Житомир, вул. Киïвська, 74.
Підприємство у своїй підприємницькій діяльності керується затвердженими зборами засновників Установчим договором та Статутом, Конституцією України, законодавчими та чинними нормативними актами України.
Обласним статистичним управлінням ТОВ “НВП „Контава-Клімат” присвоєно ідентифікаційний код — 19855619.
На підставі заяви в Житомирській облдирекції АКБ «Укрсоцбанк» відкрито поточний рахунок № 26003280012445.
Підприємство у своїй підприємницькій діяльності керується затвердженим Установчим договором та Статутом, Конституцією України, законодавчими та чинними нормативними актами України.
Всі питання на підприємстві вирішуються директором, якому надані повноваження щодо управління підприємством.
Головний бухгалтер очолює бухгалтерську службу, підпорядковується безпосередньо директору. В функції головного бухгалтера входить ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Підприємством обрана звичайна система оподаткування.
ТОВ “НВП „Контава-Клімат” займається продажем, установкою і обслуговуванням різноманітної техніки: систем вентиляції і кондиціювання, опалювальних систем, оргтехніки.
Пріоритетними напрямками діяльності є:
1. Проектування і монтаж внутрішніх інженерних систем (для адміністративних і промислових будинків, житлових будинків, котеджів, квартир, приміщень зі спеціальними вимогами, залів):
— систем вентиляції і кондиціонування повітря;
— систем водопостачання і каналізації;
— систем опалення.
2. Пуско-налагоджувальні роботи з введення устаткування в експлуатацію.
3. Сервісне і гарантійне обслуговування.
4. Ремонт устаткування.
Підприємством ТОВ “НВП „Контава-Клімат” укладені довгострокові партнерські угоди з представниками таких торгових марок як Todiran, Arvin, Duplo, Mitsubishi, LG, які дають змогу запропонувати клієнтам широкий асортимент офісної техніки від цих виробників з подальшою гарантійною сервісною підтримкою. Сервісна служба підприємства сформована з чотирьох кваліфікованих сервісних інженерів та обладнана сучасними технічними засобами для діагностики і ремонту офісної техніки, а також відповідною сервісною документацією. Працює відділ прямих продаж та салон офісної техніки, де представлені взірці техніки. Відділ логістики забезпечує поставку техніки та витратних матеріалів до неї по всій території України.
За весь час діяльності компанії її клієнтами стали понад 500 підприємств та установ м. Житомира та за його межами.
Щоденно персонал у своїй роботі прагне дотримуватись корпоративного гасла — «Досконалий сервіс» .
За штатним розкладом чисельність працівників у ТОВ “НВП „Контава-Клімат” становить 39 чол., середньомісячна заробітна плата одного працівника на підприємстві складає 883,6 грн.
Організація, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на ТОВ “НВП „Контава-Клімат” здійснюється у відповідності і до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та діючими положеннями бухгалтерського обліку. Ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства, який підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.
Головний бухгалтер ТОВ “НВП „Контава-Клімат” веде системний облік наявності і руху власного майна, сировинних ресурсів; господарських операцій всіх видів діяльності, розрахунків з постачальниками за товари і послуги, з покупцями за реалізовані товари, виконані роботи; складає всі види періодичної звітності з захистом її у відповідних інстанціях і вирішує інші питання за вказівками керівництва та запитами структурних підрозділів. Головний бухгалтер підписує з керівником підприємства документи, які є підставою для приймання і видачі матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових, кредитних і фінансових зобов`язань.
Головним бухгалтером підприємства здійснюється формування облікової політики підприємства і затверджується наказом про облікову політику.
На ТОВ “НВП „Контава-Клімат” застосовується журнальна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів і відомостей, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.
Для кожного рахунку у відповідному журналі відображаються суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. Також ведуться накопичувальні відомості, в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів. В кожному журналі відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках Підсумки журналів ордерів переносять до Головної книги, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні балансу за звітний період. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку (рис 3.2).
Проте журнальна форма обліку розрахована на ручну працю і з неї важко перейти на комп’ютеризований облік, тому на підприємстві переважає ручна технологія обробки облікової інформації.
Оцінити реальний стан та ефективність використання ресурсів можна на підставі використання певного комплексу показників, використовуючи дані фінансової звітності підприємства (Див. Додаток А).
Чистий дохід підприємства збільшився в 2007 р. порівняно з 2005р. на 1718,4 тис.грн, або на 23,5%., а порівняно з 2006 р. – на 859,2 тис.грн., або на 10,5%.
Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування.
Таблиця 3.1.
Аналіз господарської діяльності ТОВ “НВП „Контава-Клімат”
|
№ з/п |
Показники |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення 2007 р. від 2005 р. |
|
|
+, — |
% |
|||||
|
1 |
Виручка від реалізації, тис.грн.. |
7308,0 |
8167,2 |
9026,4 |
1718,4 |
23,5 |
|
2 |
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.. |
5497,0 |
6289,0 |
7081,0 |
1584,0 |
28,8 |
|
3 |
Валовий прибуток, тис.грн.. |
1811,0 |
1878,2 |
1945,4 |
134,4 |
7,4 |
|
4 |
Середньо облікова чисельність працівників, чол.. |
39 |
39 |
40 |
1 |
2,5 |
|
5 |
Оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи, тис.грн.. |
491,9 |
565,2 |
638,4 |
146,5 |
29,8 |
|
6 |
Матеріальні витрати, тис.грн.. |
4498,2 |
4989,6 |
5481,0 |
982,8 |
21,8 |
|
7 |
Основні засоби, тис.грн.. |
1967,7 |
2443,5 |
2937,4 |
969,7 |
49,2 |
|
8 |
Оборотні засоби, тис.грн.. |
1192,0 |
1318,3 |
1570,8 |
378,8 |
31,8 |
|
9 |
Продуктивність праці, тис.грн.. |
187,4 |
209,4 |
225,7 |
38,3 |
20,4 |
|
10 |
Чистий доход на 1 грн. оплати праці, грн.. |
14,86 |
14,45 |
14,14 |
-0,72 |
-4,8 |
|
11 |
Матеріаловіддача, грн.. |
1,63 |
1,64 |
1,65 |
0,02 |
1,4 |
|
12 |
Фондовіддача, грн.. |
3,71 |
3,34 |
3,07 |
-0,64 |
-17,2 |
|
13 |
Оборотність оборотних засобів |
6,13 |
6,20 |
5,75 |
-0,38 |
-6,2 |
Собівартість реалізованої продукції і наданих послуг в 2007 р. в порівнянні з 2005 р. зросла на 1584 тис.грн..або на 28,8%, а порівняно з 2006 р. — на 1086,2 тис.грн., або на 17,3%. Як бачимо, зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на прибутку.
Прибуток від реалізації в 2007р. зріс в порівнянні з 2005р. на 134,4 тис. грн. , або на 7,4%, що пов`язано із поступовим зростанням собівартості продукції внаслідок підвищення цін на товари та енергоресурси.
Матеріальні витрати зросли на 21,8% порівнянно з 2005р. Змінилась і питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції. Так, якщо в 2005р. частка матеріальних витрат становила 81,8%, то в 2007р. – 77,4%. Зниження питомої ваги матеріальних витрат оцінюється позитивно, оскільки це відбулось внаслідок налагодження системи матеріально-технічного забезпечення, технічного переозброєння підприємства і підвищення оплати праці на підприємстві. Середньооблікова чисельність працівників майже не змінилась, необхідним стало залучення одного працівника – торгового агента.
Середньорічна вартість основних фондів зросла в 2007р. в порівнянні з 2005р. на 969,7 тис.грн., або на 49,2%, що пов’язано із зростанням обсягів господарської діяльності і технічним переозброєнням підприємства. Оборотні засоби підприємства зросли у 2007р. порівнянно з 2005р. на 378,8 тис. грн., або на 38 % оскільки зросли виробничі запаси на підприємстві. В 2007р. порівняно з 2005р. продуктивність праці склала 120,4%, матеріаловіддача — 101,4%, фондовіддача 82,8%, оборотність оборотних активів – 93,8%.
Таким чином, можна зробити висновок, що якісний рівень використання трудових ресурсів підвищився, а основних і оборотних погіршився.
Наступним етапом оцінки господарської діяльності підприємства є діагностика його фінансового стану.
Попередній огляд фінансової звітності підприємства показав наступні результати: має місце зростання власного капіталу, не спостерігається стрімких змін по окремим статтям, дебіторська заборгованість знаходиться у рівновазі з кредиторською.
Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов`язань. В залежності від того, якими платіжними засобами (активами) підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов`язань, налічують три рівні платоспроможності. (таблиця 3.2.)
Таблиця 3.2.
Показники ліквідності ТОВ “НВП „Контава-Клімат”
|
№ з/п |
Показники |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
Норма-тив |
Відхилення 2007р. від |
|
|
2005р. |
норма-тиву |
||||||
|
1 |
Загальний коефіцієнт покриття |
2,12 |
2,15 |
1,89 |
1 |
-0,23 |
+0,89 |
|
2 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
1,03 |
1,05 |
0,85 |
0,75 |
-0,18 |
+0,10 |
|
3 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,07 |
0,11 |
0,09 |
0,2 |
+0,02 |
-0,11 |
|
4 |
Частка оборотних активів в загальній сумі активів |
0,41 |
0,40 |
0,39 |
х |
-0,02 |
— |
|
5 |
Частка виробничих запасів в оборотних активах |
0,44 |
0,46 |
0,47 |
х |
+0,03 |
— |
Загальний коефіцієнт покриття визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов`язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Критичне значення коефіцієнта покриття більше 1. На досліджуваному підприємстві цей показник перевищує норматив, але існує тенденція його зниження.
Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює частці від ділення оборотних активів в частині грошових коштів і коштів в розрахунках на суму поточних зобов`язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0. Розраховані показники свідчать про задовільний стан платоспроможності підприємства, проте по цьому коефіцієнту також спостерігається тенденція його зменшення.
Оборотні активи в грошах готові до платежу негайно, тому відношенням їх до поточних зобов`язань підприємства знаходиться коефіцієнт абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними нормативами – 0,2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2007р. порівнянно з 2005р. покращився і становив 0,09, або збільшився на 0,02 пункти. В порівнянні з 2006р. даний коефіцієнт зменшився на на 0,02 пункти. Отже, на кінець 2007р. 9% поточних зобов”язань підприємство може негайно погасити. Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно менших ніж нормативне значення. Це свідчить про втрату платоспроможності.
Зменшення питомої ваги оборотних активів у структурі активів свідчить про зменшення виробничого потенціалу підприємства.
Збільшення питомої ваги виробничих запасів у поточних активах пояснюється прагненням керівництва підприємства за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення під впливом інфляційних процесів. Таким чином, досліджуване підприємство має достатній рівень платоспроможності. Низький рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності пояснюється обраною фінансовою стратегією керівництва: вкладати грошові кошти у виробничі запаси для того , щоб вони працювали в обороті і приносили прибуток.
Фінансова стійкість — це стан активів підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Вона залежить від структури зобов`язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу[16, с. 193].
Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу фінансової стійкості підприємства: коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт концентрації позикового капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт забезпеченості за кредитами (таблиця 3.3.).
Таблиця3.3.
Показники фінансової стійкості ТОВ “НВП „Контава-Клімат”
|
№ з/п |
Показники |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
Норма-тив |
Відхилення 2007р. від |
|
|
2005р. |
норма-тиву |
||||||
|
1 |
Коефіцієнт автономії |
0,81 |
0,82 |
0,79 |
0,5 |
-0,02 |
0,29 |
|
2 |
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
0,27 |
0,25 |
0,23 |
0,3 |
-0,04 |
-0,07 |
|
3 |
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
0,24 |
0,23 |
0,26 |
1 |
+0,02 |
-0,74 |
|
4 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
4,20 |
4,40 |
3,81 |
1 |
-0,39 |
2,81 |
Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) визначає частку коштів власників підприємств в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії складає 0,5. Дані розрахунків (табл. 3.3.) свідчать, фінансове становище підприємства дещо погіршилось, оскільки коефіцієнт автономії зменшився порівняно з 2005 р. на 0,02 пункти. , а порівнянно з 2006р. – на 0,03 пункти. На кінець 2007р. 79% майна підприємства покривалось за рахунок власного капіталу, а отже, фінансування господарської діяльності за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це частка від ділення власних оборотних активів на всю суму власного капіталу. Він свідчить про ступінь мобільності використання власних коштів підприємства. Його нормативне значення становить 0,3. За даними таблиці, коефіцієнт маневреності в 2005р. становить 0,27, в 2006р. – 0,25, а в 2007– 0,23. Розрахунки показують, що коефіцієнт маневреності власного капіталу зменшився за досліджуваний період на 0,04, а його розмір нижчий за теоретичний рівень (0,3). Це свідчить, що підприємство відвертає власні кошти з активного обороту на покриття дебіторської заборгованості та в незавершені капітальні вкладення.
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал. Нормативне значення коефіцієнта має бути більшим 1. Даний коефіцієнт на досліджуваному підприємстві має тенденцію до зростання, тобто залежність підприємства від залучених коштів дещо збільшилась. Якщо в 2005р. на 1 грн. власних коштів підприємство залучало 24 коп. позикових, в 2006р. – 23 коп. , а на кінець 2007р. – 26 коп.
4. Організація обліку розрахунків з бюджетом на підприємстві
При документуванні операцій по розрахункам за податками і платежами розрізняють первинні документи, на основі яких розраховується база оподаткування і розмір податку, а також документи, де розраховується розмір податку до сплати. До перших відносять документи як фіксують господарські операції, що призводять до появи податкових зобов’язань. Такими документами є товарно-транспортна накладна, видаткова накладна (або рахунок-фактура), виписка банку, чек тощо [15, с. 147].
Товарно — транспортна накладна складається при отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їх транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на підприємство. Обов’язковим є заповнення усіх реквізитів, які містяться у цьому документі: підстава на відпуск товарів, номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через якого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару [24, с. 215].
Цей документ є підставою для збільшення валових витрат підприємства, тому при не заповненні реквізитів “Навантажувально — розвантажувальні операції”, “Транспортні послуги” підприємство не має права віднести до складу валових витрат витрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню товару.
Накладна підписується матеріально-відповідальною особою, що відпустила товар, агентом, що прийняла товар до перевезення, а також матеріально-відповідальна особа підприємства одержувача, що прийняла товар (проставляється штамп підприємства — одержувача). Відвантаження товарів зі складу проводиться матеріально-відповідальною особою за виписаним рахунком-фактурою (або видатковою накладною) із зазначенням найменування, кількості, ціни та загальної вартості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості товарів. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів і документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості. Рахунок-фактура, як платіжний документ, служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. Відповідно, цей документ є підставою включення суми отриманого за них доходу до складу валових доходів[24, с. 217].
Ці два документи використовуються при продажі-купівлі товарів (робіт, послуг) і є документами, що засвідчують виникнення у підприємства податкових зобов’язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. Якщо розглянути підприємство з цього боку, то такі документи будуть складатися при надходженні товарів безпосередньо від постачальника і при реалізації товарів оптовим покупцям. Оскільки підприємство також реалізує товар кінцевому споживачу, то первинними документами реалізації товарів будуть касові звіти з прикладними документами про здачу виручки до каси банку.
Для контролю за правильністю списання реалізованих товарів, а також контролю за надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок від покупців у порядку попередньої або послідуючої оплати товарів та реалізації товарів у роздрібній торгівлі порівнюють дані первинних документів про відпуск з даними виписок банку з розрахункового рахунку підприємства.
Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. В оптовій торгівлі податкова накладна подається покупцю обов’язково. При продажу кінцевому споживачу моментом реалізації товару, збільшення валового доходу, виникнення податкового зобов’язання по податку на додану вартість є момент отримання грошових коштів від покупця та відпуск товару з врученням товарного чи касового чеку.
Необхідно зважати на те, що податкову накладну має право складати тільки особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість і має індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Тому при закупівлі товарів, сільськогосподарської продукції, отриманні послуг від фізичних осіб, які не є підприємцями і не зареєстровані як платники податку, податкова накладна не може бути виписана. Відповідно до цього і підприємство – покупець і, яке здійснило таку операцію, не отримує податкового кредиту.
Податкова накладна, яка виписується продавцем товару (робіт, послуг) може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера чи іншим засобом. Але бухгалтерським працівникам треба бути уважним до документального забезпечення сум, віднесених до податкового кредиту. Перевіряти наявність і слідкувати за збереженням податкових накладних, для яких встановлений порядок і термін зберігання. Це зумовлено тим, що до податкового кредиту не дозволяється включати витрати по сплаті податку, які не підтверджуються податковими накладними.
Податкова накладна є підставою для заповнення облікових регістрів товарів підприємствами-платниками податку на додану вартість. Тобто вона є першою ланкою ланцюжка "податкова накладна – обліковий регістр — податкова декларація з ПДВ і від правильності її оформлення значною мірою залежить правильність заповнення декларації і точність розрахунків платника податку з бюджетом [24, с. 218].
Нарахована сума ПДВ у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця.
Податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу. Податкова накладна дає право покупцю зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів, як звітний розрахунковий документ.
Особа, яка здійснює продаж товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) не зобов'язана заповнювати податкову накладну. В цьому випадку звітним документом є чек.
У Книзі обліку продажу товарів за сумами продажу, на які виписані податкові накладні, необхідно провести записи окремими рядками. Ведення книг обліку придбання та продажу товарів для суб’єктів, зареєстрованих як платники податку на додану вартість є обов’язковим.
Відповідно для визначення бази оподаткування податком на прибуток кожне підприємство платник веде книги обліку надходження та вибуття товарів (робіт, послуг).
Первинними документами при нарахуванні податків служать розрахунки бухгалтерії. Перерахування податків та обов`язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.
5. Бухгалтерський облік розрахунків за податками і платежами
Для узагальнення інформації про розрахунки ТОВ “НВП „Контава-Клімат” за всіма видами податків і платежів, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 „Розрахунки за податками і платежами”. Цей рахунок балансовий, пасивний. Призначений для обліку джерел засобів.
Рахунок 64 „Розрахунки за податками і платежами” має такі субрахунки:641 „Розрахунки за податками”; 642 „Розрахунки за обов`язковими платежами”; 643 „Податкові зобов`язання”; 644 „Податковий кредит”[17, с. 177].
На субрахунку 641 „Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно аналітичний облік по цьому субрахунку ведеться за видами податків :
Аналітичний рахунок „ПДВ”
Аналітичний рахунок „Податок на прибуток”
Аналітичний рахунок „Податок з доходів фізичних осіб”[17, с. 178].
Для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, призначені облікові регістри — книги, відомості, журнали.
Облікові регістри складаються щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями та головним бухгалтером.
Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів.
Аналітичні дані в облікових регістрах узгоджені з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.
Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць залежно від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом[17, с. 179].
Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.
На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.
В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про цеу відповідному рядку регістру.
Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків[17, с. 181].
У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунка, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунка, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів.
Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
В ТОВ “НВП „Контава-Клімат” для перевірки правильності складання облікових регістрів застосовується оборотна відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів з усіх журналів.
Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.
Облік розрахунків за податками і платежами, відстрочених податкових активів і зобов`язань здійснюється у Журналі 3 та відомостях аналітичного обліку 3.1.-3.6.
У розділі ІІ Журналу 3 відображаються відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов`язання, зобов`язання за податками і платежами [17, с. 185].
Відомість 3.6. призначена для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи прибутковий податок з працівників підприємтсва, фінансові санкції, що справляються в дохід бюджету [17, с. 185].
У відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця відображаються нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми податків і платежів, їх сплата і списання тощо. Сальдо на кінець місяця визначається окремо за кожним видом податків і платежів.
У формі №1 „Баланс” у статті „Відстрочені податкові активи” (ряд 060) відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в подальших періодах у результаті тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
В рядку 170 „Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” відображаються заборгованість фінансових і податкових органів і переплата за податками, зборами і платежами до бюджету, що облічуються на субрахунках 641 „Розрахунки за податками” і 642 „Розрахунки за податками і платежами”. Це розрахунки з податку на прибуток, ПДВ, з акцизного збору, комунального податку, з прибуткового податку та ін[17, с. 186].
В статті „Відстрочені податкові зобов’язання (ряд.460) відображаються відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
У статті „Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом” (ряд 550) показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства [17, с. 187].
В формі №2 „Звіт про фінансові результати” в статті „Податок на додану вартість” (ряд 015) відображається сума ПДВ, яка включена до складу доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті „Податки на прибуток” (ряд.180) вказується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена за обліковими даними.
В формі №3 „Звіт про рух грошових коштів” в статті „Сплачені податки з прибутку” (ряд 140) показується використання грошових коштів для сплати податків з прибутку за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю[17, с. 187].
6. Податковий облік на підприємстві
З введенням в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з'явилося поняття "податковий облік" [4].
Податковий облік — це підсистема бухгалтерського обліку, яка на підставі затверджених державою правил виконує функції нарахування та сплати податків і надання інформації про це відповідним державним органам [23, с. 45].
Податковий облік, правила якого є регламентованими і законодавче закріпленими, регулює взаємовідносини між платником податку і державою по обсягу і структурі обов'язкових податкових платежів.
Важливим є питання організації податкового обліку та його поєднання з фінансовим.
Податковий облік — це облік валових доходів та валових витрат, який здійснюється з метою визначення податку на прибуток. Податковий облік суттєво відрізняється від фінансового обліку, оскільки метою фінансового обліку є визначення фінансового стану підприємства, а не бази для нарахування податку[23, с. 45].
Визначимо об`єкти оподаткування на ТОВ “НВП „Контава-Клімат”.
Об'єкт оподаткування- це те, що обкладається податком, база оподаткування відповідним податком. Об'єктом оподаткування можуть бути доходи в широкому значенні (прибуток, рента, дивіденди), заробітна плата, капітал (рухоме і нерухоме майно, земля тощо), вартість продукції, робіт, послуг, операції з цінними паперами, користування природними ресурсами, майно юридичних і фізичних осіб, додана вартість продукції і товарів, інші об'єкти, визначені законом про оподаткування.
Об’єктами оподаткування ТОВ “НВП „Контава-Клімат” є (табл. 6.1.): виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; прибуток; земельна ділянка, якою володіє і користується підприємство; транспортні засоби, що є в розпорядженні підприємства; фонд оплати праці; вартість послуг та встановлення і розміщення реклами.
Таблиця 6.1.
Об`єкти оподаткування на ТОВ “НВП „Контава-Клімат”
|
№ з/п |
Податки, збори, обов`язкові платежі |
Об`єкт оподаткування |
|
1 |
ПДВ |
Оборот з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг |
|
2 |
Податок на прибуток |
Прибуток, який визначається шляхом віднімання від валового доходу сум валових витрат і амортизаційних відрахувань |
|
3 |
Податок з доходів фізичних осіб |
Нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. |
|
4 |
Плата (податок) за землю |
Земельна ділянка, яка находиться у власності або використанні |
|
5 |
Податок з власників транспортних засобів |
Транспортні засоби |
|
6 |
Комунальний податок |
Річний фонд оплати праці, обчислений виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян |
|
7 |
Податок з реклами |
Вартість послуг на встановлення і розміщення реклами |
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
— продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
— ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
— вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України[22, с. 116].
База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку [22, с. 117].
Об`єктом оподаткування прибутку є прибуток, який визначається шляхом віднімання від валового доходу сум валових витрат і амортизаційних відрахувань.
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або використанні, в тому числі і на умовах оренди.
Об`єктом оподаткування комунальним податком є неоподатковуваний фонд оплати праці робітників, розрахований множенням офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на середньоспискову чисельність працівників за звітний місяць.
Об`єктом оподаткування податком на рекламу є:
— вартість виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та друкованих ЗМІ;
— час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд- фільмів;
— плата і кількість носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах та інших рекламних матеріалів[22, с. 118].
Об'єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При цьому на суму нарахованого ПДВ виникає податкове зобов'язання.
Для розрахунку ПДВ використовують дані про податкові зобов'язання та податковий кредит суб'єкта господарської діяльності за календарний місяць, які виникають на підставі податкових накладних (податкового зобов'язання при продажі товару і податкового кредиту при придбанні майна). Для визначення суми ПДВ за податковою накладною здійснюється наступний розрахунок:
ПДВ = Цп (Бо) ´20% /100,
де ПДВ — сума податку на додану вартість; Цп (Бо) — ціна підприємства (база оподаткування).
Визначена сума ПДВ з ціною підприємства складає ціну продажу товару покупцю.
Цпт = Цп + ПДВ,
де Цпт — ціна продажу товару покупцю.
Суму ПДВ в складі ціни продажу товару покупцю (виручки) визначають за формулою:
ПДВ = Цпт (В) ´20/120,
де Цпт (В) — ціна продажу товару покупцю (виручка з ПДВ).
Прибуток визначається за даними податкового обліку шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:
— суму валових витрат платника податку;
— суму амортизаційних відрахувань.
Валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами [22, с. 120].
Валовий доход визначається за формулою:
ВД = ЗД-ПДВ-А
де ВД — валовий доход; ЗД — загальні доходи від продажу товарів, продукції, робіт, послуг; ПДВ — податок на додану вартість; А — акциз.
Валові витрати як сума витрат для визначення прибутку з метою оподаткування розраховують за формулою:
ВВ = ВР + ОП + ОПП
де ВВ — валові витрати; ВР — вартість придбаних товарів, виробничих запасів, робіт, послуг; ОП — нарахована оплата праці; ОПП — обов'язкові платежі підприємства, пов'язані з оплатою праці.
Платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі[22, с. 121].
У випадку, коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Для визначення суми оподаткованого прибутку використовується формула:
По = ВД-(ВВ + УМ-ПМ)-АМ,
де По — прибуток з метою оподаткування; УМ — убуток майна; ПМ — приріст майна; АМ — амортизаційні відрахування.
Розглянемо порядок нарахування податку з заробітної плати. Під заробітною платоюрозуміють доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі /за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, якийперебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України.
Податкова соціальна пільга (ПСП) — це сума, на яку платник податків має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді зарплати. Сутність податкових соціальних пільг полягає в наступному. Якщо заробітна плата працівника не перевищує певного рівня, йому дозволяється зменшити оподатковуваний дохід на суму однієї з податкових соціальних пільг. Причому, якщо працівник одночасно має право на декілька пільг, йому встановлюється одна – найбільша[22, с. 123].
Розміри ПСП для різних категорій платників податку різні. Пільгою можна користуватися лише за умови, якщо розмір отриманого протягом податкового місяця доходу (у вигляді заробітної плати) не перевищуватиме суму прожиткового мінімуму працездатної особи, яку встановлено на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 і округлену до найближчих десяти гривень.
ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати, але тільки за одним місцем нарахування (виплати), яке платник податку вибирає самостійно. Для цього платник податку (працівник) подає заяву про застосування ПСП .
Заява про застосування податкової соціальної пільги подається у випадку, якщо платник податку прийняв рішення про зміну місця застосування ПСП або якщо він втратив право на її застосування. Не подається — у разі звільнення, а також в інших особливих випадках.
Працедавець починає застосовувати пільгу з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю відповідну заяву, а припиняє її застосування з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з працедавцем.
Плата за землю визначається у відповідності від якості і місцезнаходження земельної ділянки, її грошової оцінки і встановлених ставок податку. Грошова оцінка земельного участку проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсам по методиці, яка затверджена КМУ. При цьому, дана оцінка щорічно за станом на 01.01. нового року уточнюється на коефіцієнт індексації, прийнятий в Законі України „Про державний бюджет України” на відповідний рік[22, с. 125].
Нарахування податку з власників транспортних засобів здійснюється з об`єму циліндрів двигуна, вимірюваного у см3, за ставками в гривнях з кожних 100 см3 об`єму циліндрів двигуна. При цьому розмір ставок диференційований за видами транспортних засобів, в залежності від їх призначення, від об`єму циліндрів двигуна та інших показників[22, с. 126].
Розрахунок об`єкту оподаткування комунальним податком і суми комунального податку здійснюється підприємством в спеціальній формі. При цьому, сума податку визначається множенням розрахованого неоподатковуваного фонду оплати праці на встановлену ставку, яка не повинна перевищувати 100%.
Сума податку з реклами визначається множенням встановленої ставки на вартість рекламних послуг чи на неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У разі рекламування вітчизняними виробниками продукції власного виробництва застосовується пільговий коефіцієнт — 0,5.
В податковій декларації з ПДВ відображається розрахунок суми податкового зобов`язання, податкового кредиту та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи поверненню з нього. Податкова декларація складається з вступної частини і чотирьох розділів, з них підприємством заповнюється перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкового органу. Складається податкова декларація з ПДВ на основі даних книг податкового обліку.
В податковій декларації про прибуток підприємства здійснюється розрахунок загальної суми податку (податкового зобов`язання підприємства), суми платежів, на які це зобов`язання зменшується, і суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період. Складається декларація щоквартально і за результатами роботи за рік. На протязі кварталу бухгалтерія підприємства сплачує до бюджету авансові платежі податку на прибуток за перший і другий місяці кварталу[22, с. 127].
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Основне місце в податковій системі належить податку на додану вартість (ПДВ), по якому виникає необхідність вести облік податкового кредиту (зобов’язання бюджету перед підприємством) і податкового зобов’язання (зобов’язання підприємства перед бюджетом).
Закон України „Про податок на додану вартість” (із змінами і доповненнями N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005) [2]. Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
У практиці податкової політики держава має враховувати особливості різних форм господарювання, оскільки без цього важко говорити про створення нормальних умов для економічної діяльності. Найбільший вплив на діяльність ТОВ „НВП „Контава-Клімат” мають два основних податки:
1. податок на прибуток;
2. ПДВ.
За умов складної та нестабільної податкової системи в Україні підприємства можуть мати зиск від застосування методу уніфікованого (спрощеного) оподаткування, який отримав назву "єдиного податку". Реалізація цього методу дає вже певні результати, і тому цікавим є порівняння впливу різних методів оподаткування на діяльність малих підприємств.
Підприємство, при переході на спрощену систему оподаткування, істотно зменшить кількість часу, що витрачається на роботу з державними чиновниками, скоротить витрати, пов'язані зі сплатою податків, обліком і звітністю, скоротяться обсяги штрафів і пені, що накладалися на підприємство.
Економічний ефект від такої системи оподаткування буде досягнутий за умови, що економія при сплаті податку на прибуток буде більшою, ніж витрати при сплаті єдиного податку, а цього можна досягти при рівні рентабельності малого підприємства більш як 50% для тих підприємств, які не є платниками ПДВ і обрали єдиний податок при ставці 10% і 25% при відповідній ставці у 6%. Саме ці значення мінімального рівня рентабельності, на думку деяких авторів, при застосуванні єдиного податку є вигідними для підприємства і економічно виправданими. До досягнення цих значень рентабельності застосування єдиного податку лише збільшує податкове навантаження на мале підприємство.
Вітчизняна специфіка визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню полягає в тому, що економічний зміст категорій валові витрати (ВВ) та валові доходи (ВД), що використовуються в податковому законодавстві, відмінні від категорії витрат виробництва і доходів від реалізації, що використовуються в бухгалтерському обліку. Відповідну специфіку мають і витрати підприємства, що формують податковий кредит та доходи, що формують податкові зобов`язання при визначенні об”єкту оподаткування ПДВ.
Правило „першої події”, що регулює порядок визначення об`єктів оподаткування призводить до появи тимчасових різниць при визначенні прибутку у фінансовому і податковому обліку, ускладнюють ведення обліку ВВ, ВД (податкових зобов`язань, податкового кредиту при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ) та приводять до надмірних податкових вилучень за рахунок оподаткування отриманих підприємством авансів. Даний принцип обліку доходів і витрат є не раціональним і потребує перегляду.
З метою удосконалення обліку і контролю розрахунків з бюджетом доцільно пристосовувати рахунки діючого Плану рахунків до обліку валових доходів (наприклад, передбачивши у робочому плані рахунків аналітичний рахунок 74х „Валові доходи” до синтетичного рахунку 74 „Інші доходи”) і валових витрат (аналітичний рахунок 84х „Валові витрати” до синтетичного рахунку 84 „Інші операційні витрати”) для підприємств із значною кількістю господарських операцій з реалізації і придбання та використання аналітичних рахунків 643 „Податкові зобов”язання” і 644 „Податковий кредит” при обчисленні ПДВ. Підприємства з невеликою кількістю господарських операцій (до 100 на місяць), в такому разі, будуть вимушені і в змозі проводити позасистемний облік ВВ і ВД, шляхом додаткової вибірки з рахунків бухгалтерського обліку, накопичуючи необхідну інформацію в окремих групувально-розрахункових таблицях (комбінований реєстр шахової форми). Така додаткова облікова робота необхідна для обчислення і групування за показниками податкової декларації ВД і ВВ.
Перехід до запропонованого принципу нарахувань і відмова від „правила першої події” значно спростить облік, зменшить працезатрати і підвищить контрольованість процесу обчислення об’єктів оподаткування та визначення податкових зобов’язань.
Податкове законодавство надає платникові податків достатньо можливостей для зниження розміру податкових платежів. Виділимо основні шляхи мінімізації податкового навантаження.
— Зниження бази оподаткування.
— Перенесення бази оподаткування.
— Метод заміни відносин.
— Метод поділу відносин.
— Метод відстрочення податкового платежу.
Зниження бази оподаткування передбачає використання певних схем мінімізації податків. Чим менша база, тим менший податок сплачується. Зменшення бази оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу, міни, дарування (наприклад, продаж за заниженою цiною не пов’язаним особам). З метою оподаткування приймається ціна товарів, робіт чи послуг, визначена сторонами угоди. Поки не доведено зворотне, передбачається, що ця ціна відповідає рівню ринкових цін.
Перенесення бази оподаткування передбачає наявність двох і більше підприємств, одне з яких має з певних податків менші ставки, ніж інші, або нульові ставки. Між цими підприємствами фінансово-господарські відносини організуються таким чином, щоб база оподаткування зменшилася у підприємства з більшими ставками оподаткування. Варіантами перенесення бази оподаткування є:
— реєстрація підприємства в спеціальних (вільних) економічних зонах;
— реєстрація підприємства за участю громадської організації інвалідів;
— реєстрація неприбуткової організації;
— реєстрація підприємства -платника єдиного податку.
Метод заміни відносин. Як правило, та сама господарська операція (придбання майна, одержання доходу тощо) може бути виконана кількома шляхами. Чинне законодавство практично не обмежує господарюючого суб’єкта у виборі форми й окремих умов угоди, виборі контрагента тощо. Підприємство має право самостійно вибирати будь-який з можливих варіантів, беручи до уваги ефективність операції як із суто економічної точки зору, так і оподаткування.
На цьому й грунтується метод заміни відносин: операцію, що передбачає надмірне оподаткування, замінюють на операцію, яка дозволяє досягти тієї ж чи максимально близької мети й при цьому застосувати пільговий порядок оподаткування. Підкреслимо, що заміні підлягають саме правовідносини (весь комплекс прав і обов’язків), а не тільки формально деякі питання угоди (наприклад, лише її назва). Тобто, заміна не повинна містити ознак удаваності чи фіктивності.
Заміні підлягає весь договiр, й всi фактичні дії сторін повинні свідчити про її виконання. Наприклад, заміна договору купівлі-продажу з відстроченням платежу на договiр комісії.
Метод поділу відносин грунтується на методі заміни. Тільки у цьому випадку замінюється не вся господарська операція, а лише її частина. Метод поділу застосовується, як правило, тоді, коли повна заміна не дозволяє досягти результату, близького до мети первісної операції. Приміром, поділ договору підряду з фізичною особою на договiр підряду на виконання робіт і договiр купівлі-продажу матеріалів.
За домовленості з фізичною особою на виконання робіт з матеріалів виконавця (ремонт техніки, будівельні роботи тощо) доцільно укладати дві угоди — договiр купівлі-продажу матеріалів і договiр підряду на виконання робіт з матеріалів замовника. У цьому випадку базою для обчислення страхових внесків до позабюджетних фондів буде тільки сума винагороди за договором підряду (фактично тільки оплата праці виконавця).
Метод відстрочення податкового платежу. Порядок регулювання різних податків передбачає різні терміни їх сплати. Проте термін сплати більшості податків тісно пов’язаний з моментом виникнення об’єкта оподаткування (виникнення валового доходу, податкових зобов’язань) і календарним періодом (місяць, квартал, рік).
Метод відстрочення дозволяє перенести момент виникнення об’єкта оподаткування на наступний календарний період. Наприклад, відстрочка виникнення оподатковуваного обороту шляхом переказу коштів останнього дня звітного періоду.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996-ХІV
2. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 p., №168/97-ВР (В редакції Закону N 1352-IV від 20.10.2005)
3. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями)
4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” N 335/94-вр від 28.12.94.(в редакції Закону N 440-ІV від 16.01.2003)
5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. — Житомир: ПП „Рута”, 2002. — 672 с.
6. Бухгалтерський податковий облік. Навчальний посібник/ За ред.д.е.н.проф.Ф.Ф.Бутинця, к.е.н.С.Л.Берези. – Житомир: ПП „Рута”, 2004. – 384 с.
7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч.посібник. – К.: Вища школа. – 1997. – с.384
8. Винокуров Д. Позики і податок на прибуток: можливості оптимізації// Податки і бухгалтерський облік. — 2004. — № 39. — С. 43 — 47
9. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку/ Пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 1999. – 943 с.
10. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч.посібник. – К.: Вища шк.., 1998. – 544 с.
11. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с.
12. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в галузях економіки: Навч.посіб.- К.: Знання-Прес, 2005 . – 491 с.
13. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навч.посібник.- Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2003. – 524 с.
14. Лобза И. Облік і оподатковування безнадійних (сумнівних) заборгованостей за товари (роботи, послуги) //Всепро бухгалтерський облік. — 2004. — № 52. — С. 5 — 11
15. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.: МАУП, 2003. – 304 с.
16. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412 с.
17. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 464 с.
18. Опарін В.М. Фінанси. Загальна теорія: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2001.- 240 с.
19. Павлюк І. Бухгалтерський облік реалізації товарно-матеріальних цінностей і податкових зобов`язань з ПДВ // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. — №7, с.20-27
20. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.
21. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. – К.:КНЕУ, 2000. – 578 с.
22. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. -К.:А.С.К, 2006. -784с.
23. Твердомед Л., Савчук Т. Податковий облік як підсистема бухгалтерського обліку та основа реалізації системи оподаткування в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. — 2007. — №3. — с. 45-49
24. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А.. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Вид. Центр „Академія”, 2006 – 672 с.
25. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 2005. – 440 с.
ДОДАТКИ
Додаток А.
|
|
К о д и |
||||||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
01 |
01 |
01 |
||||||||||
|
Підприємство: |
ТОВ “НВП „Контава-Клімат” |
за ЄДРПОУ |
|
||||||||||
|
Територія: |
м.Житомир |
за КОАТУУ |
|
||||||||||
|
Форма власності: |
колективна |
за КФВ |
|
||||||||||
|
Орган державного управління: |
немає |
за СПОДУ |
|
||||||||||
|
Галузь: |
промисловість |
за ЗКГНГ |
|
||||||||||
|
Вид економічної діяльності: |
виробництво |
за КВЕД |
|
||||||||||
|
Одиниця виміру: тис. грн. |
Контрольна сума |
|
|||||||||||
|
Адреса: |
м.Житомир, вул. Киïвська, 74 |
|
|||||||||||
БАЛАНС
|
на |
" 01 " січня |
2007р. |
||||
|
Форма №1 |
Код за ДКУД |
1801001 |
||||
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи: |
|
|
|
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|
|
Залишкова вартість |
10 |
|
|
|
Первинна вартість |
11 |
|
|
|
Знос |
12 |
|
|
|
Незавершене будівництво |
20 |
197,3 |
154,2 |
|
Основні засоби: |
|
|
|
|
Залишкова вартість |
30 |
1528,1 |
1852,9 |
|
Первинна вартість |
31 |
1967,7 |
2443,5 |
|
Знос |
32 |
439,6 |
762,6 |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|
які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств |
40 |
|
|
|
інші фінансові інвестиції |
45 |
|
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
50 |
5,1 |
6,9 |
|
Відстрочені податкові активи |
60 |
|
|
|
Інші необоротні активи |
70 |
|
|
|
Усього за розділом I |
80 |
1730,5 |
2014,0 |
|
II. Оборотні активи |
|
|
|
|
Запаси: |
|
|
|
|
виробничі запаси |
100 |
522,0 |
612,1 |
|
тварини на вирощуванні та відгодівлі |
110 |
|
|
|
незавершене виробництво |
120 |
0,6 |
0,9 |
|
готова продукція |
130 |
75,0 |
62,0 |
|
Товари |
140 |
17,5 |
19,8 |
|
Векселі одержані |
150 |
4,8 |
5,1 |
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
чиста реалізаційна вартість |
160 |
265,1 |
284,2 |
|
первинна вартість |
161 |
265,1 |
284,2 |
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
— |
— |
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
|
|
з бюджетом |
170 |
56,2 |
61,3 |
|
за виданими авансами |
180 |
149,5 |
164,8 |
|
з нарахованих доходів |
190 |
|
|
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
|
|
|
Інша поточна заборгованість |
210 |
27,7 |
36,2 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
0,8 |
1,2 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
|
|
в національній валюті |
230 |
11,7 |
15,9 |
|
в іноземній валюті |
240 |
24,1 |
12,7 |
|
Інші оборотні активи |
250 |
36,8 |
42,1 |
|
Усього за розділом II |
260 |
1191,8 |
1318,3 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
0,2 |
|
|
Баланс |
280 |
2922,5 |
3332,3 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Власний капітал |
|
|
|
|
Статутний капітал |
300 |
139,3 |
139,3 |
|
Пайовий капітал |
310 |
|
|
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
|
|
|
Інший додатковий капітал |
330 |
1604,4 |
1612 |
|
Резервний капітал |
340 |
42,1 |
81,2 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
574,5 |
886,2 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
|
|
|
Вилучений капітал |
370 |
|
|
|
Усього за розділом I |
380 |
2360,3 |
2718,7 |
|
II. Забезпечення наступних витрат і платежів |
|
|
|
|
Забезпечення витрат персоналу |
400 |
|
|
|
Інші забезпечення |
410 |
|
|
|
Цільове фінансування |
420 |
|
|
|
Усього за розділом II |
430 |
|
|
|
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
— |
|
|
Довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
— |
|
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
— |
|
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
— |
|
|
Усього за розділом III |
480 |
— |
|
|
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
117,2 |
117,5 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
|
|
|
Векселі видані |
520 |
|
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
305,6 |
359,8 |
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
|
з одержаних авансів |
540 |
81,9 |
112,4 |
|
з бюджетом |
550 |
2,6 |
2,9 |
|
з позабюджетних платежів |
560 |
2,5 |
2,5 |
|
зі страхування |
570 |
2,7 |
2,9 |
|
з оплати праці |
580 |
13 |
15,2 |
|
з учасниками |
590 |
0,4 |
0,4 |
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
|
|
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
36,3 |
|
|
Усього за розділом IV |
620 |
562,2 |
613,6 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
|
Баланс |
640 |
2922,5 |
3332,3 |
Додаток Б.
|
|
К о д и |
||||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
01 |
01 |
01 |
||||||||
|
Підприємство: |
ТОВ “НВП „Контава-Клімат” |
за ЄДРПОУ |
|
||||||||
|
Територія: |
м.Житомир |
за КОАТУУ |
|
||||||||
|
Орган державного управління: |
немає |
за СПОДУ |
|
||||||||
|
Галузь: |
промисловість |
за ЗКГНГ |
|
||||||||
|
Вид економічної діяльності: |
виробництво |
за КВЕД |
|
||||||||
|
Одиниця виміру: тис. грн. |
Контрольна сума |
|
|||||||||
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
|
на |
" 01 " січня |
2007 р. |
|
Форма №2 |
Код за ДКУД |
1801003 |
I.Фінансові результати
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
10 |
9243,6 |
8286,3 |
|
Податок на додану вартість |
15 |
1076,4 |
978,3 |
|
Акцизний збір |
20 |
|
|
|
Інші вирахування з доходу |
30 |
|
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
35 |
8167,2 |
7308 |
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
40 |
6289 |
5497 |
|
Валовий: |
50 |
1878,2 |
1811 |
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
55 |
|
|
|
Інші операційні доходи |
60 |
1575,1 |
997,8 |
|
Адміністративні витрати |
70 |
176,2 |
152,4 |
|
Витрати на збут |
80 |
228,5 |
190,8 |
|
Інші операційні витрати |
90 |
1671,2 |
1052,1 |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
100 |
1377,4 |
1413,5 |
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
105 |
|
|
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
|
|
|
Інші фінансові доходи |
120 |
|
|
|
Інші доходи |
130 |
1,55 |
0,6 |
|
Фінансові витрати |
140 |
26,2 |
23,8 |
|
Витрати від участі в капіталі |
150 |
|
|
|
Інші витрати |
160 |
0,1 |
0,1 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
170 |
1352,65 |
1390,2 |
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
175 |
|
|
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
464,45 |
432,5 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
190 |
888,2 |
957,7 |
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
195 |
|
|
|
Надзвичайні: |
200 |
|
|
|
— доходи |
|||
|
— витрати |
205 |
|
|
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
|
|
|
Чистий: |
220 |
888,2 |
957,7 |
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
225 |
|
|
II. Елементи операційних витрат
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Матеріальні затрати |
230 |
4989,6 |
4498,2 |
|
Витрати на оплату праці |
240 |
425,6 |
370,7 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
139,6 |
121,2 |
|
Амортизація |
260 |
169,6 |
114,3 |
|
Інші операційні витрати |
270 |
386,1 |
364,5 |
|
Разом |
280 |
6110,4 |
5468,9 |
III. Розрахунок показників прибутковості акцій
Назва статті |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
— |
— |
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
— |
— |
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
320 |
— |
— |
|
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
330 |
— |
— |
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
— |
— |
Додаток В.
Журнал реєстрації господарських операцій за січень 2007 р.
|
№ оп. |
Первинний документ |
Зміст господарської операції |
Дебет |
Кредит |
Сума, грн. |
|
|
Кредитний договір № 5 |
Отримано довгострокову позику від АКБ „Укрсоцбанк” |
311 |
501 |
20000,0 |
|
|
Акт приймання передачі, накладна №2, довіреність |
Оприбутковано прес-форми у Київського заводу пластм.вир. |
104 |
631 |
10000,0 |
|
|
Податкова накладна №2 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
641 |
631 |
2000,0 |
|
|
Договір оренди № 1 |
Прийнято в оренду приміщення від ТОВ „Машбуд” |
01 |
|
10000,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №1 |
Нараховано до сплати орендну плату |
92 |
685 |
500,0 |
|
|
Акт приймання-передачі ОЗ |
Оприбутковано автомобіль Газель у ТОВ „Автоінвестстрой” |
105 |
631 |
20000,0 |
|
|
Податкова накладна |
Відображено ПДВ |
641 |
631 |
4000,0 |
|
|
Платіжне доручення №1 |
Погашено заборгованість з поточного рахунку за прес-форми |
631 |
311 |
12000,0 |
|
|
Рахунок фактура №1, накладна №1, податкова накладна №1 |
Оприбутковано на склад прес від ТОВ „Будприлад” |
201 |
631 |
15000,0 |
|
|
Податкова накладна №1 |
Відображено ПДВ |
641 |
631 |
3000,0 |
|
|
ПКО №1 |
Отримана готівка в банку на господарські потреби |
301 |
311 |
500,0 |
|
|
ВКО №1 |
Видано з каси кошти у підзвіт нач.виробництва Павленко на витрати по відрядженню до м.Києва |
372 |
301 |
250,0 |
|
|
Рахунок фактура №3, накладна №10 |
Оприбутковано паливо для виробничих цілей від ТОВ “ТНК” |
203 |
631 |
500,0 |
|
|
Рахунок фактура №3, податкова накладна №10 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
6411 |
631 |
100,0 |
|
|
Авансовий звіт №1, посвідчення на відрядження №1 |
Затверджено авансовий звіт по відрядженню нач.виробництва Ткачук О.Н. |
92 |
372 |
250,0 |
|
|
Виписка банку |
Погашено заборгованість перед ТОВ “ТНК” з поточного рахунку |
631 |
311 |
600,0 |
|
|
Кредитний договір №15 |
Отримано короткострокову позику банку “Мрія” |
311 |
601 |
12000,0 |
|
|
Виписка банку |
Погашено заборгованість перед ТОВ „Автоінвестстрой” |
631 |
311 |
24000,0 |
|
|
ПКО №2 |
З поточного рахунку в касу надійшла готівка на господарські потреби |
301 |
311 |
100,0 |
|
|
ВКО №3 |
Видані кошти в підзвіт Карпову Р.Р. на господарські потреби |
3722 |
301 |
200,0 |
|
|
Авансовий звіт №2, чек |
За рахунок підзвітних сум Карповим Р.Р. придбано канцтовари |
22 |
3722 |
100,0 |
|
|
Авансовий звіт №2, чек, податкова накладна №31 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
6411 |
3722 |
20,0 |
|
|
Рахунок-фактура №42, податкова накладна №47, накладна №47, |
Оприбутковано на склад фарбу від Київського з-ду пластм.виробів |
201 |
631 |
1500,0 |
|
|
Рахунок-фактура №42, податкова накладна №47, накладна №47 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
6411 |
631 |
300,0 |
|
|
Договір № 28 , Рахунок-фактура №24, накладна №27 |
Оприбутковано на склад аерозольну рідину від ВАТ „Еврохімпостач” |
201 |
631 |
6000,0 |
|
|
Рахунок-фактура №24, податкова накладна №27 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
6411 |
631 |
1200,0 |
|
|
Претензія, Акт приймання матеріалів №2 |
Пред’явлена ВАТ „Еврохімпостач” претензія по недостачах, встановлених при одержані сировини |
374 |
6317 |
300,0 |
|
|
Рахунок-фактура №26, накладна №29 |
Оприбуткована на склад сировина від ВАТ „Еврохімпостач”в погашення претензії |
201 |
374 |
250,0 |
|
|
Рахунок-фактура №26, податкова накладна №29 |
Відображено податковий кредит по ПДВ |
6411 |
374 |
50,0 |
|
|
Платіжне доручення №5 |
Сплачено з поточного рахунку комісійні банку за обслуговування |
92 |
311 |
50,0 |
|
|
Кнакладна-вимога на відпуск матеріалів |
Відпущено зі складу виробничі запаси на виробництво : |
231 232 |
201 201 |
1600,0 2420,0 |
|
|
Вексель №1 |
Видано короткостроковий вексель ВАТ „Еврохімпостач” в погашення заборгованості |
631 |
621 |
7200,0 |
|
|
Рахунок №258 |
Акцептовано рахунок ЖТКЕ |
91 |
6318 |
100,0 |
|
|
Рахунок №452 |
Акцептовано рахунок водоканалу |
91 |
6319 |
50,0 |
|
|
Рахунок №452 |
Акцептовано рахунок РЕМ |
91 |
63110 |
200,0 |
|
|
Податкова накладна №461 |
Відображено податковий кредит |
6411 |
63110 |
40,0 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №1,2 |
Нараховано заробітну плату робітникам, що зайняті виробництвом : |
231 232 |
661 661 |
800,0 900,0 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №1 |
Здійснено відрахування на соціальні заходи робітників бригади №1 |
231 231 231 231 |
651 652 653 656 |
256,0 23,20 16,80 16,00 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №2 |
Здійснено відрахування на соціальні заходи робітників бригади №2 |
232 232 232 232 |
651 652 653 656 |
288,0 26,10 18,90 18,00 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №1,2 |
Здійснено утримання із заробітної плати а) податок з доходів фіз.осіб б) до Пенсійного фонду в) Соцстрах г) Фонд зайнятості |
661 661 661 661 |
6412 651 652 653 |
306,0 34,00 17,00 17,00 |
|
|
Довідка бухгалтерії №1 |
Нараховано знос основних засобів, що використовуються у виробництві |
231 232 |
131 131 |
280,0 320,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №2 |
Розподілено та списано загально-виробничі витрати на собівартість продукції |
231 232 |
91 91 |
165,00 185,00 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №3 |
Нараховано заробітну плату адмінперсоналу |
92 |
661 |
860,00 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №3 |
Здійснено відрахування на соціальні заходи від з/п адмінперсоналу |
92 92 92 92 |
651 652 653 656 |
275,20 25,00 18,00 17,20 |
|
|
Розрахунково-платіжна відомість №3 |
Здійснено обов’язкові утримання із з/п адмінперсоналу а) податок з доходів фіз. осіб б) до Пенсійного фонду в) Соцстрах г) Фонд зайнятості |
661 661 661 661 |
6412 651 652 653 |
154,0 17,20 8,60 8,60 |
|
|
Накладна №8 |
Виготовлено та передано на склад готову продукцію: |
261 262 |
231 232 |
3157,00 4176,00 |
|
|
Виписка банку, довіреність |
На поточний рахунок надійшла виручка від реалізації : |
311 311 |
361 361 |
7200,00 9000,00 |
|
|
Податкова накладна №20 |
Нараховано ПДВ на виручку від реалізації |
643 643 |
6411 6411 |
1200,00 1500,00 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №3, видаткова накладна |
Списано продажну вартість реалізованої продукції : |
361 361 |
701 701 |
7200,00 9000,00 |
|
|
Довідка бухгалтерії №2 |
Відображено податкове зобовязання по ПДВ |
701 701 |
643 643 |
1200,00 1500,00 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №4 |
Відображено собівартість реалізованих : |
901 901 |
261 262 |
3157,00 4176,00 |
|
|
Довідка бухгалтерії №3 |
Списано адміністративні витрати |
791 |
92 |
1995,20 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №5 |
Визначено результат від реалізації : |
701 701 |
791 791 |
6000,0 7500,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №6 |
Списано собівартість реалізації на фінансовий результат |
791 |
901 |
7333,00 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №7 |
Нараховано відсотки за використання позики |
951 |
684 |
250,00 |
|
|
Довідка бухгалтерії №4 |
Відображено відсотки за використану позику у складі фінансових результатів підприємства |
792 |
951 |
250,00 |
|
|
Платіжне доручення |
Сплачено відсотки за використання позики |
684 |
311 |
250,00 |
|
|
Виписка банку |
З поточного рахунку погашена короткострокова позика банку |
601 |
311 |
12000,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №10 |
Нараховано відсотки за використання довгострокової позики |
951 |
684 |
500,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №11 |
Відображено відсотки за використану позику у складі фінансових результатів підприємства |
792 |
951 |
500,0 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №7 |
Нараховано податок на прибуток |
981 |
6413 |
1026,5 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №8 |
Списано податок на прибуток |
791 |
981 |
1026,5 |
|
|
Розрахунок бухгалтерії №9 |
Відображено нерозподілений прибуток |
791 |
44 |
2395,1 |
|
|
Виписка банку, ПКО №4 |
Отримана готівка в банку для виплати заробітної плати |
301 |
311 |
2000,0 |
|
|
Платіжна відомість №1, ВКО №6 |
Виплачено заробітну плату працівникам |
661 |
301 |
1997,60 |
|
|
Платіжні доручення №8-10 |
Погашено заборгованість по : а) ПДВ б) податку з доходів фіз. осіб в) податку на прибуток |
6412 6413 |
311 311 |
— 460,00 1026,5 |
|
Усього: |
|
|
260427,2 |
Додаток Г.
Аналіз нарахованих і сплачених податків у ТОВ “НВП „Контава-Клімат” в 2005-2007 рр.
|
Види податків та обов’язкових платежів |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення 2006 р. від 2005 р. |
Відхилення 2007 р. від 2006 р. |
|||||||
|
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
п.стр. |
тис.грн. |
% |
п.стр. |
|
|
ПДВ |
1461,4 |
71,2 |
1633,4 |
73,1 |
1805,3 |
76,7 |
172 |
11,8 |
1,9 |
171,9 |
10,5 |
3,7 |
|
Збір за обов`язкове державне пенсійне страхування |
114,9 |
5,6 |
132 |
5,9 |
149,1 |
6,3 |
17,1 |
14,9 |
0,3 |
17,1 |
13,0 |
0,4 |
|
Збір за обов`язкове соціальне страхування |
9 |
0,4 |
10,3 |
0,5 |
11,6 |
0,5 |
1,3 |
14,4 |
0,0 |
1,3 |
12,6 |
0,0 |
|
Збір на обов`язкове страхування на випадок безробіття |
9 |
0,4 |
10,3 |
0,5 |
11,6 |
0,5 |
1,3 |
14,4 |
0,0 |
1,3 |
12,6 |
0,0 |
|
Збір на обов`язкове страхування від нещасних випадків |
3,6 |
0,2 |
4,1 |
0,2 |
4,66 |
0,2 |
0,5 |
13,9 |
0,0 |
0,56 |
13,7 |
0,0 |
|
Плата за землю |
2,9 |
0,1 |
3,1 |
0,1 |
3,4 |
0,1 |
0,2 |
6,9 |
0,0 |
0,3 |
9,7 |
0,0 |
|
Податок на прибуток |
417,1 |
20,3 |
405,8 |
18,2 |
328,8 |
14,0 |
-11,3 |
-2,7 |
-2,2 |
-77,0 |
-19,0 |
-4,2 |
|
Комунальний податок |
7,96 |
0,4 |
7,96 |
0,4 |
8,2 |
0,3 |
0 |
0,0 |
0,0 |
0,24 |
3,0 |
0,0 |
|
Податок з власників транспортних засобів |
25,2 |
1,2 |
26,3 |
1,2 |
27,4 |
1,2 |
1,1 |
4,4 |
-0,1 |
1,1 |
4,2 |
0,0 |
|
Податок з реклами |
1,8 |
0,1 |
2,5 |
0,1 |
3,1 |
0,1 |
0,7 |
38,9 |
0,0 |
0,6 |
24,0 |
0,0 |
|
Разом: |
2052,9 |
100,0 |
2235,8 |
100,0 |
2353,2 |
100,0 |
182,9 |
8,9 |
0,0 |
117,4 |
5,3 |
0,0 |
Додаток Д.
Система звітності ТОВ “НВП „Контава-Клімат”
|
Форми звітності |
Кому подається |
Ким складається |
Строки подання |
|
|
1. Фінансова звітність |
||||
|
1.1. Баланс |
Статуправління |
Гол.бухгалтер |
Не пізніше 20 лютого року, що настає за звітним |
|
|
1.2. Звіт про фінансові результати |
Статуправління |
Гол.бухгалтер |
||
|
1.3. Звіт про рух грошових коштів |
Статуправління |
Гол.бухгалтер |
||
|
1.3.Звіт про власний капітал |
Статуправління |
Гол.бухгалтер |
||
|
1.5. Примітки до фінансових звітів |
Статуправління |
Гол.бухгалтер |
||
|
2. Податкова звітність |
||||
|
2.1. Декларація по ПДВ |
Податкова інспекція |
Гол.бухгалтер |
Не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним |
|
|
2.2. Декларація по податку на прибуток |
Податкова інспекція |
Гол.бухгалтер |
Не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним кварталом |
|
|
3. Статистична звітність |
||||
|
3.1. Підприємство |
Статуправління |
Заст.гол.бухгалтера |
Не пізніше 20 лютого року, що настає за звітним |
|
|
3.2. Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства |
Статуправління |
Заст.гол.бухгалтера |
||
|
3.3. Звіт про витрати на в виробництво продукції |
Статуправління |
Заст.гол.бухгалтера |
||
|
3.4. Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію” |
Статуправління |
Гол.інженер |
||
|
3.5. Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів |
Статуправління |
Директор |
||
Додаток Ж.
Податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ “НВП
„Контава — Клімат”
|
УЗГОДЖЕНО Рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 14.06.2005 № 06-10/10-698 Голова Комітету С.В. Буряк |
Відмітка про одержання: (штамп ДПІ, дата, вхідний №) |
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ДПА України 30.05.97 № 166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213) |
|
01 |
ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ |
011 |
ЗВІТНА |
||||||||||||
|
012 |
ЗВІТНА НОВА |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||
|
02 |
Звітний (податковий) період |
2 |
0 |
0 |
6 |
4 кв. |
|||||||||
|
(рік) |
(квартал) |
(місяць) |
|||||||||||||
|
03* |
Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки |
||||||||||
|
(рік) |
(квартал) |
(місяць) |
- — якщо помилки цоьго податкового періоду вже виправлялися раніше, про це повідомляється у довідці до цієї декларації
|
04 |
Платник |
ТОВ “НВП „Контава-Клімат” |
(назва – для юридичної особи та представництва нерезидента; прізвище, ім’я, по батькові – для фізичної особи; для спільної діяльності – назва, дата та номер договору)
|
041 |
— юридична особа |
1 |
8 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ |
|
042 |
— фізична особа |
Ідентифікаційний код платника згідно з ДРФО |
|
043 |
— спіл. (сумісна) діяльність |
Реєстраційний (обліковий) номер платника |
Договір про спільну діяльність від ________________________ № _________
|
044 |
— представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи |
Ідентифікаційний код платника згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника |
|
05 |
Індивідуальний податковий номер платника ПДВ |
1 |
9 |
8 |
5 |
5 |
6 |
1 |
9 |
(номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ)
|
06 |
Місцезнаходження платника податку (місце проживання) |
Поштовий індекс |
|||||
|
Телефон |
|||||||
|
м. Житомир, вул. Київська, 74 |
Факс |
||||||
|
|
|
Декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) в Житомирську обласну податкову службу |
(район, місто)
|
07 |
|
|
— ознака визначення від’ємного значення |
Відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 21 цієї декларації |
|
08 |
|
|
— ознака бюджетного відшкодування |
Відмітка (Х) робиться платником при заповненні рядка 25 цієї декларації |
|
09 |
|
|
— ознака підприємства суднобудування |
10 |
|
|
— ознака підприємства літакобудування |
грн.
Кодрядка |
І. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ |
Обсяги поставки (без ПДВ) |
Сума ПДВ |
|
Колонка А |
Колонка Б |
||
|
1 |
Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів |
|
|
|
2 |
Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: |
х |
х |
|
2.1 |
експортні операції |
|
0 |
|
2.2 |
інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою |
|
0 |
|
3 |
Операції, що не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3 Закону) |
|
х |
|
4 |
Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
|
х |
|
5 |
Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки A) |
|
х |
|
5.1 |
з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 + р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А |
|
|
|
6 |
Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п. 11.5 ст. 11 Закону) |
|
|
|
Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік) |
|
||
|
7 |
Послуги, отримані від нерезидента на митній території України |
|
|
|
8 |
Коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -) (у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації): |
х |
(+ чи -) |
|
8.1 |
самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації |
х |
|
|
8.2 |
нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі |
|
|
|
8.3 |
згідно з п. 4.5 ст.4 Закону |
|
|
|
8.4 |
інші випадки |
х |
|
|
9 |
Усього податкових зобов’язань(сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б |
|
|
|
91 |
Крім того, поставка послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
|
х |
|
|
|
||
Кодрядка |
ІІ. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ |
Обсяги придбання (без ПДВ) |
Дозволений подат-ковий кредит |
|
Колонка А |
Колонка Б |
||
10 |
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
х |
х |
10.1 |
підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою |
|
|
10.2 |
не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
|
х |
11 |
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
х |
х |
11.1 |
підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою |
|
х |
11.2 |
не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
|
х |
12 |
Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою: |
х |
х |
12.1 |
ПДВ, сплачений митним органам |
|
|
12.2 |
погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді |
|
|
12.3 |
звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
|
х |
12.4 |
послуги, отримані від нерезидента |
|
|
12.5 |
товари, імпортовані в пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням |
|
|
13 |
Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню (п.3.2 ст.3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти): |
х |
х |
13.1 |
ПДВ, сплачений митним органам |
|
х |
13.2 |
звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
|
х |
13.3 |
послуги, отримані від нерезидента |
|
х |
14 |
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
|
х |
15 |
Придбання(виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
х |
х |
16 |
Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (у разі заповнення цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до декларації): |
х |
(- чи +) |
16.1 |
самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації |
х |
|
16.2 |
згідно з п. 4.5 ст.4 Закону |
|
|
16.3 |
інші випадки |
х |
|
17 |
Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +) колонки Б) |
х |
|
|
|
III. Розрахунки з бюджетом за звітний період |
Сума ПДВ |
|
18 |
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 — рядок 17): |
х |
|
18.1 |
позитивне значення (+ ) |
|
|
18.2 |
від’ємне значення ( — ) |
|
|
19 |
Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону): |
х |
|
19.1 |
до зменшення ( — ): суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації) |
¾ |
|
19.2 |
до збільшення ( + ): суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період) (додати перелік) |
+ |
|
20 |
Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення суми рядків 18 і 19) |
|
|
21 |
Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від’ємне значення суми рядків 18 і 19) |
|
|
22 |
Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: |
х |
|
22.1 |
у зменшення суми податкового боргу з ПДВ |
|
|
22.2 |
до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21- рядок 22.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду*) |
|
|
23 |
Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4): |
|
|
23.1 |
значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду* |
|
|
23.2 |
значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду |
|
|
23.3 |
значення рядка 8.2 додатка 3 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду* |
|
|
23.4 |
значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 3.1 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду * |
(+ чи -) |
|
24 |
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 – рядок 20, позитивне значення) |
|
|
25 |
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2): |
|
|
25.1 |
на рахунок платника у банку |
|
|
25.2 |
у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів |
|
|
26 |
Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 – рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) |
|
|
27 |
Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 – рядок 23, позитивне значення) |
|
|
28 |
Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки |
|
|
28.1 |
загальна сума помилки (рядок 8.1 – рядок 16.1): |
х |
|
28.2 |
позитивне значення (+) |
|
|
28.3 |
від'ємне значення (-) |
|
* — для підприємств суднобудування і літакобудування – податкової декларації (уточнюючого розрахунку) поточного звітного періоду
|
Відмітка про застосування касового методу податкового обліку: |
||||||||||||||
|
дата початку застосування касового методу |
||||||||||||||
|
з моменту реєстрації платником ПДВ |
||||||||||||||
|
|
(рік) |
|
(квартал) |
(місяць)
|
||||||||||
|
після реєстрації платником ПДВ |
||||||||||||||
|
|
(рік) |
|
(квартал) |
(місяць)
|
||||||||||
|
дата закінчення застосування касового методу |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
(рік) |
|
(квартал) |
(місяць) |
|
Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного податкового періоду |
До декларації додаються:
|
Рішення (заява) щодо вибору касового методу |
||
|
|
||
|
Заява про відмову від застосування касового методу |
||
|
|
||
|
Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду |
||
|
|
||
|
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) та відповідних документів |
||
|
|
||
|
Розрахунок коригування сум ПДВ |
||
|
|
||
|
Розрахунок суми бюджетного відшкодування |
||
|
|
||
|
Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету |
||
|
|
||
|
Заява про повернення суми бюджетного відшкодування |
||
|
|
||
|
Копії погашених податкових векселів у кількості ____ штук на _____ аркушах |
||
|
|
||
|
Оригінали п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій у кількості _____ штук на _____ аркушах |
Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)
Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації):
|
Відмітка про одночасне подання податкової декларації (скороченої) За операціями, що стосуються спеціальних режимів оподаткування: |
||
|
переробного підприємства (пункт 11.21 Закону) |
||
|
сільськогосподарського підприємства (пункт 11.21 Закону) |
||
|
сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 Закону) |
|
Дата подання декларації |
|
|
. |
|
. |
|
|
|
|
Наведена інформація є достовірною. |
Керівник _____________________ ___________________________
![]("file:///C:/Users/Melisa/AppData/Local/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image010.gif")
(підпись) (ініціали та прізвище)
Головний бухгалтер _____________________ ___________________________ М.П.
(підпись) (ініціали та прізвище)
Платник ПДВ _____________________ ___________________________
(для фізичної особи — (підпись) (ініціали та прізвище)
платника податку)
|
Відмітка про отримання платником податку копії декларації з відміткою податкового органу про її прийняття |
|
|
„___” __________ 200_ р. |
________________________________________________________________________________________ (посада, підпис, ініціали та прізвище посадової особи платника податку, яка отримала копію декларації; для фізичної особи — платника податку – ініціали та прізвище) |
ІV. Ця частина податкової декларації заповнюється службовими особами ДПІ (ДПА)
|
|
Відмітка про внесення даних до електронної бази податкової звітності |
“_____” ____________ 200 ___ р. |
|
_________________________________________________________________________________ службова особа ДПІ (ДПА) (підпис, ініціали та прізвище) |
|
За результатами камеральної перевірки цієї декларації: |
|||
|
порушень (помилок) не виявлено |
Складено акт від “_____” ____________ 200 ___ р. № ____ |
||
|
(потрібне позначити) _____________________________________________________ “_____” ____________ 200 ___ р. службова особа ДПІ (ДПА) (підпис, ініціали та прізвище) |