Інша дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість з різними дебіторами.

За виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодування завданих збитків, за позиками кредитних спілок та за іншими операціями.

Облік розрахунків з різними дебіторами ведуть на рахунку 37 з відповідними субрахунками. Сальдо субрахунків може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Інша поточна дебіторська заборгованість у переважній своїй більшості групується на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” має такі субрахунки:

• 371 “Розрахунки за виданими авансами”;
• 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;
• 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”;
• 374 “Розрахунки за претензіям”;
• 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”;
• 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”;
• 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”;
• 378 “Розрахунки з державними цільовими фондами”;
• 379 “Розрахунки за операціями з деривативами”.

Досить важливим об’єктом обліку, який потребує особливого вивчення є підзвітні особи.

Підзвітні особи — це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника підприємства. на виробничі (господарські) потреби, на закупівлю сільськогосподарської продукції чи на витрати на службові відрядження.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми.

Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт).

Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.

Нормативним документом, який врегульовує питання порядку відрядження працівників підприємств усіх форм власності є «Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджена Наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року.

Даною інструкцією визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації (далі — підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які врегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».