Для отримання необхідної наукової інформації із великої кількості джерел і підвищення ефективності праці науковців у нашій країні створено потужну мережу інформаційного обслуговування – Державну систему науково-технічної інформації (ДСНТІ). Їй належить велика роль у прискоренні науково-технічного прогресу і підвищенні на цій основі економічного розвитку країни.

Науково-технічний інформаційний центр (НТІЦ) створений для збору і поширення інформації про науково-дослідні роботи (НДР), дослідно-конструкторські роботи (ДКР), дисертації в галузі природничих наук, техніки і суспільних наук. Інформація про НДР і ДКР особливо важлива для наукових закладів прикладного профілю, конструкторських бюро, проектних інститутів, промислових підприємств.

Державна книжкова палата (ДКП) є центральним сховищем всієї друкованої продукції, що видається в Україні.

Національна науково-технічна бібліотека України ім. В.Вернадського є найбільшим у країні сховищем книг і журналів з науки і техніки, центром бібліографічної роботи з науково-технічної літератури.

Для обслуговування споживачів у великих промислових центрах створені територіальні міжгалузеві центри НТІ. Вони обслуговують підприємства і організації, які знаходяться на їх території незалежно від відомчої підпорядкованості, здійснюють міжгалузевий обмін інформацією щодо науково-технічних досягнень і передового досвіду.

Картотеки і каталоги є прикладом мінімальної переробки і найбільш стислого оформлення відомостей про книги, статті та інші публікації. За простотою оформлення і зручністю використання картотека являє собою найкращу систему для накопичення і збереження даних про літературу. Картки можна легко розділяти, переміщати з місця на місце, збираючи в необхідні групи, і досягати оптимального сполучення їх складових частин. У картотеку завжди можна додати нове і вилучити з неї непотрібне.

Картки каталогів і картотек містять звичайно тільки бібліографічний опис: прізвище, ім’я, по-батькові автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік, кількість сторінок. Ці відомості оформлюються відповідно до Держстандарту.

Відомості про літературу зручно записувати на стандартних бібліотечних картках 125х75 мм. Такі картки можна зберігати в спеціальних каталожних секціях, які оснащені висувними ящиками та штирями для закріплення картотеки.

Каталоги являють собою допоміжний засіб для добору літератури. Це перелік творів друку, наявних в бібліотеці. У бібліотеці існує 3 типи каталогів: алфавітний, систематичний та предметний.

В алфавітному каталозі бібліографічні записи розташовані за алфавітом прізвищ чи імен авторів, заголовків творів (якщо авторів більше трьох або це збірник статей різних авторів), або назв організації, що видає (якщо література є відомчою). Алфавітним каталогом користуються для пошуку відомої публікації.

У систематичному каталозі бібліографічні записи розташовані за галузями знань: науки, техніки, мистецтва тощо. Якщо відома тема пошуку, то пошук проводять за систематичним каталогом за допомогою універсальної десяткової класифікації документів інформації (УДК).

Відповідно до цієї системи всі галузі знань діляться на 10 класів, кожний з яких поділяється на 10 розділів, а розділ — на 10 підгруп і т.д. Для зручності читання індексу після кожних перших цифр ставиться крапка.

Основні розділи системи УДК наступні:

1. Загальний розділ.
2. Філософія.
3. Релігія.
4. Суспільні науки. Право. Управління.
5. Вільний розділ (з 1961 р.).
6. Математика. Природничі науки.
7. Прикладні знання. Медицина. Техніка.
8. Мистецтво. Прикладне мистецтво. Ігри. Спорт.
9. Філологія. Мовознавство. Художня література.
10. Краєзнавство. Географія. Біогеографія. Історія.

УДК просто засвоюється працівниками видавництв і бібліотек, зручно шифрується, має відносно швидкий пошук інформації для вузькоспеціалізованих тем.

У наукових і технічних бібліотеках існують предметні каталоги.

У предметному каталозі бібліографічні записи розташовані за алфавітом предметних рубрик. Такий каталог використовується для підбору матеріалів із вузькоспеціалізованих питань, наприклад, “Хліб”, “Цукор” тощо.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється. Тому всі науковці повинні знати основні положення, пов’язані з інформаційним пошуком.

Інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на відшукання документів, необхідних для розробки теми.

Пошук може бути ручний, який здійснюється по звичайних бібліографічних картках, друкованим покажчикам, та автоматизований (із застосуванням ПЕОМ).

Пошук у літературі публікацій по темі, яка зацікавила, пов’язаний із значною витратою часу. Якщо тема порівняно вузька і публікації знаходяться в невеликій кількості журналів, то самим надійним, ефективним способом є перегляд свіжих номерів журналу або нових книг.