Вступ

Сучасні досягнення науки та техніки значно змінили побут людини. Електроприлади, побутова хімія, використання полімерних матеріалів полегшили виконання багатьох домашніх робіт. Проте побут став значним джерелом небезпеки для здоров’я і навіть для життя людини. Серед чинників, які є небезпечними для людини у побуті, розглядатимуться засоби побутової хімії, різні отруєння (газом, ліками тощо).

1. Основні побутові чинники небезпеки

Побутова хімія. У теперішній час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби: для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезінфекції, препарати для боротьби з комахами та гризунами, засоби підгодовування рослин та багато інших.

При правильному використанні препарати побутової хімії безпечні. Але невміле поводження з ними може стати джерелом лиха для здоров’я і навіть життя людини.

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії поділяються на 4 групи:

— безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбовування, мийні засоби тощо;

— відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад: «Бережись потрапляння в очі» та ін. До них належать дизінфікційні, відбілювальні засоби, засоби догляду за автомобілями тощо.

— отруйні. На упаковці зроблено напис «Отрута» та ін. До них належать засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, деякі плямознищувачі та засоби догляду за автомобілями.

— вогненебезпечні. На упаковці — напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати поблизу відкритого вогню» та ін. До них належать препарати в аерозольній упаковці, багато розчинників, рідкі засоби захисту рослин та боротьби з побутовими комахами, деякі види полірувальних засобів та засобів догляду за автомобілями.

Крім засобів побутової хімії, у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бензин, желатин, лимонна кислота, каніфоль, нашатирний спирт, перекис водню, сода, скипидар, оцет та ін. З цими хімічними речовинами слід поводитись обережно.

Останнім часом лікарі постійно стикаються із захворюваннями, які не підлягають лікуванню традиційними методами та причину виникнення яких медики не можуть повністю пояснити.

Проведені обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста дали змогу виявити 56 шкідливих хімічних речовин. їх джерелом були паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, які виділяють формальдегід, дібутилфталат, метанол, аміак, бензолмісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему та може змінити генетичний код.

До складу мийних речовин різного призначення, таких як «Антинакипін», «Персоль», входять розчин и кислот та лугів. Якщо помилково вжити їх, неминучий опік травного тракту, а в деяких випадках — дихальних шляхів. Можливі навіть шлункові кровотечі.

Плямовивідники також можуть бути причиною дуже важких отруєнь. Препарати для виведення плям, іржі переважно містять мурашину та щавлеву кислоти, які небезпечні не лише через сильну припікаючу дію. Мурашина кислота шкідливо діє на серце, печінку, нирки, а із щавлевої кислоти утворюються нерозчинні сполуки, які, осідаючи у ниркових каналах, можуть призвести до ниркової недостатності.

Усі лакофарбові препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, котрі шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів та тканин, а це може призвести до смерті з причини кисневого голодування організму.

Важкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80 % розчин оцтової (оцтова есенція), соляна, яка міститься у так званій паяльній кислоті та в рідині для миття ванн (антинакипін), карболова, щавлева, яка входить до складу засобів для знищення плям іржі. Із лугів найнебезпечніша каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку). Крім того, розчини лугів входять до складу таких поширених у побуті препаратів, як натхинол, персоль та ін. Більшість з цих рідин — безбарвні, деякі не мають запаху. Ось чому при зберіганні їх з харчовими продуктами, а не в спеціальному посуді (особливо, коли вони без етикеток), завжди існує небезпека отруєння.

2. Отруєння медичними препаратами

Снотворні та заспокійливі ліки тепер — найпоширеніша причина побутових отруєнь. Люди, котрим були прописані ці ліки, настільки звикають до їх використання, що часом, прокинувшись вночі, вживають таблетки, не глянувши на етикетку, навіть не вмикаючи світла. Декому здається, що вжита доза на них вже не діє, і вони самовільно збільшують її, внаслідок чого можливе отруєння.

Гострі отруєння алкоголем. Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічаються отруєння алкоголем та його сурогатами.

Алкоголь — отрута наркотичної дії, яка може викликати не лише сп’яніння, а й гостре отруєння, нерідко небезпечне для життя. Так буває після вживання великої кількості алкоголю та його сурогатів (понад 500 мл. горілки). Але у людей, ослаблених хворобою, перевтомлених, особливо у дітей, навіть малі дози спиртного можуть викликати отруєння.

До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, які іноді вживають з метою сп’яніння як замінник етилового спирту. Вони можуть бути представлені у вигляді двох основних груп. Це технічні рідини, до складу яких не входить етиловий спирт (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан) та різні препарати, які містять етиловий спирт, медикаменти (настоянки заманихи та чемериці, розтирання та ін.), парфумерно-косметичні засоби (одеколони, лосьйони, елексири).

Етиленгліколь входить до складу гальмівної рідини для автомобілів та антиобмерзача, який використовується з метою захисту літаків від обледеніння. Етиленгліколь в організмі людини розпадається на дуже токсичні продукти: гліколеву та щавлеву кислоти. Внаслідок цього уражається центральна нервова система, настає різке збудження, втрата свідомості, порушення дихання та діяльності серця. Розвивається різка ниркова недостатність через утворення нерозчинних солей щавлевої кислоти, які закорковують ниркові канальці.

У лікарській практиці відомо багато трагічних випадків масового отруєння етиленгліколем та метиловим спиртом, які помилково вживались замість етилового спирту, внаслідок чого гинули люди.

3. Отруєння чадним газом

Гострі отруєння чадним газом у побуті виникають внаслідок порушення правил використання пічного палива, при передчасному закриванні засувки труби, при користуванні несправною піччю, під час пожежі, при витіканні газу тощо. Хоча кількість подібних отруєнь внаслідок впровадження центрального опалення зменшується, випадки чадіння людей, особливо у сільській місцевості, ще реєструються. Дуже важко перебігає гостре отруєння чадним газом підчас пожежі. Почастішали випадки гострих отруєнь вихлопними газами (вихлопні гази містять 10% чадного газу) при працюючому двигуні автомашини у гаражі та при тривалому перебуванні у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де утворюється висока концентрація газу.

Оксид вуглецю СО — безбарвний газ, у чистому вигляді він має дуже слабкий, майже невідчутний запах часнику. Людина не відчуває його при вдиханні, тому отруєння настає непомітно.

Висновки

Безпека в побуті, як і виробництві, може бути забезпечена тільки при суворому дотриманні певних правил безпеки.

В нашому приміщенні діють ті ж чинники, що й у виробництві: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні і звісно — соціально-психологічні. І якщо, як ми кажемо, на роботі нас захистять засоби індивідуального, колективного захисту, потурбується профспілкова організація, адміністрація, щоб забезпечити необхідний рівень техніки безпеки праці, то вдома тільки ми самі можемо себе захистити.

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.
2. Білявський Г. О. , Падун М. М. , Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К. . Либідь, 1995.
3. Єлісєєв А. Т. Охорона праці. — К. , 1995.
4. Корсак К. В. , Плахоттк О. В. Основи екології. — 2-ге вид. — К. . МАУП, 2000.