Актуальність теми дослідження. Важливою складовою національної економіки є банківська система. Від її стану залежить стабільне функціонування та розвиток усіх вітчизняних суб’єктів господарської діяльності. Забезпечення економічної безпеки вітчизняних комерційних банків є важливим завданням у сучасних умовах глобалізації економіки. Це зумовлено тим, що у світовій фінансовій сфері, починаючи зі світової фінансово-економічної кризи, постійно відбуваються локальні кризові явища, які можуть перерости в нову глобальну економічну кризу. У глобалізованій економіці кризові явища торкнуться всіх національних економік. Передусім криза торкнеться банківської системи. Отже, забезпечення економічної безпеки вітчизняних комерційних банків є важливим завданням як для них самих, так і для органів державної влади.

Вітчизняні комерційні банки мають сучасні системи економічної безпеки, але ці системи не змогли ефективно протидіяти факторам загроз, які виникли у період світової фінансово-економічної кризи. Для протидії сучасним фінансовим загрозам потрібно модернізувати існуючі системи економічної безпеки: використовувати досвід іноземних та вітчизняних комерційних банків, активно впроваджувати інноваційні технології протидії небезпекам та загрозам у банківській сфері.

Досвід іноземних банків свідчить про те, що однією з ефективних технологій банківської безпеки є скоринг. На жаль, технології скорингу в роботі систем економічної безпеки комерційних банків не достатньо розповсюджені.

Запровадження комерційними банками України системи скорингу надасть можливість спростити та пришвидшити банківські процеси у різних напрямках своєї діяльності. Завдяки скорингу комерційні банки матимуть можливість знизити вимоги до кваліфікації кредитних інспекторів та прискорити якісний аналіз клієнтів комерційних банків. Такі дії не лише покращать фінансові показники комерційного банку, але й піднімуть рівень його економічної безпеки.

Питання, що були розглянуті в дисертаційній роботі, ще не отримали належного наукового обґрунтування в Україні. Зазначимо, що сам напрямок дослідження є новим та потребує детального вивчення. У наявних в Україні публікаціях питання скорингу розглядаються опосередковано крізь призму прикладів із зарубіжного досвіду. Аналіз самого інструменту скорингу, дослідження способів його побудови та шляхів впровадження в банківську діяльність України у публікаціях відсутній. Питання інструменту скорингу під різним кутом зору досліджували такі вітчизняні науковці, як К. Тагірбеков, Д. Ушакова, С. Мєламедов, О. Бочарова, М. Матвєєв, В. Гапоненко, А. Безпалько, А. Власков, І. Брітченко, О. Ванюшкін, Л. Бондаренко, О. Грабчук, О. Діденко, О. Захаров, О. Кириченко, Т. Ковальчук, І. Бланк, Н. Гуляєва та інші.

Теоретичними питаннями організації системи фінансово-економічної безпеки фінансових установ займалися вітчизняні фахівці: І. Белоусова, З. Борисенко, В. Грушко, В. Рокоча, В. Краліч, Г. Мінаєва, М. Денисенко, В. Сідак, В. Терехов, В. Тимошенко, Д. Прейгер, Л. Шемаєва та інші.

Не зважаючи на значну кількість публікацій, не розкритими залишаються питання побудови скорингових моделей, способів та напрямків їх використання у сфері банківської діяльності, модернізації системи економічної безпеки комерційних банків. Усе це зумовило актуальність обраної теми дослідження та його напрямків.

Наукове завдання дисертаційного дослідження полягає у висвітленні питань побудови та використання скорингу, дослідженні найпоширеніших різновидів скорингових моделей та їх подальше впровадження в діяльність комерційних банків України з метою модернізації системи економічної безпеки.

Зв`язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри управління фінансово-економічною безпекою Університету економіки та права «КРОК» «Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (державний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008 р.), яка виконувалася в рамках узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2011 роки тематичного плану фундаментальних наукових досліджень. Особистий внесок автора полягає в досліджені системи економічної безпеки комерційного банку та розробки пропозицій по її модернізації через впровадження скорингу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій по модернізації системи економічної безпеки комерційних банків через впровадження скорингових технологій.

Визначена мета зумовила розв’язання таких основних завдань:

• визначити потенційні загрози та ризики для економічної безпеки комерційних банків України;
• визначити концептуальні підходи до організації системи економічної безпеки комерційних банків, використовуючи інструменти скорингу;
• проаналізувати сучасний стан використання скорингових технологій у системі економічної безпеки вітчизняних комерційних банків;
• дослідити зарубіжний досвід використання скорингу у банківській сфері та визначити шляхи його використання у діяльності систем економічної безпеки вітчизняних комерційних банків;
• проаналізувати вплив використання скорингу в системі економічної безпеки на фінансові показники комерційних банків;
• запропонувати шляхи модернізації систем економічної безпеки комерційних банків із врахуванням комплексного використання скорингових технологій в їх діяльності;
• визначити зміст інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки комерційних банків на основі скорингу;
• розробити рекомендації про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки комерційного банку із врахуванням інструментів скорингу.

Об’єктом дослідження є система економічної безпеки комерційного банку України.

Предметом дослідження є способи модернізації системи економічної безпеки комерційного банку шляхом застосування скорингу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, зокрема засади економічної теорії про систему економічної безпеки комерційного банку, сучасна теорія управління, теоретичні розробки зарубіжних та вітчизняних науковців. Застосовувався комплекс загальнонаукових методів, а саме: аналітично-синтетичний метод, метод оцінювання (розділ 1, §1.1, §1.2, §1.3, розділ 3, §3.3); графічний метод (розділ 2, §2.2, §2.4, розділ 3, §3.1, §3.2); та методи прогнозування (розділ 2, §2.3). Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стало вивчення та переосмислення основних практичних досягнень та фінансових результатів вітчизняних комерційних банків. У дослідженні широко використовувалися логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм модернізації системи економічної безпеки комерційного банку, а також методи факторного, економіко-математичного, статистичного та техніко-економічного аналізу (розділ 2, §2.2, §2.4). Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася конкретним завданням і поставленою у дисертації метою.

Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики, звіти суб’єктів господарювання, отримані дисертантом дані розрахунково-аналітичного і статистичного аналізу та законодавчі акти. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України з питань банківської діяльності, документи Кабінету Міністрів України, статистичні дані Держкомстату України та Міністерства фінансів України, статистичні та аналітичні матеріали Національного банку України та джерела Internet. При написанні дисертації проаналізовано монографії та статті зарубіжних й вітчизняних авторів, тези доповідей із питань економічного і фінансового аналізу діяльності комерційних банків, прогнозування, економічної безпеки, банківської справи, теорії грошей і кредиту.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну роботи, є такі:

вперше

• запропоновано комплексне використання скорингу (аплікаційний/ поведінковий/ колекторський) в системі економічної безпеки комерційних банків України, що дає змогу підвищити рівень управління ризиками, визначити ступінь надійності клієнтів та прийнятну вартість портфелів проблемної заборгованості і в цілому сприяти здійсненню модернізації системи економічної безпеки вітчизняних фінансових установ;
• адаптовано міжнародний досвід використання скорингових технологій як елементу модернізації системи економічної безпеки вітчизняних комерційних банків, який дозволить знизити або мінімізувати банківські ризики;
• визначено зміст інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки банків на основі використання скорингових технологій, що дає можливість своєчасно виявляти та прогнозувати появу нових та можливу трансформацію існуючих небезпек, загроз та ризиків;

удосконалено

• концептуальні підходи до модернізації системи економічної безпеки комерційних банків шляхом впровадження скорингових технологій, які для максимізації прибутку та мінімізації витрат дозволяють провести якісну оцінку клієнтів банку та визначити стратегію роботи з ними;
• технології прогнозування дій клієнтів комерційних банків України на основі використання скорингу, що надає можливість зменшити рівень неповернення позичених коштів;
• механізми оцінки ризиків шляхом використання скорингових систем у діяльності банків;

дістали подальшого розвитку

• організаційно-технологічне забезпечення використання скорингу в системі економічної безпеки комерційних банків;
• інструментарій скорингу, який застосовується для оцінки надійності клієнтів комерційних банків;
• інструменти оцінки клієнтів комерційних банків в системі забезпечення економічної безпеки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що наукові положення, рекомендації та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

На теоретичному рівні – науковими установами та організаціями для подальшого вивчення особливостей та специфіки теоретичних засад економічної безпеки банківських установ та розробки моделей систем економічної безпеки комерційних банків і технологій протидії сучасним небезпекам та загрозам у їх діяльності.

На практичному рівні — наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані для модернізації системи економічної безпеки в умовах нестабільної економіки шляхом застосування скорингу.

Одержані в дисертації результати, а саме створена автором модель колекторського скорингу, використані Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» для зменшення рівня простроченої заборгованості банку (довідка № 00351-АЗ від 15 грудня 2010 року). Наукові рекомендації про побудову поведінкового скорингу, зокрема диверсифікацію, використало у своїй роботі з клієнтами Акціонерне товариство «УкрсибБанк» (довідка № 224/14 від 5 лютого 2010 року).

Окрім того, окремі висновки та положення роботи можуть бути використані при викладанні навчальних курсів у вищих навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки про способи модернізації системи економічної безпеки комерційного банку шляхом використання скорингу. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки. У дисертації використано створені автором ідеї та положення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати наукового дослідження обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри управління фінансово-економічною безпекою Університету економіки та права «КРОК» та доповідалися на міжвузівській науково-практичній студентській конференції «Інтернет – банкінг: стан, проблеми та перспективи розвитку» (квітень 2005 року, м. Київ); міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на науково-практичній конференції «Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва» (березень 2008 року, м. Ірпінь); другій міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (квітень 2008 року, м. Сімферополь-Алушта); другій міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (травень 2008 року, м. Київ); науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України» (квітень 2009 року, м. Сімферополь); міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Науковий потенціал сучасної юриспруденції» (грудень 2009 року, м. Тернопіль).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані автором у 18 наукових працях, у тому числі 2 параграфи у колективних монографіях, 4 статті у наукових фахових виданнях, та 7 тезах доповідей на наукових конференціях, 5 – в інших виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 234 сторінки комп’ютерного тексту, з яких 194 сторінки основного тексту. Робота містить 12 таблиць, 32 рисунки, 11 додатків (на 16 сторінках) та список використаних джерел (192 найменування на 8 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й завдання дослідження, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи забезпечення економічної безпеки комерційних банків України» визначено стан економічної безпеки комерційних банків, сутність організації економічної безпеки комерційних банків України, проаналізовано різновиди ризиків у системі економічної безпеки діяльності комерційних банків України, розглянуто скоринг, як інструмент управління безпекою комерційних банків.

У першому підрозділі «Загрози та ризики економічної безпеки комерційних банків в умовах нестабільної економіки» проаналізовано поняття ризик та його різновиди, стан економічної безпеки комерційних банків України. З’ясовано, що ризики чинять значний вплив на розвиток комерційного банку, а економічна безпека залежить від низки як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Економічна безпека комерційного банку — це стан, який забезпечує його стабільність та економічний розвиток, гарантує захист його фінансових і матеріальних ресурсів, здатність адекватно і без суттєвих втрат реагувати на зміни як ситуації в середині країни, так і за її межами. У дисертаційному дослідженні з’ясована природа і суть економічної безпеки, бо саме вона є необхідною складовою комерційної мети – збільшення прибутку, накопичення капіталу, захисту власних комерційних інтересів, а також зміцнення позицій на ринку банківських послуг. Банківська діяльність передбачає проведення операцій, пов’язаних із різноманітними ризиками, які по-різному впливають на економічну безпеку самого комерційного банку. Банки повинні визнавати такі ризики та постійно провадити їх моніторинг.

У другому підрозділі «Концептуальні основи системи економічної безпеки комерційних банків» визначено, що економічна безпека банківських операцій має комплексний характер і залежить від ефективного й коректного використання скорингових технологій, з одного боку, та від активних заходів по економічному захисту від ризиків, з іншого боку. За даними експертів доходи від кредитних операцій складають від 75% до 90% прибутку комерційних банків, тому ці операції потребують надійного захисту.

Універсальної системи заходів безпеки кредитних операцій, якою б могли скористатися всі комерційні банки, не існує. Банки, спираючись зокрема і на нормативно-правові документи, самостійно обирають заходи захисту, які б не допустили втрату фінансових засобів та вигоди від кредитування своїх клієнтів. В дисертації, з метою визначення характеру впливу скорингових систем на фінансові результати банків, було проаналізовано діяльність 29 комерційних банків та визначено позитивний вплив скорингових технологій на діяльність комерційних банків, що їх застосовували. З’ясовано, що створення якісного менеджменту ризиків стає одним із пріоритетних напрямків при модернізації системи економічної безпеки комерційними банками. Більшість ризиків пов’язана з активними операціями банку, насамперед кредитною та інвестиційною діяльністю. Той факт, що комерційний банк здійснює одночасно активні й пасивні операції, вказує на додаткові чинники ризику та зумовлює розробку особливого підходу до зниження їх впливу на фінансову безпеку банку. Скоринг здатен забезпечити комерційним банкам належний рівень захисту, оскільки має широкий спектр призначення. Саме тому питання про використання в безпосередній діяльності комерційних банків системи скорингу стає для них актуальним. Скорингові моделі допоможуть банкам розв’язати низку питань економічної безпеки.

У третьому підрозділі «Сучасні скорингові технології» зазначено, що органи нагляду повинні періодично переглядали свої пруденційні правила й вимоги, оцінювати ступінь їх актуальності та розробляти нові положення, адже діяльність комерційного банку пов’язана з ризиками, може супроводжуватися негативними проявами, несвоєчасне усунення яких спричиняє серйозні проблеми не лише для банку, але й для економіки країни в цілому. Визначено, що скорингові технології здатні забезпечити якісно вищій рівень фінансових показників комерційних банків.

Важливою компонентою банківського менеджменту є стратегія управління ризиками. Вона повинна забезпечити мінімізацію можливих втрат при здійсненні банківських операцій, які в умовах ринкової економіки та конкуренції неможливі без ризику. Завдання банківського менеджменту – мінімізувати ризик у межах здійснюваних операцій. Невизначеність — це ситуація, в якій ступінь ймовірності отримання позитивних результатів прийнятого рішення невідома, а в окремих випадках — невідомий весь спектр наслідків такого рішення. Для суб’єкта господарювання приймати рішення в ситуації невизначеності не лише невигідно, але й загрозливо, оскільки невизначеність може перерости в ризик.

Менеджмент комерційного банку має можливість скористатися інформаційною базою та застосувати вдосконалені підходи до оцінювання різних видів ризиків і спрогнозувати їх вплив на прибутковість банку. У такому випадку переходять від узагальнених показників ризикованості діяльності комерційного банку до оцінки кожного конкретного виду ризику, на який наражається банк у процесі свого функціонування. Вибір показників визначається економічною суттю та специфікою конкретного виду ризику.

У четвертому підрозділі «Зарубіжний досвід використання скорингу» показано, що скорингові системи широко використовуються в банківській сфері різних країн світу. Спочатку скорингові системи були лише в медицині та згодом поширилися і почали активно застосовуватися в економіці. Саме некоректне застосування скорингових систем (а саме кредитування ненадійних позичальників) призвело до виникнення світової фінансової кризи. Скорингові системи дозволили іноземним банкам скоротити ресурси та переорієнтувати цільове використання коштів.

У другому розділі «Скоринг у системі економічної безпеки комерційних банків України» проаналізовано структурні елементи аплікаційного, поведінкового та колекторського скорингів, використання скорингових систем комерційними банками України, методи покращення якості кредитного портфеля комерційних банків.

У першому підрозділі «Скоринг, як інструмент оцінки клієнтів комерційного банку» визначено, що використання інструменту скорингу чинить позитивний вплив на економічну безпеку банків та на економічні показники в цілому. Комерційні банки України мають використовувати різноманітні види скорингу (аплікаційний / поведінковий / колекторський / тощо), адже кожен із таких інструментів розв’язує низку важливих питань у процесі діяльності комерційного банку. Аплікаційний скоринг надає можливість комерційному банку прийняти принципове рішення про надання позики клієнту чи у її відмові. Від цього рішення залежить якість майбутнього кредитного портфеля банку та зрештою його кінцеві фінансові показники. Поведінковий скоринг оцінює вірогідність погашення клієнтом заборгованості внаслідок виконання ним певних дій. Сьогодні поведінковий скоринг у своїй поточній діяльності використовує незначна кількість комерційних банків України. Колекторський скоринг створює можливість комерційному банку за мінімальних витрат досягти високих результатів у роботі з проблемними позичальниками і тим самим покращити результати та зменшити розміри резервів по відношенню до проблемного портфеля.

Скоринг — це метод, який дає змогу фахівцям з економічної безпеки банку за умов відсутності інформації про дійсну платоспроможність клієнтів проводити їх ранжування (за скоринговим балом) та визначати групи ризику, залучаючи іншу наявну інформацію про них. Суб’єктами здійснення скорингу є фахівці з фінансово-економічної безпеки: професіонали з фінансово-економічної безпеки та аналітики з питань фінансово-економічно безпеки (рис. 1).

Скорингова модель побудована на відомих даних про позичальників, враховуючи які можна визначити рівень (бал) платоспроможності кожного окремого позичальника.

У другому підрозділі «Аналіз використання скорингу у діяльності вітчизняних комерційних банків» зроблено висновок про те, що система скорингу дозволяє значно збільшити об’єм продажів кредитних продуктів комерційного банку шляхом скорочення термінів перевірки кредитної заявки та індивідуального налаштування параметрів кредиту під кожного позичальника (табл. 1). Окрім того, система скорингу забезпечує швидку й об’єктивну оцінку при ухваленні рішень про видачу позик, що надає можливість комерційному банку досягти відповідного рівня економічної безпеки. Досліджено вплив на показники комерційних банків України використаних ними скорингових систем. Для аналізу кредитного портфеля та розміру резервів банку було обрано 29 комерційних банків.

Таблиця 1.

 

Розмір наданих кредитів (01.01.2009)

Джерело: складено автором за даними Національного Банку України:        www.bank.gov.ua.

 

У стовпчику «Система скорингу» показана наявність у комерційного банку скорингової системи. Оскільки комерційні банки різняться між собою за рівнем відношення резервів до активів, тому для зручності 29 комерційних банків були розподілені за цим показником (табл. 2). Для того, щоб визначити чи така різниця між двома групами комерційних банків (1 група – комерційні банки, що не використовували скоринг (середнє значення 7,2); 2 група – комерційні банки, що використовували скоринг (середнє значення 4,7)) є суттєвою, у дисертаційній роботі було проведено t — тест (табл. 3). Результати тесту показали, що комерційні банки, які користуються скоринговими системами займають виграшну позицію порівняно з тими комерційними банками, які скорингові системи не застосовували. Інструмент скорингу створює можливість за наявної про позичальника інформації більш якісної оцінки його платоспроможності. У розвинених країнах скорингові системи регулюються на рівні законодавства. Системи скорингу, що використовувалися банками під час активного кредитування, дозволили не лише збільшити обсяги наданих кредитів, прискорити сам процес кредитування, а й підвищити якість кредитного портфеля банку.

Таблиця 2.

Наявність / відсутність скорингових систем (01.01.2009)

Джерело: складено автором за даними Національного Банку України: www.bank.gov.ua.

 

Системи скорингу дозволяють оцінювати кредитні ризики позичальників та всього кредитного портфеля, ґрунтуючись на адаптованій до отриманих даних унікальній моделі, яка здатна враховувати анкетні дані позичальників, експертні знання менеджменту комерційного банку, численні статистичні оцінки про різні кредити, численні оцінки, які побудовані на об’єктивній регіональній та галузевій інформації, поведінці клієнтів під час виплати кредитів тощо. Проведене в дисертаційній роботі дослідження показало, що впровадження системи скорингу має позитивний вплив на стан економічної безпеки комерційних банків та в цілому на економічні результати та імідж банку.

Таблиця 3.

Різниця показників між групами вітчизняних комерційних банків

	Комерційні Банки України, що не використовували скоринг	Комерційні Банки України, що використовували скоринг
Середнє значення	7.224117647	4.731666667
Дисперсія	10.14386324	2.859087879
Кількість даних	17	12
Гіпотетична різниця середніх	0
df	25
t-статистика	2.727690236
P (T<=t) однобічне	0.005747878
t-критичне однобічне	1.708140745
P(T<=t) двобічне	0.0114955756
t-критичне двобічне	2.059538536

Джерело: складено автором.

 

Рівень резерву тих комерційних банків, які в своїй діяльності використовували інструмент скорингу, нижчий у порівнянні з тими комерційними банками, де скорингові системи не використовувалися.

У третьому підрозділі «Прогнозування поведінки клієнтів комерційного банку за допомогою скорингу» визначено, що важливим етапом при побудові скорингових моделей є робота над характеристиками клієнтів. Значні зміни в економіці та зрушення в поведінці клієнтів можуть позначитися на змінах шаблонів поведінки. Регулярний моніторинг комерційним банком скорингових моделей допоможе виявити значну невідповідність між реальними та прогнозованими даними. У такому разі модель може бути переглянута. Звіти з моніторингу скорингових карт мають висвітлювати два основні аспекти — стабільність вхідної популяції та силу передбачуваних скорингових моделей. Звіти зі стабільності банк повинен робити з моменту впровадження в свою діяльність скорингових систем. Ранній моніторинг допоможе виявити помилки під час впровадження скорингових систем. При розрахунку скорингового балу використовуються не лише надані клієнтами дані, а й вивчається їх поведінка під час виплати позик. Для того, щоб поведінкові скорингові системи запрацювали справді ефективно, комерційним банкам необхідно обмінюватися один з одним інформацією.

У четвертому підрозділі «Формування кредитного портфеля комерційних банків із використанням скорингу» з’ясовано сутність колекторського скорингу та способи його побудови. В Україні сьогодні існує попит на послуги Бюро кредитних історій з боку комерційних банків та організацій, які надають послуги з відстрочкою платежу. Національний банк України та Кабінет Міністрів України активно підтримують створення Бюро кредитних історій. Аналіз міжнародного досвіду доводить наявність безпосереднього зв’язку між інформаційною відкритістю та ефективністю фінансового посередництва. Наразі склалися необхідні й достатні передумови для проведення практичних заходів по організації Бюро кредитних історій.

Зміни шаблонів поведінки мають бути відображені у скорингових моделях. Банк має право переглядати свої скорингові моделі. Скорингові системи є перспективними й для українського ринку та повинні регулюватися на рівні вітчизняного законодавства. Скажімо, у розвинених країнах світу питання про скорингові системи регулюються на законодавчому рівні вже досить давно (наприклад, у США та Німеччині в скорингових моделях заборонено використовувати такі параметри як стать та релігійна приналежність).

Досвід інших країн світу повинен спонукати вітчизняні комерційні банки до залучення у свою професійну діяльність систем скорингу, які відкриють перед ними нові можливості для розвитку, бо вони впливають не лише на прибутковість комерційних банків, але й на їх економічну безпеку.

У третьому розділі «Модернізація системи економічної безпеки комерційних банків шляхом впровадження скорингу» розглянуто питання удосконалення системи скорингу при прогнозуванні рівня зборів, формування різних інструментів скорингу в системі економічної безпеки банків та проаналізована ефективність використання інструменту скорингу в підвищенні рівня економічної безпеки комерційного банку.

У першому підрозділі «Комплексна оцінка простроченого портфеля з використанням скорингу» висвітлено питання використання інструменту скорингу при прогнозуванні рівня зборів. Проведені дослідження показали, що скоринг поступово поширюється серед комерційних банків України як швидкий метод якісного аналізу клієнтів. Скорингові системи дають можливість комерційним банкам проводити сегментацію боржників, визначати вартість портфелів проблемної заборгованості, обирати оптимальну стратегію роботи тощо.

Сьогодні у всіх комерційних банків України виникають проблеми з простроченою заборгованістю своїх клієнтів. Банки змушені такі проблемні кредити передавати до колекторських компаній або ж створювати структурні підрозділи, завданням яких є зменшення клієнтом рівня простроченої заборгованості.

Важливого значення перед початком роботи з простроченою заборгованістю набуває детальне визначення рівня планових зборів, оскільки від нього залежить рівень витрат банку. Системи скорингу допомагають максимально точно визначити рівень зборів та витрат банку.

У другому підрозділі «Впровадження інструментів скорингу для зменшення рівня простроченої заборгованості» досліджено питання використання інструменту скорингу для забезпечення економічної безпеки банку. Скорингові системи відкривають перед комерційними банками нові можливості для проведення всебічного аналізу клієнтів-боржників, що дозволить і надалі кваліфіковано проводити роботу та досягти високого рівня економічної безпеки.

Як показує досвід США, Швейцарії, Росії, Німеччини, де скорингові системи були впроваджені значно раніше, ніж в Україні, ними послуговуються не лише при кредитуванні, але й при роботі Бюро кредитних історій та при прийняті маркетингових рішень.

У третьому підрозділі «Вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки комерційного банку з використанням скорингу» було окреслено шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки комерційних банків шляхом впровадження технології скорингу. Це зумовлено тим, що в умовах високої невизначеності процесів, які відбуваються у вітчизняній та світовій економіці, стабільна робота і розвиток комерційних банків значною мірою залежить від своєчасного надання його керівникам достовірної інформації про стан і ймовірний розвиток подій у фінансовій сфері, зокрема про фактори загроз для економічної безпеки комерційних банків та можливу їх трансформацію. Як один із способів модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення ми запропонували фахівцям з безпеки використовувати у своїй роботі аплікаційний, поведінковий та колекторський скоринг, які слугують для оцінки клієнтів та прогнозування їх можливої поведінки, для своєчасного попередження загрози неповернення клієнтом запозичених коштів та розробки ефективної стратегії роботи з ним. Розроблено модель інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки комерційного банку

ВИСНОВКИ

Основні наукові результати проведеного дослідження дозволили вирішити важливе наукове завдання, яке полягало у висвітленні питань побудови та використання скорингу, дослідженні найпоширеніших різновидів скорингових моделей та їх подальше впровадження в діяльність комерційних банків України з метою модернізації системи економічної безпеки, що дало змогу зробити такі висновки і пропозиції:

1. Вітчизняні комерційні банки здійснюють свою діяльність в умовах постійних небезпек, загроз та ризиків, які є наслідками кризових явищ, що відбуваються у світовій та вітчизняній економіці. У цих умовах стабільна робота та розвиток комерційних банків залежать від ефективності функціонування власних систем економічної безпеки. Наслідки світової фінансової кризи показали, що існуюча система економічної безпеки вітчизняних комерційних банків потребує модернізації шляхом впровадження інноваційних технологій.
2. При побудові сучасної системи економічної безпеки комерційних банків необхідно адаптувати іноземний досвід використання ефективних технологій протидії факторам небезпек та загроз у банківській сфері. Однією з таких інноваційних технологій є скоринг, що застосовується для розв’язання різноманітних завдань, які постали перед сучасною системою безпеки банку. Використання скорингових технологій, як елементу модернізації системи економічної безпеки вітчизняних комерційних банків, дозволить знизити або мінімізувати пов’язані з наданням кредитів банківські ризики.
3. Модернізація системи економічної безпеки комерційних банків залежить від запровадження сучасних технологій протидії факторам небезпек та загроз внутрішнього та зовнішнього середовища, зокрема скорингу. Використання інструментів скорингу є однією з умов модернізації системи безпеки в цілому. До теперішнього часу скорингові технології не знайшли відгуку у діяльності суб’єктів системи економічної безпеки вітчизняних комерційних банків, що значною мірою знижує можливості протидії сучасним небезпекам, загрозам та ризикам, зокрема при кредитуванні позичальників та визначенні відповідної стратегії роботи з ними тощо. Комплексне використання скорингу дозволить комерційним банкам підвищити рівень управління ризиками, визначити ступінь надійності клієнтів та прийнятну вартість портфелів проблемної заборгованості і в цілому сприяти здійсненню модернізації системи економічної безпеки вітчизняних фінансових установ.
4. В умовах високої економічної невизначеності функціонування системи економічної безпеки комерційного банку значною мірою залежить від своєчасного отримання та аналізу інформації про процеси, які відбуваються в його зовнішньому та внутрішньому середовищах. З’ясовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення є основою для створення інформаційної бази із залученням інструментів скорингу до системи економічної безпеки вітчизняних комерційних банків.
5. Набули подальшого розвитку концептуальні засади модернізації системи економічної безпеки комерційних банків, які ґрунтуються на впровадженні скорингових технологій, що дозволяє на основі наданої клієнтами або самостійно отриманої банком інформації провести якісну оцінку позичальників комерційного банку, визначити стратегію роботи з клієнтами для максимізації прибутку та мінімізації витрат банку, надати якісну оцінку вартості портфеля проблемної заборгованості з метою подальшого його продажу тощо.
6. Доведено, що економічна безпека банків є необхідним елементом при досягненні стратегічної мети – збільшення прибутку, накопичення капіталу, захисту інтересів, а також укріплення позицій на ринку банківських послуг. Використання скорингу позитивно впливає на стан економічної безпеки вітчизняних комерційних банків та їх економічні показники в цілому. Для запровадження інструментів скорингу в систему економічної безпеки комерційних банків необхідне відповідне організаційно-технологічне та кадрове забезпечення.
7. Визначено, що скоринг є важливим компонентом механізму оцінки банківських ризиків та сприяє забезпеченню економічної безпеки вітчизняних комерційних банків. Важливим при побудові скорингових моделей є визначення їх змісту та аналіз характеристик клієнтів-позичальників. Прогноз дій клієнтів комерційних банків за допомогою скорингових технологій надає можливість банкам зменшувати рівень неповернення запозичених коштів та визначає стратегію їх роботи з клієнтами.
8. Встановлено, що в інформаційно-аналітичній діяльності важливим є своєчасне надання достовірної інформації керівникам банку. Інформаційні документи повинні бути зрозумілими для споживача. В умовах подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи стабільна робота і розвиток банку, його економічна безпека значною мірою залежить від ефективності інформаційно-аналітичного функціонування власної системи безпеки. Система безпеки банку повинна включати всі власні ресурси банку, зокрема інтелектуальні, правові, адміністративні, матеріально-технічні, технологічні, фінансові тощо.
9. З’ясовано, що комерційні банки, які використовували у своїй поточній діяльності скорингові системи, мають кращі фінансові показники, ніж ті комерційні банки, які не застосовували скорингові системи. Системи скорингу надають комерційним банкам нових можливостей та значних переваг. Побудова та застосування системи скорингу допомагає комерційним банкам ефективно використовувати обмежені інформаційні можливості для досягнення значних результатів у своїй діяльності.
10. Визначено, що скоринг — це метод, який дає змогу фахівцям із економічної безпеки банку здійснювати ранжування клієнтів (за скоринговим балом) та визначати групи ризику в умовах відсутності інформації про їх дійсну платоспроможність, використовуючи іншу наявну інформацію про них. Суб’єктами здійснення скорингу є фахівці з фінансово-економічної безпеки: професіонали з фінансово-економічно безпеки та аналітики з питань фінансово-економічно безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Розділи у колективних наукових монографіях:

1. Управління економічною безпекою в банку. Проблеми управління економічною безпекою суб’єктів господарювання: монографія / [Л. Патєрікіна та ін.]. – К.: Ун-т економіки та права «КРОК», 2008. – С. 265–280.
2. Фінансово-організаційне та правове забезпечення інвестиційного процесу в Україні. Реструктуризація промисловості в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку економіки: монографія / [Л. Патєрікіна та ін.]. – К.: ТОВ «Дорадо-друк», 2009. – С. 249–261.