Вступ

Місто-герой — почесне звання міст з часів існування СРСР, яке було надано 12 містам і одній фортеці. Це звання їм присвоєно після Великої Вітчизняної війни. Положення про звання міст-героїв було затверджено 8 травня 1965 р.

Відповідно до «Положення про ордени, медалі, і почесні звання СРСР» 1979 року місто, нагороджене цим «міста-героя», одержувало найвищі нагороди СРСР — орден Леніна та медаль «Золота Зірка». Чотири міста (Київ, Севастополь, Одеса та Керч) знаходяться в Україні, одне місто (Мінськ) та Берестейська фортеця-герой розташовані на території Білорусі, решта сім міст — в Росії.

Вперше містами-героями були названі міста Ленінград (Санкт-Петербург), Сталінград (Волгоград), Севастополь і Одеса в Наказі Верховного Головнокомандувача від 1 травня 1945.

1. Ленінград

1 травня 1945 року Ленінград разом із Одесою, Сталінградом, Севастополем був удостоєний звання місто-герой. 8 травня 1965 року місто одержало орден Леніна та медаль «Золота Зірка».

На площі Повстання був установлений обеліск «Місту-герою Ленінграду». На площі Перемоги в 1975 році було встановлено монумент героїчним захисникам Ленінграда.

На Піскарьовському меморіальному цвинтарі горить вічний вогонь і встановлений монумент «Родина-Мати». Державний меморіальний музей оборони та блокади Ленінграда.

За час блокади в Ленінграді померло понад 641 тис. мирних жителів, десятки тисяч померли вже після того як були вивезені на Велику землю.

2. Одеса

Одесу звільнили 10 квітня 1944 р. Наслідки військових дій були катастрофічними. Зруйновані підприємства, портові і складські споруди, величезна кількість адміністративних і житлових будівель. Місто стояло в руїнах, але вже до кінця 1951 місто було відновлено.

Населення Одеси мужньо переносило тягар облоги — систематичні нальоти ворожої авіації та артилерійські обстріли, нестачу продовольства, медикаментів.

У цих важких умовах жодного дня не припинялася робота фабрик та заводів. Тільки за наказом Вищого Головного командування Чорноморський флот з 1 по 16 жовтня евакуював війська, які захищали Одесу, на Кримський півострів. 22 грудня 1942 року була заснована медаль «За оборону Одеси», якою нагороджено понад 130 тисяч учасників оборони.

До 9 квітня 1944 року місто було окуповане ворогом, але боротьба не припинялася. В Одесі та передмісті діяло 6 партизанських загонів та 45 підпільних груп. їхньою базою в часи окупації були одеські катакомби — складний лабіринт підземних галерей, які утворилися в результаті видобутку каменя-черепашника.

Катакомби були непереможною фортецею під землею. Нині в катакомбах біля села Нерубайського створений підземний музей, який відтворює партизанський табір часів війни.

«Крила Перемоги» / Подвигу міста-героя Одеси у ВВВ, стела

10 квітня 1944 року Радянська Армія, Чорноморський флот при активній підтримці партизанів та підпільників звільнили Одесу від фашистів.

8 травня 1965 року Одесі присвоєне звання «Місто-герой».

3. Севастополь

Містом-героєм Севастополь назвав народ колишнього Радянського Союзу уже в перші роки Великої Вітчизняної війни. Офіційно це почесне найменування було закріплено в першотравневому наказі №20 1945 р. Верховним Головнокомандуючим СРСР.

22 червня 1941 року місто зазнало першого бомбардування німецької авіації, метою якої було мінувати з повітря бухти, блокувати флот. План був зірваний зенітною і корабельною артилерією Чорноморського флоту. Після вторгнення німецької армії до Криму почалася оборона міста, що тривала 250 днів (30 жовтня 1941—4 липня 1942). 7 листопада 1941 року Ставка Верховного Головнокомандування створила Севастопольський оборонний район. Радянські війська Приморської армії (генерал-майор Іван Петров) і сили Чорноморського флоту (віце-адмірал Пилип Октябрський) відбили у листопаді і грудні 1941 року два великих наступи 11-й армії Манштейна, скувавши великі сили противника. Перебудовою всього життя міста на військовий лад, роботою для фронту севастопольських підприємств керував Міський комітет оборони (МКО), голова — перший секретар Севастопольського міськкому ВКП(б) Б. О. Борисов. У червні-липні 1942 року гарнізон Севастополя, а також війська, евакуйовані з Одеси чотири тижні оборонялися проти переважаючих сил противника. Місто було здано, лише коли можливості оборони були вичерпані. Це сталося 9 липня 1942 року. У 1942—1944 севастопольським підпіллям керував учасник героїчної оборони міста В. Д. Ревякін. 7 травня 1944 року війська 4-го Українського фронту (ген. армії Федір Толбухін) після штурму німецьких оборонних зміцнень на Сапун-горі, 9 травня звільнили місто, а 12 травня від німецьких військ був очищений мис Херсонес.

Меморіал героїчної оборони Севастополя 1941-1942 рр.

Монументальний пам’ятник, присвячений захисникам Севастополя в роки Великої Вітчизняної війни, споруджений на центральній площі міста. Спочатку в 1964 році встановили 19 гранітних плит з назвами частин і з’єднань Чорноморського флоту, Приморської армії і міських організацій, що брали участь у 250-денну оборону Севастополя. Автори проекту — М.М. Бігунів, В.М. Артюхов, Б.В. Калинка. У 1967 році правіше з’явилися ще сім плит з прізвищами 54 Героїв Радянського Союзу, удостоєних цього звання за героїзм, проявлений при захисті столиці Чорноморського флоту. Одночасно за проектом архітектора І.Є. Фіалко та скульптора В.В. Яковлєва було споруджено масивний залізобетонний рельєф, що символізує відображення захисниками міста трьох фашистських штурмів. Зліва від меморіальних плит — стилізоване зображення якоря, символу надії, і дати «1941-1942».

У меморіальної стіни 10 травня 1973 відкритий Пост № 1, на якому севастопольські школярі несуть почесну варту.

4. Сталінград

Волгоград (Сталінград) – місто в Росії, адміністративний центр Волгоградської області, місто-герой. Розташований на р. Волга.

Найсерйознішим потрясінням в історії міста стала Велика Вітчизняна війна. Сталінградська битва розпочалася 17 липня 1942 року, а 23 серпня місто зазнало масованого бомбардування, що знищило або серйозно пошкодивши велику частину міських будівель. У вересні бої йшли вже в центрі міста. Битва за Сталінград є однією з найбільших битв в історії всього людства. У Сталінграді відбувалися бої небаченої інтенсивності. Наприклад, центральний вокзал міста переходив з рук в руки 13 разів, а відомий Мамаєв курган (одна з висот Волгограда) було захоплено і знову відбито 8 разів.

Скульптура «Родина-мать зовёт!»

Через інтенсивні бої курган змінив свої обриси. Все ж таки, наступаючим військам вермахту не вдалося зламати опір захисників міста. 19 листопада розпочався контрнаступ радянських військ, незабаром німецько-фашистське угруповання опинилася в оточенні. 31 січня 1943 її командувач генерал-фельдмаршал Паулюс здався в полон, а 2 лютого, з ліквідацією залишків оточеного угруповання, Сталінградська битва була закінчена. Почалося відновлення практично повністю зруйнованого міста. 10 листопада 1961, місто Сталінград з ідеологічних причин за рішенням XXII з’їзду КПРС було перейменовано на Волгоград.

5. Берестейська фортеця

Берестейська фортеця— фортеця в місті Берестя в Білорусі. Фортеця-герой (з 1965 року). З 1971 — меморіальний комплекс.

Берестейська фортеця відіграла дуже важливу роль у II світовій війні.

Вічний вогонь і головний монумент

2 вересня 1939 року перші бомби впали на фортецю. 7 вересня в Берестя тимчасово перебував Генеральний штаб Другої Речі Посполитої на чолі з Верховним головнокомандувачем Едвардом Ридз-Смігли та міністр закордонних справ Юзеф Бек. Військові частини, що базувалися поблизу Берестя, повинні були обороняти місто по лінії фортів, а у випадку невдачі — знищувати мости та концентрувати оборону на 4 укріпленнях. 10 вересня була створена група «Берестя» на чолі з Костянтином Плісовскі. До групи входило 4 піхотні полки, дві батареї 30-го артилерійського полку, 56-ий саперний батальйон, рота зв’язку та медико-санітарна служба.

14 вересня 1939 року частини 10-ї танкової дивізії Гудеріана захопили місто, але наступ на фортецю було відбито. Протягом 3 днів поляки мужньо захищали фортецю. В ніч на 17 вересня Константин Плісовський наказав військам залишити фортецю. Вранці підрозділи 76-го піхотного полку німецької армії захопили Берестейську фортецю. 22 вересня 1939 в місті був проведений парад радянських та німецьких військ. Місто та Цитадель були передані СРСР.

Під вечір 21 червня 1941 німецькі війська сконцентрувалися поблизу радянського кордону. Штурм Берестейської фортеці було покладено на 45-у піхотну дивізію. Наступного дня, о 4-ій годині ранку артобстрілами по фортеці розпочалася німецько-радянська війна. Були знищені склади, обірвався зв’язок. Згодом розпочався штурм фортеці. Радянські війська було розділені на декілька частин. Найбільший опір вдалося здійснити на Волинському та Кобринському укріпленнях, але ввечері 24 червня німецькі війська ними заволоділи. 26 червня німці прорвалися поблизу Трьохаркових воріт, а 30 — через Східний форт. Фортеця була захоплена. Хоча деякі постріли лунали до середини серпня.

Берестейську фортецю було звільнено в результаті Люблін-Брестської операції, що була складовою частиною операції «Багратіон». Операцію провели війська Першого Білоруського фронту під проводом маршала К. Рокоссовського.

Головний удар завдавали війська лівого крила Першого Білоруського фронту на ковельсько-люблінському напрямку. Німецькі війська поблизу міста збудували укріплений район, до якого входили доти, мінні поля. В систему оборони були включені форти Берестейської фортеці. 28 липня 1944 року частинами 12-ї гвардійської стрілецької дивізії, 212-ї стрілецької дивізії, 415-ї стрілецької дивізії, 9-го гвардійского Берестейського стрілецького корпусу 61-ї армії, 48-ї гвардійскої стрілецької дивізії та інших формувань Берестя було звільнено. 20 воїнів у результаті даної операції були нагороджені орденами Героїв Радянського Союзу.

Висновки

Вища ступінь відзнаки — звання «місто-герой» присвоюється містам Радянського Союзу, трудящі яких проявили масовий героїзм і мужність у захисті Батьківщини у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..

Місту, удостоєному вищого ступеня відзнаки — звання «місто-герой»:

а) вручаються вища нагорода СРСР — орден Леніна і медаль «Золота Зірка»;

б) видається Грамота Президії Верховної Ради СРСР.

На прапорі міста, удостоєного вищого ступеня відзнаки — звання «місто-герой», зображуються орден Леніна і медаль «Золота Зірка». У місті, удостоєному вищого ступеня відзнаки — звання «місто-герой», встановлюється обеліск із зображенням ордена Леніна, медалі «Золота Зірка» і текстом Указу Президії Верховної Ради СРСР.

Список використаної літератури

Положенні про почесне звання «Місто-Герой», затвердженому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 (Відомості Верховної Ради СРСР, 1965, N 19, ст. 248, пункт 7.)