Поняття про аналітичний документ. Коротка характеристика видів аналітичних документів. Методологія підготовки та створення аналітичних документів. Основні вимоги до складання інформаційно-аналітичних документів: структура, стиль викладення матеріалу тощо. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів

Аналітичний документ містить два основних функціональних розділи: інформаційний та безпосередньо аналітичний. В залежності від характеру дослідження інформаційний та аналітичний розділи можуть бути рівнозначними або асиметричними за об’ємом, проте жоден з них не повинен складати виключний зміст проекту. Навіть документи, що відносяться до категорії інформаційних довідок включають елементи аналітики (зокрема, це проявляється у відборі фактів). У той же час аналітику не можливо подати без посилання на вихідну інформацію, тому адресат не отримає повної картини проблеми.

Разом з тим, інформаційний та аналітичний розділи безперечно мають власну специфіку. Вона визначає їхній змістовний склад, а також форму подання матеріалу та особливості відповідних лінгвістичних конструкцій.

Розрізняють наступні види аналітичних документів:

Аналітична записка (цілісна інформаційно-політична модель політичної ситуації, з таблицями, які ілюструють івент-аналіз, детальним аналізом проблем, висновками та практичними рекомендаціями, схематичним сценарієм розвитку політичної ситуації). Аналітична записка представляє собою детальний аналіз проблеми, висновки та, у разі необхідності, практичні рекомендації. Визначальним при підготовці аналітичної записки є термін її підготовки – важливо, щоб після її закінчення інформація не втратила своєї актуальності. При підготовці аналітичної записки доцільно залучати максимальну кількість матеріалів, навіть тих, які раніше вже використовувалися. Обсяг аналітичної записки в основному дорівнює 5 – 10 сторінкам.

Оглядова записка (політична картина  дня та аналіз політичного дискурсу в ЗМІ за підсумкам дискурс-аналізу першого етапу дослідження). При складанні оглядової записки інформація з документів, що використовуються, подається як правило у вигляді прямих цитат (допускається їх скорочення з відповідними застереженнями). Оглядова записка в основному використовується для аналізу публікацій у ЗМІ з того чи іншого питання. Обсяг оглядової записки може коливатися від 5 до 20 сторінок.

Довідка (порівняльний портрет мовних особистостей по підсумку другого етапу дослідження та інтенціональний портрет особистості, яка була об’єктом дослідження).

Найбільш поширений вид аналітичної документації, представляє собою короткий огляд окремого аспекту конкретної події (в основному це інформація статистичного та іншого характеру), а також може стосуватися політичних, державних та громадських діячів, питанням функціонування політичних структур тощо. Обсяг довідки зазвичай невеликий – не більше 2-3 сторінок.

Складання будь-якого аналітичного документа повинно відповідати наступним принципам, головними серед яких є наступні:

• орієнтація на потреби замовника;
• формулювання загальної картини проблеми, що розглядається;
• розташування на першому місці основних висновків з проблеми;
• матеріал повинен бути структурованим та логічно викладеним, при цьому рекомендовано використовувати чіткі, зрозумілі фрази, намагатися уникати бюрократичного жаргону.

Інформаційно-аналітична робота, кінцевим продуктом якої є аналітичний документ, складається 7 етапів.

Розглянемо їх детально. На першому етапі відбувається загальне знайомство з поставленим завданням.

На другому етапі необхідно визначитися з термінами та поняттями, які будуть використовуватися під час підготовки документу.

На третьому етапі головна увага приділяється збору інформації з поставленого завдання, причому перевага повинна надаватися перевіреним (тобто таким, що дублюються у 3-4 джерелах) фактам.

Четвертий етап включає у себе оцінку отриманих фактів, їх класифікацію та детальний аналіз.

На п’ятому етапі відбувається побудова гіпотези. Як правило, вона носить робочий характер і у майбутньому може бути переглянута під впливом нових факторів.

Шостий етап передбачає, по-перше, перевірку та затвердження висунутих попередньо гіпотез, по-друге, формулювання висновків та рекомендацій.

Нарешті, на сьомому етапі відбувається безпосереднє оформлення аналітичного документу, що повинно в цілому відповідати вищезазначеним загальноприйнятим принципам.