Завдання просування позитивного іміджу країни в сучасних умовах не можна вирішити методами «агітаційної пропаганди». Починати потрібно з національно-державної самоідентифікації.

Розвиток репутації країни – прямий наслідок демонстрації та захисту національних інтересів. Саме навколо завдання формування репутації країни може й повинна відбутися консолідація суспільства. У минуле десятиліття в Україні розроблялися та реалізовувалися на державному рівні програми з просування іміджу України. Однак необхідно відзначити, що завдання це вирішувалося тільки в площинах зовнішньоекономічної взаємодії та підвищення інвестиційної привабливості України.

Важливо, що питання формування внутрішнього іміджу України були зовсім упущені. Однак без цієї складової неможливо просувати Україну за кордоном, а також постає питання про збереження держави як такої. Створення та просування образу, бренду України й територіальних брендів регіонів України є необхідною умовою підвищення рівня соціального самопочуття в українському суспільстві, від якого, в остаточному підсумку, залежить і позитивне світовідчування громадян, і позитивний образ нашої країни у світі.

Одну з головних ролей в конструюванні іміджу держави відіграє інформаційна політика держави, котра створює можливості формування власного інформаційного поля. Адже в сучасному глобалізованому суспільстві інформація стає тим ресурсом, який дозволяє забезпечити своїй державі процвітання у будь-якій сфері. При цьому формування іміджу держави  безпосереднім чином залежить від інформаційної політики держави і можливості формування власного інформаційного поля. Адже чим більш ефективнішою буде інформаційна політика держави, тим більше вона матиме можливостей наповнювати світовий інформаційний простір інформацією, яка позитивно буде відображатися на її іміджі,  а також матиме можливість протистояти інформаційним війнам та інтервенціям,  і,  разом з тим  матиме змогу самостійно, без зовнішніх впливів, формувати свій власний імідж і попереджати будь-яке негативне перекручування інформації з боку інших міжнародних акторів.

Комплексний аналіз інформаційних складових іміджу держави дає можливість зрозуміти, наскільки важливо для кожної країни мати свій імідж. За допомогою яких складових можна побудувати успішний імідж будь-якої держави. А саме важливість хорошої роботи ЗМІ, дипломатичних служб та участь країни в міжнародних організаціях.

Аналіз внутрішніх і зовнішніх обставин свідчить про те, що попереду в Україні, тривалий перехідний період, протягом якого її імідж може змінитися в кращу або гіршу сторону. Україна не може залишатися в позаблоковому стані, а події, які відбуваються в середині країни не можуть не обминути уваги світової громадськості. І якщо ми є патріотами, то незалежно від того, який у нас політичний устрій, хто у нас при владі, ми повинні турбуватись про те, щоб у світі про українців думали добре. Ми повинні внести свою частку для підняття авторитету України в світі, для розвитку дружніх взаємовідносин з іншими країнами. Тоді у нас влада буде змінюватися на краще, а не навпаки.

Негативні чинники заважають формуванню прозорого, надійного міжнародного іміджу нашої держави і створюють перешкоди для встановлення тривалих зв’язків нашої держави із іноземними партнерами.

Для того, щоб задіяти весь іміджевий потенціал нашої держави, необхідні продумана державна інформаційна політика й чітко спланована брендінгова кампанія. Вдале поєднання внутрішньої та зовнішньої складової іміджу дасть можливість скорегувати негативний імідж України та створити підстави для формування позитивного іміджу України.

Список використаної літератури

1. Міжнародний імідж України : міфи і реалії : аналітична доповідь УЦЕПД / Центр Разумкова. – К., 2001.
2. Недопитанський М. Імідж країни – це дуже серйозно / М. Недопитанський // Віче. – 2002. – № 2 (119).
3. Остапа С. Формування позитивного іміджу. Українська Всесвітня координаційна рада. Вісник за травень 2002. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www. news. ce. lviv. ua.
4. Вербицька Г. Міжнародний імідж України: проблеми та шляхи реформування // Український інформаційний простір: Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / Гол. редактор М. С. Тимошик. – Число 1. – У 2-х ч. – Ч. 2. – К.: КНУКІМ, 2013. – с. 4-8