Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Механізм сільськогосподарського страхування

Вступ

Актуальність теми. Важливим джерелом мобілізації фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться виключно на потреби аграрного сектора економіки у вигляді фінансової взаємодопомоги має стати страхова справа, як економічна складова категорії фінансів.

Об’єктивна економічна необхідність використання страхування, особливо в сільському господарстві, пояснюється недостатніми можливостями держави і ринку забезпечити широку маневреність фінансовими ресурсами господарюючих суб’єктів. У світі централізація не набула широкого розповсюдження. Крім того, саме сільське господарство не спроможне за рахунок власних фінансових ресурсів здійснювати ефективну страхову діяльність. Це під силу в цілому агропромисловому комплексу, тобто коли буде кооперація сільського господарства, як сировинної бази, переробної промисловості і торгівлі.

Аналіз наукових літературних джерел з даної проблеми показав, що суттєві пропозиції в розвиток страхування внесли такі відомі вітчизняні вчені дослідники як М.Дем’яненко, С.Навроцький, К.Воблий, С.Осадець, В.Базелевич, К.Базелевич, М.Клапківа, Н.Внукова, М.Александрова, О.Данілов, О.Заруба, а також такі зарубіжні вчені як В.Райтер, В.Шахов, К.Турбіна, А.Вільямс, В.Гроуз, М.Галагуза, В.Глущенко, В.Смірнов та інші.

Дана робота присвячена вивченню об’єктивної необхідності страхування в сільському господарстві.

Метою роботи є спробувати надати неупереджений погляд на необхідність страхування в аграрному секторі.

1. Сучасний стан сільськогосподарського страхування в Україні

Сільськогосподарське виробництво є одним з найбільш ризикованих напрямів господарської діяльності. Непередбачуваність природних умов та мінливість врожаїв, зміна заходів державної політики щодо регулювання аграрних ринків та коливання цін на сільськогосподарську продукцію є основними факторами, що впливають на зміни в доходах сільськогосподарських товаровиробників Це стримує і розвиток кредитних ринків у сільській місцевості. Саме розвинений страховий ринок може стати однією з умов подальшого збільшення надходження фінансових ресурсів у сільгоспвиробництво. Сьогодні основними причинами, що стримують розвиток сільськогосподарського страхування є недосконала законодавча база та відсутність необхідних суспільних інституцій. Водночас, кількість страхових компаній, що діють на аграрному ринку лишається незначною [2; 4, с. 150].

Проект Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток агрострахування в Україні» надав результати дослідження ринку агрострахування в 2010 році. Дослідження проводилося на підставі даних, наданих страховими компаніями, та інформації з публічних відкритих джерел. До уваги бралися новини страхових компаній, а також інформація, надана учасниками ринку [2].

Дані по агрострахуванню, з урахуванням відкритих джерел, були доступні по 17 страхових компаніях. Деякі компанії надали неповні дані, зокрема зі страхування застав (посівів культур і тварин), що не дозволяє провести якісний аналіз ринку [7].

Дані були зібрані в липні 2010 року і оброблялися в серпні 2010 року. До-кумент дозволяє оцінити стан ринку агрострахування в Україні, тенденції роз-витку і практику виплати страхового відшкодування страховими компаніями.

Восени 2009 року було укладено 467 договорів страхування озимих культур. Більша частина угод укладалася за продукти страхування від повної загибелі (202 договорів) і часткової або повної загибелі посівів культур (224 договорів). Кількість договорів з інших страхових продуктів було незначною.

Основними лідерами ринку за кількістю укладених договорів страхування озимих культур на період перезимівлі були наступні компанії (у відсотковому відношенні від загальної кількості)[1]: Оранта (33%), ТАС (15%), Українська Аграрно-Страхова Компанія (15%), Брокбізнес (12%), Провідна (9%), Уніка (6%), АСКО Донбас-Північний (6%).

Дані компанії укладали договори зі страхування основних сільськогосподарських озимих культур (пшениці, ячменю, жита і рапсу). Страхова компанія «Оранта» уклала договори страхування у 15 областях України, ТАС — в 12 областях. Чотири інші компанії страхували культури в окремих регіонах — УНІКА в 9 областях, Провідна — у 8 областях, Брокбізнес в 5 областях і Українська Аграрно-Страхова Компанія — в 3 областях. Інші страхові компанії укладали договори страхування в однієї-двох областях [3].

Загальна страхова сума склала 268 мільйонів гривень, а сума зібраних премій — 14,4 мільйонів гривень.

Лідерами ринку за показником суми зібраних премій (у % від загальної суми премій зі страхування озимих культур) у сезоні 2009-2010 років були наступні компанії: Українська Аграрно-Страхова Компанія (28%), Оранта (24%), Брокбізнес (12%), Провідна (9%), ТАС (8%), АСКА (6%), ІНГО- Україна (4%), УНІКА (4%), АСКО Донбас-Північний (3%).

Всього було застраховано 211,5 тисяч гектарів посівів озимих культур. Найбільші масиви озимих культур застрахували такі компанії, як Оранта (28%), Українська Аграрно-Страхова Компанія (14%), УНІКА (14%), Брокбізнес (14%), ТАС (10%), ІНГО-Україна (7%) та Провідна (6%).

Навесні 2010 року страховики отримали 219 повідомлень про пошкодження або загибель застрахованих посівів, і страхові компанії виплатили відшкодування по 200 заявленим страховим випадкам [5].

Мал. 2. Рівень збитків та компенсацій по областях, що постраждали внаслідок повені у 2009 р. з розрахунку на 1га постраждалої площі, тис. грн. (дані Міністерства аграрної політики України).

Виплати відшкодування проводилися з трьох страхових продуктів — по повній загибелі, частковій або повної загибелі і з нового продукту — страхування посівів озимих культур на весь цикл виробництва (з покриттям). Найбільше виплат було здійснено за договорами страхування посівів від повної загибелі (111 виплат). За договорами страхування посівів від часткової або повної загибелі було зроблено 84 виплати і 5 виплат за страхуванням на весь цикл виробництва. Загальна сума виплаченого відшкодування склала 26,5 мільйона гривень.

Найбільша кількість виплат за договорами страхування озимих культур була здійснена страховою компанією Оранта (60%). За показником кількості виплат лідерами також були такі компанії, як Українська Аграрно-Страхова Компанія (11%), ТАС (8%) та Провідна (8%).

Найбільшу суму відшкодування (у % від загальної суми відшкодування) виплатила страхова компанія Оранта (54%). Далі в порядку убування розта-шувалися такі компанії-лідери: Українська Аграрно-Страхова Компанія (19%), ТАС (8%), Брокбізнес (7%) та Провідна (7%). Суми відшкодування, виплачені іншими страховими компаніями, були незначними.

Середній рівень збитковості [2] зафіксований на рівні 184% по всьому портфелю, але цей показник істотно відрізняється по страхових компаніях. Мінімальна збитковість була зафіксована на рівні 27,1%. Максимальний рівень збитковості склав 1055%.

Слід зазначити, що рівень збитковості у компаній — лідерів ринку (за за-страхованою площею, за кількістю договорів і за обсягами зібраних премій) у середньому перевищував 100%, тобто компанії-лідери ринку виплатили відшкодувань більше, ніж зібрали премій восени 2009 року. Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що причинами високої збитковості були несприятливі погодні умови взимку 2009-2010 років і недостатній рівень диверсифікованості портфеля по регіонах і по культурах у деяких компаній [4].

Середня ставка премії по портфелю становила 5,4%, при цьому ставки перебували в діапазоні від 2,8% до 12,3%. Залежності між рівнем збитковості і середньою ставкою премій у портфелі за кожною окремою страхової компанії виявлено не було. Так, при середній ставці премії по портфелю нижче 3,8% у кількох компаній рівень збитковості не перевищив 65%. В той же час, у компаній з середніми ставками премії вище 5% рівень збитковості перевищив 110%.

Таблиця 1.1. Зведені дані зі страхування озимих культур і багаторічних насаджень у сезоні 2009-2010 рр.

Показник Кількість договорів Застрахована площа Сума премій Страхова сума Кількість заяв на ви­плату відшкодування Кількість виплат Сума сплаченого від­кодування Середня ставка премії
Повна загибель (озимі) 202 91156 5858151 105211973 116 111 12719940 5,60%
Часткова або повна загибель (озимі) 224 100084 4782404 104957262 97 84 12123842 4,60%
Зазначені ризики 3 180 16245 216600 0 0 0 7,50%
Страхування вро­жаю на весь цикл виробництва (з франшизою) 10 1349 109989 2167020 0 0 0 5,10%
Страхування вро­жаю на весь цикл виробництва з по­криттям (новий продукт) 10 9875 2681731 21747598 5 5 1698049 12,30%
Індекс врожайності 14 4380 198953 7046276 0 0 0 2,80%
Інші 4 4463 760542 26727065 1 0 0 2,80%
Разом 467 211488 14408016 268073794 219 204 26541830 5,40%

За даними страхових компаній, восени 2009 року аграрії воліли страхувати такі озимі культури, як пшениця, рапс і ячмінь. Кілька договорів страхування було укладено по страхуванню озимого жита (7 договорів), озимої гірчиці (4 договору) і виноградників (2 договору з покриттям періоду зимівлі). Всього по страхуванню озимої пшениці було укладено 247 договорів, по ріпаку — 168 договорів і 127 договорів — по ячменю [3].

Протягом останніх років спостерігалася позитивна динаміка розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в державі. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції, що була запроваджена у 2005-2008 pp., сприяла збільшенню кількості договорів страхування сільськогосподарських культур. Сума зібраних страхових премій із страхування сільськогосподарських культур, що проводилась в рамках державної підтримки зросла на 142,6 млн грн з 2005-2008 pp. Із припиненням функціонування бюджетної програми підтримки сільського господарства через механізм здешевлення для товаровиробників страхових платежів різко знизилися і обсяги страхування ризиків в цій галузі. Кількість страхових компаній, що функціонують на аграрному ринку України, незначна. За інформацією 17 страхових компаній, які взяли участь у дослідженні, у 2009 р. було застраховано 510 тис. га, тобто не більше 2 % загальних площ під сільськогосподарськими культурами (табл.1.1).

Втрати врожаю внаслідок несприятливих погодних умов зими 2009-2010 р. й неефективність прямих виплат із бюджету в разі настання катастрофічних подій замість визнаних у світі механізмів підтримки сільгоспвиробників шляхом субсидування частини страхових премій дедалі більше утверджують державу й громадськість у думці про необхідність розвитку страхування врожаю сільськогосподарських культур [8].

Відсутність держпідтримки не завадила страховикам в 2010 р. подвоїти ринок агрострахування. Однак площа посівів не змінилася, тому різке зростання ринку його учасники пояснюють підвищенням цін на продовольство і, як наслідок, зростанням вартості страховки. За рахунок інфляції і надалі збільшуватимуться страхові премії, але зростання застрахованих площ без бюджетних дотацій малоймовірне.

В України 13 компаній, найбільш активно страхують аграріїв, за 2010 р. зібрали на агрострахування 84 млн грн премій, що на 90,5 % більше ніж у 2009         р. Тоді 1б страховиків зібрали всього 42 млн грн, показавши падіння премій в 3,5 раза після скасування дотації державного бюджету. Рівень виплат у 2010 р. (10,14 млн грн) знизився до 17,6 % з 36,5 % в 2009 р.

Таблиця 1.2. Динаміка показників страхування сільськогосподарських культур в Україні

        Роки    
Показник 2005 2006 2007 2008 2009 Весняно- літній період 2010
Загальна площа посіву, тис.га Застрахована 25862,40 25785,50 25868,20 22063,3 26700,20 н/д
площа посіву, тис.га 390,60 668,10 2358,18 1171,60 510,10 195,67
% до загальної площі посіву 2 3,5 8 5,31 1,91 н/д
Страхова сума, млн грн 339,30 616,70 2600,40 3153,30 1300,00 941,34
Страхова премія, млн грн 12,80 28,50 117,12 155,40 42,00 32,97
Тариф, % 3,77 4,62 4,50 0,5-11,5 3,23 1-4
Кількість договорів, шт 910,00 1330,00 4397,00 1637,00 1980,00 524

Джерело: Ринок агрострахування в Україні 2011/ Електронний ресурс — http://www.agroinsurance.com/ru/

Тариф при страхуванні озимих культур в 2010 р. становив 5-7 %, а врожаю на весняно-літній період — 1-4 %, при середніх по ринку 3,59 %. В 2010 р. зростання залучення премій відбулося за рахунок зростання тарифів страхових компаній. Якщо раніше озимі культури страхували на рівні 1200 грн за гектар, то зараз страхова сума зросла до 1500-1700 грн. Ціни на сільгосппродукцію також зросли. Раніше тонну пшениці реалізовували за 600 грн, а нині — 1200 грн і вище. Аналогічне зростання вартості аграрної продукції спостерігається у всьому світі [6].

На відшкодування 50 % суми страхових платежів аграріїв з держбюджету в 2005 р. було витрачено 5,4 млн грн, у 2006 р. — 10 млн грн, в 2007 р. — 47,8 млн грн, а 2008 р. — 72,3 млн грн. Після цього в бюджеті більше не передбачалося коштів на ці цілі [5].

Найбільшу частку на страховому ринку (64,9 %) у 2010 р. мала “Українська аграрно-страхова компанія”, пов’язана з холдингом “Астарта- Київ”. Іншими важливими страховиками у цій галузі є підприємства “Оранта”, “Уніка”, СГТАС, “Інго-Україна”, “Провідна”, “Брокбізнес” [6].

Не виключено, що динаміка ринку в 2011 р. все ще залишиться на рівні 2009-2010 pp., або зростання якщо і буде, то мінімальне, на рівні 515 % [7].

Таблиця 1.3. Зведені дані по страхуванню окремих озимих культур (у розрізі культур) у сезоні 2009-2010 рр.

Культура Кількість

договорів

 В т.ч. залогових Площа, (га) Страхова сума (грн.) Сума премій (грн.)
Пшениця озима 1,091 42 284,156 1,431,197,640 44,356,435
Ячмінь озимий 39 9 9,136 21,520,785 348,608
Жито озиме 122 1 13,317 38,726,205 1,430,316
Тритикале озиме 2 2 380 1,368,360 13,478
Рапс озимий 31 15 12,060 65,866,904 1,011,434
Пшениця 6 0 1,890 9,335,331 154,280
Ячмінь 88 1 21,078 64,027,285 3,359,356
Жито 1 0 9,854 30,765,013 1,155,223
Цукровий буряк 234 3 55,845 735,329,840 26,803,363
Соняшник 98 5 40,137 161,813,125 4,749,494
Рапс 2 0 254 1,168,146 165,877
Горох 1 0 32 70,144 905
Соя 54 1 19,615 84,895,368 3,928,492
Овочі 1 0 11 512,050 8,193
Кукурудза 192 4 69,490 495,640,697 19,339,792
Ярова гірчиця 2 0 627 526,879 23,595
Томати 1 0 663 18,332,454 696,633
Нут 2 0 22 125,104 2,551
Гречиха 13 0 1,140 31,855,050 318,124
Рис 1 0 352 6,588,000 197,640
Всього 1,981 83 540,057 3,199,664,378 108,063,789

Джерело: http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=18071

По пшениці загальна застрахована площа склала майже 130 тисяч гектарів. Сума зібраних премій зі страхування озимої пшениці склав 7,57 мільйонів гривень. Страхова сума по даній культурі — майже 140 мільйонів гривень. Застрахована площа по озимого ячменю склала 26 тисяч гектарів. Сума премій — 1,3 мільйона гривень. Страхова сума — 24,8 мільйона гривень.

Застрахована площа під посіви озимого рапсу склала 51 тисячу гектарів. Сума премій — 4,7 мільйона гривень. Страхова сума — 79,14 мільйона гривень.

Обсяги страхування по інших культур були незначними, крім виноградників. Восени 2009 року було застраховано близько 800 гектарів виноградників за двома договорами страхування. Страхова сума склала 14 мільйонів гривень. Сума премій — близько 840 тисяч гривень.

Найбільш збитковою культурою для страховиків виявилася озима гірчиця. Рівень збитковості по цій культурі склав 762%. Другий за збитковості культурою був озимий ріпак, за яким рівень збитковості склав 243%. Збитковість озимого ячменю становила 215% і озимої пшениці — 157%. Зведені дані по культурах представлені в таблиці 1.3.

Аграрії страхували посіви озимої пшениці практично у всіх регіонах, крім Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Найбільша кількість договорів зафіксована в Полтавській (48), Кіровоградській (34), Сумській (31), Хмельницькій (24), Вінницькій (20), Херсонській (18) і Донецькій (14) областях. Найбільші суми відшкодування за договорами страхування пшениці виплачені страховиками в Полтавській (5,3 млн. грн.), Херсонській (2,25 млн. грн.), Сумській (1,3 млн. грн.), і Харківській (1 млн. грн.) областях [6].

Посіви озимого ячменю активно страхувалися в Кіровоградській (38 договорів), Херсонській (27), Одеській (13) і Полтавській (12) областях. Найбільші суми відшкодування за договорами страхування озимого ячменю виплачені в Херсонській (1,48 млн. грн.), Полтавській (559 тис. грн.), Донецькій (194 тис. грн.), Одеській (190 тис. грн.), Дніпропетровській (135 тис. грн.) і Кіровоградській (133 тис. грн.) областях.

Договори страхування посівів озимого рапсу активно заключалися у Кіровоградській (47 договорів), Херсонській (33), Сумській (14), Одеській (13) І Черкаській (11) областях. Найбільші суми страхового відшкодування за озимого ріпаку виплачувалися у Херсонській (2,75 млн. грн.), Сумській (2 млн. грн.), Кіровоградській (1,7 млн. грн.) і Дніпропетровській (1,43 млн. грн.) областях.

Посіви озимого жита страхувалися в п’яти областях. Виплата відшкодування проведена в Харківській області за одним договором у сумі 46,5 тисяч гривень. По два договори страхування було укладено в АР Крим і в Миколаївській області.

Озиму гірчицю страхували у Херсонській (3 договори) і Одеській областях (1 договір). Виплата відшкодування була здійснена за договорами у Херсонській області на суму 288 тисяч гривень [7].

2. Організація системи страхування сільськогосподарських ризиків

Визначення видів ризику, оцінка їх сили з погляду уразливості відповідного об’єкту, встановлення на основі всіх обставин, що враховуються, умов страхування, визначення можливого збитку і ставок страхових платежів — все це в зарубіжній практиці проводять професіонально підготовлені особи, що володіють знаннями в області не тільки страхової справи, але і економічних інтересів страхувальників. У країнах з розвиненим ринком страхових послуг страхові компанії мають такого роду фахівців з кожного виду страхування. Починають розуміти необхідність такої організації і в українській страховій практиці.

Перелік страхових випадків, настання яких зобов’язує страхові компанії виплачувати страхові відшкодування, має надзвичайно важливе значення і відноситься до істотних умов ефективного страхування. По добровільних видах страхування умови конкретних видів страхування розробляють страхові компанії. Конкуренція на страховому ринку спонукає їх при формуванні цих умов максимально враховувати потреби і можливості потенційних страхувальників, зокрема — встановлювати ширше коло страхових випадків. Умови страхування розробляються виходячи з найтиповіших страхових потреб учасників страхового процесу.

Додамо, що сам факт загибелі (знищення) або пошкодження майна не є достатньою підставою для виникнення обов’язку страховика по виплаті страхового відшкодування. Необхідний факт збитку (збитку), викликаного саме передбаченим страховим випадком. Застраховане майно може загинути в результаті випадку, не передбаченого договором, або бути пошкодженим третьою особою, яка компенсувала заподіяний збиток: виплатить вартість застрахованого майні, надано нове або відремонтовано пошкоджене. У таких випадках збиток, як такий зникає, звідси і право на отримання страхувальником страхового відшкодування не виникає.

Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними втрат [4].

Страховий захист в аграрному секторі повинен бути спрямований на виконання головних завдань щодо виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення господарств фінансовими ресурсами, натуральними запасами та матеріально-технічними засобами на всіх стадіях виробництва про-дукції, а також на відшкодування збитків у результаті настання страхового випадку.

Стримує розвиток сільськогосподарського страхування відсутність гарантій своєчасного отримання страхувальниками страхових відшкодувань від страхових організацій через непомірно високі для страховиків одноразові витрати для страхової компенсації збитків, заподіяних сільськогосподарському виробництву страхувальників неврожаєм сільськогосподарських культур в результаті настання страхових випадків природного характеру [2].

Заважає розвитку страхування урожаїв недостатньо реальний облік величини ризику, термінів або періодичності настання страхових випадків, використання у зв’язку з цим єдиних укрупнених страхових тарифів, що приводить до страхової нерівності сільгосппідприємств.

Стримує сільськогосподарське страхування інфляція. Страхові відшкодування за загиблу худобу або згорілі будови компенсують не більш половину реальних втрат. Введення ж до них поправочних коефіцієнтів залежно від темпів інфляції приводить до дорожчання страхових тарифів і теж стримує попит на сільськогосподарське страхування.

Все перераховане призводить в сукупності до того, що в сільському господарстві страхування, як чинник стабільності економіки, використовується слабо.

Розв’язати проблему посилення страхового обслуговування галузі може держава, беручи участь не тільки в підтримці, але і в організації сільськогосподарського страхування. Саме держава повинна регламентувати страхову сферу, правила і умови страхування, координувати діяльність страховиків. При підтримці держави можливе і розширення сфери сільськогосподарського страхування за рахунок залучення в нього нових об’єктів страхування.

Дані по портфелю агрострахування в 2011 році, з обліком відкритих джерел, були доступні по 15 страхових компаніях. У попередніх аналітичних записках по ринку агрострахування використовувалися дані 13 (2010 рік), 17 (2009 рік) і 16 (страхування озимих культур на період перезимівлі сезону 2009- 2010 років) компаній. В останні три роки спостерігається консолідація ринку, кількість страхових компаній відносно стабільно й основні обсяги ринку забезпечуються тими самими   страховими компаніями.

Таблиця 2.1. Агростраховщики в 2011 році

АСКА ТАС
АСКО Донбас Північний УНІКА
Брокбізнес Універсальна
Українська екологічна страхова компанія (УЕСК) Українська аграрно-страхова компанія (УАСК)
ІНГО-Україна Українська пожежно-страхова компанія (УПСК)
Оранта HDI-страхування
Оранта-Січ PZU
Провідна

Слід зазначити, що кілька страхових компаній страхували сільськогосподарські культури тільки в одному сезоні. Восени 2010 року АСКА не уклала жодного  договору страхування. У сезоні весна-осінь страхуванням сільськогосподарських культур не займалися Українська екологічна страхова компанія й HDі-Страхування. Ми не знаємо причини, по яких ці компанії пропустили перший або другий період андеррайтингового року, однак їхні дані враховувалися при аналізі ринку агрострахування, як по андеррайтинговому року, так і в сезоні, коли договори страхування заключалися.

Ринок агрострахування в Україні в 2011 році продовжував розвиватися. Незважаючи на відсутність державної підтримки , по основних технічних показниках результати отримані краще, ніж в 2010 і 2009 роках. Як і в попередньому 2010 році, на ринку переважало класичне страхування з незначними обсягами формального страхування аграрних ризиків, в основному по страхуванню банківських застав. Договори страхування станових посівів з низькими ставками премій (формальне страхування) в основному полягали навесні-улітку на період до збору врожаю. Слід зазначити, що деякі комерційні банки почали впроваджувати нові страхові продукти для реального страхування станових посівів, однак результати таких програм поки незначні.

Великий вплив на результати страхування сільськогосподарських культур на період весна-осінь 2011 року зробила програма форвардних (станових) закупівель компанії «Хліб Інвестбуд». Дана компанія містила договори станових закупівель при наявності договорів страхування врожаю. У результаті, як мінімум дві страхові компанії із трьох, обраних для роботи в рамках програми станових закупівель, змогли зібрати більші суми премій, що дозволило їм увійти в групу лідерів ринку агрострахування в сезоні весна-осінь 2011.

Розрахунок технічних показників по ринку агрострахування  проводився на основі даних за 2011 андеррайтинговий рік, тобто по договорах страхування посівів і врожаю сільськогосподарських культур, урожай яких збирався влітку-восени 2011 року. Цей принцип дозволяє коректно оцінити збитковість загального портфеля, так відшкодування по договорах страхування озимих культур на період перезимівлі виплачується в наступному календарному році. Цей же принцип використовується міжнародними перестрахувальниками для оцінки збитковості культур, урожай яких збирається в певному календарному році, і відповідно виплачуються збитки. Зміна принципу аналізу технічних результатів зв’язано також з тим, що з 2009 року в Україні стали впроваджуватися нові страхові продукти по страхуванню озимих культур на весь цикл виробництва, від появи сходів до збирання врожаю. Відповідно, аналіз результатів по андеррайтинговому року є більше коректним.

На технічні результати діяльності страхових компаній у сегменті агрострахування  продовжувало впливати  підвищення цін на матеріально-технічні ресурси й на сільськогосподарську продукцію. Через підвищення цін збільшилися страхові суми й, відповідно, суми зібраних премій.

Неоднозначна ситуація складалася зі ставками премій. Середня ставка премії в андеррайтинговому 2011 році склала 3,74%. В 2010 році середня ставка премії була трохи вище й склала 3,84%.

Середня ставка премії по ринку по сезоні страхування озимих культур на період перезимівлі склала 6,39%, що істотно вище даного показника в 2010 році (5,37%). Швидше за все, страхові компанії були змушені підняти ставки премій по страхуванню озимих культур після збиткової зими 2009- 2010 років, коли рівень збитковості був на рівні 184,22%. Крім того, на показник середньої ставки премії вплинуло впровадження нових страхових продуктів, для яких були проведені розрахунки ставок премій на основі нових актуарних принципів. Дана робота (розрахунок ставок)  була виконана, в основному, експертами проекту «Розвиток агрострахування в Україні».

Середня ставка премії по періоду весна-осінь в 2011 році склала всього 3,38%; в 2010 році даний показник був зафіксований на ледве більше високому рівні в 3,59%. В 2009 році середня ставка премії по всіх договорах страхування сільськогосподарських культур на весняно-осінній період становила 2,75%.

Таблиця 2.2.  Дані по страхуванню культур у період з 2005 по 2011 роки

Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Кількість договорів 910 1330 4397 1637 1980 1217 2710
Площа, га 390,000 670,000 2,360,000 1,171,000 510,000 553,000 786,340
Сума премії

(млн. грн.)

 12,8 28,5 116,7 155,4 42,0 72,1 136,3
Субсидія

(млн. грн.)

 5,8 12,5 47,8 72,8 — — —
Середня ставка премії 3,79% Немає даних 4,54% 4,93% 3,24% 3,84% 3,74%
Рівень виплат Немає даних Немає даних Немає даних Немає даних 36,48% 50,94% 67%

Дані по 2005- 2009 рокам сформовані по договорах страхування укладеним за календарний рік. Дані по 2010- 2011 сформовані по андеррайтинговому року

В 2011 андеррайтинговому році аграрії найбільше активно страхували сільськогосподарські культури в Полтавській, Хмельницькій і Вінницькій областях.

Абсолютним лідером по агрострахуванню стала Полтавська область. У цій області було укладено 529 договору (19,5% від загальної кількості в Україні). Усього посіви культур були застраховані на загальній площі 131 тисяча гектарів (16,7%). У цій області страхові компанії зібрали 44,2 мільйони премій (32,5%).

У Хмельницькій області аграрії уклали 198 договорів страхування, по яких посіви були застраховані на площі в 55,8 тисяч гектарів (7,1%). Сума премій, отриманих страховиками за послугу страхування, склала 15 мільйонів гривень або 11% від загальної суми премій в 2011 році.

Третьої по обсягах агрострахування стала Вінницька область. Аграрії уклали 190 договорів страхування (7%), застрахувавши посіви на площі 59,5 тисячі гектарів (7,6%). Сума зібраних премій у цій області склала 8,6 мільйонів гривень (6,3%).

Ще в шести регіонах було укладено більше 100 договорів. У Дніпропетровській  області укладено 100 договорів, у Житомирської — 120, у Київської — 103, у Миколаївської — 108, у Сумський — 128 і в Херсонської — 119. Сама більша площа в цій групі регіонів була застрахована в Херсонській області — 73 тисячі гектарів. У цій області також була зібрана сама більша сума премій у цій категорії регіонів — 6,5 мільйонів гривень.

Незначні обсяги страхування зафіксовані в декількох сільськогосподарських регіонах, які традиційно роблять велику кількість зернової продукції. В АР Крим було укладено 64 договору страхування, по яких посіви були застраховані на площі 18,5 тисяч гектарів. Сума зібраних премій у Криму склала 2,3 мільйони гривень. Ще більш низькі результати отримані в Донецькій області. У цьому регіоні укладено 72 договору, але посіви були застраховані на площі  15,8 тисяч гектарів. Сума зібраних премій склала всього 1,7 мільйона гривень. Подібні результати ми бачимо й у Луганській області — 73 договору страхування, 15,3 тисячі гектарів застрахованих посівів. Сума премії склала 1,2 мільйони гривень.

В 2011 андеррайтинговому році лідером ринку по кількості укладених договорів страхування стала страхова компанія Провідна. Кількість договорів страхування, ув’язнених з аграріями склало 939 договорів (35% від загальної кількості договорів). Другий показник по даному параметрі зафіксований в Української аграрно-страхової компанії (УАСК). УАСК уклала 621 договір з аграріями (23%). Третю позицію забезпечила страхова компанія «Брокбизнес» з 353 договорами (13%).

Страхова компанія «Провідна» також застрахувала посіви культур на найбільшій  площі. Площа посівів склала майже 194 тисячі гектарів. Частка застрахованої площі цієї компанії від загальної по ринку агрострахування в 2011 році склала 25%. УАСК застрахувала посіви аграріїв на площі 144 тисяч гектарів або 18% від загальної застрахованої площі.

Лідером ринку по показнику зібраних премій стала Українська аграрно-страхова компанія. Дана компанія в 2011 андеррайтинговому році зібрала 58,7 мільйонів гривень премій. При цьому в даної компанії найвища  ставка премії по портфелі — 5,66% .

3. Умови та особливості агрострахування в  страховій компанії «АСКА»

В світовій практиці існує тільки один спосіб мінімізації погодних ризиків для сільського господарства – це страхування. На жаль, в нашій країні у аграріїв існує, переважно, негативний досвід в питаннях страхування врожаю, оскільки достатньо довго мала місце думка, що страхова компанія хоче всього лише отримати гроші і уникнути відповідальності при необхідності компенсації збитку.

АСКА – другий за пізнаваністю бренд серед страхових компаній і  займає близько 2,5% класичного страхового ринку України.

  • 184,585 млн. грн. – статутний фонд АСКА
  • 149,4 млн. грн. – страхові виплати.

Підсумки діяльності ПрАТ «УАСК АСКА» за 2011 р.:

  • страхові премії: 420,7 млн. грн. (+44% у порівнянні з 2010 р.);
  • страхові резерви: 229,3 млн. грн. (+44,7% у порівнянні з 2010 р.);
  • страхові виплати: 149,4 млн. грн. (+24,4% у порівнянні з 9 міс. 2010 р.);
  • статутний фонд: 184,6 млн. грн. (+6% у порівнянні з 2010 р.);
  • кількість укладених договорів: 307 тис. (+70% порівняно з 2010 р.);
  • кількість врегульованих страхових подій: 51 415.

Таблиця 3.1. Основні показники діяльності страхової компанії «АСКА»

ПОКАЗНИКИ (тис. грн.) 2007 2008 2009 2010 2011
Страхові премії 360 584 527 838 643 464 346 779 273 623
Премії, передані в

перестрахування

 69 586 44 528 36 532 21 902 24 687
Виплати страхових відшкодувань 106 830 214 033 352 090 266 198 162 227
Чистий прибуток 14 540 6 729 (17 060) (14 290) (28 847)
Статутний капітал 30 172 83 490

 

 83 490 83 490 83 490
Власний капітал 81 137 127 058 198 054 183 763 154 820
Страхові технічні резерви 163 811 244 702

 

 279 200 201 179 162 811
Валюта балансу 229 992 380 380 521 971 423 289 371 270

Джерело: http://www.aska.com.ua/

На сьогоднішній день страхова компанія «АСКА» пропонує наступні страхові продукти для підприємств аграрного сектора економіки:

Комплексне страхування (в повній відповідності з вимогами пункту 10.2, статті 10, розділу III,  Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24.06.2004 № 1877-IV)

Предмет страхування: озимі зернові (пшениця, жито), ярові зернові (ячмінь, кукурудза) і технічні (соняшник, цукровий буряк) культури.

Страхові ризики: “Приморозок”, “Вимерзання”, “Ожеледь”, “Град”, “Удар блискавки”, “Землетрус”, “Лавина”, “Земельний обвал” , “Земельний або земельно-водний сель”, “Пожежа”, “Бурі, ураган, буран”, “Злива, повінь, паводок”, “Засуха”, “Зневоднення на землях, що підлягають примусовому зрошуванню або заводненню”, “Епітофітоційне розмноження шкідників рослин, а також хвороб, що стали наслідком настання якого-небудь з ризиків”, “Протиправні дії осіб, що виражаються в крадіжках, хуліганських діях щодо рослинних насаджень; руйнуванні покриттів (несучих конструкцій) парників, теплиць, оранжерей”.

Франшиза встановлена у розмірі 30%-50% від страхової суми. Страховий тариф від 3,875%. Строк дії договору страхування — від моменту появи сходів до моменту збирання врожаю. Обов’язковий передстраховий огляд врожаю і оцінка збитку по кожному випадку.

Страхування на базі індексу врожайності (в повній відповідності з вимогами пункту 10.2, статті 10, розділу III,  Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24.06.2004 № 1877-IV)

Предмет страхування: озимі зернові (пшениця, жито), ярові зернові (ячмінь, кукурудза) і технічні (соняшник, цукровий буряк) культури.

Страхові ризикив рамках даної програми – це ризики, які можуть призвести до падіння врожайності в районі.

Страхова сума залежить від обраного страхувальником рівня покриття, з урахуванням середнього багаторічного рівня врожайності в конкретному регіоні, і розраховується як добуток вартості метричної одиниці майбутнього врожаю, і врожайності, скоригованої відповідно до обраного страхувальником рівня покриття. Рівень покриття може складати 50, 60, 70 або 80%.

Страховий тариф  є фіксованим і залежить від обраного рівня покриття, регіону і культури, що має бути застрахована. В більшості випадків тариф становить 2,5 — 6% (при гарантованій врожайності 50%) і 4 — 10% і вище (при гарантованій врожайності 80%).

Особливості цього виду страхування полягають в тому, що не здійснюється передстраховий огляд посівів і оцінка збитку в господарстві, відсутня франшиза, вигодонабувачем за цим видом страхування виступає страхувальник або будь-яка третя сторона. Проте, при укладенні договору страхування здійснюється вивчення стану посівів, на підставі заповненої заяви на страхування.

Страхування с/г культур, що є предметом застави, від поіменованих ризиків.

Предмет страхування: озимі зернові (пшениця, жито), ярові зернові (ячмінь, кукурудза) і технічні (соняшник, цукровий буряк) культури, які є предметом застави.

Страхова сума визначається у розмірі вартості майбутнього врожаю, що підлягає узгодженню зі страховиком. Страховий тариф визначається залежно від кліматичної зони, в якій знаходиться господарство страхувальника, і співвідношення між сумою зобов’язань за кредитним договором і вартістю очікуваного врожаю, яке зазвичай коливається від 0,25 до 0,5.

Страхування від граду і вогню.

Предмет страхування: озимі зернові (пшениця, жито), ярові зернові (ячмінь, кукурудза) і технічні (соняшник, цукровий буряк) культури.

Страхові ризики: град і вторинні хвороби, викликані впливом граду на рослини; вогонь (у всіх його проявах).

Страхова сума визначається у розмірі вартості майбутнього урожаю, яка, у свою чергу, визначається за згодою сторін і може бути визначена у розмірі фактично понесених витрат на проведення посівної.

Страхування озимих сільськогосподарських культур на випадок їх повної загибелі в період зимівлі.

Предмет страхування: озимі зернові (пшениця, жито), ярові зернові (ячмінь, кукурудза) і технічні (соняшник, цукровий буряк) культури.

Рішення про виплату страхового відшкодування приймається у разі загибелі більше 50% сходів на конкретному полі, якщо Страхувальник ухвалює рішення не продовжувати роботи на цьому полі і проводить його повторну культивацію.

Таблиця 3.2. Структура страхових відшкодувань за видами страхування у 2011 р., тис. грн.

Добровільне особисте страхування 20 028,9
Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 43 020,7
Страхування автотранспорту (КАСКО) 90 598,2
Обов’язкове страхування авіаційних ризиків 40,0
Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за кордоном «Зелена карта» України 3 701,0
Страхування майна та інші види майнового страхування 3621,4
Обов’язкове страхування водіїв 147,9
Добровільне страхування відповідальності 443,1
Обов’язкове страхування відповідальності 23,0
Страхування фінансових ризиків і кредитів 318,6
Обов’язкове страхування пасажирів 284,4
Агрострахування 40,0
Разом 162 227,2

Джерело: http://www.aska.com.ua/

Страхова сума визначається у розмірі витрат на посів і вирощування озимих с/г культур. Мінімальний ліміт страхової суми в розрахунку на 1 гектар – 275 грн., максимальний — 1200 грн. Страхування здійснюється від усіх погодних явищ, які можуть призвести до невідновлення вегетації весною.

Страховий тарифи і франшизи  встановлюються для господарств кожного району кожної області України. Для кожного рівня франшизи (10%, 20% і 30%), визначений свій тариф. Франшиза застосовується щодо втрат для кожного поля. Як базовий використовується тариф для озимої пшениці. Для озимого жита та озимого тритікале тариф той самий, що і для пшениці. Для озимих рапсу, гірчиці і ячменю тариф збільшується на 30% від базового. Період страхування для зимівлі — від моменту появи сходів восени до відновлення вегетації навесні, але не пізніше 1 травня. Обов’язковий передстраховий огляд сходів і огляд для оцінки збитку. При прийманні на страхування мінімальна кількість рослин на 1 кв. м — 300 шт.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов’язкове страхування, належать загибель, знищення, вимушений забій тварин внаслідок інфекційних хвороб, пожежі, вибуху, урагану, блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, бурану, граду, замерзання, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, потрапляння під транспортні засоби та інших травматичних ушкоджень.

Таблиця 3.3. Технічні показники діяльності страхових компаній по агрострахуванню, 2011 андеррайтинговий рік

Назва компанії Кількість договорів Площа загальна (га) Страхова сума

(грн.)

 Сума премій

(грн.)

 Середня ставка премії
АСКО ДС 21 6,777 14,873,275 355,231 2.39%
HDI 63 25,031 16,194,550 827,330 5.11%
ІНГО-Україна 110 79,469 452,672,137 4,504,521 1.00%
УПСК 24 13,699 72,597,864 681,546 0.94%
ТАС 94 34,932 120,931,934 2,511,407 2.08%
Провідна 939 193,846 947,880,099 35,613,912 3.76%
Оранта 226 63,315 97,359,310 4,332,668 4.45%
Оранта-Січ 7 3,474 9,233,694 272,645 2.95%
PZU-Україна 125 44,310 96,345,731 2,040,980 2.12%
УАСК 621 143,648 1,037,655,782 58,730,314 5.66%
Універсальна 5 1,596 1,917,520 121,520 6.34%
АСКА 53 12,069 53,659,849 1,902,554 3.55%
Брокбізнес 353 85,212 489,176,967 15,915,962 3.25%
УНІКА 59 77,639 222,438,594 8,137,760 3.66%
УЕСК 10 1,320 7,090,753 278,932 3.93%
Всього 2710 786,338 3,640,028,059 136,227,282 3.74%

Джерело: http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=18072

Страхування сільськогосподарських культур є не надто поширеним в Україні: В даний час тільки 3-6% посівних площ застраховано. Аграрії не прагнуть застрахувати свої ризики, незважаючи на те, що протягом двох років (2003 і 2009) продовж останнього десятиліття, велика кількість врожаю була втрачена через несприятливі погодні умови. Основними причинами небажання страхувати агропромислові ризики є відсутність фінансування і багато чуток щодо не виплачування страхового відшкодування страховими компаніями. Ще однією причиною є те, що місцеві сільськогосподарські підприємства не мають звички страхувати свої ризики в той час як для іноземних компаній, це загальна практика, яка перетворилася на традицію.

Найбільший попит на програми агрострахування спостерігається у Вінницькій, Луганській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернігівській областях. У той же час існують регіони в Україні, в яких є тільки одна страхова компанія, що забезпечує страхування сільськогосподарських ризиків.

Основними факторами, які визначили тенденції ринку агрострахування в 2009 році, були відсутність державної підтримки по субсидіюванню премій та вплив світової фінансової кризи.

В 2009 році, вперше, починаючи з 2005 року, коли була впроваджена програма по субсидіюванню премій з агрострахування, державою не було передбачено коштів в бюджеті на виконання даної програми. Це рішення мало двобічний характер для ринку агрострахування. З однієї сторони, спостерігалось зниження отриманих премій та застрахованих площ, а з іншої, на ринку переважало класичне страхування з незначною долею формального страхування аграрних ризиків.

Навесні 2010 року аграрії в основному страхували посіви і врожай цукрових буряків (171 договір), озимої пшениці (155), соняшнику (41 договір), ярого ячменю (39 договорів), озимого ріпаку (38 договорів) та озимого ячменю (21 договір). Озима пшениця була застрахована на площі 71 000 гектарів, цукрові буряки — 56 тисяч га, соняшник — 20 тисяч га, ячмінь ярий — 11,8 тисяч га, ріпак озимий — 9,45 тисяч га.[7]

Незважаючи на значну застраховану площу озимої пшениці, сума премій по даній культурі склала всього 2,7 мільйона гривень. Сума премій за договорами страхування соняшнику склала 2,98 млн. гривень, по ярому ячменю — 952 тисячі гривень і по озимому ріпаку — 895 тисяч гривень. Фактично, у 2010 році портфель премій за договорами страхування культур на весняно-літній період було сформовано за рахунок цукрових буряків. Сума зібраних премій за договорами страхування цукрових буряків склала 23,9 мільйона гривень, або 73% від загальної суми премій за всіма договорами.

Таблиця3.4. Частка груп страховиків по окремих технічних показниках від загальних по ринку

Договори, % Загальна страхова сума по групі, % Зібрані премії по групі, % Застрахована площа, % Ставка премії  по групі
Лідери ринку 89% 74% 74% 73% 4.05%
Друга група 10% 23% 24% 25% 1.54%
Третя група 1% 2% 2% 2% 0.48%

Джерело: http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=18071

У другу групу (табл.3.2) ввійшли наступні страхові компанії — Інго-Україна, ТАС, Оранта, АСКА й УНІКА. Всі ці компанії, крім компанії «УНИКА», уклали більше 30 договорів страхування. Максимальна кількість договорів у цій групі уклала компанія «АСКА» — 53. Ця компанія працювала в рамках програми станових закупівель. Максимальну суму премій серед вищевказаних компаній зібрала УНІКА — 4,9 мільйони гривень. Швидше за все, ця компанія стратегічно воліє страхувати великі господарства й агрохолдинги. Дана тенденція простежувалася й у сезоні страхування озимих культур восени 2010 року. Найбільшу площу посівів у групі застрахувала страхова компанія » Інго-Україна» — 55 тисяч гектарів.

Середні ставки премії по культурах перебували на низькому рівні, що, швидше за все, обумовлено тим, що укладалися договори страхування від окремих або пойменованих ризиків. Обсяги мультиризикового страхування (тобто страхування від великої кількості ризиків, що відповідає міжнародній практиці агрострахування) в Україну в 2010 році були незначними.

У таблиці нижче представлені технічні показники по страхуванню сільськогосподарських культур по кожній області окремо.

Таблиця 3.5. Дані по агрострахуванню по регіонах, 2011 андеррайтинговий рік

Область Кількість  договорів Площа загальна Страхова сума Сума премій Ставка премії Премія/га, грн.
АР Крим 64 18,508 71,337,819 2,295,629 3.22% 124
Вінницька 190 59,451 419,684,626 8,615,685 2.05% 145
Волинська 33 6,489 35,525,029 953,035 2.68% 147
Дніпропетровська 100 34,868 93,111,081 2,820,582 3.03% 81
Донецька 72 15,862 63,614,707 1,731,874 2.72% 109
Житомирська 120 25,249 122,223,217 5,196,527 4.25% 206
Закарпатська 5 700 5,626,795 422,145 7.50% 603
Запоріжська 47 16,379 62,968,920 2,001,193 3.18% 122
Івано-Франківська 33 6,329 30,793,056 1,185,176 3.85% 187
Київська 103 19,200 105,347,774 3,704,831 3.52% 193
Кіровоградська 167 47,330 163,531,644 5,432,765 3.32% 115
Луганська 73 15,316 42,408,203 1,221,775 2.88% 80
Львівська 44 29,200 125,586,254 4,257,512 3.39% 146
Миколаївська 108 23,656 97,193,697 4,257,945 4.38% 180
Одеська 164 36,522 158,588,368 3,790,279 2.39% 104
Полтавська 529 131,334 862,062,533 44,210,353 5.13% 337
Ровенська 37 15,224 103,784,036 2,181,228 2.10% 143
Сумська 128 45,862 154,693,101 4,047,781 2.62% 88
Тернопільська 83 26,433 112,975,933 4,276,519 3.79% 162
Харківська 96 27,232 113,316,572 4,426,495 3.91% 163
Херсонська 119 73,122 177,413,746 6,495,355 3.66% 89
Хмельницька 198 55,871 303,625,756 15,033,643 4.95% 269
Черкаська 88 25,326 105,625,740 3,205,136 3.03% 127
Чернівецька 17 5,590 14,393,923 560,928 3.90% 100
Чернігівська 92 25,287 94,595,531 3,902,892 4.13% 154
 Всього 2,710 786,338 3,640,028,059 136,227,282 3.74% 173

Джерело: http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=18071

Найдорожчим для аграріїв було страхування цукрових буряків. Середня ставка премії по цукровому буряку була на рівні 4,1%, по соняшнику — 4,37%, ячменю ярому — 3,95%, по садових культурах — 6,4%. За страхування одного гектара потрібно було заплатити в середньому, 426 гривень. Досить дорогим було також страхування соняшнику (148 грн. / га), овочів (168 грн. / га) та кукурудзи (113 грн. / га). Вартість страхування одного гектара інших культур знаходилося на рівні 40-90 гривень.[6]

Незважаючи на відсутність державної підтримки, ринок агрострахування продовжує працювати. Сімнадцять страхових компаній проявляють інтерес до даного сегменту ринку страхування. У той же час слід відзначити, що системно працює на ринку кілька компаній, які займають приблизно 80% ринку аграрного страхування — Оранта, ТАС, Брокбізнес, Провідна, УНІКА і Українська Аграрно-Страхова Компанія.

Швидше за все, в майбутньому сезоні страхування озимих культур ці компанії продовжать лідирувати на ринку. Основними передумовами лідерства зазначених страхових компаній є наявність розвиненої мережі офісів у регіонах, впровадження довгострокових програм агрострахування та цілеспрямована робота з окремими категоріями виробників сільськогосподарської продукції.

Аграрії вважають за краще страхувати основні стратегічні озимі культури — пшеницю, ріпак і ячмінь. Найчастіше при виборі страхового продукту аграрії зупиняються на страхуванні посівів озимих культур від повної загибелі та часткової / повної загибелі. Страхування озимих культур на весь цикл виробництва поки не користується попитом, хоча можливо, що й самі страхові компанії обережно ставляться до цього складного і комплексного страхового продукту. [4,с.298]

Загальна збитковість страхового портфеля за озимим культурам в сезоні 2009-2010 років склала 184%, що значно перевищує рівень збитковості в попередніх сезонах. Даний рівень збитковості пов’язаний з несприятливими погодними умовами минулої зими. Однак цей показник підтвердив, що страхові компанії готові виплачувати відшкодування при настанні ризикових подій, надаючи тим самим реальну страховий захист аграріям.[5]

У разі значних виплат по страхуванню озимих культур навесні, структура портфелів страхових компаній може істотно змінитися у бік зменшення обсягів страхування ячменю та ріпаку, особливо восени 2010 року. Обсяги страхування тварин, садових і овочевих культур, а також винограду залишалися незначними і, швидше за все, в 2010 році обсяги страхування значно не збільшаться.

Для успішного та стабільного розвитку агрострахування необхідно прийняти ряд заходів для вдосконалення законодавчого та регуляторного поля, а саме:

  • прийняти Закон про агрострахування;
  • на урядовому рівні визначити довгострокову політику держави щодо агрострахування;
  • внести зміни до розділу 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» від 24.06.2004 № 1877-IV чи взагалі виключити цей розділ, якщо буде прийнятий Закон про агрострахування;
  • запровадити окрему ліцензію зі страхування аграрних ризиків з двома основними категоріями (страхування культур і тварин);
  • в разі відновлення програми субсидування премій, встановити кваліфікаційні вимоги до страховиків, що надають послуги з субсидуванню агрострахування;
  • затвердити кваліфікаційні вимоги до фахівців з агрострахування та впровадити програму сертифікації;
  • впровадити стандартні страхові продукти.

Для стимулювання сільськогосподарського страхування з державною підтримкою страховики створили 1 лютого 2011 року Аграрне страхове бюро. Метою створення бюро є побудова страхової моделі, в якій аграрії спочатку будуть сплачувати лише 50% страхової премії, а державна субсидія на другу половину платежу буде надходити безпосередньо в бюро. До складу Аграрного страхового бюро ввійшло 15 страхових компаній, які займаються сільськогосподарським страхуванням, а саме: «Альфа- Гарант», «АСКА», «Брокбізнес», «Еталон», «Європейський страховий альянс», «ІНГО Україна», «Оранта», «Оранта-Січ», «Провідна », СГ«ТАС», Українська аграрно-страхова компанія, Українська пожежно-страхова компанія, Українська екологічна страхова компанія, «Універсальна» і UNIQA.

Страхові компанії об’єдналися в агрострахове бюро, щоб об’єднати зусилля у розробці нових, більш досконалих страхових продуктів, що відповідають потребам аграріїв, створення єдиної бази даних, що дозволить встановлювати страхові тарифи на основі актуарних розрахунків, організації навчання для фахівців страхових компаній та забезпечення додержання стандартів поведінки на ринку агрострахування.

Висновки

Страховий захист є одним з найважливіших елементів ринкової економіки, складовою фінансових, виробничих відносин, що дозволяє відшкодовувати матеріальні втрати в разі настання несприятливих подій.

Економічну суть страхування характеризують наступні ознаки: 1) виникнення грошових перерозподільних відносин, викликаних існуванням страхового ризику як вірогідність і можливості настання страхового випадку, здатного нанести матеріальний або інший збиток; 2) створення грошового страхового фонду цільового призначення, формованого за рахунок фіксованих внесків учасників страхування. Оскільки засоби цього фонду використовуються лише серед його учасників, розмір страхового внеску є часткою кожного з них в розподілі збитку. Тому, чим ширше круг учасників страхування, тим менше розмір страхового внеску і тим доступнішим стає страхування; 3) перерозподіл сум збитку між територіями і в часі; 4) повернення страхувальникам витрат на страхування через виплату ним страхових відшкодувань.

Стримує розвиток сільськогосподарського страхування багато факторів, серед яких можливо виділити такі, як відсутність гарантій своєчасного отримання страхувальниками страхових відшкодувань; інфляцію; недостатньо реальний облік величини ризику, термінів (періодичності) настання страхових випадків.

Саме залучення додаткових ресурсів, через різні фінансові механізми, є одним з найбільших стимулів для розвитку страхування сільськогосподарських ризиків. Серед таких фінансових механізмів: здешевлення комерційних кредитів для с/г підприємств, що укладають договори страхування; беззаставні кредити для сільськогосподарських виробників під державні гарантії або гарантії органів місцевого самоврядування; компенсація страхових премій за рахунок державного бюджету. Такі преференції описані у розділі 3 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства в Україні”. Зокрема, аграріям відшкодовується 50% витрат на страхування урожаю с/г культур, а також 50% франшизи, у разі виплати страхових відшкодувань.

Список використаної літератури

  1. Альшанова О. О. Страхування в управлінні ризиками вирощування сільськогосподарських культур // Економіка АПК. — 2010. — № 10.- С.86-91
  2. Білоусова Н. Держава стане учасницею агрострахування / Н. Білоусова // День — 2011. — № 56 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: — // http://www.day.kiev. ua/ 207582/.
  3. Борсук О.М. Страхування сільськогосподарських ризиків як метод підвищення інвестиційної привабливості галузі // Вісник аграрної науки. — 2010. — № 4. — С. 77-79
  4. Герасименко Н. А. Ризики в сільському господарстві з урахуванням регіонального аспекту [Текст] / Н. А. Герасименко, О. В. Жемойда // Економіка АПК. — 2009. — № 9.- С.62-65
  5. Гордійчук А.В. Страхування як засіб захисту сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. — 2004. — № 2.- С.84-87
  6. Горіславська І. Специфіка договору страхування у сільському господарстві // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 10. — С. 136-137
  7. Губені Ю. Сільськогосподарське страхування у Польщі [Текст] / Ю. Губені // Фінанси України. — 2002. — № 6. — С. 133-138
  8. Гудзь О.Є. Проблеми страхування сільськогосподарських ризиків // Економіка АПК. — 2004. — № 1.- С.73-77
  9. Гутко Л. М. Досвід державної підтримки страхування ризиків сільськогосподарського виробництва [Текст] / Л. М. Гутко // Економіка АПК. — 2009. — № 10.- С.147-152.
  10. Ґудзь О.Є. Страхування агроризиків та напрями розвитку агрострахування в Україні // Економіка АПК. — 2006. — № 8.- С.72-76
  11. Демідко, Е. Як набути страхового стажу членам фермерських і сільських господарств // Пенсійний кур’єр. — 2012. — 2 березня. — С. 2
  12. Журавська, І. Ризики у сільському господарстві: страхування та податкові наслідки / Інна Журавська // Бухгалтерія (Додаток до газети «Бізнес»). — 2007. — № 46. — С. 60-63
  13. Іванович, І.Ю. Мінімізація інвестиційного ризику у сільськогосподарському господарстві через механізм страхування [Текст] / І.Ю. Іванович // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 5. — С. 202-207
  14. Касьяненко Н.М. Страхування в сільськогосподарському виробництві // Економіка АПК. — 2001. — № 7.- С.68-70
  15. Клюй С. Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур на основі індексу врожайності // Страхова справа. — 2003. — № 3. — С. 94-99
  16. Концептуальні засади розвитку агрострахування в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу — // http://www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/008.htm
  17. Концептуальні засади страхування ризиків у сільському господарстві [Електронний ресурс]. — Режим доступу: — // http://www.ufin.com.ua/analit_mat/ strah_rynok/106. htm
  18. Кушнір І. В. Забезпечення страхового захисту аграрних товаровиробників / І.В. Кушнір // Облік і фінанси АПК — 2011. — № 1. — С. 149-155
  19. Макаркіна, Л. Страхування сільськогосподарських ризиків та податкові наслідки // Вісник податкової служби України. — 2010. — № 12 (березень) : Вкладка. — С. 22-26
  20. Максимчук Н. Государство возвращается на землю / Н. Максимчук // Коммерсантъ Украины. — 2011. — № 50 [Електронний ресурс]. — Режим доступу — // http://www.kommersant.ua/doc-rss.html?docId=1611119&issueId=7000725
  21. Максимчук Н. Премии взошли / Н. Максимчук // Коммерсантъ Украина — 2011. — № 42 [Електронний ресурс]. — Режим доступу — // http://www.kommersant.ua/doc- rss.html?docId=1602736&issueId=7000717
  22. Марценюк-Розарьонова О. В. Державна підтримка у страхуванні сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. — 2010. — № 10.- С.91-95
  23. Ничипорук О. Перспективи розвитку страхування врожаю сільгоспкультур // Пропозиція. — 2001. — № 4. — С. 28-29
  24. Огаренко О. Методологічні засади страхування врожаю сільськогосподарських культур // Економіка АПК. — 2002. — № 4.- С.94-98
  25. Приказюк О.В. Страхування сільськогосподарських ризиків як засіб беззбиткової діяльності сільгоспвиробників / О.В. Приказюк // Економіка АПК. — 2006. — № 4.- С.87-91
  26. Проблеми та перспективи страхування врожаю сільськогосподарських культур в Україні [Текст] // Пропозиція. — 2003. — № 5. — С. 28-30
  27. Свістунов О. Роль страхування в управлінні ризиками сільського господарства в Україні та напрями підвищення його ефективності [Текст] / О. Свістунов // Економіка України. — 2006. — № 1. — С. 66-70
  28. Сініцина Т. Нормативно-правове забезпечення страхування врожаю сільськогосподарських культур в Україні // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 128-131
  29. Танчик С.С. Особливості страхування сільсько-господарських ризиків в Україні // Вісник аграрної науки. — 2005. — № 12. — С. 64 — 65
  30. Харламов П. Украинский страховой рынок в 2011 году / П. Харламов // Финансы без купюр. — 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу — // http://forinsurer.com/ public/11/01/21/4282
  31. Чому Україні потрібне агрострахування? // Україна Бізнес Ревю — 2011. — № 5, [Електронний ресурс]. — Режим доступу — // http://www.zsu.org.ua/index.php? ption=com_content&view=article&id=915:2011 -02-15-11 -06-19&catid=54:2010-11 -28-10-00-17&Itemid=81