Зміст

Вступ

1. Основи логістичного управління постачанням медичною технікою та товарами медичного призначення

2. Принципи формування логістичного підходу. Концентрація вартості медичної техніки; концентрація ваги; здатність до пошкодження

3. Основні групи логістичного обслуговування при продажу медичної техніки

4. Після продажне логістичне обслуговування (гарантійне обслуговування)

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Логістична діяльності припускає можливість надання споживачеві ма-теріального потоку різноманітних логістичних послуг. Логістичний сервіс нерозривно пов'язаний з процесом розподілу і є комплексом послуг, що на-даються в процесі постачання товарів та обслуговування споживачів. Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку. Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або експеди-торською фірмою, що спеціалізується в області логістичного обслуговування.

Логістичний сервіс — сукупність не матеріальних логістичних операцій, що забезпечують максимальне задоволення попиту споживачів в процесі управління матеріальними, фінансовими і інформаційними потоками, найбільш оптимальним, з погляду витрат, засобам. Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку [4, с. 84].

Тема«Логістичне управління постачанням медичної техніки та товарів медичного призначення».

1. Основи логістичного управління постачанням медичною технікою та товарами медичного призначення

На мікрорівні логістика розглядає структурну організацію та способи оптимізації основних процесів постачання із стратегічних позицій. На цьому рівні корисними в прикладному плані є такі можливості логістики:

— створення системи оптимальних пропорцій між обсягами заготівель, складування та перевезень;

— зниження витрат та видатків у разі відмови та простоювання;

— встановлення найдоцільнішого рівня взаємодії у системі отримання, зберігання, транспортування;

— впровадження раціональної структури потоків управлінської інформації.

Логістична система підрозділяється на дві підсистеми:

1) фізичний розподіл, що охоплює напрямок потоку матеріалів від складу до споживача;

2) забезпечення, що охоплює рух ресурсів від постачальників до складів.

Виходячи з цього, до елементів медичного постачання можна віднести:

а) виробничі запаси. Вони виконують буферну роль між транспортними органами, складом та споживачем, а також допомагають економічно та ефективно функціонувати всій системі. Майно може бути зосередженим безпосередньо в запасах складів чи максимально наближеним до споживача. Майно у запасах не вважається змертвілим, проте його обсяги мають бути оптимальними для всієї системи. Запаси дають змогу швидко реагувати на зміни попиту та забезпечують рівномірність роботи складських структур;

б) транспорт. Логістичний підхід особливу увагу приділяє перевезенням майна як від постачальників до регіональних складів, так і від складів до споживачів. Основними характеристиками транспорту є вартість та надійність;

в) обслуговування. Логістика, яка обслуговує той чи інший процес, зокрема лікувально-діагностичний, є націленою не тільки на визначення його потреб, а й на згладжування коливань попиту та пропозиції;

г) складське господарство. Включає в себе складські приміщення, засоби завантаження, складування тощо;

д) інформаційний зв’язок та контроль. Логістична система керується за допомогою інформаційної та контрольної підсистем. Ці підсистеми беруть участь у переданні замовлень, вимог на відвантаження, підтримують потрібний рівень запасів [7, с. 171].

Ще однією характерною рисою логістики є те, що вона не тільки об’єднує керування розрізненими функціями постачання, а й сприяє піднесенню ефективності власне лікувально-діагностичного процесу, оскільки медичне майно в цьому разі поставляють у належний час, у певне місце та в потрібних кількостях. Логістика є перспективною, оскільки:

1) логістичний підхід передбачає комплексне підвищення ефективності, тоді як нарощування зусиль лише на окремих процесах постачання веде до глухого кута. Так само неефективним є й скорочення запасів майна, внаслідок чого можуть виникнути дефекти лікувально
діагностичного процесу;

2) система логістики стає важливим знаряддям та основою для контролю раціональності розподілу ресурсів;

3) досягнення науково-технічної революції прискорили консолідацію логістичної концепції в єдине ціле. Цьому сприяє розвиток системи опрацювання замовлень, що застосовує швидкодійну комп’ютерну техніку, розвинену базу даних та систему передавання інформації;

4) логістика допомагає не тільки розв’язувати окремі завдання (наприклад мінімізація витрат), а й розробляти комплексну стратегію забезпечення медичною технікою та майном;

5) підготовлена на основі логістики концепція постачання може бути піддана функціонально-вартісному аналізу для визначення шляхів мінімізації витрат [7, с. 176].

2. Принципи формування логістичного підходу. Концентрація вартості медичної техніки; концентрація ваги; здатність до пошкодження

До основних принципів, які покладені в основу логістичного сервісу, відноситься:

— максимальна відповідність його вимогам споживачів і характеру споживаних виробів;

— нерозривний зв'язок сервісу з маркетингом, його основними принципами і завданнями;

— гнучкість сервісу, його спрямованість на облік змінних вимог ринку, споживачів, обслуговуваних продуктів.

Основними завданнями логістичного сервісу є:

— консультування потенційних покупців перед придбанням ними виробів даного підприємства, що дозволяє їм зробити свідомий вибір;

— підготовка покупця до найбільш ефективної і безпечної експлуатації техніки, що набуває;

— передача необхідної технічної документації, що дозволяє фахівцям покупця належним чином виконувати свої функції;

— передпродажна підготовка товару, щоб уникнути щонайменшої можливості дефекту в роботі під час демонстрації потенційному покупцеві;

— доставка товару так, щоб звести до мінімуму вірогідність його пошкодження в дорозі;

— приведення товару в робочий стан і його демонстрація споживачеві;

— забезпечення повної готовності товару до експлуатації протягом всього терміну його знаходження у споживача;

— оперативне постачання запасів [4, с. 62].

До початку процесу реалізації товару в області логістичного сервісу включає, в основному, визначення політики підприємства у сфері надання послуг, а також їх планування. До передпродажного сервісу відносяться консультування, відповідна підготовка товару. Після прибуття товару до місць продажу працівники служби сервісу усувають виниклі під час транспортування недоліки. Передпродажний сервіс завжди безкоштовний.

В процесі реалізації товарів можуть виявлятися різноманітні логістичні послуги, наприклад: наявність товарних запасів на складі; виконання замовлення, зокрема, підбір асортименту, упаковка, формування вантажних одиниць і інші операції; забезпечення надійності доставки.

3. Основні групи логістичного обслуговування при продажу медичної техніки

Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові установки як фірми, підприємства, так і галузі (відомства) в рамках їх місії, яка є стратегічним фактором в умовах посилення конкуренції. В цьому плані логістичну місію за кордоном часто трактують як правило “семи R-s” або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом “4- Р-s”): ensuring the availability of the right product, in the right quantity and the right condition, of the right place, of the right time, for the right customer, at the right cost, що можна перевести як “забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості і заданої якості в потрібному місці у встановлений час для конкретного споживача з найкращими (оптимальними) затратами” [3, с. 140].

В правилі “семи R-s” відображені суттєві риси логістичної місії організації бізнесу, ключовими із яких є якість, час і затрати.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, які виробляють і споживають ту або іншу продукцію, які надають або користуються тими чи іншими послугами. При цьому ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють наступні підприємства і організації:

— транспортні підприємства загального користування, експедиційні фірми;

— підприємства гуртової торгівлі;

— комерційно-посередницькі організації;

— підприємства-виробники, склади ГП яких виконують різні логістичні операції.

Кожний із перерахованих учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні якої-небудь групи логістичних функцій. При цьому під терміном “функція” в подальшому будемо розуміти сукупність дій, однорідних з точки зору мети цих дій, і які помітно відрізняються від іншої сукупності дій, що мають також певну мету. Логістична функція – це укрупнена група логістичних операцій, що направлені на реалізацію цілей ЛС [3, с. 147].

До основних логістичних функцій відносяться:

1. Формування господарських зв’язків по поставкам товарів, їх розвиток, корегування і раціоналізація.

2. Визначення обсягів і напрямів матеріальних потоків.

3. Прогнозування оцінки потреби в перевезеннях.

4. Визначення послідовності руху товарів через місця складування, визначення оптимального коефіцієнта ланковості при організації товароруху.

5.Розвиток, розміщення і організація складського господарства.

6. Управління запасами у сфері обігу.

7. Здійснення перевезень і всіх необхідних при цьому супутніх операцій.

8. Виконання операцій, що передують перевезенням і завершують їх (маркування, підготовка до навантаження, вантажо-розвантажувальні роботи і ін.).

9. Управління складськими операціями (здача і приймання вантажів по кількості і якості, збереження, підсортування, підготовка необхідного асортименту для споживача, організація доставки дрібними партіями і т.д.) [3, с. 153].

Всі перераховані функції взаємоув’язані і направлені на управління матеріалопотоками, тобто весь комплекс логістичних функцій в сукупності, також підпорядкований єдиній меті.

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є степінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, що виражені логістичним міксом (правило “семи R-s”).

Як зазначалось вище ЛС ділять на мікрологістичні і макрологістичні.

Макрологістична система (МаЛС) – це крупна система управління матеріалопотоками, яка охоплює підприємства і організації всіх сфер діяльності, що розташовані в різних регіонах, країнах, а також в різних країнах. МаЛС представляє собою певну інфраструктуру економіки регіону, країни або групи країн [3, с. 154].

При формуванні МаЛС, яка охоплює декілька країн, необхідно подолати труднощі, що зв’язані з правовими, економічними особливостями міжнародних економічних відносин і ряд інших бар’єрів. Формування МаЛС в міждержавних програмах вимагає створення єдиного економічного простору (напр., спільні економічні зони), єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перепон, капіталів, інформації, трудових ресурсів.

На рівні МаЛС виділяють три види ЛС:

1. ЛС з прямими зв’язками.

2. Ешелоновані ЛС.

3. Гнучкі ЛС.

Мікрологістичні системи (МіЛС) є підсистемами, структурними складовими МаЛС. До них відносяться внутрішні (внутрі виробничі), зовнішні і інтегровані МіЛС. МіЛС представляють собою клас внутрівиробничих систем, в склад яких входять технологічно зв’язані виробництва, що з’єднані єдиною інфраструктурою [3, с. 156].

В рамках МаЛС зв’язки між окремими МіЛС встановлюються на базі товарно-грошових відносин (фінансових потоків), а внутрі МіЛС відносини безтоварні.

Поряд з наведеними розрізняють і функціональні види логістичних підсистем: виробничі, транспортні, складські, комерційні, сервісні, управління запасами, інформаційні і ін.

Для уточнення і структурування уявлення про складний логістичний об’єкт, в якому попередньо виділяються елементи, підсистеми, системи і надсистеми, при вирішені задач вимагається подальша формалізація (структуризація), яка дозволяє застосувати ті чи інші наукові знання. Для цього необхідно скласти формалізовану модель логістичної системи. При цьому логістичний об’єкт вивчається з різних точок зору на основі застосування до нього різних формалізованих моделей.

Моделлю називається спеціально синтезований для зручності досліджень об’єкт, який має необхідну степінь подібності вихідному об’єкту, що адекватна цілям дослідження, які сформульовані суб’єктом або особою, що прийняли рішення відносно дослідження системи. Відносно подібності логістичного об’єкту і його моделі говорять, що вони ізоморфні, якщо існує взаємно однозначна відповідність між елементами і зв’язками об’єкту і моделі, і гомоморфні, якщо відповідність однозначна лише в одному аспекті. Для моделей зазвичай характерно відношення гомоморфізму.

Для конструктивного вивчення логістичної системи складається її модель, тобто спрощений, по можливості формалізований (для проведення кількісних досліджень) аналог. Модель повинна відображати ті властивості, які представляють найбільший інтерес для спеціаліста по логістиці.

Проблема відповідності між моделлю і реальною системою достатньо складна. Не дивлячись на те, що математичні моделі володіють такими важливими достоїнствами, як чіткість, можливість суворої дедукції, можливість пробірки, не слід відмовлятися від використання вербальних моделей. Вербальна модель краще, ніж відсутність моделі взагалі або математична модель, яка може фальсифікувати реальність. Краще мати спочатку вербальну модель зі всіма її недоліками, але яка охоплює деякий не помічений раніше аспект досліджуваної реальної системи і яка дозволяє наступну розробку відповідного алгоритму, ніж починати зі скороспілих математичних моделей.

4. Після продажне логістичне обслуговування (гарантійне обслуговування)

Після продажні послуги – це гарантійне обслуговування, зобов'язання по розгляду претензій покупців, обмін і т.д.

Підприємства при виборі постачальника беруть до уваги можливість останнього в області логістичного сервісу, тобто на конкурентоспро-можність постачальника впливає асортимент і якість пропонованих ним послуг. З одного боку, розширення сфери послуг зв'язане з додатковими витратами.

Широка номенклатура логістичних послуг і значний діапазон, в якому може мінятися їх якість, вплив послуг на конкурентоспроможність підприємства і величину витрат, а також ряд інших чинників підкреслюють необхідність для підприємства мати точно певну стратегію в області логістичного обслуговування споживачів. Розглянемо послідовність дій, які дозволяють сформувати механізм системи логістичного сервісу рисунок.

Сегментація споживчого ринку може здійснюватися по географічному чиннику, по характеру сервісу або по якому-небудь іншій ознаці. Вибір значущих для покупців послуг, їх ранжирування, визначення стандартів послуг можна здійснити, проводячи різні опити. Оцінка послуг, що нада-ються, здійснюється різними способами. Наприклад, рівень надійності по-стачання можна зміряти часткою поставлених в строк партій. Ресурси підприємства концентруються на наданні покупцям виявлених найбільш важливих для них послуг.

При здійсненні транспортного сервісу як необхідній «приналежності» логістики повинні бути виконані її основоположний принцип – високий економічний ефект. Реалізація цього принципу досягається високою якістю обслуговування.

До ключових параметрів якості обслуговування торговельних підпри-ємств можна віднести:

— час від отримання замовлення до постачання;

— надійність і можливість доставки на вимогу;

— стабільність постачання;

— повнота і ступінь доступності виконання замовлення;

— зручність розміщення і підтвердження замовлення;

— об'єктивність цін і регулярність інформації про витрати на обслуговування; пропозиції про можливість надання кредитів;

— ефективність технології вантажопереробки на складах; якість упаковки і виконання пакетних і контейнерних перевезень;

— надійність і гнучкість постачання;

— можливість вибору способу постачання.

Висновки

До елементів медичного постачання можна віднести:

а) виробничі запаси. Вони виконують буферну роль між транспортними органами, складом та споживачем, а також допомагають економічно та ефективно функціонувати всій системі. Майно може бути зосередженим безпосередньо в запасах складів чи максимально наближеним до споживача. Майно у запасах не вважається змертвілим, проте його обсяги мають бути оптимальними для всієї системи. Запаси дають змогу швидко реагувати на зміни попиту та забезпечують рівномірність роботи складських структур;

б) транспорт. Логістичний підхід особливу увагу приділяє перевезенням майна як від постачальників до регіональних складів, так і від складів до споживачів. Основними характеристиками транспорту є вартість та надійність;

в) обслуговування. Логістика, яка обслуговує той чи інший процес, зокрема лікувально-діагностичний, є націленою не тільки на визначення його потреб, а й на згладжування коливань попиту та пропозиції;

г) складське господарство. Включає в себе складські приміщення, засоби завантаження, складування тощо;

д) інформаційний зв’язок та контроль. Логістична система керується за допомогою інформаційної та контрольної підсистем. Ці підсистеми беруть участь у переданні замовлень, вимог на відвантаження, підтримують потрібний рівень запасів.

Список використаних джерел

1. Глогусь О. Логістика: Навч. посібник для студ. економічн. спец.. — Тернопіль: Економічна думка, 1998. — 166 с.

2. Кальченко А. Г. Логістика: Навчальний посібник. — К. : КНЕУ, 2000. — 147 с.

3. Логистика: Учеб. пособие. — М. : Инфра-М, 1999. — 326 с.

4. Окландер М. А. Логістика: Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 344, с.

5. Окландер М. А. Промислова логістика: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 221 с.

6. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 326, с.

7. Чирков А.И. Организация и механизация работ в лечебно-профилактических учреждениях. – М.: Медицина, 2001. – 317 с.

8. Чирков А.И. Лечебно-профилактическое учреждение. – М.: Медицина, 2001. – 302 с.