Кризові явища в культурі
Однією з найважливіших сутностей духовно-енергетичного поля є віра (релігія, соціальна справедливість, комунізм і т.п.). Будь-яка віра сповідує свою мораль, переважно досить привабливу для індивідів. Наріжним каменем більшості вір є альтруїзм як основна форма життя індивідів у спільноті. Причому в генному коді-програмі закладено, що шлях до такої спільноти повинен бути мирним і безкровним. І тільки марксистсько-ленінський «шлях до всезагального щастя всипано трупами інакомислячих і недругів, тому що матеріалізм виходить із-за відомо помилкового твердження про те, що буття визначає свідомість. Але якщо така аксіома правильна, то клас буржуазії, як клас з найбільш забезпеченим буттям, повинен бути і найбільш свідомим. Всередині даного класу повинен превалювати альтруїзм, а цього не спостерігається в дійсності.
В дійсності саме буржуазний (класовий та індивідуальний) егоцентризм забезпечує високі темпи матеріально-технічного розвитку спільноти. І саме в цьому проявляється позитивізм егоцентризму. Однак слід пам’ятати, що в даний час вже немає смертельної небезпеки перенаселення планети, і темпи росту виробництва можуть бути знижені і скоректовані відповідно до темпів приросту населення для того, щоб більшою мірою потурбуватись про екологію, щоб не забруднювати повітряне, водне і навколоземне середовище, ставлячи цим самим під загрозу існування людства. Якщо на певній стадії егоцентризм врятував людство від «голодної смерті», за що людство повинне бути вдячне йому, то в даний час егоцентризм проявляється як негативна сутність в матеріальному вираженні. Що ж стосується його негативізму в духовному аспекті, то він був, є і буде негативною сутністю. І його позитивні матеріальні прояви жодним чином не змінюють його негативну сутність. Такі його прояви обумовлені необхідністю реалізації внутрішнього розвитку через єдність і боротьбу протилежностей. Тобто протягом цього періоду розвитку егоцентризм був дещо «виправданий» альтруїзмом. Неусвідомленим, але все ж альтруїзмом.
Флуктуації духовно-енергетичного поля, що викликають у фізичному полі видимі зміни, що сприймаються нами як кризові явища в культурі, можуть викликатися різними причинами, що проявляються у фізичному полі. На першому місці серед цих причин стоять спроби примусових якісних і кількісних змін духовно-енергетичних сутностей у віртуальному полі, що виражаються у фізичному просторі у вигляді революцій, війн, бунтів і повстань, пов’язаних з кровопролиттям, смертю, з хворобами і руйнацією. Але швидка, стрибкоподібна зміна духовно-енергетичних сутностей неможлива без «хірургічної» зміни генної духовної програми. А така зміна можлива тільки в певному стані під дією «гіпнозу», що має обмежений строк дії. Тому будь-які спроби зміни духовно-енергетичного поля можуть призвести не тільки до «разових» його флуктуацій, але й до зміни гена розвитку людства, котра може у фізичному полі призвести до «переходу» на дорогу, що веде у прірву.
Так, Велика Жовтнева Соціалістична революція, переслідуючи добрі цілі, примусово змінила матеріально-соціальні відносини, але не змогла змінити духовно-енергетичної сутності, а тільки здійснила флуктуації в духовно-енергетичному полі. Але внутрішні сили, що керуються геном-програмою розвитку спільноти в духовно-енергетичному полі, прагнуть погасити флуктуації, повернути систему до початкового стану. І, як результат, у фізичному полі «першої у світі соціалістичної держави» протягом всього часу її існування відбувається опір «ворожих класів», включаючи проповідників релігійної моралі, а пізніше — представників усіх дисидентських течій.
Неможливість примусово, революційне змінити сутність духовно-енергетичного поля призвела до спотвореної подвійної моралі: державної, висловлюваної вголос на різноманітних зібраннях (мітинги, святкові паради і т.п.), і побутової, використовуваної в усіх інших випадках. Причому з плином часу така подвійна мораль охоплювала все ширші верстви не тільки населення, але і правлячої верхівки. Це результат «заспокоєння флуктуацій» духовно-енергетичного поля. Іншими словами, можна сказати: свідомість спільноти (радянської держави) «намагалась повернутись на вихідні позиції».
Революційна флуктуація духовно-енергетичного поля Російської Імперії перш за все відобразилась на культурі, оскільки культура — це і є стан духовно-енергетичного поля спільноти. І якщо в цьому полі відбувається флуктуація, то у фізичному полі настає криза. Флуктуації духовно-енергетичного поля:
- зменшують глибину духовно-енергетичної ями, всередині якої перебуває змістовний духовний потенціал спільноти;
- знижують захисний духовний бар’єр, що виявляє себе у фізичному полі у вигляді моралі.
Захисний духовно-енергетичний бар’єр стає настільки низьким, що вбивство собі подібних ідеологічних противників не тільки дозволяється, але й спонукається законами (державною мораллю). Це також одна з причин, чому релігія зі своєю миролюбною мораллю представляла антагонізм радянській владі, чому релігію разом з її апологетами «випалювали каленим залізом».
Весь період радянської влади в Російській імперії керівництво країни намагалося силою змінити сутності духовно-енергетичного поля, перебудувати свідомість спільноти на соціалістичний лад, але не всі закони «підвладні комуністам». А згідно з законами росту духовних сил сутності духовно-енергетичного поля розвиваються у відповідності до програм, що містяться в духовному гені розвитку. Кризові явища радянського періоду проявились не тільки у подвійній спотвореній моралі, але і в інших сферах. Таких, як, наприклад, -образотворче мистецтво (різноманітні модерністські течії), література (формалістські течії, соціалістичний реалізм), возвеличення керівників, -поклоніння «авторитетам», кар’єризм, наклепи та інші аморальні явища, одним словом -пролеткульт.
Але, як зазначалось вище, духовно-енергетичний програмний генний код, на відміну від морганівського спадкового генного коду, може змінюватись під впливом духовно-енергетичних сил, якщо ця зміна направлена на підвищення позитивної духовної енергії. Під дією цих сил може змінюватися програма розвитку спільноти. А оскільки комуністична програма розвитку спільноти містила головну позитивну духовно-енергетичну сутність — альтруїзм, то в значної частини соціалістичної спільноти енергетичний потенціал альтруїзму дійсно зріс.
В значної частини спільноти змінився програмний духовно-енергетичний ген (прискорився духовний розвиток індивіда). Але духовно-енергетичний ген спільноти продовжував опиратись, і настав момент, коли коливання, обумовлені революційною флуктуацією, майже заспокоїлись, і духовно-енергетичне поле спробувало повернутись до початкової рівноваги. Але, на відміну від фізичних систем, котрі релаксують до початкового стану (основного, що мало місце до флуктуації), збудження (флуктуація) духовно-енергетичного поля переводить його (поле) до нового основного стану, до якого духовно-енергетичне поле «повертається» після релаксації флуктуації. Це обумовлено тим, що після-флуктуаційні коливання духовно-енергетичного поля викликають сутності-резонанси, котрі можуть бути як позитивними, так і негативними, стабільними і нестабільними. Ці духовні сутності-резонанси змінюють структуру основного стану духовно-енергетичного поля.
Увага. Духовно-енергетичне поле спільноти після флуктуації не може «повернутись» до початкового стану, оскільки воно розвивається, але й не може увійти в стан, визначений геном розвитку на момент релаксації флуктуації:
Релаксація (можливо не повна) флуктуації, що обумовила революцію 1917 року, призвела духовно-енергетичне поле спільноти СРСР до стану, що відобразився у фізичному полі як «перебудова» М.С.Горбачова. Але оскільки ця перебудова знову пішла за революційним сценарієм, то в духовно-енергетичному полі виникли нові флуктуації, а у фізичному полі — нові кризові явища. Одним з найбільш значущих проявів кризи багатонаціональної пролетарської культури Радянського Союзу стало її зникнення. Семидесятилітнє духовно-енергетичне багатонаціональне поле розпалось на складові. І це цілком закономірно, оскільки програми духовно-енергетичних генів національних спільнот дуже стійкі, бо не існує таких духовно-енергетичних сил, котрі можуть їх змінити в напрямі розвитку. Це сприяє підвищенню позитивної духовної енергії національної спільноти.
Будь-які духовно-енергетичні сили, що впливають на духовні гени національної спільноти, зменшують такі позитивні духовні сутності, як націоналізм, національний патріотизм, фольклор і побут, практично всю позитивну духовну енергію. Тому національні духовно-енергетичні поля і їх відображення у фізичних полях — національні культури, як вже зазначалось вище, є найбільш стійкими, найбільш консервативними. Протягом вікового пригнічення Російською імперією, а потім Радянською державою національні духовно-енергетичні поля, зберігаючи свій відносний «суверенітет», намагались позбутися тих спотворень, що привносились ззовні, і повернутись на шляхи розвитку відповідно до генних програм національного розвитку. І нова революційна флуктуація духовно-енергетичного поля багатонаціональної спільноти настільки знизила захисний бар’єр цього поля, що національні духовно-енергетичні поля змогли подолати цей бар’єр і організувати власні поля у віртуальному просторі.
Духовно-енергетичне поле у віртуальному просторі єдине для усього Всесвіту, але кожна спільнота та індивід займають в ньому певний об’єм з відповідним набором генів розвитку. Причому з розвитком спільноти (індивіда) «об’єм» змінюється якісно і кількісно, а також змінюється його «місцезнаходження». Як вже зазначалось, існують гени розвитку всього людства, націй, що формують держави, а також націй всередині держав, релігійних общин, професійних спілок, ідеологічних спільнот, спільнот по крові (родичів), включаючи сім’ю та окремих індивідів. Ми не вказали таку спільноту як «клас» (буржуазія, робітники і т.п.). І не вказали ми його тому, що «класовий» духовно-енергетичний ген є нестабільним і має малий «час життя», оскільки класи не поділяються в духовно-енергетичному аспекті. Вони розрізняються тільки відносинами власності, а це більшою мірою фізичний стан, ніж духовний. Тому «класовий» ген «зітканий» з генів окремих індивідів.
Генів-програм розвитку спільноти типу «багатонаціональна держава» не існує взагалі. Багатонаціональні утворення можливі тільки як абсолютно рівноправні тимчасові союзи різних національних спільнот. Союзи, утворені для виконання певних завдань, досягнення певних цілей. Причому якісні і кількісні сутнісні структури духовно-енергетичних генів національних спільнот, що входять в такий тимчасовий союз, повинні бути близькими, щоб стало можливим тимчасове утворення складного «багатонаціонального» гену. Такий ген є нестабільним і час його життя обмежений. Тому будь-які багатонаціональні об’єднання і союзи нестабільні. Всередині таких союзів постійно відчувається міжнаціональна напруга, що створює конфліктні ситуації.
В різних «об’ємах» духовно-енергетичного поля людства (цивілізації Землі) практично постійно виникають і затихають флуктуації, наслідком (в деяких випадках причиною) чого є різноманітні конфлікти (війни, перевороти, тероризм і т.п.), і реакція екосфери на негативні дії цивілізації (отруєння і забруднення оточуючого середовища, знищення флори і фауни, штучні землетруси при вибухах ядерних і термоядерних засобів і т.п.). Найчастіше ці «об’єми» відповідають державним утворенням (спільнотам). Крім флуктуації розпаду Радянського Союзу, в якості прикладу можна привести флуктуації «зруйнованих хмарочосів», військові втручання в балканському регіоні, в арабському світі та багато інших. Реакція екосфери: збільшення кількості і сили повеней і землетрусів, засух, торнадо і цунамі в різних куточках Землі, підвищення середньорічної температури нашої планети, щораз нові інфекційні (вірусні) захворювання, що викликають епідемії і т.д.