Вступ

Дорожній рух — процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.

Правила дорожнього руху (скорочено: ПДР) — перелік правил, що регулюють обов’язки водіїв транспортних засобів та пішоходів, а також технічні вимоги, визначені до транспортних засобів для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов’язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

1. Основні положення Конвенції про дорожній рух

Сторони, що підписали дану Конвенцію, що не є Договірними Сторонами Конвенції про дорожні знаки й сигнали, відкритої для підписання у Відні одночасно зі справжньою Конвенцією, зобов’язуються вжити заходів до того, щоб:

1. a) всі встановлені на їхній території дорожні знаки й сигнали, світлові дорожні сигнали й розмітка доріг становили єдину систему й виготовлялися й установлювалися таким чином, щоб їх можна було легко розпізнати;
2. b) число типів сигналів було обмежено, і сигнали встановлювалися лише в тих місцях, де їхня наявність уважається корисним;
3. c) попереджуючі сигнальні знаки встановлювалися на достатній відстані від із для своєчасного попередження про їх водіїв;
4. d) було заборонено:

і) поміщати на сигнальному знаку, на його опорі або на будь-якому іншому пристосуванні, призначеному для регулювання руху, що-небудь, що не має відносини до призначення цього сигнального знака або пристосування; однак, якщо Договірні Сторони або їхні територіальні підрозділи дозволяють якій-небудь асоціації, що не має метою одержання матеріальної вигоди, установлювати вказівні знаки, вони можуть дозволяти, щоб емблема цієї асоціації позначалася на знаку або на його опорі за умови, що це не утруднить його розуміння;

іі) поміщати плакати, афіші, робити розмітку й установлювати пристосування, які або можуть бути прийняті за сигнальні знаки або інші пристосування для регулювання руху, або можуть знизити їхня видимість або ефективність, або засліплювати користувачів дороги або відволікати їхня увага й тим самим ставити під погрозу безпека дорожнього руху;

ііі) установлювати на тротуарах і узбіччях пристрою або встаткування, що може необґрунтовано утрудняти рух пішоходів, і зокрема старих осіб і інвалідів.

2. Правила дорожнього руху, що викладені в Конвенції

Користувачі дороги повинні виконувати приписання дорожніх знаків і сигналів, світлових дорожніх сигналів або розмітки доріг, навіть якщо згадані приписання здаються суперечним іншим правилам руху. Водії, пішоходи та пасажири зобов’язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.

Приписання світлових дорожніх сигналів превалюють над приписаннями дорожніх знаків, що визначають переважне право проїзду.

Особи, уповноважені регулювати дорожній рух, повинні бути добре розпізнаваними й видимими на відстані як удень, так і вночі.

Користувачі дороги повинні негайно виконувати будь-яку вказівку осіб, уповноважених регулювати дорожній рух. Рекомендується передбачити в національному законодавстві, щоб як вказівки осіб, уповноважених регулювати дорожній рух, уважалися, зокрема , перераховані нижче сигнали:

1. a) піднята вертикально рука; цей жест означає «увагу, стоп» для всіх з дороги, крім тих водіїв, які не могли б уже зупинитися в умовах достатньої безпеки; крім того, якщо цей сигнал подається на перехресті, водій, що вже виїхав на перехрестя, може продовжувати рух;
2. b) рука або руки, витягнуті горизонтально; цей жест означає сигнал «стоп» для всіх користувачів дороги, які, незалежно від напрямку їхнього руху, рухаються з напрямків, що перетинають напрямок, позначений витягнутою рукою або руками особи, уповноваженого регулювати дорожній рух; подавши цей сигнал, регулювальник може опустити руку або руки; для водіїв, до яких він звернений грудьми або спиною, цей жест також означає сигнал «стоп»;
3. c) погойдування червоним вогнем; цей жест означає сигнал «стоп» для користувачів дороги, убік яких спрямований цей вогонь.
4. Сигнали осіб, уповноважених регулювати дорожній рух, превалюють над приписаннями дорожніх знаків і сигналів і світлових дорожніх сигналів або розмітки доріг, а також правил дорожнього руху.

Користувачі дороги повинні поводитися таким чином, щоб не створювати небезпеки або перешкод для руху, не наражати на небезпеку людей і не заподіювати збитку державному, суспільному або приватному майну.

Рекомендується передбачити в національному законодавстві, що користувачі дороги не повинні стискувати дорожній рух або ставити під погрозу його безпека, кидаючи, складаючи або залишаючи на дорозі предмети або матеріали, або створюючи на ній які-небудь інші перешкоди. Користувачі дорогі, котрим не вдалося уникнути створення такої перешкоди або такої небезпеки, повинні вжити необхідних заходів для можливо більше швидкого їхнього усунення й, якщо вони не можуть зробити це негайно, для попередження про їх інших користувачів дороги.

Водії повинні проявляти підвищену з у відношенні таких найбільш уразливих учасників дорожнього руху, як пішоходи й велосипедисти й, зокрема , діти, старі особи й інваліди.

Водії повинні намагатися, щоб їхні транспортні засоби не заподіювали незручності користувачам дороги й людям, що проживають  у пришляхових володіннях, зокрема , не створювали зайвого шуму, не піднімали пилу й не викидали вихлопні гази, якщо цього можна уникнути.

Використання ременів безпеки є обов’язковим для водіїв і пасажирів автомобілів, що перебувають на місцях, обладнаних такими ременями, за винятком випадків, передбачених у національному законодавстві.

Кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія. Рекомендується передбачити в національному законодавстві, що в’ючні, запряжні й верхівкові тварини, а також худоба й череди (за винятком відповідним чином позначених зон) повинні мати погонича.

Водій повинен мати необхідні фізичні й психічні якості, і його фізичний і розумовий стан повинне дозволяти йому управляти транспортним засобом. Водій механічного транспортного засобу повинен мати знання й навички, необхідні для керування транспортним засобом; однак це положення не перешкоджає навчанню водінню відповідно до положень національного законодавства.

Водій (погонич) повинен бути завжди в стані управляти своїм транспортним засобом (направляти своїх тварин).

Напрямок руху повинен бути однаковим на всіх дорогах даної держави, за винятком у відповідних випадках, використовуваних винятково або головним чином для транзиту між двома іншими державами.

Тварин, що рухаються по дорозі, варто вести якнайближче до краю проїзної частини, що відповідає напрямку руху.

Не порушуючи іншого роду положення пункту 1 статті 7, пункту 6 статті 11 і інших положень протилежного характеру, що втримуються в справжній Конвенції, водій транспортного засобу повинен у тій мері, у якій дозволяють обставини, перебувати ближче до краю проїзної частини, що відповідає напрямку руху. Однак Договірні Сторони або їхні територіальні підрозділи можуть регламентувати більш конкретно правила розташування на проїзній частині вантажних транспортних засобів.

На дорозі із двома або трьома проїзними частинами водій транспортного засобу не повинен виїжджати на проїзну частину, протилежну стороні, що відповідає напрямку руху.

1. a) На дорозі із двобічним рухом, що має принаймні чотири смуги руху, водій транспортного засобу не повинен виїжджати на смуги, по яких відбувається рух у протилежному напрямку;
2. b) на дорозі із двобічним рухом, що має три смуги руху, водій транспортного засобу не повинен виїжджати на крайню смугу проїзної частини, по якій відбувається рух у протилежному напрямку.

Не порушуючи положень статті 11 і якщо додаткова смуга руху позначена відповідним знаком, водії тихохідних транспортних засобів повинні використовувати цю смугу.

Висновки

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху мають право на:

• безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
• вивчення норм і правил дорожнього руху.

Учасники дорожнього руху зобов’язані:

• знати і неухильно дотримувати вимог Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;
• створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
• виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Працівники органів внутрішніх справ, військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб при виконанні службових обов’язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них.

Список використаної літератури

1. Конвенція про дорожній рух. Відень, 8 листопада 1968. З останніми поправками
2. Закон України «Про дорожній рух» вiд 30.06.1993 № 3353-XII