Книжкова торгівля та шляхи її розвитку
Зміст
Вступ
1. Сучасний стан книжкової торгівлі в Україні
2. Суть та особливості організації роздрібної торгівлі книгами в Україні
3. Аналіз господарської діяльності ДАК «Укрвидавполіграфія»
4. Оцінка ефективності діяльності з організації продажу ДАК «Укрвидавполіграфія»
5. Шляхи вдосконалення книжкової торгівлі на ДАК «Укрвидавполіграфія»
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
На початку дев’яностих років України мала тільки державних книгарень близько 1100, в яких працювало майже 13000 висококваліфікованих (з вищою та середньою спеціальною освітою) фахівців. Ще в недалекому минулому видавці України випускали для читачів щорічно 8-8,5 тис. назв книг загальним тиражем до 200 млн. примірників. З інших регіонів одержували близько 250 млн. книг. Отже, на кожного жителя України за рік припадало по 8-10 нових книжок. Внаслідок невдалих управлінських рішень протягом 1991-1994рр., в тому числі на державному рівні, відбулося фактичне знищення чіткої ефективної системи державного книгорозповсюдження, що поступово негативно відбилося на видавничому комплексі в цілому. На сьогодні, при наявності в країні понад 2000 видавництв різної форми власності випускається приблизно одна книжка в рік на громадянина України[16, с. 33].
Актуальність.У ситуації, що склалася нині в книжковому бізнесі в Україні, коли повністю зруйнована колишня радянська система взаємозв'язків видавництв та книгорозповсюджувальних підприємств, коли видавництву доводиться вирішувати складні питання "де взяти недорогий папір?" та "що друкувати?", щоб українська книжка добре продавалася та не коштувала дорожче російської, коли високі податки не дають змоги вкладати гроші в збільшення тиражів видань та створення нових книгарень, які зачиняються через неприбутковість, а книжки не продаються через відсутність елементарної реклами, коли не відпрацьована система знижок для гуртових та дрібногуртових закупівель, коли книжковим дилерам та книгарням необхідно шукати нові шляхи співпраці з видавництвами та будувати її на сучасних ринкових принципах — вивчення всіх аспектів, пов'язаних з механізмом діяльності книготорговельних підприємств, а також шляхів покращення задоволення потреб споживачів книжкової продукції є однією з головних цілей.
Частка вітчизняної книги на внутрішньому ринку за роки української незалежності продовжує скорочуватися. Якщо 2005 року у вільний продаж надійшло (без врахування видань за держзамовленням та відомчих для службового користування) близько 9 млн. примірників книг, то 2007 року — на мільйон менше. Для порівняння варто навести показники сусідів: у Польщі — 150, у Росії — 300 млн. примірників книг за один рік. Зрозуміло, що внаслідок браку вітчизняної книги цей вакуум активно заповнюється книжковою продукцією, випущеною тими ж сусідами. А це, за даними лише митних органів, — майже 55 млн. книжок, які щороку завозять в Україну для перепродажу передусім з Росії та Білорусі[16, с. 33].
І ще одна вражаюча цифра: щорічно з України відпливає близько 350 млн. гривень у кишені передусім російських видавців і поліграфістів, які надійно і не без підтримки доморощених владних меценатів окупували український ринок. Отож, ідеться про пряме інвестування закордонного виробника, і це за умов, коли вітчизняна поліграфія задихається від нестачі інвестицій.
Тема: «Книжкова торгівля та шляхи її розвитку».
Об`єкт дослідження – книжкова торгівля.
Предметом дослідження є теоретичні аспекти вивчення сучасного стану книжкової торгівлі в Україні та шляхів її вдосконалення.
Мета: розкрити особливості організації роздрібної торгівлі книгами в Україні на прикладі діяльності ДАК «Укрвидавполіграфія».
Завдання роботи:
— показати сучасний стан книжкової торгівлі в Україні;
— розкрити сутність та особливості організації роздрібної торгівлі книгами в Україні;
— аналіз господарської діяльності ДАК «Укрвидавполіграфія»;
— оцінити ефективності діяльності з організації продажу ДАК «Укрвидавполіграфія»;
— окреслити шляхи вдосконалення книжкової торгівлі на ДАК «Укрвидавполіграфія».
Методи дослідження У процесі роботи використані загальнонаукові методи дослідження. Основними з них є системний підхід, аналіз та синтез, порівняння, класифікація тощо.
Теоретична і практична цінність дослідження полягає ваналізі сучасного стану книжкової торгівлі в Україні та шляхів її вдосконалення.
1. Сучасний стан книжкової торгівлі в Україні
На сьогодні в Україні налічується близько 350 книжкових магазинів. Для порівняння: у Голландії з населенням 16 млн — книжкових магазинів близько 1600; у Польщі з населенням 38 млн — 2500 книгарень[16, с. 34].
Деякі зміни щодо поліпшення якості книжкової торгівлі з'явилися лише у 2002 році, коли у Києві було відкрито перший книжковий супермаркет мережі "Буква". Станом на середину 2006 р. в Україні працюють чотири книжкових мережі. У "Букви" 26 магазинів, у "Літери" — близько 25, у "Книжкового супермаркету" — 16. Мережа роздрібної торгівлі "Велика Кишеня" (23 супер- і 3 гіпермаркети) відкрила у своїх магазинах три книжкові відділи. Усі вони розташовані у Києві — два по 120 "квадратів" і один на 400, асортимент останнього — 50 тис. найменувань[16, с. 35]. Представники компанії "Велика Кишеня" стверджують, що на книжкову продукцію є попит, тому мають намір розвивати цей напрям.
Разова покупка в українській книгарні — зазвичай кілька книг. До середнього чека найчастіше входить дві книжки. Книготорговці відзначають тенденцію до зростання "середнього чека". Наприклад, у мережі "Буква" у 2005 році середній чек становив 37,28 грн., а у 2006-му — 42,93 грн.
"Середній чек" помітно різниться за регіонами. У великих містах — Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові — 50-60 грн. У менших містах — Херсоні, Миколаєві — 20-25 грн. [16, с. 35].
Власники книготорговельних мереж уже працюють у всіх містах-мільйонерах і закінчують освоювати обласні центри. У подальших планах — відкриття магазинів у містах з населенням понад 100-20 тис. мешканців.
Розвиток вітчизняного ринку суттєво стримує й слабкість і фрагментарність книготорговельної мережі, яка була зруйнована впродовж 1990-х — поч. 2000-х шляхом приватизації та перепрофілювання.
Інша проблема полягає у тому, що більше двох третин грошей, які обертаються у книжковому ринку України, належать російським видавцям. Лише за офіційною інформацією органів митного контролю у 2005 р. до України ввезено книжок на суму 27 млн. дол. США. Однак, за оцінками експертів протягом 2005 р. в Україні реалізовано близько 75 млн. екземплярів російських книжок на суму понад 200 млн. дол. США. [16, с. 35] І питання не лише у фінансових втратах українських видавців, але, насамперед, у мовному домінуванні, розповсюдженні системи суспільних цінностей, які не завжди корелюються з українськими інтересами.
Експерти загострюють увагу і на тому, що мережеві книгарні в Україні у переважній більшості створено за рахунок іноземного капіталу, зокрема, російського. Серед структур, які утримують і фінансують ці торгівельні мережі, такі найбільші російські видавництва, як "ЕКСМО", "АСТ", "ОЛМА" та ін. Кожне з них щорічно видає на 10-20 млн. примірників книжок більше, ніж усі українські видавництва разом узяті. Відповідно, мережеві магазини працюють переважно з російською книгою, українська (а тим більше — україномовна) книга у їх асортиментній базі становить від 2 % (у Криму) до 30 % (у західних областях України). У Києві цей показник становить в середньому 10 — 15 %, що, звісно, є тривожною тенденцією, як для столичного міста[16, с. 36].
Дискретність і слабкість книготорговельної мережі в Україні компенсується за рахунок базарів, розкладок та кіосків. Практично у кожному місті є книжковий базар. У деяких — стихійні ринки, що працюють у вихідні. Найбільший книжковий ринок — "Петрівка" у Києві. Через книжкові базари реалізується до 70-80 % книжок, представлених на ринку (як виданих в Україні, так і завезених із території інших держав). Основною перевагою базарів в очах споживачів є низькі ціни й оперативність. Однак, значні обсяги книжок, які реалізуються через ринки, ввозяться до України нелегально, повз пункти митного контролю, або напівлегально (із штучно заниженою вартістю) до 70 % "сірих" і контрабандних книжок реалізується саме на базарах неподалік східних кордонів держави. У результаті через несплату книжкового ПДВ держава недоотримає за рік 30-40 млн. дол. США. [16, с. 36].
Книгарні стали приватними підприємствами. На жаль, це не завжди осередки культури, оскільки в умовах жорсткої реальності основною метою діяльності книгарні стає прибуток, часто за любу ціну, так що книгарні часто не до виховання культури і духовності.
Змінилась система замовлення книгарень, втрачені кадри, які виїхали з країни чи перепрофілювались, різко зменшились засоби рекламної роботи, що застосовується в книгарнях, в минуле відійшла інформаційно-бібліографічна діяльність книгарні, чим вона вигідно відрізнялась від інших магазинів. В цих умовах ледь животіють бібколектори, які не мають можливості займатись пропагандою читання, бібліофільства, поширенням бібліографічних знань. Це негативно впливає на молодь, на проведення нею свого вільного часу.
Російську книжку купляють швидше, ніж українську. Звідси міф про «неможливість в Україні вижити книгарням, які реалізують українську книгу». Хоча приклад однієї з кращих книгарень України — «Української книги» (м. Львів), в асортименті якої представлена виключно україномовна книга, говорить про інше. Книгарня не лише отримує прибутки, а є і центром духовності, проводить презентації книги, має постійних покупців, ще й виграла протистояння з «Мc Donald’s», який хотів отримати її приміщення для облаштування чергового ресторану [16, с. 36]. В її товарообороті значне місце відіграє продаж книг бібліотекам. В книгарні працюють фахівці, які не тільки мають вищу освіту, а й великий досвід роботи, люблять і знають книгу.
Українські книготорговельні підприємства і видавництва не беруть участі в міжнародних книжкових ярмарках. Україна у світі асоціюється з відомими спортсменами чи співаками. Про Україну з книг не знає ніхто, тому що показати нічого. Мало видань іноземними мовами, що мали б гідно представляти Україну.
Тому являється доцільним змінити ставлення держави до книги. Мова йде не лише про прийняття конструктивної законодавчої бази, зменшення податкового тиску на книготорговельні підприємства, але й і про надання пільг книгарням в орендній платі за приміщення, сплаті комунальних послуг, перевезенні друкованої продукції, поштових пересиланнях, у володінні статистичною інформацією про книгорозповсюдження в регіонах, в піднятті іміджу професії видавця чи книгаря, у формуванні моди на читання, збирання власних бібліотек, бо без книги, цивілізованого книговидання і книгопоширення немає перспектив розвитку ні освіта, ні наука, ні виробництво, ні держава в цілому.
2. Суть та особливості організації роздрібної торгівлі книгами в Україні
Через книжкову торгівлю неперіодичні видання потрапляють від виробника до споживача. Для ефективної організації товарообігу створено відповідну матеріально-технічну базу та апарат управління. Книжкова торгівля така ж специфічна, як і об'єкт її діяльності — книжка.
У книготорговельній літературі терміну "книжкова торгівля" відповідають три значення:
— книжкова торгівля — вид діяльності (заняття);
— книжкова торгівля — галузь (частина культури та економіки);
— книжкова торгівля — процес (заміна товарної форми споживчої вартості книжки на грошову) [2, с. 13].
Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків[2, с. 13].
Для здійснення роздрібної торгівлі господарюючі суб'єкти використовують: магазини — стаціонарні пункти роздрібної торгівлі товарів, що займають окремі приміщення чи будівлі і мають торговельну залу для покупців.
Реалізацією книжок займаються палатки, кіоски, що мають окремі приміщення, але в них відсутня торговельна зала для покупців (дрібно-роздрібна мережа).
Правила діяльності дрібно-роздрібної торговельної мережі затверджені Міністерством зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України від 8 липня 1996 року № 369 [16, с. 33].
Роздрібна книжкова торгівля — заключна ланка сфери товарного обігу, куди підприємства постачають продукцію видавництв, що підлягає роздрібному продажу. В роздрібній торгівлі завершується процес товаропереміщення неперіодичних видань, забезпечується їхнє доведення до споживача. Раціональне розміщення роздрібної книготорговельної мережі, правильне формування асортименту книжкової продукції в магазинах та кіосках, впровадження прогресивних методів обслуговування сприяють повнішому задоволенню попиту покупців на книжки, і, таким чином, підвищують культурний, професійний, ідейно-політичний рівень людей.
З урахуванням специфіки організації праці та обслуговування покупців розрізняють стаціонарну, пересувну та поштово-посилкову книготорговельну мережу. Основною формою роздрібної торгівлі книжками є стаціонарна книготорговельна мережа з книгарнями, бібліотечними колекторами та книжковими кіосками, тобто підприємствами, що мають спеціальне пристосоване приміщення для торгівлі книжками.
Значне місце в роздрібній мережі займають книгарні, тому що в них, порівняно з іншими видами торговельної мережі (кіосками, пересувною мережею) представлений ширший асортимент видань, створені кращі умови для вибору книжок покупцями, застосовуються прогресивні методи обслуговування; магазини оснащені сучасними торговельним обладнанням, кваліфікація продавців значно вища. Тому матеріально-технічна база роздрібної книжкової торгівлі розвивається та удосконалюється насамперед за рахунок розширення мережі книгарень.
Книжкові кіоски, від стаціонарної мережі, відрізняються своїм наближенням до покупців. Вуличні кіоски мають власні приміщення (спеціально побудовані), де зберігається товар і є робоче місце для продавця-кіоскера. Покупців обслуговують через вікно. Книжкові кіоски порівняно з магазинами мають менше можливостей для показу асортименту та вибору книжок покупцями, проте мобільніші, тому що розташовані в найлюдніших або, навпаки, віддалених від центру місцях. Частина кіосків знаходиться на підприємствах, в установах та навчальних закладах. Вони мають або спеціальне приміщення, або столики, придатні для торгівлі книжками.
Пересувна книготорговельна мережа доповнює стаціонарну та ще наближеніша до покупців. Залежно від виду матеріально-технічної бази вона ділиться на розвізну та розносну. Розвізна мережа включає книжкові автолавки та їхні різновиди. До розносної мережі відносяться столики для торгівлі на вулиці, складні ятки, книжкові базари. Розносною торгівлею книжками займаються також книгоноші [12, с. 14].
Поштово-посилкова книготорговельна мережа складається із магазинів та відділів "Книга-поштою" («Навчальна книга — поштою», Державне спеціалізоване видавництво «Освіта» та інш.) Нині вона володіє вищою мобільністю щодо інших форм торгівлі книжками, оскільки книжки потрапляють безпосередньо до покупців за їхніми замовленнями через розгалужену мережу поштової доставки. Акт реалізації (зміна форм вартості товарної на грошову) здійснюється при викупі накладом у приміщенні пошти [12, с. 15].
У практиці роботи книготорговельних підприємств застосовують традиційні та прогресивні методи роздрібного продажу. Продаж товарів через прилавок вважають традиційним методом. Його застосовують у тих випадках, коли немає можливості перевести книготорговельні підприємства на роботу за прогресивними методами.
До прогресивних методів роздрібної торгівлі віднесені, зокрема: самообслуговування, з відкритою викладкою, за зразками, за замовленням покупців, вдома у покупців.
Вибір конкретного прогресивного методу продажу книжкових товарів залежить від їхніх специфічних особливостей (призначення, цінності, умов виходу у світ і тощо) [13, с. 88].
Книгарня є закладом культури і водночас підприємством торгівлі, її приміщення та обладнання мають відповідати цьому призначенню, сучасним потребам технічної та торговельної естетики. Зручність для покупців, можливість швидко, з найменшою витратою часу знайти потрібну книжку та оформити придбання — головні вимоги до приміщення, обладнання та оформлення книгарні.
У магазині слід створити умови для широкого використання прогресивних методів продажу, пропаганди та реклами книжок, використання засобів механізації завантаження, розвантаження та переміщення товарів. У приміщенні потрібно забезпечити нормальні умови для праці й відпочинку персоналу, зберігання товарів і дотримання санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки праці.
За своїм призначенням уся площа магазину може бути умовно розділена на такі частини: торговельна зала; складські приміщення; адміністративно-побутові приміщення; технічні приміщення.
У торговельній залі розміщують товари, тут знаходяться робочі місця продавців тощо. У ній покупці знайомляться з асортиментом товарів, здійснюють покупки, оформлюють попередні замовлення.
Торговельна зала сучасної книгарні повинна бути світлою, просторою, зручною для огляду та вибору книжок. Для рівномірного освітлення зали потрібні світильники із люмінесцентичними лампами, закритими опаловими розсіювачами. Книжкові полиці та робочі місця продавців слід освітлювати більше, але при цьому пряме світло має знаходитися вище рівня очей покупців та продавців.
Неабияку вагу для книгарні має книготорговельне обладнання, яке ділять на основне та допоміжне. До основного відноситься обладнання:
-для показу асортименту та зберігання конкретного запасу літератури в торговельній залі;
— для організації робочих місць продавців-консультантів з урахуванням типу магазину та методів торгівлі;
— для показу та продажу подарункових і сувенірних альбомів великих форматів, плакатів, листівок, шкільних та канцелярських товарів[13, с. 94].
Книготорговельне обладнання буває стаціонарним та пересувним. До стаціонарного належать пристінні — шафи-стелажі, шафи-стенди; острівне обладнання — столики-прилавки, гірки тощо.
До пересувного обладнання книгарні належать: вітринне обладнання для реклами, ящики та підставки для показу асортименту, вертушки для листівок.
Окремі вимоги є і до складських приміщень книгарні: тут потрібно забезпечити нормальні умови зберігання товарів, а самі склади мають бути сухими, розміщуватися за можливістю на одному рівні (без порогів), що дозволяє застосовувати засоби малої механізації для переміщення товарів.
До торговельного обладнання магазину належать також касові кабіни та касові апарати, які встановлюють в зручному для обслуговування покупців місці.
Як відомо, книготорговельне підприємство здійснює не тільки операції з придбання і продажу друкованих видань, а й проводить інформаційно-рекламну роботу. За допомогою комп'ютера, що знаходиться в торговельній залі книгарні, покупець може оперативно отримати компетентну довідку, відносно наявності книжки, її ціни, вихідних даних тощо.
Нині у великих книжкових супермаркетах, використовують обліково-розрахункові комп'ютерні системи, які складаються з комп'ютерних станцій, портативних сканерів, скануючих пристроїв, розташованих при вході-виході супермаркета та супровідного програмного забезпечення.
Перед тим як виставити книжки на продаж, на кожну наклеюють спеціальний чіп з порядковим штрих-кодом. Відповідно, до комп'ютера вводиться інформація про назву книжки, її ціну, номер штрих-коду тощо. Потім касир портативним сканером знімає дані про видання й автоматично отримує результат пошуку в електронній базі як окремий запис про нього. Після отримання грошей касир роздруковує чек і купленій книжці надається статус проданої, після чого покупець може без перешкод виходити з приміщення. Існує також досвід використання інтерактивних дошок в книгарнях для проведення конференцій, презентацій, круглих столів.
Останнім часом набули поширення Internet-магазини, для сворення і роботи яких в структурі книгарень, створюють спеціальні відділи, де працють групи програмістів та дизайнерів. Зрозуміла річ, що всі процеси щодо організації роботи Internet-магазинів здійснюють з допомогою комп'ютерної техніки.
У багатьох сучасно оздоблених книжкових супермаркетах можна зустріти засоби внутрішньомагазинної телевізійної реклами: рідко-кристалічні широкоформатні монітори і телевізори.
Щодо використання у роботі книгарні інформаційно-видавничого відділу, то мова йде про потужний комплекс поліграфічних засобів і пристроїв оцифрування та опрацювання інформації [13, с. 96].
До допоміжного обладнання, призначеного для організації діяльності книгарні, належать засоби малої механізації: транспортери, возики, рахунково-обчислювальна техніка, засоби пожежогасіння тощо.
Розташування обладнання в торговельному залі залежить від запроваджених у книгарні методів обслуговування. Традиційні методи продажу книжок з обслуговуванням продавцями характеризуються наближенням робочих місць продавців до місць зберігання книжкових товарів. Торговельне обладнання (прилавки, пристінні шафи) має лінійну розстановку і поєднує при цьому функції складання, експозиції, ознайомлення з асортиментом та оформлення придбання книжок. Для ефективнішого використання торговельних площ у приміщеннях з великою глибиною з'явилася боксова розстановка.
При організації продажу методом самообслуговування найраціональніше лінійне планування, де обладнання (пристінне та острівне) розміщують паралельними лініями, що спрямовують потоки покупців.
Основне обладнання зони розрахунку — касові кабіни, їхнє розташування визначається схемою руху потоків покупців.
Ефективність використання торговельних площ залежить від удосконалення порядку розрахунку з покупцями. В книгарнях самообслуговування розрахунок проводиться на виході з торговельної зали, в умовах продажу книжок іншими методами раціонально розташовувати касові кабіни безпосередньо біля робочих місць продавців.
Характеризуючи матеріально-технічну базу українськихкнигарень, насамперед зазначимо, що вона враховує специфіку українського книжкового ринку, платоспроможність та менталітет українського народу. Але при цьому не слід забувати про історію і сучасний стан роздрібної торгівлі за кордоном – досвід зарубіжних країн, уважно вивчивши і запровадивши який, можна значно підвищити якість матеріально-технічної бази та принципи її використання в роздрібних книготорговельних підприємствах. Наприклад у Каталонії, книжковий зал в універмазі має площу, розміром Київського ЦУМу. Але вони ще й складають книжки на полицях корінцями для того, щоб покупець зміг отримати уявлення про наявний асортимент. Лицьовою стороною обкладинки стоять лише ті книжки, на які з тих чи інших причин треба звернути увагу покупця: новинки, бестселери, спеціальна література тощо [13, с. 98].
Чимала кількість різновидів торговельного обладнання здебільшого мають прості конструкції — столи, шафи, етажерки. Часом книжки просто лежать на підлозі, але вони мають вигляд такий самий новий, як і ті, що на горішніх поличках шаф. Іноді стоси книжок лежать навіть перед порогом крамниці. У великих книгарнях зроблено усе, щоб полегшити покупцеві пошук літератури та орієнтацію в морі книжок. На стелажах або шафах обов'язково вказана тематика, полегшують орієнтування й різноманітні стрілочки. На стелі часто побачиш "оферти" — спеціальні пропозиції. До речі, фахівці кажуть, що наявність таких нехитрих — "утримувачів уваги" збільшує продаж на 20-30 відсотків [11, с. 99].
В Європі усі крамниці збудовані за принципом вільного доступу: книжки, косметика, одяг, спорттовари тощо. Каса у великій книгарні стоїть не на виході біля дверей, а посеред залу і має вигляд звичайного столу напівкруглої форми, відкритого з усіх боків. За покупку продавці дякують, запрошують приходити ще, а книжки запаковують у фірмову торбинку.
3. Аналіз господарської діяльності ДАК «Укрвидавполіграфія»
Державна акціонерна компанія «Українське видавничо-поліграфічне об'єднання» утворена відповідно до Указу Президента України від 16 вересня 1998 р. N 1033 «Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою», постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1998 р. N 1720 "Про утворення Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне об'єднання» та інших актів законодавства України [19].
Компанія є відкритим акціонерним товариством.
Офіційна назва Компанії: повна — Державна акціонерна компанія «Українське видавничо-поліграфічне об'єднання»; скорочена — ДАК «Укрвидавполіграфія».
Місцезнаходження Компанії: Україна, 252001, м. Київ, вул. Золотоворітська, 11.
ДАК „Укрвидавполіграфію” було утворено з метою підвищення ефективності державного управління в системі видавничої підготовки, поліграфічного виконання і розповсюдження друкованої продукції.
Зараз ДАК „Укрвидавполіграфія” – найбільша в Україні видавничо-поліграфічна компанія, яка забезпечує реалізацію узгодженої стратегії 27 поліграфічних, видавничих, книготорговельних, постачальницьких підприємств, а також 3 спеціалізованих науково-дослідних та проектних інститутів.
Підприємства компанії розташовані у більшості регіонів України та є, як правило, регіональними лідерами у своїй галузі. Вони мають у своєму розпорядженні повний комплекс технологічного обладнання для випуску всього спектра поліграфічної продукції: книг, журналів, газет, образотворчої продукції, плакатів, буклетів, візиток, бланків, календарів, етикеток, упаковки тощо.
Гнучка цінова політика, швидкість та якість дають можливість належно оцінити роботу підприємств холдинга. Постійними клієнтами поліграфічних підприємств є найбільші видавництва України.
Корпоративні підприємства друкують книги і для замовників із Польщі, Росії, Угорщини, Молдови, країн Прибалтики.
Підприємства виконують доставку товару в будь-яку точку за побажанням замовника.
Основними напрямами діяльності ДАК „Українське видавничо-поліграфічне об`єднання” є:
— виготовлення друкованої та іншої поліграфічної продукції;
— надання поліграфічних, додрукарських та післядрукарських послуг;
— видавнича діяльність;
— розповсюдження друкованої продукції;
— науково-дослідна діяльність;
— розроблення і впровадження прогресивних технологій виготовлення друкованої продукції;
— здійснення єдиної технічної політики, організація та координація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт та робіт, пов’язаних з виробництвом і впровадженням нової техніки, розробленням і застосуванням передових технологій у сфері поліграфії, видавництва та розповсюдження друкованої продукції;
— надання інформаційних послуг;
— організація та проведення виставок, виставок-продажів, ярмарків, аукціонів[19].
Конкурентоспроможна друкована поліграфічна продукція є стабільним джерелом швидкого обігу грошей. Розвинена поліграфічна індустрія, обладнана новітніми технологіями та устаткуванням – один із показників розвитку промисловості держави.
В ДАК „Укрвидавполіграфія” створена потужна власна індустріальна база з виготовлення книжково-журнальної, газетної та акцидентної продукції, організоване виробництво максимально можливого за обсягами асортименту поліграфічної продукції.
ДАК ”Укрвидавполіграфія”, 100% акцій якої належать державі, об’єднує більшість підприємств книжкової поліграфії. Зокрема, до складу Компанії входять ВАТ ”Поліграфкнига”, ВАТ ”Харківська книжкова фабрика ”Глобус”, ВАТ ”Львівська книжкова фабрика ”Атлас”, ВАТ ”Харківська книжкова фабрика ім.М.В.Фрунзе” та інші, які забезпечують 60% усієї книжкової продукції, що випускається на території України [19].
Структура товарної продукції підприємств ДАКу в 2007 році за основними видами виглядає таким чином :
— книжково-журнальна продукція — 63,5%
— газети — 25%
— образотворча продукція — 1,6%
— бланки — 2,6 %
— етикетки — 1%
— флексографія — 0,9%
— інша поліграфічна продукція — 4,5%
— інша видавнича продукція — 0,3%
— інші роботи — 0,6%
Найбільшу питому вагу у загальному обсязі випуску продукції займають такі підприємства:
— ВАТ “Харківська книжкова фабрика “Глобус” (22,7%)
— ВАТ “Поліграфкнига” (13,9%)
— ВАТ “Видавництво “Київська правда” (12,9%)
— ВАТ “Харківська книжкова фабрика ім. М.В.Фрунзе“ (10,6%)
— ВАТ “Видавництво “Зоря” (6,5 %)
Щорічно на спеціалізованих підприємствах Компанії виробляється не менше 60% загального тиражу книг, що випускаються в Україні і з кожним роком цей показник зростає. Так у 2007 році ДАК ”Укрвидавполіграфія” було виготовлено 38,3 млн. книжок [19].
Основними підприємствами, що спеціалізуються на випуску книжкової продукції у структурі ДАКу є: ВАТ «ХКФ «Глобус» (42,6%), ВАТ «Поліграфкнига» (13,7%), ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас» (8,2%), ВАТ «Видавництво «Харків» (5,8%) і ВАТ «Видавництво «Київська правда» (3,2%) [19].
Газетна продукція займає другу позицію в загальній структурі випуску товарної продукції. В 2007 році підприємствами ДАКу було надруковано 478,4 млн. примірників.
Компанія володіє газетними комплексами майже у всіх регіонах України, що дозволяють друкувати одно-, дво-, та повнокольорові газети вчасно і якісно. Основними виробниками газет в Компанії є ВАТ “Видавництво “Київська правда” (36,6%), ВАТ “Видавництво “Зоря” (16,1%), ВАТ „Видавництво „Харків” (10,6%), ВАТ „Видавництво „Полтава” (10,2%).
Оцінити реальний поточний стан і ефективність використання ресурсів у ДАК ”Укрвидавполіграфія” можна на підставі використання певного комплексу показників (табл.3.1.), використовуючи дані фінансової звітності підприємства (Див. Додаток А).
Аналізуючи діяльність ДАК ”Укрвидавполіграфія” за останні три роки, можна виявити, що різкий ріст основних показників приходиться на 2007-й рік, що пов'язано з поступовою реорганізацією підприємства.
Таблиця 3.1
Економічна характеристика ДАК ”Укрвидавполіграфія”
|
№ з.п. |
Показники |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення 2007 р. від 2005 р. |
|
|
тис.грн. |
% |
|||||
|
1 |
Виручка від реалізації, тис.грн. |
345,10 |
493,86 |
1 349,69 |
1 004,59 |
291,11 |
|
2 |
Чистий дохід від реалізації, тис.грн. |
287,58 |
411,55 |
1124,74 |
837,16 |
291,11 |
|
3 |
Собівартість реалізації, тис.грн. |
245,3 |
348,85 |
996,48 |
751,18 |
306,23 |
|
4 |
Валовий прибуток, тис.грн. |
20,91 |
13,38 |
34,34 |
13,43 |
64,23 |
Продовження табл. 3.1.
|
5 |
Чистий прибуток, тис.грн. |
14,64 |
9,37 |
24,04 |
9,40 |
64,21
|
|
6 |
Середньооблікова чисельність працівників |
11 |
11 |
12 |
1 |
9,09 |
|
7 |
Середньорічна вартість, тис.грн. |
|
||||
|
необоротних фондів |
160,84 |
193,78 |
201,65 |
40,81 |
25,37 |
|
|
оборотних фондів |
195,13 |
208,45 |
307,45 |
112,32 |
57,56 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
8 |
Фондовіддача, грн. |
1,79 |
2,12 |
5,58 |
3,79 |
211,95 |
|
9 |
Коефіцієнт оборотності |
1,47 |
1,97 |
3,66 |
2,18 |
148,22 |
|
10 |
Продуктивність праці, тис.грн. |
26,14 |
37,41 |
93,73 |
67,58 |
258,51 |
|
11 |
Рентабельність господарської діяльності, % |
8,52 |
3,84 |
3,45 |
-5,08 |
-59,57 |
|
12 |
Рентабельність активів підприємтсва, % |
5,87 |
3,33 |
6,75 |
0,87 |
14,83 |
Виручка від реалізації товарів у 2006 р. збільшилась на 124 тис. грн, або на 43,1 %, що пов'язано із зростанням обсягів господарської діяльності. В 2007 р. виручка зросла порінянно з 2006 р. на 713,2 тис. грн., або в 1,7 раз. Таке підвищення пояснюється переорієнтацією діяльності: підприємство перейшло в основному на торгівлю продуктами харчування масового попиту. За період з 2005-2007 рр. виручка від реалізації товарів збільшилась на 837,2 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості товарних груп.
Собівартість реалізованої продукції за період 2005-2007 рр. зросла на 751,2 тис. грн, або в 3,1 рази. Як видно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на валовому прибутку.
Валовий прибуток в 2007 р. зріс в порівнянні з 2005 р. на 13,4 тис. грн., або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2006 р. прибуток в 2007 р. зріс майже на 21тис. грн., тобто в 1,5 рази.
Підйом господарської діяльності у 2007 році пояснюється, перш за все, зміною організаційної структури та прибутковою господарською діяльністю підприємтсва. Крім того, зростаюча платоспроможність населення дала змогу підвищити обсяги господарської діяльності.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла в 2007 р. в порівнянні з 2005 р. на 40,8 тис.грн., або на 25,4%, що пов'язано із зростанням обсягів господарювання, а саме із розширенням мереж збуту.
Оскільки фонди змінились значно у 2007 р., а фондовіддача залежить від обсягів господарської дільності , то її рівень зріс на 3,8 грн., або в 2 рази. Це пов'язано із впровадженням нових фондів і зростанням обсягів господарювання.
Власні обігові кошти підприємства зросли у 2006 р. на 13,2 тис. грн., або на 6,8% оскільки знизилась кредиторська заборгованість, а у 2007 році їх вартість в порівняння з 2006 р. зросла на 99,0 тис. грн., або на 47,5%. Це пояснюється тим, що на підприємстві збільшилась дебіторська заборгованість.
Середньоспискова чисельність працівників у 2006 р. не змінилась, а у 2007 р., коли обсяги реалізації почали зростати, необхідним стало залучення одного працюючого.
Продуктивність праці в 2006 р. зросла на 10,5 тис. грн, або на 34%, а в 2007 р. ситуація істотно покращилась, продуктивність зросла в порівнянні з 2006 р. на 61,3 тис. грн, або в 1,6 раз, що пов'язано зі зростанням обсягу господарської діяльності. В порівнянні з 2005 р. в 2007 р. продуктивність праці зросла на 71,8 тис. грн., або в 2,7 рази.
Слід проаналізувати співвідношення тенденції підвищення фонду оплати праці та продуктивності праці. Для забезпечення умов розширеного відтворення необхідне зростання продуктивності праці більшими темпами, ніж зростання фонду оплати праці, що можна спостерігати на даному підприємстві. Так, у 2007 р. в порівнянні з 2005 р. фонд оплати праці збільшився на 16,1 %, а продуктивність праці зросла на 270 %. Але така тенденція говорить про низьку матеріальну зацікавленість працюючих в результатах своєї праці, тому слід підвищити оплату праці працівникам.
Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2005 р. вона склала 8,5%, в 2006 р. 3,8% , а в 2007 р. 3,5%. Таке зменшення рівня рентабельності оцінюється негативно, відбувається стрімке падіння його рівня, так за період 2005-2007 рр. рентабельність зменшилась більш ніж в два рази. Тому господарську діяльність підприємства можна вважати низькорентабельною. Зменшення рівня прибутковості пояснюється перш за все тим, що на протязі цих років істотно подорожчали товари, зросли витрати на оплату праці, внаслідок чого собівартість товарів зросла за цей період в 3,1 а ціни реалізації підвищилися в середньому на 50%. Але не дивлячись на відносно низький рівень рентабельності, торгівельна діяльність забезпечує оборотність капіталу і є надійним джерелом доходу підприємства.
4. Оцінка ефективності діяльності з організації продажу ДАК «Укрвидавполіграфія»
Внаслідок невдалих управлінських рішень протягом 1991-1994рр., в тому числі на державному рівні, відбулося фактичне знищення чіткої ефективної системи державного книгорозповсюдження, що поступово негативно відбилося на видавничому комплексі в цілому. На кінець 2008 року при наявності в країні понад 2000 видавництв різної форми власності випускається приблизно одна книжка в рік на громадянина України.
В своєму складі ДАК „Укрвидавполіграфія” має 5 книготорговельних підприємств:
1. ВАТ "Укркнига"
2. ВАТ "Донбаскнига"
3. ВАТ "Харківкнига"
4. ВАТ "Одесакнига"
5. ВАТ "Галицька книга"
Загалом п’ять книготоргівельних установ та 23 торгові точки в різних регіонах України, що входять до складу ДАК „Укрвидавполіграфія” є твердою основою для створення власної всеукраїнської мережі книжкової торгівлі.
Продаж друкованої продукції також ведеться і через всесвітню мережу Інтернет на сайті корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія” ВАТ "Укркнига” ( http://www.ukrkniga.kiev.ua/ ), де можна придбати більш ніж 10 000 різних книг [19].
Сайт — динамічний, і постійно оновлюється новинками літератури.
У найближчі три роки ДАК „Укрвидавполіграфія” планує завершити розгортання національної й міжнародної мережі роздрібної та оптової торгівлі поліграфічною продукцією, а також створення власної міжнародної логістичної системи.
При створенні готового продукту необхідні різного роду матеріали. Поліграфічні підприємства, випускаючи різноманітну продукцію за видом, оформленню, тиражем, споживають при їх виробництві широку номенклатуру матеріалів, котра нараховує декілька сот позицій.
Корпоративні підприємства ДАК „Укрвидавполіграфії”:
— ВАТ Видавництво "Київська правда" — поліграфічне виробництво;
— ВАТ "Поліграфкнига" — поліграфічне виробництво;
— ВАТ "Укркнига" — книгорозповсюдження;
— ВАТ "Укрполіграфпостач" — матеріально технічне забезпечення;
— ВАТ "УкрНДІСВД" — наукова установа;
— ВАТ "Проектний і науково-виробничий центр "Поліном" — наукова установа.
Однією з основних задач для ДАК „Укрвидавполіграфія” була і є забезпечення поліграфічними матеріалами (офсетні пластини, шпагат, плівки, хімічні матеріали тощо), витратними матеріалами (папір, картон тощо) і запчастинами до устаткувань друкарень та видавництв України.
Саме для виконання такої задачі в системі ДАКу існують дві постачальницькі організації:
— ВАТ „Украполіграфпостач ”
— ВАТ „Львівполіграфпостач”
1. ВАТ „Укрполіграфпостач”
Основним напрямком діяльності компанії є оптовий та роздрібний продаж поліграфічних, хімічних та витратних матеріалів, необхідних для випуску друкарської продукції.
Всі 44 роки свого існування „Укрполіграфпостач” постійно працює над розширенням свого асортименту, залучаючи все нові види поліграфічних матеріалів.
Підприємство ВАТ ”Укрполіграфпостач” у розповсюдженні поліграфічних матеріалів охоплює всі регіони України, але основна діяльність зосереджена в центральна в центральних областях, таких, як Київ і Київська область, Чернігівська, Харківська, Сумська, Черкаська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька, Дніпропетровська області.
Основні показники економічної діяльності підприємства за 2007 р. значно зросли у порівнянні з попереднім. Це говорить про те, що у час коли поліграфічна галузь стрімко розвивається, підприємство відповідає усім сучасним вимогам на ринку.
Менеджери компанії завжди готові дати професійні рекомендації щодо вибору продукції. Вся продукція має всі необхідні документи та сертифікати.
ВАТ „Укрполіграфпостач” має свій сайт, де представлена велика номенклатура поліграфічних матеріалів, серед яких картон, фольга, фарба, клей, пластини тощо. (http://ukrpoligraf.com.ua)
2. ВАТ „Львівполіграфпостач”
ВАТ „Львівполіграфпостач” був заснований в 1964 році. Основна діяльність «Львiвполiграфпостач» — це забезпечення полiграфiчних пiдприємства папером, картоном, полiграфiчними фарбами, палiтурними тканинами, офсетними тканинами та гумою, марлею, клеями, полiграфiчним приладдям та iншими матерiалами, необхiдними для друкування та випуску книг, газет, бланкової продукцiї.
Колектив досвідчених спеціалістів ВАТ „Львівполіграфпостач” надає консультації та допоможе підібрати необхідну Споживачу продукцію, точно за кількістю та вчасно доставить Споживачу всі необхідні види поліграфічних матеріалів, а також офісний папір та канцтовари. Вся продукція має всі необхідні документи та сертифікати.
Одним з основних напрямків діяльності ДАК „Українське видавничо-поліграфічне об’єднання” є:
— науково-дослідна діяльність;
— здійснення єдиної технічної політики, організація та координація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт та робіт, пов'язаних з виробництвом і впровадженням нової техніки, розробленням і застосуванням передових технологій у сфері поліграфії, видавництва та розповсюдження друкованої продукції;
— інноваційна діяльність;
— розроблення і впровадження прогресивних технологій виготовлення друкованої продукції.
Тобто, крім виробничої діяльності, ДАК „Укрвидавполіграфія” здійснює наукові дослідження й інженерні розробки, зокрема науково-дослідними інститутами ДАКу виробляються захисні фарби для документів суворого обліку, розроблюються технічні умови та галузеві стандарти.
Тому у складі ДАКу знаходяться 3 науково-дослідні установи:
— ВАТ „Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку”
— ВАТ “Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка”
— ВАТ “Проектний і науково-виробничий центр “Поліном” [19].
За 2007 рік ними була виконана багата кількість наукових робіт з прикладних досліджень та науково-технічних робіт з розробки нових матеріалів, зокрема розроблення нових фарб для маркування деталей і виробів радіоелектронної техніки, водяно-дисперсних фарб для текстилю тощо, створена низка нормативної документації та розроблені нові стандарти, й технічні умови.
Загальний обсяг товарообігу ДАК „Укрвидавполіграфія” знаходиться в безпосередній залежності від його забезпечення товарними ресурсами, тобто залишків товарів на початок періоду, надходження товарів,їхньогоіншого вибуття (наприклад, природний збиток, псування, розкрадання й ін.) і залишків товарів на кінець періоду. Для аналізу взаємозв'язку окремих елементів товарного балансу складемо таблицю 4.1.
Таблиця 4.1.
Аналіз забезпеченості ДАК „Укрвидавполіграфія” товарними запасами, тис.грн.
|
№ з/п |
Показник |
План |
Факт |
Відхилення (+, -) |
|
Товарні запаси |
||||
|
1 |
Залишок товарів на початок звітного періоду |
65 |
66,8 |
1,8 |
|
2 |
Надходження товарів |
18,8 |
19,3 |
0,5 |
|
3 |
Баланс ресурсів |
83,8 |
86,1 |
2,3 |
|
Використання товарних запасів |
||||
|
4 |
Товарообіг (обсяг реалізації товарів за продажними цінами без ПДВ) |
1110 |
1124,74 |
14,74 |
|
5 |
Природній убуток, уцінка та інше вибуття товарів |
1,1 |
2,7 |
1,6 |
|
6 |
Залишок товарів на кінець звітного періоду |
71,1 |
73,1 |
2 |
|
7 |
Баланс використання товарних запасів |
72,1 |
75,9 |
3,8 |
Приведені в табл.4.1. дані показують, що торговельне підприємство було забезпечено товарними ресурсами, що дозволяли не тільки виконати, але і перевиконати план товарообігу на 14,7 тис.грн. Цьому сприяло збільшення надходження товарів на 0,5 тис. грн. і збільшення товарних запасів на кінець звітного періоду на 2,0 тис.грн. (за винятком надпланових утрат — 1,6 тис.грн.).
Виконання плану товарообігу залежить також від стану товарних запасів. Створення надмірних товарних запасів у порівнянні з нормативом, уповільнення товарооборотністі часто є результатом невиконання плану товарообігу. Прискорення товарооборотності і скорочення товарних запасів сприяють виконанню плану товарообороту. Тому контроль за станом товарних запасів має велике значення для підприємства.
Товарні запаси плануються в абсолютній сумі й у днях обороту. В основі планування лежить норма запасів у днях або норма товарооборотністі. Норматив товарооборотністі показує середній час, протягом якого реалізуються товари, тобто час, протягом якого товари знаходяться в сфері обертання.
Товарні запаси в абсолютній сумі за планом визначаються множенням суми одноденного товарообігу за планом на норматив товарних запасів у днях. Одноденний оборот із продажу товарів обчислюється поділом планового товарообігу на середню кількість днів у кварталі (90 днів)або року (360 днів). Аналіз стану товарних запасів повинен показати, чи відповідають фактичні запаси і швидкістьїх обороту нормативам, і визначити причини відхилень.
Для вирахування фактичного запасу в днях обороту сума запасу поділяється на одноденний плановий товарообіг кварталу, що наступив, а саме: запаси на 1 січня, на 1 лютого і 1 березня — із плановим нормативом I кварталу; запаси на 1 квітня, 1 травня, 1 червня — із плановим нормативом II кварталу і т.д.
Аналіз стану товарних запасів доповнимо аналізом товарооборотності. Товарооборотністьхарактеризує швидкість обороту товарних запасів за визначений звітний період — квартал, рік. Чим коротше термін реалізації, тобточим менше товарні запаси знаходяться в торговельному підприємстві, тим швидше товарооборотність, і навпаки. Наявність менших за розміром, але більш рухливих товарних запасів означає, що менша сума наявних засобів підприємства знаходиться в запасах. Нагромадження великих товарних запасів приводить до заморожування оборотних коштів, зниженнюїхньої оборотності.
Середні залишки товарнихзапасів обчислюються: за місяць — як сума товарних залишків на початок і кінець місяця, ділений на 2; за квартал — як сума тримісячних залишків, ділена на 3; за рік — як сума 12 місячних залишків, ділена на 12. Для спрощення вирахування прийнято вважати число днів: у році 360, у кварталі — 90, у місяці — 30.
Для аналізу товарооборотністі складемо таблицю (табл.4.2).
Таблиця 4.2.
Аналіз товарооборотності ДАК „Укрвидавполіграфія”
|
№ з/п |
Показник |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення (+, -) |
|
1 |
Товарообіг (обсяг реалізації товарів за продажними цінами без ПДВ), тис.грн. |
411,55 |
1124,74 |
713,19 |
|
2 |
Середньоденний оборот , тис.грн. |
1,14319 |
3,12428 |
1,98109 |
|
3 |
Середньорічні товарні залишки, тис.грн. |
36,95 |
68,07 |
31,12 |
|
4 |
Товарообротність, днів |
32,3 |
21,8 |
-10,5 |
Товарооборотність в днях визначається множенням середнього товарного залишку на тривалість аналізованого періоду і розподілом на товарообіг. З даних табл. 4.2. видно, що при збільшенні обсягу реалізації в порівнянні з 2006 р. на 713,2 тис.грн. ДАК „Укрвидавполіграфія” домоглося збільшення середньорічних товарних залишків на 31,1 тис.грн. Товарооборотність прискорилась майже на 10,5 днів.
Економічнимефектом прискорення (або уповільнення) товарооборотності є відносне вивільнення з обороту засобів (або додаткове залучення в нього, як в нашому випадку). Щоб визначити суму оборотних засобів, що були додатково залучені внаслідок уповільнення товарооборотності, потрібно число днів уповільнення помножити на фактичний обсяг товарообороту і розділити на 360 (одноденний оборот).
В нашому випадку товарооборотність прискорилась на 10,5 днів, що сприяло вивільненню з обороту 32,8 тис.грн. (-10,5*1124,74/360).На вивільнення оборотних коштів в результаті прискорення товарооборотності впливають два фактори: зміна середніх товарних залишків і зміна товарообігу.
В нашому випадку вплив кожного з цих факторів становить:
1) зміна (збільшення) середньорічних товарних залишків:
68,07 – 36,95 = + 31,1 тис.грн.;
2) зміна (збільшення) товарообігу;
32,8 – 31,1 = + 1,7 тис.грн.
Разом : 32,80 тис.грн.
Таким чином, збільшення середньорічних товарних запасів на 31,1 тис.грн. обумовило вивільнення з обороту засобів на цю суму; збільшення товарообігу на 713,2 тис.грн. сприяло вивільненню засобів з обороту на суму 1,7 тис.грн. У результаті дії обох факторів на ДАК „Укрвидавполіграфія” було вивільнено з обороту засобів на суму 32,8 тис.грн.
Формування чистого прибутку від реалізації товарів підприємства проаналізуємо за даними Звіту про фінансові результати ДАК „Укрвидавполіграфія” за 2005-2007 рр (табл. 4.3.)
Таблиця 4.3.
Аналіз формування чистого прибутку ДАК „Укрвидавполіграфія”
|
Показники |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення |
|
|
(+, -) |
% |
||||
|
Чистий доход (виручка) від реалізації товарів |
287,58 |
411,55 |
1124,74 |
837,16 |
291,11 |
|
Собівартість реалізованої продукції |
245,3 |
348,85 |
996,48 |
751,18 |
306,23 |
|
Валовий прибуток |
42,28 |
62,7 |
128,26 |
85,98 |
203,36 |
|
Адміністративні витрати |
10,21 |
10,21 |
10,21 |
0,00 |
0,00 |
|
Витрати на збут |
11,16 |
39,11 |
63,71 |
52,55 |
470,88 |
|
Інші операційні витрати |
0 |
0 |
20 |
20,00 |
100,00 |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|
|
|
|
|
|
прибуток |
20,91 |
13,38 |
34,34 |
13,43 |
64,23 |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
6,27 |
4,01 |
10,30 |
4,03 |
64,23 |
|
Чистий прибуток |
14,64 |
9,37 |
24,04 |
9,40 |
64,23 |
Формування фінансового результату ДАК „Укрвидавполіграфія” від реалізації товарів за останні три роки зобразимо у вигляді діаграми (мал.4.1.).
З табл. 4.3. видно, що стрімкий ріст чистого доходу припадає на 2007 р., що пов`язано з реорганізацією підприємства та підвищенням його активності на ринку.
За період з 2005-2007 рр. виручка від реалізації збільшилась на 837,2 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості товарів та інших ресурсів.
Рис. 4.1. Формування фінансового результату ДАК „Укрвидавполіграфія” у 2005-2007 рр.
Собівартість реалізованих товарів за період 2005-2007 рр. зросла на 751,2 тис. грн, або в 3,1 рази. Як видно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на прибутку.
Прибуток від реалізації в 2007 р. зріс в порівнянні з 2005 р. на 13,4 тис. грн. , або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2006 р. прибуток в 2007 р. зріс на 2,0 тис. грн., тобто в 1,5 рази.
Чистий прибуток підприємства збільшився порінянно з 2006 р. на 14,7 тис.грн., або в 1,6 раз, а порівнянно з 2005 р. — на 9,4 тис.грн., або на 64,2%.
Проаналізуємо структуру чистого доходу ДАК „Укрвидавполіграфія” (табл. 4.4.).
Таблиця 4.4.
Аналіз структури чистого доходу ДАК „Укрвидавполіграфія”
|
Складові |
2006 р. |
2007 р. |
Відхилення |
||||
|
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
тис.грн. |
% |
пунктів структури |
|
|
Книжкова продукція |
223,00 |
54,20 |
713,42 |
63,43 |
490,42 |
219,92 |
9,23 |
|
Інша друкована продукція |
72,80 |
17,70 |
155,03 |
13,78 |
82,23 |
112,96 |
-3,92 |
|
Супутні товари |
79,00 |
19,20 |
211,85 |
18,84 |
132,85 |
168,16 |
-0,36 |
|
Інша діяльність |
36,60 |
8,90 |
44,44 |
3,95 |
7,84 |
21,41 |
-4,95 |
|
Всього: |
411,40 |
100,00 |
1124,74 |
100,00 |
713,34 |
173,39 |
0 |
Найбільшу частку в загальному чистому доході підприємства займає торгівля книжковою продукцією, при цьому питома вага цієї статті доходу в 2007 р. збільшилась на 9,23 пунктів структури. Відповідно частка інших складових чистого доходу за 2007 р. зменшувалась.
З проведеного аналізу можна зробити висновок, що у ДАК „Укрвидавполіграфія” простежується стабільна тенденція зростання прибутку, тому підприємству потрібно докладати зусиль для підтримання існуючого рівня прибутковості та пошуку додаткових резервів зростання прибутку.
Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів відображається за даними форми №1 "Баланс".
З табл. 4.5. бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2005-2007 рр. на 1502,2 тис. грн. або на 41,6% обумовлено зростанням суми залучених коштів на 1429,6 тис. грн. (в 6,6 раз). Разом с цим власний капітал збільшився на 72,6 тис. грн. або на 2,1%. Збільшення власних коштів зумовлено прибутком 2007 року в розмірі 73,4 тис. грн..
Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення короткострокових банківських кредитів — на 1157,4 тис.грн., кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань по позабюджетним платежам, які в 2007 р. зменшились на 84,1 тис. грн.
Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом в 2005 р. складає відповідно 46 %, та 54 %., в 2006 р.: 48,2 % і 51,8%, а в 2007 р.: 39,9% і 60,1%. Отже, на кінець 2007 р. основний капітал зменшився на 6,2 пункти, а приріст оборотного склав відповідно 6,2 пункти. Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини – основних коштів. Основний капітал повністю покривається власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:
— 2005 р.: (21,6: 195,1) × 100 = 13,1%;
— 2006 р.: (37,8: 208,4) х 100 = 18,1%;
— 2007 р.: (164,6 : 307,7) × 100 = 53,5%.
Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів ДАК „Укрвидавполіграфія” за останні роки була задовільною (це пов'язано з перевищенням власного капіталу в структурі пасивів), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергу пов’язано з відсутністю грошових коштів у суб’єктів підприємницької діяльності.
Таким чином, ДАК „Укрвидавполіграфія”має нестійке фінансове становище. Підприємство має недостатню частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень залежності від зовнішнього фінансування, але цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними товарні запаси і затрати підприємства.
5. Шляхи вдосконалення книжкової торгівлі на ДАК «Укрвидавполіграфія»
На повноцінне функціонування книжкового ринку впливає відсутність оптового сегмента у книжковій торгівлі. Схема реалізації книжкової продукції сьогодні виглядає таким чином: видавець — роздрібний продавець — читач.
Однак для цивілізованої торгівлі, особливо з асортиментом понад 60 тис. найменувань, необхідно застосувати схему:
— видавець — оптовий постачальник — роздрібний продавець — читач.
Оптовий канал реалізації книжкової продукції вирішує низку проблем, актуальних для сучасної книжкової справи в Україні, зокрема:
— збір заявок на літературу;
— реалізація поставок;
— втілення логістичних схем доставки літератури у регіони України;
— формування асортименту роздрібної ланки;
— формування попиту у покупців;
— реклама книжок та їхнє просування на ринку;
— навчання продавців і видавців розбудові грамотних взаємовідносин з покупцями та у каналах реалізації;
— забезпечення фінансових платежів та взаєморозрахунків між роздрібною ланкою і видавцем [8, с. 13].
"Оптова ланка формує позитивний імідж усього ринку книжкової продукції, надає йому вагомості, "закінченості" з погляду формування маркетингових каналів реалізації" [8, с. 13].
Прикладом найуспішнішої дистриб'юторської компанії у країнах Європи вважається Центральний дім книги в Голландії — 52 млн. екземплярів книжок щороку у дистрибуції. Щодня зі складів Центрального дому книги вирушає близько 100 вантажівок із книжками для майже 800 книгарень [8, с. 14].
Сумарний виторг книготорговельних організацій України становить:
2006 р. — 290 млн. дол. США,
2007 р. — 320 млн. дол. США.
За європейськими стандартами розмір книжкового ринку України є досить малим. Для порівняння: у Нідерландах середньорічний оборот книжкової торгівлі становить близько 1,45 млрд євро; а річний оборот однієї лише британської книжкової мережі Waterstone's у 2007 р. сягнув 844,3 млн. дол. США. Оборот російського книжкового ринку, за різними експертними оцінками, становить від 1,7 млрд. дол. США до 2,1 млрд. дол. США на рік [8, с. 14].
У грошовому виразі зростання відбувається в основному за рахунок підвищення роздрібних цін. Щороку книжки дорожчають у середньому на 10-15 %, у той час як кількість проданих екземплярів — на 3-5 %.
Зусилля стосовно збільшення загального професіоналізму на українському книжковому ринку призвели до заснування регіональних дистрибуційних центрів, до створення книжкового порталу (http://uabooks.info), до створення бази надрукованих книжок (Books-in-Print), а також до регулярних досліджень стосовно статистики книжкового ринку. Без сумнівів, численні семінари та консультації для видавців та книгорозповсюджувачів сприяли вдосконаленню практичної частини роботи.
Зараз ДАК „Укрвидавполіграфія” – найбільша в Україні видавничо-поліграфічна компанія, яка забезпечує реалізацію узгодженої стратегії 27 поліграфічних, видавничих, книготорговельних, постачальницьких підприємств, а також 3 спеціалізованих науково-дослідних та проектних інститутів.
Якість виданих книжок, судячи з чітких ознак, також покращилась. Все більше книгарень стають привітнішими до покупців, багато нових добре оснащених книгарень відкривають свої двері в багатьох містах. Велика кількість іноземних компаній цілком очевидно сприймають український книжковий ринок привабливим та підготовленим для інвестування.
Досягнення кінцевої мети — професійного функціонування книжкового ринку по всій країні — наблизилось впритул. І це буде заслугою не тільки тих, хто активно залучений у виробництві та продажу книжок, але й, звісно, заслугою авторів, перекладачів, мас-медіа, бібліотек, покупців книжок та читаючої аудиторії.
Найбільш необхідним для подальшого удосконалення є розуміння терміновості. Світ книжок динамічний, і, щоб працювати в умовах існування Інтернет-книгарень, електронних книжок, друку на замовлення та інших елементів цифрової революції, потрібно докладати безперервних зусиль. Швидка модернізація традиційного книгорозповсюдження повинна, власне, передбачати такі зміни: книгарні повинні пропонувати свою власну додаткову вартість продукції шляхом створення чіткого профілю та унікальної атмосфери книгарні, активної діяльності та ліпшого сервісу. Зростання кількості точок продажу також дуже важливе для збільшення книжкової продукції для читаючої аудиторії; дані по Києву такі, що існує лише одна книгарня на 100000 населення (порівняно із Нідерландами, де є одна книгарня на 11000 населення) [8, с. 15].
Відповідальність за покращення книгорозповсюдження лежить не тільки на самих книгарях. Другою умовою для удосконалення книжкового ринку є розуміння співпраці. Найбільш досвідчені книжкові ринки світу успішно досягли прогресу за допомогою спільної діяльності учасників, і в інтересах всіх гравців зазначеної сфери полягає розуміння цього моменту.
Щорічно на спеціалізованих підприємствах Компанії виробляється не менше 60% загального тиражу книг, що випускаються в Україні і з кожним роком цей показник зростає. Так у 2007 році ДАК ”Укрвидавполіграфія” було виготовлено 38,3 млн. книжок [19].
ДАК „Укрвидавполіграфія”, згідно покладених на неї завдань, вживає заходів для подолання зазначених вище кризових явищ. Зокрема, збережено функціонування у складі компанії оптових книжкових баз в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Донецьку. Через них забезпечуються літературою, листівками, календарями, зошитами та ін. магазини різних форм власності, і суб’єкти підприємницької діяльності, що ще працюють з книгою.
Роль уряду є важливою (зокрема, з приводу верховенства права, і стимулювання розвитку освіти та бібліотек), менше з тим, видавці та книгорозповсюджувачі мусять знати можливості самостійного покращення ситуації із доступністю книжок — шляхом поєднання зусиль. Тут потрібно згадати приклади такої діяльності, які вже цитувалися на семінарах:
— книгорозповсюджувачі повинні співпрацювати за допомогою промоції книжкових подарункових купонів на національному рівні, щоб книжка могла конкурувати на ринку подарунків
— видавці та книгорозповсюджувачі (можливо, й бібліотеки при нагоді) повинні здійснювати промоцію книжки в загальних промоцій них кампаніях, таких як: Тиждень Книги, Тиждень Дитячої Книги
— База даних надрукованих книг мусить використовуватися як публічний інформаційний портал
— професійні тренінги видавців та книгорозповсюджувачів мусять організовуватися спільно та проводитися он-лайн.
Коли взаємозалежність партнерів книжкового ринку стане очевидною, побічним ефектом, якщо так можна висловитись, буде введення або повторне визначення правил цього ринку. Наведемо простий приклад. Видавці почнуть, без сумніву, усвідомлювати, що в інтересах як всього книжкового ринку, так і їх самих — допомагати книгорозповсюджувачам оголошенням точних дат публікацій нових книжок. Ще одним висновком мусить бути те, що нерозумним для видавців є продавати книжки за однією ціною і дистриб’юторам, і книгорозповсюджувачам, і покупцям. Іншими словами, для видавція ланцюговий менеджмент є логічною вимогою. Книгорозповсюджувачі, в свою чергу, мусять поліпшити свої платіжні звички. Очевидно, що від цього процесу еволюціонувала б низка загальних бізнес методів.
У всьому світі існує домовленість, що книга поєднує економічний та культурний аспекти. У Великій Британії є вислів "книжки різні", а в Україні книжки оцінюються як "духовний продукт". Так чи інакше, але статус книги може бути поліпшений в подальшому. У цій сфері можна очікувати супровідну роль уряду: постійний наголос на важливості книг в суспільстві вимагає обмежене фінансування але робить всі кошти, вкладені у фінансування бібліотек (на цей момент, очевидно, надто мале!) більш ефективними [8, с. 16].
В цьому контексті потрібно також наголосити на відповідальність мас-медіа в Україні. Доля уваги, яку приділяють книжкам у формі рецензій, інтерв’ю з авторами, новин про книжковий ринок, незадовільна, якщо порівнювати із іншими країнами. Заснування добре організованого літературної премії як прикладу об’єднаної книжкової промоції, про яку було сказано вище, також може привернути увагу мас-медіа.
З того часу, як вплив уряду на ренти на ділових передумовах значно зменшився, не можна очікувати, що регіональні та національні авторитети вирішать більшість проблем, з якими стикаються самі книгорозповсюджувачі: високі орендні плати.
У інтересах інфраструктури роздрібної книжкової торгівлі, так чи інакше, полягає те, що уряд може допомогти переконати активних учасників сфери нерухомості, що книгарні — це цікавий елемент привабливих купівельних областей. Натомість не потрібно відкривати книгарні державної власності, уряд не повинен бути гравцем на книжковому ринку.
Ще однією важливою порадою для удосконалення книжкової індустрії буде введення роздрібної ціни. У багатьох країнах Західної Європи цей засіб суттєво допоміг досягнути наявності великої кількості нових книг, а ЄС дозволило національним законам створити те, що відомо під назвою "фіксована роздрібна ціна на книгу" [8, с. 16].
У той час, коли цінова конкуренція між видавцями залишається поза грою, це має велике значення для тих, хто продає у роздріб. Це і пересічне фінансування книжок, адже немає страху перед знижками на бестселери. Роздрібна ціна розрахована як альтернатива урядовим субсидіям з метою збільшити різноманіття книжок, доступних на ринку. Доки на книжковому ринку буде існувати конкуренція, це буде вигідно лише тим покупцям, котрі купують бестселери; середня ціна на книжку має тенденцію зростати, а кількість книгарів — зменшуватися.
Видається багато людей, задіяних на книжковому ринку, розглядають цей засіб як сприятливий розвиток. Дискусії стосовно цього предмету, в середині чи поза книжкового ринку, мусять отримати подальше оформлення і досягнення висновку врешті решт.
Висновки
У результаті проведеного дослідження було розроблено такі шляхи покращення роботи книготорговельних підприємств:
1. На рівні держави необхідно вирішити питання про зниження податку на додану вартість на книжки та податку на прибуток для книжкової торгівлі.
2.Необхідно налагодити систему книготорговельної інформації в Україні про книжки, випущені як українськими видавництвами, так і видавничими підприємствами інших країн, збирання замовлень, розширення випуску соціально значущої літератури.
3.Проводити регулярні та ґрунтовні соціологічні й статистичні дослідження з питань читацького попиту, діяльності українських видавництв та книготорговельних підприємств, імпорту та експорту книжкової продукції тощо.
4.Приділяти більше уваги рекламуванню видавництв та книготорговельних підприємств, а також — окремих видань. Розробити систему рекламних заходів, спрямованих на пожвавлення попиту саме на українську книжкову продукцію, що в свою чергу сприятиме підвищенню її конкурентоспроможності та поступовому витісненню російськомовних книжок з українського ринку.
5.Удосконалити матеріально-технічну базу книгарень за рахунок раціонального розташування обладнання та використання торговельних приміщень, застосування досконалішої технології торгівлі, механізації трудомістких операцій, комп'ютеризації книгарень.
6.Забезпечити приріст продуктивності праці шляхом удосконалення матеріально-технічної бази, зростання матеріальної зацікавленості працівників книгарень у результатах діяльності, кваліфікованості і культурно-технічного рівня, створення сприятливих умов праці, використання творчої ініціативи співробітників;
7.Дбати про імідж підприємств книготорговлі, налагоджування добрих стосунків зі споживачами, постачальниками і мешканцям міста чи району, де працює книгарня, бо це один з основних принципів торговельної політики;
8.Постійно підвищувати якість та культуру торговельного обслуговування покупців. Створити такі умови, щоб споживач міг придбати потрібні видання з мінімальними затратами часу на їхній пошук, і зробити це в зручних умовах. Це залежить від внутрішнього оформлення торговельного залу, способів розташування товарів, якості професійної підготовки та знаходження продавців у торговельному залі;
9. Вивчати попит на книжкову продукцію при обслуговуванні покупців у книгарнях та через опитування й анкетування споживачів книжкової продукції, доводити результати цих досліджень до видавництв, щоб останні мали змогу швидше реагувати на зміни в книжковому ринку. На жаль, сьогодні книготорговельні підприємства практично не впливають на тематичне планування чи тиражування книжок, що випускають видавництва, а лише пасивно купують те, що пропонують останні.
10. Цілеспрямовано формувати попит, проводячи заходи за так званим "навчанням покупців" (книжкові виставки, презентації та конференції), що сприятимуть створенню імпульсів до придбання тієї чи іншої книжки, психологічної підготовки до купівлі.
11. Вивчати та впроваджувати досвід закордонних книготорговельних підприємств, налагоджувати стосунки з книговидавництвами Західної Європи та Америки, відправляти українських спеціалістів з провідних книготорговельних підприємств України на стажування за кордон. Залучати до співпраці закордонних та українських інвесторів і спонсорів. Слід відзначити, що взагалі ситуація на книжковому ринку України порівняно з минулими роками дещо покращалася.
Запровадження назваваних заходів щодо вирішення існуючих проблем у книжковому бізнесі, безумовно, сприятиме підвищенню ефективності діяльності українських книговидавничих та книгорозповсюджувальних підприємств.
Книжкова торгівля — це важлива державна справа, яку держава повинна так чи інакше регулювати: стимулювати видання книжок українською мовою, порівняно дешевої літератури для дітей та юнацтва, видання художньої літератури, доступної за цінами широкому колу споживачів; надавати допомогу науковим та навчальним закладам у виданні наукової літератури.
Держава має також спрямовувати розподіл книжкової продукції, слідкуючи за насиченням ринку в усій його різноманітності як у центрі, так і на переферії. Книжка – це товар особливий, що призначений для задоволення духовних потреб людини й суспільства в цілому, і хоч ринкові відносини не передбачають прямого втручання держави у процеси книгорозповсюдження, та розквіт книжкового бізнесу просто неможливий без підтримки держави і без тісної співпраці українських законотворців та бізнесменів.
На сучасному етапі ринкових відносин фахівці книгарень мають чітко відстежувати асортимент, враховуючи потреби покупців та їхній соціальний прошарок. На жаль, у ситуації, коли книгарні зорієнтовані на отримання максимального прибутку (бо є комерційними підприємствами), вони не можуть собі дозволити високо піднести планку духовних та інтелектуальних потреб суспільства. Слід зробити все можливе, для того, щоб підвищення рівня обслуговування і задоволення інформаційних потреб споживачів, було таким же значущим, як і підвищення максимального прибутку.
Відсутність чітко налагодженої системи книготорговельної інформації також не сприяє раціональній асортиментній роботі книгарень. Книжкова торгівля є невід'ємною частиною економіки країни в цілому. Таким чином, вона стикається з вадами та проблемами, що їх зараз переживає наша країна.
Список використаних джерел
1. Законодавство в світі книги: шляхи реалізації в Україні рекомендацій Ради Європи: Матеріали Міжнародної конференції. Київ, 21-22 квітня 1997 р. — К., 1998. — 120 с.
2. Афонін О. Національна книга.Стан, причини,наслідки,перспективи //Вісник Книжковї палати України. — 2007. — № 2. — С.13–17.
3. Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: информацяя, анализ, прогноз: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 2006. — 320 с.
4. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. — К.: МАУП, 2006. – 350с.
5. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник; — К.: КНЕУ, 2004. — 265 с.
6. Голубков Е.П. Маркетинговне исследования: теория, методология и практика. — М.: Финпресс, 2003. — 496 с.
7. Маховикова Г.А. Планирование на предприятии: Учебное пособие.-М.: Эксмо, 2007.-144с.
8. Національна книга: нинішній стан, його причини, наслідки і перспективи.- К., 2007. — 16 с.
9. Ортинська В.В., Мельникович О.М. Маркетингові дослідження: Підручник. 2 частина -К.: КНТЕУ, 2007.
10. Парамонова Т.Н. Конкурентоспособность предприятий розничной торговли: учебное пособие. — М.:КНОРУС, 2008. — 120с.
11. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навч. посіб. — К.: Центр навч. л-ри, 2007. — 387 с.
12. Про захист національного ринку книговидання: Матеріали слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань культури і духовності. — К., 2000. — 115 с.
13. Семёнов А.К. Основы менеджмента: Учебник.-6-е изд., перераб. и доп.-М.: Издательская корпорация «Дашков и К», 2008.-556с.
14. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. — К.: Наша культура і наука, 2005. – 559с.
15. Тимошик М. Відносини видавництва і реалізаторів друкованого продукту//Друкарство. — 2006. — №1. — С.28 – 33.
16. Тимошик М. Тенденції сучасного українського книговидання // Вісник Книжкової палати. — 2006. — № 8. – 33-36.
17. Холоденко О. Найвища суть — продавати книжки //Книжковий огляд. — 2008. — № 7-8. — С.16–26.
18. Яковенко В. Б. Менеджмент і маркетинг: Навчальний посібник. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2007. — 143 с.
19. http://www.dak-print.com.ua/ukr/golovna.htm
Додатки
Додаток А
|
|
К о д и |
||||||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
01 |
01 |
01 |
||||||||||
|
Підприємство: |
ДАК «Укрвидавполіграфія» |
за ЄДРПОУ |
|
||||||||||
|
Територія: |
м. Київ |
за КОАТУУ |
|
||||||||||
|
Форма власності: |
колективна |
за КФВ |
|
||||||||||
|
Орган державного управління: |
немає |
за СПОДУ |
|
||||||||||
|
Галузь: |
торгівля |
за ЗКГНГ |
|
||||||||||
|
Вид економічної діяльності: |
за КВЕД |
|
|||||||||||
|
Одиниця виміру: грн. |
Контрольна сума |
|
|||||||||||
|
Адреса: |
|
||||||||||||
БАЛАНС
|
на |
" 31 " січня |
2007 р. |
|||||
|
Форма №1 |
Код за ДКУД |
1801001 |
|||||
|
Актив |
Код рядка |
на поч.зв.пер. |
на кін.зв.пер. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи: |
|
|
|
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|
|
Залишкова вартість |
10 |
0,9 |
0,9 |
|
Первинна вартість |
11 |
|
|
|
Знос |
12 |
|
|
|
Незавершене будівництво |
20 |
1,5 |
1,5 |
|
Основні засоби: |
|
|
|
|
Залишкова вартість |
30 |
201,6 |
216,6 |
|
Первинна вартість |
31 |
348,6 |
363,7 |
|
Знос |
32 |
147 |
147,1 |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|
які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств |
40 |
|
|
|
інші фінансові інвестиції |
45 |
|
|
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
50 |
|
|
|
Відстрочені податкові активи |
60 |
|
|
|
Інші необоротні активи |
70 |
|
|
|
Усього за розділом I |
80 |
204 |
219 |
|
II. Оборотні активи |
|
|
|
|
Запаси: |
|
|
|
|
виробничі запаси |
100 |
104,4 |
104,9 |
|
тварини на вирощуванні та відгодівлі |
110 |
|
|
|
незавершене виробництво |
120 |
|
|
|
готова продукція |
130 |
12,4 |
12,4 |
|
Товари |
140 |
73,2 |
81,1 |
|
Векселі одержані |
150 |
|
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
чиста реалізаційна вартість |
160 |
93,8 |
93,8 |
|
первинна вартість |
161 |
|
|
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
|
|
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
|
|
з бюджетом |
170 |
11 |
17,9 |
|
за виданими авансами |
180 |
1,1 |
1,1 |
|
з нарахованих доходів |
190 |
|
|
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
|
|
|
Інша поточна заборгованість |
210 |
|
|
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
|
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
|
|
в національній валюті |
230 |
11,7 |
47,2 |
|
в іноземній валюті |
240 |
|
|
|
Інші оборотні активи |
250 |
|
|
|
Усього за розділом II |
260 |
307,6 |
358,4 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
|
|
|
Баланс |
280 |
511,6 |
577,4 |
|
Пасив |
Код рядка |
на поч.зв.пер. |
на кін.зв.пер. |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||||||||||||
|
I. Власний капітал |
|
|
|
||||||||||||
|
Статутний капітал |
300 |
96,2 |
120,2 |
||||||||||||
|
Пайовий капітал |
310 |
|
|
||||||||||||
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
|
|
||||||||||||
|
Інший додатковий капітал |
330 |
241,6 |
241,6 |
||||||||||||
|
Резервний капітал |
340 |
|
|
||||||||||||
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
9,4 |
0,3 |
||||||||||||
|
Неоплачений капітал |
360 |
|
|
||||||||||||
|
Вилучений капітал |
370 |
|
|
||||||||||||
|
Усього за розділом I |
380 |
347,2 |
362,1 |
||||||||||||
|
II. Забезпечення наступних витрат і платежів |
|
|
|
||||||||||||
|
Забезпечення витрат персоналу |
400 |
|
|
||||||||||||
|
Інші забезпечення |
410 |
|
|
||||||||||||
|
Цільове фінансування |
420 |
||||||||||||||
|
Усього за розділом II |
430 |
|
|
||||||||||||
|
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
||||||||||||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
|
10,0 |
||||||||||||
|
Довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
|
|
||||||||||||
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
|
|
||||||||||||
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
|
|
||||||||||||
|
Усього за розділом III |
480 |
|
10,0 |
||||||||||||
|
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
||||||||||||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
120,7 |
130,7 |
||||||||||||
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
|
|
||||||||||||
|
Векселі видані |
520 |
|
1,6 |
||||||||||||
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
30 |
47,8 |
||||||||||||
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
||||||||||||
|
з одержаних авансів |
540 |
|
|
||||||||||||
|
з бюджетом |
550 |
1,6 |
6,2 |
||||||||||||
|
з позабюджетних платежів |
560 |
|
|
||||||||||||
|
зі страхування |
570 |
1,1 |
4,9 |
||||||||||||
|
з оплати праці |
580 |
2,2 |
4,7 |
||||||||||||
|
з учасниками |
590 |
|
|
||||||||||||
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
|
|
||||||||||||
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
8,8 |
9,4 |
||||||||||||
|
Усього за розділом IV |
620 |
164,4 |
205,3 |
||||||||||||
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
||||||||||||
|
Баланс |
640 |
511,6 |
577,4 |
||||||||||||
|
|
К о д и |
||||||||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
01 |
01 |
01 |
||||||||||||
|
Підприємство: |
ДАК «Укрвидавполіграфія» |
за ЄДРПОУ |
|
||||||||||||
|
Територія: |
м. Київ |
за КОАТУУ |
|
||||||||||||
|
Орган державного управління: |
немає |
за СПОДУ |
|
||||||||||||
|
Галузь: |
торгівля |
за ЗКГНГ |
|
||||||||||||
|
Вид економічної діяльності: |
торгівля |
за КВЕД |
|
||||||||||||
|
Одиниця виміру: грн. |
Контрольна сума |
|
|||||||||||||
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
|
на |
" 31 " січня |
2007 р. |
|
Форма №2 |
Код за ДКУД |
|
|
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
|||
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
10 |
18,0 |
|
|
Податок на додану вартість |
15 |
3,0 |
|
|
Акцизний збір |
20 |
|
|
|
Інші вирахування з доходу |
30 |
|
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
35 |
15,0 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
40 |
10,8 |
|
|
Валовий: |
50 |
4,2 |
|
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
55 |
|
|
|
Інші операційні доходи |
60 |
|
|
|
Адміністративні витрати |
70 |
5,94 |
|
|
Витрати на збут |
80 |
7,15 |
|
|
Інші операційні витрати |
90 |
|
|
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
100 |
|
|
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
105 |
8,89 |
|
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
|
|
|
Інші фінансові доходи |
120 |
|
|
|
Інші доходи |
130 |
|
|
|
Фінансові витрати |
140 |
0,25 |
|
|
Витрати від участі в капіталі |
150 |
|
|
|
Інші витрати |
160 |
|
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
170 |
|
|
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
175 |
9,14 |
|
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
0,0 |
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
190 |
|
|
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
195 |
9,14 |
|
|
Надзвичайні: |
200 |
|
|
|
— доходи |
|||
|
— витрати |
205 |
|
|
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
|
|
|
Чистий: |
220 |
|
|
|
— прибуток |
|||
|
— збиток |
225 |
9,14 |
|
|
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ |
|||
|
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Матеріальні витрати |
230 |
10,80 |
|
|
Витрати на оплату праці |
240 |
9,00 |
|
|
Відрахування соціальні заходи |
250 |
3,50 |
|
|
Амортизація |
260 |
0,12 |
|
|
Інші операційні витрати |
270 |
0 |
|
|
Разом |
280 |
26,42 |
|
|
ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ |
|||
|
Назва статті |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Середньорічна кількість простих акцій, тис.шт. |
300 |
|
|
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
|
|
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, грн. |
320 |
|
|
|
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
330 |
|
|
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
|
|
Керівник _____________________________
Головний бухгалтер _____________________
|
|
К о д и |
||||||||||
|
Дата (рік, місяць, число) |
01 |
01 |
01 |
||||||||
|
Підприємство: |
ДАК „Укрвидавполіграфія” |
за ЄДРПОУ |
|
||||||||
|
Територія: |
м. Київ |
за КОАТУУ |
|
||||||||
|
Орган державного управління: |
немає |
за СПОДУ |
|
||||||||
|
Галузь: |
торгівля |
за ЗКГНГ |
|
||||||||
|
Вид економічної діяльності: |
торгівля |
за КВЕД |
|
||||||||
|
Одиниця виміру: грн. |
Контрольна сума |
|
|||||||||
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ
|
на |
" 31 " січня |
2007 р. |
|
Форма №3 |
Код за ДКУД |
|
|
Стаття |
Звітний період |
Попередній період |
||
|
надходження |
видаток |
надходження |
видаток |
|
|
1. Рух коштів в результаті операційної діяльності |
||||
|
Прибуток (збиток) до оподаткування та надзвичайних статей |
9,14 |
|||
|
Коригування: |
||||
|
амортизація необоротних активів |
0,12 |
|||
|
амортизація премії по інвестиціях |
||||
|
збільшення (зменшення) забезпечення та інших непоточних зобов"язань |
||||
|
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць |
||||
|
збиток (прибуток) від неопераційної діяльності |
||||
|
Виплати на сплату відсотків |
||||
|
Прибуток(збиток) від операційної діяльності |
9,02 |
|||
|
Зменшення (збільшення) оборотних активів |
50,8 |
|||
|
Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів |
||||
|
Збільшення (зменшення) поточних зобов"язань |
40,92 |
|||
|
Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів |
||||
|
Грошові кошти від операційної діяльності |
18,9 |
|||
|
Сплачені відсотки |
0,3 |
|||
|
Сплачені податки з прибутку |
0 |
|||
|
Чистий рух коштів до надзвичайних статей |
19,2 |
|||
|
Рух коштів від надзвичайних подій |
||||
|
Чистий рух коштів від операційної діяльності |
19,2 |
|||
|
2. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності |
||||
|
Реалізація фінансових інвестицій |
||||
|
Реалізація необротних активів |
||||
|
Реалізація майнових комплексів |
||||
|
Отримані відсотки |
||||
|
Отримані дивіденди |
||||
|
Інші надходження |
||||
|
Придбання фінансових інвестицій |
||||
|
Придбання необоротних активів |
15,1 |
|||
|
Придбання майнових комплексів |
||||
|
Інші платежі |
4,4 |
|||
|
Чистий рух коштів до надзвичайних статей |
||||
|
Рух коштів від надвзичайних подій |
||||
|
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності |
10,7 |
|||
|
3. Рух коштів у результаті фінансової діяльності |
||||
|
Надходження власного капіталу |
24,0 |
|||
|
Отримані позики |
20,0 |
|||
|
Інші надходження |
||||
|
Погашення позик |
||||
|
Сплачені дивіденди |
||||
|
Інші платежі |
||||
|
Чистий рух коштів до надзвичайних статей |
44,0 |
|||
|
Рух коштів від надвзичайних подій |
||||
|
Чистий рух коштів від фінансової діяльності |
44,0 |
|||
|
Чистий рух коштів за звітний період |
35,5 |
|||
|
Залишок коштів на початку року |
11,70 |
|||
|
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів |
||||
|
Залишок коштів на кінець звітного періоду |
47,2 |
Керівник _____________________________
Головний бухгалтер _____________________