Вступ

В Грузії усі мають право у встановленому порядку користуватися послідовною й кваліфікованою юридичною консультацією й допомогою за рахунок держави [1].

Юридична допомога ґрунтується на принципах законності,  рівноправності  сторін і забезпечує негайне користування гарантованими  Конституцією Грузії правами [1].

У встановленому порядку  юридична консультація здійснюється по будь-якому правовому питанню, а юридична допомога забезпечується під час карного, цивільного, конституційного й адміністративного судочинства [1].

Адвокатська практика  в Грузії  містить у собі: надання юридичних консультацій людині (клієнтові), що звернувся до нього по допомогу, представлення клієнта в суді, арбітражі, в органах попереднього дізнання, підготовка юридичної документації відносно  третіх осіб і подання будь-якої документації з доручення клієнта, надання іншої правової допомоги, що не перебуває у зв’язку із представництвом перед третіми особами [4].

1. Особливості адвокатської діяльності в Грузії

Види юридичної допомоги,які надаються в Грузії:

а) складання правових документів;

б) захист інтересів підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, засудженого в процесі наслідку й у суді;

в) представництво в суді у зв’язку з адміністративними, цивільними й конституційними справами;

г) представництво перед адміністративними органами [1].

Принципами адвокатської діяльності є:

а) законність;

б) воля й незалежність адвокатської діяльності;

в) недискримінація й рівність всіх адвокатів;

г) невтручання в адвокатську практику;

д) повага й захист прав і воль клієнта;

е) заборона на відмову адвоката від захисту клієнта, за винятком випадків, передбачених справжнім Законом;

ж) Захист професійної таємниці адвокатом;

з) Дотримання норм професійної етики адвоката. [4]

Юридична допомога в кримінальному процесі  забезпечена у встановлених карно-процесуальним законодавством Грузії випадках, а також у певному цим законом порядку, якщо підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний неплатоспроможний. Юридична допомога в конституційному судочинстві може бути забезпечена, якщо особа неплатоспроможна. Юридична допомога в цивільному й адміністративному судочинстві забезпечена, якщо особа неплатоспроможна, і справа задовольняє критеріям, певним координаційною радою юридичної служби [1].

В Грузії питаннями реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств, громадських об’єднань, благодійних організацій, політичних партій, інших неприбуткових організацій уповноважено займатися Національне агентство публічного реєстру (National Agency of the Public Registry), яке підпорядковане Міністерству юстиції Грузії. Голова агентства Серго Цікарішвілі (Sergo Tsikarishvili) [2].

Відповідно до Закону Грузії «Про нотаріат» від 04.12.2009 (далі — Закон), норми якого повністю вступили в дію з 01.04.2010, нотаріат — це публічно-правовий інститут, завданням якого є посвідчення юридичних фактів та правових відносин між особами в межах, встановлених державою (ст. 1 Закону). У Законі чітко зазначено, що діяльність нотаріуса не є підприємництвом та джерелом отримання прибутку, і разом з тим вказано, що нотаріус не є публічним службовцем. Розподілу на державний та приватний нотаріат у Грузії не існує [2].

Порядок доступу до нотаріальної діяльності дуже схожий на український — нотаріусом може стати дієздатний громадянин Грузії, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування та має стаж роботи в публічних службах не менше 5 років, а також склав кваліфікаційний іспит для претендентів на посаду нотаріуса. Крім того, претенденту потрібно пройти конкурс, порядок і умови проведення якого затверджує міністр юстиції [2].

Грузинське законодавство встановлює обмежувальний вік для перебування на посаді нотаріуса — він дорівнює обмежувальному віку роботи в публічних службах. На підставі пропозиції Палати нотаріусів Грузії міністр юстиції має право продовжити строк повноважень нотаріуса, але не більше, ніж на 5 років [2].

Нотаріальні квоти в Грузії існують, хоча не є жорстко визначеними, а мають змінний характер. На початку кожного року, але не пізніше 1 лютого, наказом міністра юстиції визначається максимальна кількість посад нотаріусів, яка не може бути меншою від існуючої кількості нотаріусів на момент його встановлення. Ще однією особливістю квот «по-грузинськи» є відсутність нотаріальних округів. За вчиненням нотаріальної дії особа може звернутися до будь-якого нотаріуса країни [2].

Грузинські нотаріуси відповідно до ст. 9 Закону [2] вчиняють такі нотаріальні дії:

• посвідчують угоди у встановленому законом порядку чи за згодою сторін;
• видають свідоцтва про право власності;
• видають свідоцтва про право на спадщину;
• видають свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя;
• уживають заходів щодо охорони спадкового майна;
• засвідчують вірність копій документів та виписок з оригіналом;
• засвідчують справжність підпису на документах;
• засвідчують вірність перекладу з однієї мови на іншу;
• посвідчують факт перебування громадянина живим;
• посвідчують факт перебування громадянина в певному місці;
• посвідчують тотожність з особою, зображеною на фотокартці;
• посвідчують час пред’явлення документів;
• передають заяви та довідки іншим особам;
• приймають на депозит грошові суми, цінні папери та інші цінності;
• видають виконавчий лист;
• учиняють протести векселів;
• пред’являють чеки до платежу та посвідчують несплату чеків;
• приймають на зберігання документи;
• учиняють морські протести[2].

Нотаріус зобов’язаний зберігати в таємниці відомості, що стали йому відомими у зв’язку зі службовою діяльністю. Цей обов’язок залишається в силі й після звільнення нотаріуса від служби[2].

Нотаріус видає довідки про зроблені нотаріальні дії тільки тим фізичним або юридичним особам, з доручення або у відношенні яких зроблені нотаріальні дії, або їхнім представникам. На вимогу наслідку, адвоката або судна нотаріус видає довідки про зроблені нотаріальні дії по карних і цивільних справах, що перебуває у виробництві органів наслідку або судна. Нотаріус зобов’язаний у випадку відповідної вимоги представити податкової інспекції довідку про вартість майна, що перейшло у власність особи[2].

Адвокатові, податковій службі забороняється до винесення судового рішення передавати інформацію іншим особам, включаючи засобу масової інформації, а також розголошувати цю інформацію в публічних виступах.

Нотаріус може оголосити відомості про наявність заповіту або його зміст тільки після смерті заповідача[2].

Особа, з доручення якого зроблене нотаріальна дія, або його правонаступник або представник можуть на підставі письмової згоди звільнити нотаріуса від обов’язків дотримання таємниці здійснення нотаріальної дії. У випадку смерті особи й відсутності в нього правонаступників або при неможливості зв’язатися з ними, нотаріус може бути звільнений судом від обов’язку дотримання таємниці. Суд може звільнити нотаріуса від обов’язку дотримання таємниці нотаріальної дії також по інших поважних причинах [2].

Отже, з аналізу чинного законодавства Грузії можна дійти висновку, що Нотаріальна палата цієї країни є досить потужною та впливовою організацією, а «грузинська модель» нотаріату є досить привабливою і перспективною, зважаючи на позитивний економічний досвід Грузії. Тому українцям варто звернути увагу на прогресивні норми грузинського законодавства, що регулює діяльність нотаріату, і попрацювати над упровадженням подібних норм в законодавстві українському [7, c. 304].

2. Роль адвоката в юридичній практиці Грузії

Адвокат в Грузії має право:

а) представляти й захищати клієнта, його / її прав і воль у Конституційному, Верховному, судах загальної юрисдикції, в арбітражі й органах дізнання перед іншими фізичними і юридичними особами; (24.09.2010 N 3619 з 1 жовтня 2010 року)

б) запитувати й одержувати документи, інформацію й інші фактичні дані відповідно до  правил, установленими законом, які необхідні для захисту інтересів клієнта й здійснення практики;

в) зустрітися й особисто поспілкуватися з людиною, що був затриманий, арештований або розміщений в інших місцях обмеження волі без перешкод і контролю в будь-який час, відповідно до  правил, установленими карно-процесуальним законодавства;

г) користуватися іншими правами, передбаченими відповідно до  процесуального законодавства.

Юридична практика може бути обмежена тільки законом [4].

Адвокат вправі використовувати будь-які засоби, які не заборонені законодавством або нормами професійної етики, щоб захистити інтереси клієнта. Адвокат зобов’язаний надати клієнтові всю інформацію, і пояснити клієнтові всі можливі фінансові зобов’язання, пов’язані з виробництвом по його справі [4].

Підключення до справи суспільного адвоката при кримінальному право виробництві   забезпечує бюро або представник юридичної допомоги;

а)       на підставі звернення підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного або його  представника й (або) близького родича;

б)       на підставі звернення органу у встановленому законом порядку.

Підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному повинна бути надана можливість зв’язатися із суспільним адвокатом і запросити його. Орган, що забезпечує  процес,  зобов’язаний забезпечити безперешкодне підключення до справи суспільного адвоката й здійснення адвокатом певних законом повноважень [1].

Бюро/представник юридичної допомоги у зв’язку з конституційними, адміністративними й цивільними справами розглядає обіг особи, з’ясовує,  чи задовольняє воно встановлені цим законом критеріям, і ухвалює рішення щодо призначенні або про відмову в призначенні адвоката [1].

Відмова повинна бути обґрунтованою. Рішення про відмову в наданні юридичної допомоги обжалується в директора у встановленому законодавством порядку [1].

Громадський адвокат зобов’язаний негайно приступитися до здійснення обов’язків, передбачених цим законом, положенням про службу й процесуальне законодавство. Процедура підключення до справи адвоката визначається положенням про службу [1].

Висновки

Із 1 вересня 2012 року в силу вступить норма Закону про медіацію, згідно з якою нотаріус може виступити медіатором між сторонами, у яких є спір, за згодою останніх. Результатом медіації при досягненні сторонами згоди може стати мировий акт, який посвідчується нотаріально. При відмові сторін виконувати положення мирового акта, нотаріус може видати виконавчий лист, на підставі якого буде забезпечене примусове виконання вказаних зобов’язань відповідно до закону «про виконавче провадження».

Список використаної літератури

1. Закон Грузии «О юридической помощи» http://pravo.prostir.ua/file.php?GeoLegalAidDraftLaw_RUS.doc
2. Закон Грузии «О нотариате» http://policy.mofcom.gov.cn/english/flaw!fetch.action?libcode=flaw&id=d69a086b-a66d-4f71-9077-c013d0eb5e32&classcode=790
3. Органический Закон Грузии «О Прокуратуре» http://policy.mofcom.gov.cn/english/flaw!fetch.action?libcode=flaw&id=d69a086b-a66d-4f71-9077-c013d0eb5e32&classcode=790
4. Закон Грузии «об адвокатской деятельности» http://www.eurasian-advocacy.ru/gruziya/608-zakon-gruzii-ob-advokatskoj-deyatelnosti
5. Конституция Грузии (глава 5, судебная власть) http://firussia.webege.com/countries/georgia/constitution/Georgia_constitution_5.html
6. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003.
7. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира: Учеб. для студ. вузов. — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. — 464 с.
8. Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В. О. Ріяка, К. О. Закоморна. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 384 с. — Бібліогр.: с. 382. — Укр., рос.