Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Інвестиційна функція та рівень інвестувань національної економіки

Вступ

Розширене відтворення економіки не може відбуватися без належного забезпечення його інвестиційними ресурсами та без удосконалення управління всією інвестиційною діяльність. Дослідження цих проблем є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних українських реаліях ефективна інвестиційна діяльність може стати найважливішим засобом забезпечення виходу України з довготривалої економічної кризи.

Провідна роль в економічному процесі належить інвестиційній діяльності, яка визначає загальні тенденції розвитку економіки країни. Задля конкретизації перспективних напрямків інвестиційної діяльності, виявлення позитивних та негативних факторів, що впливають на її здійснення необхідна наявність системи статистичного спостереження, аналізу та визначення ефективності інвестиційної діяльності на мікро- та макрорівнях економічних процесів. Тому дослідження сучасної динаміки та структури інвестицій в економіці України є актуальним питанням сьогодення.

Серед вчених, що займаються дослідженням та аналізом інвестиційних процесів в економіці, можна виділити таких: Д.В. Ванькович, О.А. Ворсовський, Н.М. Внукова, А.Ф. Гукалюк, В.В. Демидович, С.В. Захарін, А.Б. Ідрисов, Г.М. Кадирова, О.В. Ковальчук, І.П. Косарева, І.П. Колот, О.В. Носова, І.В. Олександренко, О Д. Рябченко, М.В. Сорока, Г Г. Тарасенко, Ю.С. Шемшученко.

Водночас багато проблем, що стосуються інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвестиційних ресурсів, визначення і формування ролі держави залишаються дискусійними.

Метою роботи є дослідження сучасного стану надходження іноземних інвестицій в Україну, аналізу проблем, які виникають, а також розробка пропозицій щодо покращення інвестиційної привабливості України.

1. Інвестиційна функція та інвестиції, сутність та поняття

Інвестиції утворюють поряд із споживчим попитом другу складову сукупного попиту. При цьому заощадження та інвестиції впливають на обсяг ефективного попиту в прямо протилежних напрямках: заощадження скорочують попит, а інвестиції його збільшують.

Рівень інвестицій істотно впливає на обсяг національного доходу суспільства, від його динаміки буде залежати безліч макропропорцій в національній економіці. Кейнсіанська теорія особливо підкреслює той факт, що рівень інвестицій та рівень заощаджень (тобто джерело або резервуар інвестицій) визначається багато в чому різними процесами і обставинами.

Інвестиції (капіталовкладення) в масштабах країни визначають процес розширеного відтворення. Будівництво нових підприємств, зведення житлових будинків, проведення доріг, а отже, і створення нових робочих місць, залежать від процесу інвестування або капіталоутворення.

Джерелом інвестицій є заощадження. Але проблема полягає в тому, що заощадження здійснюються одними господарюючими агентами, а інвестиції можуть здійснюватись зовсім іншими господарюючими суб’єктами.

Відповідно до чинного законодавства  іноземні  інвестиції  трактуються як цінності,  що  вкладаються   іноземними   інвесторами   в  об’єкти   інвестиційної діяльності  відповідно  до  законодавства  України  з  метою  отримання  прибутку або  досягнення  соціального  ефекту  [1].

Основну  частку  іноземних  інвестицій становлять   прямі   інвестиції,   під   якими   розуміється   різновид   іноземних інвестицій,   призначених   для   виробництва   і   забезпечення контролю   над діяльністю  підприємств  завдяки  володінню  контрольним  пакетом  акцій.  За визначенням    Міжнародного     валютного    фонду     (МВФ)     та    Організації економічного   співробітництва   та   розвитку   (ОЕСР)   інвестиції   вважаються прямими,   якщо   здійснюються   за   межами   національних   кордонів   з   метою розширення  виробництва  товарів  і  послуг,  закупівлі  товарів  для  імпорту  в країну базування або експорту в треті країни [2].

Прямі іноземні інвестиції  – це реальні  інвестиції,  які,  на  відміну  від  портфельних, не  є  чисто  фінансовими активами,   вкладеними   в   акції   вітчизняних   підприємств,   у   цінні   папери міжнародних    кредитних    організацій    та    державні    цінні    папери.    Вони здійснюються   у   підприємства   та   фактори   виробництва,   мають   виробниче

Таврійський державний агротехнологічний університет202 призначення,   забезпечують   інвестору   контроль   над   підприємством   і   є,   як правило, довготерміновими. Залучення  іноземних  інвестицій  дає  змогу  країні-реципієнту  отримати ряд  вигод,  основними  з  яких  є  поліпшення  платіжного  балансу;  трансфер новітніх  технологій  та  ноу-хау;  комплексне  використання  ресурсів;  розвиток експортного  потенціалу  і  зниження  рівня  залежності  від  імпорту;  досягнення соціально-економічного    ефекту    (підвищення    рівня    зайнятості,    розбудова соціальної     інфраструктури     тощо).     Водночас,     використання     іноземних інвестицій  для  країни  є  потенційним  джерелом  загроз,  таких  як  експлуатація сировинних  ресурсів  та  забруднення  навколишнього  природного середовища, підвищення  рівня  залежності  країни  від  іноземного  капіталу,  зниження  рівня конкурентоспроможності  вітчизняних  товаровиробників,  трансфер  капіталу  за кордон.

В    Україні    практично    сформовано    правове    поле    для    здійснення інвестиційної  діяльності.  Зокрема,  діяльність  у  сфері  іноземного  інвестування регулюється  Законами  України:  «Про  режим  іноземного  інвестування»,  «Про захист   іноземних   інвестицій   в   Україні»,   «Про   усунення   дискримінації   в оподаткуванні      суб’єктів      підприємницької      діяльності,      створених      з використанням майна та коштів вітчизняного походження» [1].

2. Інвестиційний клімат в Україні: аналіз сучасного стану

Аналіз показників інвестиційної діяльності із використанням рядів динаміки дасть змогу дослідити абсолютні та відносні зміни обсягів капітальних інвестицій, а також темпи росту та приросту обсягів капітальних інвестицій порівняно з кожним попереднім роком (табл. 1).

Абсолютний приріст обсягів інвестицій з кожним роком порівняно з базисним (2002 р.) у 2003 р. збільшився на 13336 млн грн, у 2004 р. на 42751 млн грн, у 2005 р. на 64611 млн грн, у 2006 р. на 176116 млн грн, у 2008 р. на 225511 млн грн, у 2009 р. 146315 млн грн, у 2011 р. на 142498 млн грн, у 2012 р. на 213369 млн грн, у 2013 р. на 247129 млн грн (табл. 2).

Табл. 2. Показники аналізу динаміки надходження інвестицій у 2005-2013рр.

Роки Обсяги інвести­цій, млн грн Абсолютний приріст, млн грн Темпи росту, % Темпи приросту, % Абсолютне значення 1% приросту, млн грн
базис­

ний

ланцю­

говий

базис­

ний

ланцю­

говий

базис­

ний

ланцю­

говий

базис­

ний

ланцюговий
2005 89314 42751 29415 1,92 1,49 91,81 49,11 598,99
2006 111174 64611 21860 2,39 1,24 138,76 24,48 893,14
2007 148972 102409 37798 3,20 1,34 219,94 34,00 1111,74
2008 222679 176116 73707 4,78 1,49 378,23 49,48 1489,72
2009 272074 225511 49395 5,84 1,22 484,31 22,18 2226,79
2010 192878 146315 -79196 4,14 0,71 314,23 -29,11 2720,74
2011 189061 142498 -3817 4,06 0,98 306,03 -1,98 1928,78
2012 259932 213369 70871 5,58 1,37 458,24 37,49 1890,61
2013 293692 247129 33760 6,31 1,13 530,74 12,99 2599,32

Щорічно порівняно з попереднім роком абсолютний приріст обсягів інвестицій збільшувався у 2003 р. на 13336 млн грн, у 2004 р. на 29415 млн грн, у 2005 р. на 21860 млн грн, у 2006 р. на 37798 млн грн, у 2007 р. на 73707 млн грн, у 2008 р. на 49395 млн грн, у 2011 р. на 70871 млн грн, у 2012 р. на 33760 млн грн; зменшувався у 2009 р. на 79196 млн грн та у 2010 р. на 3817 млн грн (табл. 2). Темпи росту обсягів інвестицій з кожним роком порівняно з базисним (2002 р.) зростали у 2003 р. у 1,289 раза, у 2004 р. у 1,92 раза, у 2005 р. у 2,39, у 2006 р. у 3,2 раза, у 2007 р. у 4,78 раза, у 2008 р. у 5,84 раза, у 2010 р. у 4,14 раза, у 2011 р. у 4,06 раза, у 2012 р. у 5,58 раза, у 2013 р. у 6,31 раза (табл. 2).

Щорічно порівняно з попереднім роком темпи росту обсягів інвестицій збільшувались у 2003 р. у 1,29 раза, у 2004 р. у 1,49 раза, у 2005 р. у 1,34 раза, у 2007 р. у 1,49 раза, у 2008 р. у 1,22 раза, у 2011 р. у 1,37 раза, у 2012 р. у 1,13 ра¬за; зменшувались у 0,71 раза у 2009 р. та у 0,98 раза у 2010 р. (табл. 2).

Обсяг інвестицій з кожним роком порівняно із базисним (2002 р.) збіль-шувався у 2003 р. на 28,64%, у 2004 р. на 91,81 %, у 2005 р. на 138,76%, у 2006 р. на 219,94 %, у 2007 р. на 378,23 %, у 2008 р. на 484,31 %, у 2009 р. на 314,23 %, у 2010 р. на 306,03 %, у 2011 р. на 458,24 %, у 2012 р. на 530,74 % (табл. 2). Порівняно з 2002 р. щорічно на кожний відсоток приросту обсягів надходження інвестицій припадало 465,63 млн грн (табл. 2).

Щорічно, порівняно з попереднім роком, на кожен відсоток приросту обся¬гів інвестицій припадало: у 2003 р. 465,63 млн грн, у 2004 р. 598,99 млн грн, у 2005р. 893,14млн грн, у 2006р. 1111,74млн грн, у 2007р. 1489,72млн грн, у 2008 р. 2226,79 млн грн, у 2009 р. 2720,74 млн грн, у 2010 р. 1928,78 млн грн, у 2011р. 1890,61 млн грн, у 2013 р. 2599,32 млн грн, у 2013 р. 2936,92 млн грн (табл. 2). У середньому щорічно обсяг інвестицій збільшувався на 22466,3 млн грн.

Метод групування обсягів капітальних інвестицій за групами галузей дає змогу зробити висновки, що обсяги капітальних інвестицій у сферу послуг переважають обсяги капітальних інвестицій у сферу матеріального виробництва. Капітальні інвестиції у фінансову сферу протягом 2004-2012 рр. залишаються незначними та не перевищують 2,8 % (максимальний показник у 2010 р.) загального обсягу. У середньому у сферу матеріального виробництва за період 2004-2012 рр. було інвестовано 270508,28 млн грн або 40,93 % загального обсягу, у сферу послуг — 377190,38 млн грн або 56,9% загального обсягу інвестицій, у фінансову сферу — 13750,5 млн грн або 2,17 % загального обсягу інвестицій (табл. 3).

Табл. 3. Капітальні інвестиції за групами галузей у 2006-2013рр., (млн грн, %) [1]

  Сфера матеріального виробництва Сфера послуг Фінансова сфера Усього
Рік млн грн % до заг. обсягу млн грн % до заг. обсягу млн грн % до заг. обсягу
Середнє значення 270508,28 40,93 377190,38 56,90 13750,50 2,17 661547,02
2005 316099,27 41,75 428593,46 56,61 12450,88 1,64 757143,61
2006 400738,66 43,05 510583,15 54,84 19639,23 2,11 930961,04
2007 521679,11 41,65 706991,91 56,44 23863,26 1,91 1252534,28
2008 738963,16 39,21 1104249,38 58,59 41648,58 2,21 1884861,12
2009 93569,30 40,14 134875,70 57,87 4636,00 1,99 233081,00
2010 67061,60 44,18 81356,40 53,60 3358,80 2,21 151776,80
2011 67796,60 35,86 115966,70 61,34 5297,30 2,80 189060,60
2012 106088,20 40,81 148132,20 56,99 5711,90 2,20 259932,30
2013 122578,70 41,74 163964,6 55,83 7148,6 2,43 293691,90

Пріоритетний напрямок інвестування у сферу послуг ілюструє непідготовленість сфери матеріального виробництва до залучення інвестиційних ресурсів, що призводить до погіршення матеріально-технічної бази основних галузей економіки України (промисловості та сільського господарства), що надалі може призвести до занепаду сфери матеріального виробництва.

Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 жовтня 2013 р. становив 56565,2 млн.дол. США, що на 2,3 відсотка більше обсягів інвестицій на початок 2013 р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1245,6 дол. США.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 18712,0 млн.дол.США, Німеччина – 6194,8 млн.дол.США, Нідерланди – 5504,0 млн.дол.США, Російська Федерація – 3842,1 млн.дол.США, Австрія – 3216,4 млн.дол.США, Велика Британія – 2724,4 млн.дол.США, Віргінські Острови (Брит.) – 2452,4 млн.дол.США, Франція – 1843,0 млн.дол.США, Швейцарія – 1277,5 млн.дол.США та Італія – 1259,0 млн.дол.США.

Станом на 1 січня 2013 р. на підприємствах промисловості зосереджено 17166.7  млн дол. (31,5%), зокрема переробної — 14078,7 млн дол., добувної — 1548,4 млн дол., з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води —

1539.7         млн дол. У підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів унесено 6157,0 млн дол. прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 3039,9 млн дол., хімічної та нафтохімічної промисловості — 1325,8 млн дол., машинобудування — 1154,7 млн дол., виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції — 1053,9 млн дол.

За регіональною ознакою обсяги іноземних інвестицій у період 2003- 2012 рр. розподілялись так: найбільші обсяги надходження капіталу — м. Київ, далі іноземні інвестиції були спрямовані у Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Запорізьку та Одеську області, тобто в регіони із високим промисловим значенням (табл. 3). Обсяг іноземних інвестицій у перераховані регіони України збільшується з кожним роком, що ілюструють темпи їх росту.

Табл. 7. Найбільші обсяги капітальних інвестицій за регіональною ознакою

2011м. Київ2012м. Київ2013м. Київ

Рік Обдасть (місто) Темп зростання Обсяг інвестування
2003 м. Київ 1863,3
Дніпропетровська 428,2
Донецька 423,1
Харківська 389,3
Полтавська 366,7
2004 м. Київ 112,9 2104,6
Дніпропетровська 143,5 614,4
Київська 103,1 471,9
Запорізька 123,6 453,1
Донецька 112,1 436,4
2005 м. Київ 143,4 3017,6
Дніпропетровська 133,6 821,0
Київська 118,5 559,1
Запорізька 118,4 536,3
Донецька 121,4 529,7
2006 Дніпропетровська 715,3 5872,6
м. Київ 160,3 4836,5
Київська 121,4 678,9
Донецька 111,6 614,4
Одеська 116,0 599,3
2007 м. Київ 145,8 5881,9
Дніпропетровська 111,0 2361,3
Харківська 202,5 983,6
Донецька 147,5 905,9
Київська 133,8 871,4
2008 м. Київ 165,5 9681,7
Дніпропетровська 108,9 2934,3
Донецька 149,6 1355,2
Харківська 130,0 1278,7
Київська 123,4 1083,6
2009 м. Київ 144,2 13464,5
Дніпропетровська 96,3 2670,1
Харківська 125,9 1609,8
Донецька 112,8 1512,9
Київська 120,2 1310,5
2010 м. Київ 114,2 15756,1
Дніпропетровська 103,2 2813,6
Харківська 129,4 2057,7
Донецька 107,1 1649,6
Київська 113,2 1507,4
113,6 21831,6
Дніпропетровська 106,3 7495,1
Харківська 130,4 2716,9
Донецька 139,2 2278,2
Київська 105,6 1611,1
112,0 24459,1
Дніпропетровська 106,8 8006,2
Харківська 101,1 2745,7
Донецька 110,3 2513,6
Київська 106,7 1718,9
108,7 26592,1
Дніпропетровська 104,3 8351,8
Донецька 108,5 2981,6
Харківська 86,3 2170,4
Київська 112,2 1927,7

У системі статистичних методів аналізу інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності використовуємо такі методи: групування абсолютних, відносних і середніх величин, показників варіації і форми розподілу, індексний метод, методи аналізу рядів динаміки і побудови прогнозів, параметричні і непараметричні методи вивчення взаємозв’язків, багатомірні статистичні методи моделювання та прогнозування.

Аналіз статистичних даних капітальних інвестицій свідчить про непідготовленість сфери матеріального виробництва до залучення інвестиційних ресурсів, що призводить до погіршення матеріально-технічної бази основних галузей економіки України (промисловості та сільського господарства), надалі це може призвести до занепаду сфери матеріального виробництва.

3. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в економіку України

З метою підвищення рівня інвестиційної діяльності необхідним є створення відповідного інвестиційного клімату. Ефективне державне регулювання інвестиційної діяльності є важливою передумовою підвищення інвестиційного клімату України.

Основною складовою державного регулювання інвестиційної діяльності є інвестиційна політика. Протягом останніх років наслідками державної інвестиційної політики в Україні є високий рівень прихованого безробіття, нестача робочих місць і відсутність конкуренції на ринку праці, що призводить до низької частки заробітної плати у структурі собівартості продукції та ВВА, а також не сприяє сталому економічному розвитку [2, c. 33].

Для виправлення існуючої ситуації, необхідне широкомасштабне залучення іноземних інвестицій в Україну. Приплив іноземного капіталу допоможе вирішити проблему поповнення внутрішніх заощаджень для активного фінансування розвитку вітчизняних підприємств, забезпечить фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, а також сприятиме припливу значної частини фінансових ресурсів у ноу-хау і доступу до зовнішніх ринків [3, c. 50].

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 році становив 5 млрд. 634,6 млн. дол., що становить 51,6% надходжень 2008 року. З країн ЄС надійшло 4 млрд. 016,8 млн. дол. (71,3% загального обсягу), з країн СНД – 1 млрд. 064,7 млн. дол. (18,9%), з інших країн світу – 553,1 млн. дол. (9,8%). У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009 рік склав 4 млрд. 410,4 млн. дол., що становить 72,6% рівня попереднього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2010 року склав 40 млрд. 026,8 млн. дол., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 року та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол.[4].

Динаміка інвестицій в Україну показує, що інвестиції в країну надходять, і з кожним роком їхній обсяг збільшується, але їх все ж замало для того, щоб досягти рівня розвитку країн Західної Європи.

На сьогоднішній день, такі  вчені як Бутняров А., Гладка У. виділяють  цілу низку проблем, що перешкоджають надходженню іноземних інвестицій в економіку України і ми повністю з ними  погоджуємось:

−       залишки системи командної економіки;

−       організована злочинність;

−       високий рівень корумпованості економіки;

−       відсутність сталої стратегії економічного і політичного розвитку;

−       незабезпечення усім суб’єктам економічних відносин, у тому числі й іноземним інвесторам, рівних економічних прав і свобод у здійсненні фінансово-економічної діяльності;

−       складність податкової системи та суттєве податкове навантаження;

−       труднощі з місцевими банками та іншими кредитними установами фінансового ринку;

−       відсутність надійної інвестиційної історії, що формується роками внаслідок успішних капіталовкладень інвесторів та інші [1, c. 30].

Беручи до уваги всі проблеми і перешкоди, необхідно зауважити, що іноземні інвестори при виборі об’єкта вкладення керуються двома основними умовами: отриманням прибутку та захищеністю вкладень. На даний момент в Україні жодна з цих умов не виконується повністю. Інвестор повинен бути впевнений в надійності запланованих операцій. Для цього Україна повинна створити стабільний для ділової активності і зрозумілий для вкладника інвестиційний режим, хоч і недосконалий, але не такий, що постійно змінюється.

Всі вищезазначені проблеми потребують вирішення у найкоротший термін, тому  такі вчені як Волик Н. та Бутняров А. пропонують такі перспективи їх вирішення:

−       вдосконалення нормативно-правових актів;

−       побудова відповідних ринкових інститутів;

−       реструктуризація банківської і страхової системи;

−       відтворення фінансових ринків;

−       введення в Україну фінансової звітності, як ефективної мови спілкування з іноземними інвесторами;

−       посилення дисципліни виконання контрактів;

−       здійснення податкової реформи, що передбачає спрощення податкової системи та зниження податкового тиску на підприємства;

−       проведення земельної реформи;

−       проведення ефективної інвестиційної політики держави та вибір чіткої стратегії її розвитку [ 2, c. 33].

Крім зазначених вище заходів, вважаємо за доцільне здійснити ще й такі заходи: забезпечити надання інвесторам страхових гарантій; надавати державою об’єкти інвестування в оренду, що забезпечить інвестору меншу втрату коштів, у випадку невдачі, а держава залишиться власником об’єкта, а також посилити державний контроль інвестиційної діяльності в Україні.

Висновки

Отже, інвестиції є основою перебудови національного господарства України, а тому держава повинна застосовувати весь комплекс економічних, правових та адміністративних засобів для підвищення інвестиційної активності.

Залучення в Україну іноземних інвестиційних ресурсів дасть змогу покращити загальний соціально-економічний розвиток країни, забезпечить модернізацію робочих місць і збільшення кількості робочих місць, а також дасть змогу запровадити у виробництво нові технології.

Аналіз структури капітальних інвестицій за видами активів ілюструє нерозвиненість в Україні механізму функціонування регулювання діяльності об’єктів інтелектуальної власності, що свідчить про незахищеність інтересів винахідників та науковців і може бути гальмівним фактором для вкладання коштів в економіку України

За територіальною ознакою капітальні інвестиції у період 2002-2013 рр. не мають істотних розбіжностей — пріоритетними регіонами вкладення капітальних інвестицій є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Одеська області та Автономна Республіка Крим.

Статистика фінансових інвестицій свідчить про активізацію діяльності на фондовому ринку: збільшились обсяги договорів із купівлі/продажу цінних паперів, із кожним роком повільно збільшуються обсяги випуску акцій, облігацій, опціонів та облігацій місцевих позик.

Аналіз інвестицій зовнішньоекономічної діяльності ілюструє збільшення надходжень інвестицій в економіку України у період із 2009 року. Середній темп приросту обсягів іноземних інвестицій — 1,11 %. Поступово збільшується кількість країн-експортерів капіталу в Україну, основними з них є Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація та Австрія. Іноземний капітал спрямований у більшій своїй частині у підприємства промисловості та фінансові установи. Пріоритетними регіонами іноземного інвестування є м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Запорізька та Одеська області.

Зменшуються обсяги експорту капіталу Україною, пріоритетна країна-експортер — Кіпр.

Список використаної літератури

1.Закон  України:  «Про  режим  іноземного  інвестування»  від  19.03.96р. [Електронний ресурс]: – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua

2.Інвестологія:  наука  про  інвестування  :  навч.  посібник  / за  ред.  д-ра екон. наук, проф. С.К.Реверчука. –К. : Атака, 2001. –264 с.

3.Пинзеник   В.М.   Іноземні   інвестиції   в   Україну   за   2005-2011   рр.[Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://pynzenyk.com.ua

4.http://www.rbc.ua

5.http://investukraine.com

6.Звіт  про  прямі  іноземні  інвестиції  в  Україну  [Електронний ресурс]:  –Режим доступу: ukrproject.gov.ua/…/Ukraine-FDI-Report-2.

  1. Прокопчук О. А. Іноземні інвестиції в економіку України: тенденції та перспективи / О. А. Прокопчук // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) . — 2013. — № 1(3). — С. 200-206. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znptdau_2013_1_3_29.pdf
  2. Савіцька О. П. Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / О. П. Савіцька, Т. В. Бай // Науковий вісник НЛТУ України . — 2014. — Вип. 24.1. — С. 277-283. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvnltu_2014_24.1_50.pdf
  3. Гладка У.Б. / Інвестиційна діяльність, її державне регулювання / У.Б. Гладка // Регіональна економіка. – 2009. – №2. – с.49-55. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66325.doc.htm
  4. Офіційний сайт Державного комітету статистики в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua