Вступ

Сучасна дійсність характерна появою глобальної інформаційної гіпермедійної системи, що отримала назву Інтернет. Вона одночасно є середовищем для співпраці та спілкування, засобом всесвітнього мовлення та розповсюдження інформації, віртуальним економічним середовищем та потужним інструментом ведення бізнесу. Він містить величезний інформаційний простір практично за усіма галузями знань та життєдіяльності суспільстві, динамічно розвивається, представляє більшість провідних фірм та широкі маси користувачів, формує нові рушійні економічні сили та є найбільш привабливою сферою для інвестицій венчурного характеру. Глобальні масштаби та всеохоплювальність процесу входження Інтернет у різні аспекти життя суспільства створили нову, так звану віртуальну реальність. Значення її для суспільства сьогодні неможливо оцінити, настільки глибокі та неоднозначні можливі результати.

Інтернет більш ніж будь-який окремий продукт або технологія схожий на живу систему. Щодня в ньому спостерігаються ріст, зміни, стиск інформаційних продуктів і мережевих процесів. Підприємці й розробники перебувають у постійному творчому процесі, намагаючись відшукати всі нові способи використання старих прийомів або пропонуючи зовсім нові шляхи взаємодії в Мережі. Успішні спроби такого роду стимулюють людей усе більше займатися мережевою творчістю, що залучає більше інвесторів і споживачів. У такому безупинно мінливому динамічному режимі створюється віртуальний світ споживачів і постачальників, у якому з’являються нові товари, можливості, формується Новий економічний та соціальний простір.

1. Поняття та види інвестування в Інтернеті

Умовно інвестування в Інтернеті можна розділити на дві категорії: сьогодення інвестування і його, так би мовити, мережеву варіацію. Що мається на увазі під першим і другим поняттями?

Справжнє інвестування — це вкладення коштів у придбання акцій або облігацій справжніх, реально існуючих компаній, це спекуляція на реальних світових фондових біржах. Сьогодні багато брокерські компанії при реєстрації у них дають своїм користувачам можливість самостійно здійснювати потрібні їм операції через Інтернет. Це дозволяє більш оперативно реагувати на коливання на фондових ринках, швидко, не втрачаючи часу, здійснювати необхідні операції. Не потрібно телефонувати своєму брокерові і просити його про продаж або купівлі тих чи інших акцій, можна, зайшовши в Інтернет і авторизувавшись, самостійно все це зробити. Це свого роду технічна еволюція робочих буднів інвестора, істотно скасовуються весь процес. Однак для того щоб скористатися такою можливістю, недостатньо заходу на сайт брокерської компанії і простий реєстрації. Реєстрація повинна відбуватися в офісі брокерської контори і супроводжуватися відкриттям спеціального рахунку і занесенням на нього стартового капіталу. Це серйозна справа, і стартовий капітал також повинен бути серйозним. З п’ятьма або десятьма доларами, що лежать на рахунку однієї з електронних платіжних систем, в таку компанію не підеш. Для старту потрібні тисячі, а то й десятки тисяч доларів.

З більш скромним капіталом можна зайнятися інвестуванням в ПІФах або ж шляхом відкриття депозитарного рахунку в банку. Тут також можна керувати своїми коштами через Інтернет, але реєстрація можлива лише в офісі компанії, що продає паї, або ж у відділенні банку. Рахунок також повинен бути відкритий у реальному банку, електронні гроші тут до уваги не приймаються.

Що ж являє собою мережний інвестування, чим воно відрізняється від справжнього?

По-перше , здійснюється воно виключно через Інтернет. Для того, щоб зайнятися такими інвестиціями, не потрібно реєструватися ні в брокерській компанії, ні в ПІФах. Не потрібно також і відкривати рахунок в реальному банку. Досить завести собі кілька електронних гаманців, покласти на їхні рахунки хоча б по одному долару, зареєструватися на сайті зацікавив вас інвестиційного проекту та почати інвестувати.

По-друге, мережеве інвестування, на відміну від справжнього, у багато разів більш схильне до всіляких дій з боку шахраїв. Якщо для того, щоб убезпечити себе від шахрайства при цьому інвестуванні, досить серйозно підійти до вибору брокерської контори, ознайомитися з відгуками інших її клієнтів, дізнатися про те, наскільки довгий період вона перебуває на ринку брокерських послуг і т.д. Після чого, у разі відсутності будь-яких насторожуючих відомостей, можна реєструватися, відкривати рахунок і займатися інвестуванням.

Мережеві інвестиції можна розділити на наступні підкатегорії: гра на біржах акцій, кредитування, депозитарій, інвестування в інтернет-бізнес, хіпи. Ось що з себе представляють ці види мережного інвестування.

В Інтернеті є, скажімо так, полегшені фондові біржі. Їх ще називають біржами акцій. На цих біржах, як і на їхніх реальних аналогах, також можна купувати і продавати акції. Як правило, це акції інтернет-проектів. Хоча іноді можна зустріти і акції реально існуючих компаній. Торгівля відбувається за одиниці електронної валюти. Якщо мова йде про рунеті, то найчастіше це WebMoney. Для того щоб стати учасником цих торгів, достатньо лише зареєструватися на сайті біржі, перевести на рахунок свого облікового запису певну суму і почати купувати акції.

Один з варіантів такої біржі знаходиться за наступною адресою: http://www.wmdiler.com. Проект існує вже кілька років, що певною мірою може говорити про його благонадійності. На цій біржі котируються акції майже десятка інтернет-проектів. При бажанні на ній можна розмістити і акції свого проекту. Для цього потрібно лише зв’язатися з адміністрацією і обговорити всі деталі. Акції сьогодні коливаються від 1-го до 2-х доларів за штуку. Кожна з компаній, представлених на біржі, випустила від 5000 до 20000 акцій. За акції нараховуються щодобові дивіденди, рівні від 0,0003 до 0,0005 долара за одну акцію. Немає ні мінімуму на введення коштів, ні мінімуму на висновок. Біржа працює з WebMoney. Сама вона існує за рахунок комісії, що стягується з кожної операції з акціями. Комісія складає 2% від суми угоди.

В Інтернеті можна знайти і інші подібні біржі . На деяких з них, що досить цікаво, котируються акції таких компаній, як Yaho і МТС. Ось тільки документації по роботі на таких біржах досить багато, що серйозно утруднює розуміння процесу входження в справу. Зустрічаються і такі біржі, де котируються акції лише одного проекту, причому власники цього проекту — власники біржі. Вже одне це викликає великі сумніви щодо порядності та благонадійності такої біржі. Сяк кожен може створити сайт і оголосити свій проект біржею акцій свого ж власного проекту.

Інший спосіб збільшення своїх електронних заощаджень — кредитувати ними будь-кого. У Мережі сьогодні досить багато кредитних бірж. Ось тільки далеко не всі з них викликають достатню довіру, щоб вдаватися до наданих ними послуг. На деяких кредитних біржах при реєстрації не потрібно вводити ніякі відомості, хоч яким-небудь чином засвідчують особу позичальника. До того ж стягується плата за доступ до заявок на кредит. Без сплати такої неможливо подивитися, які позики, в яких розмірах і на що сьогодні потрібні. Ясна річ, що біржа має за рахунок чогось існувати. Але подібний підхід з боку адміністраторів викликає великі сумніви щодо її благонадійності.

Серед найбільш надійних кредитних бірж можна виділити дві: WebMoney і Ua-money.

На першій проводиться найбільш ретельний контроль людей, які беруть кредит, імовірність неповернення мінімізується настільки, наскільки це взагалі можливо зробити в умовах Інтернету. Доступ до бази заявок на отримання кредитів, зрозуміло, безкоштовний. Однак для того, щоб отримати можливість працювати на кредитній біржі WebMoney, необхідний для користувача атестат відповідного рівня, а він вже коштує грошей, причому досить-таки чималих, це залежить від аттестатора. Ціна варіюється в межах 100 доларів. Отже, треба мати хоча б дві-три сотні доларів, щоб, купивши атестат, можна було в доступному для огляду майбутньому повернути ці гроші шляхом кредитування.

На другу потрапити набагато простіше. Там також необхідно повністю легалізуватися, вказавши свої реальні паспортні дані, і придбати атестат. Проте атестат має чисто символічну ціну — всього 50 центів. Кредитну біржу Ua-money, мабуть, можна вважати другий по надійності після WebMoney.

2. Залучення інвестицій в електронній торгівлі мережі Інтернет в сучасних умовах

Як свідчать проведені дослідження, електронна торгівля починає набувати значного впливу на вітчизняну економіку. Однак, рівень інвестицій у вітчизняні Інтернет-проекти є досить малим, що істотно зменшує темпи росту електронної торгівлі як форми ведення підприємницької діяльності.

В українські Інтернет-проекти за п’ять років венчурного інвестування вкладено близько $ 20 млн.

У 2009 році ринок інтерактивних послуг оцінювався на рівні 6 мільйонів доларів на рік, за прогнозами у 2011 році він збільшиться майже вдвічі (для порівняння в Україні на аналогічні послуги витратили лише 2 мільйони). Із збільшенням обсягів зростає результативність заходів з використання Інтернет-реклами. Результати досліджень свідчать, що за темпами свого розвитку Інтернет-реклама значно випереджає зростання офлайнового рекламного ринку.

Заступник голови Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександр Ольшанський повідомив, що для вітчизняного інтернет-ринку подією минулого року є той факт, що пройдено поріг в 33%, тобто вже одна третина дорослого населення України — користувачі Мережі. Це якраз та величина, з якої починається швидке зростання інтернет-реклами і всього іншого, тому що рекламні гроші є в Мережі визначальними.

В майбутньому і в наступні роки, можна припустити, що як тільки кількість рекламних грошей в Інтернеті набере критичної маси, це дозволить учасникам ринку робити якісні сайти і контент. У той же час, як тільки Інтернет подешевшає настільки, що стане доступний усім і кожному, настане час електронної комерції.

З характерних тенденцій 2010 року: велика популярність соціальних мереж у рекламодавців, признижуються темпи приросту української аудиторії в соціальних мережах, за винятком однієї, найбільш популярною в світі. Вона, мабуть, знаходиться на початку свого розвитку в Україні. Також потрібно відзначити сильно зрослий інтерес у рекламодавців до закордонних ресурсів, в першу чергу — російськомовним.

Узагальнюючи, ми бачимо, що електронна торгівля починає ставати галуззю, а не просто спільнотою підприємців, кожен з яких «закрився» у себе в офісі.

Серед малого та середнього бізнесу Росії останнім часом Інтернет стає вкрай привабливим інструментом, через те, тому що має великі переваги перед іншими засобами: вибірковий вплив на цільову аудиторію, якість контакту, інтерактивність, низька вартість тощо.

До основних чинників, що стримують процес інвестування в ринок інтерактивної торгівлі в Україні, належать:

1. Відсутність чіткої стратегії розвитку Інтернет-компаній. Причиною цього є організація електронних магазинів із метою їх подальшого продажу, а не залучення додаткових інвестицій чи отримання прибутку, що призводить до їх подальшого банкрутства.
2. Низький рівень менеджменту. Основна увага при організації електронних магазинів приділяється технічному забезпеченню та використанню Інтернет-технологій, а не самому процесу організації торгівлі. Практично відсутні такі кваліфіковані спеціалісти, як менеджери з продажу, маркетологи, логісти, які б мали необхідний досвід роботи з мережею Інтернет.
3. Низький рівень культури обслуговування. Відсутність професійних послуг із доставки товарів та помилки у виборі маркетингової стратегії призводять до втрати потенційних клієнтів та низького рівня доходності компаній в цілому.
4. Розмір та специфіка ринку. Загальна кількість потенційних споживачів та асортимент товарів та послуг, що представлені сьогодні на вітчизняному ринку інтерактивної торгівлі, є досить невисокою порівняно з країнами Європи та США, і не викликає особливого інтересу з боку потенційних інвесторів.
5. Низький рівень довіри. Відсутність власних основних фондів та постійна зміна форм власності з метою мінімізації податкових платежів є одним з основних чинників недовіри з боку інвесторів.

Однак, необхідно зазначити, що протягом 2009 р. інвестиційний клімат поступово почав змінюватися на користь підприємств електронної торгівлі, про що свідчить зацікавленість ряду вітчизняних фінансових та банківських установ до інвестування коштів у Інтернет-проекти.

Високий рівень розходів споживачів на придбання товарів та послуг у режимі реального часу також призводить до різкого зростання курсу цінних паперів електронних магазинів, що може служити значним чинником для залучення нових інвестицій в цю галузь економіки. Поряд з перерахованими вище економічними проблемами розвитку електронної торгівлі в Україні існує цілий ряд нормативно-правових питань, які потребують нагального вирішення. Першим і основним чинником, що стримує розвиток електронної торгівлі в Україні, є відсутність законодавчого забезпечення в галузі електронної торгівлі, а саме Закону «Про електронну торгівлю», який би був покликаний врегулювати весь спектр нормативно-правових питань з її здійснення.

Окрім цього, дуже гостро стоїть проблема сплати податкових зобов’язань перед державою, пов’язана з вирішенням питання проведення торговельних операцій з урахуванням їх класифікації, тобто зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, продаж товарів, що мають електронну природу, громадянам, які проживають на території інших держав, а саме проведення експортних торгових операцій і попадають під подвійне оподаткування.

Також невирішеною є проблема зі сплатою ввізного мита за товари та послуги, які були надані українськими покупцями у зарубіжних електронних магазинах. Не менш важливим питанням є процес сплати податку з прибутку іноземним компаніями, що здійснюють продаж товарів та послуг через мережу Інтернет громадянам України. Виходячи з аналізу чинного законодавства, такі податки навряд чи будуть отримані.

Як показують наші дослідження, значна кількість вітчизняних користувачів мережі Інтернет просто здійснюють перегляд веб-сайтів, не здійснюючи при цьому покупок, що змусило ряд вітчизняних електронних магазинів розміщувати рекламні блоки та оголошення на своїх сторінках, для забезпечення відповідного рівня рентабельності своїх магазинів. Це призводить до проблеми, яка характерна тільки для електронної торгівлі, а саме додаткової сплати податків з реклами, що призводить до значного «гальмування» розвитку перспективних та інноваційних галузей електронної торгівлі.

Отже, аналізуючи наведені вище основні проблеми, що склалися на сучасному етапі розвитку ринку електронної торгівлі в Україні, вважаємо доцільним зосередити особливу увагу вітчизняним законодавчим органам розробці нормативно-правової бази для її регулювання та оптимізації стягнення податкових платежів, а також забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у даній галузі торгівлі.

3. Сучасний стан інвестування електронних грошей

На сьогодні український Інтернет за кількістю користувачів виходить на той рівень, коли інвестиції у його використання як інструмента маркетингу приноситимуть реальні позитивні результати.

Для дослідження українського ринку Інтернету необхідно розглянути тенденції цього напрямку у сусідній Росії. За офіційними даними російський сегмент Інтернету нараховує близько 15 мільйонів користувачів і це число постійно збільшується. Середній користувач російського Інтернету має вік від 28 до 30 років, працює менеджером середнього або вищого рівня, має прибуток вищий середнього і користується Інтернетом кожного дня. Щодо кількості сайтів: зареєстровано більш ніж 200 тисяч доменних імен; аналогічна ситуація спостерігається у розвинених європейський країнах — Австрії, Бельгії, Польщі.

Масовість використання Інтернету в Росії є підґрунтям для притоку інвестицій і більш стрімкого розвитку Інтернет-сегменту ринку.

Електронні гроші, також як і реальні, можна покласти на депозит в електронний же банк. Таку послугу, приміром, надає та ж Ua-money (www.ua-money.com). Тут можна розмістити кошти і в гривнях, і в доларах. Близько 10% при внеску в доларах і близько 20% — при внеску в гривнях. Враховуючи той фактор, що Ua-money — офіційна Українська система електронних платежів, що працює з реальними банками, можна певною мірою бути спокійним щодо її надійності. У всякому разі, виключається хоча б шахрайство.

Існують також інтернет-банки і поза систем електронних платежів. Наприклад, Московський Прованс-банк, що мешкає за адресою: www.probanc.ru. На сайті можна побачити реальну адресу і телефон офісу, вказаний номер ліцензії. Проект існує вже не перший рік, що також грає на підвищення довіри до нього. Вклади приймаються в рублях і доларах під 36% і 10% річних відповідно. Внески приймаються строком на 1 місяць, але з можливістю багаторазового безкоштовного продовження. У разі непродовження гроші автоматично переводяться на вказаний при реєстрації гаманець у системі WebMoney. На даний момент, у зв’язку з нестабільною ситуацією на фінансовому ринку, прийом нових вкладів тимчасово припинений, що також може свідчити про порядність банку.

Ще депозитарні послуги пропонують багато хто з так званих спонсорів. Як правило, під 10% на місяць. Рівень прибутковості, звичайно, істотно вище, ніж у згаданих вище проектах, однак і ризик істотно вище. З перевірених спонсорів, що пропонують послуги депозитарію, можна виділити «казах», що знаходиться за адресою http://wm.beast.kz. За адресою зрозуміло, що він перебуває в Казахстані. З-за свого місцезнаходження він і отримав в народі назву «Казах». Проект існує не перший рік, має кілька підпроектів, у розвиток яких і інвестуються кошти вкладників. На даний момент претензій в плані виплат немає. Але немає, зрозуміло, і гарантій щодо того, що так буде завжди.

В Інтернеті можна знайти безліч пропозицій інвестувати електронні гроші в розвиток того чи іншого інтернет-бізнесу . Як правило, подібні пропозиції виходять від самих власників цього бізнесу. Бізнес може бути різним: спонсори, казино, інтернет-магазини, аукціони і т.д. І в усіх цих пропозицій є одне неодмінна схожість: крайня ненадійність. Не факт, звичайно, що абсолютно всі ці пропозиції є черговими підступами з боку шахраїв, так і спраглими опанувати вашими кревними, але, тим не менше, немає і 30% на користь зворотного. Цей вид інвестування, скоріше, можна віднести до азартній грі, до лотереї. Пощастить — потрапите на чесної людини, яка до того ж ще зуміє реалізувати свою бізнес-ідею, не зазнавши при цьому фінансового краху, — отримаєте назад і свої кровні, і належні вам відсотки. Не пощастить — що ж, вам помахають на прощання ручкою і підуть далі шукати настільки ж довірливих «інвесторів».

Про хііпи(hiip), званих у народі «хапамі», назва красномовно говорить за себе: високоприбутковий інвестиційний інтернет-проект. Наявність високого прибутку говорить, як мінімум, про настільки ж високому ризику. А з урахуванням того факту, що все це справа відбувається в Інтернеті, ризик подвоюється або навіть потроюється. Організатори таких інвест-проектів, як правило, пишуть на своїх сайтах про те, що вкладаються кошти інвестуються у розвиток будь-якого інтернет-бізнесу або ж власник інвест-фонду прокручує їх на біржі Форекс, запевняючи при цьому, що у нього величезний досвід ведення справ на цій біржі, завдяки чому ризик знижується майже до нуля. Насправді ніхто не знає, що відбувається з грошима, що переходять у розпорядження інвест-фонду. Нерідкі випадки, коли ці гроші прямим ходом йдуть в гаманець власника проекту, за наповнення якого на сайті з’являється повідомлення про банкрутство проекту, або ж сайт просто припиняє своє існування.

Можлива і зворотна ситуація, коли гроші дійсно починають обертатися на біржі Форекс. Однак не варто забувати, що лише 10% учасників торгів на цій біржі виявляються в прибутку. Не факт, що людина, якій ви дозволяєте проводити відповідні операції з вашими грошима, не дивлячись на всі його запевнення щодо кваліфікації, зуміє-таки потрапити в ці самі 10%. Біржа Форекс — це теж, швидше, лотерея, ніж інвестування. А передача грошей в треті руки для маніпуляцій ними на цій біржі — лотерея подвійно. Варто добре подумати, перш ніж ризикувати. А якщо вже так хочеться ризикнути, то краще самому пограти на цій біржі — тоді в разі провалу хоч причина оного буде очевидною.

Висновки

В умовах переходу до ринку регулювання інвестиційних процесів є необхідним, хоча воно повинно бути обмеженим і докорінно змінює свій характер і вплив на виробничі системи. Воно може здійснюватись через інвестиційні програми і шляхом проведення раціональної податкової, кредитної політики, санкцій.

Використання Інтернету в бізнесі вже давно стало звичною справою для більшості західних компаній та найпрогресивніших вітчизняних фірм. Сьогодні мережа Інтернет слугує не тільки дія спілкування й доступу до інформаційних ресурсів, але й може бути віртуальним середовищем проведення таких реальних комерційних операцій, як кутпвля-продаж товарів та послуг. Значна частина користувачів Інтернету вже сьогодні може, не виходячи з дому, оплатити комунальні послуги та придбати улюблену книжку, музичні твори чи навіть автомобіль.

Список використаної літератури

1. Береза А.М., Козак Ф.А., Шевченко та ін. Електронна комерція: Навч. посібник. -К: КНЕУ, 2002.
2. Грехов А. Електронний бізнес (е-комерція): навчальний посібник / Андрій Грехов, 2008. — 301 с.
3. Литовченко І.Л. Інтернет-маркетинг. Навч. посібник.-К.: ЦУЛ. 2008.-184 с.
4. Макарова М. Електронна комерція: Посібник / Маріана Макарова,, 2002. – 269 с.
5. Меджибовська Н. Електронна комерція: Навчальний посібник / Наталія Меджибовська,, 2004. — 383 с.
6. Оксанич А.П.. Петренко В.Р. Костенко О.П. Інформаційні системи і технології маркетингу: Навч. посіб.-К.:Професіонал. 2008.-320 с.
7. Плескач В. Електронна комерція : Підручник / Валентина Плескач, Тетяна Затонацька, 2007. – 535 с.
8. Пономаренко Л. Електронна комерція : Підручник для студентів економічних спеціальностей / Леонід Пономаренко, Валентин Філатов,, 2002. — 442 с.
9. Царев В.В., Кантарович А.А. Электронная коммерция — СПб: Питер, 2002.