Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Інвестиції: джерела, доцільність, механізм розподілу в сучасних економічних умовах

Вступ

Актуальність теми. В умовах фінансової нестабільності та кризового стану економіки України надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності, оскільки без цього неможливо здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави.

В сучасних умовах від ефективності інвестиційної діяльності підприємства залежать стан виробництва, положення і рівень технічної оснащеності основних засобів підприємств національного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем.

У сучасному економічному середовищі важливим аспектом функціонування підприємства є його інвестиційна діяльність. До основних форм інвестиційних вкладень на підприємстві можна віднести реальні та фінансові інвестиції, які обирають, враховуючи основні цілі інвестиційної діяльності. З метою максимізації прибутку і мінімізації ризику керівництво підприємства формує інвестиційний портфель підприємства, що дозволяє диверсифікувати інвестиційні вкладення. Фінансування інвестиційного портфелю підприємства забезпечується інвестиційними ресурсами. Тому актуальним є дослідження і аналізування основних джерел надходження таких ресурсів для фінансування інвестиційної діяльності та, відповідно, інвестиційного портфелю підприємства.

Питання підвищення ефективності інвестиційної діяльності досліджували багато вітчизняних та іноземних науковців, серед яких можна виділити таких, як Н.О. Татаренко, А.М. Поручник, А.Г. Грязнова, Д.М. Черваньов, М.П. Денисенко, Г. Іванов, С. Панчишин, В.В. Ковальов, А.М. Румянцев, Ф. Котлера, М. Мескона, П. Друкера та інші.

Необхідність активізації інвестиційних процесів в Україні вимагає пошуку нових шляхів і підходів до удосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю підприємств. Проблема удосконалення механізму інвестиційної діяльності, визначення його складових, принципів й етапів функціонування, пошук нових підходів до підвищення ролі державного стимулювання інвестиційної активності і пошук внутрішніх резервів активізації є актуальною та має як теоретичне, так і практичне значення.

Мета роботи полягає в розвитку теоретичних положень та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму управління інвестиційними процесами на підприємстві, спрямованого на активізацію інвестиційної діяльності.

Виходячи з цієї мети, в роботі вирішено такі завдання:

— проаналізувати основні принципи та можливості формування інвестиційних ресурсів підприємства;

— дослідити фактори підвищення інвестиційної діяльності підприємств в сучасних умовах;

— здійснити аналіз інвестиційної діяльності підприємства;

— розглянути структуру та динаміку інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П»;

— провести аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними його фінансової звітності.

Об’єктом дослідження є інвестиційні процеси на підприємствах України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання удосконалення механізму активізації інвестиційної діяльності підприємства в умовах розвитку ринкової економіки України.

Розділ І. Теоретичні основи формування, джерела, доцільність та залучення інвестицій на підприємстві

1.1. Основні принципи та можливості формування інвестиційних ресурсів підприємства

Інвестиційна діяльність на підприємстві, а зокрема і діяльність пов’язану з формуванням інвестиційного портфелю, здійснюється за рахунок інвестиційних ресурсів. На думку Гриньової В.М., «інвестиційні ресурси — це всі види фінансових та інших активів, які залучаються з метою здійснення вкладень в об’єкти інвестування» [2]. Узагальнюючи дослідження Майорової Т.В. можна виділити певні групи власників інвестиційних ресурсів та, відповідно, джерела їх залучення (табл. 1.1).

Враховуючи наукову позицію Черепа А.В. можемо виділити такі основні принципи та можливості формування інвестиційних ресурсів для успішної діяльності підприємства як [3]:

— інвестиційна діяльність здійснюється за рахунок ресурсів, сформованих підприємством;

— формування ресурсів для забезпечення інвестиційної діяльності здійснюється шляхом концентрації вільних коштів;

— формування інвестиційних ресурсів відбувається на всіх стадіях життєвого циклу функціонування підприємства, кожна з яких характеризується відповідними темпами та джерелами формування;

— незалежно від періодичності здійснення реального або фінансового інвестування, формування інвестиційних ресурсів є безперервним процесом, що особливо характерно для власних ресурсів;

— обсяги формування інвестиційних ресурсів можуть змінюватися в залежності від обсягів зовнішніх ресурсів;

— процес формування інвестиційних ресурсів пов’язаний з цілями та напрямками інвестиційної стратегії підприємства;

— ефективне формування інвестиційних ресурсів є умовою фінансової стійкості підприємства;

— можливість формування інвестиційних ресурсів, в першу чергу позикових, визначається структурою капіталу підприємства;

— формування інвестиційних ресурсів — процес визначений і регульований підприємством, який характеризується методами інвестиційного менеджменту та здійснюється на плановій основі.

Таблиця 1.1. Групи власників та джерела залучення інвестиційних ресурсів

Групи власників інвестиційних ресурсів Джерела залучення інвестиційних ресурсів
Резиденти Фізичні особи, підприємства, пенсійні фонди держави тощо
Міждержавні фінансово-кредитні установи Комерційні банки з іноземним капіталом у статутному фонді, інститути спільного (міждержавного) інвестування, транснаціональні страхові, лізингові та фінансово-інвестиційні компанії тощо
Нерезиденти Уряди іноземних держав, іноземні фізичні та юридичні особи, іноземні фінансово-кредитні установи

Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність», до основних джерел фінансового забезпечення інвестицій можна віднести: власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян та юридичних осіб тощо); позикових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян [4].

Отже, інвестиційна діяльність підприємства здійснюється за рахунок інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси — це активи, які підприємство використовує для забезпечення інвестиційної діяльності. Розглянемо класифікацію інвестиційних ресурсів (рис. 1.1).

Як видно з рис. 1.1, інвестиційні ресурси підприємства, які можуть бути використані для забезпечення інвестиційного портфелю, класифікуються за основними джерелами фінансування. На підприємстві можуть використовуватися внутрішні та зовнішні джерела фінансування інвестиційних ресурсів (рис. 1.2).

Отже, виходячи з класифікації, поданої на рис. 2, докладніше проаналізуємо сутність деяких форм забезпечення інвестиційних ресурсів. Зауважимо, що внутрішні інвестиційні ресурси — це частина капіталу, яка знаходиться у власних фондах підприємства і може бути скерована на фінансування інвестиційної діяльності. Зовнішні інвестиційні ресурси — це частина капіталу, яку підприємство залучає із зовнішніх джерел, з метою фінансування інвестиційної діяльності.

Серед внутрішніх джерел фінансування, най-важливішим є прибуток підприємства. З метою фінансування інвестиційної діяльності використовується частка прибутку, яка залишилася після сплати податків та інших платежів — чистий прибуток [1].

Ще однією формою серед внутрішніх джерел інвестування є прискорена амортизація. За допомогою такого методу можна здійснити інтенсивне відтворення капіталу та уникнути необхідності сплачувати позиковий відсоток [1].

Серед позикових джерел забезпечення інвестиційних ресурсів найбільш поширеними є довгострокові кредити, а серед них — інвестиційні кредити [1]. Інвестиційний кредит — боргові відносини між підприємством та фінансовими установами, за принципами строковості, поверненості, забезпеченості, платності, цільового використання. До інвестиційного кредиту не можуть належати кредити, спрямовані на фінансування тимчасових потреб підприємств у обігових коштах [6].

Одним з нових боргових джерел фінансування інвестиційних ресурсів, яке отримало розповсюдження у розвинених країнах при інвестуванні малого та середнього бізнесу є інвестиційний селенг. Інвестиційний селенг — форма зобов’язання, при якій власник передає право на користування його майном (як основними фондами, так і цінними паперами та продуктами інтелектуальної власності), отримуючи відповідну плату. Подібною до селенгу формою залучення інвестиційних ресурсів є лізинг — довгострокова оренда основних виробничих фондів з правом викупу [1].

Важливим джерелом залучених інвестиційних ресурсів є внески вітчизняних та зарубіжних інвесторів, які поділяються на прямі і портфельні інвестиції. Пряма інвестиція — операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи, в обсягах, які відповідно до законодавства, забезпечують право контролю за її діяльністю. Доцільність здійснення прямих інвестицій зарубіжними інвесторами визначається досягненням основних цілей, які розглянуто на рис. 1.3. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій наведена на рис. 1.4.

Рис. 1.3. Цілі здійснення прямих іноземних інвестицій (розроблено на основі [7])

Портфельна інвестиція — операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів або вкладення коштів у підприємства без права контролю над їх діяльністю.

У процесі фінансування інвестиційного портфелю підприємства, важливим є оптимальне поєднання інвестиційних ресурсів. Структура джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства залежить від таких факторів [11]:

— оподаткування доходів підприємства;

— темпів зростання обсягів реалізації товарної продукції та їх стабільності;

— основних цілей інвестиційної політики підприємства;

— рівня фінансової стійкості підприємства;

— основних характеристик підприємства;

— структури активів підприємства;

— кон’юнктури ринку капіталу;

— відсоткової політики комерційних банків;

— рівня управління фінансовими ресурсами підприємства тощо.

Рис. 1.4. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій

З метою оптимізування процесу фінансування інвестиційного портфелю підприємства доцільним є дотримання таких принципів [2, 12]:

— синхронізація надходження та уникнення дефіциту інвестиційних ресурсів відповідно до потреб інвестиційної діяльності підприємства;

— забезпечення повного використання інвестиційних ресурсів;

— формування структури інвестиційних ресурсів враховуючи всі стадії життєвого циклу інвестиційного проекту;

— забезпечення мінімізації втрат у процесі формування інвестиційних ресурсів;

— врахування темпів інфляції у

процесі формування інвестиційних ресурсів.

1.2. Фактори підвищення інвестиційної діяльності підприємств в сучасних умовах

В сучасних умовах інвестиції є найважливішим засобом забезпечення технічного переозброєння виробництва, впровадження інноваційних технологій, і, таким чином, досягнення високого рівня ефективності виробництва. При здійсненні інвестиційної діяльності підприємства в першу чергу повинні подбати про інвестиційні ресурси, які, як зазначає А. Сімічев, являють собою всі форми капіталу, що залучаються для здійснення вкладень в об’єкти реального та фінансового інвестування [5, с. 48].

Формування інвестиційних ресурсів є важливою складовою інвестиційної та загальної фінансової стратегії підприємства, а також вихідною умовою здійснення інвестиційного процесу на всіх його стадіях. Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, грошових заощаджень громадян та юридичних осіб), позичених фінансових коштів інвесторів (облігаційних позик, банківських та бюджетних кредитів), залучених фінансових коштів інвестора (коштів, отриманих від продажу акцій, пайових та інших внесків громадян та юридичних осіб), а також бюджетних інвестиційних асигнувань [6].

Для потенційних інвесторів та суб’єктів господарювання надзвичайно важливо мати результати аналізу всіх видів діяльності підприємства і насамперед інвестиційної та фінансової. На основі бухгалтерської та фінансової звітності суб’єктів господарювання, аналізу існуючих методик проведення фінансового аналізу та досвіду роботи підприємств пропонується система показників щодо оцінки інвестиційного потенціалу суб’єкта господарювання [7].

Узагальнивши різні методичні підходи, оцінку доцільності  інвестиційної діяльності можна провести за такими розрахунками (табл. 1.1):

Таблиця 1.1. Оцінка доцільності інвестиційної діяльності

Показник Розрахунок
1. Період окупності  
2. Дисконтований період окупності
3. Середня ставка прибутковості
4. Чиста теперішня вартість
5. Внутрішня ставка прибутковості
6. Коефіцієнт ефективності
7. Індекс прибутковості
8. Модифікована внутрішня ставка прибутковості

В практиці оцінювання ефективності інвестиційної діяльності здійснюється вітчизняними підприємствами, домінують запозичені іноземні методики, більш-менш адаптовані до умов вітчизняного товаровиробництва. Інші точки зору до оцінювання ефективності інвестицій представлено на рисунку 1.5.

Спираючись на зазначене, можна запропонувати пропозиції, щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств в сучасних умовах. Для підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств на державному рівні  необхідно:

— розширити базу інвестиційних ресурсів, що спрямовуються в інноваційну сферу через механізми податкової, митної та регуляторної політики;

— акумулювати кошти населення у рамках систем соціального та пенсійного страхування;

— забезпечити реалізацію інвестиційного спрямування амортизаційної політики;

— посилити інвестиційне спрямування розвитку фондового ринку та його інфраструктури;

— запровадити механізм акумулювання вільних коштів у венчурних фондах;

— посилити  інвестиційну активність населення та забезпечити гарантований захист його заощаджень;

— спростити доступ підприємств до довгострокових кредитів.

Рис.1.5. Підходи до оцінки ефективності інвестицій [8]

Підвищенню ефективності інвестиційної діяльності приватного підприємства сприятимуть такі чинники:

— оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління інвестиційною діяльністю;

— вироблення нових цілей і завдань по вдосконаленню організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю;

— безперервне вдосконалення управління інвестиційною діяльністю;

— взаємодія і розумна регламентація;

— відповідність характеру роботи потенційним можливостям виконавця;

— проведення оцінки інвестиційних проектів з врахуванням факторів ризику, ліквідності та інфляції.

Впровадження в практику господарської діяльності підприємств України пропонованих рекомендацій дозволять підвищити їх конкурентоздатність і зайняти гідне місце в світовій економічній системі. Адже проблема активізації інвестиційної діяльності на підприємствах України є досить актуальною, вона стосується подолання незбалансованості та недосконалості в процесах здійснення інвестиційної діяльності безпосередньо на вітчизняних підприємствах. Основними перешкодами на шляху до реалізації поставлених цілей є недосконалість чинного законодавства, економічний спад та низька конкурентоспроможність національних підприємств порівняно із закордонними представниками. Вони повинні вирішуватись не тільки на рівні країни в цілому, але й на регіональному рівні зокрема. Дане питання не терпить відкладень, адже саме на ефективній підприємницькій діяльності в Україні і буде базуватись стабільна та конкурентоспроможна ринкова економіка.

Оцінка інвестиційної привабливості підприємств часто необхідна комерційним та міжнародним банківським і фінансовим організаціям, кредитним і інституційним органам фінансування, що займаються в рамках комплексних регіональних і галузевих програм. Варто зазначити, що методичне забезпечення та цільова спрямованість визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості господарського елементу, який розвиває певний вектор інноваційної інтеграції у власній діяльності та має статус інноваційно активного елементу, відрізняються від зазначених операційних дій звичайного підприємства будь-якої галузі народного господарства.

У рамках України характерною є особливість інноваційного ринку в межах великого та незначної частки середнього підприємництва, тоді як серед більшості розвинених країн світу динаміка інноваційних змін має тенденцію втручання у малий та середній бізнес, які є більш гнучкими та мають достатньо вищий рівень адаптованості до значних варіацій серед показників економічного розвитку регіональної та національної економік. Залучення інвестицій на ринку інноваційних розробок та радикальних пропозицій має потенційний вплив на ефективний розвиток підприємства й оптимі- зацію його виробничих процесів. Саме тому методика комплексної оцінки інвестиційної привабливості господарського суб’єкта та рівня його інноваційної активності повинна мати не універсальний характер, а організований на засадах ринку специфічних продуктів та послуг зі спеціальними нормами регулювання та диверсифікованими показниками оцінки ефективності розвитку. Так, при оцінці інвестиційної привабливості окремого підприємства автором пропонується вжити дії щодо врегулювання ключових потреб інституції, яка має змогу залучити інвестиційні кошти або забезпечує пакет документів на активізацію засобів власних інвестиційних фондів на підтримку стратегії розвитку даного підприємства.

Для ефективної реалізації програми залучення інвестицій у розвиток підприємства в рамках інноваційного ринку та використання найбільш оптимальної методики оцінки інвестиційної привабливості зазначеного реципієнта інвестиційних грошових потоків необхідно створити умови для мобілізації в країні внутрішніх, тимчасово вільних коштів та акумуляції їх у межах ділових відношень інноваційно активних підприємств із власними контрагентами. Поліпшення умов державного фінансування сприятиме зростанню позитивних змін в інвестиційному кліматі інноваційного підприємництва, що, безумовно, підвищить рівень якості та узгодженості у діях між державними органами влади й підприємницьким сектором у рамках національної інноваційної економіки. Варто також зазначити, що підйом рівня інноваційної активності підприємства та його інвестиційної привабливості сприятиме активізації інвестиційних рухів серед потенційних інвесторів зовнішнього економічного середовища [3, с. 64].

Інвестиційна ситуація, яка складається навколо підприємства з урахуванням впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ інноваційного ринку, зобов’язує вирішувати питання фінансування інноваційних проектів у рамках пошуку потенційних партнерських відношень з інституційними інвесторами та залучення інвестиційних потоків. З огляду на своєчасне отримання суб’єктом господарювання необхідних коштів та покриття потенційних ризиків у виробничій діяльності підприємства, інноваційно активне підприємство звертає свою увагу на підвищення показників фінансової стійкості та прибутковості господарської діяльності. Ефективна діяльність інноваційного підприємства зумовлює покращення його інвестиційної привабливості та, звідси, можливість невичерпного поповнення капіталу, достатнього для реалізації інноваційних проектів та прискорення термінів їх практичного впровадження та комерціалізації.

Основна ідея, яка проходить через дане дослідження і носить прикладний характер, полягає в тому, що чинники зовнішнього та внутрішнього середовищ господарювання, що впливають на інноваційну активність суб’єкта, мають різні міри (рівні) ризиків, які також необхідно раціонально враховувати при оцінці інвестиційної привабливості конкретного підприємства, а отже, потрібні якісна система ризик-менеджменту на підприємстві та підбір оптимальної методики оцінки комплексної інвестиційної привабливості підприємства інноваційного ринку.

Останнім часом у наукових працях та науково-популярній пресі можна натрапити на підхід відповідно до якого інвестиційний проект (підприємство) розглядається як специфічний товар. Розглядаючи комплекс маркетингу в рамках концепції «4Р» (product, price, place, promotion), тобто продукт (товар, послуга), ціна, доведення продукту до споживача, просування продукту, А. Пермінов виділяє такі особливості інвестиційного проекту, які характеризують його як товар:

—  інвестиційна привабливість проекту як здатність цього своєрідного «товару» найбільш повно задовольняти потреби інвестора (аналогія з покупцем);

—  під «продажем» необхідно розуміти залучення інвестицій для реалізації проекту;

—  до інвестиційного проекту, як і до будь-якого іншого товару, застосовують поняття життєвого циклу;

—  в інвестиційному процесі під ціною необхідно розуміти запитуваний обсяг інвестиційних ресурсів, які необхідні реципієнту для реалізації проекту;

—  головним змістом елемента комплексу маркетингу — «доведення продукту до споживача» — в інвестиційному процесі є вибір оптимальної схеми «доставки» відомостей про інвестиційний проект до потенційних інвесторів;

—  під просуванням розуміють сукупність різноманітних видів діяльності з доведення інформації про переваги продукту (інвестиційного проекту) до потенційних споживачів (інвесторів) та стимулювання виникнення в них бажання його «придбати».

Зважаючи на вищевикладене, можна розглядати не тільки інвестиційний проект як товар, але й підприємство у цілому. Тоді інвестиційну привабливість підприємства можна буде оцінювати з позицій маркетингу, а інвестиційну діяльність підприємства вважати такою господарською активністю, яка підвищує його якість як товару.

У сучасній діяльності компанії значна роль належить визначенню концепції маркетингу, що припускає ринковий підхід до підприємництва, який ґрунтується на пріоритеті споживача як головного агента ринкових відносин, на інтереси, запити якого повинна орієнтуватися маркетингова діяльність [3]. Соціально орієнтована концепція маркетингу характеризується поєднанням інтересів виробників, споживачів та суспільства у цілому. Розглядаючи цю концепцію в рамках інституційної теорії, необхідно відзначити, що врахування інтересів різних інституцій (держави, регіональної влади, вітчизняних та зарубіжних інвесторів, власників, менеджерів, фінансових установ, персоналу підприємства, постачальників матеріальних ресурсів та послуг (ПМРП), споживачів продукції) при здійсненні інвестиційної діяльності сприяє формуванню інвестиційної привабливості підприємства, а також підвищує ефективність соціально орієнтованих маркетингових процесів на підприємстві. З точки зору теорії інституціоналізму чим більшим є ступінь субординації економічних інтересів суб’єктів інвестиційного процесу, тим масштабнішим буде позитивний ефект від упровадження інвестицій.

Інвестиційна привабливість є якісною характеристикою підприємства як товару, і чим вища якість підприємства, тим більше його діяльність відповідає концепції соціально орієнтованого маркетингу. Рівень інвестиційної привабливості підприємства визначається ступенем збалансованості інтересів таких суб’єктів інвестиційного процесу, як власники підприємства, інвестори та держава (як гарант задоволення інтересів суспільства у цілому), а також споживачі продукції та ін. Ефективна реалізація концепції соціально орієнтованого маркетингу підвищує ступінь збігу інтересів інституцій, які беруть участь в інвестиційному процесі.

Заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства залежать від напрямку найбільшого впливу на розбалансованість інтересів. Якщо баланс інтересів порушується переважно за рахунок незадоволеності інтересів власників, то для

підвищення інвестиційної привабливості підприємства у першу чергу необхідно запровадити заходи, які позитивно вплинуть на задоволеність їх інтересів.

Оскільки збільшення вартості (цінності) підприємства є однією з ключових цілей власників підприємства у сучасних умовах господарювання, а також чинником, який приваблює до підприємства інвесторів, то для підвищення задоволеності інтересів власників та інвесторів необхідним є впровадження заходів, спрямованих на збільшення вартості підприємства. 

Таблиця 1.2. Рекомендації щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств на основі забезпечення збалансованості інтересів інституцій

Особливості

порушення

балансу

інтересів

Заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства
Недостатня

задоволеність

інтересів

власників

підприємства

Управління результативними показниками фінансово-господарської діяльності підприємства з позицій забезпечення підвищення його вартості.

Здійснення реінжинірингу бізнес-процесів як технології забезпечення кардинального зростання вартості підприємства.

Упровадження бенчмаркінгу як методу забезпечення покращань у критичних сферах бізнесу.

Використання аутсорсингу та субконтрактації як інструментів позитивного впливу на вартість підприємства.

Реструктуризація та реорганізація як форми впливу на зміну вартості підприємства. Розвиток корпоративного управління, формування прозорої структури власників. Підвищення кваліфікації працівників.

Удосконалення структури контрагентів (постачальників та покупців).

Упровадження інновацій та зміна стратегічного фокуса.

Диверсифікація діяльності підприємства, освоєння випуску нової продукції.

Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції.

Збільшення масштабів виробництва, упровадження нових технологій, які сприяють підвищенню продуктивності праці, зменшенню матеріаломісткості, підвищенню якості продукції, створенню нових робочих місць

Недостатня

задоволеність

інтересів

інвесторів

Забезпечення інформаційної прозорості діяльності підприємства.

Стабілізація фінансового стану.

Створення кредитної історії шляхом отримання рейтингу інвестиційної надійності. Організація перевірки бухгалтерського обліку аудиторськими компаніями.

Юридична експертиза і приведення документів, які встановлюють право, у відповідність до законодавства.

Упровадження заходів щодо уникнення певних ризиків, лімітування концентрації ризиків, хеджування, диверсифікації, страхування ризиків та створення спеціальних резервних фондів.

Розроблення інвестиційної стратегії підприємства, інтегрованої до загальної стратегії. Прийняття до впровадження таких інвестиційних проектів, які дозволяють реалізувати економічний потенціал підприємства.

Створення нематеріальних конкурентних переваг шляхом розвитку нематеріальних активів підприємства (бренда, іміджу, репутації)

Недостатня

задоволеність

інтересів

держави

Збільшення масштабів виробництва, упровадження нових технологій, які сприяють підвищенню продуктивності праці, зменшенню матеріаломісткості, підвищенню якості продукції, створенню нових робочих місць.

Екологізація виробництва.

Упровадження системи екологічного менеджменту.

Підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу, безпеки праці.

Активізація інвестиційної діяльності, яка сприяє підвищенню активності, збільшенню зайнятості у суміжних галузях, на підприємствах ПМРП.

Удосконалення податкового планування

На підприємствах, де вартісно-орієнтоване управління не впроваджене, доцільною є концентрація зусиль на створенні вартості. В іншому випадку доцільно активізувати діяльність, спрямовану на підвищення вартості підприємства. Як заходи щодо забезпечення зростання показників вартості можна виділити бенчмаркінг, реінжиніринг бізнес-процесів, аутсорсинг та субконтрактацію, реструктуризацію й реорганізацію ресурсного потенціалу підприємства та ін.

Якщо баланс інтересів порушується переважно за рахунок незадоволеності інтересів інвесторів, то для підвищення інвестиційної привабливості підприємства у першу чергу необхідно запровадити заходи, які дозволять підвищити віддачу від інвестованих коштів та знизити інвестиційний ризик. Підвищення ефективності інвестиційної діяльності пов’язане з раціональністю інвестиційного процесу на підприємстві, відповідністю проектів, що реалізуються, інвестиційній стратегії, якості управління інвестиційними проектами та ін.

Управління ризиками полягає в ідентифікації та оцінюванні ризиків, виборі методів впливу на ризики та впровадженні заходів щодо зменшення ризиків у зіставленні з рівнем дохідності. Збільшення інформаційної прозорості підприємства, стабілізація фінансового стану, створення кредитної історії, організація перевірки бухгалтерського обліку аудиторськими компаніями, створення нематеріальних конкурентних переваг та ін. також впливають позитивно на підвищення привабливості підприємства в очах інвесторів та збільшення їх довіри до означеного підприємства.

Заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства у разі недостатньої задоволеності інтересів держави доцільно розробляти в напрямку збільшення масштабів виробництва, впровадження нових технологій, які сприяють підвищенню продуктивності праці, зменшенню матеріаломісткості, підвищенню якості продукції, створенню нових робочих місць і т. д. Це дозволить збільшити відрахування до державного бюджету та до місцевих бюджетів, збільшити надходження до цільових фондів від заробітної плати.

Розділ ІІ. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

2.1. Структура та динаміка інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П»

В умовах реального ринку, наріжним принципом функціонування якого є повна самоокупність та самофінансування за умов обмежених фінансових ресурсів, у суб’єктів господарювання з’явилася необхідність і можливість самостійно визначати напрямки своєї інвестиційної діяльності, джерела і заходи (засоби) досягнення поставлених цілей, тобто самостійно формувати інвестиційну політику. Оскільки інвестиційна діяльність підприємств регламентується чинним законодавством [4-6], згідно з яким у більшості країн суб’єкти господарювання можуть здійснювати різні форми інвестицій, у такому разі об’єктом аналізу можуть бути як реальні інвестиції, так і фінансові [2].

У процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П» зовнішніми аналітиками інформаційними джерелами є форма 1 «Баланс», форма 2 «Звіт про фінансові результати», форма 3 «Звіт про рух грошових коштів» та дані приміток до річної фінансової звітності. Результати інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін за статтями першого розділу балансу «Необоротні активи», статтею «Поточні фінансові інвестиції» другого розділу балансу та за окремими статтями форми 2 «Звіт про фінансові результати» («Дохід від участі у капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»], розділу II «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності» форми 3 «Звіт про рух грошових коштів» та частин III. «Капітальні інвестиції», IV. «Фінансові інвестиції» та У. «Доходи і витрати» форми 5 «Примітки до фінансової звітності підприємства».

У процесі аналізу підприємства як об’єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) повинні зацікавити обсяги та ефективність здійснюваних на підприємстві капітальних вкладень.

Загальну оцінку інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П» за даними його фінансової звітності доцільно розпочати з аналізу динаміки обсягів і структурних змін у цій діяльності протягом звітного періоду.

Результати такого аналізу відобразимо у таблиці 2.1. Для цього скористаємося даними ч. III і ч. IV приміток до фінансової підприємства за аналізований період.

Таблиця 2.1. Динаміка інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П»

(тис, грн.)

Вид інвестицій 2017 2018 Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне,% частки, %
Капітальні інвестиції 683594 95,74 784451 96,80 100857 14,75 1,06
Фінансові інвестиції 30452 4,26 25964 3,20 -4488 -14,74 -1,06
Разом 714046 100 810415 100 96369 13,50 X

Як видно з даних таблиці 2.1., інвестиційна діяльність на підприємстві  ТОВ «Вікторія-П» у звітному році активізувалася. Обсяги здійснених інвестицій збільшилися на 96 млн. 369 тис. грн., або на 13,5 %. При цьому обсяги капітальних інвестицій зросли на 100 млн. 857 тис. грн. ., або на 14,75 %; частка капітальних інвестицій у загальному їх обсязі зросла на 1,06 %. Що стосується фінансових інвестицій підприємства, то вони скоротилися на 4 млн. 488 тис. грн., або на 14, 74%, їх частка у загальному обсязі інвестицій зменшилася на 1,06%.

Аналіз структури капітальних інвестицій є свідченням перспективності напрямів їх вкладення. Об’єктами такого аналізу можуть бути:

— виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;

— технологічна структура капітальних вкладень — співвідношення витрат на будівельно- монтажні роботи (пасивна частина капітальних вкладень) і на придбання обладнання, машин, інструментів (активна частина);

— відтворювальна структура капітальних вкладень: співвідношення між вкладеннями в нове будівництво; у розширення діючих потужностей; у технічне переозброєння та реконструкцію [7].

Характеризуючи сучасний стан інвестиційної діяльності підприємств зауважимо, що основу інвестиційної діяльності підприємств формує реальне інвестування у різних формах, а саме:

— придбання майнових комплексів;

— нове будівництво;

— реконструкція;

— модернізація;

— оновлення окремих видів обладнання;

— інноваційне інвестування;

— інвестування приросту запасів та оборотних засобів [8].

Такі напрямки інвестиційної діяльності дозволяють підприємству розвиватись найбільш високими темпами.

Детальніше про здійснені підприємством ТОВ «Вікторія-П»  інвестиції у досліджуваному періоді дослідимо у таблиці 2.2.

Як випливає з даних таблиці 2., левову частку у загальному обсязі інвестицій підприємства як у попередньому періоду, так і у звітному році становлять капітальні інвестиції, зокрема капітальне будівництво, обсяги якого зросли за аналізований період на 101 млн. 782 тис. грн., або на 15,33 %, частка цього виду інвестування у загальному обсязі інвестицій зросла за аналізований період на 1,36 %.

Далі доцільно дослідити абсолютну, відносну та структурну динаміку обсягів здійснених за цей період інвестицій в розрізі окремих видів. Для розгляду динаміки капітальних інвестицій підприємства скористаємося таблицею 2.3.

При більш детальному розгляді капітальних інвестицій, здійснених підприємством, прослідковується зростання обсягів і частки капітального будівництва у загальній вартості капітальних інвестицій. Так у поточному році інвестиції у капітальне будівництво становили понад 98% від загального їх обсягу і зросли у порівнянні з минулорічними на 101 млн. 782 тис. грн., або на 15,33 % при зростанні частки у загальному обсязі на 0,33%.

Таблиця 2.2. Деталізована динаміка інвестиційної діяльності підприємства ТОВ «Вікторія-П»

(тис, грн.)

Вид інвестицій Попередній рік Звітний рік Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне,% частки,

%

Капітальне будівництво 672568 94,19 774

350

95,55 101782 15,33 1,36
Придбання [виготовлення] основних засобів 10974 1,54 9395 1,16 -1579 -14,39 -0,38
Придбання (виготовлення] інших необоротних матеріальних активів 38 0,00 63 0,01 25 65,79 0,01
Придбання (створення] нематеріальних активів 14 0,00 463 0,06 449 3207,14 0,06
Придбання [вирощування] довгострокових біологічних активів              
Фінансові інвестиції методом участі в капіталі в:              
— асоційовані підприємства              
— дочірні підприємства
— спільну діяльність
Інші фінансові інвестиції в:              
— частки і паї у статутному капіталі інших підприємств     25964 3,20 25964   3,20
— акції
— облігації 30452 1,54 -30452 -100 -1,54
Разом 714046 100 810415 100 96369 13,50 X

Така динаміка реальних інвестицій підприємства відповідає обраній інвестиційній стратегії, яка орієнтована на зміцнення і розширення матеріально-технічної бази підприємства на даній стадії життєвого циклу. Тому реальні інвестиції, а конкретніше — капітальні вкладення, мають розглядатись керівництвом кожного підприємства як пріоритетний напрям інвестування. Саме така ситуація спостерігається на підприємстві. 

2.2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними його фінансової звітності

Порівняння обсягів та структури вкладень в різні форми інвестування свідчить, що пріоритетним напрямом для підприємства залишаються реальні інвестиції. Інвестиції в основний капітал зменшились в порівнянні з попереднім роком на 1 млн. 579 тис. грн., або на 14,39 %, питома вага цієї позиції у загальному обсязі реальних інвестицій скоротилася на 0,41%, що є не зовсім бажаною тенденцією. Таку ситуацію можна пояснити тим, що основні зусилля і інвестиційні ресурси підприємство зосереджує на завершенні розпочатого капітального будівництва, а тому не має можливості належним чином нарощувати вартість основних засобів.

Таблиця 2.3. Динаміка капітальних інвестицій підприємства ТОВ «Вікторія-П»

Вид інвестицій 2017 рік 2018 рік Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне, % частки,

%

Капітальне будівництво 672568 98,39 774350 98,72 101782 15,33 0,33
Придбання

(виготовлення) основних засобів

10974 1,61 9395 1,20 -1579 -14,39 -0,41
Придбання

(виготовлення) інших необоротних матеріальних активів

38 0,00 63 0,01 25 65,79 0,01
Придбання (створення) нематеріальних активів 14 0,00 463 0,07 449 3207,14 0,06
Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів              
Інші
Разом капітальні інвестиції 683594 100,00 784451 100,00 100857 14,75 X

Заслуговує на увагу той факт, що до складу капітальних інвестицій підприємства за рік в обсязі 784 млн. 451 тис. грн. . включено суму фінансових витрат (відсотків за позиковим капіталом) в обсязі 179 млн. 904 тис. грн., що становить 22,93 %.

Що стосується фінансових інвестицій, то для їх аналізу доцільно скористатися формою таблиці 4, для заповнення якої використаємо інформацію, яку наведено у IV розділі приміток до річної фінансової звітності.

Дані таблиці 2.4. свідчать, що обсяги фінансових інвестицій підприємства ТОВ «Вікторія-П»  та їх структура за аналізований період значно змінилися. Так, загальний обсяг фінансових інвестицій скоротився на 4 млн. 488 тис. грн., або на 14,74%. При цьому, якщо у попередньому році підприємство інвестувало виключно у облігації на 30 452 тис. грн., то у звітному році було інвестовано у частки і паї у статутних капіталах інших підприємств 25 млн. 964 тис. грн.

Наступним кроком аналізу інвестиційної діяльності доречно прослідкувати динаміку загальних обсягів, як капітальних, так і фінансових інвестицій станом на кінець року. Для цього знову вдамося до даних приміток до річної фінансової звітності в частинах Ш і IV. Для контролю взаємоузгодженості інформації наведені тотожні значення показників можна зіставити з даними балансу в частині І розділу активу. Динаміку наявності капітальних інвестицій підприємства станом на кінець року відобразимо у таблиці 2.5.

Таблиця 2.4. Динаміка фінансових інвестицій підприємства

Вид інвестицій 2017 рік 2018 рік Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне,

%

частки, %
Фінансові інвестиції методом участі в капіталі в:              
— асоційовані підприємства              
— дочірні підприємства
— спільну діяльність
Інші фінансові інвестиції в:              
— частки і паї у статутному капіталі інших підприємств     25964 100,00 25964   100,00
— акції
— облігації 30452 100,00 -30452 -100 -100,00
Разом фінансових інвестицій 30452 100,00 25964 100,00 -4488 -14,74 X

З даних таблиці 2.5. випливає, що загальний обсяг капітальних інвестицій підприємства на кінець звітного року у порівнянні з кінцем попереднього року зріс на 767 млн. 316 тис. грн., або на 45,25%. У тому числі: інвестування у капітальне будівництво зросло на 765 млн. 736 тис. грн. або на 45,27 %.; придбання (виготовлення) основних засобів збільшилось на 1 млн. 571 тис. грн., або на 35,59%, однак, частка цього виду капітального інвестування у загальному обсязі скоротилася на 0,02%.

Зміну обсягів фінансових інвестицій підприємства станом на кінець року прослідкуємо за даними таблиці 2.6.

Як видно із даних таблиці 2.6, обсяг фінансових інвестицій підприємства станом на кінець 2018 року зменшився на 3 млн. 498 тис. грн., або на 1,64 %.

Таблиця 2.5. Динаміка капітальних інвестицій підприємства станом на кінець року

Вид інвестицій На кінець

2017 року

На кінець 2018 року Відхилення
обсяг частка,

%

обсяг частка,

%

абсолютне відносне,

%

частки, %
Капітальне

будівництво

1691419 99,74 2457155 99,76 765736 45,27 0,02
Придбання (виготовлення) основних засобів 4414 0,26 5985 0,24 1571 35,59 -0,02
Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів     8   8    
Придбання

(створення)

нематеріальних

активів

    1   1    
Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів              
Інші
Разом капітальних інвестицій 1695833 100,00 2463149 100,00 767316 45,25 X

Зазначимо, що досліджуване підприємства протягом аналізованого періоду взагалі не здійснювало поточних фінансових інвестицій. 

Таблиця 2.6. Динаміка фінансових інвестицій підприємства станом на кінець року

Вид інвестицій На кінець 2017 року На кінець 2018 року Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне,% частки, %
Фінансові інвестиції методом участі в капіталі в дочірні підприємства              
— довгострокові 884 0,42 884 0,42
— поточні          
Інші фінансові інвестиції в частки і паї у статутному капіталі інших підприємств              
— довгострокові 181367 85,27 208321 99,58 26954 14,86 14,32
— поточні
Інші фінансові інвестиції в облігації              
— довгострокові 30452 14,32 -30452 -100,00 -14,32
— поточні
Разом фінансових інвестицій 21270

3

100,00 209205 100,00 -3498 -1,64 X

 При цьому обсяг довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в дочірні підприємства, не змінився, як і їх приблизна частка у загальному обсязі фінансових інвестицій.

Інші довгострокові фінансові інвестиції в частки і паї у статутному капіталі інших підприємств зросли на 26 млн. 954 тис. грн., або на 14,86 %, їх частка збільшилася у сукупних фінансових інвестиціях на 14,32%.

Водночас скоротилася сума довгострокового інвестування в облігації на суму ЗО млн. 452 тис. грн., або повністю припинено таку форму фінансового інвестування. Можливо, що такі інвестиції у довгострокові боргові права були конвертовані у паї, частки у статутному капіталі інших підприємств, сума яких зросла на пропорційну величину.

Далі доречно проаналізувати рух грошових потоків від інвестиційної діяльності підприємства протягом звітного періоду. Серед факторів, що впливають на грошові потоки з інвестиційної діяльності, можна назвати: правове регулювання інвестиційної діяльності, кон’юнктурну ситуацію ринку обладнання, інвестиційну політику держави, інноваційний потенціал підприємства, його стратегічні цілі, амортизаційну, інвестиційну політики та ін. [9, с. 101].

Джерелом інформації для такого аналізу є другий розділ «Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності» форми 3 «Звіт про рух грошових коштів», де відображаються як надходження, так і видатки за даним видом діяльності, які мали місце протягом звітного та попереднього періодів.

Аналіз здійснимо при допомозі таблиці 2.7, де окремо згруповано надходження та видатки, пов’язані з інвестиційною діяльністю.

Як випливає з результатів аналізу, проведеного у таблиці 2.7, активізація інвестиційної діяльності підприємства у звітному році призвела до зростання надходжень від інвестиційної діяльності на 27 млн. 971 тис. грн., або у 823,68 разів. При цьому мало місце надходження грошових коштів від реалізації фінансових інвестицій на 27 млн. 873 тис. грн., що становить 99,53 % від всіх надходжень від інвестиційної діяльності звітного року.

Таблиця 2.7. Динаміка грошових надходжень та видатків від інвестиційної діяльності підприємства

Показники 2017 рік 2018 рік Відхилення
обсяг частка, % обсяг частка, % абсолютне відносне,%
1. Реалізація            
— фінансових інвестицій 27873 99,53 27873
— необоротних активів
— майнових комплексів
2. Отримані відсотки 34 100,00 132 0,47 98 288,24
3. Отримані дивіденди
4. Інші надходження
Всього надходжень 34 100,00 28005 100,00 27971 82267,65
5. Придбання фінансових інвестицій     25797 3,30 25797  
6. Придбання необоротних активів     755054 96,70 755054  
7. Придбання майнових комплексів            
8. Інші платежі  
Всього видатків 780851 100,00 780851 100,00
Рух коштів від надзвичайних подій            
— надходження
— видатки  
Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності 334 X -752846 X -753180 -252503

Грошові надходження від отриманих відсотків зросли на 98 тис. грн., або майже у 3 рази у порівнянні з аналогічним показником попереднього року.

Протягом звітного і попереднього періодів мали місце надходження від фінансових інвестицій (акцій, боргових зобов’язань, часток у капіталі інших підприємств], тому в процесі аналізу необхідно з’ясувати причини продажу цих фінансових інструментів.

Проте, на відміну від попереднього року мало місце значне витрачання грошових коштів на інвестиційні потреби. Витрати на інвестиційну діяльність підприємства збільшились у звітному періоді на 780 851 тис. грн, і були пов’язані, в основному, з придбанням необоротних активів. Зокрема було придбано необоротних активів на 755 млн. 54 тис. грн., що становить 96,7 % від загального обсягу витрачання грошових коштів звітного року, а також придбано фінансових інвестицій на 25 млн. 797 тис. грн., що становить 3,3 % від загального витрачання грошових коштів у звітному році. Можна зробити висновок про те, що підприємство зосередило свої зусилля і фінансові ресурси на освоєнні реальних інвестицій.

Результатом руху грошових коштів від інвестиційної діяльності у звітному році є чисте витрачання грошових коштів в обсязі 752 млн. 846 тис. грн., що більше минулорічного надходження на 753 млн. 180 тис. грн., або у понад 2000 разів.

Розрахуємо показники ліквідності та ефективності грошового потоку та здійснимо оцінку їх динаміки.

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку розрахуємо як відношення загальної суми надходження грошових коштів за видом діяльності до загальної суми їх витрачання за цим видом.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку визначимо як відношення чистого руху грошових коштів за інвестиційною діяльністю до загальної суми їх витрачання на інвестиційні потреби. [10] Результати аналізу подамо у вигляді аналітичної таблиці 2.8. 

Таблиця 2.8. Коефіцієнтний аналіз грошового потоку підприємства

Показники 2017 рік 2018 рік
Коефіцієнт ліквідності грошового потоку розрахувати не можливо Г34:0] 0,036

(28 005 : 780 851)

Коефіцієнт ефективність грошового потоку розрахувати не можливо (334: 01 -0,96

(- 752 846 : 780 851)

У зв’язку з тим, що у попередньому році за інвестиційною діяльністю витрачання грошових коштів як такого не було, розрахунок базових значень коефіцієнтів неможливий. Однак, якщо припустити, що витрачання грошових коштів було мізерно малим і наближалося до нуля, то значення цих коефіцієнтів прямує до +00, а отже у порівнянні з базовими значеннями показники звітного року можна вважати умовно гіршими. У такому випадку якісна характеристика динаміки показників є більш доречною за кількісну через неможливість розрахунку кількісних значень.

З огляду на те, що у процесі інвестиційної діяльності, особливо у сфері реальних інвестицій, має місце часовий розрив між витрачанням грошових коштів і їх надходженням, оцінка ефективності цієї діяльності може бути здійснення за прогнозними (очікуваними] грошовими надходженнями або бути відкладеною до моменту формування позитивного грошового потоку.

Таким чином аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними його фінансової звітності, який передбачає оцінку обсягу, складу, структури і динаміки реальних та фінансових інвестицій, руху грошових коштів від цього виду діяльності є необхідною складовою оцінки його інвестиційної привабливості передує рішенням і діям, обґрунтовує їх, є основою наукового управління інвестиційним процесом, забезпечує його об’єктивність й ефективність.

Запропонована методика дасть можливість зовнішнім суб’єктам аналізу оцінити інвестиційну активність підприємства і обґрунтувати власні рішення щодо аналізованого об’єкта та його потенційної операційної діяльності і перспектив зростання ринкової вартості. 

Висновки

Отже, ми з’ясували, що у сучасних умовах інвестиції варто трактувати як усі види матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту. Інвестиційна діяльність підприємства являє собою сукупність цілеспрямованих практичних дій, що складаються з вибору об’єкту інвестування, обґрунтування необхідності інвестування в обраний об’єкт, пошуку інвестиційних ресурсів, формування і реалізації ефективної інвестиційної програми з метою досягнення економічного, соціального і/чи екологічного ефекту.

У період формування ринкової економіки в Україні підвищується актуальність рішення проблеми активізації інвестиційних процесів, що виступають основою економічного росту держави. Аналіз інвестиційних процесів дозволив виявити недосконалість існуючого в Україні на даному етапі інвестиційного механізму, що в значній мірі знижує можливості підприємств активізувати свою інвестиційну діяльність.

Процес активізації інвестиційної діяльності підприємств піддається в першу чергу впливу зовнішніх факторів, до яких відносяться складові інвестиційної макросистеми. З метою оптимізації впливу макроекономічних факторів на активність інвестиційної діяльності рекомендовано напрямки реформування правових (законодавчих) і економічних (бюджетно-податкових і грошово-кредитних) інструментів державного регулювання інвестиційної сфери України.

В Україні багато аспектів оцінки інвестицій перебувають лише в стадії становлення, зіштовхуючись із недосконалістю нормативно-правової бази й недостатнім рівнем підготовки відповідних фахівців. Але все-таки об’єктивною економічною перешкодою розвитку ефективної функціональної системи управління інвестиціями є відсутність активно діючого ринку цінних паперів і недовіра з боку інвесторів.

Отже, в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства інвестиційному аналізу приділяється особлива роль.

Аналіз інвестиційної діяльності підприємства в цілому — процес комплексного вивчення інвестиційної діяльності підприємства без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

Зазначимо, що аналіз інвестиційної діяльності важливий для управління підприємством у цілому, оскільки є діючим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів й управлінських рішень. 

Список використаної літератури

  1. Бланк, І. О. Управління використанням капіталу. Особливості форми фінансового інвестування капіталу [Електронний ресурс]/І. О. Бланк — Режим доступу: http://library.if.ua/book/157/10282.html.
  2. Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник/ М. А. Болюх, В. 3. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. -556 с.
  3. Загородна, О. Оперативне управління грошовими потоками підприємства [Текст] / О. Загородна, В. Серединська // Економічний аналіз : збірник наукових праць. — Випуск 10, Ч. 4. — Тернопіль : Економічна думка, 2012. — С. 100-104.
  4. Інвестування [Текст] : підручник / В.М. Гриньова [та ін.]. — К. : Знання, 2008. — 452 с.
  5. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент [Текст] : навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. — 3-є вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2008. — 483 с.
  6. Леус М.М. Суть та класифікація іноземних інвестицій [Текст] / М.М. Леус // Вісник Національного Університету «Львівська політехніка»: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. — 2008. — № 635. — С. 181-187.
  7. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність [Текст] : навч. посіб. / Т.В. Майорова. — 3-тє вид., переробл. та допов. — К. : Центр навч. л-ри, 2004. — 375 с.
  8. Маллакурбанова О.А. Аналіз інвестиційного кредитування комерційних банків в Україні [Текст] / О.А. Маллакурбанова, А.В. Линенко // Збірник наукових праць Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ — 2012. — Випуск 1(12), Ч. 2. — С. 43-47.
  9. Мойсеєнко І.П. Інвестування [Текст] : навч. посіб. / І.П. Мойсеєнко. — К. : Знання, 2006. — 490 с.
  10. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ [Електронний ресурс].
  11. Портфельне інвестування [Текст] : навч. посібник / А.А. Пересада [та ін.] ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. — К. : КНЕУ, 2004. — 405 с.
  12. Про інвестиційну діяльність [Електронний ресурс] : закон України від 18.09.1991 № 1560-ХІІ.
  13. Про інвестиційну діяльність: Закон України №1560-ХІІ від 18.09.1991р. // ВВР. — 1991. — № 47. — С. 646.
  14. Про цінні папери та фондовий ринок [Електронний ресурс] : закон України від 23.02.2006 № 3480-П7
  15. Саталкіна Л. Джерела фінансування інвестиційного портфелю підприємства [Електронний ресурс]/Л.О. Саталкіна// Економіка: реалії часу. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (7). — С. 181-186.
  16. Смолянська О.Ю. Теоретичні аспекти управління джерелами фінансування інвестиційної діяльності підприємств АПК [Текст] / О.Ю. Смолянська, Ю.В. Смолянський // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. — 2012. — Випуск 1 (4). Том 3. — С. 214-219.
  17. Спільник, 1. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства [Текст]/І. Спільник, Л. Шупа //Економічний аналіз: збірник наукових праць. — Випуск 10, Ч. 4, — Тернопіль: Економічна думка, 2012. — С. 374-378.
  18. Спільник, І. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності [Текст] /1. Спільник, // Наукові записки Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. — Випуск 9. — Тернопіль, Економічна думка, 2001. — С. 19-24.
  19. Фінанси підприємств [Текст] : підручник / А.М. Поддєрьогін [та ін.]; ред. А.М. Поддєрьогін; Київський нац. екон. ун-т. — 6-е вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2006. — 552 с.
  20. Череп А.В. Інвестознавство [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / А.В. Череп. — К. : Кондор, 2006. — 398 с.
  21. Яришко, С. Я. Теоретичні аспекти аналізу інвестиційних проектів [Текст]/ С. Я. Яришко//Інвестиції: Практика та досвід. — 2009. — №5. — С. 12-14.
  22. Foreign Direct Investment: Five Different Types of Foreign Direct Investment (FDI) [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://www.quncy.com/five.html