Численні дослідження доводять, що успішні організації характеризуються високим рівнем корпоративної культури, який формується у результаті зусиль, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій корпорації на благо всіх зацікавлених сторін. На своєму робочому місті кожен бажає показати на, що він здатний, і що він значить для інших, тому необхідно оцінювати працю кожного окремого працівника, надавати можливість приймати рішення з питань, які від-носяться до його компетенції, консультувати інших працівників та ін. На робочих місцях слід формувати світогляд команди, не можна руйнувати неформально існуючі групи, якщо вони не завдають зайвого клопоту. Практично, кожен має власну думку щодо того, як поліпшити свою працю. Спираючись на зацікавленість вищого керівництва, слід організувати роботу так, щоб у працівники могли реалізувати свої плани.

Кожний менеджер, працюючи і спілкуючись у процесі діяльності зі співробітниками, керується правилами поведінки, які відображають суть взаємовідносин між людьми в колективі. Однак особливості діяльності працівників менеджменту визначають і специфічні вимоги до їх культури. Вони передбачають уважне, зацікавлене ставлення до потреб і запитів інших працівників колективу, повагу до людини, ефективне володіння різноманітними комунікативними засобами.

Неабиякий вплив на корпоративну культуру має щоденна поведінка і вчинки вищого керівництва організації, менеджерів і самих співробітників. Безумовно, тут перші особи організації по-винні почати роботу з себе. Тому що якщо в організації декларується цінність взаємної поваги співробітників, а керівник грубить своїм підлеглим, то про формування належної корпоративної культури говорити не доводиться. Як тільки перша особа починає поводитися згідно декларованими в організації цінностями, можна вимагати того ж від топ-менеджерів, потім від менеджерів середньої ланки і, нарешті, від рядових співробітників. Практика показує, що зворотний шлях — від співробітників до керівництва не працює.

Інструменти інформаційного впливу на співробітників організації різноманітні, а саме застосовуються: міфи; корпоративні свята, корпоративне видання, різні промоушен-акції і т. д.

Другий об’єднує специфічні інструменти. Найчастіше в цьому блоці виділяють:

— універсальність знаково-символічної системи, що включає найменування, знаки, систему фірмової ідентифікації;

— систему комунікаційних чинників: «офіційна» корпоративна мова, розмовні мови, жаргони, сленги, система неформального спілкування і под.;

— діяльність і оновлення керівного складу та персоналу (стабільність, постійна ротація, взаємозамінність, розподіл прав і відповідальність тощо);

— спільна або відокремлена робота, навчання або участь у корпоративних заходах співробітників, які представляють різні соціальні групи за національними, расовими, статевими, віковими, політичними, ідеологічними, клановими та іншими ознаками.