Характеристика інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління. Створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємства. Основні принципи побудови інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування

При визначенні інформаційних потреб органу управління соціальною системою слід мати на увазі, що становище керівника відрізняється від становища виконавців передусім широтою тематичних рамок його професійних інтересів. Крім цієї кількісної характеристики інтересів керівників, існує якісна різниця функціональної структури органів управління (прогнозування та планування, впровадження нової техніки, стандартизація та уніфікація, соціальний розвиток колективів, наукова організація праці, удосконалення техніко-економічних показників діяльності колективів).

Важливою особливістю інформаційних потреб керівника є те, що у міру зростання його адміністративного рівня зростає й потреба в інформації міжгалузевого характеру. З підвищенням рівня керівництва збільшується значення зовнішніх факторів, їх вплив на прийняття управлінських рішень.

Говорячи про особливості інформаційних потреб керівників, слід підкреслити, що вони мають менше часу на вивчення інформації, ніж рядові співробітники, через різницю обсягів інформаційного потоку. Це ще раз підкреслює потребу чіткого визначення конкретних інформаційних потреб керівників (їх ієрархії) та опанування методів ущільнення інформації щодо змісту та рівня завдань, які вирішуються конкретним керівником.

Елементами інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні бути бази даних необхідної інформації, системи зв’язку та передачі даних, системи обробки даних, автоматизовані робочі місця державних службовців. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об’єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми, елементами кожної з яких є комплекси технічних засобів, до яких входить обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів. Для розв’язання слабо структурованих завдань повинні бути розроблені окремі спеціалізовані експертні системи, які б сприяли пошуку, генерації та відбору найбільш вдалих управлінських рішень.

Процес інформаційно-аналітичної роботи та його сутність. Компоненти процесу інформаційно-аналітичної роботи. Рівні та форми інформаційно-аналітичної роботи. Основні принципи та методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи. Засоби інформаційно-аналітичної роботи. Планування інформаційно-аналітичної роботи

Інформаційно-аналітичний процес у сфері управління являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень.

Продукт, створений у результаті інформаційно-аналітичного процесу повинен бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже в момент свого створення. Сам же результат інформаційно-аналітичної діяльності, як правило, матеріалізується у формі будь-якого документа. Із всього наведеного випливають основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані ще кілька десятиріч тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно. Достовірність повідомлення є ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності. Вона забезпечується завдяки правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика. Головними серед них є:

• глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує повідомлення;
• правильний відбір фактів, які стосуються об’єкта аналізу;
• виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків.

Інформаційний процес бути представлений як послідовність стадій, що змістовно відрізняються одна від одної :

• накопичення відомостей (фактів) та знань;
• осмислення накопиченого матеріалу;
• побудова ментальних конструкцій та формування висновків;
• перевірка висновків.

ІАР безсумнівно є широкою і багатогранною сферою діяльності. Вона включає в себе підбір і систематизацію фактів щодо певного питання, їх оцінку, відбір, тлумачення, чітке й продумане викладення в усній або письмовій формі.

ІАР пов’язана буквально з усім на світі. Для того щоб така широка і цікава діяльність залишалася в рамках, в яких вона здатна приносити користь, потрібно вміти не розкидатися по дрібницям, проявляти тверезість суджень і зосереджувати увагу на найважливішому. Інформаційна робота – це процес, в результаті якого сирі факти перетворюються в довершену продукцію, передбачену для передачі замовнику.