Специфіка художнього образу. Формою мислення у мистецтві виступає художній образ. Це основа будь-якого виду мистецтва, а спосіб творення художнього образу — головний критерій приналежності до різних видів мистецтва.

Художній образ — це таке порівняння, співставлення різних елементів реального або придуманого світу, в результаті якого з»являється новий образ. Художній образ наділений своєю логікою, він розвивається за своїми внутрішніми законами. Життєвий матеріал, що лежить в основі твору, веде за собою, і художник іноді приходить зовсім не до того результату, якого прагнув. По великому рахунку, художній образ будується парадоксально, часто непередбачувано, незбагненне.

Стилі мистецтва

1. Античне мистецтво

А)Доричний стиль

• Характерні риси стилю:

Могутні, важкі, близько поставлені колони.

• Характерні кольори:

Білий, синій, яскраво-червоний, зелений, чорний.

• Характерні лінії:

Прямі.

• Характерні форми:

Конуси, що звужуються догори.

Б)Іонійський стиль

• Характерні риси стилю:

м’якість, мальовничість, емоційність, витонченість, велика кількість дрібних декоративних деталей.

• Характерні кольори:

Білий, золотавий, темно-фіолетовий.

• Характерні форми:

Конічні.

• Характерні прояви:

Архітектура, скульптура, поезія, музика.

2. Середньовічне мистецтво

А) Романський

Характерні риси:

• Рельєфна площина, лаконічність і простота. Розпис (релігійні мотиви). Прагнення показати не зорову красу, а щиру красу духу.

Характерні кольори:

• Брунатний, червоний, зелений, білий.

Характерні лінії:

• Напівциркульні, прямі, горизонтальні і вертикальні.

Характерні форми:

• Прямокутні і циліндричні.
• Характерні прояви:

Архітектура, скульптура, література, музика.

Б) Готичний

Характерні риси:

• Міські, лицарські і карнавальні мотиви. З’явилося драпірування. Синє скло в широких вікнах. Враження вузьких вуличок, що закінчуються собором, спрямованим у небо.

Характерні кольори:

• Жовтий, червоний, синій.

Характерні лінії:

• Стрілчасті, ребристо повторювані лінії.

Характерні форми:

• Прямокутні в плані будинку; стрілчасті арки, що переходять у стовпи.
• Характерні прояви:

Архітектура, скульптура, живопис (вітражі), література.

3. Мистецтво Відродження

А) барокко

Характерні риси:

• Урочистість, декоративність, драматичний порив. Симетрія в стилі, простір. Дуже багато ліпнини. Рясно оздоблені стелі з заглибленими частинами.
• Присутність витончених «хитливих» меблів, виготовлених з дерева. Стіни прикрашалися дзеркалами, і декорувалися. Відсутність прямих ліній і кутів.
• Речі інкрустовані з ніжно-квітчастим візерунком. Стиль «легковажний» з елементами еротизму. Панує граційний, примхливий орнаментальний ритм. Інтер’єри витончені, декоративні, легкі.

Характерні кольори:

• Приглушені пастельні тони; червоний, рожевий, білий, блакитний з жовтим акцентом.

Характерні лінії:

• Вигадливий опукло-вгнутий асиметричний малюнок.

Характерні прояви:

Архітектура, скульптура, живопис (Тиціан, Рубенс), музика (Бах, Вівальді).

Б) рококо

Характерні риси:

• Гедонізм, потяг до екзотики, парадоксальність, вишуканість, велика декоративна навантаженість інтер’єрів і композицій, граційний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, еротичних ситуацій, особистого комфорту, манірність (живопис), камерність (музика).
• Характерні матеріали:

скло, порцеляна, майоліка; обробка — золото, срібло, лак, розпис.

• Характерні прояви:

Архітектура, живопис, музика, прикладне мистецтво.

4. Мистецтво Нового Часу

А) Класицизм

• Характерні риси:

Відрізняється логічністю і врівноваженістю композиції, строгою гармонією пропорцій, геометричною правильністю і симетрією. Просторові рішення лаконічні, орієнтовані на перевагу прямолінійних і чітких обрисів. Ясна перспектива, прагнення вгору, вільний повітряний простір.

• Характерні кольори:

Кольорова гама може варіюватися від білого з блакитним до рожевого з золотом, від кольору молодого листя до кольору ніжної ванілі. Спокійні шляхетні тони.

• Характерні форми:

Геометризм, підкреслена статичність форм і логічність планування.

• Характерні прояви:

Архітектура, література (Гете, Шиллєр, Мольєр), живопис (Давід, Енгр), скульптура.

Б) Романтизм

• Характерні риси:

живий, мінливий характер, індивідуалізм, творча воля, трагізм, пошук власних ідеалів в собі, певна мрійливість. Велика увага приділялася культурам Сходу, які пристосовувалися до європейського смаку. Концепція зв’язку з природою породжує концепцію англійського парку і популярність вільних композицій китайського або японського саду.

• Характерні прояви:

Архітектура, література (Гофман, Байрон, Вальтер Скотт, Шеллі), музика (Шуман, Шопен, Шуберт, Вагнер, Верді) живопис (Жеріко, Делакруа, Коро).

В) Реалізм

Характерні риси:

• раціоналізм;
• правдиве зображення типових подій і характерів у типових обставинах;
• принцип точної відповідності реальній дійсності;
• характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та умовами повсякденного життя;
• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
• вільна побудова творів;
• перевага епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
• розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

Представники:

• література – О. Бальзак, В. Гюго, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Дж. Голсуорсі, Бернард Шоу;
• живопис – Курбе, Рєпін.

Г) Натуралізм

Характерні риси:

• точне і без пристрастей відтворення повсякденної реальності;
• прагнення до зовнішньої правдоподібності;
• фотографічне, поверхневе відтворення явищ навколишньої життя;
• Копіювання явищ життя, часто без типізації.

Представники:

література – Е. Золя, Ж. Гонкур.

Д) Символізм

Характерні риси:

• прагнення до чистого мистецтва;
• містицизм;
• міфологізм;
• прагнення зобразити життя окремої душі.

Представники:

• література – Рільке, Верлен, Рембо;
• живопис – Врубель, Гущин;
• музика – Патті Сміт.

Е) Імпресіонізм

Характерні риси:

• зображується не сам предмет, а враження від нього;
• орієнтація на почуття, а не на розум;
• відмова від ідеалізації;
• предметом мистецької зацікавленості стають уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
• Колекціонування вражень.

Представники:

• живопис – Є. Мане, К. Моне, О. Ренуар,

П. Сезан.

5. Мистецтво ХХ століття

А) Модерн

Характерні риси:

• відмова від прямих ліній на користь природніх ліній;
• інтерес до новітніх технологій;
• розквіт прикладного мистецтва;
• прагнення поєднати в діяльності людини художнє і утилітарне;
• прагнення включити в сферу прекрасного всі види діяльності людини.

Представники:

• живопис – Моріс Дені, К. Сомов, Густав Клімт.

Б) Постмодерн

Характерні риси:

• з’явився в архітектурі;
• криза старих ідеологій;
• плюралізм замість єдності;
• в мистецтві — необразотворчість;
• живопис не імітує реальність, а звертається до уявного;
• маргінальність, іронія.

Представники:

• література – У. Еко, Дж. Фаулс, Х.Л. Борхес.
• живопис – Магрітт, Фріда.

В) Авангардизм

Характерні риси:

• радикальне оновлення мистецтва;
• революційне, критичне ставлення до минулого і прагнення до утопії;
• експерименти з новими формами мови;
• новаторство, вихід за загальновизнані рамки;
• впевненість у відкритті сенсу мистецтва і секретів естетики;
• Напрямки: сюрреалізм, дадаїзм, абстакціонізм, футуризм, експресіонізм, фовізм.

Г) Експресіонізм

Характерні риси:

• зацікавленість глибинними психічними процесами;
• оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності;
• глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
• суб’єктивізм і зацікавленість громадянською тематикою.

Представники:

• живопис – А. Модільяні, Е. Мунк.

Д) Фовізм

Характерні риси:

• надзвичайно емоційна манера творчості;
• підвищена художня виразність;
• стихійна динаміка живопису;
• інтенсивність кольору;
• різке узагальнення об’ємів, простору, малюнку.

Представники:

• живопис – А. Матіс, Альбер Марке, Жорж Руо, Рауль Дюфі, Моріс де Вламінк.

Основні критерії класифікації видів мистецтва

Просторовими видами мистецтв їх називають тому, що для цієї групи мистецтв істотним є просторова побудова у розкритті різних художніх образів.

Часові або динамічні види мистецтв їх називають тому, що в них ключове значення набуває розгорнута в часі композиція для розкриття образу.

Просторово — часові види мистецтв їх називають тому, що вони сповідують одночасно як просторові так і часові пріоритети у розкритті образу. Просторово — часові види мистецтва іноді називають видовищними або синтетичними.